ТРАНСФОРМАЦІЯ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ВЛАДНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ВАСИЛЬЄВА Олександра Іллівна

УДК 353: 351

ТРАНСФОРМАЦІЯ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ВЛАДНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

Науковий консультант
Лебединська Ольга Юріївна
д.держ.упр., професор,
Заслужений працівник освіти України

Київ – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ: СТУПІНЬ НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ 16
1.1. Стан дослідження проблем регіонального управління в Україні 16
1.2. Теоретичні засади формування владних відносин на регіональному рівні 29
1.3. Понятійно-категорійний апарат дослідження 38
1.4. Регіоналізм і регіоналізація як загальносвітовий трансформаційний процес 65
Висновки до розділу 1 79
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ВЛАДНИХ ВІДНОСИН 83
2.1. Принципи та стандарти демократичного врядування на регіональному рівні 83
2.2. Перспективи створення сучасних систем врядування на основі європейського досвіду реформування 108
2.3. Реформування владних відносин за допомогою функціонального
обстеження органів виконавчої влади 130
2.4. Обґрунтування теоретико-методологічних засад здійснення регіонального управління 145
Висновки до розділу 2 158
РОЗДІЛ 3. ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ 161
3.1. Формування інституцій місцевого та регіонального самоврядування 161
3.2. Інституційне забезпечення регіонального управління 175
3.3. Інститути й інструменти реалізації державної регіональної політики 192
3.4. Використання нових інституційних інструментів у системі публічної служби 210
Висновки до розділу 3 231
РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ 235
4.1. Правові засади регіонального управління в Україні 235
4.2. Взаємодія органів державного управління та місцевого
самоврядування в контексті реформування 256
4.3. Упорядкування повноважень між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (на прикладі Київської області) 275
4.4. Реформування владних відносин в Україні 293
Висновки до розділу 4 314
РОЗДІЛ 5. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ 318
5.1. Концептуальні підходи до регіоналізації в Україні 318
5.2. Результати функціонального обстеження Київської області та пропозиції 334
5.3. Залучення недержавних структур до участі у забезпеченні програм регіонального розвитку 352
5.4. Оптимізація розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади на 370
Висновки до розділу 5 393
ВИСНОВКИ 398
ДОДАТКИ 407
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ 433

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АТО - адміністративно-територіальна одиниця
АТУ - адміністративно-територіальний устрій
АР - адміністративна реформа
АР Крим - Автономна Республіка Крим
ЄС - Європейський Союз
ЄХМС - Європейська хартія місцевого самоврядування
ЄХРС - Європейська хартія регіонального самоврядування
ЄХРД - Європейська хартія регіональної демократії
КУА - компанії із управління активами
МАРС - Міжнародної академії регіонального розвитку і співробітництва
НАДУ - Національна академія державного управління при Президентові України
НАН України - Національна академія наук України
NUTS - номенклатури територіальних статистичних одиниць
РІДУ НАДУ - Регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України
ОДА - обласна державна адміністрація
МДА - місцева державна адміністрація
РДА - районна державна адміністрація
ТПЦОВВ - територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади
ФО - функціональне обстеження органу виконавчої влади

ВСТУП

Актуальність теми. Сьогодні надзвичайно актуальним є вирішення проблем регіонального управління, бо саме воно охоплює всі сфери життя суспільства з урахуванням регіональних і місцевих особливостей. Запровадження політичної, адміністративної і муніципальної реформ в Україні змінює сам формат відносин регіонів з центром, і висуває нові вимоги до державної регіональної політики. Розбудова демократичної держави потребує усвідомлення ролі місцевого самоврядування в управлінні розвитком регіонів, формування моделі територіальної організації влади, яка б відповідала сучасним європейським стандартам і була спрямована на забезпечення прав, свобод і законних інтересів кожної людини. Для цього необхідно здійснити теоретико-методологічне обґрунтування інституціонально-функціональних перетворень, узагальнити управлінські досягнення органів місцевого самоврядування і регіональних органів виконавчої влади у різних країнах.
Стратегічною метою постає вирішення двох взаємопов’язаних завдань, з одного боку - розбудова ефективної моделі публічної влади на загальнодержавному та регіональному рівнях і з іншого - інтеграція в європейський публічний, соціально-економічний та цивілізаційний простір. За цих умов постає завдання проведення глибоких структурних реформ, які стосуються, трансформації регіонального управління щодо реформування системи публічної адміністрації на рівні виконавчої влади, місцевого самоврядування, здійснення адміністративної реформи.
Важливим напрямом досліджень Д. Вілсона, С. Гесса, У. Гравса, М. Джексона, Д. Карра, К. Снайдера, Д. Осборна, Р. Уітнаха є аналіз здійснюваних виконавчою владою функцій державного управління. Науковці акцентували свою увагу на вирішенні проблем взаємовідносин між органами публічної влади, визначені адміністративно-правових форм діяльності державних органів та оцінці ресурсного забезпечення виконавчої влади.
У працях Г. Атаманчука, В. Афанасьєва, В. Бакуменка, В. Борденюка, В. Дзюндзюка, А. Дєгтяря, А. Коваленка, І. Коліушка, М. Корецького, О. Коротич, А. Лисецького, Н. Липовської, В. Майбороди, В. Малиновського, В. Мамонової, Т. Мотренка, П. Надолішнього, Н. Нижник, О. Оболенського, Г. Одінцової, С. Саханенка, О. Сушинського, Т. Проценка, В. Цвєткова, В. Шаповала, О. Шаптала, Ю. Шарова й інших проаналізовано світовий і вітчизняний досвід організації виконавчої влади, виявлено існуючі теоретичні та практичні проблеми, які пов’язані з функціонуванням системи органів виконавчої влади, обґрунтовано подальші кроки з прискорення та поглиблення процесу трансформації виконавчої влади.
В Україні за часів незалежності дослідженням місцевого самоврядування як специфічного інституту влади приділили увагу видатні вчені та практики: В. Авер’янов, М. Баймуратов, О. Батанов, В. Борденюк, М. Бутко, В. Вакуленко, О. Дацій, Т. Іванова, В. Кампо, В. Князєв, Ю. Куц, О. Копиленко, М. Корнієнко, В. Кравченко, В. Куйбіда, О. Лазор, О. Лазор, О. Лебединська, В. Мамонова, Н. Нижник, М. Пухтинський, А. Ткачук та ін.
Теоретико-методологічні підходи до аналізу регіонального управління й організаційно-правових засад діяльності інституцій регіонального розвитку розкриваються в працях вітчизняних дослідників, а саме: В. Бабаєва, З. Балабаєвої, Т. Безверхнюк, З. Варналія, І. Грицяка, Б. Данилишина, М. Дацишина, М. Долішнього, В. Керецмана, М. Лендьєл, Л. Пісьмаченко, С. Романюка, В. Рубцова, С. Саханенка, Е. Топалової й ін.
Незважаючи на великий обсяг проведених наукових досліджень, окремі аспекти проблеми трансформації регіонального управління в умовах реформування владних відносин в Україні залишилися не вирішеними. Так, зокрема потребують уточнення сутнісні характеристики категорій дослідження регіонального управління та класифікація регіоналізації як нової альтернативної моделі світу. Малодослідженими залишаються проблеми застосування в Україні європейських стандартів врядування на регіональному рівні у безпосередньому взаємозв’язку з принципами демократичного врядування. Дотепер не розроблена функціональна парадигма діяльності органів виконавчої влади та інституційна модель формування та реалізації державної регіональної політики.
Необхідність узагальнень теоретичних засад і оновлення методології трансформації регіонального управління в умовах реформування владних відносин в Україні зумовили вибір теми і цільову спрямованість дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з темами, які досліджувалися: кафедрою регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові України: «Обґрунтування напрямів та шляхів вирішення актуальних проблем соціально-економічного розвитку територій в Україні» (номер державної реєстрації 0108U002025) і «Дослідження концептуальних основ запровадження спеціальності «Регіональне управління» 8.150109 (номер державної реєстрації 0109U003021), роль автора полягає у розробці інституційного забезпечення регіонального управління; Інститутом підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України «Науково-методичне забезпечення підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування» (номер державної реєстрації 0107U005902), в якому автор брала участь як відповідальний виконавець; Академією муніципального управління у виконанні загальноакадемічного наукового проекту «Проблеми розвитку місцевого самоврядування в умовах трансформаційних процесів в Україні» (номер державної реєстрації 0107U002101), роль автора полягає у розробці пропозицій щодо впровадження європейських стандартів врядування на регіональному рівні.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка теоретичних, методологічних засад і практичних рекомендацій щодо трансформації регіонального управління в умовах реформування владних відносин в Україні.
Досягнення визначеної мети зумовило необхідність виконання завдань:
- провести аналіз сучасних наукових досліджень з проблем регіонального управління та дослідити теоретичні засади врядування на регіональному рівні, виявити недосліджені питання в даному напрямі;
- уточнити сутнісні характеристики категорій дослідження регіонального управління; вдосконалити класифікацію регіоналізації як нової альтернативної моделі світу;
- розвинути засади застосування в Україні європейських стандартів врядування на регіональному рівні у безпосередньому взаємозв’язку з принципами демократичного врядування;
- обґрунтувати концепцію створення сучасних систем врядування виходячи з досвіду реформування європейських країн;
- розробити функціональну парадигму діяльності органів виконавчої влади;
- обґрунтувати організаційно-правовий механізм реалізації державної регіональної політики;
- визначити історичне підґрунтя, на якому має розбудовуватись в Україні відкрите громадянське суспільство;
- запропонувати комплексний підхід щодо проведення реформування системи регіональної влади;
- на основі дослідження трансформаційних процесів у владних відносинах розробити пропозиції щодо вдосконалення регіонального управління;
- розробити інституційну модель формування та реалізації державної регіональної політики.
Об’єктом дослідження є система органів регіонального управління.
Предметом – трансформація регіонального управління в умовах реформування владних відносин в Україні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що чинні механізми реалізації державної регіональної політики не повною мірою забезпечують досягнення цілей, визначених Державної стратегією регіонального розвитку на період до 2015 року. Запровадження механізмів, орієнтованих на стимулювання розвитку регіонів, раціональне використання внутрішніх регіональних ресурсів, залучення інвестицій, партнерство публічної влади, бізнесу і науки, взаємодія органів державної влади різних рівнів забезпечить комплексний та збалансований розвиток регіонів, їх утвердження в ролі реальних суб’єктів регіональної політики і ринкових відносин.
Методи дослідження. У процесі дослідження використано сукупність загальних і спеціальних методів, які відповідають меті та завданням наукового дослідження: логічний - для теоретико-методологічного та порівняльного аналізу джерел при визначенні сутнісних характеристик ключових понять дослідження; системно-аналітичний - для аналізу міжнародних законодавчих актів та інших нормативних документів; функціонально-структурний - при дослідженні функціонування органів державної виконавчої влади й органів місцевого самоврядування, виявленні недоліків у їх структурній побудові; порівняльний аналіз - при дослідженні відповідності вітчизняної моделі регіонального врядування європейським стандартам.
Основу методології становить системний підхід, який вимагає комплексний характер дослідження і завдяки якому дисертант розглядає проблему як рух від цілого до частин, від цілісної системи до її елементів. Крім того, системний підхід дозволив розробити інституційну модель формування та реалізації державної регіональної політики.
Теоретичною основою дослідження є наукові праці зарубіжних і вітчизняних вчених щодо регіональної політики та діяльності органів публічної влади. Правову основу складають Конституція, закони України, інші загальнодержавні політико-правові документи з питань регіонального управління, міжнародні правові акти, насамперед ті, що визначають європейські стандарти врядування на регіональному рівні.
Інформаційною базою дослідження послужили законодавчі акти Верховної Ради України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Міністерства регіонального розвитку та будівництва, інших міністерств та відомств України, Головного управління державної служби України, Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, рішення (декларації) міжнародних форумів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методологічних засад і методичних положень, практичних рекомендацій щодо нового вирішення проблеми трансформації системи органів регіонального управління з метою забезпечення високого рівня ефективності в умовах реформування владних відносин і ресурсних обмежень. Найсуттєвішими теоретичними і практичними результатами, які характеризують особистий внесок дисертанта є такі:
вперше:
- сформульовано базові положення теорії трансформації регіонального управління, що базуються на парадигмі реструктуризації діяльності органів виконавчої влади, в межах якої розроблено методичний підхід до визначення специфічних функцій структурної та функціональної оптимізації організаційних структур управління;
- розроблено та запропоновано організаційно-правовий механізм реалізації державної регіональної політики, який є сукупністю організаційно-правових, інституційних і кадрових компонент і забезпечує управління регіоном як єдиним цілим через владно-управлінське втручання із залученням територіальної громади, державних і недержавних структур;
- розроблено інституційну модель формування та реалізації державної регіональної політики, в основу якої покладено структурно-організаційні та структурно-функціональні принципи, особливістю якої є розгалужена система горизонтальних і зворотних зв’язків між суб’єктами регіональної політики на всіх рівнях державної організації, що передбачає розвантаження органів центральної влади від оперативного господарського і соціального втручання та створення умов для цілеспрямованої загальнодержавної стратегії соціально-економічного розвитку;
- сформовано понятійно-категорійний апарат теорії трансформації регіонального управління, у відповідності з яким введено у науковий обіг авторську дефініцію понять: а) „історичний регіон”, тлумачення якого визначає реальну територіальну одиницю, що існувала в певний хронологічній період і мала характерні особливості в організації владних інститутів, які були обумовлені перебігом історичних процесів, що сприятиме вдосконаленню досліджень державно-управлінських відносин у ретроспективі;
б) «трансформація регіонального управління» як перетворення в діяльності держави, спрямовані на адміністративно-економічну оптимізацію регіональної структури країни та відносин між центром і регіонами з метою забезпечення збалансованого розвитку за рахунок максимально ефективного використання існуючих внутрішніх ресурсів і заохочення зовнішніх інвестицій в умовах глобалізації міжнародної економіки, а також налагодження партнерських відносин між владою, бізнес-структурами, громадськими організаціями та населенням;
удосконалено:
- класифікацію регіоналізації як нової альтернативної моделі світу з виокремленням двох рівнів: внутрішню (обумовлюється політикою держави) та транснаціональну (об’єднує регіони, що виходять за межі окремих країн);
- концепцію регіонального самоврядування, яка базується на конституційній моделі розвитку України, яка передбачає відкритість нових форм регіонального самоврядування, чітке визначення правових норм;
- підхід (комплексний) щодо проведення реформування системи регіональної влади у напряму передачі функцій виконавчої влади органам місцевого самоврядування, що супроводжується: зміною юридичної природи обласних рад, створенням виконавчих органів обласних рад, зміною статусу обласних державних адміністрацій, реформуванням публічної адміністрації відповідно принципам демократії й європейським стандартам; розробкою системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних і муніципальних службовців;
дістали подальший розвиток:
- теоретичні засади трансформації регіонального управління в умовах реформування владних відносин через з’ясування взаємовідносин між органами публічної влади, суть яких полягає у наявності єдиних органів загальної компетенції у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, системи органів регіонального самоврядування й опосередкованій участі центральної влади у вирішенні питань на територіальному рівні;
- засади застосування в Україні європейських стандартів врядування на регіональному рівні у безпосередньому взаємозв’язку з принципами демократичного врядування Європейської хартії регіональної демократії, поширеними на регіональний рівень публічної влади, що може розумітися як певна модель регіональної політики України та частини демократичного стандарту європейських країн;
- визначення історичного підґрунтя, на якому має розбудовуватись в Україні відкрите громадянське суспільство, та необхідності формування ефективно діючих органів місцевого самоврядування, які найбільш близькі до населення, не входять до системи органів державної влади й огорнуті мережею громадських формувань;
- трансформаційні процеси державної регіональної політики в умовах регіоналізації, що є процесом перерозподілу владних повноважень центрального уряду з метою надання регіональним інституціям проміжного статусу між державним і місцевим рівнями.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи визначається комплексним характером дослідження і полягає в обґрунтуванні трансформації регіонального управління в умовах реформування владних відносин. Сформульовані теоретичні положення та науково обґрунтовані рекомендації можуть бути використанні у державно-управлінській сфері та законотворчому процесу при визначенні напрямів співпраці України з європейськими інститутами. Впровадження результатів дослідження в практику діяльності органів публічної влади підтверджено відповідними довідками: Головного управління державної служби України (акт від 10.12.2007 р. № 9471/02-07), Київської обласної ради (акт від 07.12.2009 р. № 2268/02-01), Київської обласної державної адміністрації (акт від 14.12.2009 р. № 11-19-17535). Результати дисертаційного дослідження було використано в Національній академії державного управління при Президентові України під час розробки та викладання навчальних дисциплін: «Інституційне забезпечення регіонального управління» та «Кадрова політика в системі органів місцевого самоврядування» (акт від 10.12.2009 р.) та в Академії муніципального управління під час розробки та викладання дисциплін «Територіальна влада в Україні», «Організація місцевого самоврядування в Україні», «Муніципальне управління», «Фінансування системи органів місцевого самоврядування» (акт від 10.12.2008 р. № 5655).
Запропоновані в дисертаційному дослідженні теоретичні підходи, висновки і рекомендації можуть бути корисними: у дослідженнях з подальшим поглибленням методологічних засад регіонального управління; у діяльності Кабінету Міністрів України й інших органів виконавчої влади, спрямованій на обґрунтування регіональної політики та розвитку регіональних систем управління; у роботі органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади у процесі здійснення регіонального управління; у навчальному процесі Національної академії державного управління при Президентові України, Академії муніципального управління й інших вищих навчальних закладів, що здійснюється за програмами підготовки магістрів державного управління, при розробці або вдосконаленні навчальних курсів.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, містить отримані особисто автором нові результати в галузі науки державного управління. У дисертації не використовувались ідеї або розробки інших дослідників, у співавторстві з якими були опубліковані окремі праці.
Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи оприлюднені на: науково-практичних конференціях за міжнародною участю «Муніципальний менеджмент: становлення та розвиток в Україні» (Дніпропетровськ, 2004), «Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування» (Київ, 31 травня 2007), «Європейські орієнтири муніципального управління» (Київ, 14 березня 2008), «Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід» (Київ, 30 травня 2008 р.), «Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування» (Київ, 10 квітня
2009 р.), «Демократичне врядування: наука, освіта, практика» (Київ,
29 травня 2009 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях «Місцеве самоврядування та самоорганізація населення в м. Києві: стан, проблеми та ризики розвитку», (Київ, 15 березня 2006 р.), «Особливості реформування місцевих бюджетів в умовах реформування бюджетної системи України» (Київ, 2006), «Актуальні проблеми муніципального розвитку» (Київ, 15 грудня 2006 р.), «Збалансований (сталий) місцевий розвиток: теоретичні та практичні аспект» (Київ, 28 листопада 2008 р.); міжнародному управлінському форумі «Управління сьогодні та завтра» (Хмельницький, 15-16 травня 2008 р.); науково-практичній конференції «Тенденції та перспективи розвитку державно-управлінських відносин» (Харків, 6 грудня 2007 р.); ювілейній міжнародній науковій конференції «Розвиток продуктивних сил України: від В. І. Вернадського до сьогодення» (Київ, 20 березня 2009 р.); пятой международной научно-практической конференции «Государственное регулирование экономики и повышение эффективности деятельности субъектов хозяйствования» (Минск,
23-24 апреля 2009 г.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 39 наукових праць. Основні результати дослідження висвітлено в одноосібній монографії, 24 фахових статтях з державного управління та 14 тезах доповідей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій – 40,52 обл.-вид. арк., з них – 38,15 обл.-вид. арк. належить особисто автору.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації – 477 сторінок, у т.ч. 15 рисунків, 4 таблиці, 4 додатки. Список використаних джерел містить 421 найменування.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження підтвердило, що на сучасному етапі державотворення стратегічним напрямом удосконалення системи публічної влади в Україні є формування організаційно-правового механізму реалізації державної регіональної політики через чітке розмежування та збалансованість повноважень і функцій різних структур регіонального управління які б забезпечували ефективність управлінських рішень. У дисертації зроблено теоретичне узагальнення та подано нове вирішення наукової проблеми вдосконалення регіонального управління в умовах реформування владних відносин в Україні. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дало змогу сформулювати такі висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення:
1. Встановлено, що на рубежі ХХ - ХХІ ст., попри значну кількість доробок з проблем регіонального управління в науці, ці питання залишаються актуальними і потребують подальшої розробки. В сучасних умовах в Україні домінує вивчення економічних та екологічних проблем регіонального розвитку і значно менше управлінських. Проведений аналіз свідчить, що наукові розробки проблем функціонування та розвитку регіонального управління мають чітко виражену тенденцію до зростання рівня дослідницького інтересу до питань його ефективності, а підходи у науковій літературі – до визначення сутності поняття регіоналізація. Отже, існує необхідність комплексного наукового дослідження трансформації регіонального управління в умовах реформування владних відносин.
2. У ході дослідження понятійно-категорійного апарату дисертації проаналізовано тлумачення термінів, а саме «регіон», «державна регіональна політика», «регіональне самоврядування», «врядування на регіональному рівні», «регіональне управління», «регіоналізм», «регіоналізація», «реформування владних відносин», «адміністративна реформа», «публічна адміністрація», «трансформація регіонального управління» та інші.
Запропоновано до понятійно-категорійного апарату галузі науки «Державне управління» ввести дефініцію „історичний регіон” у значенні територіальної одиниці, що існувала в певний хронологічній період на території України і мала характерні особливості в організації владних інститутів, які були обумовлені перебігом історичних процесів. Сутність поняття «трансформація регіонального управління» пропонується визначати як перетворення в діяльності держави, спрямовані на адміністративно-економічну оптимізацію регіональної структури країни і відносин між центром і регіонами з метою забезпечення збалансованого розвитку за рахунок максимально ефективного використання існуючих внутрішніх ресурсів і заохочення зовнішніх в умовах глобалізації міжнародної економіки, а також налагодження партнерських відносин між владою, бізнес-структурами, громадськими організаціями, населенням.
3. Доведено, що моделі регіоналізації країн Європи відрізняються між собою певними внутрішніми особливостями. Регіоналізація як нова альтернативна модель світу формує нові інституційні структури його розвитку, які не займають чітко встановлених територій, проте диктують свою систему критеріїв вимог до мешканців. У сучасних процесах регіоналізації політика децентралізації національних держав, які намагаються здолати соціально-економічну та політичну диспропорцію в суспільному розвитку, полягає у реалізації процесів регіоналізації. Запропоновано виокремити два рівні регіоналізації: внутрішню (обумовлюється внутрішньою політикою держави) та транснаціональну (об’єднує регіони, що виходять за межі окремих держав).
Встановлено, що регіоналізм є процесом перерозподілу владних повноважень центрального уряду з метою надання регіональним інституціям проміжного статусу між державним і місцевим рівнями. Досвід держав, які здійснювали глибокі перетворення, засвідчує, що реальний успіх трансформаційних процесів можливий лише тоді, коли реформи та їхні результати відповідають інтересам і сподіванням широких верств населення, а тому отримують достатню суспільну підтримку. Отже, при впровадженні нової Концепції державної регіональної політики потрібні максимальний політичний консенсус, суспільні консолідація та згода щодо основних базових засад, цілей та механізмів її реалізації.
4. Вважаємо, що категорії «регіональна демократія» та «регіональне врядування» є тотожними. Виходячи з цього, ігнорування або невизнання прав регіонів в Україні на самоврядування свідчить про проблеми з демократією взагалі. Пропонуємо у якості певної зразкової, еталонної моделі регіональної політики України застосування європейських стандартів врядування на регіональному рівні у безпосередньому взаємозв’язку з принципами демократичного врядування Європейської Хартії регіональної демократії, поширеними на регіональний рівень публічної влади. Запропоновано чітко визначити в Конституції України концепцію регіонального самоврядування, щоб держава шляхом прийняття ряду законів не брала на себе завдань, які повинні виконуватися органами регіонального та місцевого самоврядування.
5. На основі дослідження еволюції місцевого самоврядування з’ясовано, що воно, як певне суспільне явище, має глибоке історичне коріння в Україні. Тому виникає необхідність формування ефективно діючих органів місцевого самоврядування, які найбільш близькі до населення, не входять до системи органів державної влади і які огорнуті мережею громадських формувань, що являють собою широкий спектр професійних, вікових, культурних, соціальних інтересів, через які населення має змогу брати участь в управлінні місцевими справами, реалізувати політичні та інші права, задовольняти життєві потреби. Саме це складає підґрунтя, на якому має розбудовуватись в нашій державі відкрите громадянське суспільство.
6. Визначено, що на вітчизняну систему державного управління на територіальному рівні негативно впливає поширена практика механічного копіювання зарубіжних зразків адміністрування без урахування власної традиції управління, а також спроби адаптування до українських реалій одночасно декількох моделей, що виключають одна одну. Для України, на нашу думку, перспективним напрямом вдосконалення регіонального управління є запровадження англосаксонської і континентальної моделей. Перша полягає у наявності єдиних органів загальної компетенції у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, другій притаманна опосередкована участь центральної влади у вирішенні державних питань на територіальному рівні.
Тривалий процес формування системи взаємовідносин між центром і регіонами в європейських країнах завершено законодавчими актами, які унормовують економічні, соціальні й інші процеси регіонального характеру. Цей досвід міг би бути частково використаним і в нашій країні за умови його належного наукового опрацювання й адаптації, що дасть змогу оцінити розвиток вітчизняного законодавства в контексті досвіду інших держав, скоригувати напрями подальшого розвитку та вдосконалити нормативно-правове забезпечення розвитку регіонів в Україні. Ефективними інструментами інституціональної розбудови мають стати Twinning, TAIEX і SIGMA, що дозволять наблизити стандарти державного управління в Україні до стандартів Європейського Союзу.
7. Визначено, що управління є головною сутнісною парадигмою державного управління і складає основний зміст діяльності органів виконавчої влади. Функціональний підхід, на наш погляд, є найбільш оптимальним при формуванні організаційних структур виконавчої влади. Аналіз результатів проведеного функціонального обстеження структурних підрозділів Київської обласної державної адміністрації дозволив вивчити особливості діючої на цей час структури та завдань на рівні окремих управлінь та відділів, визначити основні напрями роботи щодо вдосконалення та підвищення рівня відповідності працівників за виконанням службових обов’язків. Результати обстеження будуть враховані в поточних та перспективних планах роботи, що дасть можливість здійснити додаткові заходи щодо підвищення ефективності діяльності структурних підрозділів Київської ОДА.
На підставі аналізу владних і делегованих повноважень визначені протиріччя у здійсненні основних функцій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що полягає у взаємному проникненні органів місцевого самоврядування до органів державної виконавчої влади і навпаки. Це викликає дублювання функцій, їх неналежне виконання органами місцевої влади, що сприяє неефективності надання послуг населенню.
8. Під час трансформації регіонального управління в умовах реформування владних відносин необхідно застосувати організаційно-правовий механізм реалізації державної регіональної політики, який на відміну від раніше виведених ученими механізмів, являє собою сукупність організаційно-правових, інституційних і кадрових компонент і забезпечує управління регіоном як єдиним цілим через владно-управлінське втручання із залученням територіальної громади, державних і недержавних структур.
Нормативно-правове забезпечення формують діючі законодавчі акти з питань, що регламентують правила й умови реалізації державної регіональної політики; інституційне - складають органи державної та місцевої влади з визначеними цілями, повноваженнями, функціями, структурою, принципами, формами та методами діяльності, державні та недержавні структури, які залучаються до участі у впровадженні програм регіонального розвитку; кадрове - статистичні, аналітичні дані, система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних і муніципальних службовців. В основу даного механізму покладена взаємодія органів представницької та виконавчої влади різного ієрархічного рівня.
9. У процесі дослідження трансформації регіонального управління визначено, що у перше десятиріччя незалежності Україна зазнала багатьох змін як прогресивних: розширення регіоналізації та регіонального самоврядування, так і регресивних - повернення до централізації. Вирішення питань регіонального розвитку в Україні не можливо було через неналежний інституційний устрій, тому розв’язання цих проблем потребувало проведення інституційної перебудови. Питання регіонального самоврядування вважалось вирішеним і було спрямоване на максимальне утримання виконавчої влади на регіональному рівні в руках представників центрального уряду, у той час як під поняттям регіонального розвитку малося на увазі втілення регіональних стратегій, прийнятих на центральному рівні. Підхід до регіонального розвитку у жодній мірі не передбачав надання свободи регіональним виборним органам, а лише зобов’язував їх виконувати рішення щодо соціально-економічного розвитку, прийняті центральним урядом, майже так само, як це було за радянських часів.
Доведено, що істотна відмінність функціонування МДА в Україні від місцевих органів державної влади в інших країнах визначається тим, що вони поряд із державними виконують ще й делеговані органами місцевого самоврядування функції.
10. Під час реформування владних відносин, пов’язаних із делегуванням повноважень органів публічної влади визначено, що першочерговим завданням є найбільш оптимальний розподіл повноважень між органами місцевої влади, який би забезпечував якомога ефективнішу реалізацію і функцій держави, і функцій місцевого самоврядування, зводячи до мінімуму необхідність делегування повноважень одних органів іншим. Делегування повноважень має відбуватись виключно у випадках, коли така можливість зумовлена Конституцією України, та базуватись на принципах обґрунтованості та доцільності. Такого підходу при аналізі законопроектів, на жаль, не спостерігається. Крім того, не можна допускати наділення органу повноваженнями, які не обумовлюються його конституційно-правовою природою або є несумісними з його загальними функціями. Наслідком делегування повноважень не може бути порушення конституційного принципу поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу та судову. Ситуація з розподілом повноважень ускладнюється ще й тим, що компетенція багатьох органів державної влади наразі не знайшла належної законодавчої регламентації.
Підтверджено, що головним завданням адміністративної реформи є зміцнення виконавчої влади як одного з ключових важелів посилення дієвості держави. Потребує істотного уточнення розподіл повноважень і функцій між ТПЦОВВ, МДА та органами місцевого самоврядування. Ймовірно, МДА мають бути звільнені від реалізації значної частини економічних і соціальних функцій, які делегуються їм органами місцевого самоврядування, однак контроль за додержанням законодавства, виконання державних функцій, за використанням державних трансфертів має бути залишеним саме за ними.
Визначено комплексний підхід щодо проведення реформування системи регіональної влади у напряму передачі функцій виконавчої влади органам місцевого самоврядування, що супроводжується: зміною юридичної природи обласних рад; створенням виконавчих органів обласних рад; зміною статусу обласних державних адміністрацій; реформуванням публічної адміністрації відповідно принципам демократії та європейським стандартам. Крім того існує доцільність і нагальність розробки Загальнонаціональної концепції розвитку системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних і муніципальних службовців, депутатів місцевих рад.
Разом з новою Концепцією державної регіональної політики необхідно прийняти Закон України “Про засади державної регіональної політики”, що дозволить підготувати грунт для наступних серйозних реформ.
11. Вважаємо, що необхідно відпрацювати концепцію організації місцевої влади на різних рівнях адміністративно-територіального устрою, під нею розробити та прийняти пакет законів, які регулюють діяльність органів місцевого самоврядування та державної виконавчої влади на регіональному рівні, їх взаємодію, порядок вирішення спорів між ними; далі відпрацювати механізм обрахунків місцевих бюджетних надходжень і видатків і перерозподілу фінансових ресурсів між органами місцевого самоврядування залежно від суми коштів, що формуються на їх території, необхідних видатків для забезпечення приблизно однакового рівня життя в різних регіонах країни. Актуалізуються питання підвищення кваліфікації і кадрової забезпеченості для сфери державного та муніципального управління.
Доведено, що в інституційному забезпеченні регіонального управління в Україні має бути проведено реорганізацію всіх рівнів виконавчої влади з метою: чіткого розподілу обов’язків між Президентом та Прем’єр-міністром; створення чітких правил, якими повинен керуватися Прем’єр-міністр в управлінні Урядом, який складається з міністрів, їх міністерств та служб; визначення функцій служб при Президентові, Прем’єр-міністрові та Кабінеті Міністрів України з метою підвищення узгодженості та ефективності їхньої роботи; розгляду питання ліквідації будь-яких інших державних установ, які дублюють обов’язки вищезазначених служб; створення чітких процедур прийняття законодавчих актів на національному рівні; використання нових інституційних інструментів у системі публічної влади; залучення недержавних структур до участі у забезпеченні програм регіонального розвитку.
12. Обґрунтовано необхідність формування інституційної інфраструктури регіонального управління на засадах демократичного врядування в Україні із залученням агентств регіонального розвитку; прийняття в Україні нормативно-правового акту, який чітко визначить юридичний статус АРР, організаційно-правові форми, фінансові засади створення й функціонування, принципи та механізми співпраці з місцевими органами влади, що дасть змогу надати Агентствам належного статусу.
Особливістю запропонованої інституційної моделі формування та реалізації державної регіональної політики, в основу якої покладено структурно-організаційні і структурно-функціональні принципи, є розгалужена система горизонтальних і зворотних зв’язків між суб’єктами регіональної політики на усіх рівнях державної організації. Вона передбачає розвантаження органів центральної влади від оперативного господарського і соціального втручання та створення умов для цілеспрямованої загальнодержавної стратегії соціально-економічного розвитку, що дозволить оптимізувати адміністративно-територіальний устрій, вдосконалити систему управління на місцях, розподілити повноваження між органами державної влади й органами місцевого самоврядування та в цілому наблизить систему влади до європейських стандартів управлінських технологій на регіональному рівні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов В. Програмно-цільовий метод управління соціально-економічним розвитком регіонів / В. Абрамов, В. Пила // Економіка України. - 1999. - № 9. - С. 33-39.
2. Авер’янов В. Б. Державне управління: теорія і практика : монографія / [За заг. ред. В. Б. Авер’янова]. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 431 с.
3. Авер’янов В. Б. Реформування українського адміністративного права: грунтовний привід для теоретичної дискусії / В. Б. Авер’янов // Право України. – 2003. – № 5. – С. 117.
4. Авер’янов В. Система органів виконавчої влади: проблеми реформування у світлі конституційних вимог / В. Авер’янов // Право України. – 2003. – № 9. – С. 24–30.
5. Агранофф Р. Місцеве самоврядування : світовий та український досвід / Р. Агранофф, Т. Браун, А. Ткачук. – К. : Заповіт, 1997. – 187 с.
6. Адміністративна реформа. Pro et Contra. [Електронний ресурс]. – Режим доступу – http://www.carnegie.ru/ru/search/advsearch.asp. – Заголовок з екрану.
7. Адміністративний кодекс Франції з мiсцевого самоврядування : Закон від 02.03.1982 р. № 82-213 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документу : http://www.rada.gov.ua/LIBRARY/catalog/law/fra010.txt – Заголовок з екрану.
8. Актуальні проблеми становлення та розвитку місцевого самоврядування в Україні : кол. монографія. / В. О. Антоненко,
М. О. Баймуратов, О. В. Батанов та ін.; [За ред. В. В. Кравченка,
М. О. Баймуратова, О. В. Батанова]. – К. : Атіка, 2007. – 864 с.
9. Алаев Э. Б. Социально-экономическая география : понятийно-терминологический справочник / Э. Б. Алаев – М. : Мысль, 1983. – 350 с.
10. Асоціація агентств регіонального розвитку «ААРРУ». // Режим доступу до офіційного сайту – www.narda.org.ua. – Заголовок з екрану.
11. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекцій / Г. В. Атаманчук. [4-е изд., стер.] – М. : Омега-Л, 2006. – 584 с.
12. Бабаєв В. М. Децентралізація державної влади та регіоналізація по-європейськи: можливі сценарії для України / В. М. Бабаєв // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць. – Харків : ХарРІДУ НАДУ, 2005. – [Вип. 3 (26)]. – С. 356–367.
13. Баймуратов М. А. Європейські стандарти локальної демократії і місцеве самоврядування в Україні / М. А. Баймуратов – Одеса : Одіссей, 2000. – 80 c.
14. Баймуратов М. О. Публічна самоврядна (муніципальна) влада в Україні: основні ознаки й особливості / М. О. Баймуратов // Актуальні питання виконання законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації». – К. : Атіка, 2003. – С. 342-351.
15. Бакуменко В. Методологія державного управління: проблеми становлення та подальшого розвитку / В. Бакуменко, В. Князєв, Ю. Сурмін // Вісник УАДУ. – 2003. – № 2. – С. 11–27.
16. Балабаєва З. В. Суб’єкти демократичного врядування /
З. В. Балабаєва // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації : матеріали щорічної міжнар. наук.-практ. конф.,
31 жовтня 2007 р. [у 2-х т.]. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. – Т. 1. –
С. 264–266.
17. Барабашев Г. В. Местное самоуправление / Г. В. Барабашев – М. : МГУ, 1996. – 350 с.
18. Безверхнюк Т. М. Європейські стандарти врядування на регіональному рівні : монографія. / Т. М. Безверхнюк, С. Є. Саханенко,
Е. Х. Топалова / [За заг. ред. Т. М. Безверхнюк]. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. – 328 с.
19. Безверхнюк Т. М. Регіональний розвиток України і становлення державної регіональної політики : навч.-метод. посіб. / Т. М. Безверхнюк,
З. В. Тітенко, О. Г. Топчієв – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2005. – 224 с.
20. Берегой Т. А. Агентство регіонального розвитку як механізм управління розвитком регіону на засадах демократичного врядування : автореф. [дис. к.держ.упр.] / Т. А. Берегой – Одеса, 2008. – 20 с.
21. Білозерська Т. О. Реформування публічної адміністрації в Україні як крок до європейської інтеграції / Т. О. Білозерська // Форум права. – 2007. – № 2. – С. 11–19
22. Большая Советская Энциклопедия : [в 30 т.]. – М. : БСЭ, 1985. –
Т. 21. – 1211 с.
23. Борденюк В. Діалектика співвідношення місцевого самоврядування та державного управління / В. Борденюк // Право України. – 2002. – № 12. – С. 118–122.
24. Борденюк В. І. Місцеве самоврядування та державне управління: конституційно-правові основи співвідношення та взаємодії : монографія /
В. І. Борденюк – К. : Парламентське видавництво, 2007. – 576 с.
25. Борденюк В. Концептуальні основи співвідношення функцій місцевого самоврядування та його органів з функціями держави /
В. Борденюк // Право України. – 2003. – № 11. – С. 18.
26. Братута О. Аналіз правових засад механізму регіонального розвитку в Україні : зб. наук. праць / О. Братута, С. Двоєносенко, Л. Зайцева – Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ. – 2003. – Вип. 2 (12). – С. 51–57.
27. Бутирська Т. О. Оптимізація взаємодії державної влади і громадянського суспільства (управлінський аспект) / Т. О. Бутирська / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ard/2004/04btosua.zip.
28. Бутко М. П. Інтелектуальний капітал в умовах інтеграційних процесів в Україні / М. П. Бутко, М. І. Мурашко // Університетські наукові записки, 2008. – № 3(ІІ). – С. 93–94.
29. Бутко М.П. Регіональні особливості економічних трансформацій в перехідній економіці : монографія. / НАН України. – К. : Знання України, 2005. – 476 с.
30. Бутов В. И. Регионоведение (экономика и управление) : учебн. пос. / В. И. Бутов, В. Г. Игнатов – Ростов-на-Дону : Издательский центр «МарТ», 2000. – 416 с.
31. Бюджетний кодекс України вiд 21.06.2001 р. № 2542-III // Голос України вiд 24.07.2001 – № 129.
32. Бюлетень Бюро інформації Ради Європи в Україні : [№ 11]. – К. : ТОВ «Центр ІТ», 2005. – 84 с.
33. Бюлетень Бюро інформації Ради Європи в Україні : [№ 12]. – К. : ТОВ «Центр ІТ», 2005. – 88 с.
34. Вакуленко В. М. Державна регіональна політика : навч. посіб. / В. М. Вакуленко, Н. М. Гринчук – К. : Вид–во НАДУ, 2007. – 64 с.
35. Варда Я. Острови надій: розробка стратегій локального розвитку. / Я. Варда, В. Клосовскі – [Пер. з пол. М. Р. Желяк – 2-ге вид., стереотип.]. – К. : Молодь, 2005. – 312 с.
36. Варналій З. С. Стратегічні пріоритети регіонального розвитку України / З. С. Варналій // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ, 2009. – 482 с.
37. Васильєва О. І. Агентство регіонального розвитку як механізм управління розвитком регіону / О. І. Васильева // Збалансований (сталий) місцевий розвиток: теоретичні та практичні аспект : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 28 листопада 2008 р.). – К. : АМУ, 2009. – С. 54–57.
38. Васильєва О. І. Актуальні питання вдосконалення діяльності органів місцевого самоврядування / О. І. Васильєва // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць. - Харків : Вид-во ХарРІДУ НАДУ «Магістр», 2008. - №2 (34). - С. 221-229.
39. Васильєва О. І. Від Європейської хартії до вдосконалення діяльності органів місцевого самоврядування в Україні / О. І. Васильева // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права : міжнар. управлінський форум «Управління сьогодні та завтра» (Хмельницький, 15-16 травня 2008 р.). – Хмельницький, Вид-во ХУУП, 2008. – № 3(1).– С. 389–391.
40. Васильєва О. І. Від Європейської хартії місцевого самоврядування до вдосконалення діяльності органів місцевої влади / О. І. Васильєва // Управління сучасним містом, 2007. - № 1-12 (25-28). - С. 125-132.
41. Васильєва О. І. Доручення виборців в системі соціально-економічного розвитку територій / О. П. Бойко, О. І. Васильєва // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами : зб. наук. праць ДонДУУ: серія «Державне управління». - Донецьк : ДонДУУ, 2009. - Т. 10. - Вип. 134. - С. 192-204.
42. Васильєва О. І. Європейські орієнтири регіонального управління /
О. І. Васильєва // Державне та муніципальне управління : зб. наук. праць. - К. : АМУ, 2008. – Вип. 2(4)/2008]. - С. 180-187.
43. Васильєва О. І. Європейські орієнтири регіональної політики в Україні / О. І. Васильева. // Європейські орієнтири муніципального управління : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Київ,
14 березня 2008 р.). – Ч. ІІ. – К. : АМУ, 2008. – С.46–49.
44. Васильєва О. І. Запровадження демократичних стандартів у регіональному управлінні / О. І. Васильева // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Київ, 31 травня 2007 р.). – К. : НАДУ, 2007. – Т. 3. – С. 34–36.
45. Васильєва О. І. Інноваційний розвиток регіонів України. /
О. І. Васильева // Розвиток продуктивних сил України: від В. І. Вернадського до сьогодення : матеріали ювілейної міжнар. наук. конф. (Київ, 20 березня 2009 р.). – К. : НАН України, 2009. – Ч. ІІ. – С. 68–71.
46. Васильєва О. І. Інноваційні підходи щодо здійснення органами місцевої влади соціального захисту населення // О. Г. Афенкіна,
О. І. Васильєва // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами : зб. наук. праць ДонДУУ: серія «Державне управління». - Донецьк : ДонДУУ, 2009. - Т. 10. - Вип. 132. - С. 11-22.
47. Васильєва О. І. Інституційне забезпечення регіонального управління [Електронний ресурс] / О. І. Васильєва // Державне управління: удосконалення та розвиток. - 2009. - № 4. - Режим доступу до журналу : http: // www.dy.nauka.com.ua/ - Заголовок з екрану.
48. Васильєва О. І. Інституційно-правовий аспект розбудови системи врядування на регіональному рівні / О. І. Васильєва // Інвестиції: практика та досвід, 2009. - № 22. - С. 62-65.
49. Васильєва О. І. Кадрове забезпечення регіонального розвитку. /
О. І. Васильева // Актуальні проблеми муніципального розвитку : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 15 грудня 2006 р.). – К. : АМУ, 2007. – С. 224–226.
50. Васильєва О. І. Кадрове, освітнє та інтелектуальне забезпечення муніципального і регіонального розвитку / О. І. Васильєва // Сучасні проблеми та підходи у муніципальному управлінні : Зб. наук. праць. - К. : АМУ, 2007. - С. 44-49.
51. Васильєва О. І. Концептуальний аналіз дисертаційних досліджень з державного управління (до 10-річчя галузі науки «державне управління» в Україні) / Т. В. Мотренко, В. Д. Бакуменко, О. І. Васильєва // Вісник державної служби України, 2007. - № 4. - С. 6-15.
52. Васильєва О. І. Концептуальні підходи до реформування владних відносин в Україні / О. І. Васильєва // Держава та регіони: серія «Державне управління», 2010. - № 1. - С. 38-46.
53. Васильєва О. І. Концептуальні підходи здійснення регіональної політики. / О. І. Васильева. // Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід : наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Київ, 30 травня 2008 р.). – К. : НАДУ, 2008. – Т. 3. – С. 103–106.
54. Васильєва О. І. Методологічні засади підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування /
О. І. Васильєва // Інвестиції: практика та досвід, 2010. - № 2. - С. 60-65.
55. Васильєва О. І. Міжрегіональні зв’язки та транскордонне співробітництво - важлива складова сучасної державної регіональної політики України / О. І. Васильєва// Інвестиції: практика та досвід, 2010. - № 1. - С. 70-73.
56. Васильєва О. І. Монофункціональні шахтарські міста: регулювання розвитку : монографія / О. І. Васильєва, О. М. Єгоров, О. Ю. Лебединська та ін. - Ужгород : Патент, 2002. - 263 с.
57. Васильєва О. І. Напрямки побудови системи професійного навчання державних службовців. / О. І. Васильєва, Л. П. Піддубна // Муніципальний менеджмент: становлення та розвиток в Україні : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю. - Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2004. - С. 118-122.
58. Васильева А. И. Организация деятельности государственной исполнительной власти на территориальном уровне в Украине. /
А. И. Васильева. // Государственное регулирование экономики и повышение эффективности деятельности субъектов хозяйствования : материалы пятой междунар. науч.-практ. конф. (Минск, 23-24 апреля 2009 г.) : сб. науч. ст. [в 2 ч. ]. – Минск : Академия управления при Президенте Республики Беларусь, 2009. – Ч. 2. – С. 82–84.
59. Васильєва О. І. Організаційно-правові проблеми створення та діяльності органів самоорганізації населення. / О. І. Васильева. // Місцеве самоврядування та самоорганізація населення в м. Києві: стан, проблеми та ризики розвитку : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 15 березня 2006 р.). – К. : АМУ, 2006. – С. 90–96.
60. Васильєва О. І. Побудова системи професійного навчання державних службовців / О. І. Васильєва // Управління сучасним містом, 2004. - № 10-12 (16). - С. 261-264.
61. Васильєва О. І. Поняття «регіон», «регіональне управління»: сутність та проблематика / О. І. Васильєва // Державне управління та місцеве самоврядування» : зб. наук. праць. - К. : АМУ, 2008. - Вип. 4(6)/2008. - С. 24-33.
62. Васильєва О. І. Правові засади розмежування повноважень між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в Київській області. / О. І. Васильєва. // Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар участю (Київ, 10 квітня 2009 р.). [в 2 ч. ]. – К. : ВПЦ АМУ, 2009. - Ч. 1. - С. 119-121.
63. Васильєва О. І. Принципи та правові засади розмежування повноважень між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в Київській області / О. І. Васильєва // Державне управління та місцеве самоврядування : зб. наук. праць. - К. : АМУ, 2009. - Вип. 3(9). - С. 309-318.
64. Васильєва О. І. Проблеми трансформації організації влади у сучасних умовах / О. І. Васильєва // Управління сучасним містом, 2006. - № 3-4/7-12 (23-24). - С. 87-93.
65. Васильєва О. І. Регіоналізм і регіоналізація як загальносвітовий трансформаційний процес. / О. І. Васильева. // Демократичне врядування: наука, освіта, практика : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю. (Київ, 29 травня 2009 р.). – К. : НАДУ, 2009. - Т. 1. - С. 201-205.
66. Васильєва О. І. Регіональне управління в контексті конституційної та адміністративно-територіальної реформ / О. І. Васильєва // Правові та фінансові механізми муніципального управління : Зб. наук. праць. - К. : АМУ, 2007. - Вип. 2. - С. 52-57.
67. Васильєва О. І. Регіональне управління в умовах реформування владних відносин : монографія / О. І. Васильєва. - Донецьк : Юго-Восток, 2009. - 436 с.
68. Васильєва О. І. Створення сучасної системи врядування (з досвіду реформування в європейських країнах) / О. І. Васильєва // Економіка та держава, 2009. - № 11. - С. 155-158.
69. Васильєва О. І. Сучасний стан наукової розробки проблем регіонального управління в Україні / О. І. Васильєва // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць ОРІДУ НАДУ. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2009. - Вип. 1(37). - С. 33-37.
70. Васильєва О. І. Тенденції дисертаційних досліджень з державного управління в контексті дотримання вимог ВАК України / Т. В. Мотренко, В. Д. Бакуменко, О. І. Васильєва // Вісник державної служби України, 2009. - № 3. - С. 62-68.
71. Васильєва О. І. Теоретичні та правові засади інституційного забезпечення регіонального управління / О. І. Васильєва // Управління сучасним містом, 2008. – № 1-4/1-12 (29-32). – С. 81-88.
72. Васильєва О. І. Удосконалення бюджетного законодавства в процесі реформування адміністративно-територіального устрою України /
О. І. Васильєва // Управління сучасним містом, 2006. - № 1-2/ 1-6 (21-22).
- С. 137-143.
73. Васильєва О. І. Удосконалення бюджетного законодавства в ході реформування адміністративно-територіального устрою. / О. І. Васильева. // Особливості реформування місцевих бюджетів в умовах реформування бюджетної системи України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – К. : АМУ, 2006. – Вип. 2. – С. 75–81.
74. Васильєва О. І. Формування нової інституційної спроможності у системі органів територіального управління [Електронний ресурс] /
О. І. Васильєва // Державне управління: удосконалення та розвиток - 2009.
- № 2. - Режим доступу до журналу : http: // www.dy.nauka.com.ua/ - Заголовок з екрану.
75. Васильєва О. І. Функціонування публічної влади на територіальному рівні: проблеми і перспективи [Електронний ресурс] /
О. І. Васильєва // Державне управління: удосконалення та розвиток - 2009. - № 3. - Режим доступу до журналу : http: // www.dy.nauka.com.ua/ - Заголовок з екрану.
76. Васильєва О. І. Шляхи вдосконалення діяльності органів місцевого самоврядування. / О. І. Васильева. // Тенденції та перспективи розвитку державно-управлінських відносин : матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 6 грудня 2007 р.) – Х. : Вид-во ХарРІДУ НАДУ «Магістр», 2008. – С. 11–14.
77. Васильєва О.І. Удосконалення бюджетного законодавства в ході реформування адміністративно-територіального устрою / О. І. Васильєва // Теорія мікро-макроекономіки. - К. : АМУ, 2006. - Вип. № 23. - С. 36-42.
78. Васильєва О.І. Формування механізму реалізації інноваційних проектів регіонального розвитку / О. І. Васильєва // Інноваційні стратегії економіки регіонів. Серія «Економіка». - К. : АМУ, 2008. - Вип. № 4. - С. 82-88.
79. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [Уклад, і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К.– Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. – С. 1020.
80. Верменич Я. В. Теоретико-методологічні проблеми історичної регіоналістики в Україні / Я. В. Верменич – К. : Інститут історії України НАН України, 2003. – 516 с.
81. Визначення соціальних критеріїв вибору оптимальних шляхів і способів соціально-економічного розвитку для формування внутрішньої політики, адекватної потребам області : аналітичний звіт / Інститут соціології НАНУ. – К., 2008 – 59 с.
82. Виконавча влада в Україні : навч. посіб. / [За заг. ред.
Н. Р. Нижник]. –К. : УАДУ, 2002. – 128 с.
83. Віденська конвенція про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями від 27.07.2001 р. № 781 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uazakon.com/document/tpart19/isx19348.htm – Заголовок з екрану.
84. Вовканич С. Й. Територіальний поділ України в системі чинників її інноваційного розвитку та євроінтеграції / С. Й. Вовканич, С. О. Цапок // Регіональна економіка. – № 1. – 2007. – С. 7–18.
85. Войтович Р. В. Вплив глобалізації на систему державного управління (теоретико-методологічний аналіз) : монографія / [За заг. ред. д.філос.н., проф. В. М. Князєва]. – К. : Вид–во НАДУ, 2007. – 680 с.
86. Вол Б. Історія Української державності / Б. Вол, Я. Малик,
В. Чупріна – Львів : Світ, 1995. – С. 15–17.
87. Гаджиев К. С. Политическая наука / К. С. Гаджиев – М., 1995. – 125 с.
88. Галаур С. Прикордонному співробітництву потрібне правове поле / С. Галаур // Урядовий кур’єр. – 2004. – № 122. – С. 5.
89. Гизевиус Ф. Политика местного самоуправления в ФРГ /
Ф. Гизевиус : [Пер. с нем. Б. Воронов]. – Бонн, 1995. – 144 с.
90. Гладкий Ю. Н. Регионоведение / Ю. Н. Гладкий, А. И. Чистобаев – М. : Гардарики, 2000. – 384 с.
91. Гладкий Ю.Н. Основы региональной политики : монографія /
Ю. Н. Гладкий, А. И. Чистобаев – СПб : Изд-во В. А. Михайлова, 1998.
92. Гладышев А. Г. Правовые основы местного самоуправления /
А. Г. Гладышев – М., 1996 – 127 с.
93. Гнидюк Н. Визначення поняття публічної адміністрації в ACQUIS COMMUNAUTAIRE / Н. Гнидюк // Законодавство України : наук.-практ. коментар. – 2006. – № 10. – С.74–77.
94. Гнидюк Н. Інституційні механізми регіонального розвитку в Україні: шлях до майбутнього : зб. наук. праць [Вип. 2.] / Н. Гнидюк,
Я. Гонціаж – К. : УАДУ, 2000. – Ч. 1. – С. 66-73.
95. Гнидюк Н. Самоврядування та територіальна організація влади в Польщі / Н. Гнидюк, Я. Гонцяж : [За заг. ред. Я. Гонцяжа]. – К. : Міленіум, 2001. – 184 с.
96. Голиков А. Еврорегион «Слобожанщина» как форма трансграничного сотрудничества сопредельных областей Украины и России / А. Голиков, П. Черномаз // Регион: проблемы и перспективы. – 1997. – № 4. – С. 52–54.
97. Голіков А. П. Шляхи удосконалення економічної регіональної політики: поступ у ХХІ століття / А. П. Голіков // Регіональні перспективи. – № 5–6 (18–19). – С. 14–15.
98. Горбатенко В. П. Місцеве самоврядування в Україні: політологічний аналіз концепцій минулого та сучасного : автореф. [дис. к.політ.н.]. / В. П. Горбатенко – К., 1995. – 22 с.
99. Государственное и муниципальное управление : справочник / [авт. кол. М. Г. Анохин, Г. В. Атаманчук, Н. И. Глазунова и др. ; Под ред.
Н. И. Глазуновой и др.]. – М. : Магистр, 1997. – 496 с.
100. Гоффе Н. Социальная составляющая региональной политики на Западе / Н. Гоффе // МЭиМО. – 2003. – № 4. – С. 63–70.
101. Грицай О. Центр и периферия в региональном развитии /
О. Грицай, Г. Иоффе, А. Трейвиш – М. : Наука, 1991. – 168 с.
102. Грицяк І. А. Управління в Європейському Союзі: теоретичні засади : монографія / І. А. Грицяк – К. : НАДУ, 2005. – 236 с.
103. Грицяк І. Принципи права Європейського Союзу і концепція адміністративної реформи в Україні : зб. наук. пр. [Вип. 1] / І. Грицяк ; [за заг. ред. В. М. Князєва, В. І. Лугового]. – К. : НАДУ, 2005. – С. 25–34.
104. Грицяк І.А. Розвиток європейського управлінн