ВІКТИМОЛОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ШАХРАЙСТВА

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

АФАНАСЕНКО СВІТЛАНА ІЛЛІВНА

УДК 343.988

ВІКТИМОЛОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ШАХРАЙСТВА

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК
кандидат юридичних наук, доцент
Кулакова Наталія Володимирівна

Київ-2013

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 11
ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВОЇ 11
ХАРАКТЕРИСТИКИ ШАХРАЙСТВА 11
1.1. Ретроспективний та порівняльний аналіз кримінальних норм, що передбачають відповідальність за шахрайство 11
1.2. Стан і тенденції шахрайства 29
1.3. Кримінологічна характеристика осіб, які вчиняють шахрайство 48
Висновки до розділу 1 67
РОЗДІЛ 2 71
ВІКТИМОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ШАХРАЙСТВА 71
2.1. Характеристика жертви шахрайства 71
2.2. Віктимологічна детермінація шахрайств 90
2.3. Особливості механізму віктимної поведінки осіб, щодо яких вчиняється шахрайство 108
Висновки до розділу 2 130
РОЗДІЛ 3 134
ВІКТИМОЛОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКИ ШАХРАЙСТВА 134
3.1. Загальна віктимологічна профілактика шахрайства 134
3.2. Спеціальна віктимологічна профілактика шахрайства 154
3.3. Індивідуальна віктимологічна профілактика шахрайства 175
Висновки до розділу 3 193
ВИСНОВКИ 197
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 203
ДОДАТКИ 236

ВСТУП

Актуальність теми. Однією з важливих гарантій конституційних прав громадян є непорушність права власності, що закріплена у ст. 41. Конституції України, згідно з якою права людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави. При відносно незначній частці потерпілих від шахрайства у загальній структурі віктимізації населення – 5,84 %, більше 43,0 % із них це жінки і неповнолітні . Матеріальні збитки внаслідок скоєння таких злочинів становлять майже 28,3 мільйона гривень. Вивчення динаміки віктимізації шахрайства за період 2001-2012 рр. свідчить про щорічне зростання кількості жертв у середньому на 3,6 %. Під час скоєння цього злочину особливістю є поведінка потерпілого, яка створює умови для вчинення шахрайства. Але дані офіційної статистики не відображає реальну кримінальну ситуацію в даній сфері, оскільки це обумовлено високим рівнем латентності, а також багатьма проблемами, пов’язаними з поведінкою жертв шахрайства. Саме це обумовлює необхідність наукової розробки теорії та практики віктимологічної профілактики шахрайства та визначення системи заходів.
Результати нашого дослідження свідчать про те, що на сьогоднішній день правоохоронні органи ще не в повній мірі застосовують заходи віктимологічної профілактики, слабко володіють методикою та рекомендаціями щодо здійснення їх. Відсутність у юридичній науці прикладних розробок проблем віктимологічної профілактики шахрайств, науково обґрунтованих рекомендацій з організації та здійснення віктимологічної профілактики шахрайства обмежує можливості правоохоронних органів у здійсненні запобігання злочинності.
Теоретичним підґрунтям дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених: Ю.В. Александрова, І.Г. Богатирьова, П.А. Вороб’я, Г. Гассера, О.А. Герцензона, В.В. Голіни, Б.М. Головкіна, О.І. Гурова, І.М. Даньшина, О.М. Джужи, А.І. Долгової, В.І. Женунтія, А.П. Закалюка, А.Ф. Зелінського, Г. Еленбергера Р.А. Калюжного, В.В. Коваленка, О.Г. Колба, О.М. Костенка, Н.Ф. Кузнецової, В.В. Лунеєва, М.І.Мельника, Б. Мендельсона, В.С. Мінської, Є.М. Моісєєва, В.І. Осадчого, В.І. Полубинського, В.Я. Рибальської, Д.В. Рівмана, А.В. Савченка, В.О. Тулякова, Л.В. Франка, Г. Хентіга, Г.І. Чечель, А. Фаттаха, І.Я. Фойницького, В.І. Шакуна та інших.
Окремі аспекти поведінки жертви злочинів, її правового захисту, розробка заходів віктимологічної профілактики висвітлювалися сучасними авторами, а саме: В.А. Туляковим у дисертаційному дослідженні на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук «Вчення про жертву злочину: соціальні та правові основи», у монографії О.М. Джужи, Є.М. Моісєєва «Проблеми кримінальної віктимології (кримінологічний, психологічний та пенітенціарний аспекти».
Дослідження шахрайства та поведінки жертв цих злочинів досліджувалися у працях О.В. Лисодіда «Кримінологічні проблеми шахрайства» (1999 р.), О.В. Кравченко «Психологічні особливості шахрайства» (2005 р.), О.Р. Онищенко «Манипулирование сознанием и поведение жертв при мошенничестве» (2005 р.), К.Л. Попова «Жертва шахрайства: віктимологічне дослідження» (2007 р.), А.В. Микитчика «Запобігання шахрайству з нерухомістю» (2008 р.), О.Я. Сенича «Запобігання злочинам у сфері роздрібної торгівлі» (2010 р.), Е.Ю. Стрижова «Нравственно-психологические детерминанты мошенничества» (2011 р.) та ін. Але комплексне дослідження віктимологічної детермінації шахрайства, особливостей механізму віктимної поведінки жертв шахрайства, розробки заходів загальної, спеціальної та індивідуальної віктимологічної профілактики досліджуваного злочину не було здійснено в Україні.
Все вищевикладене зумовлює актуальність та необхідність проведення комплексного дослідження віктимологічної профілактики шахрайства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 р. (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1209-р.), Пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 рр. (наказ МВС України від 29 липня 2010 р. № 347), Плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2007-2011 рр. Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Київського національного університету внутрішніх справ (нині – НАВС, протокол № 17 від 30 жовтня 2007 р.) і зареєстрована в Управлінні координації та планування наукових досліджень Національної академії правових наук України (реєстр. № 685, 2008 р.).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення науково обґрунтованих заходів віктимологічної профілактики шахрайства.
Для досягнення зазначеної мети було визначено такі задачі:
- дослідити історико-правові засади кримінальної відповідальності за вчинення шахрайства;
- розкрити особливості стану і тенденції шахрайства;
- охарактеризувати поведінку потерпілих від шахрайства, їх роль у створенні та розвитку віктимогенної ситуації;
- з’ясувати віктимологічні детермінанти шахрайства;
- встановити механізм віктимної поведінки осіб, щодо яких вчиняється шахрайство;
- розробити пропозиції щодо удосконалення кримінального законодавства України у сфері протидії шахрайству;
- запропонувати систему заходів загальної, спеціальної та індивідуальної віктимологічної профілактики шахрайства.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають під час вчинення шахрайства, а також розробка та реалізація заходів запобігання таким посяганням.
Предмет дослідження – віктимологічна профілактика шахрайства.
Методи дослідження. Методологічною основою наукового дослідження є діалектичний метод, який визначає взаємозв’язок і взаємообумовленість вітчизняного та міжнародного досвіду, правових і організаційних засад віктимологічної профілактики шахрайства. Під час проведення дослідження були застосовані такі методи: формально-логічний застосовано під час побудови логіко-методологічних засад основних дефініцій (підрозділи 1.1, 3.1, 3,2, 3.3); історико-правовий використано при дослідженні витоків і генезису формування норм кримінальної відповідальності за вчинення шахрайства (підрозділ 1.1); порівняльно-правовий та документальний дозволив здійснити аналіз кримінального законодавства та законодавства інших держав стосовно відповідальності за вчинення шахрайства (підрозділи 1.1, 1.2); статистичні – для здійснення кримінологічної характеристики й оцінки кількісних і якісних показників досліджуваних злочинів (підрозділи 2,1, 2.2, 2.3); за допомогою соціологічного опитування досліджено ефективність правозастосовної діяльності та визначення віктимологічної детермінації шахрайства (застосовувався у всіх підрозділах); класифікації і групування дозволили охарактеризувати осіб, що вчиняють злочини та осіб, що стали жертвами шахрайства (1.3, 2.1); аналіз та синтез сприяв розробці системи суб’єктів, заходів віктимологічної профілактики шахрайства та визначенню ефективності такої діяльності (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3).
Емпіричну базу дослідження становлять: результати вивчення матеріалів 257 кримінальних справ за ст. 190 КК України за період 2007-2012 рр., результати анкетування 187 працівників органів внутрішніх справ (слідчих, працівників карного розшуку, дільничних інспекторів міліції); опитування 234 потерпілих від шахрайства, статичні відомості Управління статистичної інформації та аналізу Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України щодо кількості зареєстрованих шахрайств та жертв цих злочинів за 2007-2012 рр., а також результати вивчення та узагальнення матеріалів судової та слідчої практики.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що за характером та змістом досліджуваних питань, дисертація є одним з перших монографічних досліджень в Україні в контексті віктимологічної профілактики шахрайства. У роботі сформульовано низку нових теоретичних наукових положень та висновків, основними з яких є такі:
вперше:
- запропоновано власне визначення поняття «віктимологічна профілактика шахрайства», основними принципами якого є: 1) системність; 2) спрямованість; 3) комплексність; 4) пріоритетність прав потерпілих;
- обґрунтовано доцільність і необхідність внесення змін до санкції ч. 3 ст. 190 КК України, в частині нормативного закріплення посилення відповідальності за вчинення шахрайства;
- розроблена програма віктимологічної профілактики, що передбачає два основних напрями: 1) аналіз стану віктимологічної детермінації в суспільстві, включаючи і стан віктимізації; 2) стратегічні напрямки діяльності держави у сфері віктимологічної профілактики злочинів та реалізації права на відшкодування за рахунок держави матеріальної і моральної шкоди;
- розроблено методичні рекомендації щодо застосування заходів віктимологічної профілактики шахрайства органами внутрішніх справ;
удосконалено:
- організаційну, правову, технічну складову діяльності органів внутрішніх справ під час здійснення віктимологічної профілактики шахрайства;
- дефініцію «віктимологічна безпека», та виокремлено її ознаки: 1) стан захищеності громадян від реалізації притаманних їм віктимних властивостей та якостей; 2) виявлення, встановлення ситуацій, що сприяють вчиненню шахрайства; 3) вплив на осіб з метою відновлення або активізації їх захисних властивостей; 4) розроблення та удосконалення спеціальних засобів захисту;
- складові елементи віктимологічної характеристики осіб, які стали жертвами шахрайства, що дало можливість здійснити їх подальшу типологію та на її основі розробити заходи індивідуальної віктимологічної профілактики;
дістало подальшого розвитку:
- елементи механізму індивідуальної віктимної поведінки потерпілих від шахрайства та особливості механізму у вигляді «згорнутого» характеру, який притаманний складним, незвичним для жертви ситуаціям, що потребують швидкого реагування на них;
- підстави для класифікації ситуацій, що сприяють віктимній поведінці потерпілих від шахрайства, за ознаками характеру поведінки потерпілих у створенні ситуацій, що призвели до скоєння злочину;
- критерії класифікації віктимогенних детермінантів шахрайства, за ознаками мотивації віктимної поведінки потерпілих та змістом зовнішніх умов;
- аналіз маніпуляційних прийомів, що застосовуються під час вчинення шахрайства, під якими розуміється система комунікативного процесу взаємодії «шахрай - жертва» і послідовно здійснюється: 1) встановлення психологічного контакту; 2) маніпулювання та ініціювання ситуації у відповідності з цілями та завданнями злочинного задуму; 3) вплив на прийняття рішення;
- кодифікація законодавства щодо запобігання злочинності, що передбачає систему заходів загальної та спеціальної віктимологічної профілактики.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що результати дослідження мають можливість бути використаними у:
– законотворчому процесі – сформульовані пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства (Акт впровадження Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 28 березня 2012 р. № 04-19/14-601);
– практичній діяльності – рекомендації щодо вдосконалення діяльності правоохоронних органів щодо запобігання шахрайству та мінімізації ризику стати жертвою таких злочинів (Акт впровадження в практику УКР ГУМВС в Одеській області від 21 січня 2011 р. № 2/1064);
– навчальному процесі – під час викладання дисциплін «Кримінологія» та «Профілактика злочинів», підготовці підручників, навчальних посібників, а також проведенні занять у системі підвищення кваліфікації працівників дізнання, слідства, оперативних підрозділів (Акт впровадження в навчальний процес Одеського державного університету внутрішніх справ від 22 січня 2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Теоретичні висновки і результати дисертаційного дослідження отримані на підставі особистих досліджень авторки. Дисертація є самостійною науковою працею. У методичних рекомендаціях «Віктимологічна профілактика шахрайства» щодо застосування заходів загальної, спеціальної та індивідуальної віктимологічної профілактики шахрайства, які підготовлені у співавторстві, автору належить 40,0 % змісту (поняття, система, методологія, принципи віктимологічної профілактики) та 20,0 % – у розроблених заходах загальної, спеціальної та індивідуальної віктимологічної профілактики шахрайства (Розділ 3. «Віктимологічна профілактика шахрайства»).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дослідження доповідалися та обговорювалися на міжнародних конференціях «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави: сучасний стан, проблеми та шляхи вирішення» (м. Одеса, квітень 2009 р.); «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (м. Одеса, квітень 2011 р.) та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Проблеми розвитку транспортної галузі та удосконалення транспортного законодавства» (м. Одеса, червень 2007 р.); «Правові акти: теорія та практика застосування» (м. Одеса, жовтень 2008 р.), «Дотримання прав та свобод людини і громадянина: сучасний стан, проблеми та шляхи вирішення» (м. Одеса, грудень 2008 р.); «Національна визвольна революція 1917-1920 рр. на Півдні України» (м. Одеса, жовтень 2009 р.); «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (м. Одеса, квітень 2010 р.); «Актуальні проблеми запобігання та протидії корупції в Україні», «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (м. Одеса, лютий 2012 р.), «Актуальні проблеми кримінологічної політики в Україні» (м. Київ, квітень 2012 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дослідження, сформульовані у дисертації, відображено у 15 наукових публікаціях, серед яких: шість статей – у наукових фахових виданнях з юридичних наук, дев’ять – тези наукових доповідей, оприлюднених на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження – віктимологічної профілактики шахрайства, дали можливість зробити висновки:
По-перше, можна зробити висновок, що знання правотворчих процесів, що відбувалися протягом тривалого періоду розвитку нашої держави дають можливість пізнання закономірностей та особливостей генезису кримінальної відповідальності за скоєння такого злочину, як шахрайство. Основними способами вчинення шахрайства є обман або зловживання довірою, за допомогою яких злочинці заволодівають чужим майном або отримують право на нього.
У законодавчих пам’ятках минулого термін шахрайство вперше з’являється у ст. 12 Судебника 1497 р. Покарання за шахрайство було передбачено в Судебнику 1550 р., але особливості вчинення цього протиправного діяння зазначені не були, хоча й нормами проводилась різниця між крадіжками та шахрайством. Тому на цьому історичному етапі шахрайство об’єднувалося з такими злочинами як, підробкою, підлогом, фальсифікацією, утворюючи falsum, тобто неправдиві вчинки. Можна зробити висновок, що одними із головних джерел кримінального законодавства Росії були Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845 р. (у 1866 р. та 1885 р. видавалися нові редакції Уложення) та Устав про покарання, що накладаються світовими суддями.
Сучасне тлумачення шахрайства було сформульовано в Кримінальному кодексі УРСС 1922 р., з певними змінами КК 1927 та 1960 рр. і реалізовано у ст. 190 чинного КК України як «заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживанням довірою». Предметом цього злочину є не тільки чуже майно, але й право на нього. Особливістю шахрайства є те, що винний заволодіває чужим майном і спонукає самого потерпілого до передачі йому майна чи передачі права на майно. Добровільність передачі майна чи права на нього є обов’язковою ознакою шахрайства. Обман як спосіб шахрайства – це повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування фактів, повідомлення яких було обов’язковим, вводить потерпілого в оману.
По-друге, корислива злочинність в Україні, як фактично так і за даними офіційної статистики, є домінуючою. Її динаміка визначає основні тенденції та проблеми злочинності в цілому. Злочини корисливої спрямованості складають у структурі злочинності 58,0 %. Шахрайство складає частку всіх зареєстрованих злочинів: від 4,0 до 6,0 %, але його динаміка досить несприятлива, оскільки темп приросту в середньому щороку складає 4,34 %. При цьому більшість шахрайств належить до злочинів економічної спрямованості.
По-третє, за результатами вивчення 257 кримінальних справ, порушених за вчинення шахрайства дало можливість встановити, що найчастіше скоюють ці злочини особи віком 18-40 років (до 70,0 %). За результатами дослідження особливості жертв шахрайства свідчать про такі тенденції: найбільш віктимним є вік осіб від 30 до 39 років (24,0 %), а також вік 25-29 р. (20,0 %), за статтю більшість потерпілих складають жінки – 61,3 %, чоловіки відповідно – 49,7 %. Було виділено два основних типи жертв шахрайських посягань на власність: корисливий потерпілий, некритичний потерпілий. Тип некритичного корисливого потерпілого, який характеризується корисливою мотивацією та легковажністю, егоїста, що переважно шукає легких шляхів для отримання певних матеріальних благ. Інший тип некритичного некорисливого потерпілого – це легковірна, некритична особа, яка потрапляє у незвичайну ситуацію і розвитку та наслідків її не бачить. Така особа пасивна, легко піддається впливу, некорислива, але ця особа є суєвірною. Різновидом цього типу – легковірні, із сповільненими реакціями, що соромляться виказати власні підозри (це типові жертви шахраїв, які видають себе за посадових осіб). Під час вчинення шахрайства було виявлено застосування маніпуляційних прийомів. До найбільш часто застосованих методів кримінального маніпулювання під час шахрайства належать: використання психологічного автоматизму, маніпуляції змістом та формою наданої інформації, зміна темпів її надання, експлуатація фонового стану, використання групового впливу на особу.
По-четверте, доведено, що, у відповідності з характером та змістом віктимологічні детермінанти у суб’єктивній формі обумовлені мотивацією віктимної поведінки жертв шахрайства та взаємодією і з зовнішніми умовами. Результати дослідження поведінки потерпілого дали можливість зробити висновок, щодо специфіки віктимізації, яка реалізується у віктимогенній деформації особистості, а саме жадібності, егоїстичності, зневажливому ставленні до суспільних інтересів, прагненні задовольнити власні потреби за рахунок інших.
Автором було виявлено найбільш суттєві риси та мотиви, що обумовили віктимну поведінку осіб, які стали жертвами шахрайства, а саме: 1) жадібність, користь у єдності з однойменними мотивами та чітко не визначеними мотивами – 23,7 %; 2) невміння контролювати власні вчинки та не усвідомлювати мотиви власної діяльності – 26,2 %; 3) безвілля та невизначені чітко мотиви – 11,2 %; 4) байдужість до власної судьби у поєднанні з корисливими прагненнями (корисливість, жадібність у сукупності з прагненнями отримати матеріальні блага) – 12,8 %; 5) відсутність звички до праці та невизначені чітко мотиви – 13,7 %; 6) хвилювання за життя рідних та близьких та мотивація захисту – 7,1 %; 7) бажання допомогти не тільки знайомим та близьким, родичам, але й іншими особам – 5,3 %.
По-п’яте, результати дослідження надали можливість визначити особливості механізму віктимної поведінки під час вчинення шахрайства. Так званий «згорнутий» характер (без обдумування рішення, перегляду варіантів наслідків, вчинених дій), який зустрічається у складних, незвичних для даної людини ситуаціях, що потребують швидкого на них реагування. Тоді всі стадії механізму віктимної поведінки співпадають. Після прийняття рішення настає етап його виконання, тобто, фактична реалізація рішення (інколи відбувається відхід від запланованих дій), але стан потенційного потерпілого та стан зовнішнього середовища на різних стадіях злочинної поведінки не залишаються незмінними. Таким чином, під час дослідження механізму віктимної поведінки були виділені такі елементи – взаємодія «злочинця і потенційного потерпілого», застосування маніпуляційних прийомів, формування мотивації потенційного потерпілого, прийняття рішення та акт поведінки, обумовленої особистісними якостями потерпілого.
По-шосте, за результатами дослідження, авторка дійшла висновку, що заходи загальної віктимологічної профілактики повинні здійснюватися в таких напрямах: 1) вдосконалити санкцію ч. 3 ст. 190 КК України; 2) кодифікація законодавства про запобігання злочинності, (оскільки на сьогодні не існує єдиного документу, що регламентує систему профілактики злочинів: суб’єкти, об’єкти, форми, методи та засоби), яка б передбачала систему віктимологічної профілактики; 3) розробка програми віктимологічної профілактики, яка включає два напрями: перший – аналіз віктимологічної детермінації в суспільстві, включаючи аналіз зареєстрованої та латентної злочинності. Другий – діяльність держави на майбутні 15 років у сфері віктимологічної профілактики злочинів та реалізації права на відшкодування, за рахунок держави, матеріальної та моральної шкоди. загальна віктимологічна профілактика повинна включати комплекс заходів: 1) виявлення, усунення або нейтралізацію факторів, обставин, ситуацій, що формують віктимну поведінку окремих осіб та обумовлюють скоєння злочинів; 2) виявлення «груп ризику» та конкретних осіб з підвищеною віктимністю з метою відновлення або активізації їх захисних якостей; 3) розробка та удосконалення охоронно-захисних можливостей потенціальних жертв злочинів.
По-сьоме, були визначені пріоритетні напрями спеціальної віктимологічної профілактики: 1) вирішення судом, з урахуванням конкретних обставин справи (розмір завданої шкоди, матеріальний стан), порядок відшкодування збитків за рахунок держави та його розмір; 2) відшкодування шкоди здійснюється органами державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; 3) роз’яснення працівниками органів дізнання, досудового слідства потерпілому права, серед інших процесуальних прав, на відшкодування шкоди за рахунок держави; 4) з метою підвищення віктимологічної профілактики шахрайства, а також надходження та впорядкування інформації про потерпілих від злочинів, пропонується доповнити Інструкцію про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та положень про комісії від 19 листопада 2012 р. № 1050 статистичною карткою на потерпілого від злочину; 5) проведення дільничними інспекторами міліції загальної та індивідуальної віктимологічної профілактичної роботи серед жителів території, що обслуговується, а саме: 1) виявлення окремих осіб та груп ризику з підвищеним ступенем віктимності та впливу на них з метою встановлення або активізації їх захисних властивостей та поступової девіктимізації; 2) недопущення, усунення або нейтралізація спільно з іншими спеціалізованими або неспеціалізованими суб’єктами цієї діяльності детермінаційного комплексу віктимності; 3) участь у розробці (удосконаленні) заходів підвищення охоронно-захисних властивостей потенційних жертв шахрайства; 5) недопущення рецидиву віктимності.
По-восьме, визначено систему заходів індивідуальної віктимологічної профілактики, що спрямована на осіб, поведінка яких свідчить про реальну можливість стати жертвою шахрайства. В основі цієї діяльності є необхідним застосування заходів допомоги: 1) організувати діяльність спеціальних консультативних пунктів психологічної допомоги: інформування населення про способи захисту від шахрайства; 2) проводити індивідуальне консультування потенційних жертв злочинів; 3) надавати жертвам соціально-психологічну допомогу; 4) прогнозувати індивідуальну віктимну поведінку; 5) виявляти та нейтралізовувати віктимогенні якості особи; психологічна реабілітація за допомогою діагностування та психотерапії віктимності.
Із врахуванням типології жертв запропоновано заходи до некритичного потерпілого: 1) інформувати про способи та ситуації вчинення шахрайства, 2) підтримувати постійний зв’язок з правоохоронними органами; 3) активізувати внутрішні захисні можливості за допомогою навчання соціально важливим навикам (у формі тренінгів). До корисливого потерпілого: 1) аналізувати віктимну поведінку; 2) здійснювати пояснювальні бесіди; 3) впливати на свідомість, з метою підвищення її здатності до прийняття конструктивних рішень у тих або інших віктимогенних або віктимізуючих ситуаціях; 4) використовувати інформацію, що підтверджується статистичними даними та завданою злочином шкодою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

I. Нормативний матеріал :
1. Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою [ Електронний ресурс ] : резолюція Генеральної Асамблеї від 29.11.1985 р. № 40 / 34. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://portal.rada.gov.ua/rada/control/uk/index]. – Назва з екрану.
2. Конституція України [ Електронний ресурс ] : закон України від 28. 06. 1996 р. № 254к/96-ВР із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду : за станом на 04.02.2011 р. № 2952-17. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану.
3. Кримінальний кодекс України [ Електронний ресурс ] : закон України від 05.04.2001 р. № 2341-III із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду : за станом на 20.05.2012 р. № 4652-17. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану.
4. Кримінальний процесуальний кодекс України [ Електронний ресурс ] : закон України від 13.04.2012 р. № 4651-VI. – Електрон. дан. ( 6 файлів ). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану.
5. Про міліцію [ Електронний ресурс ] : закон України від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду : за станом на 17.01.2012 р. № 4025-17. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану.
6. Про прокуратуру [ Електронний ресурс ] : закон України від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду : за станом на 01.10.2011 р. № 3668-17. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану.
7. Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк [ Текст ] : закон України від 17.03.2011 р. № 3160-17 // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 38. – Ст. 380. – С. 1684.
8. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону [ Електронний ресурс ] : закон України від 22.06.2000 № 1835-III із змін., внес. згідно із Законами України : за станом на 01.08.2003 р. № 662-15. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http:// http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану.
9. Про фінансово–кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю [ Електронний ресурс ] : закон України від 19.06.2003 р. № 978-ІV із змін., внес. згідно із Законами України : за станом на 07.08.2011 р. № 3610-17. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану.
10. Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України [ Текст ] : указ Президента України від 06.04.2011 р. № 383/2011 // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 71.
11. Про Комплексну програму профілактики злочинності на 2001 – 2005 роки : указом Президента України від 25.12.2000 р. № 1376-2000 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 52. – Ст. 2258. – С. 101.
12. Про затвердження Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007 – 2009 роки [ Електронний ресурс ] : постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1767 із змін, внес. згідно із Постановами Кабінету Міністрів України : за станом на 21.11.2008 р. № 980-2008-п. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану.
13. Інструкція із здійснення підрозділами ДСО заходів майнової та особистої безпеки громадян з використанням технічних засобів охорони [ Електронний ресурс ] : наказ МВС України від 25.11.2003 р.№ 1429. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану.
14. Положення про Департамент профілактики правопорушень [ Електронний ресурс ] : наказ МВС України від 09.06.2011 р. № 312. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу: htt://mvs.gov.ua. – Назва з екрану.
15. Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України [ Електронний ресурс ] : наказ МВС України № 1155 від 04.10.2003 р. із змін., внес. згідно із Наказами МВС України : за станом на 19.08.2011 р. № z0924-11. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану.
16. Про внесення змін до Положення, затвердженого наказом МВС України від 31.08.2006 р. № 894 [ Електронний ресурс] : наказ МВС України від 11.08.2008 р. № 389. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу : htt://mvs.gov.ua. – Назва з екрану.
17. Про затвердження Положення про Державний Департамент служби охорони при МВС України [ Електронний ресурс] : наказ МВС України 13.10.2005 р. № 878. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу : htt://mvs.gov.ua. – Назва з екрану.
18. Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України [ Електронний ресурс ] : наказ МВС України від 11.11.2010 р. № 550 із змін., внес. згідно із Наказами МВС України : за станом на 12.09.2011 р. № z0993-11. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану.
19. Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України [ Електронний ресурс ] : наказ МВС України від 28.07.1994 р. № 404 із змін., внес. згідно із Наказами МВС України : за станом на 08.10.2010 р. № z0816-10. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану.
20. Про організацію діяльності Департаменту карного розшуку та підрозділів карного розшуку ГУМВС, УМВС [Електронний ресурс] : наказ МВС України від 30.06.2009 р. № 285. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу : htt://mvs.gov.ua]. – Назва з екрану.
21. Про організацію діяльності органів досудового слідства Міністерства внутрішніх справ України [Електронний ресурс] : наказ МВС України від 31.03.2008 р. № 160. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу : htt://mvs.gov.ua. – Назва з екрану.
22. Про організацію діяльності постійно діючих мобільних груп з моніторингу забезпечення прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів внутрішніх справ [ Електронний ресурс ] : наказ МВС України від 31.08.2006 р. № 894 із змін., внес. згідно із Наказами МВС України : за станом на 12.10.2008 р. № z 0911-08. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу : http:// http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану.
23. Про організацію службової діяльності цивільної охорони Державної служби охорони при МВС України [Електронний ресурс] : наказ МВС України 25.11.2003 р. № 1430 із змін., внес. згідно із Наказами МВС України : за станом на 23.01.2009 р. № z0008-09. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу : htt://mvs.gov.ua. – Назва з екрану. (Инструкция тут же!!!)
24. Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк, до 2015 року [ Електронний ресурс ] : розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 р. № 740-р. із змін., внес. згідно із розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 03.02.2012 р. № 35-2012-п. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану.
25. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 р. [Текст] : розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1209-р. // Офіційний вісник України. – 2011. – № 93. – Ст. 3389. – С. 67.
26. Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів [Електронний ресурс] : постанова Пленуму Верховного Суду України від 02.07.2004 р. № 13. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрана
27. Про судову практику у справах про злочини проти власності [ Електронний ресурс ] : постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 10. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану.
28. Кримінальний кодекс УСРР : в редакції 8 червня 1927 р. [ Текст ]. – Харків : Наркомюст УСРР : Харків-друк, 3-тя держдрукарня, 1927. – 134 c.
29. Про судову практику в справах про корисливі злочину проти приватної власності [ Електронний ресурс ] : постанова Пленуму Верховного Суду України 25.12.1992 р. № 12 із змін., внес. згідно із Постановами Верховного Суду України : за станом на 06.11.2009 р. № v0010700-09. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану. – Втрата чинності від 06.11.2009 р. на пiдставi v0010700-09
30. Про затвердження Положення про основи організації розкриття органами внутрішніх справ України злочинів загально-кримінальної спрямованості [ Електронний ресурс ] : наказ МВС України від 30.04.2004 р. № 458 – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : htt://mvs.gov.ua]. – Назва з екрану. – Втрата чинності від 11.02.2011 р. на пiдставi z0105-11 ).

ІІ. Спеціальна література :

31. Аванесов Г. А. Теории и методология криминологического прогнозирования [ Текст ] / Г. А. Аванесов. – М. : Юрид. лит., 1972. – 300 с.
32. Адигюзелов К. А. Проблемы виктимизации населения ( по материалам Республики Дагестан ) [ Текст ] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 « Уголовное право и криминология ; уголовно-исполнительное право» / К. А. Адигюзелов. – Махачкала, 2002. – 28 с. (С.14)
33. Алгазин А. И. Мошенничество и методы борьбы с ним [ Текст ] / А. И. Алгазин, Н. Ф. Галагуза, В. Д. Ларичев. – М. : Акад. нар. хоз. при Правительстве РФ, 2003. – 510 с.
34. Алексеев А. И. Криминология [ Текст ] : курс лекций / А. И. Алексеев. – Изд. 4-е, исп. и доп. – М. : Щит-М, 2004. – 342 с. (С. 138 ; 154)
35. Алексеев А. И. Криминология [ Текст ] : курс лекций / А. И. Алексеев. – М. : Щит–М, 1999. – 339 с.
36. Алексеев А. И. Криминологическая профилактика : теория, опыт, проблемы [ Текст ] / А. И. Алексеев, С. И. Герасимов, А. Я. Сухарев. – М. : НОРМА, 2001. – 481 с.
37. Альберхт У. Мошенничество : луч света на темные стороны бизнеса [ Текст ] / У. Альберхт, Дж. Вернц, Т. Уильямс. – [2-е изд.]. – СПб. : Питер, 1995. – 396 с.
38. Антижулик, или Советы о том, как избежать мошенничества и не стать жертвой обмана [ Текст ] / сост. А. В. Ситников. – Хмельницький : Укрстандарт, 1996. – 70 с.
39. Антонов И. О. Расследование мошенничества [ Текст ] : дис. … канд. юрид. наук : 12. 00. 09 / И. О. Антонов. – Казань, 1999. – 192 с.
40. Антонян Ю. М. Изучение личности преступника [ Текст ] : учеб. пособие / Ю. М. Антонян. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1982. – 79 с.
41. Антонян Ю. М. Криминология [ Текст ] : избранные лекции / Ю. М. Антонян. – М. : Логос, 2004. – 448 с. (С.90 )
42. Антонян Ю. М. Методы моделирования в изучении преступника и преступного поведения [ Текст ] / Ю. М. Антонян, Ю. Д. Блувштейн. – М. : РИО Академии МВД СССР, 1974. – 54 с. (С.46 )
43. Антонян Ю. М. Насилие. Человек. Общество [ Текст ] : монография / Ю. М. Антонян. – М. : ВНИИ МВД России, 2001. – 247 с. (С. 26)
44. Антонян Ю. М. Преступник как предмет криминологического изучения [ Текст ] / Ю. М. Антонян // Вопросы борьбы с преступностью. – 1981. – Вып. 34. – С. 38 – 46.
45. Антонян Ю. М. Личность преступника / Ю. М. Антонян, В. Н. Кудрявцев, В. Е. Эминов. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2004. – 364 с.
46. Астафьев Д. В. Особенности первоначального этапа расследования мошенничества в сфере купли–продажи недвижимости [ Текст ] : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная экспертиза» / Д. В. Астафьев. – Краснодар, 2004. – 19 с.
47. Астафьев Д. В.Особенности первоначального этапа расследования мошенничества в сфере купли–продажи недвижимости [ Текст ] : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Д. В. Астафьев. – Краснодар, 2004. – 189 с.
48. Бабаев М. М. Теоретические и прикладные проблемы обеспечения криминологической безопасности [ Текст ] / М. М. Баев, В. А. Плешаков // Уголовная политика и проблемы безопасности государства : труды Академии управления МВД России. – М., 1998. – С. 25 – 32.
49. Балабанов И. Т. Операции с недвижимостью в России [ Текст ] / И. Т. Балабанов. – М. : Финансы и статистика, 1996. – 187 с.
50. Бартол К. Психология криминального поведения [ Текст ] / К. Бартол ; [ пер. с англ. А. Боричева и др. ]. – 7-е междунар. изд. – СПб. : Прайм-Еврознак, 2004. – 352 с. (С. 132)
51. Батиргареєва В. С. Рецидивна злочинність в Україні : соціально-правові та кримінологічні проблеми [ Текст ] / В. С. Батиргареєва. –Харків : Право, 2009. – 576 с.
52. Блувштейн Ю. Д. Профилактика преступлений [ Текст ] / Ю. Д. Блувштейн, М. И. Зырин, В. В. Романов. – Минск : Университетское, 1986. – 287 с.
53. Блэкборн Р. Психология криминального поведения [ Текст ] : [ пер. с англ. ] / Р. Блэкборн. – СПб. : Питер, 2004. – 496 с. (С. 570 )
54. Бойко О. О. Договори відчуження нерухомості у системі цивільного права України / О. О. Бойко // Держава і право. – 2005. – Вип. 27. – С. 112 –117.
55. Бойцов А. И. Преступления против собственности [ Текст ] / А. И. Бойцов. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2002. – 773 с.
56. Борзенков Г. Н. Имущественные преступления в Уголовном уложении 1903 г. [ Текст ] / Г. Н. Борзенков // Вестник Московского университета. – 1993. – № 5. – С. 46 – 51. – ( Серия 11 : Право ).
57. Борзенков Г. Н. Ответственность за мошенничество ( вопросы квалификации ) [ Текст ] / Г. Н. Борзенков. – М. : Юрид. лит., 1971. – 168 с.
58. Борзенков Г. Н. Уголовно-правовые проблемы охраны имущества граждан от корыстных посягательств [ Текст ] : дис. … д-ра юрид. наук : 12. 00. 08 / Г. Н. Борзенков ; МГУ им. М. В. Ломонова. – М., 1991. – 51 с.
59. Борисов В. Урахування Європейського досвіду протидії організованій злочинності – запорука покращення криміногенній ситуації в Україні [ Текст ] / В. Борисов, В. Батиргареєва // Право України. – 2010. – № 5. – С. 245 – 248.
60. Брокгауз Ф. А. Энциклопедическій словарь [ Текст ] : в 41 т. / Ф. А. Брокгаузъ, И. А. Ефрон. – СПб. : Типолитография И. А. Ефрона, 1890 – 1907– . –
Т. 20 : Московский университетъ. Наказания исправительные. –
1897. – 480 с.
61. Быков Ю. М. Криминологический анализ мошенничества в сфере страхования [ Текст ] / Ю. М. Быков // Рос. следователь. – 2006. – № 9. – С. 26 – 30.
62. Быков Ю. М. Социальные последствия мошенничества в сфере страхования [ Текст ] / Ю. М. Быков // Рос. следователь. – 2005. – № 9. – С. 39 – 41.
63. Ваксян А. В. Анатомия мошенничества [ Текст ] / А. В. Ваксян. – М. : NOTA BENE, 2002. – 256 с.
64. Ваксян А. В. 100 современных афер [ Текст ] / А. В. Ваксян, Ю. А. Свирин. – М. : ЭКСМО–ПРЕСС, 2000. – 235 с.
65. Варчук Т. В. Виктимология [ Текст ] : учеб. пособ. для студ. вузов, обуч. по спец. «Юриспруденция» / Т. В. Варчук, К. В. Вишневский ; [под ред. С. Я. Лебедева]. – М. : ЮНИТИ-ДАНА : Закон и право, 2008. – 191 c. (С. 110)
66. Василюк Ф. Е. Психология переживания. Анализ преодоления критических ситуаций [ Текст ] / Ф. Е. Василюк. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 200 с. (С.145)
67. Васильев В. Л. Юридическая психология [ Текст ] / В. Л. Васильев. – 6 -е изд., перераб. и доп. – СПб. : Питер, 2009. – 608 с. (С.187).
68. Виктимология [ Текст ] / Д. В. Ривман, В. С. Устинов. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2000. – 332 с. (С.9)
69. Вишневецкий К. В. Криминогенная цикличность социальных статусов в современном обществе [ Текст ] / К. В. Вишневецкий. – Краснодар : Краснодар. акад. МВД России, 2005. – 300 с.
70. Волженкин Б. В. Мошенничество [ Текст ] / Б. В. Волженкин. – СПб. : Юрид. ин-т Генеральной прокуратуры РФ, 1998. – 36 с. – (Сер. : Современные стандарты в уголовном праве и уголовном процессе). (С.6)
71. Волков В. В. Уголовно–правовые меры борьбы с мошенничеством в сфере оборота недвижимості [ Текст ] : дис. … канд. юрид. наук : 12. 00. 08 / В. В. Волков. – Ростов н/Д, 2005. – 186 с.
72. Волочков Н. Г. Справочник по недвижимости [ Текст ] / Н. Г. Волочков. – М. : ИНФРА–М, 1996. – 669 с.
73. Ворошилин Е. В. Ответственность за мошенничество [ Текст ] : учеб. пособ. / Е. В. Ворошилин. – М. : ВЮЗИ, 1980. – 70 с.
74. Гайдай В. Я. Історико–правовий аналіз виникнення та становлення сучасного поняття « шахрайства » у вітчизняній правничій науці [ Текст ] / В. Я. Гайдай // Вісник ХНУВС. – 2005. – Вип. 31. – С. 215 – 221.
75. Ганнушкин П. Б. Особенности эмоционально-волевой сферы при психопатиях [ Текст ] / П. Б. Ганнушкин // Психопатия эмоций : тексты.– М., 1984. – С. 252 – 279. (С. 269-271, 271-275)
76. Гаухман Л. Д. Ответственность за преступления против собственности [ Текст ] / Л. Д. Гаухман, С. В. Максимов. – 2-е изд., испр. – М. : ЮрИнфоР, 2001. – 315 с.
77. Герцензон А. А. Вопросы методики изучения и предупреждения преступлений [ Текст ] / А. А. Герцензон. – М. : Госюриздат, 1962. – 185 с. (С. 5 ).
78. Герцензон А. А. Мошенничество : опыт конкретно-социологического исследования [ Текст ] / А. А. Герцензон // Соц. законность. – 1968. – № 1. – С. 28 – 33.
79. Герцензон А. А. Уголовное право и социология [ Текст ] / А. А. Герцензон. – М. : Юрид. лит., 1970. – 285 с.
80. Голіна В. В. Запобігання злочинності в Україні [ Текст ] : навч. посіб. / В. В. Голіна. – Харків : Нац. юрид. акад., 2007. – 107 с.
81. Голіна В. Теоретичні та прикладні проблеми втілення кримінологічної політики в Україні [ Текст ] / В. Голіна // Право України. – 2009. – № 7. – С. 24 – 29.
82. Головкін С. В. Криміналістична характеристика шахрайства відносно власності особи та її використання на початковому етапі розслідування [ Текст ] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09. « Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза ; оперативно-розшукова діяльність » / С. В. Головкін. – Харків, 2008. – 21 с.
83. Горемыкин В. А. Экономика недвижимости [ Текст ] : учебник / В. А. Горемыник, Э. Р. Бугулов. – М. : Филинъ, 1999. – 586 с.
84. Горяинов К. К. Криминологическая обстановка : ( методологические аспекты ) [ Текст ] / К. К. Горяинов. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1991. – 146 с.
85. Гоцуенко Н. За сотим кілометром [ Текст ] / Н. Голуценко, Е. Гоцуенко // Дзеркало тижня. – 2006, 17 червня. – № 23. – С. 20.
86. Гриценко Е. А. Объективная логика формирования стоимости недвижимости [ Текст ] / Е. А. Гриценко // Государственный информационный бюллетень о приватизации. – 2000. – № 7. – С. 72 – 75.
87. Гуськова Н. Недвижимое имущество как предмет хищения [ Текст ] / Н. Гуськова // Уголовное право. – 2003. – № 1. – С. 16 – 20.
88. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка [ Текст ] : в 4 т. / В. Даль. – М. : Русский язык, 1978 –1980. – Т. 4 : P – V. – 683 с. (С. 575)
89. Данн А. Жулики, мошенники, аферисты : наставление простофилям и инструкции мошенникам [ Текст ] / А. Данн. – СПб. : Политехника, 1996. – 185 с.
90. Даньшин И. Н. Криминологическая характеристика личности мошенников [ Текст ] / И. Н. Даньшин // Криминологические проблемы борьбы с преступностью : сб. науч. тр. – К., 1985. – С. 143 – 148.
91. Джужа О. М. Кримінологія : спец. курс лекцій зі схемами ( Загальна та Особлива частини ) [ Текст ] : навч. посіб. / О. М. Джужа, Є. М. Моісеєв, В. В. Василевич. – К. : Атіка, 2001. – 368 с.
92. Джужа О. М. Становлення та розвиток оперативно-розшукової віктимології [ Текст ] /О. М. Джужа, В. В. Матвійчук // Науковий вісник КНУВС. – 2010. – № 4. – С. 3 – 8. (С.6)
93. Долгова А. И. Преступность, ее организованность и криминальное общество [ Текст ] / А. И. Долгова. – М. : Рос. криминологическая ассоциация, 2003. – 576 с.
94. Дрьомін В. Інституціональна теорія відтворення та протидії злочинності [ Текст ] / В. Дрьомін // Право України. – 2009. – № 7. – С. 45 – 51. (С.50)
95. Егоршин В. М. Экономическая преступность и безопасность современной России [ Текст ] : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.08 / В. М. Егоршин. – М., 2002. – 495 с. (С.131)
96. Елисеев С. А. О правовом воспитании как средстве предупреждения преступности против собственности [ Текст ] / С. А. Елисеев // Актуальные проблемы правоведения в современный период. – Томск, 1991. – С. 177 – 180.
97. Ефименко М. О. Некоторые особенности социокультурной организации цыганских общин как криминогенный и виктимогенный фактор [ Текст ] / М. О. Ефименко // Российский следователь. – 2009. – № 3. – С. 24 – 27(С.26 )
98. Жалинский А. Э. Специальное предупреждение преступлений в СССР : ( вопросы теории ) [ Текст ] / А. Э. Жалинский. – Львов : Вища школа, 1976. – 194 с.
99. Жалинский А. Э. Эффективность профилактики преступлений и криминологическая информация [ Текст ] / А. Э. Жалинский, М. В. Костицкий. – Львов. : Вищ. шк., 1980. – 211 с. (С. 26)
100. Жариков Р. А. Краткая характеристика основных причин и условий, способствующих росту преступности в современный период [ Текст ] / Р. А. Жариков // Право : теория и практика. – М., 2003. – № 12. – С. 61 – 63.
101. Жижиленко А. А. Имущественные преступления [ Текст ] / А. А. Жижиленко. – Л. : Наука и школа, 1925. – 320 с.
102. Жилищная экономика [ Текст ] : пер. с англ. / под ред. Г. Поляковского. – М. : Дело, 1996. – 224 с.
103. Жилкина М. О. Страховое мошенничество : правовая оценка, практика выявления и методы пресечения [ Текст ] / М. О. Жилкина. – М. : Волйерс Клувер, 2005. – 175 с.
104. За даними МВС України офіційний веб-сайт Міністерства внутрішніх справ України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : htt://mvs.gov.ua.
105. Задорожный В. И. Виктимологическая безопасность и ее обеспечение мерами виктимологической профилактики [ Текст ] : монография / В. И. Задорожный. – Тамбов : Першина, 2005. – 162 с. (С.50 ; 66)
106. Задорожный В. И. Концептуальные основы виктимологической профилактики преступлений [Текст] : автореф. дис. на соиск. учен. степени д-ра юрид. наук : 12.00.08 « Уголовное право и криминология ; уголовно-исполнительное право » / В. И. Задорожный ; Акад. управления МВД России. – М., 2006. – 48 с. (С. 16)
107. Закалюк А. Концептуальне бачення сучасної кримінологічної ситуації в Україні та шляхів актуалізації кримінології в українському суспільстві [ Текст ] / А. Закалюк // Право України. – 2009. – № 7. – С. 6 – 16.
108. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології : теорія і практика [ Текст ] : у 3 кн. / А. П. Закалюк. – К. : Ін Юре, 2007 – 2008– . –
Кн. 1 : Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. – 2007. – 424 с. ( с. 129).
109. Закалюк А. П. Личность, подлежащая индивидуальной профилактике [ Текст ] / А. П. Закалюк // Сов. государство и право. – 1984. – № 2. – С. 84 – 87.
110. Закалюк А. П. Прогнозирование и предупреждение индивидуального преступного поведения [ Текст ] / А. П. Закалюк. – М. : Юрид. лит., 1986. – 192 с. (С.14) (С.21) (С. 89).
111. Звіт з людського розвитку в Україні за 2008 рік [ Електронний ресурс ] // Людський розвиток і європейський вибір України. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://www.undp.org.ua/ua/home]. – Назва з екрана.
112. Здравосмыслов А. Г. Потребности. Интересы. Ценности [ Текст ] / А. Г. Здравомыслов. – М. : Политиздат, 1986. – 223 с. (С.53-54)
113. Зеленецький В. Розробка засад боротьби з рецидивною злочинністю – актуальна проблема української кримінології [ Текст ] / В. Зеленецький, В. Голіна // Право України. – 2009. – № 12. – С. 261 – 265.
114. Зелинский А. Ф. Квалификация повторных пре ступлений [ Текст ] / А. Ф. Зелинский. – Волгоград : Высш. следств. шк. МВД СССР, 1976. – 55 с.
115. Зелинский А. Ф. Криминальная психология [ Текст ] / А. Ф. Зелинский. –К. : Юринком Интер, 1999. – 240 с. – ( Научно-практическое издание ).
116. Зелинский А. Ф. Криминальная психология [ Текст ] / А. Ф. Зелинский. – К. : Юринком Интер, 1999. – 240 с. (С. 18) (С.47)
117. Зелинский А. Ф. Криминология [ Текст ] : курс лекций / А. Ф. Зелинский. – Харьков : Прапор, 1996. – 260 с.
118. Зелінський А. Ф. Корислива злочинна діяльність [ Текст ] / А. Ф. Зелінський, М. Й. Коржанський. – К. : Генеза, 1998. – 138 с.
119. Иващенко С. Б. Уголовная ответственность за неправомерное завладение чужим недвижимым имуществом [ Текст ] : дис. … канд. юрид. наук : 12. 00. 08 / С. Б. Иващенко. – М., 1998. – 210 с.
120. Игошев К. Е. Проблема личностного подхода в криминологии [ Текст ] / К. Е. Игошев // Теоретические проблемы учения о личности преступника : сб. науч. тр. – М., 1979. – С. 33 – 35.
121. Игошев К. Е. Система социального контроля и система методов обеспечения общей профилактики преступлений : социальные аспекты предупреждения правонарушений [ Текст ] / К. Е. Игошев. – М. : Юрид. лит., 1981. – 176 с. (С. 73)
122. Игошев К. Е. Типология личности преступника и мотивация преступного поведения [ Текст ] / К. Е. Игошев. – Горький : ГВШ МВД СССР, 1974. – 167 с. (С. 66)
123. Изард К. Э. Психология эмоций [ Текст ] : [ пер. с англ. ] / К. Э. Изард. – СПб. : Питер, 2000. – 464 с. ( С.369)
124. Иншаков С. М. Зарубежная криминология [ Текст ] / С. М. Иншаков. – М. : ИНФРА-М : НОРМА, 1997. – 383 с. (С.184)
125. Иншаков С. М. Криминология : схемы и комментарии [ Текст ] / С. М. Иншаков. – М. : Юриспруденция. 2001. – 208 с. (С.22)
126. Иншаков С. М. Криминология [ Текст ] : вопросы и ответы / С. М. Иншаков. – 2-е изд. – М. : Юриспруденция, 2002. – 224 с. (С.51)
127. Іванов Ю. Ф. Кримінологія [ Текст ] : навч. посіб. / Ю. Ф. Іванов, О. М. Джужа. – К. : ПАЛИВОДА А. В., 2006. – 264 с.
128. Казарина А. Х. Преступность в економике и ее предупреждение [ Текст ] / А. Х. Казарина // Криминология : учебник / под ред. В. Н. Кудрявцева, В. Е. Эминова. – М., 1997. – С. 316.
129. Как не стать жертвой преступления, мошенничества и обмана [ Текст ] / сост. В. В. Ховрашова. – СПб. : Текарт, 1995. – 254 с.
130. Как распознать мошенника [ Текст ] / авт.-сост. В. Игнатов. – Ростов н / Д : Феникс, 2000. – 316 с.
131. Калюжний Р. А. Окремі питання протидії шахрайству у сфері страхування [ Текст ] / Р. А. Калюжний, В. Д. Гавловский, І. Г. Андрущенко // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією ( теорія і практика ). – 2007. – № 17. – С. 57 – 69.
132. Кальман А. Г. Понятийный аппарат современной криминологии : терминол. слов. / А. Г. Кальман, И. А.Христич ; [ под общ. ред. В. Голины ] ; Ин-т изучения пробл. преступности Акад. правовых наук Украины. – Харьков : Гимназия, 2005. – 271 с.
133. Капрара Дж. Психология личности [ Текст ] : пер. с анг. / Дж. Капрара, Д. Сервон. – СПб. : Питер, 2003. – 640 с. (С.215-216)
134. Карпец И. И. Проблема преступности [ Текст ] / И. И. Карпец. – М. : Юрид. лит., 1969. – 167 с.
135. Карсон Р. Анормальная психология [ Текст ] / Р. Карсон, Дж. Батчер, С. Минека. – 11-е изд. – СПб. : Питер, 2004. – 1167 с. (С. 198)
136. Кісілюк Е. М. Кримінальне законодавство в період українського державотворення ( 1917 – 1921 рр. ) [ Текст ] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 « Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право » / Е. М. Кіслюк. – К., 2003. – 19 с.
137. Клепицкий И. А. Недвижимость как предмет хищения и вымогательства [ Текст ] / И. А. Клепицкий // Государство и право. – 2000. – № 3. – С. 11 – 19.
138. Клименко О. Речові права на нерухоме майно за законодавством України [ Текст ] / О. Клименко // Право України. – 2004. – № 9. – С. 71 – 76.
139. Коваленко В. Загальноспеціальні умови профілактики злочинів в економіч ній сфері [ Текст ] / В. Коваленко // Право України. – 2004. – № 8. – С. 12 – 18.
140. Коваленко П. М. Запобігання шахрайству на фінансових ринках у біржовій торгівлі [ Текст ] : авторефер. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 « Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право » / П. М. Коваленко. – К., 2005. – 19 с.
141. Ковальчук С. Незаконна приватизація державного і комунального майна: деякі аспекти кримінальної відповідальності [ Текст ] / С. Ковальчук // Право України. – 2005. – № 3. – С. 49 – 53.
142. Ковбенко Н. Д. Криминологическая характеристика и уголовно–правовые меры противодействия мошенничеству [ Текст ] : дис. … канд. юрид. наук : 12. 00. 08. / Н. Д. Ковбенко. – СПб., 2004. – 156 с.
143. Колб Б. Ответственность за неправомерное завладение чужим недвижимым имуществом [ Текст ] / Б. Колб // Законность. – 1996. – № 3. – С. 24 – 26.
144. Кол