УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Короткий опис

Зміст:
Стор.
Вступ........................................................................................................... 3
Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УПРАВЛІННЯ У
СФЕРІ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ................................... 8
1.1. Реклама і рекламна діяльність як об’єкт управління.............. 8
1.2. Сутність та система державного управління у сфері
рекламної діяльності.................................................................. 37
1.3. Правові засади управління у сфері рекламної діяльності...... 57
Розділ 2. МЕТОДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ
РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.................................................. 69
2.1. Загальна характеристика методів управління у сфері
рекламної діяльності................................................................. 69
2.2. Загальнообов’язкові правила рекламної діяльності.............. 81
2.2.1. Регулювання окремих видів реклами............................. 81
2.2.2. Загальнообов’язкові правила рекламування
деяких видів товарів та послуг.................................... 103
2.2.3. Заборона недобросовісної реклами............................. 119
2.3. Контроль і адміністративний примус у сфері
рекламної діяльності ................................................................. 132
2.3.1. Контроль у сфері рекламної діяльності........................ 132
2.3.2. Адміністративна відповідальність за порушення
загальнообов’язкових правил рекламної діяльності
та заходи їх припинення.................................................. 148
ВИСНОВКИ................................................................................................ 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................... 173

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Перехід України від планово-адміністративної до соціально-орієнтованої ринкової економіки викликав істотні зміни у всіх сферах суспільного життя. Однією з визначальних ознак нинішнього економічного життя є реклама. Навряд чи сьогодні знайдеш людину, якій не доводилося б стикатися з нею – по телебаченню, радіо, у газетах чи просто на вулиці, у транспорті.
Реклама сьогодні – явище соціально-економічне, комплексне, яке охоплює окремі сфери людської діяльності: творчість, бізнес, науку, політику. Останнім часом, коли зростає насиченість ринку товарами і послугами, коли маркетингова діяльність підприємств, спрямована на просування їх продукції, стає все агресивнішою, особливо важливого значення набуває державне управління зазначеними процесами. Держава не може перебувати осторонь складних процесів, які відбуваються у сфері рекламної діяльності, як і в суспільстві в цілому.
Правове регулювання реклами націлене на попередження і припинення недобросовісної реклами, яка здатна завдати шкоди як майновим, так і немайновим правам громадян і юридичних осіб, суспільним інтересам. Правове регулювання рекламної діяльності в наш час має значні недоліки, практичне здійснення управління в цій сфері також потребує значного удосконалення.
Проте, проблеми управління у сфері рекламної діяльності у вітчизняній науці спеціально не вивчались, в існуючих працях ці питання досліджувались фрагментарно або в рамках ширшої управлінської проблематики, без комплексного підходу. Таким чином, дослідження проблем управління у сфері рекламної діяльності в наш час набуває особливого змісту і актуальності.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках загальнонаукової тематики Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова “Проблеми розвитку держави і права України в умовах ринкових відносин”, спеціальної науково-дослідної теми кафедри адміністративного та підприємницького права цього університету “Правові засади адміністративної реформи в Україні”.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та узагальнень практики його реалізації визначити сутність та систему управління у сфері рекламної діяльності, а також виробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення організаційно-правових засад управління в цій сфері.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно було вирішити такі основні завдання:
- охарактеризувати рекламу і рекламну діяльність як об’єкт управління;
- визначити сутність та систему державного управління у сфері рекламної діяльності;
- проаналізувати правові засади управління у сфері рекламної діяльності;
- дати загальну характеристику методів управління у сфері рекламної діяльності;
- визначити види загальнообов’язкових правил рекламної діяльності;
- здійснити аналіз механізму контролю у сфері рекламної діяльності;
- розглянути особливості адміністративної відповідальності за порушення загальнообов’язкових правил рекламної діяльності та заходів їх припинення;
- сформулювати пропозиції та рекомендації щодо удосконалення організаційно-правових засад управління у сфері рекламної діяльності.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини‚ які виникають у сфері управління рекламною діяльністю.
Предмет дослідження становлять організаційно-правові основи управління у сфері рекламної діяльності.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Як загальнонауковий метод використовувався системний підхід, який дозволив визначити сутність та систему управління у сфері рекламної діяльності (підрозділ 1.2). Для аналізу рекламної діяльності як об’єкта управління та її правових засад використовувався метод аналізу та синтезу (підрозділи 1.1, 1.3). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.2, 2.1 та 2.3). Порівняльно-правовий метод широко використано для дослідження зарубіжного досвіду управління у сфері рекламної діяльності (підрозділ 1.1). Методи класифікації‚ групування‚ структурно-логічний застосовувалися для виділення окремих видів рекламної діяльності (підрозділ 1.1)‚ а також для дослідження окремих складових управління нею (підрозділи 2.2, 2.3). Статистичний, порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи використовувались для формулювання пропозицій щодо удосконалення організаційно-правових засад управління у сфері рекламної діяльності (розділ 2).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці в галузях соціології, економіки, теорії управління, теорії держави і права, конституційного, адміністративного та підприємницького права, зокрема, таких як В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, Ю.П. Битяк, А.С. Васильєв, Л.В. Коваль, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, В.В. Лаптєв, Н.М. Лисиця, В.К. Мамутов, В.С. Мартем’янов, В.Л. Мусіяка, О.А. Пушкін, Н.О. Саніахметова, М.М. Тищенко, В.С. Щербина та ін. Нормативною основою роботи є Конституція і закони України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України‚ які регулюють рекламну діяльність та управління нею. В дисертації широко використано в порядку порівняльного аналізу законодавство ЄС з урахуванням тенденції гармонізації законодавства України і Європейського Союзу, а також законодавство країн, що мають розвинену ринкову економіку (Великобританії, Іспанії, Німеччини, США, Франції), та країн з перехідною економікою (Китаю, Росії). Емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності державних органів, які здійснюють управління рекламною діяльністю, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дана праця є першим у вітчизняній науці управління комплексним монографічним дослідженням, присвяченим проблемам управління у сфері рекламної діяльності.
В результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення‚ запропоновані здобувачем особисто. Основні з них такі:
– дістала подальший розвиток характеристика реклами і рекламної діяльності як об’єкта управління;
– удосконалено визначення сутності та системи управління у сфері рекламної діяльності;
– покращено визначення правових засад управління у сфері рекламної діяльності;
– поліпшено характеристику системи методів управління у сфері рекламної діяльності;
– удосконалено визначення видів загальнообов’язкових правил рекламної діяльності;
– одержав подальший розвиток аналіз механізму контролю у сфері рекламної діяльності;
– вперше розглянуто особливості адміністративної відповідальності за порушення загальнообов’язкових правил рекламної діяльності та заходів їх припинення;
– вперше сформульовано ряд пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення організаційно-правових засад управління у сфері рекламної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
- у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки організаційно-правових питань управління у сфері рекламної діяльності;
- у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано ряд пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства‚ зокрема‚ Закону України «Про рекламу»;
- у правозастосовчій діяльності використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність державних органів щодо управління у сфері рекламної діяльності;
- у навчальному процесі – матеріали дисертації уже використовуються під час проведення занять з дисциплін «Адміністративне право», «Правові основи підприємницької діяльності» в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова. Їх враховано також у науково-методичних розробках, підготовлених за участю автора.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на міжнародних науково-практичних конференціях «Відродження Української держави: актуальні проблеми державотворення та права» (Херсон, 1999 р.) та «Трансформація ринкових відносин в Україні: організаційно-правові та економічні проблеми» (Одеса, 2003 р.), а також на засіданнях кафедри адміністративного та підприємницького права Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.
Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковано в науково-практичному коментарі до ряду статей Кодексу України про адміністративні правопорушення, трьох статтях у наукових журналах та збірниках наукових праць, а також двох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Список літератури

В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць в різних галузях знань, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення правих засад та практики управління в галузі рекламної діяльності. Основні з них такі:
1. У преамбулі Закону України «Про рекламу» необхідно передбачити, що його метою є регулювання рекламної діяльності, сприяння ефективному розвитку рекламної індустрії, позитивної ролі реклами у розвитку соціально орієнтованої ринкової економіки, забезпечення і захист законних прав і інтересів споживачів і підприємців, конкуренції в сфері підприємництва.
2. Доцільно доповнити ч. 1 ст. 8 Закону «Про рекламу» такими заборонами:
використовувати для оцінки якості товарів такі терміни як «державний рівень», «вищий рівень», «найкращий»;
порушувати громадську безпеку і стабільність, завдавати шкоди особистій безпеці або майну чи суспільним інтересам.
Статтю 8 слід доповнити також новою частиною такого змісту:
«Якщо реклама містить зазначення виробництва, місця походження, використання, якості, ціни, виробника, періоду використання чи гарантії щодо товару, або типу, методу, якості, ціни чи гарантії щодо послуги, такі позначення мають бути ясними і визначеними.
Якщо реклама проголошує, що рекламована продукція супроводжується безкоштовними подарунками, тип і якість таких подарунків мають бути точно зазначені в рекламі.
База даних, статистична інформація, цитати, оглядова інформація, що використовуються в рекламі, повинні бути правдивими і точними, з позначенням їх джерела».
3. Закон «Про рекламу» слід доповнити статтею 81 «Реклама з твердженням про тестування (перевірку) рекламованої продукції» такого змісту:
«Реклама з твердженням про тестування (перевірку) рекламованої продукції – це будь-яка рекламна інформація, що містить твердження, думки, переконання, висновки або досвід якої-небудь особи (фізичної або юридичної), яка не є рекламодавцем.
Забороняється використовувати в рекламі недійсні підтвердження, у вигляді посилань на які-небудь рекомендації або на схвалення юридичних і фізичних осіб, статистичних даних, результатів досліджень та іспитів тощо».
4. Назву статті 15 варто сформулювати таким чином: «Реклама з використанням телефонного електрозв’язку та поштова реклама» і доповнити її частиною 3 такого змісту:
«Реклама з використанням телефонного зв’язку, а також поштова реклама допускається щодо тих товарів і послуг, щодо яких у законодавстві відсутні заборони на рекламу, а також із дотриманням законодавства про захист прав споживачів.
Така реклама можлива тільки тоді, коли споживачі реклами вже є замовниками (споживачами) рекламодавця або висловили свій інтерес в одержанні рекламної інформації від рекламодавця».
5. У частині статті 20 Закону «Про рекламу» необхідно передбачити такі норми:
«Реклама щодо неповнолітніх має бути недискримінаційною, заохочувати активність і безпечні види діяльності і розвивати їх соціальну свідомість.
Використання дітей у рекламі має відповідати таким вимогам:
використання дітей у рекламі можливе тільки для створення позитивної атмосфери;
забороняється участь неповнолітніх у рекламі товарів або послуг, шкідливих і небезпечних для них».
6. Статтю 21 Закону «Про рекламу» слід доповнити такими положеннями:
«Реклама не повинна містити таку інформацію:
інформацію, що створює враження, начебто медична консультація або оперативне втручання не є необхідними, особливо якщо вона пропонує діагностику або лікування поштою;
інформацію, що стверджує, начебто результат від їх використання гарантований або не супроводжується побічними ефектами, або краще, ніж еквівалентний чи інший лікарський засіб, виріб медичного призначення, метод профілактики, діагностики і лікування;
твердження, що здоров’я особи може бути поліпшено шляхом їх використання;
твердження, що на здоров’я суб’єкта може вплинути їх невикористання (крім кампаній з вакцинації);
інформацію, що посилається на рекомендації вчених, медичних працівників або знаменитостей, що могли б спонукати вживати їх;
твердження, що цей лікарський засіб, виріб медичного призначення є харчовим продуктом, косметичним або іншим споживчим товаром;
твердження, що безпека або ефективність лікарського засобу відповідає його натуральній природі;
інформацію, що може шляхом опису випадку призвести до помилкової самодіагностики;
використання ілюстрованих уявлень змін у людському організмі, заподіяних хворобою або травмою, або дії лікарського засобу, виробів медичного призначення на людське тіло чи його частини;
нагадування, що лікарський засіб, виріб медичного призначення, метод профілактики, діагностики і лікування одержав підтвердження на ринку;
запевнення або гарантії, що виражають ненаукові функції;
використання найменувань або портретів медичних дослідницьких інститутів, навчальних медичних закладів, експертів, лікарів або пацієнтів як підтвердження;
інший зміст, заборонений законодавством».
7. Закон «Про рекламу» необхідно доповнити статтею 251: «Реклама хімічних добрив» такого змісту:
«Реклама хімічних добрив не повинна містити:
використання таких тверджень як нетоксичні, малошкідливі тощо для обґрунтування їх безпеки;
вирази або гарантії, що виражають ненаукові функції;
текст, мову або картини порушення правил безпечного використання хімічних добрив;
інший зміст, заборонений законодавством».
8. Назву розділу IV слід змінити на: «Контроль за дотриманням законодавства про рекламу», виключити з цього розділу статті 27 та 28, і
передбачити в ньому повноваження всіх державних органів щодо здійснення
державного контролю в галузі реклами.
9. В Законі «Про рекламу» необхідно передбачити розділ V із назвою «Відповідальність за порушення законодавства про рекламу», який би включав кілька статей, зокрема: «Порушення законодавства про рекламу», «Види відповідальності за порушення законодавства про рекламу», «Штрафи», «Відшкодування збитків», «Публічне спростування недобросовісної реклами», «Публікація відомостей, що коригують рекламу».
Статтю «Порушення законодавства про рекламу» сформулювати таким чином:
«Порушеннями законодавства про рекламу є:
1) розповсюдження реклами, забороненої чинним законодавством; порушення порядку виготовлення та розповсюдження реклами;
2) недотримання вимог законодавства щодо змісту та достовірності реклами;
3) невиконання рішення державних органів, що здійснюють згідно з ч. 1 ст. 26 цього Закону контроль за дотриманням законодавства про
рекламу;
4) неподання інформації або її подання у неповному обсязі державним
органам, що здійснюють згідно з ч. 1 ст. 26 цього Закону контроль за дотриманням законодавства про рекламу;
5) подання явно недостовірної інформації державним органам, що
здійснюють контроль за дотриманням законодавства України про рекламу;
6) створення перешкод працівникам державних органів, що здійснюють контроль за дотриманням законодавства про рекламу, у проведенні перевірок, огляді і вилученні доказів».
В частині 4 статті 27 Закону замість визначення точних розмірів штрафу варто передбачити, що штраф застосовується у розмірі до п’ятикратної вартості розповсюдженої реклами. Конкретний розмір штрафу визначається залежно від характеру правопорушення, ступеня вини правопорушника та його наслідків.
Крім того, в цій статті слід передбачити нову частину такого змісту:
«В разі виявлення порушення законодавства про рекламу уповноважені державні органи можуть застосовувати такі заходи для їх припинення:
зупинення дії та анулювання ліцензії правопорушника,
зупинення реклами (повністю або частково) до виконання рішення суду про її публічне спростування;
зупинення виготовлення реклами, що не відповідає вимогам законодавства, до початку її розповсюдження».
Статтю 28 Закону «Про рекламу» варто доповнити частиною 4 такого змісту:
«Суд має право вимагати публічного спростування реклами із заміною засобу поширення, простору, місця і порядку здійснення спростування реклами з конкретною вказівкою в рішенні відповідної заміни та обґрунтуванням рішення про заміну».
10. Потребує офіційного роз’яснення термін «недобросовісна реклама».
Так, реклама може бути визнана недобросовісною, якщо вона містить неповну інформацію (наприклад, якщо в рекламі відсутня частина істотної інформації), у тому числі, якщо поряд із позитивними характеристиками продукції в ній відсутня важлива інформація про негативні якості продукції (зокрема, про небезпечність продукції, низькі показники економічності для автомобілів, інформація про використання пестицидів тощо).
Протиправною слід вважати також поведінку рекламодавця, який не може підтвердити твердження, заявлені у рекламі.
Недобросовісною може бути визнана, зокрема, така реклама:
якщо вона за контекстом вводить в оману, є напівправдою, або приховує будь-які важливі для споживачів факти;
якщо реклама надає можливість двозначного тлумачення інформації, що міститься в ній, і при цьому одне з таких тлумачень є помилковим;
якщо реклама містить заяви суб’єктивного характеру, що, однак створюють враження констатації фактів або належать до матеріальних предметів;
якщо в рекламі подано макет, що неточно представляє рекламовану продукцію;
якщо реклама містить такі обіцянки, що не можуть бути виконані;
якщо реклама містить подання не усіх важливих характеристик продукції, а лише деяких із них (неповний опис);
якщо реклама містить порівняння, що вводять в оману, у тому числі безглузді порівняння, які неможливо перевірити;
якщо реклама містить помилкове підтвердження характеристик продукції, заявлене особами, які не є реальними споживачами продукції.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
2. Акт проголошення незалежності України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 502.
3. Декларація про державний суверенітет України: Затверджена постановою Верховної Ради УРСР від 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
4. Про правонаступництво України: Закон України від 12 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 46. – Ст. 617.
5. Про рекламу: Закон України від 3 липня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 39. - Ст. 181.
6. Про підприємництво: Закон України від 7 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 14. - Ст. 168.
7. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 23. – Ст. 345.
8. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 1. - Ст.1.
9. Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності: Закон України від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 21. - Ст. 472.
10. Про захист прав споживачів: Закон України в редакції від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 1. - Ст.1.
11. Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26 листопада 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 21. – Ст. 296.
12. Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 10. - Ст. 43.
13. Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення: Закон України від 23 вересня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 48. – Ст.296.
14. Про захист економічної конкуренції: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64.
15. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 36.
16. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 13. – Ст. 64.
17. Про туризм: Закон України від 15 вересня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 31. – Ст. 241.
18. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 36. - Ст. 164.
19. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190.
20. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
21. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
22. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
23. Про заходи щодо запобігання недобросовісній рекламі та її припинення: Указ Президента України від 5 грудня 1994 р. // Голос України. - 1994. - 13 грудня.
24. Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15 грудня 1999 р. № 1573/99 // Уряд. кур’єр. – 1999. – 17 грудня.
25. Положення про Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України: Затверджено Указом Президента України від 25 липня 2000 р. № 919/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 7.
26. Положення про Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України: Затверджено Указом Президента України від 26 липня 2000 р. № 926/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 7.
27. Положення про Міністерство охорони здоров’я України: Затверджено Указом Президента України від 24 липня 2000 року № 918/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 7.
28. Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу: затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 р. № 997 // Офіційний вісник України. - 1997. - № 37. - С.31.
29. Порядок відрахування на виробництво соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв: Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 р. № 997 // Офіційний вісник України. - 1997. - № 37. - С.31.
30. Порядок виробництва та розповсюдження соціальної рекламної інформації органів виконавчої влади: Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 1998 р. № 990 // Офіційний вісник України. - 1998. - № 26. - Ст. 954.
31. Типові правила розміщення зовнішньої реклами: Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 1998 р. № 1511 // Офіційний вісник України. - 1998. - № 38. - Ст. 1408.
32. Про Раду з питань координації діяльності в галузі реклами: Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 766 // Бизнес. – 1997. – № 20. – С. 22-23.
33. Типове положення про управління у справах преси та інформації обласної, Севастопольської міської державної адміністрації і управління преси та інформації Київської міської державної адміністрації: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. № 451 // ЗПУ України. – 2001. – № 5.
34. О рекламе: Федеральный Закон Российской Федерации от 18.07.95 г. № 108-ФЗ // Собрание законодательства Российской Федерации. - 1995. - № 30. - Ст. 2864.
35. Международный кодекс рекламной практики // Бизнес Информ - 1997. - № 5.
36. Закон Іспанії про рекламу від 11 червня 1964 р. // Consumer Legislation in Spain. - Bruxelles: Story-Scientia, 1987. - 264 p.
37. Закон КНР про рекламу від 27 жовтня 1994 р. // The Encyclopedia of Chinese Law. - Hong Kong: Asia Law & Practice LTD, 1995. - P. 153-159.
38. Закон КНР про недобросовісну конкуренцію від 2 вересня 1993 р. // The Encyclopedia of Chinese Law. - Hong Kong: Asia Law & Practice LTD, 1995. - P. 235-239.
39. Директива ЄС про узгодження законів, правил та адміністративних положень в державах-членах ЄС відносно здійснення телевізійної діяльності від 3 жовтня 1989 р. Television Directive 89/552/EEC // Official Journal of European Communities, L 298, 17.10.89.
40. Директива ЄС про узгодження законів, правил та адміністративних положень в державах-членах ЄС відносно реклами, що вводить в оману (дезорієнтує) від 10 вересня 1984 р. Misleading Advertising Directive 84/450/EEC // Official Journal of European Communities, L 250, 19.09.84.
41. Директива Ради ЄС про рекламування медичних препаратів для людей 92/28/ЕЕС від 31.03.92 р. // Official Journal of European Communities, L 113, 30.04.92.
42. Про затвердження норм коштів на представницькі цілі, рекламу і виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок і порядок їх витрати: Наказ Міністерства фінансів України і Міністерства економіки України № 88 від 12 листопада 1993 р. // Бизнес. – 1993. – № 51. – С. 19-20.
43. Про затвердження Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України: Розпорядження Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 р. № 5 // Уряд. кур’єр. – 1994. – 28 квітня.
44. Про затвердження нормативних актів з питань реклами лікарських засобів: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 10 червня 1997 р. № 177 // Бизнес. – 1997. – № 20. – С 23-28.
45. Угода Міністерства закордонних справ України про загальні умови і механізм підтримки розвитку виробничої кооперації і галузей держав-учасників СНД: Прийнято 23 грудня 1993 р. // Дипломатичний вісник. – 1994. – № 3-4. – С. 212.
46. Авер’янов В. Адміністративне право України: доктринальні аспекти реформування // Право України. – 1998. – № 8. – С. 8-13.
47. Авер’янов В. Актуальні завдання реформування адміністративного права // Право України. – 1999. – № 8. – С. 8-11.
48. Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні / НАН України: Ін т держави і права ім. Корецького. – К.: Ін. Юре, 1997. – 48 с.
49. Авер’янов В. Реформування українського адміністративного права: черговий етап // Право України. – 2000. – № 7. – С. 6-8.
50. Авер’янов В.Б., Крупчан О.Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. – Харків: Право, 1998. – 37 с.
51. Адміністративна відповідальність в Україні: Навчальний посібник / За заг. ред. А.Т. Комзюка. 2-е вид., перероб. і доп. – Харків: Ун-т внутр. справ, 2000. – 112 с.
52. Адміністративна реформа – історія, очікування та перспективи / Упоряд. В.П.Тимощук. – К.: Факт, 2002. – 100 с.
53. Административная ответственность: Учебник / Агапов А.Б. – М.: Статут, 2000. – 250 с.
54. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520 с.
55. Айзенберг М. Менеджмент реклами. - М.:ТОО «Интел Тех», 1993. – 326 с.
56. Алексеев С.С., Общая теория права: В 2-х т. – М.: Юрид. лит., 1981. – Т. І. – 360 с.
57. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. – М.: Юрид. лит., 1982. – Т. 2. - 360 с.
58. Алексеев С.С. Теория права. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – 224 с.
59. Андреев В.К. Гражданский кодекс Российской Федерации и новейшее законодательство // Государство и право. - 1996. - № 4. - С. 110-127.
60. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: Автореф. дис. ... докт. юрид. наук. – К., 1999. – 38 с.
61. Андрощук Г. Реклама тютюнових виробів: «за» і «проти» // Закон і бізнес. - 1995. - 1 лютого. - С. 15.
62. Антимонопольний комітет України. - Річний звіт. - К., 2001. - 134 с.
63. Антонова В.П. Административное право и административный процесс: старые и новые проблемы (по материалам «Лазаревских чтений») // Государство и право. - 1998. - № 8. - С. 30-31.
64. Ардашкин В.Д. О принуждении по советскому праву // Сов. государство и право.-1970. - № 7. - С.33-39.
65. Архівні матеріали господарського суду Одеської області.
66. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
67. Бандурка О.М., Греченко В.А. Влада в Україні на зламі другого і третього тисячоліть: Монографія. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 304 с.
68. Бандурка А.М., Тищенко Н.М. Административный процесс: Учебник. – Харьков: Изд-во НУВД, 2001. – 352 с.
69. Барабаш В.В., Музыкант В.Л. Реклама и маркетинг: (функции, цели, каналы распространения). - М.: (ПАИМС), 1994. - 92 с.
70. Басовская А. Щитовая реклама: «узелок» на память // Реклама: Экономика, политика, искусство. -1992. - № 2. -С. 10-11.
71. Батра Р., Майерс Дж., Аакер Д. Рекламный менеджмент. - М., СПб, К.: Изд. Дом «Вильяме», 1999. - 784 с.
72. Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан в СССР. - Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1989. - 204 с.
73. Бахрах Д.Н. Состав административного проступка: Учеб. пособие. - Свердловск: Юрид. ин-т, 1987. - 70 с.
74. Белых В.С. Теория хозяйственного права в условиях становления и развития рыночных отношений в России // Государство и право. - 1995. - № 11. - С. 53-61.
75. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки. - К.: Либідь, 1995. - 320 с.
76. Бове Кортлэнд Л., Аренс Уилльям Ф. Современная реклама: пер. с англ. - Тольятти: «Издательский дом Довгань», 1995. - 704 с.
77. Борисов Е.Ф. Экономическая теория. - М.: Юристь, 1997. - 568 с.
78. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: Общие положения. - М.: Изд-во «Статут», 1997.
79. Бровченко Л. Ключ від місця, де гроші лежать, або чому реклама приносить менше коштів, аніж ми очікували // Голос України. - 1997. – 18 лютого.
80. Бровченко Л. Чи варто з водою виливати дитя // Голос України. - 1996. - 27 квітня.
81. Бусыгин А.В. Предпринимательство. Основной курс. - М.: Инфра-М, 1997. - 608 с.
82. Варул П.А. Методологические проблемы исследования гражданско-правовой ответственности. - Талллин: Ээсти раамат, 1986. - 152 с.
83. Васильев А.С. Административное право Украины (общая часть). Учебное пособие. – Х.: «Одиссей», 2001. – 288 с.
84. Васильев А.С. Проблема конструирования аппарата управления производственной организации как системы принятия управленческих решений // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. – Одеса: «Астропринт», 2000. – С. 225-248.
85. Васильев А.С. Порядок подготовки и принятия управленческих решений администрацией государственных предприятий, учреждений и организаций // Управленческие процедуры / Отв. ред. Б.М.Лазарев. - М.: Наука, 1988. – С. 203-215.
86. Васильев А., Додин Е., Туманов В. Предприниматель: его права, обязанности, ответственность. - Одесса, 1994. - 144 с.
87. Васильев А.С., Кузнецов Э.А., Мучник А.Г. К вопросу о сущности и условиях реализации управленческой функции права // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління / Наук. зб. праць екон.-прав. ф-ту Одес. держ. ун-ту ім. І.І.Мечникова. – Одеса: «Бахва», 1998. – Т. 1. – С. 229-243.
88. Васильев А.С., Мучник А.Г. Иностранные инвестиции в зеркале украинской экономики // Юридический весник. – 1996. – № 2. – С. 70-75.
89. Васильев А.С., Подцерковный О.П. Об ошибках в правовой организации финансовой деятельности и процедуре их устранения // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління / Наук. зб. праць екон.-прав. ф-ту Одес. держ. ун-ту ім. І.І.Мечникова. – Одеса: «Бахва», 1998. – Т. 1. – С. 273-288.
90. Ватрич Р. Працюємо над законами, які очікує наше суспільство // Голос України. - 1996. - 2 серпня. - С.2.
91. Ваулина О. Закон о рекламе: выпьем и закурим? // Зеркало недели. - 1996. -№ 11.- 16-22 марта. - С.9.
92. Верхан Петер X. Підприємець: його економічна функція та суспільно-політична відповідальність . - Київ, 1994. - 56 с.
93. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: „Ін юре”, 2002. – 668 с.
94. Виссарионов А. Особенности государственного регулирования переходной экономики // Проблемы теории и практики управления. - 1996. - № 6. -С. 19-24.
95. Волков И.М. Основы экономики и организации рекламной деятельности. - М.: Изд-во Московского университета, 1991. - 80 с.
96. Вольдман Ю. Закон о рекламе и некоторые проблемы его применения // Хозяйство и право. - 1996. - № 7. - С. 38-46.
97. Воронов К.Г., Павлов К.А. Организация и техника внешней торговли. - М., 1970. – 167 с.
98. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні / Худож.-оформлювач О.Агєєв. – Х.: Фоліо, 2002. – 176 с.
99. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні: Навч. посібник. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1999. – 55 с.
100. Гаращук В.М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні: Автореф. дис. ... докт. юрид. наук. – Харків, 2003. – 35 с.
101. Гермогенова Л.Ю. Эффективная реклама в России. Практика и рекомендации. - М.: Рус-Партнер ЛТД, 1994. - 252 с.
102. Гольман И. «Умный малыш» идет на рынок // Реклама: Экономика, политика, искусство. - 1992. - № 3. - С. 23.
103. Горова О. «Іоланта» вказує орієнтири // Голос України. - 1995. - 10 серпня.
104. Городоцький С. Закон про рекламу: ні собі, ні бюджету // Галицькі контракти. - 1996. - № 12. - С. 11.
105. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе. – М.: Юрид. лит., 1972. – 258 с.
106. Господарські та підприємницькі відносини в економіці України та їх правове забезпечення. Матеріали «круглого стола» // Право України. - 1996. - № 11.-С.10-21; № 12.-С. 34-44.
107. Гражданское и семейное право Украины. - Харьков: «Одиссей», 1999. – 544 с.
108. Грузинов В.П. Экономика, предприятия и предпринимательство. - М.: Софит, 1994. - 496 с.
109. Гусев С., Галицкий И. Не хвались - денег не будет (чего не стоит делать в рекламе, чтобы не пострадать материально) // Бизнес. - 1999. - № 46. - С. 56-57.
110. Дамари Р. Финансы и предпринимательство: финансовые инструменты, используемые зарубежными фирмами для роста и развития организаций. - Ярославль: Периодика, 1993. - 223 с.
111. Дахно І.І. Антимонопольне право. Курс лекцій. - Київ: Четверта хвиля, 1998. – 352 с.
112. Дейян А. Реклама. - М.: Прогресс, 1993. - 176 с.
113. Делл Д., Линда Т. Учебник по рекламе / Пер. с польского. - Мн.: ИООО «Современное Слово», 1997. - 320 с.
114. Державне управління в Україні. (Навчальний посібник). За заг. ред. докт. юрид. наук, проф. Авер’янова В.Б. – К.: Ін-т держ. і права ім.. В.М. Корецького, 1999. – 266 с.
115. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. проф. Авер’янова В.Б. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
116. Державний контроль у сфері виконавчої влади: Наукова доповідь / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Ін-т держ. і права ім. В.М. Корецького, 2000. – 60 с.
117. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. - Київ: Основи, 1994. -336 с.
118. Додин Е.В. Административная ответственность в проекте Конституции Украины // Юридический вестник. - 1996. - № 1. - С. 65-69.
119. Додин Е.В. Административная ответственность юридических лиц // Актуальные проблемы государства и права. Сб. научн. тр. – Одесса, 1995. – Вып. 2. – С. 13-15.
120. Додин Е.В. Понятие и виды оснований административной ответственности // Общетеоретические проблемы административно-правового обеспечения общественного порядка. – К., 1982. – С. 23-30.
121. Долан Э.Дж., Линдсей Д. Микроэкономика. – Санкт-Петербург, 1994. – 448 с.
122. Дойников И.В. Предпринимательское (хозяйственное) право. – М.: Изд-во «Нолидж», Изд-во «Брандес», 1998. – 374 с.
123. Дыра преткновения // Бизнес. – 1999. – № 11. – С. 35.
124. Економічний словник-довідник. - Київ: Феміна, 1995. - 368 с.
125. Ершова И.В., Иванова Т.М. Предпринимательское право: Учебное пособие. - М.: Юриспруденция, 1999. - 336 с.
126. Жамен С., Пакур Л. Торговое право. - М.: МО, 1993. - 256 с.
127. Жданов А. Этика рекламы: положения Международного кодекса рекламной практики // Экономика и жизнь - 1991. - №52. -С. 16.
128. Жилинский С.Э. Правовая основа предпринимательской деятельности (предпринимательское право). Курс лекций. - М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА, 1998. - 672 с.
129. Загальна теорія держави і права / За редакцією В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком, 1997. – 320 с.
130. Задыхайло Д. Предпринимательское право в Украине. Сборник нормативных актов с комментариями. - Харьков: «Эспада» - «Синтекс», 1998. - Введение. С. 3 - 23.
131. Задыхайло Д. Проблемы кодификации предпринимательского законодательства // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1998. - № 5. - С.6.
132. Засєда І. Закон «на виріст» // Голос України. - 1996. - 4 січня. - С.14.
133. Звіт Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за 2000 р. – Одеса, 2001. – 27 с.
134. Звіт Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за 2001 р. – Одеса, 2002. – 39 с.
135. Звіт Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за 2002 р. – Одеса, 2003. – 34 с.
136. Зима О.Т. Адміністративна відповідальність юридичних осіб: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Харків, 2001. – 20 с.
137. Измайлова Е. Реклама - двигатель... всего // Человек и закон. - 1997. - № 1. - С.68-70.
138. Илларионова Т.И. Механизм действия гражданско-правовых охранительных мер. - Свердловск, 1980. - 126 с.
139. Илларионова Т.И. Система гражданско-правовых охранительных мер. - Томск, 1982. - 248 с.
140. Ильин В. Свет и тень рекламы // Деловая жизнь. - 1993. - № 11. - С.21-25.
141. Интрилигейтор М.Д., Макинтайр Р., Помер М., Розенберг Д.Д., Тейлор Л. Программа действий для российской экономики: стратегия самоподдерживаемой трансформации // Проблемы теории и практики управления. - 1996. - № 4. - С. 14-19.
142. Інформація про стан дотримання вимог Закону України «Про рекламу» суб’єктами рекламної діяльності в Одеській області (1999 р.).
143. Искусство рекламы: теория и практика современной рекламы. - Казань: изд-во Казанского университета, 1992. - Вып. 2. - 189 с.
144. Картер Гарри. Эффективная реклама: Путеводитель для малого бизнеса. - К.: Сирин, Либра, 1998. - 208 с.
145. Касьяненко Р. Массовое обрезание ... троллов // Бизнес. - 1999. - № 8. - С. 35.
146. Касьяненко Р. Юморина по-киевски // Бизнес. - 1999. - № 13. - С. 35.
147. Кашанина Т.В. Предпринимательство (Правовые основы). - М.: Юрид. лит, 1994.-377с.
148. Кожевников С.Н. Государственное принуждение: особенности и содержание // Сов. государство и право. - 1978. - № 5. - С. 47-53.
149. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
150. Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: Монографія / За заг. ред. О.М. Бандурки. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 345 с.
151. Коммерческое право: Учебник / Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевой. - СПб., Изд-во С.- Петербургского университета, 1998. – 518 с.
152. Копейкин М. Государство и институциональные реформы в России // Проблемы теории и практики управления. - 1996. - № 4. - С.20-25.
153. Копылов В.А. Информационное право. - М.: Юристъ, 1997. – 472 с.
154. Котлер Ф. Основы маркетинга. - М.: Прогресс, 1990. – 511 с.
155. Кохтев Н.Н. Стилистика рекламы: учебно-методическое пособие. - М.: Изд-во Московского ун-та, 1992. - 92 с.
156. Кравченко В. Економічні функції держави // Право України. - 1993. - № 1. - С. 10-12.
157. Крутик А.Б., Пименова А.Л. Введение в предпринимательство. - Санкт-Петербург: «Политехника», 1995. - 583 с.
158. Крылов И. Закон о рекламе: галстук или удавка? // Экономика и жизнь. - 1995. - № 1. - С.12.
159. Кузнецова З.В. Государственное регулирование рекламной деятельности // Юридический весник. – 1997. – № 4. – С. 88-91.
160. Кузнецова З.В. Комментарий к статьям 1643, 1661-1663 // Кодекс Украины об административных правонарушениях (научно-практический комментарий) / Под общ. ред. А.С. Васильева. – Х.: ООО «Одиссей», 2000. – С. 513-517, 532-541.
161. Кузнецова З.В. Особенности административной ответственности за недобросовестную рекламу // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління / Наук. зб. праць екон.-прав. ф-ту Одес. держ. ун-ту ім. І.І.Мечникова. – Одеса: «Бахва», 1998. – Т. 1. – С. 317-322.
162. Кузнєцова З.В. Особливості регулювання реклами деяких видів продукції // Відродження Української держави: актуальні проблеми державотворення та права: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Херсон, 3-5 вересня 1999 р.). – Херсон, 1999. – С. 113-121.
163. Кузнецова З.В. Понятие и виды недобросовестной рекламы // Матеріали міжнародно-практичної конференції «Трансформація ринкових відносин в Україні: організаційно-правові та економічні проблеми». Одеса, 15 травня 2003 р. – Одеса: «Астропринт», 2003. – С. 134-137.
164. Кузнєцова З.В. Реклама і рекламна діяльність як об’єкт управління // Науковий вісник Юридичної академії МВС України. – 2003. – № 2. – С. 253-260.
165. Кузнецова Н.С. Шляхи розвитку законодавства України про
підприємницьку діяльність // Концепція розвитку законодавства України. - Київ, 1996. - С.25-30.
166. Курс предпринимательства: Учебник для вузов. - М.: «Финансы», 1997. – 439 с.
167. Лавриненко И. Ну очень дорогая реклама // Бизнес. - 1999. - № 3. - С. 36.
168. Лаптев В.В. Введение в предпринимательское право. - М.: Институт государства и права РАН, 1994. - 31 с.
169. Лебедев А.Н., Боковиков А.К. Экспериментальная психология в российской рекламе. - М.: Академия, 1995. – 144 с.
170. Лисица Н.М. Реклама в современном обществе. – Х.: «Основа», 1999. – 272 с.
171. Лозовский Л.Ш., Райзберг Б.А., Ратновский А.А. Универсальный бизнес-словарь. - М.: Инфра-М, 1997. - 640 с.
172. Лук’янець Д.М. Підстави адміністративної відповідальності суб’єктів підприємницької діяльності: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Київ, 2000. – 19 с.
173. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. - К.: Юрінком Інтер, 1999. – 560 с.
174. Львов Ю.А. Основы экономики и организации бизнеса. - Санкт-Петербург: ГМП «Формика», 1992. - 383 с.
175. Мамутов В.К. Кодификация хозяйственного законодательства Украины в новых экономических условиях // Государство и право. - 1994. - № 6. - С. 77-87.
176. Мамутов В.К. Сближение современных систем правового регулирования хозяйственной деятельности // Государство и право. - 1994. - № 8. - С 41-51.
177. Мамутов В.К., Чувпило А.А. Господарче право зарубіжних країн. - Київ: Ділова Україна, 1996. - 352 с.
178. Мартемьянов В.С. Хозяйственное право. Курс лекций. Том 1. Общие положения. - М.: Бек, 1994. - 298 с.
179. Медынский В.Г., Шаршукова Л.Г. Инновационное предпринимательство. - М. : Инфра - М, 1997. - 240 с.
180. Мишнев А. Красивые, но несчастливые // Бизнес. - 1999. - № 17. - С. 44.
181. Морозова Л.А. Функции Российского государства на современном этапе // Сов. государство и право, 1993. - № 6. - С. 104.
182. Музыкант В.Л. Реклама: функции, цели, каналы распространения. Курс лекций. - М.: Изд-во МНЭПУ, 1997. - 104 с.
183. Музыкант В.Л. Теория и практика современной рекламы. Часть 1. Монография. - М.: Евразийский регион, 1998. - 400 с.
184. Музыкант В.Л. Теория и практика современной рекламы. Часть II. Монография. - М.: Евразийский регион, 1998. - 328 с.
185. Мусияка В.Л. Правовые основы предпринимательской деятельности. - Харьков: Бизнес-Информ, 1995. - 90 с.
186. Онищенко В.Ф., Мельничук В.П. Организация и экономика частного предприятия. - Киев, 1995. - 95 с.
187. Основы предпринимательства / Под ред. А.С.Пелиха. - М.: Гардарика, 1996.- 256 с.
188. Оспищев В., Синицина Г. Классификация средств рекламного воздействия // Бизнес Информ. - 1995. - № 47-48. - С. 43-45.
189. Остапенко О.І. Адміністративна деліктологія: соціально-правовий феномен і проблеми розвитку. – Львів: Львівський ін-т вн. справ при Українській академії внутрішніх справ, 1995. – 312 с.
190. Очкас Г. Увага: бізнесова ніша // Закон і бізнес. - 1996. - 4 вересня. - С.5.
191. Панкратов Ф.Г., Серегина Т.К., Шахурин В.Г. Рекламная деятельность. Учебник. - М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 1998. – 244 с.
192. Панкратов Ф.Г., Баженов Ю.К., Серегина Т.К., Шахурин В.Г. Рекламная деятельность. Издание второе. - М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 1999. - 364 с.
193. Пасько С. Реклама як рушій регресу // Голос України. - 1996. - 27 квітня.
194. Печеницин В.А. Состав административного проступка: Дисс. … канд. юрид. наук. – Свердловск, 1985. – 189 с.
195. Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Господарське право. - Курс лекцій. - К.: Вентурі, 1996. - С. 14-15.
196. Підопригора О.А., Сумін В.О., Підопригора О.О. Цивільне право України. Правові основи підприємництва. - Київ: Юрінформ, 1994. – 107 с.
197. Плиев Э.Г. Отдельные проблемы гражданско-правового регулирования
предпринимательства в России. - М.: Юристъ, 1998. - 54 с.
198. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. канд. юрид. наук Ю.Ф. Кравченка. – К.: Нац. акад внутр. справ України, 1999. – 702 с.
199. Попондопуло В.Ф. Правовой режим предпринимательства. - Санкт-Петербург: Изд-во Санкт-Петербургского университета, 1994. - 208 с.
200. Правові основи підприємницької діяльності . - Київ: Правові джерела,
1997. - 780 с.
201. Практика разрешения споров по материалам судебной коллегии Высшего арбитражного суда Украины по пересмотру решений, определений, постановлений // Бизнес. Бухгалтерия. - 1999. - № 33. - С.86.
202. Предпринимательское право. Курс лекций / Под ред. Н.И.Клейн. - М:
Юрид. лит., 1993.- 480 с.
203. Предпринимательское право Украины: Практикум / Под общей ред. Н.А.
Саниахметовой. - Харьков: «Одиссей», 1999. – 416 с.
204. Пушкін О.А. Методологічні основи кодифікації законодавства у сфері
підприємництва // Право України. - 1995. - № 5-6. - С.5.
205. Райзберг Б.А. Основы бизнеса. Учебное пособие. - М.: Ось-89, 1996. - 192 с.
206. Реклама в бизнесе. Учебное пособие. - М.: Маркетинг, 1995. – 112 с.
132. Реклама за рубежом. Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1977. - 371 с.
207. Реклама от «А» до «Я». Словарь рекламных терминов. - Вып.1. Казань:
Изд-во Казанского университета, 1992. - 199 с.
208. Рожков И.Я. Международное рекламное дело. - М.: Банки и финансы,
1994. - 175 с.
209. Розенберг Д.М. Бизнес и менеджмент. Терминологический словарь. -М.: Инфра-М., 1997. - 464 с.
210. Ромат Е. Реклама в системе маркетинга. - Харьков: НВФ «Студцентр»,
1995. - 229 с.
211. Рыночная экономика. Учебник. - М.: ТОО Редакция журнала «Деловая
жизнь», 1995.-224 с.
212. Рыночная экономика: 200 терминов / Под ред. Г.Я.Кипермана. - М.:
Политиздат, 1991. - 224 с.
213. Рябченко О.П. Держава і економіка: адміністративно-правові аспекти взаємовідносин: Монографія / За заг. ред. О.М. Бандурки. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 1999. – 304 с.
214. Сажин А.Ф., Смирнова Е.Е. Институты рынка. - М.: Изд-во БЕК, 1998. - 310 с.
215. Саниахметова Н.А. Правовая защита конкуренции. - Одесса: Бахва, 1998. - 244 с.
216. Саниахметова Н.А. Регулирование предпринимательской деятельности в Украине (организационно-правовые аспекты). - Одесса, 1998. - 232 с.
217. Саніахметова Н.О. Правовий захист підприємництва в Україні. - Київ: Юр