ВСТАНОВЛЕННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ РАДЯНСЬКОГО РЕЖИМУ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ У 1939-1941 рр. (державно-правовий аспект)

Короткий опис

ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………..………………………………… 3

РОЗДІЛ 1. Історіографічна та джерельна база дослідження……………… 9
РОЗДІЛ 2. Приєднання Західної України до складу Української РСР … 16
2.1 Встановлення тимчасових органів влади в Західній Україні і їх
діяльність у 1939 р………………………………………………………………. 16
2.2 Народні Збори Західної України, їх рішення…………………………….. . 47

РОЗДІЛ 3. Впровадження радянської політичної системи
на західноукраїнських землях………………………………………………. 67
3.1 Насадження партійних і громадських інституцій більшовицького
взірця……………………………………………………………………………. 67
3.2 Створення радянських органів влади і їх діяльність у 1940-1941рр……. 87

РОЗДІЛ 4. Формування і діяльність репресивно-каральних структур………………………………………………………………………… 126
4.1 Запровадження радянської судової системи в західних областях
України…………………………………………………………………………. 126
4.2 Створення органів міліції і державної безпеки. Репресивні акції
проти населення регіону……………………………………………………….. 142
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………. 165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ………………….. 170

ВСТУП

Актуальність теми. У драматичній історії України ХХ ст. важливе місце належить подіям, що розгорнулися на початку Другої світової війни. Після поразки українських національно-визвольних змагань 19171920 рр. основна частина України ввійшла як ,,союзна республіка” до складу СРСР. Надані їй ознаки держави перетворилися, в міру формування в Радянському Союзі сталінського тоталітарного режиму, на зовсім формальні. Однак саме в рамках Української РСР відбулася фактична консолідація усіх українських земель. Важливим кроком на шляху до цієї єдності було приєднання до УРСР тих історично українських територій, що перебували протягом міжвоєнного періоду в складі польської держави, а саме – Східної Галичини і Західної Волині, які дістали в історіографії збірну назву Західна Україна.
Возз’єднання, як традиційно іменували згаданий акт радянські юристи і історики, стало результатом складної військово-дипломатичної гри Й.Сталіна й А.Гітлера на початку Другої світової війни, реалізації однієї з умов таємного протоколу до радянсько-німецького пакту про ненапад від 23 серпня 1939р. /22/1). Причому, йшлося не тільки про фактичний контроль над територією, якого було досягнуто внаслідок військової операції Червоної армії у вересні 1939 р., не тільки про юридичне оформлення цього контролю зустрічними рішеннями Народних Зборів Західної України та Верховних Рад СРСР і УРСР, йшлося про перетворення Західної України на інтегральну частину Радянського Союзу. Відразу ж після зайняття регіону радянськими військами тут розпочалося інтенсивне відтворення політичної, економічної та соціальної структур, що складали основу суспільного ладу в тодішньому СРСР. Процес, який стисло можна визначити терміном ,,радянізація”, охопив усі сфери життя західноукраїнського суспільства. Встановилася однопартійна політична система радянського зразка із монополією комуністичної партії на державну владу, специфічною ієрархією партійно-радянських владних структур та особливими функціями терористичних органів державної безпеки. Відбувається перехід до державної директивної економіки, основу якого складала ліквідація приватної та встановлення державної власності на засоби виробництва. Тотальний контроль держави поширився також на усі прояви духовного життя, що супроводжувався його жорсткою ідеологізацією.
Тема дисертаційного дослідження “Встановлення і функціонування радянського режиму в Західній Україні у 1939-1941 рр. (державно-правовий аспект)” є актуальною з різних точок зору. Необхідність глибокого вивчення даної проблеми диктується тим, що протягом десятиліть радянської влади в наукових дослідженнях тенденційно висвітлювались події та явища, які відбувалися в Західній Україні у той час. У публікаціях спостерігався відхід від наукових принципів, перекручення фактів. Автори оминали проблему легітимності встановлення радянського режиму в Західній Україні, участі місцевого населення у цьому процесі, однобоко висвітлювали роль зовнішніх сил. Тому особливо актуальною є потреба глибокого переосмислення історії встановлення і функціонування радянської влади в Західній Україні на основі нових фактів і документів.
У сучасний період означена проблематика становить предмет зацікавленості представників різних суспільних наук: правознавців, істориків, політологів. Зокрема, потрібно відзначити праці таких вітчизняних і зарубіжних учених, як І.Білас, В.Бонусяк, Ю.Бисага, О.Горланов, В.Кульчицький, В.Ковалюк, Л.Луць, О.Луцький, Я.Малик, П.Рабінович, Б.Тищик та інші. Між тим, значна частина питань, пов’язаних із встановленням і функціонуванням радянського режиму в Західній Україні у 1939-1941 рр., ще залишається малодослідженою. На особливу увагу потребує аналіз політичних і правових аспектів даної проблеми, оскільки оцінка їх практично відсутня.
Актуальність даного дослідження великою мірою також зумовлюється тим впливом, який мають наслідки подій 1939-1941 рр. на сучасний процес державного будівництва в Україні. Здійснене у той час об’єднання українських земель геополітично підготувало незалежність України, вирішально заваживши на шансах нинішнього державотворення. Важливим є і той факт, що після возз’єднання двох найбільших частин українських земель посилились взаємовпливи східних і західних українців. Травматичний досвід зіткнення з радянським режимом не в останню чергу зумовив ту авангардну роль, яку відіграли західні області у боротьбі за проголошення незалежності сучасної України та відмову від радянської державно-правової спадщини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає проблематиці досліджень “Актуальні проблеми історії держави і права України, політичних, правових учень та зарубіжної історії”, яку проводить кафедра теорії та історії держави і права Львівського національного університету імені Івана Франка.
Мета і завдання . Метою дисертаційного дослідження є поглиблення історико-правових знань стосовно сутності, змісту та особливостей процесу встановлення і функціонування радянських органів влади в Західній Україні у 1939-1941 рр.
Задля цього необхідно вирішити наступні завдання:
 уточнити обставини зайняття території Західної України радянськими військами у 1939 р. як вирішальної передумови встановлення в регіоні радянського режиму;
 визначити роль Народних зборів Західної України у процесі приєднання регіону до складу СРСР та у встановленні радянської суспільно-політичної системи;
 встановити призначення тимчасових органів влади, що діяли на території Західної України у вересні-грудні 1939 р.;
 дослідити методи, за допомогою яких в Західній Україні було впроваджено державний режим тоталітарного взірця;
 визначити особливості формування і функціонування органів судової влади в умовах радянського режиму в Західній Україні;
 проаналізувати діяльність органів НКВС, встановити масштаби репресивних акцій щодо населення Західної України.
Об’єктом дослідження є процес встановлення і функціонування радянського режиму в Західній Україні у 1939-1941 рр., зокрема правове положення радянських органів державної влади в Західній Україні.
Предметом дослідження є історико правові засади встановлення та функціонування радянського режиму в Західній Україні.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить низка філософських, загально-наукових та спеціально-юридичних методів. Застосування діалектичного методу дозволило встановити особливості розвитку радянських органів влади в Західній Україні в досліджуваний період. Історичний метод використано при аналізі процесу возз’єднання Західної України з УРСР. Історико-правовий метод дозволив виявити сутність і призначення тимчасових органів влади, що діяли у вересні-грудні 1939 р.; юридичний – в процесі дослідження норм правових актів, які діяли на території Західної України.
Джерельною базою дослідження є нормативно-правові акти і документи, наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів, архівні документи тогочасного періоду.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших у вітчизняному правознавстві історико-правових монографічних досліджень основних проблем встановлення і функціонування радянського режиму в Західній Україні.
У результаті проведеного дослідження сформульовані такі основні положення, котрим, як видається, притаманні елементи наукової новизни, і які виносяться на захист:
- уточнено, що обставини приєднання Західної України до складу СРСР і возз’єднання її з УРСР були викликані насамперед зовнішніми факторами;
- метою тимчасових органів влади (воєводських і повітових управлінь, селянських комітетів) було забезпечення переходу до усталених в СРСР форм державної влади;
- призначення Народних Зборів Західної України полягало в юридичному закріпленні засад функціонування органів радянської влади;
- встановлено недемократичний характер методів здійснення державної влади. Режим, що функціонував в Західній Україні в 1939 – 1941 рр. мав тоталітарний характер;
- визначено наявність репресивно-каральних рис притаманних органам судової влади, міліції, державної безпеки. Встановлено, що форсоване інтегрування Західної України до складу СРСР супроводжувалося масовими репресіями, порушеннями законів і прав людини;
- незважаючи на насильницький характер возз’єднання, події 1939-1941 рр. започаткували процес реальної консолідації української нації, об’єднавши дві основні її частини в межах одного державного кордону і поставивши в умови однакової політичної та соціально-економічної дійсності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали і висновки дослідження можуть бути використані:
 для підготовки підручників і посібників з історії держави і права України;
 у навчальному процесі вузів для розробки загальних і спеціальних курсів, при проведенні семінарських занять, написання курсових і дипломних робіт та ін.
Основні положення і висновки роботи, зібраний дисертанткою фактологічний матеріал можуть бути використані для подальшого дослідження даної теми з продовженням хронологічних рамок, а також суміжної проблематики.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Основні положення та висновки дисертації викладено у восьми наукових публікаціях (у тому числі чотири із них – у фахових виданнях). Серед фахових статей, опублікованих за темою дисертації, одна написана у співавторстві з В.С.Кульчицьким. Особистий внесок здобувача у цій статті полягає в дослідженні правового положення та діяльності радянських органів влади в Західній Україні в 1939-1941рр.
Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри історії та теорії держави і права Львівського національного університету імені Івана Франка. Основні положення дослідження викладені у доповідях, виголошених на регіональній науковій конференції ,,Теорія і практика державотворення в Україні: історія та сучасність” (Львів, 4 травня 1999), всеукраїнській науковій конференції ,,Галичина в роки Другої світової війни” (Івано-Франківськ, 8-9 листопада 1999), міжнародній науковій конференції ,,1939 рік в історичній долі України і українців” (Львів, 23-24 вересня 1999).
Структура роботи. Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів (розподілених на шість підрозділів), висновків та списку використаних джерел (230 найменувань). Обсяг дисертації ( без списку використаних джерел ) становить 169 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації представлено історико-правове узагальнення і нове вирішення завдання, яке полягає у поглибленні історико-правових знань сутності та змісту встановлення і функціонування радянського режиму в Західній Україні у 1939-1941 рр., що є відповідним внеском у правничу науку. Виконане дисертаційне дослідження дозволяє зробити наступні висновки:
1. Аналіз відповідних архівних документів дає підстави стверджувати, що факторами, які зумовили приєднання Західної України до складу СРСР і возз’єднання її з УРСР були зовнішніми. За таємним протоколом до пакту Молотова – Ріббентропа від 23 серпня 1939 р. територія Західної України відійшла до ,,сфери впливу” СРСР. Саме тому радянська армія у вересні 1939 р. зайняла територію Західної України.
2. Приєднання Західної України до СРСР відбувалося за заздалегідь відпрацьованою схемою. Рішення про скликання Народних Зборів Західної України і сценарій їх проведення приймалися у ЦК ВКП(б). Кандидатури депутатів завчасно підбиралися органами влади. До бюлетня вносилася лише одна кандидатура, а на весь процес висунення і реєстрації кандидатів відводилося чотири дні. Офіційні результати голосування виявились явно завищеними у порівнянні до реальних настроїв виборців. Це стало наслідком як застосування певних форм тиску на виборців, так і підтасовки голосів при їх підрахунку. Оцінити, якими могли б бути підсумки виборів за дотриманням всіх демократичних норм, тепер практично неможливо. Історичним фактом є те, що тоді більшість виборців проголосувала на користь приєднання до СРСР.
Народні Збори, що відбулися у Львові 26 жовтня 1939 р., прийняли низку декларацій, зокрема про встановлення у Західній Україні радянської влади і її входження до складу УРСР, про конфіскацію поміщицькиих земель, націоналізацію банків і великої промисловості. Ці документи легітимували нову владу у Західній Україні.
Фактично Західна Україна виявилася включеною до складу СРСР з кінця вересня 1939 р., хоча відповідні акти були ухвалені Верховними Радами СРСР і УРСР лише наприкінці жовтня – першій половині листопада 1939 р. При цьому національні інтереси українського народу, його багатовікове прагнення до возз’єднання служили лише ширмою для геополітичних планів керівництва СРСР.
Водночас входження населення споконвічних українських територій до складу УРСР, навіть попри весь символічний характер її державності, стало, з погляду історичної перспективи, важливим етапом на шляху до соборності. Возз’єднання найбільших гілок українського народу в межах однієї країни значно підсилило його загальний потенціал, зберегло територіальну цілість, що обєктивно закладало передумови для його самореалізації та розвитку.
3. Функціонування радянського режиму в Західній Україні до кінця 1939р. забезпечували тимчасові органи влади  воєводські, повітові, міські тимчасові управління і селянські комітети. Сталінське керівництво використало їх як перехідні структури для легітимного оформлення включення регіону до складу СРСР.
Склад тимчасових управлінь ретельно підбирався і призначався. В обов’язковому порядку до них входили партійні керівники, політруки армії, працівники різних державних відомств, які направлялися у Західну Україну. Деякі посади були надані й місцевим активістам, що мало свідчити про те, що новоутворювані органи  це установи народного самоуправління. За своєю суттю і фукціями тимчасові органи мало чим відрізнялися від традиційних радянських органів влади. Для керівництва різними ділянками суспільного життя при тимчасових органах організовувались відповідні відділи: промисловості, транспорту, фінансів, торгівлі, освіти, культури. Вирішували вони також трудові і майнові конфлікти, тобто виконували певні судові функції.
Низовою ланкою органів тимчасових управлінь стали селянські комітети, які обиралися на зборах жителів села, а волосні  на зборах представників селян волості. Обрані селянські комітети затверджувалися тимчасовими управліннями, що дозволяло відсіяти небажані елементи.
4. Після завершення юридичного включення Західної України до складу СРСР розпочався процес встановлення тоталітарного режиму. Насамперед уніфіковувалося суспільно-політичне життя відповідно до радянського зразка і встановлювалася однопартійна політична система з монополією компартії на державну владу та особливими функціями каральних органів. Ці заходи мали закласти надійні підвалини для остаточної інкорпорації регіону.
Ухвалою Президії Верховної Ради СРСР від 4 грудня 1939 р. у Західній Україні було ліквідовано старий адміністративний поділ і створено шість областей у складі УРСР. У січні 1940 р. замість повітів створено райони. Тимчасові органи влади замінили виконкоми обласних, районних і сільських Рад депутатів трудящих. Виконкоми утворювалися без самих Рад, бо вибори до місцевих Рад відбулися лише у грудні 1940 р. Все це засвідчувало, що новостворені владні структури зовсім не залежали від волі населення, а були придатками партійних органів.
Політичними центрами, які зосередили у своїх руках усі основні важелі влади, стали органи більшовицької партії  обкоми, міськкоми і райкоми КП(б)У. Всі інші українські, польські, єврейські політичні партії, а також громадські організації були заборонені. Нові громадські організації радянського типу, в тому числі профспілки, комсомол тощо були насправді філіями партійно-державних органів, їх своєрідною прибудовою. Усі важливі посади у структурах влади займали працівники, скеровані з всесоюзних та республіканських наркоматів. Партійна влада не довіряла місцевим спеціалістам.
5. Місцеві Ради депутатів трудящих, які теоретично вважалися органами власне державної влади, таких функцій були позбавлені. В системі державних органів виконавчі структури домінували над представницькими, штатний апарат  над депутатським корпусом, а названа система в цілому повністю підпорядковувалася “керівним вказівкам партії”. В умовах радянського тоталітаризму діяв особливий тип “демократії”, коли вибори депутатів були безальтернативними, радянські органи цілковито залежали від партійних комітетів, народні обранці одностайно схвалювали рішення, підготовлені апаратом.
6. Встановлення радянського режиму призвело до кардинальних змін в економіці і соціальній сфері. Органи влади в особі виконкомів Рад здійснили цілий ряд заходів щодо швидкого включення їх до складу єдиного господарського союзного комплексу. Головними були націоналізація підприємств, інших господарських структур, створення промислових артілей. В короткий строк економіка була одержавлена. Розпорядником і фактичним господарем економіки стали центральні адміністративні структури у формі наркоматів, главків, трестів. Тим самим контроль за розвитком економіки і соціальної сфери західних областей України перейшов до партійно-господарських структур. Поряд з цим чималі радянські капіталовкладення в економіку краю сприяли збільшенню тут обсягу промислового виробництва, ліквідації безробіття, зростанню лав місцевого робітництва.
7. Новостворені державні структури влади активно займалися перебудовою західноукраїнського села. Було проведено конфіскацію поміщицьких, церковних і монастирських земель, які передавалися біднішому та середньому селянству. Після короткого першого етапу аграрної реформи розпочалося об’єднання одноосібних селянських господарств в колгоспи. Причому, головним стимулом колективізації були не якісь реальні переваги колгоспів, а нав’язлива пропаганда, що часто супроводжувалася адміністративним примусом, погрозами репресій. Ускладнення міжнародної обстановки та підготовка СРСР до війни вплинули на певну стриманість при проведенні колективізації, яка не користувалася підтримкою більшості сільського населення. На літо 1941 р. колективні форми власності у сільському господарстві західних областей охопили лише трохи більше десятої частини виробників і були ще далекі від домінуючого становища.
8. Наслідування радянських зразків чітко простежується також у галузі охорони здоров’я, культури і освіти. В містах і селах Західної України відкривалися нові лікарні, амбулаторії, медичні пункти, пологові будинки. Зі східних областей України сюди приїхало чимало медичних працівників. Медицина стала безплатною. Важливе значення мало поширення на західні області України загальної освіти населення. Завдяки державній політиці українська мова зайняла належне їй місце, потіснивши привілейовану в попередні десятиліття польську мову. Але це супроводжувалося намаганням державних органів підпорядкувати духовну сферу своєму цілковитому контролю. Було проведено уніфікацію навчання в школах і вузах на основі єдиних державних програм, підручників і посібників, просякнутих офіційною ідеологією. Суспільній свідомості інтенсивно нав’язувалися догми, що відповідали принципам тоталітарної держави з її нетерпимістю до плюралізму, християнської моралі.
9. Однією з ланок тоталітарного політичного механізму були репресивно-каральні структури. Форсоване інтегрування Західної України до системи ,,казарменного соціалізму”, що панував в СРСР супроводжувалося небаченими досі репресіями, розстрілами, порушеннями законів і прав людини. Як метод політичного переслідування широко використовувалися депортації – виселення без правових на це підстав. Такі дії влади скеровувалися на усунення поза рамки суспільного життя тих соціальних груп населення, які не вписувалися в нову політичну і соціально-економічну систему.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

ДЖЕРЕЛА

ОПУБЛІКОВАНІ ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ

1. Возз’єднання українського народу в єдиній Українській радянській державі (1939-1949).  Збірник документів.  К.: Держполітвидав, 1949. – 211 с.
2. Волинь Радянська. 1939-1965.  Збірник документів і матеріалів.  Львів: Каменяр, 1971.  301 с.
3. Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр.  Докумети, матеріали, спогади.  Т.1.  Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 1996.  749 с.
4. Культурне життя в Україні. Західні землі.  Докумети і матеріали.  Т.1.  К.: Наукова думка, 1995.  748 с.
5. Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК.  Т.1.  К.: Політвидав України, 1966.  970 с.
6. Літопис нескореної України.  Документи, матеріали, спогади. Книга 1.  Львів: Просвіта, 1993.  800 с.
7. Національні відносини в Україні у ХХ ст.  Збірник документів і матеріалів.  К.: Наукова думка, 1994.  559 с.
8. Народне господарство УРСР.  Статистичний Збірник.  К.: Наукова думка, 1957. 499с.
9. Народна освіта, наука і культура в Українській РСР.  Збірник статистики.  К.: Статистика, 1973.  905 с.
10. Основні показники виконання народногосподарського плану УРСР за 1940 р.  К.: Держполітвидав, 1941.  165 с.
11. Позачергова п’ята сесія Верховної Ради СРСР.  К.: Держполітвидав, 1939.  104 с.
12. Позачергова третя сесія Верховної Ради УРСР.  К.: Держполітвидав, 1939.  76 с.
13. Партийно-политическая работа в боевой обстановке.  Сборник документов.  М.: Политиздат СССР, 1940.  230 с.
14. Під прапором Жовтня.  Документи і матеріали. 1929-1939.  Львів: Каменяр, 1966.  315 с.
15. Радянська Ровенщина. 1939-1959.  Документи і матеріали.  Львів: Каменяр, 1972.  431 с.
16. Радянська Тернопільщина. 1939-1958.  Документи і матеріали.  Львів: Каменяр, 1986.  237 с.
17. Радянське Прикарпаття. 1939-1959.  Документи і матеріали.  Ужгород: Карпати, 1964.  535 с.
18. Радянський Львів. 1939-1955.  Документи і матеріали.  Львів: Каменяр, 1956.  580 с.
19. Соціалістичні перетворення в Західних областях УРСР. 1939-1979.  Збірник документів і матеріалів.  К.: Наукова думка, 1980.  548 с.
20. Statystyka szkolnictwa. 1937/38.  Warszawa.  1939.  83 s.
21. Сборник законов СССР и указов ПВС СССР. 1938-1967.  Т.1.  М.: Известия, 1968.  751 с.
22. СССР  Германия. 1939 год: Документы и материалы о советско-германских отношениях с апреля по октябрь 1939 г.  Вильнюс: АН Литвы, 1989.  235 с.

НЕОПУБЛІКОВАНІ ДЖЕРЕЛА
Державний архів Волинської області

23. Фонд П-1 (Волинський обком Компартії України), оп. 1, спр.1а, 3а, 12, 13, 32; оп.3, спр. 66.
24. Фонд Р-4 (Луцький міськком компартії України), оп. 1, спр. 102.
25. Фонд Р-18 (Волинський обласний суд), оп. 1, спр. 142, 149.
26. Фонд Р-293 (Виконком Волинської обласної Ради депутатів трудящих), оп.1, спр.1а, 2.

Державний архів Івано-Франківської області

27. Фонд П- 1 (Івано-Франківський обком Компартії України), оп.1, спр. 2, 5, 15, 53, 72.
28. Фонд Р-2 (Виконком Івано-Франківської обласної Ради депутатів трудящих), оп. 1, спр. 4.
29. Фонд Р-20 (Івано-Франківський обласний відділ юстиції), оп. 1, спр. 11, 66.
30. Фонд Р-21 (Івано-Франківський обласний суд), оп. 1, спр. 25.

Державний архів Львівської області

31. Фонд П-3 (Львівський обком Компартії України), оп. 1, спр. 1, 2, 3, 4, 6, 13, 20, 23, 57,97, 521, 3427.
32. Фонд 1 (Львівське воєводське управління), оп.3,спр.42; оп.6, спр. 2149.
33. Фонд Р-6 (Виконком Львівської міської Ради депутатів трудящих), оп.1, спр. 2, 2а, 22,216, 395,620.
34. Фонд 9 (Львівська меблева фабрика), оп. 3, спр. 12,13.
35. Фонд 27 (Львівський політехнічний інститут), оп. 3, спр. 421.
36. Фонд Р-35 (Губернаторство дистрикту Галіції м. Львова), оп.12, спр. 5.
37. Фонд Р-199 (Львівське обласне управління радіотелеграфної агенції України), оп. 1, спр. 6,12.
38. Фонд Р-221 (Виконком Львівської обласної Ради депутатів трудящих), оп. 1, спр. 17, 34, 244, 302,311.
39. Фонд Р-225 (Львівський обласний суд), оп. 1, спр. 6, 8, 12.
40. Фонд Р-335 (Планова комісія виконкому Львівської обласної Ради депутатів трудящих), оп. 1, спр.7.
41. Фонд Р-300 (Тимчасове управління м.Львова), оп. 1, спр. 9, 42.
42. Фонд Р-1999 (Відділ транспорту Львівського тимчасового управління), оп. 1, спр. 5.
43. Фонд 5001 (Дрогобицький обком Компартії України), оп. 1, спр. 3, 29, 30, 34, 66, 111, 115, 118, 214,262, 265; оп. 3, спр. 1, 42.

Державний архів Тернопільської області

44. Фонд 1 (Тернопільський обком Компартії України), оп.1, спр. 1а, 2, 3, 10, 25.
45. Фонд Р-11 (Тернопільський обласний суд), оп. 1, спр. 1.
46. Фонд Р-1833 (Тернопільський обласний відділ народної освіти), оп. 6, спр.4.

Державний архів Рівненської області

47. Фонд 1 (Рівненський обком Компартії України), оп.1, спр. 35.
48. Фонд Р-104 (Рівненський обласний відділ юстиції), оп.1, спр. 40, 42.
49. Фонд 400 (Рівненський обласний відділ народної освіти), оп.1, спр. 5; оп. 6, спр. 3.

Державний архів Російської Федерації

50. Фонд 5479 (Трудові резерви СРСР), оп. 1, спр.52.
51. Фонд 9492 (Народний комісаріат юстиції СРСР), оп. 1, спр. 1003, 1005, 1115.

Російський державний військовий архів

52. Фонд 25880 (Український фронт), оп. 4, спр. 2.
53. Фонд 35077 (Політуправління Українського фронту), оп. 1, спр. 56, 188, 788.
54. Фонд 35084 (Військова колегія Верховного суду СРСР), оп.1, спр.56, 188.

Російський центр зберігання та вивчення документів новітньої історії
55. Фонд 17 (Центральний комітет ВКП(б)), оп. 1, спр. 737; оп. 7, спр. 383, 425; оп. 22, спр. 2, 3120, 3427.

Центральний державний архів громадських об’єднань України

56. Фонд 1 (Центральний комітет КП(б)У), оп 1-63, спр. 483; оп.1, спр. 3а,4; оп. 6, спр. 20, 513, 515, 516, 578, 594, 617,624, 625, 628,639, 675, 7387; оп.16, спр.23; оп.20, спр.7388, 7439, 7447,7448.

Центральний держаний архів вищих органів влади України

57. Фонд Р-2 (Раднарком УРСР), оп. 1, спр. 234; оп.2, спр.234; оп.7, спр.297, 440.
58. Фонд 8 (Наркомюст УРСР), оп.17,спр. 751.
59. Фонд 166 (Управління кінофікації), оп. 11, спр. 458.

Центральний державний історичний архів України у Львові

60. Фонд 201 (Греко-католицька митрополича консисторія), оп. 1а, спр. 2793; оп.46, спр.2632.
61. Фонд 358 (Шептицький А.О.  митрополит греко-католицької церкви), оп. 1, спр. 9.
62. Фонд 859 (Народні Збори Західної України), оп.1, спр. 1, 3, 7, 8, 10, 15.

Періодична преса (редакційні статті, інформаційний матеріал)
63. Більшовик України  орган ЦК КП(б)У. 1939-1941 рр.
64. Большевистская печать – орган ЦК КП(б)У. 1939-1941 гг.
65. Вільне слово (Дрогобич). 1941 р.
66. Ведомости Верховного Совета СССР. 1939-1941 гг.
67. Вільна Україна – орган Львівського обкому КП(б)У і Львівської обласної Ради депутатів трудящих. 1939-1941 рр.
68. Вісті – орган Верховної Ради УРСР. 1939-1941 рр.
69. Вільне життя – орган Тернопільського обкому КП(б)У і Тернопільської обласної Ради депутатів трудящих. 1939-1941 рр.
70. Вітчизна  орган спілки письменників УРСР. 1991 р.
71. Гуцульщина. 1991 р.
72. За Вільну Україну (Львів). 1994 р.
73. Известия  орган Советов депутатов трудящихся. 1939-1941 гг.
74. Комуніст  орган ЦК КП(б)У. 1939-1941 рр.
75. Краківські вісті. 1942 р.
76. Львівські архієпархіальні відомості. 1939 р.
77. Літературна газета. 1940 р.
78. Партстроительство – орган ЦК ВКП(б). 1939-1941 гг.
79. Радянська Волинь – орган Волинського обкому КП(б)У і Волинської обласної Ради депутатів трудящих. 1939-1941 рр.
80. Революційне слово. 1940-1941 рр.
81. Рідна земля. (Львів). 1941 р.
82. Радянська Україна – орган Станіславського обкому КП(б)У і Станіславської обласної Ради депутатів трудящих. 1939-1941 рр.
83. Советская Украина – орган ЦК КП(б)У и Верховного Совета УССР. 1939-1941 гг.
84. Червоний прапор – орган політвідділу Українського фронту. 1939-1940 рр.
85. Червона Бережанщина – орган Бережанського райкому КП(б)У і Бережанської районної Ради депутатів трудящих. 1939 р.
86. Червоний прапор – орган Рівненського обкому КП(б)У і Рівненської обласної Ради депутатів трудящих. 1940-1941 рр.
87. Українські щоденні вісті. 1941 р.

Мемуари

88. Саган Зенон. Кам’янка-Струмилова. 1939-1941 // Надбужанщина : історико-меморіальний збірник.  Нью-Йорк, 1989.  Т. 2.  860 с.
89. В боротьбі за українську державу. Есеї, спогади, літописання, документи Другої світової війни. – Вінніпег: Новий шлях, 1990.  630с.
90. Довженко О. Україна в огні: Кіноповість, щоденник. К.: Наукова думка, 1990. 414 с.
91. Дрогобиччина  земля І.Франка.  Збірник мемуарних матеріалів.  Дрогобич: Відродження, 1993.  320 с.
92. 1941. Збірник за редакцією М.Рудницької.  Нью-Йорк: НТШ, 1958. 494с.
93. Кедрин І. Життя  події  люди. Спомини і коментарі.  Нью-Йорк: НТШ, 1976.  722 с.
94. Комар Люба. Процес 59-ти. Б.М. – 1990. – 59 с.
95. Літопис нескореної України. – Документи, матеріали, спогади. – Кн.1. Львів: Просвіта, 1993. – 800 с.
96. Мемуары Н.С.Хрущова // Вопросы истории.  1990.  № 7.  С. 60-130.
97. Німчук І. 595 днів совєтським в’язнем.  Торонто: Новий шлях, 1950.  93 с.
98. Putrament Jerzy. Poł wieku. Wojna.  Warszawa: PIN, 1959.  240 s.
99. Панч Петро. Львів. Коперника, 42 // Вітчизна.  1960.  № 2.  С.160-178.
100. Раковський І. Спомини про наукове товариство ім.Т. Шевченка у Львові // Український історик (Нью-Йорк).  1975.  №4.  С. 92-110.
101. Тюленев И.В. Через три войны.  М.: Политиздат, 1972.  420 с.
102. Ostrowski S. W obronie polskości ziemi Lwówskiej. Dni pohanbienia: 1939-1941. Wspomnienia. Warszawa: Polonia, 1986.  214 s.
103. Яхненко Н. Від бюра до Бригідок. Трохи спогадів з 1939-1941 рр.  Бераля  Мюнхен: Б.М.  1986.  260 с.

Книги, брошури, статті
104. Armstronq John A. Ukrainian Nationalism 1939-1945.  2 ud, ed  Littleton, Golorado, 1980.  356 p.
105. Бабій Б.М. Возз’єднання Західної України з Українською РСР.  К.: Вид-во АН УРСР, 1954.  254 с.
106. Bregman Aleksander. Najlepszy sojusznik Hitlera: Studium wspołpracy niemiecko-sowieckiej, 1939-1941.  London: Inc. J. Pilsudskiego, 1958.  163 s.
107. Билас И.Г. Органы советской милиции западных областей УССР в 1939-1945 гг.  Львов: Вища школа, 1987.  167 с.
108. Білас І.Г. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953 рр.: суспільно-політичний та історико-правовий аналіз.  У 2-х книгах. К.: Либідь – Військо України, 1994.  Кн. 1.  424 с.
109. Бугай М.Ф. Депортації населення з України (30-50-і роки) // Український історичний журнал.  1990.  № 10.  С. 30-47.
110. Борисевич В. Доля священиків УАПЦ Волині у 1944-1950 рр.  Луцьк: Надстир’я, 1997.  85 с.
111. Bonusiak W. Powstanie i dzialalnosc wladz okupacyjnych we Lwowe w okresie 1Х 1939- Y1 1941 // Lwów: miasto  spoleczenstwo  kultura.  T. 11.  Kraków: Wydawnictwo Naukowe WSP.  1998.  S. 600-612.
112. Bociurkiw Bohdan R. Sheptytskyi and Ukrainian Greek Gatuolic church under the soviet occupation of 1939-1941 // Morality und Reality: The life and times of Andrei Sheptytsky: Ed. by Paul Roben Magocsi.  Edmonton, 1989.  P. 101-123.
113. Воронин О. Історичний шлях УАПЦ.  Кесінгтон (США).  1992.  315 с.
114. Варецький В. Соціалістичні перетворення у західних областях УРСР.  К.: Вид-во АН УРСР, 1959.  298 с.
115. Wegierski J. Lwów pod okupacją sowiecką 1939-1941.  Warszawa: KWN, 1991.  260 s.
116. Вышинский А. Законность революционная // Большая советская энциклопедия.  Т. 26.  М., 1933.620 с.
117. Вісин В. Радянський режим у Волинській області (1939-1941 рр.): Дис. канд. іст. наук: 07.00.01.  Луцьк, 1998.  156 с.
118. Гаврилів Б., Арсенич П., Процак Р. Літопис Івано-Франківська. Історична хроніка міста з 1662 р.  Вид. 2-е.  Івано-Франківськ: Плай, 1998.  350 с.
119. Гринько О. Як нас возз’єднували // За Вільну Україну.  1994, 17вересня.
120. Грицак Я.Й. Нарис історії України. К.: Генеза, 1996.  360 с.
121. Галичин Л.М. Радянське будівництво в західних областях УРСР (1939-1941) // У боротьбі за світлі ідеали комунізму.  Вид-во Львівського університету, 1970.  С. 78-84.
122. Гавриленко О.В. Визвольний похід Червоної армії в Західну Україну 1939 р. // 40 років возз’єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною в складі СРСР // Тези доповідей республіканської наукової сесії у Львові 11-13 вересня 1979 р.  Львів, 1979.  С. 80-82.
123. Głowacki A. Sowieci wobec polakow na ziemiach wschodnich 11 Rzeczypospolitej 1939-1941.  Lódz: Wydawnictwo Naukowe WSP, 1997.  602 s.
124. Gross Jan T. Revolution From Abroad: The soviet gougnest of Polands Western Ukraine and Western Belorussia.  Princeton, New Jerscy, 1988.  150 p.
125. Grzelak C. Kresy w czerwieni. Agresja Związku Sowieckiego na Polskę w 1939 roku.  Warszawa: W- wo PAN, 1998.  705 s.
126. Горланов О., Рогинский А. Об арестах в западных областях Белоруссии и Украины в 1939-1941 гг. // Репрессии против поляков и польских граждан.  М.: Текст, 1997.  С. 95-120.
127. Doroshenko D., Gerus O. A survey of Ukrainian history.  Winnipeg, 1975.  770 p.
128. Домбровський О. До історії української науки під час Другої Світової війни // Український історик (Нью-Йорк).  1975.  №1/2.  С. 102-114.
129. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України.  Львів: НТШ, 1992.  228 с.
130. Злотніков Л. Радянська адвокатура в Західних областях УРСР // Революційне право.  1940.  № 17-18.  С. 21-29.
131. Skrypek Stanislaw. The Problem of Eastern Galicia.  London, 1948. 151 s.
132. Studnicki Wladyslaw. Polska za linię Curzona.  London: Inc. J. Pilsudskiego, 1953.  93 s.
133. Studium współpracy niemiecko-sowieckiej. 1939-1941. London: Inc. J. Pilsudskiego, 1958.  161 s.
134. Subtelny Orest. The Soviet occupation of Western Ukraine, 1939-1941: An overveiw// Ukraine During World War //: History and ins Aftermath: A Simposium / Ed by Uhry Boshyk.  Edmonton, 1986.  P. 5-14.
135. Skszyman Kazimierz. Wkroczenie Armii Czerwonej do Polski 17.9.1939// Napaść Sowiecka, 1939. 2-ie wyd.  London: Inc. J. Pilsudskiego, 1987.
136. Sword Keith, ed. The soviet takcover of the polish Eastern provinces. 1939-1941.  London, 1991.
137. Siemaszko Z. S. W sowieckim osaczeniu, 1939-1943.  London: Inc. J. Pilsudskiego, 1991. 265 s.
138. Історія міст і сіл УРСР. Рівненська область.  К.: Гол.ред.Укр.рад. енциклопедії, 1973.  450 с.
139. Ингсберг Ф. Пакт. Гитлер, Сталин и инициатива германской дипломатии. 1938-1939 //Пер. с нем.; вст.сл.В.Фалина. М.: Прогресс, 1990.435с.
140. Історія держави і права Української РСР (1917-1960).  К.: Вид-во АН УРСР, 1961.  730 с.
141. Кульчицький В.С., Тищик Б.Й. Історія держави і права України. Навчальний посібник.  К.: Атіка, 2001.  320 с.
142. История государства и права Украинской ССР.  К.: Наукова думка, 1976.  759 с.
143. Історія держави і права України. Академічний курс. У 2 т. (за редакцією В.Я. Тація і А.Й.Рогожина).  К., 2000.  Т.2.  580 с.
144. Івасюта М., Ігнатенко Г., Погребенник Ф. З нагоди 100-річчя утворення НТШ у Львові // Український історичний журнал.  1973. № 11.  С. 80-92.
145. Івасюта М.К. Нариси історії колгоспного будівництва в західних областях Української РСР.  К.: Вид-во АН УРСР, 1962.  240.
146. Історія Львова.  К.: Наукова думка, 1984.  412 с.
147. Inglof M. Polska kultura literacka Lwowa lat 1939-1941. Ze Lwowa i o Lwowie.  Wroclaw: W- wo PAN, 1995.  215 s.
148. Історія України.  Львів: Світ, 1996.  487 с.
149. Історія України.  Вид. 3-є.  Львів: Світ, 2002.  518 с.
150. История КПСС.  Т.5, ч.1.  М.: Политиздат, 1970.  415 с.
151. Історія народного господарства УРСР. – Т.3.  К.: Наукова думка, 1985.  320 с.
152. Історія міст і сіл УРСР. Волинська область.  К.: Гол.ред.Укр.рад.енциклопедії, 1970.  375 с.
153. Історія міст і сіл УРСР. Тернопільська область.  К.: Гол.ред.Укр.рад.енциклопедії, 1973.  615 с.
154. История Украинской ССР.  В 10-и т.  К.: Наукова думка, 1984.  Т.7.  680 с.
155. Історія селянства УРСР. К.:  Наукова думка, 1977.  Т. 2.  456 с.
156. Кирчів Р., Козачук І., Мельничук-Лучко Л. Радянське мистецтво на визволеній землі // У боротьбі за комунізм.  Вид-во Львівського у-ту, 1964.  340 с.
157. Кульчицький В.С. Діяльність тимчасових органів народної влади в Західній Україні в 1939 р. // У боротьбі за світлі ідеали комунізму.  Вид-во Львівського у-ту, 1970.
158. Кульчицький В.С., Настюк М.І, Тищик Б.Й. Входження Галичини, Північної Буковини та Закарпаття до складу України (1939-1945).  Дрогобич: Відродження, 1995.  96 с.
159. Ковальчак Г.І. Розвиток соціалістичної промисловості в західних областях УРСР в 1939-1941 рр. // З історії західноукраїнських земель.  Вип. 6.  К.: Вид-во АН УРСР, 1960.  С.120-135.
160. Ковальчак Г.І. Розвиток промисловості в західних областях України за 20 років Радянської влади (1939-1958 рр.). К.: Вид-во АН УРСР, 1965.  186 с.
161. Ковальчак Г.І., Сливка Ю.Ю., Чугайов В.П. Подія великого історичного значення.  К.: Наукова думка, 1979.  220 с.
162. Кошарний І.Я. У сузір’ї соціалістичної культури.  Львів: Вища школа, 1975.  239с.
163. Ковалюк В.Р. Встановлення і функціонування радянського режиму в Західній Україні на початку Другої світової війни. Автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.01/ Ужгород. держ. у-т.  Ужгород.  1994.  20 с.
164. Ковалюк В.Р. Культурологічні та духовні аспекти ,,радянизації” Західної України // Український історичний журнал. 1993.  № 2-3.  С.3-17.
165. Ковалюк В.Р. До питання про скликання Народних Зборів Західної України //Вісник Львівського університету.  Серія суспільних наук.  Вип. 30.  1992.  С. 74-85.
166. Количев В.Г. ЦК ВКП(б) у 1938-1940 рр.//Український історичний журнал.  1990.  № 3.  С.3-11.
167. Кучерепа М., Вісин В. Радянський режим на Волині (1939-1941 рр.) // 1939 рік в історичній долі України і українців.  Львів, 2001.  с.160-170.
168. Кульчицький С.В. Перші депортації польського населення УРСР у світлі сталінської національної політики //Депортації українців та поляків. Кінець 1939 – початок 50-х років. Збірник. Упорядник Ю.Сливка.  Львів: Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича, 1998.  135 с.
169. Луцький О. Інтелігенція Львова (вересень 1939 – червень 1941 рр.)// Львів: місто – суспільство  культура.  Львів: Львівський університет ім.І.Франка, 1998.  С. 576-585.
170. Луцький О.І. Політична еліта Західної України в період утвердження сталінського тоталітарного режиму (1939-1941) // Національна еліта та інтелектуальний потенціал України. Тези доповідей міжнародної наукової конференції.  Львів, 1996.  С. 205-207.
171. Лисяк-Рудницький І. Напрями української політичної думки// Записки НТШ. Т. ССХХП.  Львів, 1991. С. 40-62.
172. Львів. Історичні нариси.  Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 1996.  530 с.
173. Литвин М., Луцький О., Науменко К. 1939. Західні землі України.  Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 1999.  150 с.
174. Luczak C. Polska i polacy w Drugiej wojnie światowej.  Poznań: PAN, 1993.  580 s.
175. Лебедева Н. Коминтерн и Польша. 1939-1943 годы. // Международная жизнь.  1993.  № 8.  С. 145-160.
176. Ломов Г.І. Створення і діяльність тимчасових управлінь в містах і селах Західної України в 1939 р. // Наукові записки Львівського педінституту.  Т. 9.  Серія суспільних наук.  1958.  С. 48-56.
177. Лісна І. Становлення радянської влади на західноукраїнських землях // Радянське право.  1989.  № 8.  С. 48-56.
178. Львівський університет.  Львів: Вища школа, 1986.  146 с.
179. Мазур Г. Політика радянської влади щодо населення Західної України в 1939-1941 рр.; суть і наслідки // Україна  Польща: важкі питання.  Т.4.  Варшава: Карта, 1999.  С. 91-148.
180. Макарчук В., Макарчук С. Доба суспільно-політичних полярностей і напруги // Львів. Історичні нариси.  Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 1996.  С. 430-445.
181. Макух І. На народній службі.  Дітройт: Б.М.  1958.  140 с.
182. Меламед В. Евреи во Львове. ХШ  первая половина ХХ века.  Львов: Текоп, 1994.  190 с.
183. Нагурський Я. Митрополит Шептицький у літах 1939-1940 // Світильник істини. Джерела до історії Української Католицької Богословської академії у Львові.  Ч.2.  Торонто – Чікаго. – 1976. С. 182-220.
184. Народна освіта і педагогічна наука в Українській РСР (1917-1967).  К.: Наукова думка, 1967.  265 с.
185. Настюк М.І., Парпан М.І. Організація і діяльність органів народної влади в Західній Україні // Український історичний журнал.  1979.  № 7.  С. 31-42.
186. Настюк М.І. Застосування радянського законодавства у західних областях УРСР // Радянське право.  1979.  № 10.  С.12-22.
187. Настюк М.И. Создание и деятельность советских органов юстиции в западных областях УССР (1939-1941 гг.).  Львов: Вища школа, 1977.145с.
188. Нарис історії ,,Просвіти”.  Львів: Просвіта, 1993.  231 с.
189. Нариси історії Волинської обласної партійної організації.  К.: Політвидав, 1970.  330 с.
190. Очерки истории профсоюзов Украинской ССР.  К.: Политиздат Украины, 1983. – 663 с.
191. Паньківський Кость. Від Держави до комітету: літо 1941 року у Львові.  Нью-Йорк  Торонто.  1957.  160 с.
192. Панчук М.І. Західноукраїнські землі в 20-30 рр. // Історія України. Курс лекцій. У 2-х кн.  Кн. 2.  К.: Вид-во Київського університету, 1992.  С. 282-301.
193. Политические партии в Польше, Западной Белоруссии и Западной Украине.  Минск: Политиздат, 1935. 396 с.
194. Парсаданова В.С. Депортации населения из Западной Украины и Западной Белоруссии в 1939-1941 гг.// Новая и новейшая история.  1989.  № 2. С. 29-44.
195. Прокоп М. Україна і українська політика Москви.  Частина 1.  Третє видання.  Б.М.  1981.  176 с.
196. Papinski K., Kokurin A., Gurjanjw A. Drogi śmierсi. Ewakuacja wienzi sowieckich z kresow wschodnich 11 Rzeczypospolitej w czerwcu i lipcu 1941 r.  Warszawa:Tyrsa, 1995.  234 s.
197. Петров Н.В. Первый председатель КГБ генерал И.Серов // Отечественная история (Москва).  1997.  № 5.  С. 21-46.
198. Розвиток науки в Західних областях УРСР за роки радянської влади.  К., 1990.  245 с.
199. Рубльов О., Черченко Ю. Сталінщина і доля західноукраїнської інтелігенції (20-50 роки ХХ ст.).  К.: Наукова думка, 1994.  350 с.
200. Райківський І. Українська соціал-демократична партія (1928-1939рр.).  Івано-Франківськ: Плай, 1995.  98 с.
201. Рабочий класс СССР в годы Великой отечественной войны.  Москва: Прогресс, 1985.  365 с.
202. Рябищенко О. Охорона здоров’я населення західних областей УРСР.  К.: Політвидав, 1963.  97 с.
203. Сливка Ю.Ю. Західна Україна в реакційній політиці польської та української буржуазії. 1920-1939. К.: Наукова думка, 1985.  245 с.
204. 40 років Великого Жовтня. Збірник статей. Вид-во Львівського університету, 1957.  330 с.
205. Сергійчук В.І. Правда про ,,Золотий вересень” 1939-го. К.: Укр. видавнича спілка, 1999.  128 с.
206. Советская армия и воссоединение западноукраинских земель с Украинской ССР. События и факты.  Львов: Каменяр, 1989.  180 с.
207. Cypan Wiktor K. Kresy w ogniu: wojna polsko-sowiecka, 1939.  Warszawa: W-wo PAN, 1990.  320 s.
208. Соколовська Т.,Толкачов І. Перші кроки соціалістичного будівництва в західних областях УРСР (1939-1941 рр.) // У боротьбі за радянську владу і соціалізм. – Вид-во Львівського у-ту, 1960. С. 120-132.
209. Cherubin Dariusz. Ludność polska w Związku Radzieckim w czaśie 11 wojny światowej.  Warszawa: Tyrsa, 1990.  375 s.
210. C-ий Ігор. Большевицька юстиція в Галичині // Краківські вісті.  1943, 26 березня.
211. Сварник І. Маловідомі сторінки з історії золотого вересня // Український археографічний щорічник. Нова серія.  Вип. 1.  Т. 4.  К.: Наукова думка, 1992.  С. 401-418.
212. Субтельний О. Україна. Історія.  Львів: Світ, 1991.  512 с.
213. Сливка Ю.Ю. Комуністична партія Західної України // Довідник з історії України.  К.: Наукова думка, 1995.  Т.2.  С. 68-69.
214. Сільське господарство Дрогобиччини на колгоспному шляху.  Дрогобич: Обл. книж. вид-во, 1941.  152 с.
215. Тарнавський О. Літературний Львів під час Другої Світової війни // Сучасність.  1987.  №4.  С. 22-45.
216. Тесленко И.П. Партийное строительство в западных областях УССР (1939-1941 гг.).  Автореф. дис… канд. ист. наук: 07.00.01/Львов. гос. у-т.  Львов, 1979.  24 с.
217. Торжество історичної справедливості. Закономірність возз’єднання західноукраїнських земель в єдиній Українській радянській державі.  Львів: Каменяр, 1968. – 803 с.
218. Федорів Р. Свіча над образом мученика Михайла // Жовтень.  1989.  № 10. С. 65-78.
219. Федорович В. Світова преса про першу більшовицьку окупацію Західної України // Вісті комбатанта.  Торонто – Нью-Йорк, 1987.  С. 28-35.
220. Филипов С.Г. Деятельность органов ВКП(б) в Западных областях Украины и Белоруссии в 1939-1941 гг. // Репрессии против поляков и польских граждан.  М.: Текст, 1997.  С. 40-61.
221. Фуртак І. Історичні аспекти організації і діяльності Львівського державного медичного інституту.  Львів, 1995.  59 с.
222. Шаповал Ю.І. Україна 20-50 років: сторінки ненаписаної історії.  К.: Наукова думка, 1993.  240 с.
223. Шаповал Ю.І. Людина і система (штрихи до портрету тоталітарної доби в Україні).  К.: Ін-т нац. відносин і політології, 1994.  280 с.
224. Чоповський М. Голгофа Західної України. 1920-1953.  Львів: Світ, 1996.  140 с.
225. Чернявский Ф.Ф. По пути социализма.  Львов: Вища школа, 1978.  165 с.
226. Цибко О.Г. Народні Збори Західної України // У боротьбі за комунізм.  Вид-во Львівського університету, 1964.  340 с.
227. Zamorski K., Starzewski S. Sprawiedliwość sowiecka.  Warszawa: Znak, 1994.  256 s.
228. У півстолітніх змаганнях. Вибрані листи до К.Студинського (1891-1941).  К.: Наукова думка, 1993.  430 с.
229. Утвердження ленінських ідей про державу і право на Україні. Вид-во Львівського університету, 1972.  168 с.
230. Ярош Б. Тоталітарний режим на західноукраїнських землях. 30-50 рр. ХХ ст.  Луцьк: Надстир’я, 1995.  171 с.