Улановська-Циба Наталія Аркадіївна. Морфологічні зміни жовчного міхура людини у віковому аспекті

Короткий опис

Улановська-Циба Наталія Аркадіївна. Морфологічні зміни жовчного міхура людини у віковому аспекті : дис. ... канд. мед. наук: 14.03.01 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2006.

Улановська-Циба Н.А. Морфологічні зміни жовчного міхура людини у віковому аспекті. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 нормальна анатомія. Харківський державний медичний університет, Харків, 2006.
Дисертаційну роботу присвячено вивченню морфологічних змін жовчного міхура людини у віковому аспекті. В роботі використані такі морфологічні методи дослідження жовчного міхура та міхурової протоки: антропомеричний, морфометричний та гістологічний з статистичними аналізами кількісних показників. Отримані результати свідчать про індивідуальність форми та розмірів жовчного міхура та міхурової протоки. В стінці досліджуємого органу у людей похилого та старечого віку відбувається атрофія і склероз ворсинок слизової оболонки, розвивається склероз та облітерація більшості венозних судин власної пластинки слизової оболонки, що призводить до дисфункції органа. Показані етапи розвитку та інволютивні зміни структурних елементів стінки жовчного міхура та міхурової протоки. Розкрито структурні основи механізмів концентрації жовчі та вікові зміни в дренажній системі. Запропоновано гіпотезу причин утворення каменів.

У дисертації на макро- та мікроскопічному рівні показані етапи розвитку та інволютивні зміни структурних елементів стінки жовчного міхура та міхурової протоки. Розкрито структурні основи механізмів концентрації жовчі, та вікові зміни в дренажній системі. На цій підставі запропоновано гіпотезу про причини утворення каменів.

Постнатальний онтогенез жовчного міхура та його структурних елементів з точки зору перебудови форми та оболонок стінки можна розділити на три періоди: перший період охоплює вік від народження до 18-20 років, другий охоплює вік від 20 до 55 років, третій продовжується від 55 років.
Протягом першого періоду спостерігається поступовий розвиток та ускладнення функціонально важливих структур стінки жовчного міхура та міхурової протоки. В першу чергу це стосується слизової оболонки. На ній з’являються та поступово розвиваються мікроворсинки вкриті епітелієм. В основі ворсинок утворюються дренажні судини, які анастомозують з венозними колекторами власної пластинки слизової оболонки.
Другий період період стабілізації охоплює вік від 20 до 55 років. Дренажна система в цей час набуває характерних ознак, які проявляються в збільшені кількості анастомозів між окремими ворсинами, що приводить до збільшення кількості мікроворсинкових каналів. Помітно збільшується число кровоносних судин у власній пластинці слизової оболонки. М’язова оболонка набуває чіткого розташування. Перимускулярний шар та його судинно-нервові пучки чітко виражені.
У людей похилого та старечого віку тобто понад 55 років розвивається стареча перебудова структурних елементів стінки жовчного міхура. При цьому відбувається атрофія і склероз ворсинок слизової оболонки, що призводить до облітерації дренажних структур. Розвивається склероз та облітерація більшості венозних судин власної пластинки слизової оболонки. В меншій мірі склеротичні процеси розповсюджуються на глибокі шари стінки. В наслідок чого спостерігається атрофія м’язової оболонки.
Характерним для людей похилого, а особливо старечого віку є поява в стінці жовчного міхура лімфоцитарних інфільтратів. Вони розповсюджуються на різну глибину. В деяких випадках інфільтрати розповсюджуються дифузно. Іноді вони оточують кровоносні судини в вигляді муфти, або поза межами судин утворюють лімфоїдні вузлики без ферментативних центрів.

В старечому віці понад 75 років в перимускулярній сполучній тканині з’являються зони жирової клітковини. Причому у жінок кількість жирової клітковини помітно переважає в порівнянні з чоловіками. В цьому ж віці іноді з’являються утворення схожі на макрофагальні гранульоми.