Каталог / ЮРИДИЧНІ НАУКИ / Криміналістика; судово-експертна діяльність; оперативно-розшукова діяльність
скачать файл: 
- Назва:
- ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ФАЛЬШИВОМОНЕТНИЦТВА
- ВНЗ:
- НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
- Короткий опис:
- МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
На правах рукопису
МИРОВСЬКА АННА ВСЕВОЛОДІВНА
УДК 343.132+343.148:343.51
ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ФАЛЬШИВОМОНЕТНИЦТВА
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність
Науковий керівник
Весельський Віктор Казимирович
кандидат юридичних наук, професор
Київ - 2012
ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень 3
Вступ 4
Розділ 1. Концептуальні положення використання спеціальних знань при розслідуванні фальшивомонетництва 12
1.1. Поняття та цілі використання спеціальних знань при розслідуванні фальшивомонетництва 12
1.2. Правове регулювання використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів 37
1.3. Суб’єкти використання спеціальних знань при розслідуванні фальшивомонетництва 52
Висновки до розділу 1 84
Розділ 2. Особливості використання спеціальних знань при розслідуванні фальшивомонетництва 88
2.1. Участь спеціаліста в проведенні окремих слідчих дій при розслідуванні фальшивомонетництва 88
2.2. Поняття та значення експертизи фальшивих грошових знаків у кримінальному судочинстві 127
2.3. Особливості та правові засади підготовки та призначення експертиз фальшивих грошових знаків при розслідуванні фальшивомонетництва 147
2.4. Оцінка висновку експерта 169
Висновки до розділу 2 198
Висновки 201
Список використаних джерел 205
Додатки 263
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ДНДЕКЦ – Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр
ЕКП – експертно-криміналістичні підрозділи
КК України – Кримінальний кодекс України
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс
МВС України – Міністерство внутрішніх справ України
НДЕКЦ – Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр
НДІСЕ – науково-дослідний інститут судових експертиз
НТЗ – науково-технічні засоби
ОВС – органи внутрішніх справ
ОРД – оперативно-розшукова діяльність
ОРЗ – оперативно-розшукові заходи
СОГ – слідчо-оперативна група
УМВС – Управління Міністерства внутрішніх справ
ВСТУП
Актуальність теми. Практика розслідування фальшивомонетництва засвідчує наявність значних складностей у пошуково-пізнавальній діяльності з виявлення та розкриття цих протиправних посягань. Спостерігається безперервна модифікація способів учинення фальшивомонетництва та зростання професійного рівня і кваліфікації злочинців, що вимагає належного науково-обґрунтованого інформаційного забезпечення слідчих і оперативних підрозділів, широкого використання спеціальних знань для виявлення та розслідування цієї категорії злочинів. Використання нових високотехнологічних способів фальшивомонетництва ускладнює процес отримання інформації, що вказує на ознаки вищезазначеного злочину і зумовлює застосування адекватних заходів з боку правоохоронних органів. Протиправній діяльності фальшивомонетників має протистояти високо-організована діяльність правоохоронних органів з використанням спеціальних знань у відомих кримінальному судочинству формах. Особливого значення дане положення набуло в останнє десятиліття, коли фальшивомонетники все частіше вдаються до способів, заснованих на можливостях сучасних технологій та комп’ютерної техніки. Зазначене вимагає використання для виявлення та розслідування таких злочинів спеціальних знань не тільки криміналістики, але й інших галузей науки і техніки.
Певне занепокоєння викликають статистичні дані, що свідчать про постійне зростання в Україні кількості злочинів, пов’язаних з виготовленням та збутом підроблених грошових знаків. Так, протягом останніх п’яти років в Україні кількість учинених злочинів даної категорії становила: у 2005 р. – 1436, 2006 р. – 1480, 2007 р. – 1460, 2008 р. – 1499, 2009 р. – 1522, 2010 р. – 1014.
Суттєве практичне значення і недостатня наукова розробка проблем, пов’язаних із використанням спеціальних знань у процесі розслідування фальшивомонетництва, зумовлюють необхідність здійснення теоретичних пошуків, спрямованих на визначення шляхів більш широкого використання досягнень науки і техніки в процесі розслідування розглядуваної категорії злочинів, на підвищення ефективності та конкретизацію діяльності слідчого з цих питань.
У ході дослідження проблематики використання спеціальних знань під час розслідування злочинів автор спирався на фундаментальні роботи Ю.П. Аленіна, В.П. Бахіна, В.Д. Берназа, Т.В. Варфоломеєвої, В.Г. Гончаренка, Ю.М. Грошевого, О.Ф. Долженкова, В.А. Журавля, А.В. Іщенка, Н.І. Клименко, О.Н. Колесніченка, В.О. Коновалової, М.В. Костицького, І.І. Котюка, В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, Є.Д. Лук’янчикова, Ю.Ю. Орлова, М.Я. Сегая, О.П. Снігерьова, В.В. Тіщенка, Л.Д. Удалової, В. Г. Хахановського, П.В. Цимбала, В.Ю. Шепітька й інших вчених. Безпосередньо питання розслідування фальшивомонетництва та використання при цьому спеціальних знань вивчали Т.П. Бірюкова, О.В. Воробей, В.С. Мацишин, С.Ю. Петряєв, А.М. Тимчишин та інші вчені. В їх працях розглянуті концептуально важливі для проведеного нами дослідження проблеми. Безперечно, зусиллями вказаних учених була створена міцна теоретична й методологічна основа для сучасних і майбутніх наукових досліджень проблем використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів, проте необхідно зауважити, що їх праці не охоплюють повного комплексу питань, спеціально присвячених проблемам використання спеціальних знань у ході розслідування фальшивомонетництва.
Отже, значна частина теоретичних і прикладних питань даної тематики на сьогоднішній день залишилася без розгляду або є дискусійною. Наявні методичні рекомендації вимагають систематизації та потребують подальшої розробки з метою максимально повного задоволення потреб сучасної практики у використанні спеціальних знань у процесі розслідування фальшивомонетництва. У діяльності правоохоронних органів постійно виникають нові питання, вирішення яких потребує поглибленого теоретичного обґрунтування, розробки рекомендацій щодо найбільш результативного використання в розслідуванні фальшивомонетництва сучасних досягнень у галузі науки й техніки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Стратегії національної безпеки України (затверджена Указом Президента України від 12.02.2007 р. № 105/2007); Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.09.2011 р. № 1911); Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про стан злочинності у державі та координацію діяльності органів державної влади у протидії злочинним проявам та корупції» (Указ Президента України від 27.10. 2009 р. № 870/2009); Пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 роки (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 29.07.2010 р. № 347), а також щорічних планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ. Тема зареєстрована Координаційним бюро Національної академії правових наук України (реєстраційний №674, 2008 рік).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних, методологічних і практичних засад комплексного вирішення проблем використання спеціальних знань у процесі розслідування фальшивомонетництва.
Відповідно до поставленої мети сформульовані такі основні задачі:
– розкрити зміст поняття та мети використання спеціальних знань у ході розслідування фальшивомонетництва;
– розглянути правове регулювання використання спеціальних знань у процесі розслідування злочинів;
– визначити суб’єктів, які використовують спеціальні знання під час розслідування фальшивомонетництва;
– з’ясувати проблемні питання, пов’язані з участю спеціаліста в проведенні окремих слідчих дій у процесі розслідування фальшивомонетництва;
– висвітлити поняття та показати значення експертизи фальшивих грошових знаків у кримінальному судочинстві;
– охарактеризувати правові засади та особливості підготовки і призначення експертиз фальшивих грошових знаків під час розслідування фальшивомонетництва;
– узагальнити теоретичні та практичні напрацювання щодо оцінки висновку експерта.
Об’єктом дослідження є криміналістичні та процесуальні засади діяльності правоохоронних органів з розслідування фальшивомонетництва.
Предметом дослідження є використання спеціальних знань при розслідуванні фальшивомонетництва.
Методи дослідження обрані з урахуванням специфіки об’єкта та предмета дослідження. Досягненню мети та вирішенню поставлених завдань сприяла сукупність загальних та спеціальних методів наукового пізнання: логіко-семантичного – для вивчення та поглиблення понятійного апарату (розділ 1); системно-структурного – з метою визначення ролі, місця й значення спеціальних знань у судочинстві (підрозділ 1.3); системно-діяльнісного – для аналізу трансформації професійних криміналістичних знань у спеціальні криміналістичні знання (підрозділ 2.1.; 2.2.); порівняльно-правового – для порівняльного аналізу думок учених, категорій і дефініцій, норм права (усі розділи); формально-логічного і спеціально-юридичного – для виявлення прогалин та суперечностей у нормативних актах і формулювання на цій основі пропозицій щодо змін чинного кримінально-процесуального законодавства (підрозділи 2.3; 2.4); статистичного (групування, зведення, аналіз кількісних показників) – для дослідження ефективності діяльності правоохоронних органів України в боротьбі з фальшивомонетництвом шляхом узагальнення результатів відомчої статистики щодо діяльності слідчих і експертних підрозділів МВС України та матеріалів кримінальних справ (підрозділи 1.1. 1.2.).
Емпіричну базу дослідження становлять систематизований статистичний матеріал ДІТ МВС України щодо злочинів, учинених за ст. 199 КК України (2005-2010 рр.); зведені дані вивчення матеріалів 130 кримінальних справ, порушених за ст. 199 КК України; узагальнені результати опитування 100 працівників експертно-криміналістичних підрозділів МВС України, 360 слідчих, 240 оперативних уповноважених та 123 викладачів ВНЗ МВС України; результати особистих спостережень з використанням власного досвіду роботи дисертанта на посаді старшого слідчого відділу економічних злочинів СУ ГУМВС України в м. Києві.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за останній час вперше в Україні на монографічному рівні, спираючись на положення загальної теорії криміналістики, методики розслідування окремих видів злочинів та на основі узагальнення даних проведеного анкетування і результатів судово-слідчої практики здійснено комплексне узагальнення проблем використання спеціальних знань у ході розслідування фальшивомонетництва.
До найбільш вагомих результатів, що містять наукову новизну, належать такі положення:
вперше:
– надане авторське визначення спеціальних знань, що використовуються в розслідуванні фальшивомонетництва – це система незагальновідомих, незагальнодоступних, науково обґрунтованих і практично апробованих знань теоретичного та прикладного характеру в галузі науки, техніки, мистецтва чи ремесла, отриманих внаслідок спеціальної підготовки, підвищення кваліфікації, самоосвіти, наукової діяльності, досвіду практичної роботи за спеціальністю, що не становлять професійних знань суб’єкта доказування і використовуються з метою одержання доказової та орієнтуючої інформації, необхідної для встановлення істини у випадках і порядку, визначених кримінально-процесуальним законодавством;
– визначені суб’єкти, які використовують спеціальні знання в процесі розслідування фальшивомонетництва;
– сформульовано єдині умови правомірності використання спеціальних знань, що обумовлюються їх загальним призначенням – сприяти встановленню істини у кримінальній справі про фальшивомонетництво: використання апробованих методик дослідження, а під час участі спеціаліста в слідчих діях – дотримання розроблених криміналістичних рекомендацій; використання їх лише уповноваженими особами; суворе дотримання вимог закону; дотримання етичних норм; дотримання прав і законних інтересів учасників кримінального процесу; створення безпечних умов використання вказаних знань для всіх учасників кримінального судочинства;
– запропоновані варіанти внесення змін до законодавства України, спрямовані на вдосконалення використання спеціальних знань у кримінальному процесі (див. висновки);
удосконалено:
– порядок та механізм залучення спеціалістів до проведення окремих слідчих дій у ході розслідування фальшивомонетництва;
– процедуру підготовки та призначення експертиз фальшивих грошових знаків під час розслідування розглядуваного виду злочинів;
– визначення експертної ініціативи і закріплення даного положення в ст. 77 КПК України: «Якщо в процесі дослідження експерт встановить факти, які можуть мати значення для справи, але з приводу яких йому не були поставлені питання, він повідомляє про це орган, який призначив експертизу, і погоджує з ним подальші дії»;
– процес підготовки та призначення експертизи у справах про фальшивомонетництво, що включає систему кримінально-процесуальних дій і тактичних прийомів слідчого, складається з таких етапів: прийняття рішення про необхідність призначення експертизи; вибір моменту призначення експертизи; підбір об’єктів і матеріалів, що надаються в розпорядження експерта; вирішення питання щодо меж і обсягу ознайомлення експерта з матеріалами справи;
дістало подальший розвиток:
– класифікація форм використання спеціальних знань під час розслідування злочинів;
– розмежування процесуального статусу експерта і спеціаліста та диференціація висновку спеціаліста від висновку експерта;
– практичне обґрунтування необхідності проведення криміналістичних експертиз до порушення кримінальної справи.
Таким чином, у дисертації розроблені теоретичні положення та запропоновано низку практичних рекомендацій щодо напрямів кримінально-процесуального та криміналістичного забезпечення розслідування фальшивомонетництва.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані автором положення, висновки, рекомендації та пропозиції використовуються:
– у практичній діяльності слідчих підрозділів як рекомендації та пропозиції, спрямовані на вдосконалення розслідування фальшивомонетництва (акт впровадження ГСУ МВС України від 24.11.2011 р.);
– у навчальному процесі при викладанні курсу криміналістики і спеціальних курсів із розслідування окремих видів злочинів у юридичних вищих навчальних закладах, а також у системі підвищення кваліфікації (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 22.12.2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та рекомендації дисертації доповідались на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Криміналістика у протидії злочинності» (м. Київ, 16 жовтня 2009 р.); Міжнародному науково-практичному семінарі «Криміналістичне забезпечення розслідування та розкриття злочинів» (м. Київ, 30 квітня 2010 р.), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні» (м. Запоріжжя, 23 квітня 2010 р.), круглому столі «Проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства України на сучасному етапі» (м. Київ, 20 травня 2011 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дослідження, що сформульовані в дисертації, відображено в 7 наукових публікаціях, серед яких три статті у виданнях, включених МОНмолодьспорту України до переліку наукових фахових видань з юридичних наук, і чотири статті у збірниках тез наукових доповідей, оприлюднених на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях.
- Список літератури:
- ВИСНОВКИ
Напрацьований у процесі проведення дослідження матеріал дозволяє сформулювати наукові положення та рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни, та мають значення для науки і практики, зокрема:
1. Під спеціальними знаннями, що використовуються в процесі розслідування фальшивомонетництва, слід розуміти систему незагальновідомих, незагальнодоступних, науково обґрунтованих і апробованих практикою знань теоретичного та прикладного характеру в галузі науки, техніки, мистецтва чи ремесла, отриманих унаслідок спеціальної підготовки, підвищення кваліфікації, самоосвіти, наукової діяльності, досвіду практичної роботи за спеціальністю, що не становлять професійних знань суб’єкта доказування і використовуються з метою одержання доказової та орієнтуючої інформації, необхідної для встановлення істини в кримінальних справах у випадках і порядку, визначених кримінально-процесуальним законодавством.
2. Упорядкуванню процесу використання спеціальних знань у ході розслідування сприятиме доповнення КПК України положеннями такого змісту: а) статтею «Допит спеціаліста» - «1. Слідчий, дізнавач має право за власною ініціативою або за клопотанням сторін, свідків допитати спеціаліста з питань, що входять в його компетенцію і вимагають роз’яснення під час розслідування кримінальної справи. 2. Допит спеціаліста може бути проведений для надання роз’яснення наданого ним висновку, а також з питань, які не були предметом дослідження у висновку спеціаліста, але входять в його компетенцію. 3. Спеціаліст, який з’явився до слідчого, дізнавача за ініціативою сторін, має бути допитаний в обов’язковому порядку. 4. Предмет показань спеціаліста складають питання, пов’язані з спеціальними знаннями, якими він володіє. У разі, якщо особа не має спеціалізації в питаннях, що вимагають роз’яснення, вона не може виступати як спеціаліст. 5. Під час надання показань спеціаліст може вийти за межі поставлених питань, якщо вважатиме за необхідне зробити додаткові роз’яснення щодо предмета допиту. 6. Про кожний допит спеціаліста слідчий складає протокол із додержанням вимог статті 85 даного Кодексу»; б) доповненням ч. 2 ст. 65 КПК України словами, що: «Ці дані встановлюються: …, висновком спеціаліста…»; в) викладенням ч. 3 ст. 66 КПК України в редакції: «У передбачених законом випадках особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі доручити підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, провести оперативно-розшукові заходи, установам, що здійснюють ведення криміналістичних обліків та колекцій, провести перевірки за криміналістичними обліками для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами в кримінальній справі. Результати перевірок за криміналістичними обліками надаються особі, яка провадить дізнання, слідчому, прокурору та суду у формі висновків спеціалістів».
3. Право експертної ініціативи закріпити в ст. 77 КПК України, доповнивши її частиною 5 такого змісту: «Якщо в процесі дослідження експерт установить факти, які можуть мати значення для справи, але з приводу яких йому не були поставлені питання, він повідомляє про це орган, який призначив експертизу, і погоджує з ним подальші дії».
4. Порядок допиту експерта потребує врегулювання в КПК України, для чого ст. 201 слід викласти в такій редакції: «Ознайомившись із висновком експерта, слідчий має право за власною ініціативою або за клопотанням учасників процесу допитати експерта з метою одержання роз’яснення або доповнення висновку, якщо не потрібне проведення додаткових досліджень. Клопотання вказаних осіб про участь у допиті експерта підлягає обов’язковому задоволенню. У допиті експерта за рішенням слідчого або клопотанням обвинуваченого, підозрюваного, їх захисника і законних представників, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників може брати участь спеціаліст, про що робиться відповідна відмітка в протоколі допиту експерта. Спеціаліст має право з дозволу слідчого ставити експертові питання, що стосуються роз’яснення даного експертом висновку. Допит експерта до надання ним свого висновку не допускається. Експерт не може бути допитаний з приводу відомостей, що стали йому відомими у зв’язку із проведенням судової експертизи, якщо вони не відносяться до предмета цієї судової експертизи. Про допит експерта складається протокол».
5. Спеціаліст у кримінальному процесі – це не зацікавлена в справі особа, яка володіє спеціальними знаннями в науці, техніці, мистецтві чи ремеслі і залучається до участі в слідчих діях у порядку, передбаченому КПК України, для сприяння у виявленні, фіксації та вилученні предметів і документів, застосуванні НТЗ та дослідженні матеріалів кримінальної справи, для формулювання питань експерту, а також для роз’яснення сторонам питань, що входять у його професійну компетенцію, шляхом надання показань, висновку спеціаліста та складання письмових довідок. Визначення поняття «спеціаліст» доцільно включити до переліку термінів у новому КПК України.
6. У відомчому нормативному акті передбачити положення про порядок створення постійно діючих СОГ, що спеціалізуються на розслідуванні фальшивомонетництва, до складу яких обов‘язково включати спеціалістів у даній галузі.
7. Для відображення діяльності спеціаліста у слідчій дії ст. 195 КПК України доповнити положенням такого змісту: «...якщо спеціаліст брав участь в огляді місця події, він складає довідку встановленої форми до протоколу огляду, в якій повинні викладатися його консультації, рекомендації з питань, що вимагають спеціальних знань і можуть бути використані правоохоронними органами для розслідування злочинів».
8. Забезпеченню швидкості та об‘єктивності перевірки інформації про фальшивомонетництво сприятиме закріплення в КПК України права проведення експертизи вилучених об‘єктів до порушення кримінальної справи.
9. Перелік випадків обов‘язкового призначення експертиз, що визначений у ст. 76 КПК України, потребує доповнення пунктом такого змісту: «для встановлення факту підробки грошових знаків».
10. Частину 4 ст. 196 КПК України доповнити таким положенням: «У випадку проведення судової експертизи в експертній установі слідчий має право через керівника цієї установи викликати експерта з метою отримання відомостей про його спеціальність, компетенцію та стаж роботи, а також з’ясування відсутності підстав для його відводу, передбачених цим Кодексом».
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абакиров К. К. Процессуальные и организационные проблемы применения специальных познаний при производстве судебных экспертиз: По материалам Российской Федерации и Кыргызской Республики : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : специальность 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика; теория оперативно-розыскной деятельности» / К. К. Абакиров. М., 2000. 24 с.
2. Абдирова Г. А. Использование специальных экономических (бухгалтерских) знаний при расследовании преступлений, совершаемых в сфере банковской деятельности : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : специальность 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Г. А. Абдирова. Челябинск, 2003. 26 с.
3. Абрамова В. М. Експертні помилки: сутність, генезис, шляхи подолання : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза» / В. М. Абрамова. – К., 2005. – 18 с.
4. Авдошин В. В. Определение подлинности и платежеспособности денежных знаков : метод. пособие / В. В. Авдошин. 3-е изд., испр. и доп. М. : ИнтерКрим-пресс, 2008. 104 с.
5. Аверьянова Т. В. Некоторые проблемы практики судебной экспертизы и пути их решения / Т. В. Аверьянова // Эксперт-криминалист. – 2008. – № 4. – С. 2–4.
6. Аверьянова Т. В. Содержание и характеристика методов судебно-экспертных исследований / Т. В. Аверьянова. Алма-Ата : Каз. НИИСЭ, 1991. 223 с.
7. Адигамова Г. З. Изменения уголовно-процессуального законодательства и процессуальный статус специалиста / Г. З. Адигамова // Проблемы применения норм уголовно-процессуального законодательства РФ в деятельности правоохранительных органов: материалы Всероссийской научно-практической конференции. Челябинск, 2004. С. 37.
8. Азаренко В. М. Тактические основы взаимодействия участников подготовки и проведения криминалистической экспертизы по уголовным делам : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : специальность 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика; теория оперативно-розыскной деятельности» / В. М. Азаренко. СПб., 2000. 22 с.
9. Алексеева Е. С. Использование специальных этнологических знаний при производстве по уголовным делам : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : специальность 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Е. С. Алексеева. Саратов, 2007. 24 с.
10. Аминев Ф. Г. Роль и значение судебных экспертиз в расследовании преступлений / Ф. Г. Аминев // Эксперт-криминалист. – 2008. – № 2. – С. 2–3.
11. Ароцкер Л. Е. Использование данных криминалистики в судебном разбирательстве уголовных дел / Л. Е. Ароцкер. – М. : Юрид. лит., 1964. 223 с.
12. Ароцкер Л. Е. Организационные и процессуальные вопросы использования ЭВМ в экспертной практике / Л. Е. Ароцкер // Криминалистика и судебная экспертиза. Киев : РИО МВД УССР, 1969. – Вып. 6. С. 182–189.
13. Ароцкер Л. Е. Сущность криминалистической экспертизы / Л. Е. Ароцкер // Криминалистическая экспертиза. – М., 1966. Вып. 1. – С. 5354.
14. Арсеньев В. Д. Вещественные доказательства в советском уголовном процессе : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук / В. Д. Арсеньев. М., 1957. 16 с.
15. Арсеньев В. Д. Использование специальных знаний при установлении фактических обстоятельств уголовного дела / В. Д. Арсеньев, В. Г. Заблоцкий. – Красноярск : Изд-во Краснояр. ун-та, 1986. – 152 с.
16. Арсеньев В. Д. Истина, достоверность и обоснованность в следственных и судебных актах / В. Д. Арсеньев // Вопросы теории судебной экспертизы: Сборник научных трудов ВНИИСЭ. М., 1979. Вып. 39. – С. 9–11.
17. Арсеньев В. Д. Основание назначения судебной экспертизы / В. Д. Арсеньев // Социалистическая законность. 1975. № 9. С. 5456.
18. Арсеньев В. Д. Основы теории доказательств в советском уголовном процессе : учеб. пособие / В. Д. Арсеньев. – Иркутск : Иркут. гос. ун-т, 1970. – 156 с.
19. Арсеньев В. Д. О процессуальной природе производства исследований и процессуальном положении участвующих в них лиц. Проблемы информационного и математического обеспечения экспертных исследований в целях решения задач судебной экспертизы: Тезисы докладов и сообщений на Всесоюзной научно-практической конференции / В. Д. Арсеньев. М., 1983. – С. 65–71.
20. Асатрян Х. А. Расследование и раскрытие фальшивомонетничества, совершенного организационными преступными группами: По материалам Восточной Сибири : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : специальность 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Х. А. Асатрян. Иркутск, 2008. 24 с.
21. Астапкина С. М. Участие специалиста-криминалиста в расследовании преступлений / С. М. Астапкина, Л. П. Дубровицкая, Ю. Г. Плесовских. – М. : УМЦ при ГУК МВД РФ, 1992. – 72 с.
22. Ахмедова М. Б. Сущность специальных знаний и возможности их использования в уголовном судопроизводстве / М. Б. Ахмедова // Вестник Саратовской государственной академии права. – 2009. – № 2(66). – С. 202–206.
23. Баглаев Д. А. Особенности первоначального этапа расследования фальшивомонетничества : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : специальность 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Д. А. Баглаев. Екатеринбург, 2009. 30 с.
24. Бакин Е.А. Допросы участников досудебного уголовного судопроизводства. Некоторые особенности проведения проверки показаний на месте : метод. пособие / Е. А. Бакин, И. Ф. Алешина. М. : Новый Юрист, 2002. 440 с.
25. Бакин Е. А. Судебные экспертизы на стадии досудебного уголовного судопроизводства : метод. пособие / Е. А. Бакин, И. Ф. Алешина. – Ч. 1. – М. : Генер. прокуратура Росс. Федерации, 2003. 80 с.
26. Баршев Я. И. Основания уголовного судопроизводства, с применением к российскому уголовному судопроизводству / Я. И. Баршев. СПб. : тип. 2 отд-ния Собств. Е.И.В. канцелярии, 1841. 297 с.
27. Бахин В. П. Некоторые аспекты изучения практики борьбы с преступностью (данные исследований за 19802002 г.) / В. П. Бахин, Н. С. Карпов. – Киев : НАВДУ, 2002. – 458 с.
28. Безлепкин Б. Т. Краткое пособие для следователя и дознавателя / Б. Т. Безлепкин. – М. : Проспект, 2011. – 153 с.
29. Безлепкин Б. Т. Настольная книга следователя и дознавателя / Б. Т. Безлепкин. М. : Проспект, 2009. 288 с.
30. Безлепкин Б. Т. Уголовный процесс России : учеб. пособие / Б. Т. Безлепкин. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ТК Велби, Проспект, 2004. – 480 с.
31. Белкин А. Р. Теория доказывания в уголовном судопроизводстве / А. Р. Белкин. М. : Норма, 2007. 528 с.
32. Белкин Р. С. Криминалистическая энциклопедия : справ. пособие / Р. С. Белкин. – 2-е изд., доп. – М. : Мегатрон-XXI, 2000. – 334 с.
33. Белкин Р. С. Курс криминалистики : учеб. пособие / Р. С. Белкин. 3-е изд., доп. М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. 837 с.
34. Белкин Р. С. Методологические основы предварительного следствия / Р. С. Белкин // Руководство для следователей. М. : Юрид. лит., 1971. 521 с.
35. Белкин Р. С. Собирание, исследование и оценка доказательств / Р. С. Белкин. – М. : Наука, 1966. 295 с.
36. Белкин Р. С. Тактика следственных действий / Р. С. Белкин, Е. М. Лившиц. – М. : Новый Юрист, 1997. – 286 с.
37. Белкин Р. С. Методические проблемы комплексной экспертизы / Р. С. Белкин // Проблемы организации и проведения комплексных экспертных исследований. – М., 1985. – С. 3845.
38. Белоковыльский М. С. Участие адвоката в проверке и оценке допустимости заключения эксперта в уголовном процессе: анализ соблюдения требований закона на этапах производства судебной экспертизы и оформления заключения эксперта / М. С. Белоковыльский // Адвокат. М. : Законодательство и экономика. 2010. № 9. С. 1823.
39. Берзин В. Ф. Логические аспекты оценки заключения эксперта-криминалиста / В. Ф. Берзин // Криминалистика и судебная экспертиза. Киев, 1978. – Вып. 16. – С. 1523.
40. Богачук В. С. Проблеми участі спеціаліста при проведенні слідчого огляду по справах про фальшивомонетництво [Електронний ресурс] / В. С. Богачук // Оргкомiтет ВНПIК. – Режим доступу : http://intkonf.org/bogachuk-vs-problemi-uchasti-spetsialista-pri-provedenni-slidchogo-oglyadu-po-spravah-pro-falshivomonetnitstvo/.
41. Богодухова Е. Д. Процессуальная регламентация деятельности технических помощников эксперта / Е. Д. Богодухова // Процессуальные аспекты судебной экспертизы. М., 1986. С. 52–62.
42. Божкова Н. Р. Заключение специалиста / Н. Р. Божкова // Актуальные проблемы российского права. М. : Изд-во МГЮА, 2008. – № 4(9). – С. 311–314.
43. Божкова Н. Р. Специалист как участник уголовного судопроизводства / Н. Р. Божкова // Эксперт-криминалист. – 2008. – № 2. – С. 7–8.
44. Божьев В. П. Изменение УПК – не всегда средство его совершенствования / В. П. Божьев // Законность. – 2005. – № 8. – С. 26.
45. Бондар В. С. Інтегративна модель використання спеціальних криміналістичних знань у кримінальному судочинстві / В. С. Бондар, М. Я. Сегай // Вісник Академії адвокатури України. – 2008. – № 3(13). – С. 72–75.
46. Бондар В. С. Правові засади оптимізації використання спеціальних криміналістичних знань в обліковій діяльності при розслідуванні злочинів / В. С. Бондар // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. – 2010. – № 1. – С. 87–95.
47. Бондар В. С. Проблеми теорії і практики використання спеціальних криміналістичних знань в розслідуванні крадіжок з проникненням у житло : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / В. С. Бондар. – К., 2008. – 20 с.
48. Бондаренко О. О. Поняття спеціальних знань та спеціаліста в кримінальному судочинстві / О. О. Бондаренко // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – 2000. – Вип. 2. – С. 104108.
49. Бондаренко О. О. Процесуальний статус обізнаних осіб та їх правовідносини з дізнавачем і слідчим у кримінальному судочинстві України : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / О. О. Бондаренко. – Х., 2004. – 19 с.
50. Бородин С. В. Вопросы теории и практики судебной экспертизы / С. В. Бородин, А. Я. Палиашвили ; под ред. Д. С. Карева. – М. : Госюриздат, 1963. – 620 с.
51. Буринский Е. Ф. Судебная экспертиза документов / Е. Ф. Буринский. – СПб. : Труд, 1903. – 368 с.
52. Бурыка Д. А. Проблемы организации и тактики предъявления для опознания / Д. А. Бурыка. – М. : Юрлитинформ, 2007. – 240 с.
53. Бушуев В. В. Некоторые аспекты психологии деятельности судебного эксперта / В. В. Бушуев // Эксперт-криминалист. 2008. № 2. С. 9–10.
54. Быков В. М. Заключение специалиста / В. М. Быков // Законность. 2004. № 9. С. 2124.
55. Бычкова С. Ф. Организация назначения и производства судебной экспертизы : учеб. пособие / С. Ф. Бычкова. – Алматы : Жет жаргы, 1999. – 98 с.
56. Бычкова С. Ф. Теория и практика судебной экспертизы : учеб. пособие : в 4 т. Т. 1 : Организация, назначение и производство судебной экспертизы. – Алматы : Жетi Жаргы, 1999. 272 с.
57. Вандер М. Б. Объективизация доказывания в уголовном процессе с применением научно- технических средств / М. Б. Вандер. СПб. : Ин-т повышения квалификации прокурор.-следств. работников Генер. прокуратуры РФ, 1994. 82 с.
58. Вандер М. Б. Тактика криминалистической экспертизы материалов, веществ и изделий / М. Б. Вандер. – СПб. : Ин-т повышения квалификации прокурор.-следств. работников Генер. прокуратуры РФ, 1993. – 75 с.
59. Варфоломеєва Т. В. Науково-практичний коментар до Закону України «Про адвокатуру» / Т. В. Варфоломеєва, С. В. Гончаренко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 432 с.
60. Васильев А. А. Судебная аппаратно-компьютерная экспертиза: Правовые, организационные и методические аспекты : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : специальность 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / А. А. Васильев. М., 2003. 27 с.
61. Васильев В. Л. Юридическая психология / В. Л. Васильев. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1974. 96 с.
62. Васяев А. А. Следует ли доверять заключениям эксперта по экспертизам, проведенным в ходе предварительного расследования / А. А. Васяев // Адвокат. – 2010. – № 1. – С. 14–17.
63. Веренич И. В. Использование специальных знаний в процессе расследования преступлений, совершенных в сфере строительства, эксплуатации зданий и сооружений : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : специальность 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика; оперативно-розыскная деятельность» / И. В. Веренич. М., 2010. 27 с.
64. Весельський В. К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні, організаційні і тактичні аспекти) : моногр. / В. К. Весельський. К. : НАВСУ-НВТ «Правник», 1999. 126 с.
65. Взаимодействие следователя и эксперта-криминалиста при производстве следственных действий : учеб. пособие / Под ред. И. Н. Кожевникова. – М. : ЭКЦ МВД РФ, 1995. – 152 с.
66. Винберг А. А. Общая характеристика методов экспертного исследования / А. А. Винберг, А. Р. Шляхов // Общее учение о методах судебной экспертизы: Сборник научных трудов ВНИИСЭ. М., 1977. Вып. 28. С. 4359.
67. Винберг А. И. Криминалистическая экспертиза в советском уголовном процессе / А. И. Винберг. – М. : Госюриздат, 1956. 220 с.
68. Виницкий Л. В. Использование специальных знаний для решения правовых вопросов / Л. В. Виницкий, С. Л. Мельник // Вестник Южно-Уральского государственного университета. Сер. : Право. 2007. Т. 90. № 18. С. 2730.
69. Виницкий Л. В. Научное наследие И. Я. Фойницкого и современные проблемы использования специальных знаний в уголовном судопроизводстве / Л. В. Виницкий, С. Л. Мельник // Вестник Омского университета. Сер. : Право. 2008. № 1. С. 3137.
70. Виницкий Л. В. Специалист на предварительном следствии по УПК России, Беларуси и Казахстана / Л. В. Виницкий // Вестник Южно-Уральского государственного университета. – 2007. – № 28(100). – Серия «Право». – Вып. 12. – С. 25–30.
71. Виноградов И. В. Экспертизы на предварительном следствии / И. В. Виноградов, Г. И. Кочаров, Н. А. Селиванов. 2-е изд., перараб. и доп. М. : Юрид. лит., 1967. 248 с.
72. Владимиров Л. Е. Учение об уголовных доказательствах: Части: Общая и Особенная / Л. Е. Владимиров. – 3-е изд., изм. и законченное. – СПб. : Законоведение, 1910. – 440 с.
73. Внуков В. И. Особенности назначения, производства и использования результатов независимых экспертиз при расследовании преступлений : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : специальность 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / В. И. Внуков. Волгоград, 2004. 26 с.
74. Возможности производства судебной экспертизы в государственных судебно-экспертных учреждениях Минюста России / Под ред. Т. П. Москвиной. – М. : РФЦСЭ МЮ РФ, Антидор, 2004. – 512 с.
75. Волобуев А. Расследование экономических преступлений: Опыт России и Украины / А. Волобуев // Российская юстиция. 2000. № 4. С. 51–52.
76. Волобуєва О. О. Взаємодія слідчого з фахівцями під час збору інформації про особу, яка вчинила злочин : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза» / О. О. Волобуєва. – К., 2006. – 20 с.
77. Волошин О. Г. Участь спеціаліста при проведенні слідчих дій у розслідуванні злочинів, вчинених наркоманами / О. Г. Волошин // Криминалистика и судебная экспертиза. – 2009. № 55. С. 41–45.
78. Воробей О. Підробка сучасних паперових грошових знаків / О. Воробей // Право України. – 2001. – № 6. – С. 106108.
79. Воробей О. В. Техніко-криміналістичне дослідження документів : навч.- метод. посіб. / О. В. Воробей, І. М. Мельников, О. Г. Волошин. – К. : ЦУЛ, 2008. – 304 с.
80. Гаевой А. И. Первоначальный этап расследования преступлений, связанных с фальшивомонетничеством: По материалам Северо-Кавказского региона : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : специальность 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / А. И. Гаевой. Волгоград, 2001. 28 с.
81. Галкин В. М. Средства доказывания в уголовном процессе / В. М. Галкин. – М. : ВНИМСЭ, 1968. – Ч. 2. 450 с.
82. Герасун Л. Огляд речових доказів у криміналістичному кабінеті / Л. Герасун // Радянське право. – 1963. – № 5. С. 68.
83. Глосарій з дисципліни криміналістика (словник криміналістичних термінів) (відповідно до вимог ЕСТS) / Уклад. : В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель та ін. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2008. – 96 с.
84. Гончаренко В. Г. Науково-технічні засоби у роботі слідчого / В. Г. Гончаренко. – К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1972. 208 с.
85. Гончаренко В. Г. Про призначення судової експертизи адвокатом / В. Г. Гончаренко // Вісник Академії адвокатури України. – К., 2008. – Вип. 13. – С. 5–10.
86. Гончаренко В. Г. Спеціальні знання: генезис, предмет, рівні, форми використання в доказуванні / В. Г. Гончаренко, В. В. Курдюков, К. В. Легких // Вісник Академії адвокатури України. – 2007. – Чис. 2(9). – С. 22–34.
87. Гончаренко В. И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве (методологические вопросы) / В. И. Гончаренко. – Киев : Вищ. шк., 1980. – 160 с.
88. Гончаренко В. И. Процессуальные и общеметодологические вопросы использования кибернетики в судебных экспертизах / В. И. Гончаренко // Криминалистика и судебная экспертиза. Киев, 1984. Вып. 29. С. 1623.
89. Гора І. В. Криміналістичні експертизи та дослідження, що проводяться у системі правоохоронних органів України : наук.-практ. посіб. / І. В. Гора, В. А. Колесник. К. : Вид-во Акад. СБУ, 1999. 80 с.
90. Городокин В. А. Использование специальных автотехнических знаний при расследовании преступлений, связанных с нарушением правил дорожного движения и эксплуатации транспортных средств : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : специальность 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / В. А. Городокин. Екатеринбург, 2009. 25 с.
91. Горошко Е. Ю. К вопросу об оформлении заключений комплексных экспертных исследований / Е. Ю. Горошко // Эксперт-криминалист. – 2009. – № 3. – С. 13–15.
92. Горянов Ю. И. Судебная экспертиза в современном уголовном судопроизводстве: правовое регулирование и правоприменительная практика : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : специальность 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Ю. И. Горянов. М., 2006. 24 с.
93. Граве А. В. Использование специальных знаний в стадии возбуждения уголовного дела о незаконном экспорте (передаче) товаров и технологий двойного назначения : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : специальность 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика; оперативно-розыскная деятельность» / А. В. Граве. М., 2010. 31 с.
94. Грамович Г. И. Тактика использования специальных знаний в раскрытии и расследовании преступлений : учеб. пособие. – Минск : МВШ МВД СССР, 1987. – 66 с.
95. Грицкова И. Е. Уголовно-процессуальные основы деятельности экспертно-криминалистических подразделений МВД Российской Федерации / И. Е. Грицкова, О. Ю. Кумко, В. А. Снетков. – М. : ЭКЦ МВД РФ, 2007. – 204 с.
96. Гришина Е.П. Криминалистическая методика расследования преступлений с участием лиц, обладающих специальными познаниями // Эксперт-криминалист. – 2009. – № 4. – С. 2–3.
97. Гришина Е. П. Перспективы использования специальных знаний психолога в уголовном судопроизводстве / Е. П. Гришина // Уголовный процесс. 2005. № 7. С. 1314.
98. Гродзинский М. М. Учение о доказательствах и его эволюция : оттиск из книги «Архив криминологии и судебной медицины № 1 за 1925 г. Харьков : Юрид. изд-во НКЮ УССР, 1925. 21 с.
99. Громов Н. А. Уголовный процесс России : учеб. пособие / Н. А. Громов. М. : Юристъ, 1998. – 552 с.
100. Грузкова В. Г. О специальных знаниях эксперта-почерковеда / В. Г. Грузкова // Криминалистика и судебная экспертиза. – 1979. – Вып. 18. – Киев, 1979. – С. 1821.
101. Гусев А. В. О концепции неэкспертной реализации специальных криминалистических познаний в уголовном судопроизводстве / А. В. Гусев // Ученые-криминалисты и их роль в совершенствовании научных основ уголовного судопроизводства : Материалы вуз. юбилейной науч.-практ. конф. (к 85 летию со дня рождения Р. С. Белкина) : в 2 х ч. – Ч. 1. – М. : Акад. упр. МВД России, 2007. – С. 295–297.
102. Гуськова А. П. Значение использования специальных знаний специалистов-психологов в уголовном судопроизводстве России / А. П. Гуськова // Вестник Оренбургского государственного университета. 2007. № 3. С. 4–7.
103. Данилова Н. А. Процессуальные и тактические особенности использования специальных знаний (производство экспертизы и допрос эксперта) / Н. А. Данилова, С. П. Кушниренко, Т. Г. Николаева // Вестник Санкт-Петербургского университета МВД России. 2006. № 2. С. 255259.
104. Дворкин А. И. Предварительное исследование доказательств при расследовании преступлений : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / А.И. Дворкин. – М., 1974. – 20 с.
105. Джавадов Фуад Муса огли. Концептуальні основи розвитку судової експертизи в сучасних умовах : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Джавадов Фуад Муса огли. – К., 2000. – 30 с.
106. Джуманбетова А. А. Использование специальных знаний при установлении связи «преступник жертва» : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : специальность 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / А. А. Джуманбетова. М., 2004. 26 с.
107. Дубець О. С. Участь спеціаліста в проведенні обшуку при розслідуванні підроблення документів, печаток, штампів, бланків та їх збуту [Електронний ресурс] / О. С. Дубець. Режим доступу : http://intkonf.org/2009/05/.
108. Духовской М. В. Русский уголовный процесс / М. В. Духовской. М. : Тип. А. П. Поплавского, 1910. 448 с.
109. Евстигнеева О. В. Использование специальных знаний в доказывании на предварительном следствии : учеб. пособие / О. В. Евстигнеева. – Саратов : СГАП, 2001. – 80 с.
110. Евстратова Ю. А. Системный анализ специальных знаний, используемых в расследовании и раскрытии криминальных банкротств : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : специальность 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Ю. А. Евстратова. Иркутск, 2008. 22 с.
111. Егорова О. В. Особенности оценки заключения эксперта: критерии достоверности Электронный ресурс / О. В. Егорова. Режим доступа : http://vologda.arbitr.ru/index?tid=633200023&nd=458200811.
112. Екимовская А. Н. Особенности производства допроса с участием специалиста по делам о преступлениях, связанных с профессиональной деятельностью / А. Н. Екимовская // Вестник Саратовской государственной академии права. – 2010. – № 5(75). – С. 132–135.
113. Експертизи в судовій практиці / За заг. ред. В. Г. Гончаренка. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 388 с.
114. Елистратов А. Вспомнить все. Для расследования тяжких преступлений специалисты все чаще привлекают специалистов по активации памяти свидетелей / А. Елистратов // Вечерний Саранск. 2009. 16 сентября.
115. Еремин С. Н. Теоретические и практические проблемы участия специалиста в уголовном процессе / С. Н. Еремин, Н. А. Духно, Ю. Г. Корухов. – М. : ЮИ МГУПС, 2005. – 175 с.
116. Жбанков В. А. Образцы для сравнительного исследования в уголовном судопроизводстве / В. А. Жбанков. – М. : ВШ МВД СССР, 1969. 61 с.
117. Жгенти О. В. Правовые и научно-организационные основы производства судебных экспертиз в экспертном учреждении : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : специальность 12.00.09 «Уголовный процесс; судоустройство; прокурорский надзор; криминалистика» / О. В. Жгенти. М., 1982. 17 с.
118. Жогин Н. В. Предварительное следствие в советском уголовном процессе / Н. В. Жогин, Ф. Н. Фаткуллин. М. : Юрид. лит., 1965. 367 с.
119. Жук М. С. Использование специальных знаний на первоначальном этапе расследования поджогов : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : специальность 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / М. С. Жук. Краснодар, 2003. 24 с.
120. Зайцев Р. В. К вопросу о назначении криминалистических экспертиз до возбуждения уголовного дела / Р. В. Зайцев // Актуальные проблемы российского права. – М., 2007. № 1(4). – С. 629–636.
121. Зайцев Р. В. Криминалистические экспертизы как средство получения и проверки доказательств по уголовным делам : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : специальность 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Р. В. Зайцев. М., 2008. 26 с.
122. Зайцева Е. А. Концепция развития института судебной экспертизы в условиях состязательного уголовного судопроизводства : автореф. дис. на соиск. учен. степ. д-ра юрид. наук : специальность 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Е. А. Зайцева. М., 2008. 52 с.
123. Зайцева Е. А. Применение специальных познаний в уголовном судопроизводстве : учеб. пособие / Е. А. Зайцева. – Волгоград : ВА МВД России, 2005. – 148 с.
124. Закатов А. А. Использование научно-технических средств и специальных знаний в расследовании преступлений / А. А. Закатов, Ю. Н. Оропай. – Киев : РИО МВД УССР, 1980. – 104 с.
125. Зельбес И. Организация судебных экспертиз: практика США, проблемы России / И. Зельбес, А. Леви // Российская юстиция. – 1996.– № 7. – С. 28.
126. Зигура Н. А. Использование специальных знаний для обнаружения, изъятия, фиксации и закрепления энергозависимой компьютерной информации / Н. А. Зигура // Вестник Южно-Уральского государственного университета. Сер. : Право. 2007. № 4. С. 6165.
127. Зинин А. М. Судебная экспертиза / А. М. Зинин, Н. П. Майлис. – М. : Право и закон, 2002. – 320 c.
128. Зинин А. М. Участие специалиста в процессуальных действиях / А. М. Зинин. – М. : Проспект, 2011. – 160 с.
129. Зинин С. В. Криминалист в следственных действиях / А. М. Зинин. – М. : Право и Закон, Экзамен, 2004. – 144 c.
130. Значение экспертизы в расследовании преступлений : учеб.-метод. пособие / А. Ф. Аубакиров, А. Я. Гинзбург, Ю. Д. Лившиц. Караганда, 1991. 100 с.
131. Зорин Л. В. Процессуальные права и обязанности эксперта при назначении экспертизы в судебном разбирательстве / Л. В. Зорин // Вестник Южно-Уральского государственного университета. 2009. № 19(152). Вып. 18. С. 2125.
132. Зорин Л. В. Процессуальные формы деятельности специалиста / Л. В. Зорин // Вестник Южно-Уральского государственного университета. – Сер. : Право. – 2006. – № 13(68). – Вып. 8. – Т. 1. – С. 84–86.
133. Зотов Б. Л. Производство и оценка достоверности криминалистической экспертизы на предварительном следствии : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук / Б. Л. Зотов. М., 1953. 11 с.
134. Зотов Д. В. Уголовно-процессуальное доказывание и научно-технические достижения. Теоретические проблемы : моногр. / Д. В. Зотов. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 2005. – 200 с.
135. Зуев Е. И. Непроцессуальная помощь сотрудника криминалистического подразделения следователю / Е. И. Зуев. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1975. – 89 с.
136. Зуев Е. И. Положение специалиста и эксперта по уголовно-процессуальному законодательству / Е. И. Зуев // Некоторые вопросы борьбы с преступностью : сб. науч. ст. Алма-Ата : Казахстан, 1970. С. 127128.
137. Зуев Е. И. Современное представление о специальных познаниях в судопроизводстве / Е. И. Зуев // Новые разработки и дискуссионные проблемы теории и практики судебной экспертизы. – М., 1985. – Вып. 1. – С. 1–13.
138. Зуйков Г. Г. Общие вопросы использования специальных познаний в процессе предварительного расследования / Г. Г. Зуйков // Криминалистическая экспертиза. – Вып. 1. – М., 1966. – С. 113–125.
139. Зусь Л. Б. Механизм уголовно-процессуального регулирования / Л. Б. Зусь. – Владивосток : Изд-во Дальневост. ун-та, 1976. 108 с.
140. Ивашков В. А. Деятельность экспертно-криминалистических подразделений органов внутренних дел по применению экспертно-криминалистических методов и средств в раскрытии и расследовании преступлений / В. А. Ивашков, М. Н. Овсянникова ; под ред. В. А. Снеткова. – М. : б. и., 1996. – 104 с.
141. Ильина А. М. Обязательное использование специальных познаний в уголовном процессе : дис... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Ильина Анастасия Михайловна. Екатеринбург, 2005. 303 с.
142. Ищенко П. П. Получение розыскной информации в ходе предварительного исследования следов преступления / П. П. Ищенко. М. : Берегиня, 1994. 220 с.
143. Ищенко П. П. Специалист в следственных действиях (уголовно-процессуальные и криминалистические аспекты) / П. П. Ищенко. – М. : Юрид. лит., 1990. 160 с.
144. Іщенко А. В. Розвиток криміналістики та наукознавство: проблеми взаємодії / А. В. Іщенко // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ. – 1998. – № 1. – С. 160–166.
145. Каз Ц. М. Субъекты доказывания в советском уголовном процессе / Ц. М. Каз. – Саратов : Изд-во СГУ, 1968. 68 с.
146. Казаков В. Е. Проверка следственным экспериментом профессиональных или преступных навыков обвиняемых / В. Е. Казаков // Криминалистика и судебная экспертиза. – Киев, 1965. – Вып. 2. – С. 2329.
147. Казаков Е. И. Расследование фальшивомонетничества : учеб. пособие / Е. И. Казаков. – Волгоград : НИиРИО ВСШ МВД СССР, 1971. – 133 с.
148. Казанцев В. В. Криминалистическое исследование средств компьютерных технологий и программных продуктов Электронный ресурс / В. В. Казанцев. Режим доступа : http://www.allpravo.ru/library/doc5195p0/instrum5196/.
149. Казміренко Л. В. Проблема визначення змісту спеціальних знань у кримінальному судочинстві [Електронний ресурс] / Л. В. Казміренко. Режим доступу : http://intkonf.org/2009/05/.
150. Калайдова А. С. Вопросы развития судебно-экспертной деятельности и подготовки специалистов в этой области / А. С. Калайдова // Эксперт-криминалист. – 2009. – № 2. – С. 34–36.
151. Калинкин Ю. А. Участие в уголовном судопроизводстве лиц, обладающих специальными познаниями : дис. ... канд. юрид. наук / Ю. А. Калинкин. – М., 1981. 155 с.
152. Калужна О. М. Криміналістична характеристика фальшивомонетництва : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / О. М. Калужна. – К., 2007. – 20 с.
153. Каневский Л. Л. Криминалистика : экстерн-пособие / Л. Л. Каневский. Уфа : Восточ. ун-т, 1998. – 158 с.
154. Карлина И. П. Следы на месте происшествия. Краткий справочник. – М. : ГУ ЭКЦ МВД России, 2000. – 104 с.
155. Карнеева Л. М. Доказательства и доказывание при производстве расследования : лекция / Л. М. Карнеева. Горький : ГВШМ МВД СССР, 1997. 44 с.
156. Карякин Е. А. Вовлечение специалиста в уголовное судопроизводство и последующая оценка его заключения и показаний / Е. А. Карякин // Современное право. 2006. № 6. С. 7679.
157. К
- Стоимость доставки:
- 200.00 грн