Трощинський Павло Володимирович. Економічні умови євроінтеграції країн Центральної і Східної Європи

Короткий опис

Трощинський Павло Володимирович. Економічні умови євроінтеграції країн Центральної і Східної Європи : Дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2006. — 226арк. — Бібліогр.: арк. 193-211

Трощинський П.В. Економічні умови євроінтеграції країн Центральної і Східної Європи. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 світове господарство і міжнародні економічні відносини. Київський національний університет ім. Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України. Київ, 2006.
У дисертації розглядаються особливості економічних умов євроінтеграції країн Центральної і Східної Європи в контексті залучення їх досвіду для формування євроінтеграційного потенціалу економіки України.
Узагальнено теорії економічної та політичної інтеграції на загальносистемному, континентальному і субрегіональному рівнях. Досліджено феномен європейських субрегіональних інтеграційних об’єднань, виявлено головні особливості їх розвитку та цілі, які переслідують їх учасники. Проаналізовано причини розширення ЄС на Схід та його короткострокові економічні наслідки.
Визначено та досліджено основні макро- та мікроекономічні механізми забезпечення реалізації стратегій європейської інтеграції країнами ЦСЄ. Проаналізовано вплив іноземних інвестиційних надходжень на формування конкурентних переваг цих країн на ринках ЄС. Показано залежність між галузевим розподілом прямих іноземних інвестицій та структурними змінами в економіках країн ЦСЄ.
Визначено низку взаємопов’язаних факторів, які спричинили відставання України від країн ЦСЄ у темпах реалізації євроінтеграційної стратегії. Сформульовано та обґрунтовано пріоритетні завдання щодо вдосконалення економічної політики України, спрямованої на прискорення її інтеграції в ЄС.

У результаті дисертаційного дослідження теоретично узагальнено та запропоновано розв’язання наукового завдання, яке стосується економічних умов набуття членства в ЄС країнами ЦСЄ та можливого використання євроінтеграційного досвіду цих країн Україною, що дало підстави сформулювати таківисновки:

Дослідження стану висвітлення економічних умов євроінтеграції країн ЦСЄ у вітчизняній і зарубіжній літературі виявило значний інтерес науковців до різних аспектів цієї проблеми. Водночас, аналіз та узагальнення їхніх теоретичних напрацювань засвідчили актуальність подальших наукових розробок щодо розкриття сутності й особливостей економічних трансформацій в процесі формування економічних умов євроінтеграції в країнах ЦСЄ, надто в контексті залучення досвіду цих країн для розбудови євроінтеграційного потенціалу економіки України. Особливого значення набувають, зокрема, подальші дослідження тенденцій, закономірностей та стійкого взаємозв’язку між ринковими та євроінтеграційними перетвореннями в країнах ЦСЄ у сферах монетарної, валютної і кредитної політики, приватизації та реструктуризації державних підприємств, залучення іноземних інвестицій, що, з огляду на певну схожість умов економічного розвитку, сприятиме формуванню нової моделі економіки України, орієнтованої на наближення до стандартів ЄС.
Європейська інтеграція є одним з визначальних чинників розвитку сучасного світового господарства і міжнародних економічних відносин. Глобалізація світової економіки стимулює процеси формування економічних регіонів, тобто регіоналізації світового господарства, яка, в свою чергу, зумовлює прискорення континентальної економічної інтеграції, перш за все європейської. Євросоюз на сьогодні є найбільш розвиненим континентальним інтеграційним об’єднанням як за глибиною інтеграційних зв’язків, так і за рівнем економічного розвитку країн, які до нього входять. Саме тому практично всі країни, які позбулися тоталітарного минулого, прагнуть приєднатися до ЄС.
Польща, Чехія та Угорщина перед входженням до ЄС брали активну участь у процесах субрегіональної економічної інтеграції, яка розвивається як засіб запобігання конкурентному тиску в межах економічного регіону. При цьому створення зони вільної торгівлі між вказаними країнами значною мірою сприяло їх подальшій інтеграції до ЄС.
Формування економічних умов євроінтеграції країн ЦСЄ передбачало досягнення необхідного рівня макроекономічної стабільності, здатності конкурувати з ринковими силами всередині Євросоюзу та узгодженості національних законодавств з європейським. Головними механізмами забезпечення макроекономічної стабільності в Польщі, Чехії та Угорщині було обмеження грошової пропозиції шляхом заморожування заробітної плати та встановлення високих відсоткових ставок. Збалансованість бюджету досягалась за рахунок скасування чи обмеження пільг як для домогосподарств, так і для підприємств. На першому етапі реалізації євроінтеграційної стратегії (1991-1995) макроекономічна стабільність забезпечувалася в умовах фіксованого валютного курсу. На другому етапі перетворень (1996-2002) у міру впровадження інституційних реформ країни ЦСЄ лібералізували курси національних валют та запровадили режим таргетування інфляції, що призвело до суттєвого зниження її рівня.

Залучення значних обсягів прямих іноземних інвестицій виступало в країнах ЦСЄ головною умовою ефективності проведення мікроекономічних реформ. Здійснений в дослідженні регресійно-кореляційний аналіз залежності темпів приросту ВВП від надходження прямих іноземних інвестицій засвідчив наявність тісного зв’язку між цими показниками.
Реструктуризація державних підприємств у країнах ЦСЄ відбувалася в умовах жорстких бюджетних обмежень, недопущення бартерних розрахунків та відстрочення платежів. Цьому процесу також сприяло юридичне закріплення дієвої процедури банкрутства та послідовне її застосування щодо збиткових підприємств. Різні ж форми державної підтримки надавались переважно малим та середнім підприємствам.
Залучення прямих іноземних інвестицій безпосередньо корелюється з усіма економічними процесами, які відбуваються в державі. Основний обсяг прямих іноземних інвестицій країнами ЦСЄ було залучено саме на другому етапі реалізації євроінтеграційної стратегії, що пояснювалось досягненням макроекономічної стабільності. Поряд з цим залученню іноземних інвестицій в економіку країн ЦСЄ сприяли їх приватизаційні стратегії, в процесі реалізації яких перевага віддавалась грошовій приватизації відповідного підприємства стратегічним іноземним інвестором на відкритому аукціоні. Використання такої форми та способу приватизації забезпечувало значні бюджетні надходження, прозорість самого її процесу та запобігало виникненню передумов для перегляду її результатів. Системна адаптація національних правових систем країн ЦСЄ до європейського законодавства суттєво прискорила долучення Польщі, Угорщини та Чехії до європейських ринків та надходження інвестицій для структурної перебудови їх економік. Наслідком їх надходження стала зміна економічних структур країн ЦСЄ, структур їх експорту та формування конкурентних переваг на європейських ринках.
Незважаючи на фундаментальні економічні трансформації та значне підвищення рівня економічного розвитку, країни ЦСЄ істотно поступаються старим членам Євросоюзу майже за всіма макроструктурними індикаторами. Тому, базуючись на основних положеннях теорій інтеграції, зроблено припущення щодо того, що п’яте розширення ЄС все ж багато в чому зумовлюється не економічними, а політичними причинами.
Беручи до уваги досвід країн ЦСЄ та основні економічні прорахунки, характерні для пострадянського економічного розвитку України, можна сформулювати низку рекомендацій які мають визначати нову модель економічної політики держави. Це, зокрема: реструктуризація великих збиткових підприємств та запровадження дієвої практики державної підтримки малого та середнього бізнесу; вдосконалення інвестиційного режиму шляхом запровадження пільг для інвестицій у високотехнологічні та експортоорієнтовані галузі; відновлення на модифікованій економічній і правовій основі інституту СЕЗ та ТПР; прискорення процесу адаптації господарського законодавства України до європейського, передусім, у сферах стандартизації, фінансової звітності, оподаткування, корпоративної діяльності.