Яценко Ігор Станіславович Ідейно-теоретичні засади реалізації принци­пу поділу влади на прикладі Республіки Польща: історико-правовий аналіз

Короткий опис

Яценко Ігор Станіславович, директор ТОВ «АЛЛО ПРАВНИК»: «Ідейно-теоретичні засади реалізації принци­пу поділу влади на прикладі Республіки Польща: історико-правовий аналіз» (12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень). Спецрада Д
у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка МОН України

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ
ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
Яценко Ігор Станіславович
УДК 340.12
ДИСЕРТАЦІЯ
ІДЕЙНО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ ПОДІЛУ
ВЛАДИ НА ПРИКЛАДІ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА:
ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
___________________________ (І. С. Яценко)
(підпис здобувача)
Науковий керівник , доктор юридичних
наук, професор
Київ – 2018
Бабкін Володимир Дмитрович

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………….………. 26
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОКТРИНИ ПОДІЛУ
ВЛАДИ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЇЇ АНАЛІЗУ В
ІСТОРИКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ .................................................. 37
1.1 Методологія історико-правових досліджень поділу влади………………… 37
1.2 Сучасний науковий дискурс проблеми поділу та єдності влади в умовах
політико-правових трансформацій ........................................................................ 53
1.3 Ґенеза та розвиток доктрини поділу влади у світовій історико-правовій та
політичній думці ….................................................................................................. 71
Висновки до розділу 1.............................................................................................. 89
РОЗДІЛ 2 ІДЕЯ ПОДІЛУ ВЛАДИ У ПОЛЬСЬКІЙ ІСТОРИКОПРАВОВІЙ ТА ПОЛІТИЧНІЙ ДУМЦІ ТА ЇЇ ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ У
ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ ПОЛЬЩІ (друга половина XV ст. – 1997 р.) ........ 91
2.1 Зародження і розвиток поглядів на владу, її поділ та їхнє нормативне
закріплення до 1791 року ........................................................................................ 91
2.2 Розвиток поглядів на поділ влади та їх імплементація в період втрати та
відновлення польської державності (1791 – 1939 рр.).........................................112
2.3 Розвиток поглядів на поділ влади та їх імплементація в період політичних
трансформацій (1939 – 1997 рр.)………............................................................... 133
Висновки до розділу 2.............................................................................................154
РОЗДІЛ 3 КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ІДЕЇ ПОДІЛУ ВЛАДИ У СУЧАСНІЙ
РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА.................................................................................... 157
3.1 Сучасні погляди та особливості трансформації доктрини поділу влади у
Республіці Польща................................................................................................. 157
3.2 Деформація принципу поділу влади після президентських та
парламентських виборів 2015 року як наслідок ризиків політико-правової
трансформації......................................................................................................... 176
25
3.3 Виклики, загрози і перспективи реалізації поділу влади у сучасних умовах
Республіки Польща: нові підходи та досвід для України………....................... 193
Висновки до розділу 3............................................................................................ 209
ВИСНОВКИ............................................................................................................214
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..……………………………………218
ДОДАТОК: СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ………………………240

Список літератури

ВИСНОВКИ
В дисертації містяться теоретичні узагальнення і нове вираження
наукового завдання, що полягає у розкритті ідейно-теоретичних засад реалізації
принципу поділу влади на прикладі Республіки Польща, еволюції цих засад з
моменту зародження до сучасного періоду, формулюванні власних пропозицій
щодо використання польського досвіду в Україні.
Основними науковими і практичними результатами роботи є такі
висновки:
1. Принцип поділу влади є теоретичним постулатом, який дає можливість
не стільки будувати державний механізм та організовувати його
функціонування з огляду на необхідність державно-владної діяльності органів
держави відповідно до їх компетенції, скільки забезпечувати недопущення
узурпації (авторитаризації, диктатури) влади в державі, гарантувати права та
свободи її суверена – народу. Сутність даного принципу полягає у тому, що з
влади, яка належить єдиному суверену – народу, виділяються три самостійні
сфери (гілки) її реалізації відповідно до функцій, які виконує державна влада, –
законодавча, виконавча і судова, а для їх реалізації визначаються державні
органи.
2. Ідейно-теоретичні засади реалізації поділу влади у Республіці Польща
загалом пройшли ті самі етапи зародження і розвитку, що і загальносвітова
політико-правова думка, а саме три основні етапи: 1) етап теорії змішаного
устрою; 2) етап теорії устрою рівноваги; 3) етап теорії поділу влади. Втім,
погляди представників польської політико-правової думки на поділ влади
характеризуються оригінальністю та глибиною осмислення, що було зумовлено
зв’язком з історичними та суспільно-політичними умовами, в яких вони
формувалися.
3. Періодизацію розвитку ідейно-теоретичних засад реалізації принципу
поділу влади у Польщі від їх зародження і до сьогоднішнього часу можна
215
сформулювати, беручи за основу постулати, на яких формувалися ідейнотеоретичні засади реалізації влади та принципу поділу влади, а саме: а) від
зародження у XV ст. до втрати Польщею незалежності у 1791 р.; б) 1792–
1917 рр.; в) 1918–1934 рр.; г) 1935–1939 рр.; ґ) 1940–1945 рр.; д) 1946–1988 рр.;
е) 1989–1996 рр.; є) 1997 р. – до сьогодні.
4. Концептуалізація сучасних ідейно-теоретичних засад реалізації поділу
влади у Польщі характеризуються: а) визнанням поєднання функціонального та
організаційного підходу до поділу влади; б) первинністю функціонального
поділу та похідним від нього характером організаційного поділу; в) виділенням
трьох сфер реалізації єдиної влади суверена, а саме – законодавчої, виконавчої
та судової гілок у межах функціонального поділу; г) визначенням органів, які
реалізують три сфери влади у межах організаційного поділу; ґ) відсутністю
абсолютного (безумовного) розділення повноважень окремих гілок влади;
д) наявністю у кожної з гілок влади повноважень щодо обмеженого втручання у
компетенцію іншої гілки влади, що разом становить механізм стримувань і
противаг; е) рівновагою гілок влади, яка є доповненням принципу поділу влади;
є) співпрацею гілок влади як загальним принципом, в межах якого реалізується
поділ та рівновага влади.
5. Причинами сучасної деформації (кризи) реалізації принципу поділу
влади в Польщі є: а) переважний вплив на формування та діяльність гілок влади
однієї політичної сили; б) порушення законодавчими та виконавчими гілками
влади конституційних принципів поділу і рівноваги влади шляхом втручання у
діяльність судової гілки влади. Порушення конституційних принципів поділу і
рівноваги влади відбувається з використанням конституційних та
позаконституційних механізмів стримувань і противаг. До конституційних
механізмів можна віднести: а) прийняття законодавчих актів, які змінюють
закон, на основі якого діє Конституційний трибунал; б) неприйняття
Президентом присяги обраних Сеймом суддів. До позаконституційних
механізмів можна віднести: а) відмову органу виконавчої влади – Ради
Міністрів – оприлюднювати рішення Конституційного трибуналу; б) прийняття
216
Сеймом ухвал про визнання такими, що не мають сили попередніх рішень
Сейму щодо обрання суддів Конституційного трибуналу.
6. Сучасна польська деформація (криза) поділу влади показала
необхідність вироблення нових підходів до ідейно-теоретичних засад реалізації
поділу влади у політичному, теоретичному, нормативному (конституційному
та позаконституційному), інституціональному, суспільному, персональному і
наднаціональному вимірах.
7. Досвід формування та розвитку ідейно-теоретичних засад реалізації
принципу поділу влади в Республіці Польща заслуговує на увагу з погляду
теорії та практики як один з напрямків у вітчизняних історико-правових
дослідженнях проблем теоретичного осмислення принципу поділу влади та
його реалізації в період суспільно-політичних трансформацій у ЦентральноСхідній Європі, зокрема, в Республіці Польща. Взаємовплив рівня теоретичного
осмислення ідеї поділу влади на спосіб нормативного закріплення принципу
поділу влади, практику його реалізації показує необхідність подальшого
поглиблення теоретичного осмислення ідейно-теоретичних засад реалізації
принципу поділу влади в Україні, зокрема, на основі використання історичного
та сучасного досвіду Республіки Польща. Аналіз сучасної деформації (кризи)
поділу влади в Республіці Польща доводить не тільки актуальність загрози
авторитаризму влади в Україні, особливо в період суспільно-політичних
трансформацій, а й показує важливість формування та розвитку саме сучасного
ідейно-теоретичного осмислення принципу поділу влади відповідно до
сучасних викликів, які стоять перед Україною.
8. Актуальним для України залишається питання теоретичного осмислення
і практичної реалізації питання розширення каталогу «влад» в системі поділу
влади, оскільки вони можуть і повинні становити додатковий елемент в
механізмі стримування і противаг, який забезпечує реалізацію принципу поділу
влади в частині запобігання авторитаризації влади. До нових категорій «влад» в
системі поділу влади варто, на нашу думку, впровадити «контрольну владу» та
217
«нейтральну владу». Йдеться, насамперед, про Рахункову палату, яка, згідно з
Конституцією України, від імені Верховної Ради України здійснює контроль за
надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням
(ст. 98 Конституції України). Якщо виділяти «контрольну владу» як окремий
елемент цього механізму, необхідно збільшувати його незалежність від інших
гілок влади, щоб зміни у «правлячій владі» не призводили до використання
«контрольної влади» як елементу збільшення впливу законодавчої влади на
виконавчу і судову владу, виконавчої влади на законодавчу та судову влади.
Щодо «нейтральної влади», то її завданням повинно бути гарантування
дотримання реалізації принципу поділу влади в разі виникнення загрози його
деформації. Такою «нейтральною владою» може стати Президент України,
місце якого в системі поділу влади в Україні на сьогодні не має чіткого
визначення. Однак, якщо виділяти Президента в окрему «нейтральну владу»,
необхідно істотним чином змінити його повноваження. Повноваження
Президента повинні обмежуватися представницькими функціями держави на
міжнародній арені, церемоніальними, номінаційними функціями всередині
держави та функціями, що дають змогу блокувати дії законодавчої та
виконавчої влади у разі виникнення з їх боку загроз для конституційного
устрою.