ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ЕКСПЕРТИЗА СВИНИНИ, ВИРОБЛЕНОЇ В УМОВАХ ДЕФІЦИТУ ЗАЛІЗА ТА ЙОГО КОРЕКЦІЇ

Короткий опис

Міністерство аграрної політики України
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

На правах рукопису

ФОМІНА МАР’ЯНА ВАСИЛІВНА

УДК:636:612.15.6:637.5.64

ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ЕКСПЕРТИЗА СВИНИНИ, ВИРОБЛЕНОЇ В УМОВАХ ДЕФІЦИТУ ЗАЛІЗА ТА ЙОГО КОРЕКЦІЇ

16.00.09 ветеринарно-санітарна експертиза

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
доктор біологічних наук, професор,
академік УААН, заслужений діяч
науки і техніки України
КРАВЦІВ РОМАН ЙОСИПОВИЧ

ЛЬВІВ 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ................................................................4
ВСТУП..5
РОЗДІЛ 1. Огляд літератури..................9
1.1. Роль мікроелементів в живленні свиней.9
1.2. Хімічні властивості та розподіл заліза в організмі...15
1.3. Всмоктування і виділення заліза.20
1.4. Вплив мікроелементів на обмін заліза в організмі21
1.5. Дефіцит заліза..24
1.6. Надлишок заліза..31
1.7. Ефективність застосування заліза у формі хелатних сполук.......33
РОЗДІЛ 2. Матеріали та методика досліджень37
РОЗДІЛ 3. Власні дослідження..41
3.1. Оцінка мінерального складу кормів та води..41
3.2. Загальне клінічне обстеження.43
3.3. Фізіолого-біохімічні дослідження показників крові поросят перед постановкою досліду45
3.4. Фізіолого-біохімічні дослідження показників крові свиней після постановки досліду..47
3.4.1. Дослідження морфологічних та біохімічних показників крові дослідних свиней.........47
3.4.2. Показники обміну заліза в організмі свиней контрольної та дослідних груп.50
3.4.3 Білковий обмін в організмі свиней при згодовуванні різних сполук та доз заліза52
3.4.4. Вуглеводний обмін в організмі свиней контрольної та дослідних груп .58
3.4.5. Мінеральний обмін в організмі свиней при згодовуванні сульфату заліза та його хелатів..59
3.5. Вплив сульфату заліза та його хелатів на продуктивність тварин, забійні показники і морфологічний склад туш63
3.6. Ветеринарно-санітарна експертиза свинини за корекції живлення сульфату заліза та його хелатами.71
3.6.1. Органолептична та фізико-хімічна оцінка якості м’яса ..71
3.6.2. Хімічний склад та харчова цінність свинини.80
3.6.3. Вміст мікроелементів у м’язовій тканині дослідних свиней84
3.7. Вплив різних сполук і доз заліза на хімічний та мікроелементний склад печінки дослідних свиней..87
3.8. Економічна ефективність при застосуванні сульфату заліза та його хелатів 89
РОЗДІЛ 4. Узагальнення результатів власних досліджень та їх аналіз..95
ВИСНОВКИ119
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ122
ДОДАТКИ...123
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...131

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АлАТ аланінамінотрансфераза;
АсАТ аспартатамінотрансфераза;
ВГЕ середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті;
ГДК гранично допустима концентрація;
ЗЗЗС загальна залізозв’язуюча здатність сироватки;
ЗС сироваточне залізо;
КП кольоровий показник;
ЛЗЗС латентна залізозв’язуюча здатність сироватки;
МЕ мікроелементи;
SH-групи сульфгідрильні групи;

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема пошуку резервів збільшення виробництва свинини, покращення її якості і зниження собівартості особливо важливого значення набуває в умовах становлення ринкових відносин в аграрному секторі економіки (Трончук И.С. и др., 1990; Рибалко В., 2006). В Україні історично склалося і традиційно розвивається свинарство, як найбільш перспективна галузь тваринництва (Зельдін В.Ф. та ін., 2004). Завдання полягає в тому, щоб поряд з відновленням поголів’я, забезпечити його повноцінною годівлею, яка у великій мірі залежить від вмісту в кормах біологічно активних речовин, в тому числі мінеральних (Гурьянов А.М., 1998; Чорний М.В., 2007).
Мінеральні речовини, володіючи рядом важливих фізіолого-біохімічних властивостей, надходять в організм тварин з кормами, які беруть участь в синтезі ферментів та гормонів, забезпечують обмін речовин і енергії в тканинах. У кормах мінеральні елементи містяться у вигляді різних за складом неорганічних сполук, які досить важко засвоюються організмом тварин (Underwood E.G., 1987; Авцын А.П. и др., 1991; Судаков М.О. та ін., 1991; Кліценко Г.Т. та ін., 2001).
Залізо відноситься до числа незамінних мікроелементів (Авцын А.П. и др., 1991; Кравців Р.Й., 2000; Weiss G., 2002). Цінною його властивістю є здатність легко окиснюватися і відновлюватися, утворювати складні сполуки із значно відмінними біохімічними властивостями, а також безпосередньо брати участь в реакціях електронного транспорту (Верболович П.А., Утешев А.Б., 1967; Белоус А.М., Конник К.Т., 1991; Randall B., 1992). Найбільш чутливі до нестачі заліза поросята, які частіше, ніж інший молодняк, хворіють аліментарною анемією (Кравців Р.Й., Маслянко Р.П., 2003).
З метою збільшення виробництва свинини застосовують амінокислоти, вітаміни, макро- і мікроелементи, ферменти та інші біологічно активні речовини, які прискорюють ріст і підвищують продуктивність свиней (Ковбасенко В.М., Чорний С.В., 2001). Кормові добавки та премікси впливають на біологічні властивості і ветеринарно-санітарні характеристики м’яса, харчову якість та біологічну цінність (Кос’янчук Н.І., 2001).
У ряді досліджень показано, що застосування кормових добавок у вигляді хелатних сполук мікроелементів, в тому числі і заліза, забезпечує кращу асиміляцію металу, ніж при введенні його до раціону в неорганічній або іншій органічній формах, що, в свою чергу, сприяє досягненню більш високих показників продуктивності тварин та зниженню витрат кормів на одиницю продукції (Молодцов Г.П., 1985; Кравців Р.Й. та ін., 1997). Однак широкого застосування в практиці годівлі тварин для профілактики порушень мінерального обміну та підвищення продуктивності свиней, особливо у молодняку, вони поки що не знайшли. Тому, наукові дослідження з точки зору оцінки гігієнічних та токсикологічних властивостей хелатних сполук заліза, вивчення їхнього впливу на фізіологічний стан організму, обмін речовин, продуктивність свиней, проведення ветеринарно-санітарної експертизи (морфологічний і хімічний склад, калорійність, білковий якісний показник) в тканинах необхідна умова щодо рекомендації їх до застосування у практиці свинарства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, тематиками. Дисертаційна робота є розділом комплексної теми кафедри ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи, стандартизації та сертифікації Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького (номер державної реєстрації 0102U001331 „Екологічний моніторинг біологічно активних речовин в природі і продуктах тваринництва та розробка методів корекції з метою підвищення продуктивності тварин і поліпшення їх продукції”).
Мета і завдання досліджень. З’ясувати вплив різних сполук і доз заліза на організм свиней та ветеринарно-санітарну оцінку отриманої м’ясної продукції.
Відповідно до вказаної мети були поставлені такі завдання:
1) провести мікроелементний аналіз кормів та води для свиней, вирощених в умовах даного господарства;
2) з’ясувати вплив різних сполук і доз заліза на еритропоез, білковий, вуглеводний та мінеральний обміни;
3) дослідити вплив різних сполук і доз заліза на м’ясну продуктивність свиней та прирости маси;
4) дати ветеринарно-санітарну та біологічну оцінку одержаної продукції від тварин, яким згодовували різні сполуки заліза;
5) обґрунтувати економічну ефективність застосування сульфату заліза та його хелатів в раціонах свиней.
Об’єкт досліджень: ветеринарно-санітарна та біологічна оцінка одержаної продукції від свиней при згодовуванні різних сполук і доз заліза та їхній вплив на продуктивність і резистентність досліджуваних тварин.
Предмет досліджень: ґрунт, корми, вода, кров, величини інтенсивності та швидкості росту, продуктивність, ветеринарно-санітарна експертиза туш свиней після забою і оцінка якості м’яса.
Методи досліджень: гематологічні (кров свиней), біохімічні (сироватка крові свиней), хімічні, органолептичні (м’ясо свиней), математичні. Крім цього, проведено біологічну і ветеринарно-санітарну оцінку м’яса свиней.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведена комплексна ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою свиней, яким згодовували як розчин сульфат заліза, так і його хелатні сполуки (метіонати та лізинати). Проведені клінічні, гематологічні, біохімічні та органолептичні дослідження, вивчена біологічна цінність свинини. Встановлено активуючу дію хелатів на підвищення продуктивності свиней та покращення показників ветеринарно-санітарної експертизи, що сприяє збільшенню вмісту сухих речовин, поліпшенню якості м’яса (морфологічний і хімічний склад, калорійність, білковий якісний показник).
Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень поглиблюють сучасні уявлення про вплив хелатів на обмінні процеси та продуктивність тварин. Розроблена і апробована мікроелементна корекція раціонів із включенням метіонату та лізинату заліза в дозі 0,4 мг/кг маси тіла, яку необхідно згодовувати протягом всього періоду відгодівлі свиней (Патент України на корисну модель №25385 „Спосіб компенсації дефіциту заліза в раціонах свиней на відгодівлі”). Результати виконаних досліджень апробовані у навчально-науково-виробничому центрі „Комарнівський” Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій, який розташований в Городоцькому районі Львівської області.
Особистий внесок здобувача. Експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи, добір і аналіз даних літератури, статистична обробка, теоретичне обґрунтування одержаних результатів, їх опис здійснено аспірантом особисто за методичної і наукової підтримки наукового керівника доктора біологічних наук, професора, академіка УААН, заслуженого діяча науки і техніки України Кравціва Р.Й.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на: міжнародній науково-практичній конференції ”Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і техніки” (Львів, 20-21 червня 2006 року), V державній науково-практичній конференції „Аграрна наука виробництву” (Біла Церква, 23-25 листопада 2006 року), міжнародній науково-практичній конференції „Наука та практика 2007” (Полтава, 11-15 лютого 2007року), міжнародній науково-практичній конференції „Аграрний форум 2007”(Суми, 5-7 квітня 2007 року), міжнародній науково-практичній конференції „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики”(Львів, 14-15 червня 2007 року), міжнародній науково-практичній конференції „Іноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва”(Львів, 18-19 жовтня 2007 року).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковані 7 наукових праць, серед яких 5 статей у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, отримано патент на корисну модель.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Незбалансованість раціону свиней на відгодівлі за мінеральними речовинами супроводжується порушенням обміну речовин, зниженням продуктивності і резистентності тварин, погіршенням показників ветеринарно-санітарної експертизи та якості м’яса. Раціони свиней, до складу яких входять корми, вирощені на ґрунтах Львівської області, не задовольняють потребу організму ростучих тварин у мікроелементах і потребують обов’язкового збагачення їх залізом.
1. Згодовування метіонатів та лізинатів заліза позитивно впливає на фізіологічний стан організму, підвищує кількість еритроцитів відповідно на 8,7 та 9,4% (р<0,01-0,001), гемоглобіну на 3,9 та 4,0% (р<0,05-0,02) порівняно з контролем.
2. При застосуванні заліза у формі хелатів встановлено високий коефіцієнт його засвоєння. У крові свиней II і III дослідних груп вміст заліза зріс на 21,3-30,3% (р<0,01-0,001) порівняно з контролем. Підвищення вмісту заліза у сироватці крові дослідних тварин сприяло зниженню загальної та латентної залізозв’язуючої здатності сироватки (ЗЗЗС і ЛЗЗС). Хелати заліза (метіонати та лізинати) інтенсивніше стимулюють білоксинтезуючу функцію, що проявляється зростанням вмісту загального білка на 3,3-4,1% (р<0,05), альбумінів на 9,2-12,3% (р<0,05-0,02) та зниженням кількості глобулінів на 2,9-4,5% (р<0,05-0,02) порівняно з контролем.
3. Встановлено, що корекція раціонів різними сполуками заліза значно збільшує живу масу тварин на кінець досліду порівняно до контролю: I група на 4,2 кг, II група на 8,4 кг (р<0,05), ІІІ група на 10,1 кг (р<0,02). Свині всіх груп мали добре розвинені внутрішні органи, їх розвиток проходив пропорційно до збільшення маси тіла. У тварин дослідних груп були краще розвинені печінка, легені, серце, нирки, селезінка порівняно з контрольними тваринами.
4. Застосування метіонату та лізинату заліза сприяє підвищенню середньодобових приростів маси тіла свиней на 12,1-14,1% (р<0,05-0,02) та забійного виходу на 5,2-5,9% (р<0,05-0,02) відносно контролю. Використання різних сполук і доз заліза позитивно впливає на ветеринарно-санітарні та споживчі показники м’яса свиней. Бальна оцінка якості м’яса і бульйону відносно контролю (7,4 бала) становила: I група 7,6 та 7,6 бала; II група 7,9 та 7,8; III група 8,1 та 8,0 бала відповідно.
5. У процесі зберігання свинини при низьких плюсових температурах (від 0 до +2 ºС) перші ознаки псування м’яса найшвидше виявлено у контрольній групі на 12-13добу зберігання. М’ясо тварин I і II дослідної груп було віднесене до категорії сумнівної свіжості на 13-14 добу. Найстійкішім до псування виявилось м’ясо тварин III дослідної групи, яким до раціону додавали лізинат заліза ознаки псування з’явилися на 15 добу.
6. Додавання до раціону тварин хелатних сполук заліза забезпечило підвищення калорійності свинини на 8,8-9,9% (р<0,01) та білкового якісного показника на 19,7-33,9% (р<0,02-0,01) порівняно з контрольною групою.
7. У всіх дослідних групах зменшувався відсоток вологи та паралельно збільшувався вміст сухої речовини у м’язовій тканині та печінці на 1,27-3,51% і 0,44-1,21% . Це пов’язано із впливом заліза на обмінні та білоксинтетичні процеси в організмі, що, в свою чергу, вплинуло на хімічний склад м’язової тканини та печінки.
8. При порівняльній дії метіонату та лізинату заліза на показники якості м’яса встановлено, що додавання лізинату заліза краще впливає на забійні показники, морфологічний склад туш (збільшує вихід м’язової тканини, площу м’язового вічка), фізичні властивості (рН, вологоємність), збільшення кількості протеїну та має більший рівень вірогідності (р<0,05-0,01) від метіонату заліза.
9. Найкращі економічні показники отримано в групі свиней, яка споживала кормосуміш з включенням хелатів заліза, зокрема лізинату заліза. У результаті собівартість 1 ц приросту живої маси виявилась найнижчою, а прибуток від реалізації 1ц живої маси свиней склав 182,89 грн. У розрахунку на 100 грн. виробничих поточних затрат отримали прибуток 34,33 грн., тоді як в контролі він складав 25,99 грн., а за впливу метіонату заліза 33,78 грн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авцын А.П., Жаворонков А.А., Риш М.А., Строчкова Л.С. Микроэлементозы человека. М.: «Медицина», 1991. 495 с.
2. Адаменко Р.Я., Головченко Ю.И. Дефицит микроэлементов и нервные болезни // Журнал практичного лікаря. 1999. №6. С. 42-44.
3. Алан Фавье. Важность синергического эффекта во взаимодействии микроэлементов // Ліки України. 1999. № 7-8. С. 40-41.
4. Аликаев В.А., Иванов Д.П. Профилактика и лечение болезней молодняка сельскохозяйственных животных. М., «Колос», 1968. 530 с.
5. Аликаев В.А., Иванов Д.П., Никольская М.Н., Шимук И.И. Профилактика анемии поросят препаратами железа // Ветеринария. 1967. №2. С. 70-73.
6. Анемия - акушерские и перинатальные аспекты //Русский Медицинский Журнал. Москва 2004. Т.12. №1. С.12-17.г
7. Анемія телят раннього віку / В. Левченко, В. Соколюк, В. Москаленко та ін. // Вет. медицина України. 1997. №7. С. 30-31.
8. Антоняк Г.Л. Застосування залізодекстранових препаратів і селену для профілактики анемії у новонароджених тварин // Науковий вісник Націон. аграр. ун-ту. 1998. №12. С. 63-66.
9. Антоняк Г.Л., Сологуб Л.І., Снітинський В.В., Бабич Н.О. Залізо в організмі людини і тварин (біохімічні, імунологічні та екологічні аспекти). Львів, 2006. 310 с.
10. Белкин Б.Л., Тошасов Р.И., Влияние цеолитов на резистентность и продуктивность свиней // Ветеринария. 2002. №3. С. 45-48.
11. Белоус А.М., Конник К.Т. Физиологическая роль железа. Киев: Наукова думка, 1991. 104 с.
12. Беляева А., Штаубер Г. Железный дефицит // «Качество жизни. Профилактика» 2005. №3 С. 5-6.
13. Бережнюк Н. Вплив добавки глутамінової кислоти на забійні показники у свиней // Тваринництво України. 1999. №5-6. С. 28.
14. Биологическая эффективность скармливания хелатных соединений железа и цинка поросятам раннего отъема / И.И. Стеценко, В.И. Павлов, Б.Д. Кальницкий, В.В. Пустовой // Труды ВНИИ физиологии, биохимии и питания с.-х. животных. Боровск. 1982. С. 80-90.
15. Бітюцький В.С. Стан транспортного фонду феруму сироватки крові поросят сисунів при застосуванні антианемічних препаратів // Науковий вісник Львів. націон. акад. вет. медицини. Львів, 2004. Т.7, (№4). ч. 2. С. 6-11.
16. Божко В.Й. Хвороби молодняку свиней. К.: Урожай, 1989. 135 с.
17. Бойко Г.В., Хмельницький Г.О. Динаміка біохімічних показників азотного обміну при отруєнні поросят Т-2 токсикозом // Вісник Білоцерк. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2003. Вип. 25. ч. 2. С. 10-14.
18. Бокарев И. Н., Кабаева Е. В., Пасхина О. Е. Лечение и профилактика железодефицитной анемии в амбулаторной практике // Тер. архив. 1998. № 4. С. 70-74.
19. Болезни молодняка сельскохозяйственных животных / В.П. Литвин, В.И. Береза, В.Г. Скибицкий и др. К.: Урожай, 1992. 168 с.
20. Боярский Л.Г. Технология кормов и полноценное кормление сельскохозяйственных животных // Ветеринария и животноводство. Ростов: Феникс, 2001 416с.
21. Брицке М.Е. Атомно-абсорбционный спектрохимический анализ. М.: Химия, 1980. 222 с.
22. Бугланов А.А., Саяпина Е.В., Тураев А.Т. Биохимическая и клиническая роль железа // Гематол. и транфузиол. 1994. №6. С. 44-45.
23. Бучко О.М. Вплив сполук заліза на антиоксидантну систему свиней раннього постнатального віку // Науковий вісник Львів. держ. акад. вет. медицини. Львів, 2000. Т.2, (№2). ч. 2. С. 74-78.
24. Васерук Н.Я. Вплив кадмію та біологічно активних речовин на хімічний склад та харчову цінність яловичини // Науковий вісник Львів. держ. акад. вет. медицини. Львів, 2002. Т.4, (№2). ч. 4. С. 6-11.
25. Васільєва В.О., Коробов В.М., Великий М.М. Роль міоглобіну в забезпеченні тканин киснем // Укр. біохім. журнал. 1996. Т. 68, №4. С. 45-55.
26. Верболович П.А., Утешев А.Б. Железо в животном организме. М.: Медицина, 1967. 235 с.
27. Веред П.І., Бітюцький В.С., Мельниченко О.М. Ефективність застосування препаратів Ферокол” вітчизняного виробництва і Ферибіон” чеського виробництва // Науковий вісник Львів. держ. акад. вет. медицини. Львів, 2003. Т.5, (№2). ч. 3. С. 27-30.
28. Видиборець С.В. Методи диференціації анемій. Методичні рекомендації. МОЗ України. К. 1998. 24 с.
29. Видиборець С.В. Трансфери, клінічне значення та лабораторна діагностика порушень // Лабораторна діагностика. 2000. №2. С. 30.
30. Волкова Т.Н., Афонина П.Г., Мигина Т.В. Молекулярная патология мембранных структур // Вопр. охраны материнства и детства. 1965. №1. С. 39-42.
31. Воловинская В., Кельман Б. Определение влагопоглощаемости мяса // Мясная индустрия СССР. 1960. №6. С. 47-48.
32. Вредные химические вещества. Неорганические соединения VVIII групп / Под ред. В.А. Филатова. Л.: Химия, 1989. 592 с.
33. Гаврилець Е.С., Демчук М.В. Визначення кількості еритроцитів в крові с.-г. тварин фотоелектроколориметрично. Тези доповідей і повідомлень XXII наукової конференції по підсумках науково-дослідної роботи за 1965 р. Львів, 1966. С. 73-74.
34. Гайдукова С. М., Видиборець С. В., Колесник І. В. Залізодефіцитна анемія. К.: Науковий світ, 2001. С. 131.
35. Галяс Г.М. Вплив згодовування супоросним свиноматкам соняшникової олії на активність та ізоферментний спектр гексокінази в печінці і скелетних м’язах поросят // Науковий вісник Львів. націон. універ. вет. медицини та біотех. Львів, 2007. Т.9, №3(34). ч.2. С.25-28.
36. Гасанов А.С. Использование сукцината железа в кормлении поросят // Зоотехнія. 2005. №4. С. 15-16.
37. Георгиевский В.И., Анненков Б.Н., Самохин В.Т. Минеральное питание животных М.: Колос, 1979. 471 с.
38. Герасименко В.Г. Влияние различных уровней минерального питания на биохимические показатели и продуктивность животных: Автореф. дис. д-ра биол. наук. Львов, 1981. 40 с.
39. Герасименко В.Г., Бітюцький В.С., Мельниченко О.М. Біохімічні показники крові поросят-сисунів при використанні комплексних антианемічних препаратів // Вет. мед. Міжвід. наук. зб. Харків, 2005. т. 85. С. 272-276.
40. Головченко Н.Я. Ферментные свойства миоглобина и гемоглобина // Досягнення біології та медицини. 2003. №1. С. 11-15.
41. Голубець О.В. Природна резистентність поросних свиноматок при дефіциті мікроелементів // Вісник Білоцерк. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2000. Вп.13. С. 58-63.
42. Горлов И., Злепкин А. Использование в рационах свиней бишофита и минерально-витаминного премикса // Свиноводство. 2006. №4. С. 12-15.
43. Горобець Н.І., Пентюк О.О., Лайко Л.І., Горобець Р.М. Вплив супутньої патології на забезпеченість вітамінами та мікроелементами дітей перших чотирьох років життя з залізодефіцитними станами // Пед., акуш. та гінекол., 1999. №5 С. 27-32.
44. Господарьов Д.В. Обмін заліза у дріжджів // Укр. Біох. Журн. 2005. Т.77, №3. С.5-19.
45. ГОСТ 2123775. Мясо. Методы бактериологического анализа. М.: Издательство стандартов. 1976. 45 с.
46. ГОСТ 726979. Мясо. Методы отбора образцов и органолептические методы определения свежести. М.: Издательство стандартов. 1980. 7 с.
47. Градусов Ю.Н. Аминокислотное питание свиней. М., «Колос», 1968. 320 с.
48. Гребенюк Г.М., Кравченко О.І., Голуб Н.Д. Морфологічний склад туш та результати хімічного аналізу м’яса і сала свиней великої білої породи різних генотипів // Вісник СНАУ. 2004. №5(8). С. 32-37.
49. Грузинов Е.В. Минеральные вещества // «Химия»,1998. №41. С. 94-98.
50. Грушанська Н.Г. Лікування анемії тварин з використанням органічних сполук мікроелементів // Науковий вісник Нац. агр. ун-ту. К., 2004. Вип. 75. С. 57-60.
51. Гурьянов А.М. Взаимодействия микроэлементов в организме и рационах молодняка свиней // Фундаментальные и прикладные проблемы повышения продуктивности сельскохозяйственных животных. Материалы международной научной конференции, посвященной 70-лет. С.А. Лапшина, Саранск, 1998 / Мордов. гос. ун-т. Саранск, 1998. С. 20-22.
52. Гуцол А. Продуктивність і жирнокислотний склад м’яса молодняку свиней при згодовуванні преміксів // Тваринництво України. 1999. №5-6. С. 29.
53. Данилова Л.А. Анализы крови и мочи. 4-е изд., исправ. СПб.: Салит-Медкнига, 2005. 128 с.
54. Данчук В. Профілактика анемії у новонароджених поросят // Тваринництво України. 2002. №2. С. 23-24.
55. Дворецкий Л.И. Железодефицитные анемии. М.: Ньюдиамед-АО. 1998. 40 с.
56. Девід Роурк. Вирощування свиней в арочних конструкціях у Канаді // Пропозиція. 2006. №1. С. 110-111.
57. Дервиз Г.В., Воробьев А.И. Количественное определение гемоглобина крови посредством аппарата ФЭК. М.: Лабораторное дело. 1969. С. 2-8.
58. Деревенский В., Лесной В. Связь биохимических показателей крови с продуктивностью свиней // Свиноводство. 1989. №3. С. 36-37.
59. Діагностика і профілактика цинкової недостатності у сільськогосподарських тварин у біогеохімічних зонах України / М. Судаков, В. Береза, І. Погурський та ін. // Вет. медицина України. 2002. №3. С. 21-22.
60. Добровольский В.В. География микроэлементов: Глобальное рассеяние. М.: Мысль, 1983. 272 с.
61. Довідник: Фізіолого-біохімічні методи досліджень, що застосовуються у біології, тваринництві та ветеринарній медицині / В.В.Влізло, Р.С.Федорук, І.А.Макар, І.Б.Ратич, І.Л.Сологуч, В.Г.Янович та ін. Львів, 2004. 399 с.
62. Достоєвський П.П. Сучасні напрями вирощування здорового молодняку свиней // Здоров’я тварин і ліки. 2006. №1. С. 8-11.
63. Дубін О.М. Вплив вітамінів А, D2 і E на показники вітамінного і фосфорно-кальцієвого обміну // Вісник Білоцерк. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2003. Вип. 25. ч. 2. С. 68-75.
64. Дудченко Н.О., Михайлик О.М. Концентрація заліза трансферину і ступінь насичення трансферину в цільній крові // Укр. Біох. Журн. 2000. Т. 72, №3. С. 55-57.
65. Дудченко Н.О., Михайлик О.М., Лобанова І.П. Вплив препаратів α-ліпоєвої кислоти на рівень білірубіну, трансферину та вміст заліза в складі феритину і трансферину // Український біохімічний журнал. 2002. № 2. С. 102-105.
66. Егоров Б.В., Капрельянц Л.В. Проблемы безопасности продуктов питания // Зернові продукти і комбікорми. 2006. №4. С. 19-21.
67. Елистратов И.С., Тишкова Н.С. Содержание макро- и микроэлементов в органах и тканях свиней при микотоксикозах // Сборник научных робот СибНИВИ. Омск, 1975 Вып. XXIV. С. 126-129.
68. Ерстенюк Г.М., Клименко А.О., Остап’як І.М. Стан антиоксидантної системи щурів у процесі гострої кадмієвої інтоксикації // Медична хімія. 2000. Т.2, №2. С. 47-49.
69. Ершов Ю.А., Плетнева Т.В. Механизмы токсического действия неорганических соединений. М.: Медицина, 1989. С. 9-134.
70. Еще раз о «железе» // Провизор. 1999. №9. С. 34.
71. Загаевский И.С., Бережанский Н.Г. Методические рекомендации по профилактике алиментарной анемии поросят и ветеринарно-санитарная оценка продуктов убоя свиней при этом заболевании // Белоцерк. СХИ им. П.Л. Погребняка. К., 1989. 6 с.
72. Зельдін В.Ф., Говтян В.А., Чертков Д.Д., Халак В.І. Актуальні проблеми свинарства // НТБ. №88 .: ІТ УАНН, 2004. С. 17-21.
73. Іскра Р. Я., Бучко О.М. Вплив мікроелементів на антиоксидантну систему поросят раннього віку // Біологія тварин. 2000. Т. 2, №1. С. 100-105.
74. Кабата-Пендиас А., Пендиас Х. Микроэлементы в почвах и растениях: Пер. с анг. М.: Мир, 1989. 439 с.
75. Калимуллин Д. Н. Использование синтетических металлохелатов для стимуляции продуктивных и воспроизводительных функций животных: Автореф. дис докт. биол. наук / Дубровица. М., 1991. 37с.
76. Кальницкий Б.Д. Оксиды цинка и марганца в кормлении животных // Комбикорма. 2000. №1. С.53.
77. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике. М.: МЕДпресс-информ, 2004. 920 с.
78. Капетанаки К.Г. К методике определения активности трансаміназ (аминотрансфераз) в сыроватке крови // Лабораторное дело. 1962. №1. С. 19-23.
79. Карелин И. Анемия поросят. М.: Россельсхозиздат, 1983. 166 с.
80. Карпуть И.М. Иммунология и иммунопатология болезней молодняка. Минск: Ураджай, 1993. 288 с.
81. Карпуть И.М. Обмен железа у здоровых и больных алиментарной анемией поросят // Весці акадэміі аграрных навук рэспублікі Беларусь. 2001. № 4. С. 74.
82. Карпуть И.М., Николадзе М.Г. Диагностика и профилактика алиментарной анемии поросят // Ветеринария. 2003. № 4. С. 34-37.
83. Карпуть И.М., Николадзе М.Г. Профилактика при алиментарной анемии поросят // Весці Акадэмії Навук Рэспублікі Беларусь. 2000. №4. С. 64-69.
84. Кебец А.П., Кебец Н.М. Смешанно-лигандные соединения биометаллов с витаминами и аминокислотами и перспектива их применения в животноводстве // Теория и практика использования биологически активных веществ в животноводстве: X Тезисы докладов научной конференции. Киров, 1998. №6-7. С. 37-38.
85. Килимнюк О. Кристалічний лізин джерело підвищення повноцінності протеїну в раціонах свиней // Тваринництво України. 2006. №1. С. 2628.
86. Кирилів Я.І., Періг Д.П., Яровий М.П. Стан та перспективи розвитку свинарства в сучасних агроформуваннях // Сільський господар. 2003. №11-12. С. 17-21.
87. Кисленко В.С. Лекарственные растения источник минеральных веществ // Провизор. 1999. №20. С. 45-48.
88. Кисленко В.С. Минеральные вещества в организме человека и в растениях. Патологии и профзаболевания // Провизор. 1999. №11 С. 32-34.
89. Ковбасенко В.М, Горобей О.М, Ляшкевич О.А. Експрес-метод визначення токсичності продуктів тваринництва з використанням інфузорії Colpoda steinii // Аграрний вісник Причорномор’я. 2002. №3 С. 51-55.
90. Ковбасенко В.М, Чорний С.В. Утилізація відходів м’ясопереробних підприємств в рідкі варинні корми та перспективи їх виробництва // Аграрний вісник Причорномор’я. 2001. Вип.5 (16) С. 79-85.
91. Козенко О.В., Кравців Р.Й., Гаврилець Є.С., Сус Г.В. Показники, які характеризують еритроцитарну систему крові, та методи їх визначення // Сільський господар. 2007. №12. С. 7-11.
92. Кокорев В.А., Гурьянов А.М. и др. Биологическое обоснование потребности молодняка свиней в цинке // Пути повышения продуктивности с.-х. животных на Северо-западе РСФСР. 1990. С. 77-86.
93. Кокорев В.А., Гурьянов А.М. и др. Влияние различных уровней цинка на использование марганца рационов растущими подсвинками // Методы повышения эффективности с.-х. животных. 1989. С. 134-137.
94. Кокорев В.А., Гурьянов А.М., Петуненков В.Л. Влияние лития на продуктивность свиней // Свиноводство. 1996. №2. С. 15-18.
95. Кокорев В.А., Гурьянов А.М., Слушкин М.В., Громова Е.В. Влияние меди на рост и мясосальные качества свиней // Повышение продуктивности и племенных качеств с.-х. животных. Ставроп. гос. с.-х. акад. Ставрополь, 1994. С. 85-90.
96. Кокорев В.А., Гурьянов А.М., Тихомирова Г.С. Марганец в рационе подсвинков // Зоотехния. 1992. №3-4. С. 24-29.
97. Коломийцева М.Г. Роль соотношений йода с другими микроэлементами в развитии зобной эндемии в горном Алтае // Биологическая роль йода / Под ред. В.В.Ковальского, Р.И.Блохина. М.: Колос. 1972. С. 154-160.
98. Колтун Є.М. Рівень білків сироватки крові молодняку худоби за мікроелементозів // Науковий вісник Львів. націон. універ. вет. медицини та біотех. Львів, 2007. Т.9, №3(34). ч.1. С.6-10.
99. Комплексные соединения в аналитической химии. Ф. Умланд, А. Яисен, Д. Тириг, Г. Вюнг. М.: Изд-во Мир, 1995. С. 174-176.
100. Кондрахин И.П. и др. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии Справочное издание. М.: Агропромиздат, 1985. 606 с.
101. Кос’янчук Н.І. Ветеринарно-санітарна експертиза м’ясопродуктів при згодовуванні свиням на відгодівлі білкової і білково-мінеральної добавки // Наукові досягнення в галузі вет. мед. Харків, 2001. С. 102-104.
102. Костенко В.М., Дмитрук І.В., Нечипорук Ю.І. Продуктивність та гематологічні показники телят і поросят при згодовуванні їм лимонної та янтарної кислоти // Науковий вісник Львів. націон. акад. вет. медицини. Львів, 2004. Т.6, (№3). ч. 4. С. 74-78.
103. Кравців Р. Й., Біленчук Р. В., Островський Я. Ю. Хелатні комплекси мікроелементів у раціонах корів // Науковий вісник Львів. держ. акад. вет. медицини. Львів, 1999. Вип.2. С. 6-10.
104. Кравців Р. Й., Бінкевич В. Я. Мікроелементи в годівлі курчат-бройлерів // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. Львів, 1997. Т.2. С. 150-151.
105. Кравців Р. Й., Дубіняк Н.Є. Фізіологічне значення цинку в організмі тварин // Науковий вісник Львів. націон. універ. вет. медицини та біотех. Львів, 2007. Т.9, №4(35). ч.1. С.6-10.
106. Кравців Р.Й., Дашковський О.О. Особливості мікроелементного складу кормів у господарствах Львівщини, розміщених у зоні обмеженого техногенного забруднення // Науковий вісник Львів. держ. акад. вет. медицини. Львів, 1999. Вип. 2. С. 154-159.
107. Кравців Р.Й., Кравців Я.С., Маслянко Р.П. Біохімічна роль заліза в організмі тварин // Науковий вісник Львів. держ. акад. вет. медицини. Львів, 2002. Т.4, (№2). ч. 5. С. 178-184.
108. Кравців Р. Й., Марків А. М. Використання хелатних форм мікроелементів в раціоні сухостійних корів для підвищення фізіологічної зрілості новонароджених телят // інформ. Листок Лв ЦНТЕІ. Львів. 1999. № 2-4.
109. Кравців Р.Й., Маслянко Р.П. Вплив корекції залізодефіцитних раціонів на вміст продуктів ПОЛ та антиоксидантний захист вагітних корів // Науковий вісник Львівської нац. акад. вет. медицини. Львів, 2003. Т.5(№3). ч.2. С. 60-64.
110. Кравців Р.Й., Маслянко Р.П., Жеребецька О.І., Лаба М.Б. Біологічна роль мікроелементів в організмі тварин // Науковий вісник Львів. націон. акад. вет. медицини. Львів, 2005. Т.7(№2). ч. 6. С. 63-70.
111. Кравців Р.Й., Новiков В.П., Стадник А.М. Хелатні комплекси мікроелементів (метіонати) синтез, біологічна дія, продуктивність худоби і птиці // Зб. ст. міжнар. наук.-практ. конф. м. Львів ,1997. С. 330-333.
112.