ТЕРМІНОЛОГІЯ КРИМІНАЛІСТИЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ: СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ТА ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

УДК 343.98 (014)

Атаманчук Володимир Миколайович

ТЕРМІНОЛОГІЯ КРИМІНАЛІСТИЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ: СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ТА ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
професор кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ
кандидат юридичних наук, доцент
Радецька Валентина Яківна

Київ-2012

ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................3
РОЗДІЛ 1 ЕСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ ЯК НАПРЯМ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВИ КРИМІНАЛІСТИКИ
1.1. Історичні особливості формування системи термінів криміналістичних експертиз……………………………………………………12
1.2. Експертно-криміналістична термінологія у мові права………..35
1.3. Сучасні проблеми функціонування мови криміналістичних експертиз………………………………………………………………………...50
Висновки до 1 розділу…………………………………………………. 67

РОЗДІЛ 2 СТРУКТУРНО-КЛАСИФІКАЦІЙНІ ОЗНАКИ ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
2.1. Семантико-значеннєві зв’язки термінологічної системи криміналістичних експертиз …………………………………………………...70
2.2. Структура термінологічного апарату криміналістичних експертиз ………………………………………………………………………...81
2.3. Класифікація експертно-криміналістичної термінології ………..105
Висновки до 2 розділу…………………………………………………. 120

РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ КРИМІНАЛІСТИЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ
3.1. Експертно-криміналістична термінологія у практиці укладання процесуальних документів на стадії досудового слідства ……………..123
3.2. Напрями розвитку термінологічного апарату криміналістичних експертиз …...………………………………………………………………….136
3.3. Сучасні тенденції кодифікації термінологічного апарату криміналістичних експертиз ……………………………………………….147
Висновки до 3 розділу…………………………………………………..162

ВИСНОВКИ…………………………………………………………….165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………170
ДОДАТКИ………………………………………………………………189

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний розвиток науки характеризується, з одного боку, процесом диференціації наукових знань, з іншого – інтеграцією, взаємопроникненням одних галузей знань в інші. Сучасному розвитку криміналістики притаманні поглиблені дослідження її теоретичних і методологічних основ, що спричиняє безпосередній вплив на криміналістичну техніку як розділ науки криміналістики.
Саме та сукупність знань, що утворює галузь криміналістичних експертиз, складається з визначень, понять, термінів, які потребують унормованості та систематизації. Тому виникнення інтересу до понятійного апарату криміналістики й розвиток наукового розгляду терміносистем криміналістичних експертиз викликаний об’єктивними причинами: з одного боку – постійним завданням розвитку наукових знань, з іншого – замовленням практики проведення експертно-криміналістичних досліджень при розслідуванні кримінальних справ.
При введенні нових термінів до криміналістичної науки виникає проблема їх кодифікації та єдиного формулювання. На сьогодні ці питання висвітлювали у своїх роботах вчені-криміналісти, зокрема: В.П. Бахін, Р.С Белкін, Л.А. Вінберг, А.Ф. Волобуєв, В.І. Галаган, В.Г. Гончаренко, Г.І. Грамович, О.М. Гуров, В.А. Журавель, А.А. Закатов, А.В. Іщенко, Н.С. Карпов, О.А. Кириченко, Н.І. Клименко, О.Н. Колісниченко, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, В.С. Кузьмічов, М.В. Костицький, І.І. Котюк, В.В.Лисенко, В.К. Лисиченко, В.Г. Лукашевич, Є.Д. Лук’янчиков, О.Р. Росинська, М.В.Салтевський, М.Я. Сегай, З.М. Соколовський, С.І. Тихенко, В.В.Тіщенко, Л.Д.Удалова, І.Я. Фрідман, В.Ю. Шепітько та інші.
Розробка цієї проблеми також ведеться у межах наукового напряму, що формується – юридичної лінгвістики, який виник на межі юриспруденції і лінгвістики, заснованого Ю.Ф. Прадідом. Тому нині вчені-мовознавці та вчені-юристи сумісно досліджують у своїх працях методологічні проблеми, перспективні напрями вивчення української юридичної термінології. Зокрема термінологічно-правовий фонд української мови – Н.В. Артикуца, проблеми термінологічного оформлення правового тексту – Ю.Є. Зайцев, проблеми у сфері криміналістичних експертиз мовлення людини, розроблення лінгвістичних засад проведення фоноскопічних досліджень – О.Ф. Юрчук, унормування термінології криміналістики – В.Я. Радецька, історія української юридичної лексики (кримінально-процесуального права) – Б.Р. Стецюк, понятійний апарат криміналістичної ситуалогії – Т.С. Волчецька, практичне значення нових термінів (дефініцій) – В.Ф. Статкус та інші.
Юридична термінологія має втілення не лише у мові законів, постанов, але й в науково-теоретичних наробках певних юридичних галузей, унормуванні термінології мови юридичної науки, а також галузевих терміносистемах криміналістики, судової експертизи, підвищенні культури мовлення працівників правничих інституцій.
Знання, як природничо-технічні, так і гуманітарні, відображаються в криміналістичних експертизах за рахунок визначень, понять і термінів, втілюються у нових теоріях, концепціях, наукових дослідженнях. Поняття інших наук у контексті криміналістичних експертиз потребують нової оцінки не лише за критеріями криміналістки, але й мовного осмислення. З метою правильного й чіткого визначення поняття, необхідно вирішити проблему добору словотворчих засобів з числа близьких за значенням слів, уникаючи багатоваріантності, ураховуючи мотивацію спеціального поняття. Зупиняючись на визначенні окремих термінів, найчастіше вчені-криміналісти вказують на існування такої проблеми й приходять до загального висновку, що формулювати терміни необхідно чітко, коротко й зрозуміло. Довільний процес введення нового терміна призводить до різнобою у назвах експертно-криміналістичних понять, тому актуальною є проблема кодифікації термінів і встановлення єдиних формулювань. Саме інтегрований характер криміналістичних знань передбачає виникнення проблем уніфікації, стандартизації термінів, тому для їх вирішення необхідно використовувати досвід лінгвістичного обґрунтування вживання термінів.
Судова експертиза як частина науки криміналістики – в цілому та криміналістичні експертизи, зокрема, мають специфічний понятійний (термінологічний) апарат.
Законодавство України потребує забезпечення всіх правових галузей унормованою юридичною термінологією. Терміни криміналістичних експертиз є досить поширеними у практичній діяльності органів внутрішніх справ та потребують особливої уваги, адже їх неправильне використання може стати причиною невірного сприймання і розуміння контексту, зокрема висновку експерта (спеціаліста), і в юридичний літературі практично не досліджувалися.
Враховуючи наведене, вважаємо, що цей науковий напрям потребує першочергового розроблення та впровадження його результатів у практичну діяльність органів внутрішніх справ та інших державних і недержавних органів, які проводять експертно-криміналістичні дослідження .
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційне дослідження спрямоване на виконання: пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 р., затверджених наказом МВС України від 05.07.2004 р. № 755; Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 р., затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1767; пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 р., затверджених Наказом МВС України від 29.07.2010 р. № 347, а також щорічних планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є з’ясування проблемних аспектів термінології криміналістичних експертиз, визначення впливу історичних чинників на розвиток термінологічного апарату криміналістичних експертиз в цілому, розширення наукового уявлення про тенденції розвитку мови криміналістичних експертиз і розроблення пропозицій щодо її унормування.
Головна мета полягає в тому, щоб на основі сучасних теоретичних концепцій науки криміналістики розробити рекомендації, що дозволяють ефективно використовувати експертно-криміналістичну термінологію у практиці розкриття і розслідування злочинів.
Реалізація поставленої мети зумовила постановку і вирішення таких задач:
- висвітлити історичні особливості формування термінології криміналістичних експертиз у мові науки криміналістики;
- з’ясувати особливості формування експертно-криміналістичної термінології в мові права;
- встановити функціональні ознаки термінологічної системи криміналістичних експертиз;
- дослідити структуру термінологічного апарату експертно-криміналістичних досліджень;
- надати класифікацію термінів криміналістичних експертиз;
- розкрити критерії введення нових термінологічних одиниць в систему криміналістичних експертиз;
- дослідити проблеми використання експертно-криміналістичних термінів на стадії досудового слідства;
- розробити методичні рекомендації з удосконалення практики використання експертно-криміналістичної термінології в діяльності правоохоронних органів;
- розробити окремі методичні рекомендації з кодифікації експертно-криміналістичних термінів;
- визначити напрями розвитку сучасної системи експертно-криміналістичної термінології.
Об’єктом дослідження є сфера судово-експертної діяльності правоохоронних органів України.
Предметом дослідження є термінологія криміналістичних експертиз: сучасні проблеми визначення та практичного використання.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод, а також інші наукові методи пізнання: аналіз, синтез, порівняння. При написанні роботи використовувались апробовані наукою спеціальні методи: порівняльного правознавства; конкретно-соціологічних досліджень, зокрема, історичний, діахронічний (динаміка історичного розвитку термінології криміналістичних експертиз п. 1.1), порівняльно-історичний (порівняння архаїчних та сучасних значень термінів п. 1.1), контекстологічний аналіз (реконструювання семантики експертно-криміналістичних термінів на основі текстологічного матеріалу п. 1.2, 2.3), порівняльно-правовий (порівняння термінів і дефініцій вітчизняного законодавства та законодавства інших країн), системно-структурний, синхронічний (структурні особливості сучасного термінологічного фонду експертно-криміналістичних досліджень п. 2.1, 2.2), функціональний (проблеми функціонування термінологічного апарату криміналістичних експертиз п. 1.3), статистично-аналітичний (опрацювання наукових, бібліографічних джерел, узагальнення результатів опитування експертів-криміналістів та слідчих п. 1.1, 1.3, 3.1, 3.2, 3.3).
У процесі дослідження були використані сучасні положення теорії пізнання та загальнотеоретичні положення криміналістики, кримінального процесу, судової експертизи, філософії, мовознавства, юридичної термінології, та інших наук, що визначає комплексний характер дисертації.
Теоретичною основою дисертації є монографії, підручники і навчальні посібники, збірники наукових статей, матеріали періодичної преси, які відносяться як до науки криміналістики, так і судових експертиз, кримінального процесу, юридичної логіки, кримінології, соціології, юридичної термінології, мовознавства.
Достовірність та обґрунтованість висновків проведеного дослідження підтверджується емпіричними даними, отриманими за результатами анкетування, вивчення та узагальнення висновків експертів.
Емпіричну базу дослідження склали: узагальнені результати вивчення 246 висновків експертів з проведення судово-балістичних, судово-дактилоскопічних, судово-трасологічних, судово-почеркознавчих досліджень, досліджень холодної зброї, техніко-криміналістичних досліджень документів; узагальнені дані анкетування 238 експертів-криміналістів, 124 слідчих органів внутрішніх справ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших в Україні спроб комплексного монографічного дослідження проблем функціонування термінологічного апарату криміналістичних експертиз та основних напрямів його розвитку.
Сформульовані у дисертації загальнотеоретичні положення щодо функцій, структури та тенденцій розвитку термінологічного апарату криміналістичних експертиз можуть вважатися певним внеском у загальну теорію криміналістики та судової експертизи. Надані висновки, практичні рекомендації та пропозиції можуть бути використані вченими у науково-дослідній роботі під час укладання теоретичних джерел криміналістичної науки та судової експертизи.
Автором сформульовано наукові положення та висновки, які мають теоретичне та практичне значення, зокрема:
вперше:
- висвітлено історичні періоди формування термінологічного апарату криміналістичних експертиз;
- визначено напрями розвитку сучасної системи експертно-криміналістичної термінології;
- надано класифікацію експертно-криміналістичних термінів;
- розроблено окремі методичні рекомендації з кодифікації експертно-криміналістичних термінів;
- розроблені та впроваджені методичні рекомендації з удосконалення практики використання експертно-криміналістичної термінології у діяльності правоохоронних органів;
удосконалено:
- функціональні ознаки термінологічної системи криміналістичних експертиз;
- структуру термінологічного апарату експертно-криміналістичних досліджень;
- вимоги щодо використання експертно-криміналістичної термінології на стадії досудового слідства;
- вимоги щодо введення нових термінологічних одиниць у систему криміналістичних експертиз;
дістали подальшого розвитку:
- історичні особливості формування термінології судової експертизи в мові науки криміналістики;
- основи функціонування юридичної та експертно-криміналістичної термінології;
- ознаки семантико-значеннєвих зв’язків термінологічної системи криміналістичних експертиз.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені й обґрунтовані у дисертації положення, висновки і рекомендації спрямовані на вдосконалення експертно-криміналістичної діяльності.
Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути впроваджені як рекомендації:
- у науково-дослідній роботі – надані висновки, практичні рекомендації та пропозиції можуть бути використані вченими під час укладання теоретичних джерел криміналістичної науки та судової експертизи;
- у практичну діяльність з розслідування злочинів (акт впровадження головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України від 23.10.2010 р., акт впровадження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18.03.2011 р., акт впровадження науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України від 25.09.2010 р.);
- у навчальний процес при підготовці та проведенні лекцій, семінарських і практичних занять зі слухачами, курсантами та студентами у процесі викладання дисципліни «Криміналістика» (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 08.09.2010 р., Львівського державного університету внутрішніх справ № 8 від 15.10.2010 р., Інституту інтелектуальної власності Національного університету «Одеська юридична академія» в м. Києві від 21.10.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана самостійно. Всі сформульовані положення та висновки є результатом особистих досліджень автора. В статті «Історичні особливості формування термінологічного апарату криміналістичних експертиз», написаній у співавторстві, автору належить 50 % змісту.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідалися на науково-практичних конференціях, зокрема на: І міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток державності та права в Україні: реалії та перспективи» (м. Сімферополь, 2008); міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми та шляхи їх вирішення в науці, транспорті, виробництві та освіті» (м. Одеса, 2008); науково-практичній конференції, присвяченій 45-річчю кафедри криміналістики КНУВС «Криміналістика у протидії злочинності», (м. Київ, 2009); VI міжвузівській науково-практичній конференції з проблем розвитку та функціонування державної мови, присвяченої Дню української писемності та мови (м. Київ, 2010), засіданні круглого столу «Актуальні проблеми експертології» (Київ, 2012 р.), а також обговорювалися на міжкафедральному семінарі та засіданнях кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у чотирьох наукових статтях у фахових виданнях (одна з них у співавторстві), затверджених ВАК України та п’яти тезах доповідей на конференціях.
Структура дисертації визначається її метою, завданнями, відповідає логіці наукового пошуку та вимогам МОНмолодьспортом України і композиційно складається зі вступу, трьох розділів, які охоплюють дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (193 найменування), трьох додатків на 15 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 203 сторінки, з яких основний текст дисертації – 170 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У висновках дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства та практики його застосування, теоретичного осмислення наукових праць і положень, сформульовані результати та пропозиції, що характеризуються науковою новизною та мають теоретичне й практичне значення, зокрема:
1. Вплив історичних факторів на формування понятійного апарату криміналістичних досліджень вбачається у напрямах розвитку мови криміналістики, пов’язаних з історичними особливостями практики розкриття і розслідування злочинів. Численні терміни, що використовуються нині в термінології криміналістичних експертиз, виникли і здобули усталену формальну і змістовну форму до виникнення назви юридичної науки «криміналістика» і відповідно її розділу – «криміналістична техніка».
2. Історично зумовленим є також взаємозв’язок споріднених мов – української та російської, особливостями якого є такі фактори: термінологія криміналістичних експертиз в Україні формувалася під домінуючим впливом російської мови; свідченням цього є той факт, що всі словники юридичної термінології, видані у постжовтневий період, були російсько-українськими; роботи видатних криміналістів кінця ХІХ – початку ХХ ст. оприлюднювалися російською мовою; домінуючим напрямом розвитку та формування термінологічного апарату криміналістичних експертиз у доборі одного з існуючих в українській мові термінів – синонімів є відбирання українського, який основою співпадав з основою однозначного російського терміна.
Історичні передумови формування термінологічного апарату криміналістичних експертиз можна поділити за періодами: 1) давньоруський – до XIII ст.; 2) середньовіччя – з XIII по XVII ст.; 3) період реформ у сфері розслідування злочинів – XVIII ст.; 4) розвиток поліцейського права – XIX ст. 5) розвиток науки криміналістики в імперський період кінець XIX ст. – 20-ті роки XX ст.; 6) розвиток термінологічного апарату в умовах домінуючої експансії російської мови – з 20-их років XX ст. по 90-ті роки XX ст.; 7) розвиток термінологічної системи криміналістичних експертиз у період незалежності України – з 90-х років по теперішній час.
3. Аналіз сучасного стану термінологічного апарату криміналістичних експертиз уможливив констатувати, що: а) необхідно активно використовувати лінгвістичні знання для практичного унормування термінології цієї галузі, б) упорядкування термінології криміналістичних досліджень є сучасним пріоритетним напрямом наукових пошуків.
Рівновага власне експертно-криміналістичних і запозичених понять підтримується у термінології криміналістичних експертиз наступними процесами: фонетичною, словотвірною і граматичною адаптацією запозичених слів, внаслідок чого їх не питоме походження встановлюється тільки за допомогою етимологічного аналізу; заміною запозичених слів синонімами, створеними на власно-мовному ґрунті; специфікацією запозичених слів, що усуває дублювання.
Визначено окремі проблеми функціонування мови криміналістичних експертиз: труднощі інтерпретації експертно-криміналістичних термінів українською мовою викликає; окремі формулювання термінів і визначень експертно-криміналістичних понять, наявність помилок у формулюваннях експертно-криміналістичних термінів та їх визначеннях як змістовного характеру так і лінгвістичного характеру.
4. Досліджено структуру експертно-криміналістичної терміносистеми та, у відповідності до сфери обігу та об’єкту використання, виділяє групи термінів, які використовуються у термінологічному апараті експертно-криміналістичних досліджень: 1) загальнонаукові терміни, за допомогою яких досягається стилістичне оформлення відповідних процесуальних документів, наприклад, об’єкт, ознака, властивість, дослідження тощо; 2) загальні юридичні терміни, що визначають термінологічні орієнтири, які беруть за основу працівники правоохоронних органів при складанні процесуальних документів; 3) складає криміналістична термінологія: загальної теорії криміналістики, криміналістичної техніки; 4) складає система експертно-криміналістичних одиниць – галузева термінологія, яка використовується в експертних дослідженнях; за архітектонікою – прості або односкладові, складні (словосполучення), багатоскладові; 5) термінологічний апарат окремих видів криміналістичних досліджень.
5. В загальній системі судово-експертної термінології виділяються такі термінологічні системи: криміналістична (серед них термінологія криміналістичних експертиз), фінансово-економічна, товарознавча, інженерно-технічна та інженерно-технологічна, медично-фармацевтична, біологічна, досліджень харчових продуктів, мистецтвознавчих досліджень та експертиз інтелектуальної власності, які, в свою чергу, поділяються на відповідні підсистеми.
Експертно-криміналістична термінологія має власні характерні властивості та включає: загально-експертну, загальнонаукову, загально-юридичні, термінологію окремих класів експертиз, окремих галузей наук, криміналістичну, розмовну експертну, у зв’язку з чим виникає потреба систематизації та кодифікації системи термінів експертно-криміналістичних досліджень.
6. Для введення нових термінологічних одиниць до системи криміналістичних експертиз мають бути дотримані такі вимоги: термін має позначати окремий об’єкт; мати суттєві ознаки, що відділяють одне явище від іншого; семантичну об’ємність, експертну змістовність; скорочення за першими літерами слів (якщо складається з кількох слів) для більш легкого сприйняття.
7. Розкриваються співвідношення між поняттям, змістом та обсягом експертно-криміналістичного терміна. Категорії «поняття» і «термін» – нерозривно пов’язані, проте не є тотожними. Поняття – це відображення об’єктивної дійсності в її суттєвих ознаках, думка, яка відображає сутність експертного явища. Термін уособлює експертно-криміналістичне поняття у відповідній знаковій формі, є його носієм, зовнішнім символом.
Експертно-криміналістичне поняття, безсумнівно, тісно пов’язане з експертно-криміналістичним терміном: з початку поняття закріплюється в терміні, який його позначає і унеможливлює оперування цим поняттям, а в подальшому закріплення його значення.
8. Досліджуючи стан кодифікації експертно-криміналістичної термінології визначено, що цей науковий напрям є недостатньо розвиненим. Кодифікація експертно-криміналістичної термінології попередньо була обмежена укладанням тлумачних словників криміналістичної термінології, де експертній приділялась недостатня увага. Автором обґрунтовується необхідність створення тлумачного словника експертно-криміналістичної термінології, метою якого має стати забезпечення фахівців кодифікованою експертно-криміналістичною термінологією та надання повного обсягу відомостей про сучасні поліфункціональні галузі знань, з орієнтацією на лексичні паралелі в російській та англійській мовах.
За відсутності настанов щодо створення тлумачних словників криміналістичного блоку наук, автором розроблені рекомендації для подальшої роботи у вказаному науковому напрямі.
9. Розглянуто питання про виявлення термінологічних помилок при оформлення процесуальних актів (постанов про призначення експертизи) та визначено їх причини: неправильне формулювання поставлених питань; присутність неправильного застосування термінології криміналістичних експертиз; наявність неточностей у визначеннях експертно-криміналістичних термінів (невідповідність терміна практичній суті поняття та лінгвістичного характеру).
Визначено проблеми у використання експертно-криміналістичної термінології окремих видів експертно-криміналістичних досліджень (техніко-криміналістичних досліджень документів, почеркознавчих, балістичних досліджень, трасологічних, дактилоскопічних досліджень та досліджень холодної зброї)
10. Аналіз спеціальної літератури та результатів опитування уможливив виділити сучасні напрями розвитку термінологічної системи криміналістичних досліджень: 1) розширення кола використовуваних понять і визначень за рахунок знань інших наук; 2) активне використання запозиченої (іншомовної) лексики; 3) використання загальновживаних слів у дослідженнях, наприклад, при описанні ознак зовнішності людини часто трапляються властиві розмовній лексиці слова; 4) вживання технічної термінології (назви приладів, інструментів, матеріалів, технічних засобів тощо) у дослідницьких частинах експертних висновків; 5) використання термінів та їх визначень, які в точних науках встановлювалися ДСТУ; 6) вплив розвитку загальної теорії судової експертизи, а також практичної експертно-криміналістичної діяльності; 7) виникнення нових термінів або неологізація (утворення нових термінів у термінології криміналістичних досліджень); 8) зміна існуючих визначень; 9) уніфікація термінології криміналістичних експертиз; 10) розробка знакових систем; 11) скорочення складених термінів і широке використання абревіатур.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверьянова Т.В. Судебная экспертиза: курс общей теории / [Татьяна Витальевна Аверьянова]. – М. : Норма, 2006. – 480 с.
2. Аленин А.П. Судебно – трасологическая экспертиза изделий, изготовленных с использованием швейных машин. / А.П. Аленин – Методическое пособие для экспертов. – М. : ВНИИСЭ, 1989.-112с.
3. Апта Л.Ф. Юридическая техника (обзор маериалов научно-методического семинара) // Государство и право. – 2000. – № 12. – с.92-93.
4. Артикуца Н. В. Термінологічно-правовий фонд української мови: проблеми методології дослідження //Система і структура східнослов’янських мов: Міжкафедр. зб. наук. праць. – К. : Нац. пед. ун-т ім М. П. Драгоманова, 1999. – С. 164 – 187
5. Артикуца Н. В. Нові підходи до мовної підготовки майбутніх юристів і викладачів права / Н.В. Артикуца // Право України. 1997. – № 12. – С. 58 – 60.
6. Артикуца Н. В. Мова права і юридична термінологія: навчальний посібник / Н.В. Артикуца – К. : Стилос, 2004. – 277 с.
7. Атаманчук В. М. Експертно-криміналістична термінологія у мові права / В. М. Атаманчук // Підприємництво, господарство і право. – К. : 2012. – № 3. – С. 129–132.
8. Атаманчук В. М. Експертно-криміналістична терміносистема: поняття та проблеми функціонування / В. М. Атаманчук // Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи: матеріали VI міжвузівської науково-практичної конференції (Київ, 5 листоп. 2010 р.). – К. : 2010. – С. 105–106.
9. Атаманчук В. М. Історичний аналіз розвитку криміналістичних експертиз і становлення їх термінологічної системи / В. Я. Радецька, В. М. Атаманчук // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2010. – № 4 (71). – С. 203 – 209.
10. Атаманчук В. М. Напрями систематизації термінологічного апарату криміналістичних експертиз / В. М. Атаманчук // Митна справа. – 2011. – № 3(75). – Ч. 2. – С. 143–147.
11. Атаманчук В. М. Проблема запозичення іншомовних слів у термінологічному апараті криміналістичних експертиз / В. М. Атаманчук // Криміналістика у протидії злочинності: матеріали науково-практичної конференції (Київ, 16 жовтня 2009 року). – К. : 2009. – С. 262–265.
12. Атаманчук В. М. Сучасний стан термінології криміналістичних експертиз, її місце в системі юридичної термінології та проблеми використання / В. М. Атаманчук // Розвиток державності та права в Україні: реалії та перспективи: матеріали І науково-практичної конференції. – Сімферополь., 2008. – С. 163 – 167.
13. Атаманчук В. М. Сучасні проблеми функціонування термінології криміналістичних експертиз / В. М. Атаманчук // Часопис Хмельницького університету управління та права. Університетські наукові записки. – Хмельницький: Видавництво Хмельницького університету управління та права. – 2010. – №1 (33). – С. 144 – 148.
14. Атаманчук В. М. Історичні особливості формування термінології судових експертиз в мові науки криміналістики / В. М. Атаманчук // Сучасні проблеми та шляхи їх вирішення в науці, транспорті, виробництві та освіті (Одеса, 15-25 грудня 2008 р.). – Одеса, 2008. – С. 74 – 75.
15. Атаманчук В. М. Особливості вживання іншомовних слів під час проведення криміналістичних експертиз / В. М. Атаманчук // Актуальні проблеми експертології: матеріали круглого столу (Київ, 25 січня 2012 р.). – К., 2012. – С. 9 – 10.
16. Арешонков В. В. Деякі аспекти створення та функціонування термінів в галузі судової балістики [Текст] / В. В. Арешонков // Криміналістика у протидії злочинності : тези доповідей науково-практичної конференції, 16 жовт. 2009. Видання присвячене 45-річчю кафедри криміналістики Київського національного університету внутрішніх справ. – К. : Хай-Тек Прес, 2009. – 532 с.
17. Арешонков В. В. Этапы развития теории и практики идентификационных исследований в судебной баллистике / В. В. Арешонков // Подходы к решению проблем законотворчества и правоприменения: сб. науч. тр. адъюнктов и соискателей. – Омск : Омская академия МВД России, 2009. – Вып. 16. – 199 с.
18. Ахтирська Н. М. Криміналістична тактика: принципи і функції: автореф. дис…. канд. юр. наук, 12.00.09 – Харків: друкарня юр. акад. України ім. Я. Мудрого, 1998. – 16 с.
19. Балдаев Д. С. Словарь блатного воровского жаргона (в двух томах). Т.2 – М. : «КАМПАНА», 1997. – 334 с.
20. Бахин В. П. Допрос. Лекция. – К. : 1999. – 40 с.
21. Бахин В. П., Викторова Е. Н., Ищенко А. В. Библиографический указатель диссертаций по криминалистике 1936 – 1986 г.г.- М. : Типография ВНИИТЭМР, 1989. – 156 с.
22. Бахин В. П., Карпов Н. С. Понятие и сущность криминалистической тактики. // Современные проблемы криминалистики. Труды академии управления. – М. : 1998. – С. 9 – 19.
23. Бахін В. П., Весельський В. К. Тактика допиту. Навчальний посібник. (Серія “Навчально- практичне видання”) – К. : НТВ «Правник», 1997. – 64 с.
24. Белкин Р.С. Криминалистика. Общетеоретические проблемы. / Р. С. Белкин, А. И. Винберг – «Юрид. литература», 1973. – 264 с.
25. Белкин Р. С. Курс криминалистики. Т.1 - М. : «Юристъ», 1997. – 408 с.
26. Белкин Р. С. Избранные труды / Рафаил Самуилович Белкин. – М. : Норма, 2008. – 768 с.
27. Белкин Р. С. Курс криминалистики. [Учебник]. – 3-е издание, дополненное / Р. С. Белкин. – М. : ЮНИТИ – ДАНА. Закон и право, 2001. – 837 с.
28. Березин Ф. М. Общее языкознание: [Учеб. Пособие для пед. ин-тов по спец. № 2101 «Русский язык и литература»] / Ф. М. Березин, Б. Н. Головин. – М. : Просвещение, 1979. – 416 с.
29. Берков В. Ф. Логика: Учебное пособие /В. Ф. Берков, Я. С. Яскевич, В. И. Павлюкевич – Мн. : НТООО «ТетраСистемс», 1997. – 416 с.
30. Біленчук П. Д. Криміналістика: Підручник / [Біленчук П. Д., Головач В. В., Салтевський М. В. та інші] ; за ред. акад. П. Д. Біленчука. – К. : Право, 1997. – 256 с.
31. Богославська М. О. Поняття і термінологія судової експертизи / М. О. Богославська, Н. І. Клименко // Криміналістичний вісник: наук.-практ. зб. / ДНДЕКЦ МВС України; КНУВС; – К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2008. –№ 1(9). – С. 61 – 65.
32. Богославська М. О. Юридична мова і мова судових експертиз / М. О. Богославська // Право України. – К. : ТОВ «Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. – №7. – С.71 – 75.
33. Большой юридический словарь. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 480 с.
34. Будагов Р. А. История слов в истории общества. – М. : “Просвещение”, 1971. – 270 с.
35. Буянова Л.Ю. Термин как единица логоса/ Буянова Л.Ю. – Краснодар : «Флинта наука». – 2011. – 224 с.
36. Вакуленко М. Російсько-український словник фізичної термінології / За ред. О. В. Вакуленка. – К. : 1996. – 235 с.
37. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [укл. В. Т. Бусел]. – К. : ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.
38. Вербенєц М. Б. Юридична термінологія української мови: історія становлення і функціонування: дис... канд. філол. наук: 10.02.01. М. Б. Вербенєц Націон. ун-т ім. Т. Шевченка. Інститут філології. – К. : 2004. – 190 с.
39. Волынский В. А. Технико-криминалистическое обеспечение раскрытия преступлений. – М. : Изд-во Норма. – 2001. – 350 с.
40. Галяшина Е. И. Судебная фоноскопическая экспертиза. – М. : “Триада, Лтд”, 2001. – 304 с.
41. Головин Б. Н. Лингвистические основы учения о термине / Б. Н. Головин, Р. Ю. Кобрин. – М. : Высш. шк., 1987. – 104 с.
42. Головченко В. В. Юридична термінологія: [Довідник] / В. В. Головченко, В. С. Ковальський – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 224 с.
43. Гончаренко В. И. О системе методов советской криминалистики // Проблемы правоведения. Республиканский межведомственный научный сборник. Вып. 41. – К. : 1980. – с. 88 – 97.
44. Гамов Д. Ю. Встановлення належності об’єкта до вогнепальної зброї та його придатності до стрільби (проведення пострілів) : Судово-балістична методика / [розр. Д. Ю. Гамов]. – К. : Відділ науково-методичного забезпечення ДНДЕКЦ МВС України, 2005. – 32 с.
45. Гамов Д. Ю. Определение боевого назначения длинноствольного огнестрельного оружия / Дмитрий Юрьевич Гамов // Криміналістичний вісник. – 2002. – № 4. – С. 48 – 52.
46. Грамович Г. И. Криминалистическая техника (научные, правовые, методологические, организационные основы) / Г. И. Грамович. – Минск, 2004. – 110 с.
47. Гринев С. В. Введение в терминоведение / С. В. Гринев. – М., 1993. – 309 с.
48. Грошевой Ю. М. Сущность судебных решений в советском уголовном процессе. – Х. : Вища школа, 1979. – 143 с.
49. Гужва Ф. К. Фонетика, лексика, словообразование русского языка. – К. : “Вища школа”, 1985. – 254 с.
50. Даниленко В. П. Вопросы лингвистической нормативности терминологии / В. П. Даниленко // Роль теории в практике развития терминологии и упорядочения литерат. языков. – 1987, № 6. – С. 84 – 89.
51. Даниленко В. П. Лексико-семантические и грамматические особенности слов-терминов / В. П. Даниленко // Исследования по русской терминологии / Отв. ред. В. П. Даниленко. – М. : 1971. – С. 7 – 67
52. Дубовий О. П. Криміналістичне дослідження слідів рук: [Науково-практичний посібник] / О. П. Дубовий, В. Я. Лукашенко, Я. В. Рибалко та ін. [За ред. Я. Ю. Кондратьєва]. – К. : Атіка, 2000. – 152 с.
53. Жеребкін В. Є. Логіка/ В. Є. Жеребкін. – Х. : Основа, 1995.– 150 с.
54. Журавель В. А. Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування. – Харків : «Право», 1999. – 303 с.
55. Закон України «Про судову експертизу» вiд 25.02.1994 № 4038-XII : Остання редакцiя вiд 09.07.2007 року [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=4038-12.
56. Задеренко С. В. Аналіз концептуальних основ методики криміналістичної експертизи / С. В. Задеренко // Криміналістичний вісник. – 2006. – № 2(6). – С. 30 – 42.
57. Зацерковний Г. Громадський суд на Україні взглядно Литовскій Руси XVI в. після розвідки Олександри Ефименко “Народный судъ въ Западной Руси”. Русская мысль, 1893.// Часопись правнича. Для теорії і практики. Впорядник д-р Кость Левицький (адвокат у Львові). – Рочник № (за третій і четвертий чвертьрік ).- Львів : Видавництво наукового тов-ва ім. Шевченка, 1894. – С. 155 – 166.
58. Значение слова «Термин» в свободной энциклопедии «ВикипедиЯ» [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Термин.
59. Ивина Л. И. Лингво-когнитивные основы анализа отраслевых терминосистем / Л. И. Ивина. – М. : 2003. – 304 с.
60. Ищенко А. В., Карпов Н. С. Научное обеспечение практики борьбы с преступностью. Учебное пособие. – К. : ВМД Украины, изд-во НАВДУ, 1997. – 136с.
61. Історична граматика української мови / Жовтобрюх М. А., Волох О. Т., Самійленко С. П., Слинько І. І. – К. : “Вища школа”, 1980. – 314 с.
62. Іщенко А. В. Періодизація використання спеціальних знань у юридичній практиці на ранніх етапах слов’янської державності / А. В. Ищенко // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ., №1, 1996. – С. 58 – 64.
63. Іщенко А. В., Іщенко Н. Д., Ієрусалімов І. О. Криміналістичне забезпечення боротьби зі злочинністю (дисертації криміналістів, які захищені у спеціалізованих вчених радах України): Довідник. – К. : НТВ «Правник», НАВСУ, 1997. – 60с.
64. Ищенко Е. П. Криминалистика : Учебник / Е. П. Ищенко, А. А. Топорков ; под ред. профессора Е. П. Ищенко. – [2-е изд., испр. и доп]. – М. : «Инфра-М», 2005. – 696 с.
65. Карнеева Л. М. Тактические основы организации и производства допроса в стадии расследования: Учебное пособие. – Волгоград : МВД СССР, Высш. следств. школа, 1976. – 143 с.
66. Кириллов В. И. Логика: [Уч. для юрид. вузов] – 5-е изд., перераб. и доп. / В. И. Кириллов, А. А. Старченко. – М. : Юристъ, 2000. – 260 с.
67. Киров Е. Ф. Теоретические проблеми моделирования язика / Е. Ф. Киров . – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1989. – 254 с.
68. Клименко Н. И. Криминалистика как наука. / Н. И. Клименко – К. : НВТ Правник, 1997, – С. 11 – 18.
69. Клименко Н. І. Криміналістика на захисті інтелектуальної власності / Н. І. Клименко, В. П. Колонюк // [зб. наукових праць] Вісник Львів. ін.-та внутр. справ при НАВС України, 2003. – № 1. – С.39 – 44.
70. Клименко Н. І. Криміналістичні знання, їх вдосконалення і розвиток / Вісник Академії адвокатури України. – 2008, № 12. – С. 74 – 79.
71. Клименко Н. І. Судова експертологія: [Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів юрид. спеціальностей в НЗ] / Н. І. Клименко. – К. : Видавн. дім «Ін Юре», 2007. – 528 с.
72. Коваленко Е. Г. Судебные єкспертизы в практике расследования органами внутренних дел хищений социалистической собственности: Учебн. пособ. / Е. Г. Коваленко. Д. Е. Лукьянчиков. – Киев : КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1988. – 72 с.
73. Комарова З. И. Семантическая структура специального слова и ее лексикографическое описание / З. И. Комарова. Свердловск : 1991. – 156 с.
74. Кониський Г. Філософські твори: [У 2 т.- Т.1] / Г. Кониський – К. : 1996. – 164 с.
75. Копьева А. Н. Современные проблемы и дискуссионные вопросы фиксации показаний на предварительном следствии.// Проблемы борьбы с преступностью. – Омск : ОВШМ МВД СССР, 1978. – С. 103 – 111.
76. Коржанський М. Й. Сім разів відміряймо…// Іменем закону. № 52 (4823) від 30 грудня 1994 року.
77. Коржанський М. Й. Уголовне право України. Частина загальна: Курс лекцій. – К. : Наукова думка та Українська видавнича група, 1996. – 336 с.
78. Коршунов В. М. Обнаружение, фиксация и изъятие следов: учебно-практическое пособие. /Под ред. проф. Н. П. Курцева. – Бендеры : Изд-во “РВТ”, 2000. – 229 с.
79. Костицкий М. В. Психологические методы в борьбе с правонарушениями. – К. : “Вища школа”, 1981. – 52 с.
80. Кофанов А. В. Теоретичні та практичні аспекти криміналістичного дослідження гладкоствольної вонестрільної зброї.: автореф. дис…канд юрид. наук, 12.00.09– НАВСУ, 2000. – 20 с.
81. Кочан І. Динаміка термінів з міжнародними кореневими компонентами / І. Кочан // Вісн. нац. ун-ту «Львівська політехніка». – 2006. – № 559: (Проблеми української термінології). – С. 18 – 22.
82. Кочерган М. П. Загальне мовознавство / М. П. Кочерган. – К. : Видавн. центр «Академія», 1999. – 288 с.
83. Кравченко О. В. Давньоруська термінологія доказового права //Система і структура східнослав’янських мов. Міжкафедр. зб. наук. праць. – К. : Нац. пед. ун-т ім М. П. Драгоманова, 1999. – С. 139 – 145.
84. Кравченко С. Про стиль законодавства // Право України. № 3, 1998. – С. 62 – 63.
85. Кравченко С. П. Мова як фактор правоутворення та законотворення: автореф. дис. … канд.юрид. наук /С. П. Кравченко. – Одеса : 2000. – 20 с.
86. Красницька А. В. / Процесуальні акти кримінального судочинства: юридична техніка, шляхи вдосконалення: дис. канд.юр.наук/12.00.09/ Київський національний університет внутрішніх справ, К. : – 2008. – 233 с.
87. Красницька А. В. Використання запозиченої лексики в юридичних текстах // Науковий вісник НАВСУ. – 1999. – № 1. – С. 250 – 255.
88. Красницька А. В. Застосування юридичної техніки в процесі складання й оформлення процесуальних актів кримінального судочинства // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2002. – № 4. – С. 143 – 149.
89. Красницька А. В. Історія розвитку юридичної техніки // Право і лінгвістика. Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. у 2 частинах (23-26 вересня 2004 р.). – Ч. 2. – Сімферополь-Ялта : 2004. – С. 46 – 54.
90. Красницька А. В. Класифікація процесуальних актів кримінального судочинства // Науковий вісник НАВСУ. – 2003. – № 3. – С. 164 – 175.
91. Криминалистика / Под ред. А. Н. Васильева. – М. : 1971. – 347 с.
92. Криминалистика. Учебник для вузов. /Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Рассинская Е. Р. /Под ред. Р. С. Белкина – М. : “НОРМА”, 1999. – 971с.
93. Криміналістика : Підручник / [П. Д. Біленчук, О. П. Дубовий, П. Ю. Тимошенко, М. В. Салтевський]. – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 1997. – 230 с.
94. Крыжановская А. В. Сопоставительное исследование терминологий русского и украинского языков / А. В. Крыжановская. – К. : Наукова думка, 1985. – 203 с.
95. Крылов И. Ф. Очерки истории криминалистики и криминалистической экспертизы / И. Ф. Крылов – Ленинград: Изд-во Ленинградского ун-та, 1975. – 186 с.
96. Кузьмічьов В. С. Із історії розвитку знання про криміналістичні засоби і методи слідчої діяльності / В. С. Кузьмічьов // Науковий вісник Української акажемії внутрішніх справ, – № 1, 1996. – С. 65 – 70.
97. Кузьмічов В. С. Криміналістика: Навч.посіб. / В. С. Кузьмічов, Г. І. Прокопенко : [За. ред. В. Г. Гончаренка та Є. М. Моісеєва]. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 368 с.
98. Кульчицкий С. М. Из истории развития экспертной инициативы / С. М. Кульчицкий // Вопросы криминалистики и судебной экспертизы – Минск : «Вышэйшая школа», 1970. – С. 3 – 18.
99. Левіна С. Моделювання дієслів і віддієслівних іменників від абстрактних іменників іншомовного походження на –ці(я) / С. Левіна // Вісн. нац. ун-ту «Львівська політехніка». – 2006. – № 559: (Проблеми української термінології). – С. 14–18.
100. Лисиченко В. К. Использование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике / В.К. Лисиченко – К. : 1979. – 88 с.
101. Лисиченко В. К. Виправленому не вірити / [В. К. Лисиченко, В. В. Липовский]. – Д. : 1990. – 80 c.
102. Лотте Д. С. Основы построения научно-технической терминологии / Д. С. Лотте. – М. : Издательство АН СССР, 1961. – 157 с.
103. Матусовский Г. А., Сущенко В. Н. Организация работы аппаратов органов дознания и предварительного следствия органов внутренних дел. – Х. : Юридический институт, 1983. – 82 с.
104. Мельников І. М. Актуальні питання криміналістичного дослідження та перспективи захисту українських паспортів і посвідчень особи нового покоління / І. М. Мельников // Техническая экспертиза документов: проблеми и развитие: Сб. матер. междунар. научн.-практ. конф., 20-21 окт. 2005 г., Киев / – К. : ИПЦ МВД Украины, 2006. – С. 191 – 194
105. Мирослав Кратко. Проблеми української наукової мови / Мирослав Кратко // Вісник Нац. ун-ту «Львів. політ.», № 453, 2002. – С.12 – 13.
106. Михайленко П. П., Кондратьєв Я. Ю. Історія міліції України у документах і матеріалах: У 3-х т.- Т.1: 1917-1925- К. : Генеза, 1997. – 504 с.
107. Михайленко П. П. Історія міліції України у документах і матеріалах / П. П. Михайленко, Я. Ю. Кондратьєв. – К. : Генеза, 1997. – 504 с.
108. Нагорний Г. М. Закон України «Про судову експертизу» / Нагорний Г. М., Сегай М. Я., Ісакович Б. М. // Право України. – 1999. – № 2. – С. 75 – 78.
109. Наказ МЮ України «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз» від 08.10.1998 р. № 53/5.
110. Наша служба – уголовный розыск // Историко-художественно-публицистический сборник. – М. : «Олимп», 1998. – 320 с.
111. Ожегов С. И. Словарь русского языка \ С. И. Ожегов. – М. : Госуд. узд-во иностран. и национ. словарей, 1961. – 158 с.
112. Онуфрієнко Г. С. Лінгвометодичне моделювання юридичної термінології в контексті теоретико-практичного курсу «Ділова українська мова» / Г. С. Онуфрієнко // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 1997. – № 1. – С. 148 – 156.
113. Орлов Ю. К. Заключение эксперта и его оценка (по уголовным делам): учебн. пособие / [Ю. К. Орлов]. – М. : Юрист, 1995. – 64 с.
114. Очерки юридической энциклопедии Профессора Университета Св. Владимира Н. Ренненкампфа. – К. : В университетской типографии, 1868. – 315 с.
115. Палькис Е. Б. Фиксация вещественных доказательств: Автореф. дис. …канд. юрид. наук / Е. Б. Палькис. – М., 1971. – 17 с.
116. Памятники русского права. – М., 1953. – Вып. 2. – С. 314
117. Панчошник И. З. Экспертиза в суде // Роль и значение деят. проф. Р. С. Белкина в становлении и развитии современной криминалистики. Матер. метод. научн. конф., М., 2002. С. 379 – 381.
118. Пенкрат В. И., Мороз В. В. О единых подходах к определению терминов, используемых в нормативных актах. // Вестник Академии МВД Республики Беларусь: Научно-теоретический журнал. – Минск, 2001. – С. 25 – 26.
119. Пиголкин А. С. Подготовка проектов нормативных актов / А. С. Пиголкин – М. : Юридическая литература. – 1968. – 200 с.
120. Полицейское право. Сочинение К. Е. Андреевского ординарного профессора С.-Петербургского университета, Т.1. – С.-Петербург. : Типография В. В. Пратца, 1874. – 648 с.
121. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / Верховний Суд України. За заг. ред. В. Т. Маляренка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 368 с.
122. Прадід Ю. Ф. Вступ до юридичної лінгвістики: Навчальний посібник / Ю. Ф. Прадід / За ред.чл.-кор. АпрН України Ярмиша О. Н. – Сімферополь : Доля, 2002. – 104 с.
123. Прадід Ю. Ф. У царині лінгвістики і права / Ю. Ф. Прадід – Сімферополь : Еліньо, 2006. – 256 с.
124. Прянишников Е. А. Опыт лингво-статистического исследования текста закона / Е. А. Прянишников // Проблема автоматизированной обработки научно-технической информации: всесоюз. науч.-техн. конф.: тезисы докл. – М. : 1976. – С. 7 – 11.
125. Псковская судная грамота // Российское законодательство Х-ХХ веков. – Т. 1. Законодательство Древней Руси. – М. : Юрид. лит., 1984. – С. 321–386.
126. Р. С. Белкин. Криминалистическая энциклопедия. – М. : Издательство БЕК, 1997. – 340 с.
127. Радецька В. Я. / Мова криміналістики: дис. канд.юр.наук/12.00.09/ Національна акдемія внутрішніх справ, Київ, – 2002. – 220 с.
128. Радецька В. Я. Нормування мови науки криміналістики / В. Я. Радецька // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2000. – № 3. – С. 299 – 305.
129. Радунская Н. М. Из истории развития белорусской письменности // Вопросы криминалистики и судебной экспертизы – Минск : “Вышэйшая школа”, 1970. – С. 82 – 90.
130. Радянська криміналістика. Криміналістична техніка і слідча тактика. /За загальною ред. В. П. Колмакова. – К. : “Вища школа”, 1973. – 296 с.
131. Реформатский А. А. Современные проблемы русской терминологии / А. А. Реформатский. – М. : Наука, 1986. – 110 с.
132. Рожанський Л. Реформа судівництва в Росії. // Часопись правнича. Для теорії і практики. Впорядник д-р Кость Левицький (адвокат у Львові). – Рочник № (за третій і четвертий чвертьрік). – Львів : Видавництво наукового тов- ва ім. Шевченка, 1894. – С. 194 – 195.
133. Россинская Е. Д. Судебная компьютерно-техническая экспертиза / Е. Д. Россинская, А. И. Усов. – М. : 2001. – 210 с.
134. Салтевський М. В. Криміналістика. Підручник: у 2-х ч. Ч.1. . – Х. : Консум, Основа, 1999. – 416 с.
135. Сегай М. Я. Методология судебной идентификации. . – К. : изд. РИО МВД УССР, 1970. – 256 с.
136. Селиванов Н. А. Советская криминалистика: система понятий. . – М. : “Юридическая литература”, 1982. – 150 с.
137. Селищев А. М. Язык революционной эпохи (Из наблюдений над русским языком последних лет (1917-1926)). – Москва: “Работник просвещения”, 1928. – 248 с.
138. Сербенская А. А. Развитие юридической терминологии после Великой октябрьской Социалистической революции: автореф. дис…канд. филологич. наук. – Львов, 1965. – 16 с.
139. Серебрякова Л. А. Термины как конструктивные и смысловые компоненты высказывания (в сравнении с нетерминами).// Термины в языке и речи: Межвузовский сборник (под ред. Б. Н. Головина): Горьк. гос. унив., Горький, 1984. – С. 47 – 54.
140. Симоненко Л. Українська термінологічна лексикографія за роки незалежності: здобутки і прорахунки // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. – К., 2003. – Вип.V 3.3 5
141. Склад і структура термінологічної лексики української мови.(Відповід. Ред. Крижанівська А. В.). – К. : “Наукова думка”, 1984. – 194 с.
142. Слепянов Б. И. Использование ИКР-2 в розыске преступников. – Информационный бюллетень №5 (44), Кемерово : 1979. – С. 47-50.
143. Словарь иностранных слов. – 16-е изд., испр. – М. : Рус. яз., 1988. – 624 с.
144. Словарь основных терминов судебных экспертиз. М. : 1980 – 412 с.
145. Словарь юридический или свод российских узаконений, по азбучному порядку для практического употребления Императорского Московского университета в юридическом факультете, сочиненный Ф. Лангансом. – М. : В Университетской типогр. Н. Новикова, 1788. – 210 с.
146. Словник іншомовних слів. [За ред.чл.-кор. АН УРСР О.С. Мельничука]. Головна редакція УРЕ. – Київ , 1974. – 775 с.
147. Словничок юридичних термінів: [Навчальний посібник] / [Укладач В. П. Марчук.]. – К. : МАУП, 2003, – 128 с.
148. Смоленские уставные грамоты // Российское законодательство Х-ХХ веков. – Т. 1. Законодательство Древней Руси. – М. : Юрид. лит., 1984. – С. 212–223.
149. Смолин Е. А. Холодное оружие и его криминалистическая экспертиза: словарь терминов. – Барнаул : Изд-во АГУ, 1996. – 64 с.
150. Советский енциклопедический словарь. – М. : Советская енциклопедия, 1980. – 164 с.
151. Спасович В. Д. О теоріи судебно-уголовныхъ доказательствъ въ связи съ судоустройствомъ и судопроизводствомъ. (Публичныя лекціи, читанныя въ С.-Петербургскомъ Университете, сентябрь и октябрь 1860 г.) / Сочиненія В. Д. Спасовича. Томъ III. Статьи, диссертации, лекции юридическаго содержанія. – С.-Петербургъ : Книжный магазинъ Бр. Рымовичъ, 1890. – 544 с.
152. Срезневский И. И. Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам / И.И. Срезневский. - М. : 2000. – 200 с.
153. Сташенко Е. И., Устинов А. И. Основные направления развития судебно-баллистической экспертизы // Современное состояние и перспективы развития традиционных видов криминалистической экспертизы. Сборник научных трудов. – М. : Изд-во ВНИИСЭ, 1987. – С. 43 – 51
154. Стецюк Б. Р. Юридична лексика кримінально-процесуального права Гетьманщини: автореф. дис. ... канд. філол. наук / Б. Р. Стецюк. – Запоріжжя, 1999. – 19 с.
155. Стратонов В. М. Відтворення обстановки і обставин події як метод пізнання під час розслідування злочинів: автореф. дис….канд. юрид. наук. (12.00.09) – Харків : Національна академія України ім.. Я. Мудрого, 2001. – 16 с.
156. Стрипко М. Я. До питання термінологічних колізій у нормотворчій діяльності / М. Я. Стрипко // Бюлетень Міністерства юстиції України, 2007, – № 5 (67). – с. 178 – 183.
157. Татищев В. Н. История Российская / В. Н. Татищев. – Т. 3. – 210 с.
158. Тихомирова Н. В. Юридическая энциклопедия / Н. В. Тихомирова, М.Ю. Тихомиров / [Под ред. М.Ю. Тихомирова]. – М. : 1997. – 750 с.
159. Тихонов Е. Н. Судебно-баллистическая экспертиза / Е. Н. Тихонов. – Барнаул : АГУ, 1991. – 96 с.
160. Токарська А. С. Калькування як причина деформації лексичних норм у діловому документі ОВС// Одеський інститут внутрішніх справ. Вісник. Вип.1 – Одеса, 1997. – С. 93 – 96.
161. Токарська А. С., Онишко Б. Ю. Мовна норма і закон // Одеський ін-т внутр. справ. Вісник. – Одеса, 1997, Вип.3. – С. 182 – 185.
162. Тростюк З. А. Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України: Монографія /З. А. Тростюк. – К. : 2003. – 220 с.
163. Тростюк З. А. Щодо назв у понятійному апараті Особливої частини Кримінального кодексу України / З. Тростюк // Право України. – 1999. – № 12. – С. 77 – 80.
164. Тростюк З. А. Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України: автореф. дис. … канд. юрид. наук / З. А. Тростюк. – К., 2000. – 16 с.
165. Трофименко Н. С. Процессуальные аспекты организации труда эксперта при проведении судебных экспертиз в суде // Актуальні питання судової експертизи та криміналістики, Х. : 2008. – С. 132 – 137.
166. Туровська Л. Українсько-російський словник наукової термінології: мета, досягнення, перспективи // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. – К., 2005. – Вип. ІV. – С. 121 –125.
167. Українська мова: Енциклопедія. – К. : Укр. Енцикл., 2000. – 600 с.
168. Устав святого князя Володимира, крестившаго Руськую Землю, о церковных судех // Российское законодательство Х-ХХ веков. – Т. 1. Законодательство Древней Руси. – М. : Юрид. лит., 1984. – С. 148–162.
169. Федик Є. І. Формування мовної культури студентів-юристів: теоретичні та прикладні аспекти (на матеріалі діяльн. навч. закладів з підготовки молодших спеціалістів): авто-реф.дис. ... канд. юрид. наук / Є. І. Федик. – Львів, 1996. – 23 с.
170. Филиппов А. Г., Яблоков Н. П. Качественные учебники - основа высокого уровня юридического образования (Об одной творческой неудаче) // Юридическое образование и наука. – №2. – 1999. – С. 27 – 29.
171. Философский словарь / [Под ред. И.Т. Фролова]. – 5е изд. – М. : Политиздат, 1986. – 590 с.
172. Философский энциклопедический словарь / Гл. редакция: Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов. – М. : «Сов. Энциклопедия», 1983. – 840 с.
173. Фойницкий И. Я. Учение о наказании в связи с тюрьмоведением (извлечение) // Философия уголовного права. Сборник. – С.-Пб. : Юрид. центр Пресс, 2004. – С. 295 – 326.
174. Фридман И. Я. Судебная зкспертиза и вопросы предупреждения преступлений: Автореф. дис.... докт. юрид. наук. – М., 1974. – 30 с.
175. Харитонов Є. Деяки міркування з приводу нормотворчості / Є. Харитонов, О. Підопригора // Право України. – 2000. – № 8. – С. 81 – 84.
176. Хижняк С. П. Юридическая терминология: формирование и состав / С. П. Хижняк. – Саратов, 1997. – 78 с.
177. Хоменко І. В. Логіка – юристам / І. В. Хоменко – К. : Четверта хвиля, 1997. – 130 с
178. Цыганенко Г. П. Этимологический словарь русского языка. – К. : «Рад. шк.», 1989. – 511 с.
179. Шепітько В. Ю. Криміналістика. Енциклопедичний словник (українсько-російський і російсько-український)/ За ред. акад. НАН України В. Я. Тація. – Харків : Право. – 2001. – 560 с.
180. Шляхов А. Р. Микровещественные доказательства, возможности их криминалистического исследования и значение при расследовании дел об изнасиловании // Прес