Тютюнник Світлана Василівна. Ефективність виробництва та напрямки формування ринку зерна

Короткий опис

Тютюнник Світлана Василівна. Ефективність виробництва та напрямки формування ринку зерна: Дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Полтавський держ. сільськогосподарський ін-т. - Полтава, 2001. - 191арк. - Бібліогр.: арк. 157-167.

Тютюнник С.В. Ефективність виробництва та напрямки формування ринку зерна. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК.- Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2001.
В дисертації викладені результати дослідження теоретичних, методологічних і прикладних аспектів ефективності виробництва та формування ринку зерна в період ринкової трансформації аграрної економіки. Узагальнено науково-теоретичні основи та обґрунтовано методичну схему комплексного аналізу ефективності виробництва зерна і функціонування його ринку. Досліджено сучасний стан і структурно-динамічні тенденції розвитку зернової галузі в Пол-тавській області, проведено аналіз факторів варіації показників ефективності виробництва і реалізації зерна, визначено шляхи відновлення конкурентоспроможності зерновиробництва.
Досліджено особливості формування зернового ринку в регіоні з урахуванням впливу загальнодержавних тенденцій, визначено раціональну структуру використання зерна. Проведено оцінку ефективності механізму ціноутворення, обґрунтовано напрями його удосконалення та підвищення рівня фінансового самозабезпечення галузі. Розроблено схему ринкової інфраструктури у зернопродуктовому підкомплексі, проаналізовано основні тенденції формування біржового ринку зерна.

1. Відповідно до поставленої мети і визначених задач в роботі уточнені теоретичні положення і розроблені практичні пропозиції щодо комплексної оцінки та обґрунтування напрямів підвищення ефективності виробництва і функціонування ринку зерна в умовах Полтавської області з урахуванням загальнодер-жавних тенденцій.
2. Сприятливий природно-економічний потенціал Полтавської області недостатньо використовується для нарощування обсягів виробництва зерна та продуктів його переробки. Аналітичні показники динаміки свідчать, що впродовж 1991-2000 рр. зібрана площа зернових культур в середньому за рік скорочувалася на 10,3 тис. га (1,2%), урожайність знижувалася на 1,4 ц з 1 га (4,3%), а валовий збір зерна зменшувався на 132,3 тис. т (5,5%). Наслідком скорочення посівних площ, зниження та значної варіації урожайності стає нестабільність валових зборів зерна, що негативно впливає на формування ринкової пропозиції, забезпечення регіональних потреб у продовольчих і фуражних ресурсах.
3. У 90-х роках в сільськогосподарських підприємствах області спостерігалася тенденція у русі показників до зниження ефективності виробництва і реалізації зерна. В умовах недостатнього техніко-технологічного рівня галузі зростання виробничих витрат на одиницю площі пояснюється головним чином підвищенням вартості матеріальних ресурсів. Низький вихід зерна з одиниці площі зумовлює негативну динаміку собівартості, показників прибутковості, а отже, і ринкової конкурентоспроможності продукції. Результати аналітичних групувань сільськогосподарських підприємств трьох районів області засвідчили, що прибутковою галузь виявляється при рівні урожайності понад 21 ц з 1 га.
4. При обґрунтуванні шляхів підвищення конкурентоспроможності виробництва зерна проведено аналіз факторів формування фінансових результатів і рентабельності. За розрахунками, впродовж 1997-1999 рр. втрати прибутку в зерновій галузі області як результат скорочення зібраної площі і зниження урожайності зернових культур становили 12,4 млн. грн., або 18,9% від сукупного фінансового результату. Виявлено, що головним фактором зниження рівня рентабельності зерна слід вважати підвищення рівня змінних витрат на одиницю продукції.
5. Накопичення невирішених проблем у зерновій галузі пояснюється невідповідністю існуючих способів використання земельних ресурсів у багатьох сільськогосподарських підприємствах вимогам раціонального природокористування, некомплексним освоєнням інтенсивних технологій вирощування зернових культур, намаганням забезпечити максимальні виробничо-економічні результати без своєчасного запобігання негативним екологічним наслідкам. У цьому зв’язку багатоваріантна оптимізація сільськогосподарського землекористування має передбачати досягнення збалансованості між економічними та екологічними пріоритетами, забезпечення єдності процесів використання і охорони земель.
6. Особливості формування зернового ринку в регіоні пов’язані з тим, що він базується на одній з найпотужніших баз зерновиробництва в державі. Одночасно специфіка його функціонування зумовлена більш швидким спадом обсягів виробництва і реалізації продукції в області порівняно з відповідними змінами в Україні протягом останнього десятиліття. Це негативно позначається на забезпеченні внутрішньообласних потреб, звужує можливості міжрегіональних та експортних поставок зерна і продуктів його переробки. Товарні партії зерна в 2000 р. розподілялися між ринками збуту наступним чином: 36,1% загальної пропозиції зерна було реалізовано через ринкові структури, 31,5% - населенню, 23,8% - за бартерними угодами, 7,5% - заготівельним організаціям.
7. При обґрунтуванні заходів щодо збільшення обсягів та удосконалення видової структури виробництва і ринкових ресурсів зернових культур пропонується виходити з необхідності повного задоволення регіональних потреб, а також нарощування експортних ресурсів галузі. Для умов Полтавської області визначена раціональна структура використання зерна: фонд продовольчого споживання 20-22%, насіннєвий фонд 10-11, фуражні ресурси 42-44, експортний фонд 23-25%.
8. Шляхами розв’язання проблеми цінової стабільності на зерновому ринку, а через неї і підвищення рівня фінансового самозабезпечення галузі, вбачаються: по-перше, заохочення виробника до використання механізму заставних закупівель зерна; по-друге, удосконалення діяльності ДАК Хліб України” як головного державного агента на ринку зерна; по-третє, збільшення обсягів та розширення форм біржової торгівлі. Крім того, формування ефективної ринкової інфраструктури у зернопродуктовому підкомплексі передбачає налагодження результативної роботи служб цінового моніторингу, аналізу і прогнозування кон’юнктури ринку зерна і продуктів його переробки на різних рівнях управління АПК .
Практична реалізація викладених у дисертації наукових положень і пропозицій зорієнтує сільськогосподарські підприємства та інші суб’єкти зернового ринку Полтавської області щодо досягнення сталості та підвищення ефектив-ності зерновиробництва, нарощування ринкових ресурсів і поліпшення якості зерна, удосконалення структури його використання