Василик Алла Володимирівна. Інтелектуалізація трудової діяльності в контексті формування та розвитку інтелектуального капіталу

Короткий опис

Василик Алла Володимирівна. Інтелектуалізація трудової діяльності в контексті формування та розвитку інтелектуального капіталу. : Дис... канд. наук: 08.00.07 2009

Василик А.В. Інтелектуалізація трудової діяльності в контексті формування та розвитку інтелектуального капіталу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Київ, 2009.
У роботі розкрито теоретичні та методологічні засади дослідження процесів інтелектуалізації трудової діяльності в контексті формування і розвитку інтелектуального капіталу.
Здійснено аналіз основних напрямів інтелектуалізації трудової діяльності в Україні, сучасного стану і тенденцій розвитку інтелектуального капіталу на різних рівнях, взаємовпливу процесів інтелектуалізації трудової діяльності та розвитку інтелектуального капіталу.
Запропоновано систему заходів з активізації інтелектуально-інноваційної діяльності як неперервного процесу формування та розвитку інтелектуального капіталу. Визначено напрями розвитку процесів інтелектуалізації трудової діяльності в системі управління формуванням інтелектуального капіталу підприємства.
Здійснено обґрунтування першочергових заходів, пріоритетних завдань і напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму управління інтелектуалізацією трудової діяльності.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні пропозицій щодо удосконалення процесів інтелектуалізації трудової діяльності в контексті формування та розвитку інтелектуального капіталу. За результатами дослідження сформульовано теоретичні і практичні висновки щодо вирішення завдань відповідно до поставленої мети:
1. До сучасних найважливіших економічних тенденцій, властивих більшості розвинутих країн, відноситься інтелектуалізація економічного життя внаслідок розвитку світового господарства інноваційним шляхом та революційних змін в науці і техніці, що безпосередньо позначається на сфері докладання праці. На основі існуючих підходів до трактування понять, що стосуються інтелектуалізації економічних процесів, уточнено зміст інтелектуалізації трудової діяльності, яка являє собою процес, що визначає і визначається переходом країни до нового технологічного укладу, до постіндустріального суспільства і характеризує соціально-економічну тенденцію розвитку, яка призводить до зміни умов, характеру, предметів, засобів і суб’єкта праці, поширення сфер використання переважно творчої інтелектуальної праці внаслідок поступового насичення виробництва наукоємними технологіями та інноваціями.
2. Необхідність удосконалення процесів інтелектуалізації трудової діяльності зумовлює визначення основних чинників інтелектуалізації, які здатні впливати на розвиток інтелектуального капіталу в процесі здійснення працівниками трудової діяльності. На підставі проведеного дослідження систематизовано основні групи чинників інтелектуалізації трудової діяльності в контексті формування і розвитку інтелектуального капіталу з деталізацією їх впливу на основні активи інтелектального капіталу. Запропонована класифікація основних мікро-, мезо- та макроекономічних чинників інтелектуалізації трудової діяльності у розрізі формування і розвитку всіх складових інтелектуального капіталу розроблена на основі системного підходу, що уможливило виділення і конкретизацію факторів прямого (чинники зовнішнього середовища прямої дії і чинники внутрішнього середовища підприємства) та непрямого впливу (соціально-економічні, демографічні і організаційно-правові) на розвиток людського, структурного та споживчого капіталів.
3. Використання запропонованих автором кваліметричних підходів, експертних та статистичних методів до дослідження процесів інтелектуалізації трудової діяльності та інтелектуального капіталу, а також їх взаємозв’язку, дає можливість зробити висновок, що зміни індексів інтелектуалізації трудової діяльності та інтелектуального капіталу характеризуються однаковими тенденціями до зростання протягом досліджуваного періоду, хоча значення індексу інтелектуалізації трудової діяльності порівняно вищі, ніж індексу інтелектуального капіталу підприємства. Зазначене свідчить про випереджальний характер процесів інтелектуалізації трудової діяльності відповідно до процесів формування та розвитку інтелектуального капіталу вітчизняних підприємств.
4. Процеси формування та розвитку інтелектуального капіталу великою мірою залежать від врахування основних тенденцій, що відбуваються за такими напрямами інтелектуалізації трудової діяльності: зміна змісту і принципів освіти, оптимізація структури професійної підготовки персоналу за видами економічної діяльності і професіями; інтеграція системи освіти з наукою та виробництвом; надання вирішального значення вихованню особистості, що спрямоване на розвиток моральності, ініціативності, творчого мислення; прогресивні зміни суспільного поділу праці; активізація інноваційної діяльності підприємств внаслідок прискорення процесів інтелектуалізації трудової діяльності, постійного оновлення знань працівників підприємств і освоєння нових спеціальностей, розвитку зон високих технологій; розвиток наукового виробництва як сфери застосування наукової та науково-технічної праці; становлення та розвиток інноваційної культури на всіх рівнях господарської діяльності; формування ділової, духовної інтелектуальної еліти.
5. Неперервний процес формування та розвитку інтелектуального капіталу підприємства реалізовується під час здійснення інтелектуально-інноваційної діяльності, яка органічно поєднує творчі інтелектуальні та інноваційні процеси, забезпечує створення, різноманітні перетворення та реалізацію інтелектуального капіталу у матеріальній та інтелектуальній продукції. В основі інтелектуально-інноваційної діяльності лежить саме творчий вид інтелектуальної праці співробітників (на відміну від репродуктивного), який орієнтується на формування та розвиток інтелектуального капіталу, створення та реалізацію інновацій, а її результатом є не лише новий інтелектуальний продукт, а й інтелектуальний розвиток творчої особистості. Повністю або частково результати інтелектуальної діяльності використовуються в інноваційному процесі на підприємстві, який забезпечує надходження на ринок нової конкурентоспроможної продукції та забезпечують надходження доходів до активів підприємства.
6. Становленню в нашій країні інноваційної моделі розвитку та прискоренню інноваційних процесів сприятиме реалізація пропонованої системи заходів активізації інтелектуально-інноваційної діяльності: на рівні окремого працівника переважно творчої інтелектуальної праці пожвавлення творчості, інтелектуальної активності співробітників; на мікрорівні активізація інноваційних процесів на підприємстві; та на макрорівні розробка та реалізація ефективної державної політики сприяння інноваційній діяльності вітчизняних підприємств. Зазначене має на меті створення передумов подолання наслідків для нашої країни соціально-економічної кризи, закріплення тенденцій економічного зростання та формування реального джерела конкурентних переваг підприємства, галузі, регіону, держави.
7. Розвитку процесів інтелектуалізації трудової діяльності в системі управління формуванням інтелектуального капіталу підприємства сприятиме реалізація запропонованих у роботі заходів, і зокрема, моделі управління формуванням інтелектуальних активів підприємства. Зазначена модель містить елементи, які передбачають удосконалення процесів інтелектуалізації трудової діяльності через формування інтелектуального потенціалу співробітників, формування та оптимізацію інтелектуальної активності працівників, розвиток інтелектуального потенціалу, у тому числі в системі розвитку персоналу.
8. Активізації процесів інтелектуалізації трудової діяльності на всіх рівнях сприятиме використання організаційно-економічного механізму управління інтелектуалізацією трудової діяльності. Управління інтелектуалізацією трудової діяльності необхідно здійснювати через ефективне державне і договірне регулювання: державні стандарти мають встановлювати мінімальні гарантії у сфері праці, орієнтацію на інтелектуалізацію трудової діяльності мають забезпечувати договірні норми, причому необхідно прагнути до поширення і вдосконалення якості договірного регулювання, підвищення профспілкового впливу на процеси інтелектуалізації трудової діяльності. До першочергових завдань підвищення ролі соціальних партнерів в управлінні інтелектуалізацією трудової діяльності слід віднести впровадження запропонованих заходів і форм реалізації соціального партнерства у сфері інтелектуалізації трудової діяльності.
9. Запропонована функціональна модель підсистеми управління інтелектуалізацією трудової діяльності інтегрує специфічні функції, які має виконувати ця підсистема для реалізації завдань у сфері формування та розвитку інтелектуального капіталу. До них відносяться: планування та організація розвитку персоналу; формування та ефективне використання баз знань; виявлення емоційно-психологічного та інтелектуального потенціалів співробітників; підвищення продуктивності творчої праці персоналу через відповідну їх психологічній та інтелектуальній сумісності розстановку; здійснення заходів щодо підвищення інтелектуальної активності, розвитку довіри, взаєморозуміння, схильності до взаємодії, роботи в колективі; заохочення і стимулювання творчості, ініціативності, розвиток лідерських якостей; подолання інтелектуальної інертності працівників та їх інтелектуальних бар’єрів.