Якименко Олександр Григорович. Особливості гострого гематогенного остеомієліту кісток кульшового суглобу у новонароджених

Короткий опис

Якименко Олександр Григорович. Особливості гострого гематогенного остеомієліту кісток кульшового суглобу у новонароджених : Дис... канд. мед. наук: 14.01.09 / Вінницький національний медичний ун-т ім. М.І.Пирогова. — К., 2003. — 143арк. — Бібліогр.: арк. 123-143

Якименко О.Г.Особливості гострого гематогенного остеомієліту кісток кульшового суглобу у новонароджених. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.09 - Дитяча хірургія. - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2003 р.
Дисертацію присвячено вивченню особливостей гострого гематогенного остеомієліту кісток кульшового суглобу у новонароджених, з'ясуванню анатомо-топографічних передумов виникнення патологічного вивиху стегна, ролі факторів ризику в виникненні захворювання, порівнянню та покращенню методів ранньої діагностики, хірургічного та ортопедичного лікування.
Рівень захворювання дитячого населення на ГГО КШС - 1,38±0,11. Серед новонароджених дана локалізація зустрічалась найбільш часто - 44,29%, серед всіх вікових груп - 18,08%. Поєднання факторів ризику (патологічних станів анте-, інтра- та постнатального періодів) сприяє виникненню і обумовлює важкість захворювання. Їх врахування дозволяє прогнозувати перебіг ГГО. Поряд з анатомічними особливостями КШС у новонароджених, дискоординація тяги м'язів спіралей зовнішньої та внутрішньої ротації в поєднанні з накопиченням випоту в суглобі, зумовлює розвиток патологічного вивиху головки стегна.
Проведено дослідження 136 новонароджених з ГГО кісток, утворюючих кульшовий суглоб, причому у 28 дітей спостерігалось враження двох суглобів, коксит діагностовано в 130 дітей (95,6%), патологічний вивих стегна - в 80 випадках (58,4%). Діагноз базувався на даних оцінки місцевої симптоматики і оцінки загального стану, рентгенологічного, УЗ, пункційного досліджень кульшових суглобів, параосальних ділянок. Важкість загального стану (119 хворих - 87, 49% мали септикопіємічну і септикотоксичну форми ГГО) і деструктивного процесу в кістці та суглобі вимагали тривалого застосування інтенсивної терапії метаболічних, імунологічних порушень, антибактеріальної терапії (частіше антибіотиками резерву), пункційного підведення остеотропних антибіотиків до кістки і в суглоб, максимально раннього виявлення і дренування параосальних флегмон.
Іммобілізація без витяжіння в різні строки не забезпечувала профілактику патологічного вивиху головки і деформації проксимального метафізу стегна. Автором розроблено і впроваджено в практику апарат для функціонального витяжіння, який дозволив покращити результати профілактики та лікування патологічного вивиху стегна, скоротити строки лікування.

В роботі представлено дослідження частоти гострого гематогенного остеомієліту, вплив факторів ризику на його виникнення, особливості м'язових спіралей нижньої кінцівки і їх роль в виникненні патологічного вивиху стегна, деталізовані питання клініки і діагностики, створено апарат для витяжіння і вправлення патологічного вивиху стегна. Дослідженням вирішено актуальну задачу покращення результатів лікування і зниження частоти інвалідизуючих ускладнень захворювання.

За даними проведеного клініко-статистичного аналізу ГГО кісток, утворюючих кульшовий суглоб, у новонароджених складає 44,29% від загальної кількості остеомієлітів в цій віковій групі та 18,08% від загальної кількості дітей з ГГО, що свідчить про превалюючу частоту даної локалізації захворювання і важливість його дослідження.
Виникненню ГГО кісток кульшового суглобу у новонароджених передують фактори ризику анте-, інтра- та постнатального періоду. Поєднання факторів ризику різних груп сприяє їх "якісній" реалізації у вигляді гнійно-септичних захворювань, зокрема ГГО кісток кульшового суглобу.
Збудником остеомієліту у новонароджених залишається переважно стафілокок, але поряд з цим значно зросла роль умовнопатогенної грамнегативної мікрофлори, що зумовило підвищення частоти септичних форм ГГО до 87,49% і зменшення частоти місцевої форми до 12,51%.

Порушення принципу білатеральної симетрії спіралеподібної структури м'язів в ділянці верхньої третини стегна внаслідок м'язово-нервової контрактури медіального м'язового ланцюга, яка викликана розвитком остеомієлітичного процесу в кульшовому суглобі, призводить до силового переважання латеральних м'язових спіралей і сприяє виникненню ПВС.
Збільшення поглинання ехолокаційного сигналу над зоною деструкції при УЗД свідчить про гальмування ехолокаційної хвилі і дозволяє на ранніх етапах виникнення ГГО виявити характерні структурні зміни зі сторони елементів кульшового суглобу. Наявність цих змін з врахуванням місцевої симптоматики та даних пункції дозволяє встановити достовірний діагноз на протязі перших діб з моменту захворювання.
Методи функціонально-розвантажувального витяжіння (лейкопласт-тирне та як його різновидність запропонований пристрій) в поєднанні із електродрегінгом було застосовано у 28 дітей з ГГО кісток КШС. Середня тривалість лікування даним способом складає 37,07±2,04 ліжко-дня, в той час як при іммобілізації за допомогою широкого сповивання та застосування стремен Павлика - 45,19±2,8 ліжко-дня.
Застосування комплексного лікування в поєднанні з функціональним витяжінням з перших днів у новонароджених з ГГО кісток КШС дозволяє профілактувати патологічний вивих у 84,0% хворих, при інших видах іммобілізації це вдавалось лише в 67,87% випадків.