УКРАЇНСЬКІ ВИДАННЯ В КОЛОМИЇ (друга половина ХІХ - ХХ ст.): історико-функціональний і тематичний аспекти

Короткий опис

Львівський національний університет імені Івана Франка
Факультет журналістики

На правах рукопису

Васильчук Микола Миколайович

УДК 655.1 (09) (477.8)

Українські видання в Коломиї
(друга половина ХІХ - ХХ ст.):
історико-функціональний і тематичний аспекти

Спеціальність 10.01.08 - журналістика

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

зміст
вступ 3-7

Розділ І. Історіографія та джерела ..8-19
1.1. Історіографія проблеми.8-13
1.2. Характеристика джерел...13-19
Розділ ІІ. Українські друкарні в Коломиї - основа національної преси та книговидання австро-угорської доби (друга половина ХІХ ст. 1918 р.)20-58
2.1. Становлення української видавничої справи в Коломиї (1860-і-1890-і рр.) 20-40
2.2. Фахові особливості українських видань в Коломиї кінця 1890-х-1918 рр. .41-54
Висновки...54-58

Розділ ІІІ. Роль друкованого слова в формуванні національної самосвідомості українців (1918-1939 рр.)59-109
3.1 Українська періодика в добу ЗУНР-УНР (1918-1920 рр.)...59-67
3.2. Видання періоду становлення організаційних форм суспільно-політичного життя українців Галичини (1920-1926 рр.) .68-84
3.3. Видавнича справа в період загострення українсько-польських відносин (1927-1939 рр.).84-105
Висновки 105-109

Розділ ІV. Періодичні видання в Коломиї під час Другої світової війни та в радянську добу (1939 кінець 1980-х рр.)...110-124
Висновки ..124-126

Розділ V. Новітня преса і книговидання в Коломиї (серпень 1991-2000 рр.)..127-146
Висновки.145-146

Висновки .....147-151

Список використаних джерел 152-182

Додаток А. Українські друкарні Коломиї (1864-2000 рр.): Історико-бібліографічні довідки...183-203

Додаток Б. Матеріали до національної бібліографії......204-248

Вступ

Триває процес вивчення й осмислення ролі друкованого слова у розвитку і збереженні національних традицій, формуванні, відображенні й пропаганді державницьких устремлінь українського народу. Окупаційні режими були зацікавлені або взагалі заборонити українське друковане слово, або підпорядкувати його своїм інтересам. Перешкоди чинилися не лише в поширенні українського слова, а й у вивченні певних моментів з історії українського друкарства, журналістики, письменства, видавничої справи, оприлюдненні наукових висновків.
Від часу проголошення незалежності Української держави ми фактично стали перед необхідністю повернути з-під заборони тисячі замовчуваних, призабутих імен, розкрити для наукового вивчення заховані в спецсховищах архівів і бібліотек книги, періодичні видання, документи, фотоматеріали.
Не зважаючи на цілу низку спільних рис, внаслідок особливостей історичного розвитку мають свої відмінності різні регіони України, зокрема, й Галичина. Та навіть тут існували й існують центри друкарства, газетярства, видавничої справи. Без сумніву, помітне місце в цій галузі культури належить м. Коломиї, тепер районний центр Івано-Франківської області.
Актуальність дослідження. Місто Коломия Івано-Франківської області унікальний видавничий центр української провінції, де 1864 р. започатковано світське українське книгодрукування, а 1865 р. газетярство. Тут впродовж другої половини ХІХ - ХХ ст. діяли 32 українські друкарні, які стали базою для українського книговидання (більш як 3 тис. найменувань книг і брошур) та періодики (більш як 140 найменувань українських періодичних видань). У певні періоди історії рівень розвитку друкарства і книговидання в Коломиї стояв на другому місці після Львова. Сучасна поліграфічна база, належний інтелектуальний потенціал спричинили до того, що коломийські періодичні видання розповсюджувались не лише в західноукраїнському регіоні, а й у країнах Західної Європи, Близького Сходу, Америці. Діяльність коломийської періодичної преси та книжкових видавництв привертала увагу авторів з Великої України, сприяла єднанню українського народу, розділеного кордоном. Усе це свідчить про особливе місце Коломиї в історії української видавничої справи. Без осмислення ролі Коломиї в формуванні, розвитку та утвердженні державотворчих устремлінь у регіоні не можна скласти й всебічного уявлення про роль друкованого слова в пропаганді та утвердженні державницьких ідей на рівні загальноукраїнському. Отож, актуальність теми зумовлюється недослідженістю проблеми; постійним і тривким інтересом як з боку науковців, журналістів і видавців, так і громадськості, читацького загалу до історії, культури України, зокрема ролі преси і книговидання у процесі національної самоідентифікації українців у Галичині; необхідністю показати феномен Коломиї в розвитку української преси, розбудові національної видавничої справи. Важливим чинником стало і те, що в порушеній темі дисертаційного дослідження сконцентровані не лише суто пресознавчі проблеми, а й проблеми суміжних наук: історії, політології.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з розроблюваною на факультеті журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка науковою програмою «Українська журналістика у міжнародному контексті: історичний та теоретичний аспекти» і дослідженням «Соціально-політичні і теоретичні аспекти української періодики», що проводить кафедра української преси. Наукова проблематика дисертаційної праці безпосередньо пов’язана з лекційним курсом «Історія української журналістики». Водночас робота є складовою частиною комплексного вивчення історії української періодики та видавничої справи ХVIII-XX ст., яку проводить Науково-дослідний центр періодики Львівської наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника НАН України.
Мета роботи обумовлена необхідністю створення науково-об’єктивної праці з українського журналістикознавства, невід’ємною складовою цього є всебічне вивчення історії, тенденцій розвитку, ролі видавничої справи в Коломиї у формуванні та утвердженні державотворчих устремлінь у регіоні. Для здійснення цієї мети треба було виконати завдання:
-проаналізувати стан дослідження проблеми, визначити об’єктивність і повноту її науково-теоретичного осмислення;
відтворити в хронологічній послідовності процес зародження, становлення і розвитку книговидання та газетярства в Коломиї;
з’ясувати суспільно-політичну значимість коломийських видань у національному відродженні та державному будівництві;
-проаналізувати найхарактерніші мовностилістичні і жанрові особливості українських видань у Коломиї;
-показати феномен Коломиї в розвитку української преси, розбудові національної видавничої справи.
Об’єктом дослідження дисертації стали українські книги і періодичні видання Коломиї другої половини ХІХ - ХХ ст., зародження й особливості розвитку друкарень в окремо взятому українському регіоні як першооснови становлення і діяльності регіональних журналістики, видавничої справи. Все це - з погляду їхнього впливу на кристалізацію ідеї української самобутності, національної окремішньості і державницьких устремлінь. Автор не ставив собі за мету охарактеризувати всі українські видання Коломиї - увагу звернуто лише на видання національно-патріотичного спрямування.
Предмет дослідження - вивчення структури, змістової наповненості української преси м.Коломиї, її тематичної спрямованості; особливостей друкарства і книговидавничої справи в м.Коломиї в контексті основних тенденцій розвитку в західноукраїнському регіоні.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період другої половини ХІХ ст. ХХ ст., тобто, з часу появи в м.Коломиї друкарні, книговидання і газетярства, і до періоду становлення і розбудови української державності.
Територіальні межі дослідження охоплюють м.Коломию, яке в досліджуваний період входило до складу Австрійської (до 1867 р.) та Австро-Угорської імперії (до 1918 р.), перебувало в складі ЗУНР-УНР (1918-19 рр.), було зайняте румунськими та польськими військами (1919 р.) і до 1939 р. перебувало в складі Другої Річпосполити Польської. 1939-41 і 1944-91 рр. м.Коломия належало до УРСР, а в період німецької окупації 1941-44рр. - до дистрикту Галичина Генеральної губернії. З 1991 р. м.Коломия - районний центр Івано-Франківської обл. самостійної Української держави.
Методологічна основа дослідження визначена системою принципів (історизм, наукова об’єктивність, комплексність, достовірність) і методів, теоретичних узагальнень історико-журналістського знання. У дисертаційному дослідженні використано поєднання загальнонаукового принципу об’єктивності, аналітичних і синтетичних методів (конкретно-історичного, порівняльного) та специфічних методів з історії й теорії поліграфії, книгознавства, пресознавства. В роботі також застосовано порівняльно-аналітичний, бібліографічно-описовий, проблемно-хронологічний, жанрово-видовий методи.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є першою в українському журналістикознавстві спробою цілісного дослідження розвитку книговидання і газетярства в окремо взятому українському провінційному місті Коломиї. Простежено особливості розвитку друкарень як першооснови книговидання і журналістики, здійснено комплексний аналіз особливостей становлення і розвитку всіх трьох складових проблеми друкарства, книговидання, журналістики. Зібраний автором фактичний матеріал дав змогу систематизувати, об’єктивно відтворити і проаналізувати розвиток книговидання і журналістики в Коломиї в контексті суспільно-політичних реалій.
Дисертантом здійснено цілісне вивчення передумов зародження, історії створення та особливостей функціонування 32 українських друкарень м.Коломиї, показано мережу часописів, розвиток українського книговидання в м.Коломиї.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження та висновки можуть бути використані при подальшому вивченні історії українського друкарства, книговидання та журналістики, при підготовці курсів лекцій, довідників, підручників, навчальних посібників з історії журналістики і книговидання в Україні, а також при вивченні питань про тяжіння Західної України до об’єднання з Великою Україною, боротьбу за державність України.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження, автореферат й опубліковані наукові статті, в яких викладено основні положення наукової роботи, здобувач виконав самостійно.
Апробація результатів дослідження. Рукопис роботи обговорено на спільному засіданні кафедри української преси та кафедри телебачення і радіомовлення Львівського національного університету ім. Івана Франка Міністерства освіти і науки України. Основні положення дисертації викладено в трьох публікаціях у фахових наукових збірниках, у власному фаховому біобібліографічному словнику, а також у власній книзі і чотирьох брошурах, в серії словникових статей в енциклопедичних довідниках (понад тридцять позицій), статтях у колективних збірниках, журналах, передмовах до книг. Матеріали дослідження доповідалися на наукових конференціях Роль і місце західноукраїнської провінції в розвитку національної видавничої справи” (Коломия, 1994), міжнародних наукових конференціях Проблеми Гуцульщини” (Косів, 1993), Гуцульщина: наука, освіта, культура” (Коломия, 2000), використані у серії лекцій з історії видавничої справи та літератури, прочитаних у навчальних закладах Коломиї І-ІІ рівнів акредитації, на курсах учителів-філологів Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків (151 сторінка), списку використаних джерел (445 позицій), додатків Українські друкарні Коломиї (1864-2000 рр.): історико-бібліографічні довідки” та Матеріали до національної бібліографії”. Загальний обсяг дисертації 248 сторінок.

Список літератури

Висновки

Комплексне дослідження історико-функціонального і тематичного аспектів українських видань у Коломиї другої половини ХІХ-ХХ ст., аналіз історіографії проблеми, опрацювання архівних документів, опублікованих джерел дозволили зробити такі наукові висновки:
1. В ході вивчення українських видань Коломиї нагромаджено певний масив наукових праць, які торкаються різних аспектів проблеми дослідження. Однак у них не відтворено в історичній послідовності передумов виникнення, особ-ливостей розвитку і функціонування української видавничої справи в Коломиї як явища, не показано його місця в процесах національно-культурного відродження, формування державницьких устремлінь, боротьбі за здобуття та побудову власної держави.
Обмежена джерельна база більшості праць, автори яких торкались питання українських видань у Коломиї, призвела до різноманітних суперечливих суджень, фактичних помилок. Дослідники, здебільшого на краєзнавчому рівні, говорячи про видавців, редакторів періодики, авторів книг, а також видавничий процес загалом, виривали їх з контексту, що призвело до не завжди правильної розстановки акцентів.
2. Автор, користуючись системою принципів (історизм, наукова об’єктивність, комплексність, достовірність) і методів, теоретичних узагальнень пресознавчого знання, проаналізував прорахунки й упущення попередників, які вивчали окремі аспекти проблеми і здійснив комплексне дослідження українських видань Коломиї. При цьому розглянуто друкарні як базу для розвитку газетярства і книговидання.
Поєднання різних способів аналізу українських видань Коломиї, інших джерел дозволило робити обґрунтовані наукові узагальнення. Враховано специфічність становлення і розвитку друкарень, преси, книговидання в умовах, коли українці не мали своєї держави. Відтворено в хронологічній послідовності процес зародження і становлення книговидання і газетярства в Коломиї. Виявлено характерні особливості преси як масового джерела, яке з певною мірою об’єктивності та суб’єктивності відображало дійсність. Суб’єктивний характер викликаний сприйняттям сучасних їм суспільно-політичних процесів тими, хто видавав періодику і книги. Об’єктивний характер зумовлений суспільно-політичними умовами, в яких перебувала Коломия у досліджуваний період. Лише 12 років розвиток українських видань Коломиї відбувався в умовах української державності (1918-1920, 1941, з 1991 рр.), а більш як 120 років українські видання Коломиї розвивались у політично несприятливих умовах.
3. З’ясовано суспільно-політичну значимість коломийських видань у національному відродженні та державному будівництві. Поява в Коломиї друкарні братів Білоусів пов’язана з ідеями революції 1848 р. Зі створенням друкарні братів Білоусів на практиці було доведено можливість і крайню необхідність децентралізації видавничої справи як одного з важливих факторів для піднесення освіченості народу, політичної структуризації українського суспільства. Преса і книговидання в Коломиї, тісно пов’язані з москвофільством, відобразили складний шлях формування у мешканців регіону державотворчих устремлінь. З поступовим відходом від панування москвофільства в ідеології Коломия стала базою для розвитку радикальної, січової, національно-демократичної преси, чим було засвідчено новий етап у суспільно-політичному житті. Періодика початку ХХ ст. демонструвала широкий спектр ідей - від просвітництва загалом і до постановки питань соціального і національно-політичного характеру. Завдяки розвиненій поліграфічній базі Коломия набрала ваги як центр культури та літератури, пропаганди новітньої європейської літератури й філософської думки. Важлива роль видавничої справи в Коломиї у пропаганді ідей січового стрілецтва, в побудові Української держави в роки ЗУНР-УНР. Друковане слово як засіб комунікації дало змогу створити необхідні умови для формування громадської думки про те, що українська нація ­- нація державна. Преса та книговидання після програних національно-визвольних змагань згуртовували українців, осмислювали уроки і ставили завдання - економічну самостійність в умовах польської окупації. У радянський час кардинально змінилися підходи до видавничої справи, яка стала виключно державною прерогативою, друковане слово перестало об’єктивно відображати життя. В роки Другої світової війни українцям не вдалося налагодити національної видавничої справи; преса цього періоду була засобом тиску окупаційної німецької влади на населення. Більшовицький та німецько-фашистський режими звели нанівець національну видавничу справу, яка мала позитивні тенденції розвитку навіть за україноненависницького польського окупаційного режиму.
Новітня преса, викликана перебудовою, була фактором національно-патріотичного відродження в регіоні. Преса рад першого демократичного скликання в Коломиї стала базою для державотворчої праці після серпня 1991 р., оскільки вона за своєю суттю на той час була власне державницькою.
В умовах української державності всебічного розвитку набули національне книговидання та журналістика, які базувались у Коломиї на добрій поліграфічній базі.
4. Аналізуючи жанрові особливості коломийської періодики, автор дійшов висновку, що в Коломиї з самого початку прагнули мати видання, які б відповідали правилам газетярської майстерності. Жанрова різноманітність коломийської періодики постійно зростала, помітна градація за суто журналістськими жанрами.
Радикальній, січовій, національно-демократичній пресі притаманні були статті, огляди, листи. Значне місце тут відводилось критиці та бібліографії, літературно-критичним та етнографічним матеріалам, споминам. Відчутна більша динаміка, прагнення досягти зворотного зв’язку. Викликано це передусім тим, що преса порушувала нові, актуальні проблеми, які не входили в коло питань москвофільської періодики, отож, до цього не мали належного резонансу.
Поступ у володінні журналістською майстерністю відчувається при оцінці періодики першого десятиліття ХХ ст. Гострі інформаційно-аналітичні передові статті, виділення інформаційних жанрів спеціальними рубриками. Виданням цього періоду притаманні тенденція до зменшення обсягів аналітичних матеріалів на користь більшої насиченості видань дрібними поточними інформаціями.
Багата жанрова наповненість, сусідство аналітичних та інформаційних жанрів, розподіл матеріалів на офіційні та неофіційні притаманні періодиці ЗУНР та УНР. Гарячі” інформації про політичні та воєнні події мали телеграфний стиль викладу. Нового звучання набула публіцистика, виступи письменників.
У ході дослідження доведено, що в період між двома війнами помітніша, аніж в інші періоди, градація видань за політичною орієнтацією. Загально-інформаційні національно-патріотичні видання подавали більше інформації без коментування, бо цьому на перешкоді стояли цензурні перепони. Використовуючи гумор, гротеск, пародіювання, велася мова про засилля польських властей, недосконалість виборчої системи. Помітна майже повна відсутність фейлетонів у виданнях релігійного характеру, які могли вільніше висловлюватись на теми, які входили в коло їх інтересів. Пресі соціалістичного спрямування були характерні стилістика, лексика, тон висловлювань, близькі до більшовицької преси Радянської України, що свідчить не лише про наслідування, а й часто про механічне перенесення ідеологічних штампів на терени Галичини.
Українська преса періоду німецької окупації, продемонструвавши зразки публіцистики в перших номерах, перейшла на суто інформаційні жанри. Натомість радянська преса довоєнних і післявоєнних років була наповнена різножанровими матеріалами. Чітко відстежувалась, планувалась завчасу наповненість кожного з номерів газети різножанровими матеріалами, часто, навіть, спричинюючи до штучності, навмисності.
Преса періоду національного відродження і побудови Української держави про проблеми могла говорити відкрито, тому майже нема фейлетонів. Їй притаманні публіцистичні жанри, які межують з творами художньої літератури, народознавчими й історичними статтями. Помітне наповнення загальноінформаційних газет творами інформаційно-аналітичних жанрів. Вузькоспецифічні видання, які не мали сталого ритму виходу, найчастіше не мала чіткої жанрової градації; домінують статті, зрідка поточні інформації; основні ж матеріали звернення з публіцистичним забарвленням, політичні заяви тощо.
У Коломиї, як і в Галичині загалом, на прикладі періодики і книговидання 1860-х-1880-х рр. простежується засилля реакційного етимологічного правопису, церковнослов’янської, сполонізованої та зросійщеної лексики, які перекреслювали задекларовані Русалкою Дністровою” ідеї рівняння на мову народну. Однак з появою радикальної, січової, національно-демократичної преси 1890-х-1890-х рр. поступово змінювалось мовне обличчя преси і книг. Цьому особливо сприяла публікація творів авторів з Великої України, які часто ставали еталоном. Використання старого правопису сприймалося як данина консерватизму, москвофільству. Питання мовне набувало політичного характеру.
У час Першої світової війни, особливо в період ЗУНР-УНР, внаслідок об’єктивних причин мова періодики і книг стала максимально наближеною до мовного ареалу Наддніпрянщини.
У міжвоєнний період хоч і був помітний вплив полонізмів, однак викликано це було потребою відображати реалії життя в складі Польщі. Це ж саме стосується і нетривалого періоду німецької окупації, коли в пресі з’явилися германізми.
Особливим був лексичний склад радянської преси в Коломиї, яка оперувала спеціальним шаром лексики, своєрідною стилістикою, мовностилістичними штампами, притаманними періодиці Радянської України загалом, що давало змогу випускати газету, але уникати розповідей про реальний стан справ. Помітна сепарація лексики, відбір тих слів, які найбільш наближені до мови російської.
5. Дослідження засвідчило, що видавнича справа в Коломиї є комплексним явищем, яке має свою історію, традиції, етапи розвитку. Це явище є складовою частиною багатогранного і тривалого процесу боротьби українського народу за збереження національної самобутності, за державність. Простежується складний, тривалий шлях пошуків, самовідданої праці задля втілення в життя ідеї волі і незалежності. Ідеї національно-культурного відродження, згодом автономії та власне державності, які послідовно викристалізовувались у суспільній думці, без друкованого слова не могли б стати доступними широким верствам населення. Незаперечною є роль друкованого слова в єднанні частин українського народу в єдине ціле, в згуртуванні нації.
Належно розвинена поліграфічна база, сприятливі політичні та економічні умови є запорукою гармонійного розвитку преси і книговидання. Динаміку розвитку в Коломиї преси і книговидання в залежності від розвитку друкарень проілюстровано за допомогою таблиці.
Найбільша кількість друкарень, яка припадає на 1939 - кінець 1980-х рр. не свідчить про бурхливий розвиток поліграфії: практично, єдине поліграфічне підприємство впродовж цього періоду або зазнавало реорганізації, або зміни ставалися в назвах органів влади, яким воно було підпорядковане. Оскільки ці зміни відображені у маркуванні поліграфічної продукції, формально розрізняємо окремі підприємства.
Досліджувані аспекти предмету цієї праці розкривають перед ученими можливості для осмислення історичного досвіду функціонування української преси та книговидання в окремо взятому регіоні, вивчення тематичного спектру періодики. Все це сприятиме узагальненню традицій української видавничої справи, прогнозуванню шляхів розвитку українського друкарства, преси, книговидання.

Список використаних джерел
Архівні джерела
Державний архів Івано-Франківської області
1. Ф.2, оп. 1, спр. 201, арк. 62.
2. Ф.68, оп.2, спр. 155, арк 41, 45, 49, 53, 59.
3. Ф.225, оп. 1, спр. 157, арк. 2. (с.91).

Коломийська районна друкарня, архів
4. Приказ №4 / Городская типография №2: г.Коломыя, 1946-48 гг. [Книги наказів].
5. Приказ №32 / Городская типография №2: г.Коломыя, 1946-48 гг. [Книги наказів].
6. Приказ №751 от 2 октября 1944 г. Уполномоченного Министерства СССР по охране военных тайн в печати и начальника Главлита / Городская типография №2: г.Коломыя, 1946-48 гг. [Книги наказів].
7. Приказ №17 / Городская типография №2: г.Коломыя, 1946-48 гг. [Книги наказів].
8. Приказ №2 / Городская типография №2: г.Коломыя, 1946-48 гг. [Книги наказів].
9. Приказ №40. 1958. 12 апреля / Книга приказов, г. Коломыя. Типография №2. -78 арк.

Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття
ім. Йосафата Кобринського (Рукописний фонд бібліотеки)
10. Кратюк О. Йосафат Кобринський: Життя і праця / Машинопис. -64 с.

Коломийський районний архів
11. Порядок денний другої сесії Коломийської районної ради. 1990. 27 лип. / Протоколи 1-4 сесій районної ради ХХІ скликання за 1990 р. Індекс 1-01.
12. Про пресу: Рішення третьої сесії Коломийської районної ради. 1990. 26 жовт. / Протоколи 1-4 сесій районної ради ХХІ скликання за 1990 р.
13. Про пресу: Рішення третьої сесії Коломийської районної ради. 1990. 26 жовт. / Протоколи 1-4 сесій районної ради ХХІ скликання за 1990 р.
14. Про затвердження редактора районної газети Вільний голос”: Рішення четвертої сесії Коломийської районної ради. 1990. 17 груд./ Протоколи 1-4 сесій районної ради ХХІ скликання за 1990 р.

Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України. -Відділ рукописів
Арсенич Петро Іванович
15. Ф.221, біографічні довідки для енциклопедичних видань на видатних культурно-громадських діячів Прикарпаття на літери А-Л. -Арк. 1-32.
Левицький Іван Омелянович
(Матеріали до біографічного словника)
16. Ф.167, оп.2. [Автобіографія Ю.Насальського. -Коломия, 1896. -12 верес].
17. Ф.167, оп. 2, спр. 252. С.9. [Витинка з газети].
18. Ф.167, оп. 2, спр. 252, арк. 1-25.
19. Ф.167, оп. 2, спр. 252, картон 9.
20. Ф.167, оп. 2, спр. 253, арк. 1-4.

Музей історії м.Коломиї
21. Матеріали і документи основного фонду (МІМК №11112-12209).

Центральний державний історичний архів у м.Львові
Товариство ім. Качковського
22. Ф.182, оп. 1, спр. 18
Товариство «Просвіта»
23. Ф.348, оп. 1, 2943.
Редакція журналу «Літературно-Науковий Вістник»
24. Ф. 401, оп.ІІ. спр. 90-123
Редакція української газети «Нова Зоря»
25. Ф.406, оп.ІІ, спр. 87-96
Редакція Української Загальної Енциклопедії (УЗЕ)
26. Ф.328, оп. ІІІ. спр. 1-12.
Галицьке Намісництво
27. Ф.146, оп. ІV, спр. 11, 27.
Крушельницький Антін
28. Ф.361, оп. ІV, спр. 1-7.
Весоловський Ярослав
29. Ф. 381, оп. ІV, спр. 1.
Гординський Ярослав
30. Ф. 384, оп. ІV, спр. 1, 2.

Приватні збірки
Васильчук Микола Миколайович
(колекція документів і матеріалів, м.Коломия)
31. Білинкевич І. Коломийські адреси, пов’язані з М. Павликом / Машинопис. 1972. 1 с.
32. Білинкевич І. Про коломийські друкарні / Оповідь у записі автора дослідження. Рукопис. 1990. 2 с.
33. Васильчук М. Польові записи про Коломийську районну друкарню 1990-1999 рр. 76 од. зб.
34. Глив’як Р. Про Коломийську районну друкарню / Конспект оповіді. Рукопис. 1999. 3 с.
35. Журнал обліку набраних книжок видавництва «Світ». Ксерокопія. 1994. 9 арк.
36. Журнал обліку робсількорів. 1940. 67 с.
37. Зубенко Н. Про батька. Конспект виступу на вечорі пам’яті І.Зубенка 10 листоп. 1995 р. 14 с.
38. Картотека коломийських видань і публікацій. 517 поз.
39. Кремер (Оренштайн) Ціля. Спогади про працю в коломийській друкарні під час німецької окупації. Машинопис. 1991. 2 с.
40. Поліщук О. Про нову друкарню. Конспект оповіді. Рукопис. 1992. 2 с.
41. Презентаційний лист [газети Юрікс-Інформ”]. ­2 с.
42. Пригродська В. Дещо про культурне життя Коломиї. Конспект виступу на зустрічі з коломийськими гімназистами. 1992. 7 с.
43. Про створення видавництва у м.Коломиї: Ухвала президії Коломийської міської Ради народних депутатів від 14 листоп. 1990 р. 2 с.
44. Стусік Є. Про перший радянський танк у Коломиї. Конспект оповіді. 3 с.
45. Sigmund Hoffman... Factura; Samuel i Markus Feldmann... Rachunek dla...; S. i M. Feldmann Kolomyja.

Вишиванюк Іван Іванович
(колекція документів і матеріалів, м.Коломия)
46. Картотека видань з колекції І.Вишиванюка. 207 поз.

Документи і матеріали
47. Акт проголошення Української держави. 30 червня 1941 р. // Національні відносини в Україні у ХХ ст.: Зб. док. і мат. К.: Наук. думка, 1994. С.250.
48. А ми тую стрілецькую славу збережемо / Автор-упоряд. Я.Полатайчук. Т.І. Коломия: Вік, 1999. 416 с.
49. Антін Крушельницький - письменник, публіцист, педагог: Матеріали до бібліографії та епістолярної спадщини / Укл. О.В.Канчалаба; автор передммови канд. Філол. наук М.І.Гнатюк. -Львів, 2002. -296 с.
50. Бачинський В. Преса ЗУНР 1918-1919 рр. // Українська Галицька Армія: Матеріали до історії УГА / Упоряд. Д.Микитюк. Зб. 5. Вінніпег, 1975. С.126-141.
51. Боротьба за возз’єднання Західної України з Українською РСР (1917-1939): Зб. док. та мат. -К.: Наук. думка, 1979. -168 с.
52. Виставка творів художника Ярослава Васильовича Пстрака: Каталог / Каталог склали І.Матасяк, М.Сахро. -Коломия, 1959. -40 с.
53. Вінок Маркіянові Шашкевичу: Поезії, статті, виступи, хроніка. -К.: Рад. письменник, 1987. -204 с.
54. Головацкий Я. Пережитое и перестраданное // Письменники Західної України 30-50-их років XIX ст. -К.: Дніпро, 1965. -С.229-285.
55. До тернопільської громади // Писання Осипа-Юрія Федьковича. -Т.IV. -Львів, 1910. -С.129.
56. Документи до історії м.Коломиї / Упоряд. І.Монолатій. -Коломия: Музей імторії міста, 1998. -32 с.
57. З листа М.Верещинського про недоцільність друкування збірника народних прислів’їв латинським шрифтом // Русалка Дністровая”: Док. і матеріали. -К.: Наук. думка, 1989. -С.161.
58. Звіт Коломийської гімназії за 1991-92 н.р. -Коломия, 1991. -24 с.
59. Ласійчук М., Лудчак І. Нижній Вербіж: Нариси і матеріали з історії та народознавства. Коломия: Вік, 1995. 148 с.
60. Лизанчук В. Навічно кайдани кували: Факти, документи, коментарі про русифікацію в Україні. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 1995. 415 с.
61. Николишн Д. Спис моїх творів і писань // Николишин Д. Поминальна (листопадна) симфонія. Коломия:Літопис коломийський, 1993. С.16—27.
62. Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом. У 8 т. / Зладив М.Павлик. Т.1. Львів, 1901; -ТТ. 2-8. -Чернівці, 1910-12.
63. Рішення і зарядження пресв. Єпископського ординаріяту в Станиславові від 1904-1931 р. / Зібрав о.Симеон Лукач. Станиславів: Накладом кооперативи Священича поміч”, 1932. 72 с.
64. Русалка Дністровая”: Документи і матеріали. К.: Наук. думка, 1989. 282 с.
65. Тершаковець М. Матеріали і замітки до історії національного відродження Галицької Руси в 1830 та 1840 рр. -Львів, 1907. -372 с.
66. У півстолітніх змаганнях: Вибрані листи до Кирила Студинського (1891-1941) / Упоряд. О.В. Гайова, У.Я.Єдлинська, Г.І.Сварник. -К.: Наук. думка, 1993. -768 с.
67. Українка Леся. Публікації, статті, дослідження: У З-х т. -К., 1954. -Т.1. -320 с.
68. Українська преса: Хрестоматія. Т.І. Преса Східної України 60-70-х років ХІХ ст. / За ред. д-ра філол. Наук, проф. М.Ф.Нечиталюка. Львів, 1999. 500 с.

Періодичні видання
69. Авангард: Тижневик. -Коломия, 1937-1938.
70. Агро: Комерційна газета об’єднаного профкому і правління агрофірми Прут” (1988 ч.1); Газета ради секретарів первинних партійних організацій, об’єднаного профкому і правління агрофірми Прут” (1988 ч.2-62); Інформаційно-рекламна газета агрофірми Прут” (1988-1990); Інформаційно-рекламна газета (1991-1994). -Тижневик. -Коломия, 1988-1994.
71. Альтернатива: Суспільно-політичне видання. -Коломия, 1999.
72. Антикомуніст: Місячник, присвячений боротьбі з комунізмом, марксизмом та скептицизмом. -Коломия, 1935.
73. Армейская правда: Ежедневная красноамейская газета. -[Б.м.],1944.
74. Батьківщина: Національний тижневик. -Коломия, 1933.
75. Безпека руху: Видання фонду Безпека руху” при відділі державтоінспекції УМВС м.Івано-Франківська. -Коломия-Івано-Франківськ, 1996.
76. Більшовик: Орган політвідділу Коломийської МТС Станіславської обл. -Три рази на тиждень. -Коломия, 1950-1952.
77. Боротьба: Орган Української партії незалежних соціалістів. -Виходить два рази на місяць. -­Коломия, 1938.
78. Верховинські вісті: Народна газета Верховинського району. -Верховина [Івано-Франківської обл.], 1994.
79. Веселка: Інформаційний бюлетень. -Коломия, 1937-1938.
80. Весна: Письмо для забавы и науки (1878-1879 ч.1-12); Письмо для словесности, науки и политики (1879 ч.13/14-15/16); Письмо для словесности, науки и забавы (1879 ч.17/18-23/24 - 1880). -Два разы на месяц каждого 5 и 20 (1878 ч.1-2), каждого 8 и 24 (1878 ч.3-20 - 1880). -Коломия, 1878-1880.
81. Від А до Я: [Тижневик для школярів. Видає] Коломийський районний відділ освіти. -Коломия, 1995-1996.
82. Вільна Трибуна: Тижневик. -Коломия, 1936.
83. Вільний голос: Газета Коломийської районної Ради народних депутатів Івано-Франківської обл. -Виходить тричі на тиждень (1991-1992), двічі на тиджень (з 1994). -Коломия, з 1991.
84. Віра і Наука=Wira i Nauka: Євангельський часопис присвячений духовному, культурному і економічному життю українського народу (1925-1929 ч.1-8/9); Орган Євангельської Реформованої церкви присвячений духовному, культурному і економічному життю українського народу (1929 ч.10/12-21/24, 1930); Євангельський місячник (1933); Орган Української Євангельської Реформованої Церкви (1934-1939). -Виходить раз на місяць (1925, 1926, 1934-1939), два рази в місяць (1927-1930). -Станіславів; Коломия, 1925-1939.
85. Вісник: Місячник літератури, науки й громадського життя. -Львів, 1933-1939.
86. Вісник Коломиї: Часопис краю. -Виходить двічі на тиждень (1990), чотири рази на тиждень (1991-1993), тимчасово двічі на тиждень (1994). -Коломия, 1990-1996.
87. Вісти Покуття: Одноднівка для українського народу (1928, 28 січ); Тижневик для українського народу Покуття (1928, ч.4-7). -Коломия, 1928.
88. Воля нації: Часопис коломийської міськрайонної організації Конгресу українських націоналістів. -Коломия, 1994-1998.
89. Воля Покуття=Pokutien Wille: Орган повітового Українського революційного проводу і Організації Українських Націоналістів (1941 ч.1, 2/3); Орган Окружної управи і Організації Українських Націоналістів (1941 ч.4-9); Орган української громадської думки (1941 ч.10/11-13); Вістник Коломийської округи (1941 ч.14/15-32); Часопис Коломийської округи (1942); Український популярний тижневик для Коломийщини (1943, 1944). -Виходить двічі на тиждень (1941), раз на тиждень (1941-1944). -Коломия, 1941-1942; Львів, 1943-1944.
90. Всевідо: Інформаційно-рекламний додаток. -Коломия, з 1990.
91. Галицкая Русь. -Львів, 1891-1892.
92. Галичина: Суспільно-політичний часопис. -Івано-Франківськ, з 1990.
93. Гімназійна ватра: Щоквартальний літературний часопис. -Коломия, 1992.
94. Голос. -Львів, 1937.
95. Голос дяків: Незалежний, аполітичний, безпартійний, становий часопис. -Виходить 1 і 15 кождого місяця. -Коломия, 1925-1928.
96. Голосъ народный: Часописъ литературно-политична съ прилученьемъ части господарской. -Месячно два разы т.е. 9 и 26 (1865-1866), два разы на месяц (1867-1868). -Коломия, 1865-1868.
97. Голос Покуття: Народний часопис (1934, 1935 ч.1/2). -Виходить два рази в місяць (1935 ч.3-6), кождого тижня (1935 ч.7-24, 1936).
98. Громада: Часопись для робучого народа. -Виходить раз на місяць. -Коломия, 1896-1897.
99. Громадський голос: Орган Української радикальної партії (1919 ч.1-6); Орган Селянської радикальної партії (1919 ч.7-13). -Виходить раз на тиждень. -Коломия, 1919.
100. Гуцульське слово: Двотижневий часопис організації українців міста Коломиї. -Виходить що другий четвер з датою найближчої неділі. -Коломия, 1934-1935.
101. Де правда?=De prawda?: Демократичний тижневик=Demokratyczny tygodnik. -Коломия, 1939.
102. Діабет і життя: Газета товариства ендокринологів Прикарпаття. -1994-2000.
103. Діло. -Львів, 1880-1939.
104. Для сільського жіноцтва: Безплатний додаток до часопису Жіноча доля” (Осібно виходить під назвою Жіноча воля”). -Коломия, 1933.
105. Дніпро=Dnipro: Політико-громадський тижневик (1937-1939); Орган державницької думки (1938, 1939). -Коломия, 1937-1939.
106. До істини: Вісник церкви св. Йосафата в Коломиї. -Коломия, 1993-1994.
107. Дорогою спасіння: Інформатор канонічної Української Православної Церкви Миколаєво-Успенського собору м.Коломия. -Коломия, 1998.
108. Дяківський прапор: Тижневик Краєвої Організації греко-католицьких дяків. -Коломия, 1936.
109. Дяківський шлях: Ілюстрований, незалежний, аполітичний, становий орган. -Виходить 1 дня кождого місяця. -Коломия, 1929-1930.
110. Жало: Сатирично-гумористичний квартальний додаток до Голосу дяків”. -За 2-й квартал 1927. -Коломия, 1927.
111. Життя: Орган української молодіжи. -Виходить раз на місяць. -Коломия, 1911.
112. Життя Покуття: Двотижневик. -Коломия, 1932-1933.
113. Жіноча воля: Часопис для сільського жіноцтва. Додаток до часопису Жіноча доля” (1932-1933); Часопис для сільського жіноцтва (1934, 1937-1939); Часопис для сільських господинь (1935, 1936). -Двотижневик (1932-1938 ч.1-4), місячник (1938 ч.5-14, 1939). -Коломия, 1932