Тома Маріана Георгіївна Особистість професійного злочинця, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі (як об’єкт кримінологічного досліджен­ня)

Короткий опис

Тома Маріана Георгіївна, асистент кафедри кримі­нального права і криміналістики Чернівецького національ­ного університету імені Юрія Федьковича: «Особистість професійного злочинця, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі (як об’єкт кримінологічного досліджен­ня)» (12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кри­мінально-виконавче право). Спецрада Д 26.001.05 у Київ­ському національному університеті імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ МВС УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ТОМА МАРІАНА ГЕОРГІЇВНА
УДК 343.97
ДИСЕРТАЦІЯ
ОСОБИСТІСТЬ ПРОФЕСІЙНОГО ЗЛОЧИНЦЯ, ЯКИЙ ВІДБУВАЄ
ПОКАРАННЯ В МІСЦЯХ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ
(ЯК ОБ’ЄКТ КРИМІНОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ)
12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
__________________М. Г. Тома
Науковий керівник:
Назимко Єгор Сергійович
доктор юридичних наук,
професор
Київ – 2018

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………….……………12
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ
ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОГО
ЗЛОЧИНЦЯ……………………………………………………………………..23
1.1. Історія розвитку професійної злочинної діяльності в
Україні…………………………………………………………………………....23
1.2. Поняття професійної злочинної діяльності та професійного
злочинця………………………………………………………………………….36
1.3. Категорії (види) професійних злочинців…………………………...57
Висновки до Розділу 1………………………………………………...…71
РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИСТОСТІ
ПРОФЕСІЙНОГО ЗЛОЧИНЦЯ, ЯКИЙ ВІДБУВАЄ ПОКАРАННЯ В
МІСЦЯХ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ …………………………………………...77
2.1. Соціально-демографічна характеристика особистості професійного
злочинця, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі…………...…77
2.2. Кримінально-правова характеристика особистості професійного
злочинця, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі…………...…96
2.3. Морально-психологічна та кримінально-виконавча характеристика
особистості професійного злочинця, який відбуває покарання в місцях
позбавлення волі………………………………………………………….…….111
Висновки до Розділу 2………………………………………………….143
РОЗДІЛ 3 ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЗЛОЧИННОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ З УРАХУВАННЯМ ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
ПРОФЕСІЙНОГО ЗЛОЧИНЦЯ, ЯКИЙ ВІДБУВАЄ ПОКАРАННЯ В
МІСЦЯХ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ……………………………………….….157
3.1. Основні заходи попередження професійної злочинності……..….157
11
3.2. Вдосконалення правового регулювання попередження професійної
злочинності……………………………………………………………………183
Висновки до Розділу 3………………………………………………….200
ВИСНОВКИ…………………………………………………………….205
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………….....214
ДОДАТКИ…………………………………………………………….…248

Список літератури

ВИСНОВКИ
Дисертаційне дослідження дало змогу комплексно вирішити наукове
завдання, яке полягає у необхідності уточнення та поглиблення існуючих
теоретичних розробок щодо особистості професійного злочинця, який відбуває
покарання у місцях позбавлення волі. В результаті сформульовано відповідні
науково-обґрунтовані теоретичні положення, а також розроблено низку
актуальних пропозицій щодо удосконалення національних законодавчих норм.
Основні з них наступні:
1. Еволюція професійної злочинності на території сучасної України
відбулась у межах наступних періодів: 1) зародження примітивних видів
професійної злочинної діяльності (поява перших професійних злочинців
пов’язана із втечею холопів та подальшим їх рекрутуванням до «лісових
бандитів»); 2) утвердження в некримінальному суспільстві моделі
злочинного промислу та становлення професійної злочинності в умовах
жорстокої протидії влади царської Росії професійній злочинності;
3) інтенсивна структуризація дореволюційної професійної злочинності за
видами і спеціальностями та ускладнення злочинного професіоналізму
(спротив незлочинного світу злочинному промислу, ускладнення суспільних
відносин та розвиток економічних відносин вимагали від злочинцівпрофесіоналів ще більш чіткої спеціалізації, а також підвищення знань цієї
категорії злочинців задля убезпеченої реалізації свого злочинного промислу);
4) трансформація дореволюційної професійної злочинності у радянську
українську професійну злочинність; 5) становлення радянської української
професійної злочинності у воєнній і післявоєнній України та період
внутрішньо злочинної війни за сфери впливу; 6) етап «перемоги держави над
злочинним світом та викорінення професійної злочинності в СРСР», на
якому вся професійна злочинна діяльність була проголошена викоріненою,
насправді ж активно розвивалася, не маючи ніякого державного опору та
протистояння через «відсутність необхідності в останньому»; 7) етап
206
боротьби за сфери впливу після розпаду колишнього СРСР, що сприяло
становленню та виділенню специфічних рис та особливостей української
професійної злочинності; 8) сучасний етап української професійної
злочинності, який характеризується неоднорідністю професійних злочинних
ролей, виокремленням та появою нових професійних спеціалізацій,
посиленням професійної злочинності через значну популяризацію «легкого»
стилю життя та уведення в «моду» злочинних нахилів.
2. Під поняттям «професійна злочинність» слід розуміти відносно
самостійний вид злочинної діяльності, котрий на практиці здійснюється
злочинцем, у межах його незмінної спеціалізації та зростаючої злочинної
кваліфікації, будучи для нього промислом, результати якого є основним чи
додатковим джерелом його існування, а також є показником, на підставі
якого злочинець прямо чи опосередковано просувається ієрархічними
ланками кримінального світу.
Професійний злочинець – це фізична осудна особа, котра сповідує
ідеологію злочинного світу, прямо чи опосередковано належачи до нього (та
у відповідній мірі займаючи в ньому певну ієрархічну ланку), та
систематично вчиняє кримінальні злочини в межах злочинної спеціалізації
самостійно чи в якості члена злочинної групи професійних злочинців,
прибуток від вчинення яких для нього є суттєвим джерелом існування (дохід
для нього є або додатковим, або основним).
«Особистість професійного злочинця, котрий відбуває покарання в
місцях позбавлення волі» – це соціальна сутність й особистість людини, яка
перебуває у місці позбавлення волі та є учасником злочинного світу,
займаючи в ньому відповідне «соціальне» становище, а саме людини, котра:
до засудження займалась злочинною професійною діяльністю за яку її
позбавили волі; була засуджена до позбавлення волі за професійну злочинну
діяльність й яка, відповідно, відбуває покарання та характеризується
відповідним ставленням до законної дисципліни в місці позбавлення волі й
готовністю (неготовністю) до виправлення й припинення злочинної
207
діяльності після відбуття покарання. Тому, особистість злочинцяпрофесіонала відрізняється від особистості злочинця-професіонала, який
відбуває покарання в місцях позбавлення волі, що обумовлюється зміною
середовища існування цього злочинця та його реакцією на необхідність
виправлення, перевиховання, а саме: а) якщо засуджений займається
професійною пенітенціарною злочинністю, особистість злочинця у такому
разі відрізняється від особистості професійного злочинця поза межами
установи виконання покарання, у залежності від міри впливу на особистість
в’язничної субкультури та умов ізоляції від суспільства; б) якщо засуджений
відмовляється від професійної злочинної діяльності та злочинної діяльності
як такої, то у цьому випадку відбувається деструкція особистості злочинця,
що об’єктивно закінчується у момент звільнення від відбування покарання;
в) якщо професійна злочинна діяльність з тих чи інших причин припиняється
лише на період відбування покарання, без відмови засудженого від злочинної
ідеології, то деструкції особистості злочинця як такої не відбувається;
г) якщо професійний злочинець в умовах ізоляції відмовляється від
професійної злочинної діяльності, однак, не від злочинної діяльності загалом,
можна констатувати трансформацію особистості професійного злочинця у
звичайну особистість злочинця.
3. В сучасній Україні, у залежності від ієрархічного становища у
злочинному світі, професійних злочинців можна класифікувати на наступні
категорії: 1) адміністрація злочинного світу, якою є «злодії в законі», що
уособлюють кримінально-протиправну «виконавчу» і «судову» владу та
назначаються злочинною «законодавчою» владою («злодійська сходка»);
2) «інтелігенція» злочинного світу, яка охоплює: фальшивомонетників,
шахраїв (у тому числі це і «білокомірцеві шахраї», кібер-шахраї,
«банкоматчики», телефонні шахраї), професійних злодіїв (зокрема,
«техніки», «ведмежатників», «домушників»), «кишенькових злодіїв»;
3) фізичні та силові категорії професійних злочинців, тобто ті, хто вчиняють
професійні злочини за рахунок власних фізичних здібностей та вмінь,
208
зокрема, це вимагачі чи рекетири, кілери; 4) декласовані професійні злочинці,
котрі порушили ті чи інші «злодійські закони» за що були знецінені
«авторитетами» злочинного світу як злодії.
4. Соціально-демографічна характеристика особистості професійного
злочинця, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі, складається із
таких складових елементів: 1) вік (як правило, є вищим середнього віку інших
засуджених та конкретизує їх злочинні перспективи: для молодого злочинця
місце позбавлення волі може оцінюватись в якості «злочинного інституту», а
для професійного злочинця середнього віку термін відбування покарання
може означати завершення активної кар’єри та перехід до лав «настоятелів»;
приміром, за січень - червень 2017 року 2 особи вчинили умисне вбивство у
віці до 18 років, 36 – у віці 18–54 років, 2 – у віці 55 років і більше);
2) соціальне походження і становище, які дозволяють з’ясувати сутність
особистості злочинця, як до моменту його адаптації до умов життя в місцях
позбавлення волі, так і його «соціального» становища в колонії у межах
в’язничної субкультури; 3) професійна приналежність та/або рід занять (цей
показник є неоднорідним, адже, незважаючи на те, що більшість професійних
злочинців до моменту відбування покарання були безробітними, окремі
категорії цих злочинців були долучені до трудового процесу, яке
використовували в якості прикриття своєї злочинної діяльності; зокрема, за
січень - червень 2017 року крадіжки здійснили 1 326 осіб, що навчаються у
навчальних закладах, 17 266 осіб, що є працездатними, однак, не працюють і
не навчаються, 2 366 безробітних та шахрайські дії вчинили 59 осіб, що
навчаються, 1 169 осіб, що є працездатними, однак, не працюють і не
навчаються, 160 безробітних 3 державних службовця та 1 посадова особа
місцевого самоврядування); 4) стать (як правило, злочинцями-професіоналами
є чоловіки, хоча на сьогодні відбувається активна фемінізація професійної
злочинності; наприклад, за період січень - червень 2017 року частка жінок, які
вчинили умисне вбивство на замовлення становила 7,5 % від загальної
кількості виявлених осіб, котрі вчинили це кримінальне правопорушення,
209
12,77 % – вчинили крадіжки, 28,79 % – вчинили шахрайські дії); 5) сімейне
становище (сучасні професійні злочинці часто знаходяться у законних
шлюбах, проте, не завжди здатні підтримувати родинні зв’язки під час
відбування покарання).
5. Морально-психологічна характеристика особистості злочинцяпрофесіонала, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі, являє
собою комплекс таких її якісних характеристик як: 1) загальну психологічну
характеристику, що обумовлена умовами ізоляції (професійні злочинці
характеризуються порівняно швидкою адаптацією до в’язничної
субкультури, однак і для них типовим є загальний фон стану очікування змін,
який, з одного боку, посилюється переживаннями через покарання, а, з
іншого – загострюється з моменту, коли злочинець-професіонал все більше
переконується у відносно невідворотних перспективах його існування у
наступні роки); 2) ставлення до покарання, а також до можливості
перевиховатися та стати повноправним членом суспільства; 3) ціннісні,
антиціннісні орієнтації та життєві прагнення професійних злочинців, які
відбули покарання в місцях позбавлення волі.
6. Кримінально-правова характеристика особистості професійних
злочинців, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, являє собою
комплекс ознак, котрі сукупно вплинули на: вирішення питання про
притягнення злочинця до кримінальної відповідальності саме в якості
професійного злочинця; призначення судом виду покарання у вигляді
позбавлення волі; визначення судом відповідної міри покарання. Відтак,
зазначена характеристика особистості професійного злочинця, який відбуває
покарання у вигляді позбавлення волі, охоплює такі складові елементи цієї
характеристики: 1) мотив і мету кримінального правопорушення
(протиправні діяння ними вчиняються, як правило, з корисливих мотивів);
2) риси особистості, що вказують на приналежність засудженого до певної
категорії професійних злочинців та його роль в злочинному угрупуванні
злочинців-професіоналів; 3) категорія та характер вчиненого кримінального
210
правопорушення (у повній мірі залежить від злочинної кваліфікації та
спеціалізації злочинця-професіонала); 4) стан психіки в момент вчинення
кримінального правопорушення (у більшості випадків, професійні злочинці
під час готування та вчинення злочину не вживають алкогольних,
наркотичних та інших токсичних речовин); 5) наявність співучасті у вчиненні
кримінального правопорушення (сьогодні все частіше злочинці-професіонали
консолідуються в організовані злочинні групи, проте, це не є типовим для
тих злочинців, котрі вчиняють кримінальні правопорушення, в яких
протиправна ціль досягається без співучасті); 6) місце та час вчинення
кримінального правопорушення; 7) кількість судимостей (професійна
злочинна діяльність завжди є фактично рецидивною – систематичною, проте,
сьогодні все частіше спостерігаються випадки, коли відповідна категорія
злочинців уникає відповідальності, а тому, кількість судимостей вказує не на
те, що злочинець є професіоналом, а, щонайперше, на рівень його
«професіоналізму», адже найбільш «кваліфіковані злочинці залишаються
поза «полем зору» правоохоронної системи); 8) показник інтенсивності
вчинення кримінальних правопорушень (професійна злочинна діяльність у
практичній дійсності характеризується різним рівнем інтенсивності вчинення
ними однотипних кримінальних правопорушень, визначення якого, з
урахуванням «показника складності злочину», дозволяє в повній мірі
з’ясувати небезпечність відповідного злочинця та його злочинної діяльності).
7. Кримінально-виконавча характеристика особистості злочинцяпрофесіонала, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі, – це
комплекс об’єктивної (про місце та режим відбування покарання, про
забезпеченість зайнятістю в умовах ізоляції тощо, з одного боку, та фактичну
модель життя після звільнення, з іншого боку) та суб’єктивної (відношення
засудженого злочинця-професіонала до суспільно корисної праці, освіти
тощо) інформації, що дає достатньо цілісне уявлення про рівень
трансформації особистості професійного злочинця у законослухняну
особистість та готовність цього засудженого (або ж звільненого від
211
відбування покарання) злочинця-професіонала вести після відбування
покарання законослухняний спосіб життя. Отже, до основних складових
елементів кримінально-виконавчої характеристики особистості професійного
злочинця, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі, відносяться:
1) режим відбування покарання; 2) кількість заохочень і стягнень; 3) участь у
роботі самодіяльних організацій; 4) характеристика ставлення до праці,
участь в трудовому процесі; 5) участь в освітніх процесах та у релігійному
переосмисленню особистості; 6) приналежність до поведінкових груп
засуджених.
8. Попередження професійної злочинності в Україні реалізується в
межах ряду заходів, які потребують подальшого вдосконалення, зокрема в
таких напрямках:
1) спеціальний кримінологічний напрямок. У межах цього напрямку
потребується вирішення питання попередження професійної злочинності, що
здійснюються на рівні держави: розробка та затвердження
загальнонаціональних цільових програм попередження професійної
злочинності; визначення заходів фінансування процесу попередження
професійної злочинності; введення обов’язкових для співробітників
правоохоронних органів курсів підвищення кваліфікації щодо попередження
професійної злочинності в державі. Підвищення ефективності здійснення цих
заходів можливе у разі розробки та прийняття спеціального закону України про
внесення змін до кримінального, кримінально-процесуального та кримінальновиконавчого законів України, котрим визначались би: а) поняття та
характеристика професійної злочинної діяльності, а саме: доповнення
КК України ст. 33-1 «Злочинний професіоналізм» та ч. 2 ст. 34, в котрій
перераховувались би випадки, коли рецидив має визнаватись небезпечним;
б) поняття та характеристика професійного злочинця, головним чином:
доповнення пропонованої ст. 33-1 «Злочинний професіоналізм» ч. 2, в котрій
містилось би визначення поняття «професійний злочинець»; доповнення
переліку випадків, коли особа, що вчинила злочини у віці від чотирнадцяти до
212
шістнадцяти років, підлягає кримінальній відповідальності, відповідно до ч. 2
ст. 22 КК України; в) заходи щодо попередження професійної злочинності
(зокрема, встановлення спеціальних правових наслідків констатації у вироку
суду факту, що злочинцем є професійний злочинець). Окремої уваги заслуговує
потреба створення загальнодоступної Інформаційної системи відстеження
злочинців-професіоналів (за аналогами, що мають місце в практиці США),
котрі відбувають покарання у вигляді позбавлення волі чи відбули це
покарання. Запровадження веб-регістру професійних злочинців, в яких
містилась би персональна інформація про злочинців (їх фотознімок, ім’я, вік,
зріст, фактичне місце проживання) могло би дієво мінімізувати можливості
професійних злочинців, що відбули покарання, у поверненні до паразитарної
моделі існування;
2) індивідуальний кримінологічний напрямок. В межах цього напрямку
необхідно: а) розширити можливості для оптимальної ресоціалізації
засуджених, зокрема, за рахунок широкого підтримання злочинцем родинних
зв’язків; б) оптимізувати заходи адаптації засудженого до позбавлення волі
злочинця-професіонала, після звільнення (серед іншого, чинне законодавство
має виходити з того, що соціальна адаптація осіб, які відбули покарання,
повинна включати в себе також і контроль за цими особами); в) здійснювати
нагляд та контроль після звільнення, зокрема, розробити та впровадити
Інформаційну систему відстеження професійних злочинців зі загальним
доступом.
Також нагальною потребою є розробка та затвердження
загальнонаціональної стратегічної програми попередження зазначеного виду
злочинної діяльності, котра має щонайменше охоплювати наступні
напрямки: вдосконалення роботи державних органів, адміністрації
підприємств щодо сприяння особам, звільненим з виправних установ, в їх
трудовому і побутовому влаштуванні; закріплення шефства та наставництва
над раніше судимими особами, котрі відбули покарання у вигляді
позбавлення волі за вчинення кримінальних правопорушень на професійній
213
основі, а також підвищення їх освітнього і культурного рівня; активізація
взаємодії правоохоронних органів зі засобами масової інформації;
оптимізація профілактичної роботи з неповнолітніми, а особливо з тими з
них, хто вже порушував чинне законодавство чи знаходиться у «групі
ризику».