Вовк Олег Юрійович. Особливості будови, розмірів, форми та положення великого отвору черепа людини

Короткий опис

Вовк Олег Юрійович. Особливості будови, розмірів, форми та положення великого отвору черепа людини. : Дис... канд. наук: 14.03.01 - 2006.

Вовк О.Ю. Особливості будови, розмірів, форми та положення великого отвору черепа людини. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 нормальна анатомія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2006.
Дисертація присвячена вивченню особливостей будови, розмірів, форми та положення великого отвору у людей різного віку та статі, просторовим співвідношенням отвору з навколишніми утвореннями, індивідуальної анатомічної мінливості великого отвору черепа.
На основі проведеного комплексу досліджень (морфо- і краніометрія великого отвору, рентгено- і томометрія вертебро-базилярної ділянки, виготовлення краніограм та моделей-відбитків великого отвору та їх вивчення) проаналізовано вікові особливості будови, розмірів, форми та положення великого отвору, описана індивідуальна анатомічна мінливість розмірів та форми великого отвору, а також внутрішньої основи черепа, проведена краніометрична характеристика співвідношень великого отвору та внутрішньої основи черепа.

У дисертації приведені теоретичні обґрунтування і нове рішення питань становлення та формування великого отвору черепа в анте- і постнатальному періодах онтогенезу людини з вивченням індивідуальної анатомічної мінливості його форми, розмірів і положення.

У розвитку великого отвору і внутрішньої основи черепа варто виділяти:

1) період рівномірно-поступального збільшення з кінця 2-го по 9-ий місяці внутрішньоутробного розвитку;
2) період поступового збільшення з моменту народження і протягом перших 3-4 місяців життя;
3) період інтенсивного постнатального розвитку протягом 1-3 років життя;
4) період поступової морфологічної стабільності протягом дитячого, підліткового, юнацького і зрілого віків;
5) період інволюційних, регресивних змін протягом літнього і старечого вікових періодів.
2. Перші ознаки індивідуальних розходжень будови великого отвору черепа визначаються до кінця плідного періоду (пізнього фетального), коли довжина перевищує, у середньому, на 2-3 мм у індивідуумів з доліхоцефалічною формою голови, а ширина на на 3-4 мм у індивідуумів із брахіцефалічною формою. У останніх спостерігається збільшення площі отвору до 50,2 ммІ і збільшення кута сходження КЧСК до 103-107.
3. Крайніми формами великого отвору є: у доліхокранів подовжено-вузька («звужена») форма з витонченими і стрімкими краями зі збільшеною висотою (довжина М = 36,39 ± 0,56 мм; ширина М = 24,71 ± 0,71 мм); у брахікранів - укорочена-широка («опукла») форма зі стовщеними бічними краями, згладженими передніми і задніми краями, зі зменшеною висотою (довжина М = 34,04 ± 0,23 мм; ширина М = 30,71 ± 0,29 мм). Основні параметри великого отвору знаходяться в прямій залежності від довжини внутрішньої основи черепа (r = 0,8972) та її ширини (r = 0,9319).
4. При збільшенні черепного індексу у доліхокранів зрілого віку відбувається збільшення висотно-подовжнього індексу до 78,0-80,1 та висотно-широтного до 96,1-110,1, що вказує на високі і звужені типи будови черепа (гіпсіцефалічна форма). У мезо- і брахікранів при збільшенні черепного індексу відбувається поступове зменшення значень висотно-подовжнього індексу до 76,6-79,7 та висотно-широтного до 97,1-97,7, що вказує на перевагу низьких і розширених типів будови черепа (платіцефалічна форма). Відповідно, змінюється морфометрична характеристика та площина топографічного розташування великого отвору при встановлених крайніх типах будови черепа.
5. Найбільш інформативним з практичної точки зору є кут між площиною великого отвору й вушно-очною горизонталлю (у дорослих людей варіює від 4 до 20) з тенденцією збільшення в мезо- і брахікранів до 18-20. Кут між площиною великого отвору і схилом (кут Бугарда) у дорослих людей знаходиться в межах 115-140 і має тенденцію до збільшення у доліхокранів до 123-128. Кут між лінією сфенобазіон-базіон і вушно-очною горизонталлю якій варіює від 122 до 163 і також збільшується в людей із брахікранним типом будови черепа до 157-163.
6. При порівняльному аналізі кісткових препаратів, акрилатових зліпків, краніограм та томограм установлені наступні особливості індивідуальної будови великого отвору: для доліхокранів характерні стрімка і вузька форма переднього краю отвору зі збільшеною глибиною бічних та укороченої задньої стінок; для брахікранів овально-розширена і конусоподібна форма переднього краю отвору зі зменшеною глибиною бічних та задніх стінок.
7. Якість морфо- та краніометричних досліджень значно підвищується за рахунок запропонованих та розроблених вимірювальних пристроїв, пристосувань для черепа й одержання комбінованих і тотальних акрилатових зліпків-препаратів, що підтверджені деклараційними патентами.