ЯКІСНІ ПРИСЛІВНИКИ НА -LY В ЛІНГВОКОГНІТИВНОМУ АСПЕКТІ (на матеріалі англійської художньої прози)

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ЛОПАТЮК Наталія Іванівна

УДК 81’367.624’42:165.194

ЯКІСНІ ПРИСЛІВНИКИ НА -LY В ЛІНГВОКОГНІТИВНОМУ
АСПЕКТІ
(на матеріалі англійської художньої прози)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Неборсіна Наталія Павлівна
доктор філологічних наук, доцент

Київ 2005

ЗМІСТ

ВСТУП... 4

РОЗДІЛ 1
ЯКІСНІ ПРИСЛІВНИКИ НА -LY ЯК ЗАСІБ МОВНОГО ВИРАЖЕННЯ
КАТЕГОРІЇ ЯКОСТІ....12
1.1. Якісні прислівники на -ly в системі частин мови...13
1.2. Лінгво-філософський ракурс категорії якості.31
1.2.1. Категорія якості в філософській науковій парадигмі..31
1.2.2. Лінгвістичний погляд на категорію якості...37
1.3. Прототипічний підхід до формування категорій....43
1.4. Метод корпусного аналізу.51
Висновки до розділу.56

РОЗДІЛ 2
ЯКІСНІ ПРИСЛІВНИКИ НА -LY В СТРУКТУРНО- СИНТАКСИЧНОМУ
­ТА ЛЕКСИЧНОМУ АСПЕКТАХ..59
2.1. Поняття структурного опису. Базисні синтаксичні моделі
з якісними прислівниками на -ly та їх варіанти...59
2.2. Прототипічна структура мовної категорії якості... 72
2.3. Системний огляд лексичних фреймів з якісними прислів-
никами на -ly.93
2.3.1. Класифікація дієслів конституентів лексичних
фреймів з якісними прислівниками на -ly 93
2.3.2. Реалізація лексичних фреймів з якісними прис-
лівниками на -ly в художньому тексті109
Висновки до розділу...121
РОЗДІЛ 3
ПРАГМАТИКА ЯКІСНИХ ПРИСЛІВНИКІВ НА -LY.. 129
3.1. Якісні прислівники на -ly як засіб вираження суб’єктивної
кваліфікації.. 130
3.2. Якісні прислівники на -ly як маркери фокусу
підвищеної уваги.... 152
3.3. Дискурсотворчий потенціал якісних прислівників на -ly... 158
3.3.1. Якісні прислівники на -ly як засіб забезпечення
розвитку контексту.. 158
3.3.2. Якісні прислівники на -ly як елемент формування
ритмічної організації висловлювання... 166
3.3.3. Якісні прислівники на -ly як засіб формування
техніки письма 172
Висновки до розділу..177
ВИСНОВКИ...180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 187
ДЖЕРЕЛО ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ208
ДОДАТКИ... 227

ВСТУП

Лінгвістика кінця XX початку XXI століття відзначена процесом виваженого переосмислення її наукових підвалин. Вихід на передній план когнітивної науки, в центрі якої стоїть питання механізмів репрезентації знань і одержання інформації, та народження в її лоні когнітивної лінгвістики, що надає доступ до їх дослідження через мову, призвели до необхідності творчого перегляду наукової спадщини попередніх століть. За таких умов зусилля лінгвістів концентруються в області вивчення особливостей процесів піз­нання людиною навколишньої дійсності як основи її раціональної та осмисленої поведінки. Оскільки інструментом як цілеспрямованого наукового, так і пов­сяк­денного пізнання виступають категорії, дослідження останніх у мовному вира­женні може дати ключ до вирішення проблеми способу відоб­раження в сві­до­мості людини її розуміння й бачення світу, проникнення в форми структур знань, якими вона володіє, що і є метою когнітивної лінгвістики.
Однією з основних онтологічних категорій є категорія якості, мовним засобом вираження якої в англійській мові виступають прикметники та якісні прислівники на -ly. Якщо перші вказують на ознаку субстанції, то другі на ознаку дії. З огляду на відоме твердження про те, що життя матерії це рух, дослідження мовних одиниць, що характеризують з якісного боку дію, є обов’язковим етапом у встановленні специфіки сприйняття й осмислення світу лю­диною. Особливістю протікання зазначених процесів є їх двосторонній зв’язок з об’єктом пізнання. З одного боку, в них відображаються об’єктивні ха­рак­теристики дій, з іншого суб’єктивне бачення їх якісної визначеності суб’єктом пізнання, що вказує на необхідність розгляду категорії якості в її спів­відношенні з категорією оцінки як такої, що, передаючи суб’єктивне, емоційно-оцінне ставлення до дійсності, вказує на ознаки зовнішнього харак­теру, які, хоч і базуються на якісних характеристиках явищ, що пізна­ються, не ототожнюються з ними. Таким чином, актуальність теми зумов­лена орієн­тацією сучасної лінгвістики на дослідження частин мови у когнітивному аспекті. Встановлення структурно-син­таксичних, лексичних та функціональних особливостей якісних прислівників на -ly має значимість для виявлення специфіки формування належної до кате­го­ріального апарату людини категорії якості, вираженої за допомогою досліджуваних мовних одиниць, а отже, відображення способів зберігання та впорядкування, а також відтворення у мовному вираженні інформації про сприйняття й пізнання кваліфікативних відношень між дією та її ознакою.
Теоретичною основою дослідження виступають концепції, в яких висвіт­лю­ються загальні філософські (Л.Є.Балашов, Е.К.А.Г._________________________________________Лієпінь, Н.Ф.Овчінніков, В.З.Панфілов, А.Г.А.Г._________________________________________Спіркін, І.С.Тимофєєв, В.С.Тюхтін, С.Г.Шляхтенко) та лінг­віс­тичні (О.В.Бондарко, М.М.Гухман, С.Д.Кацнельсон, І.І.Мещанінов, О.Єспер­сен, Л.Вітгенштайн, Е.Рош, Дж.Лакофф) погляди на проблеми катего­ризації, моделювання вербалізованих знань (М.Мінський, Ч.Філлмор, Р.Лан­га­кер), визначення принципів і методів побудови таксо­номічних мо­делей прислівників (А.Д.Бєлова, І.К.Галаншина, О.Л.Зайцева, Г.Г.Почепцов, О.І.Смир­ниць­кий, Г.Глісон, Т.МакАртур, Р.Кверк, М.Перрот) та дієслів (М.М.Бол­ди­рєв, Г.А.Золо­това, І.В.Сентенберг, Г.Г.Сильницький, Р.Діксон, Б.Левін, Л.Оппентохт) як частин мови, а також теоретичні положення сучас­ної прагмалінгвістики (Ч.Моррис, Ю.С.Степанов, Г.-Й.Шмід, Ю.І.Левін, В.І.Карабан, О.М.Старикова, В.В.Козловський).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта­ція виконана в рамках наукової теми, яка розробляється науковцями відділення за­хід­ної філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Європейські мови та культури в контексті глобалізації сві­тових процесів” (код 01 БФ 0147-01) і затверджена Міністерством освіти і науки України. Тема дисертації зат­верд­жена Вченою радою Інституту філології Ки­ївсь­кого націо­наль­ного універ­ситету імені Тараса Шевченка 18 листопада 2002 р. (протокол № 3) та уточнена Вченою радою Інституту філології Київського націо­наль­ного університету імені Тараса Шевченка 15 листопада 2004 року (протокол № 3).
Результати дослідження є внеском до вивчення проблем одержання, зберігання та відтворення знань про світ у формі логіко-понятійних категорій та особ­ли­вос­тей їх мовної репрезен­тації.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є встановлення з позицій ког­ні­тивної лінгвістики струк­турно-синтаксичних, лексичних та функ­ціо­нальних особ­­ливостей якісних прис­лівників на -ly як засобу мовного вираження категорії якості.
Досяг­нення поставленої мети передбачає розв’язання наступних завдань:
- визначити основні підходи до проблеми встановлення категоріального ста­тусу якісних прислівників на -ly;
- сформувати методологічну базу даного дослідження шляхом звернення до теоретичних положень когнітивної лінгвістики;
- встановити прототипічну структуру мовної категорії якості, вираженої якіс­­ними прислівниками на -ly;
- відтворити картину реалізації лексичних фреймів з якісними прис­лів­ни­ками на -ly;
- розкрити функціональний потенціал якісних прислівників на -ly.
Об’єктом дослідження є якісні прислівники на -ly, що репрезентують ка­те­­го­рію якості в художньому тексті.
Оскільки засобами мовного вираження категорії якості виступають не лише якісні прислівники на -ly, а також прикметники, дієслова, дієслівні форми, імен­ники, вигуки, словотвірні засоби, суфікси утворення прикметників, префікси, дієприк­­мет­никові звороти, означальні структури, дослідження зазна­чених якіс­них прислівників на -ly виступає фрагментом системи досліджень особли­востей вираження категорії якості у мові за допомогою різнорівневих мовних засобів.
Предмет дослідження становлять структурно-синтаксичні, лексичні та функ­­ціо­нальні особливості якісних прислівників на -ly, що утворюють чотири ан­то­­­німічні пари (abruptly slowly, sharply softly, desperately joyfully, despairingly happily).
Матеріалом дослідження є корпус з 4092 текстових фрагментів, у яких зафіксовано досліджувані якісні прислівники на -ly. Даний корпус отримано методом суцільної вибірки з текстів художньої літератури Британського на­ціо­нального корпусу англійської мови (the British National Corpus) загальним обсягом 16 377 726 слів.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених у дисертації завдань використовуються наступні методи лінгвістичного аналізу:
1. Метод корпусного аналізу забезпечує обширним емпіричним мате­рі­а­лом, надаючи можливість вивчення досліджуваних одиниць у реально існу­ючих контекстах.
2. Метод кількісно-статистичного аналізу дозволяє встановити частотні харак­те­ристики якісних прислівників на -ly, дієслів та моделей, консти­туентами яких вони виступають.
3. Метод позиційного аналізу забезпечує визначення положення дослід­жу­ваної одиниці стосовно інших одиниць або структурних частин тексту.
4. Метод структурного моделювання використовується для встанов­лення синтаксичних моделей з якісними прислівниками на -ly.
5. Метод прототипічного аналізу використовується у встановленні струк­тури досліджуваної категорії в мовному вираженні.
6. Метод когнітивного аналізу передбачає аналіз структур репрезентації знань про категорію якості у вигляді фреймів.
7. Метод контекстуальної інтерпретації використовується при дослід­женні функціонального потенціалу якісних прислівників на -ly в худож­ньому тексті.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі на основі дослідження великого масиву комп’ютеризованого корпусу текстів уперше отримано об’єктивні дані стосовно особливостей реалізації мов­ної кате­горії якості за допомогою якісних прислівників на -ly з урахуванням ди­хо­томії мова-мовлення”. Встановлено моделі, що репрезентують особли­вості реа­лі­зації досліджуваної категорії в синтаксичному плані, та визначено їх сис­тем­­ний характер. Створена концепція багатовекторного дослідження функціо­наль­ного по­тен­ціалу якісних прислівників на -ly.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження визначається тим, що його результати є конкретним внеском до вивчення мовних одиниць у сис­темі мови й мовленні; сприяють розширенню знань про структуру мовних ка­те­горій; розкривають особливості досліджуваних одиниць в рамках теорії фрей­мів; доповнюють теорію функціонального аналізу мовних одиниць. Результати роботи є внеском до теорії синтаксису англійської мови, поглиб­люють знання тактик проведення інтерпретації тексту. Запропонована в роботі схема ана­лізу фактичного матеріалу може бути вико­рис­тана при розгляді інших підкла­сів прислівників.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості включення основних положень і висновків дисертації в матеріали курсів та посіб­ників з теоретичної та практичної граматики і лексикології англійської мови з метою введення достовірної інформації про об’єктивно існуючі дані мови як системи та живого мовлення, а також в спецкурс з когнітивної лінгвіс­тики. Запропоновані в роботі синтаксичні моделі можуть бути використані в прак­тич­них курсах з вивчення англійської мови з метою забез­печення систем­ності засвоєння матеріалу; в лексикографії при створенні одно- та двомовних слов­ників, що фіксують мовні одиниці в порядку частотності їх вживання у най­більш типових контекстах.
На захист виносяться такі положення:
1. Якісні прислівники на -ly є частиною складової загальної концептуальної моделі світу. Вони виступають одним із засобів когнітивного розчле­ну­вання дійсності мовцем стосовно якісної визначеності дій.
2. Якісні прислівники на -ly, що є засобом вираженням мовної категорії якості, виступають в структурі речення конституентами 53 синтаксичних моде­лей, побудованих за схемою дієслово прислівник”, з яких 39 є мов­лен­нєвими варіантами 15 належних до мови-системи базисних моделей.
3. У синтаксичному плані мовна категорія якості, виражена досліджуваними якісними прислівниками на -ly, є за структурою прототипічною кате­горією. Її ядро з усіма досліджуваними прислівниками формують синтак­сичні моделі-прототипи, що виражають об’єктивно існуючі відно­шення між дією та її якісною характеристикою. Інші моделі формують ближню і дальню пери­ферію. Деякі з них є зонами перетину категорій якості та оцінки.
4. Частотні характеристики синтаксичних моделей вказують на те, що норма­тив­ною є не тільки центральна для всіх досліджуваних прислівників модель, в якій якісна ознака дії безпосередньо слідує за дієсловом, а й інші моделі ядерної зони, а також ближньої та дальньої периферії.
5. Структури, що передають знання про регулярно повторювану реалізацію мовної категорії якості, вираженої якісними прислівниками на -ly, вис­тупають класифікативними лексичними фреймами сполучуваності, слоти яких заповнені дієсловами, зафіксованими у сполученні з даним конк­­­ретним прислівником. Виступаючи виразниками колективного знання, такі лексичні фрейми відтворюють специфіку мовної картини світу носіїв англійської мови.
6. Характерний для художнього стилю високий ступінь варіантності син­так­сичних моделей з якісними прислівниками на -ly, наявність безаналогових син­таксичних моделей та контекстів, можливість моделювання в яких відсутня, пояс­нюється специфікою прагматичної установки мовця (автора тексту), цент­ром якої є прагнення до вираження власного бачення якісної кваліфікації дії.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обгово­рю­валися на засіданнях кафедри англійської філології Інституту філології Київсь­кого національного університету ім. Т.Шевченка, були оприлюднені та обгово­рю­валися на Міжнародній науковій конференції за участю молодих учених Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспек­тиви дослідження” (Київ, 2003), Міжнародній науковій конференції Проблеми розвитку філології в Ук­ра­їні у контексті світової культури” (Київ, 2003), Міжнародній науковій кон­ференції за участю молодих учених Семіо­тика культури / тексту в етнона­ціо­наль­них картинах світу” (Київ, 2004), Міжнародній науковій конференції Фі­ло­­логія в Київському університеті: історія та сучасність” (Київ, 2004), Міжнародній науковій конференції Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2004).
Публікації. Результати дисертації відображені у шести статтях, опублі­кованих у фахових збірниках наукових праць України, та одних тезах виступу на науковій конференції.
Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, списку джерел ілюстра­тивного матеріалу та додатку. Обсяг основного тексту дисертації 180 сторінок, загальний обсяг роботи 243 сторінки. Список використаних джерел складається з 250 найменувань. У роботі наводиться 3 таблиці та 13 рисунків.
У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету, основні завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну, теоре­тичне і практичне значення роботи, представлено матеріал, висвітлено ме­тоди дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист, наве­дено дані щодо апробації результатів дисертації та публікацій.
У першому розділі проаналізовано питання частиномовного виділення класу прислівників загалом та якісних прислівників зокрема, розкрито зміст понять категорія”, категоризація”, якість” у філософському та лінгвістич­ному аспектах з точки зору історії й сучасності.
У другому розділі досліджуються побудовані за схемою дієслово якісний прислівник на -ly” синтаксичні моделі з урахуванням ди­хо­томії мова-мов­лення” та їх участі у формуванні певного типу структури вираженої ними мовної категорії якості. Встановлено лексичні фрейми з якісними прис­лів­ни­ками на -ly та здійснено їх системний аналіз.
Третій розділ присвячено дослідженню функціонального наван­та­ження якісних прис­лів­ни­ків на -ly в художньому тексті. Подано комплексний аналіз дос­лід­жу­ва­них оди­ни­ць як засобів забезпечення реалізації інтенцій мовця (автора тексту) з точки зору відтворення особ­ли­вос­тей бачення ним кваліфі­ка­ти­вних відношень між дією та її якісною ознакою.
У висновках узагальнено результати проведеного дослідження і визна­чено напрями подальших досліджень проблеми.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Вихід на сучасному етапі розвитку мовознавства на передній план ког­нітивного підходу до опису мовних явищ визначив необхідність даного дос­лідження, спрямованого на встановлення комплексу структурно-синтак­сич­них, лексичних та функціональних особ­ливостей якісних прислівників на -ly як засобу мовного вираження категорії якості.
Мовна категорія якості є мовною _____________________________________________інтерпретацією логіко-поня­тійної кате­го­рії якості, яка входить в перелік універ­саль­них категорій Арістотеля, кате­го­ріаль­ні таблиці Декарта, Локка, Гоббса, Канта, Гегеля, тобто належить до основ­них онтологічних категорій, які в узагаль­неному плані можна визначити як найбільш загальні й фундаментальні поняття, що є формами й організу­ю­чими принципами процесу мислення, що забез­печують аналіз та синтез дійс­ності, класифікацію досвіду людини. Дана категорія співвідноситься з логіко-орієнтованим аспектом синтаксису, який представляє будову думки як відобра­ження в свідомості від­ношень предметів, їх властивостей і якостей.
Використання як основного методу корпусного аналізу дозволило уникнути залучення до дослідження традиційних методів лінгвостатистики, що безумовно передбачають наявність похибки, та забезпечило натомість об’єктивною, одержаною за рахунок ручного підрахунку, інформацією про кількість вживання досліджуваних одиниць у багатоміль­йон­ному корпусі художніх текстів. Одержані статистичні дані дали змогу встановити структуру кате­горії якості, визначити динаміку використання синтаксичних моделей з якіс­ними прислівниками на -ly: найбільш частотні моделі свідчать про тен­денцію превалювання їх використання, в той час як менш частотні дозволяють вирішити проблеми варіантності мовних одиниць, механізми їх виникнення.
Так, у результаті проведеного на матеріалах художніх текстів Британського національного корпусу дослідження якісних прислівників на -ly встановлено, що, забезпечуючи вираження мовної категорії якості, якісні прислівники на -ly є конституентами 53 син­таксичних моделей, що фіксують положення якісного прислівника на -ly по від­ношенню до означу­ваного дієслова-предиката в реченні. З них 39 синтаксичних моделей, які скла­да­ють 73,58% усіх встановлених з даними прислівниками, виступають мов­лен­нєвими реалі­за­ційними варіантами 15 базисних моделей, кожна з яких фіксує еле­ментний склад відповідного блоку реалізаційних моделей. Базисні моделі є від­носно стабільними абстрактними формалізованими утвореннями, що входять в мову (код) як систему правил вживання і сполучуваності знаків, яка виявляє себе в мовленні і тільки через нього виконує своє комунікативне призначення. Їх реалі­заційні варіанти відтворюють пунктуаційне оформлення розташування елементів моделі, а також ступінь віддаленості від дієслова відповідного прис­лівника по відношенню до його повтору або іншого якісного прислівника. Решта 14 моделей, що складають 26,42% від загальної кількості встановлених синтаксичних моделей, не мають аналогових варіантів. Частотність їх вживання невисока, кількість зафіксованих у них прислівників із числа досліджуваних не перевищує дві одиниці.
Аналіз вживання кожного окремого прислівника в згаданих моделях дозво­ляє говорити про прототипічну структуру категорії якості з точки зору її представлення в синтаксичній побудові речення. Її ядро з усіма до­слід­жу­ва­ними прислівниками формують синтаксичні моделі-прототипи, що, виражаючи об’єктивно існуючі відношення дії та її якісної характеристики, втілюють найбільш характерні риси категорії якості. Інші моделі, залежно від відстані, на якій вони знаходяться від прототипічного ядра, формують ближню і дальню пери­ферію, окремі з них є зонами перетину з категорією оцінки.
У ядерній зоні категорії якості, вираженої прислів­ни­ками на -ly, цент­ральною для всіх досліджуваних одиниць є синтаксична модель, в якій прис­лівник займає положення безпосередньо після означуваного дієслова (V+Adv). Вона відзна­чається найвищою частотністю вживання і в більшості випадків охоплює в середньому 50-60% досліджуваного матеріалу (лише для прислів­­ника softly цей по­каз­ник становить 84%). Цим самим, з одного боку, підтверд­жується думка біль­шості лінгвістів про те, що позиція адвербіального ком­по­нента по відношенню до дієслова у такій моделі є найбільш характерною і безумовно домінуючою, тобто нормою. З іншого боку, такий частотний роз­поділ між нормативною” і ненор­­­­ма­тив­ними” моделями свідчить про тен­денцію наближення зафіксо­ваного в моделях остан­нього типу способу вира­ження якісної ознаки дії до моделі, що відо­бражає традиційно нормоване бачення якісної ознаки у постпозиції по від­но­шенню до означуваної дії. Це дозволяє припустити, що поняття норми не є абсо­лютним і може бути засто­соване не лише до зазна­че­ної моделі, а й до інших моделей ядерної зони, а також ближньої та дальньої пе­риферії. Причину цього вба­чаємо у відображенні в граматиці, до якої на­ле­жать встановлені нами син­так­сичні моделі, змін у способі мис­лення сучасної людини творця худож­нього тексту як пов­но­прав­ного члена суспільства, який прагне до найбільш адек­­­ватного вираження своїх думок та почуттів у певну епоху розвитку соціуму.
У ядерну зону категорії якості, вираженої прислівниками abruptly, slowly, desperately, joyfully та happily, входить модель, що фіксує позицію прислівника перед дієсловом (Adv+V). З рештою прислівників ця модель належить до даль­ньої периферії. З прислівником despairingly така модель не зафіксована взагалі. Такий розподіл пояснюється тим, що в мовній картині світу більшості мовців ознака дії, виражена прислівниками despairingly, sharply та softly, несе значне комунікативне навантаження, а тому знаходиться в правосторонній позиції, де, на відміну від лівостороннього положення по відношенню до озна­чу­ваного дієслова, вірогідність часткової редукції лексичного значення прислів­ника з акцентом на дії як такій набагато менша.
Визначена, тобто після прямого додатку, віддаленість прислівника від дієс­­­лова формує ядерні моделі з abruptly, sharply та slowly. З рештою прис­лівників (softly, joyfully, happily, desperately, despairingly) згадана модель вхо­дить в зону ближньої периферії. Ідентичність моделей ядерних зон відзначена: з прислівниками despairingly та softly (ядерна зона представлена моделлю V+Adv); з прислівниками desperately, joyfully та happily (ядерна зона представ­лена моделями V+Adv, Adv+V); з прислівниками abruptly та slowly (ядерна зона представ­лена моделями V+Adv, Adv+V та V+d.o.+Adv). Факти повного або част­­кового збігання ядерних моделей досліджуваних прислів­ників та їх чітко виз­на­чена кількість, що коливається в межах від однієї до трьох одиниць, підтверджує так званий закон переваги, сутність якого полягає в тому, що мова надає перевагу невеликій кіль­кості одиниць, що складають її ядро. Основні розходження між наборами мо­делей досліджуваних прислівників знаходяться в зонах ближньої та дальньої периферії.
Ідентичними є ближньопериферійні моделі з прислівниками despairingly, joyfully, happily та softly моделі V+d.o.+Adv та V+Subj.+Adv, остання з яких є кон­ституентом зони ближньої пе­ри­фе­рії прислівників sharply й desperately та дальньої периферії прислівників abruptly й slowly.
Ближче до ядра розташована модель V+prp.o.+Adv з прислівником sharply. З прислівниками abruptly, slowly, softly, desperately, despairingly та happily дана модель належить до дальньої пери­ферії.
Модель Adv+Subj.+V з прислівниками abruptly, desperately, slowly у позиції перед підметом є наближеною до ядра. Для решти прислівників в цьому положенні (sharply, softly, despairingly, happily) ця модель є дальньо­пе­ри­фе­рійною. Тільки для прислівників abruptly та slowly ближньопериферійною є мо­дель, де вони знаходяться в цьому ж положенні в позиції відокремленого члена речення. З цими ж прислівниками в зоні ближньої периферії фіксуємо модель V, Adv. Зазначимо, що розподіл частотних характеристик моделей з abruptly та slowly у випадку їх ідентичності, майже збігається. У наближену до ядра зону з прис­лів­ником slowly входять також моделі, в яких прислівник займає поло­ження перед обставиною різних типів (модель Adv, Adv.Mod., Subj+V) та після обставини місця чи напрямку (модель V+Adv.Mod.+Adv).
Активовані мовною реалізацією категорії якості лексичні фрей­ми на­лежать до розряду класифікативних фреймів сполучуваності. Вони переда­ють знання і думки про регулярно повторювану ситуацію, якою є мовна реа­лі­зація категорії якості, що проявляється у сполученні дієслова та конк­рет­ного якіс­ного прислівника на -ly, а отже, відображають закріплений в мові досвід всіх її носіїв, є виразниками колективного знання. Встановлення для кожного дослід­жуваного якісного прислівника на -ly семантичних груп дієслів, озна­чальним елементом яких він являється, виступає засобом реконструкції спе­ци­фіки мовної картини світу носіїв англійської мови. Всього з досліджу­ваними прис­лівниками зафік­совано 29 семантичних груп дієслів. З огляду на показники частотності вживання в тексті, лек­сичним прототипом по відно­шенню до прислівників abruptly, sharply, softly, desperately та happily виcтупає лексичний фрейм, який фіксує сполучення даних одиниць з дієсловами мовлення. Лек­сичний фрейм, слоти якого заповнені дієсловами руху, виступає прото­ти­піч­ним для прислівників slowly та joyfully. Для прислівника despairingly най­більш репре­зентативним утворенням є фрейм, в якому зафіксовано спо­лучення даного прислівника з дієсловами розу­мової діяльності.
У роботі встановлено, що характерний для художнього стилю високий ступінь варіантності синтаксичних моделей, наявність безаналогових син­так­сичних моделей та контекстів, можливість моделювання в яких відсутня, пояснюється специфікою прагматичної установки мовця (автора тексту), цент­ром якої є прагнення до вираження власного бачення кваліфікації дії за допомогою якісних прислівників на -ly. Зміст ква­лі­фікативних відношень може носити як об’єктивний, так і суб’єктивний характер. Об’єктивно існуюча якісна визначеність дії мислиться мовцем як невіддільна від неї, що на письмі відображено у лінійній послідовності розташування дієслова та якісного прис­лівника. Особливості суб’єк­тивної кваліфікації в досліджуваному худож­ньому тексті проявляються у порушенні цілісності зв’язку дії та її якісної харак­­те­рис­тики, що на письмі позначається відокремленням якісного прис­лівника на -ly; підкресленні якісної ознаки дії за допомогою інтен­си­фікаторів прис­лівникової семантики, вигуків, синонімічної конденсації; нашаруванні на об’єктивно існуючий з точки зору мовця зв’язок між дією та її якісною ознакою контекстно-обумовлених суб’єктив­них конотацій, ос­но­вою яких виступають сти­лістичні прийоми; виділенні якісної ознаки дії як такої, що протиставляється внутрішнім якісним характеристикам аналогічних дій, здійснюваних іншою дійовою особою; поєднанні в комплекс якісних ознак дії, виражених дослід­жуваним та іншим якісним прислівником; формуванні до­дат­ко­вих смислів, вибудові певної стратегічної лінії мов­лен­нєвої поведінки пер­сонажу, створенні спе­ци­фічних ефектів, засобом здійснення чого виступає повтор якісного прислівника на -ly; метафоричному переос­мис­ленні озна­чуваного дієслова як наслідку зіткнення його граматичної форми та семантики якісного прис­лівника на -ly; загальній драматизації” вислов­лю­вання.
З метою досягнення успішної та ефективної взаємодії мовця та реци­пієнта якісний прис­лівник на -ly виступає маркером власне емфа­тич­ного (як у право-, так і лівосторонній зоні) та емфатично-контрастивного фокусів підви-щеної уваги. Концентрація уваги у правосторонній зоні характерна для кон-текстів, що відзначені при­сутністю означуваного якісним прис­лівником на -ly дієслова. При цьому прислівник знаходиться в ініціальній позиції в ре­ченні на початку абзацу. Зосередження уваги у лівосторонній зоні відзначено у випадках набуття прис­лівником статусу окремого речення. У разі вживання прислівника без дієс­лівного супроводу та необхідності реконструювання значення остан­нього згідно ситуації шляхом активації від­повідних слотів лексичних фреймів з дос­лід­жуваним якісним прислівником на -ly, останній виступає маркером емфатично-контрастивного фокусу.
Якісні прислівники на -ly володіють дискурсотворчим потенціалом, який реалізується через їх участь:
а) у забез­пе­ченні послідовного лінійного розвитку контексту. При цьому досліджувані одиниці сприяють розгортанню авторського мовлення, вказують на спосіб досягнення вираженої у пост­кон­текс­­ті певної мети; причину або нас­лі­док дії / стану у право­сто­рон­ньому контексті;
б) у створенні ритмічної організації тексту плавного та уривчастого типів;
в) у формуванні особливої техніки письма постмодер­ністського лі­тера­тур­ного напрямку, конк­ретні прояви якого полягають у навмисній деф­раг­мен­тації тексту, порушенні його чіткої структурованості шляхом значної дис­тан­тизації елементів зв’язки дієслово якісний прислів­ник на -ly”, розриву за рахунок якісного прис­лівника на -ly прямої мови персонажу.
До перспективних напрямів подальшого вивчення лексико-граматичного класу прислівників англійської мови, якісних прислівників на -ly зокрема, за умови використання як основного методу корпусного аналізу, можна віднести: 1) дослідження даних одиниць на матеріалі різних дискурсів англійської мови з метою їх зіставлення з отриманими в даній роботі результатами; 2) вивчення особливостей репрезентації категорії якості за допомогою якісних прислівників в інших мовах; 3) встановлення й аналіз інших мовних засобів вираження категорії якості; 4) визначення специфіки мовної репрезентації інших логіко-понятійних категорій, виражених прислівниками, на матеріалі різних дискурсів різних мов.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агапій А.П. Лексико-семантична група дієслів мовлення в сучасній німецькій мові: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. держ. лінгв. ун-т. К., 1999. 20 с.
2. Адмони В.Г. Наречие // Историко-типологическая морфология германских языков. М.: Наука, 1976. С. 121-130.
3. Акуленко В.В. О выражении количественности в семантике языка // Кате­гория количества в современных европейских языках. К.: Наукова думка, 1990. С. 7-40.
4. Александрова О.В. Проблемы экспрессивного синтаксиса на материале английс­кого языка: Учеб. пособие. М.: Высш. шк., 1984. 211 с.
5. Апресян Ю.Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики. М.: Про­с­­­вещение, 1966. 302 с.
6. Аристотель. Категории. М.: Соцэкгиз, 1939. 84 с.
7. Аристотель. Сочинения: В 4-х т. М.: Мысль, 1976. Т. 1. 550 c.
8. Ару­тюнова Н.Д. Аномалии и язык // Вопр. языкознания. 1987. № 3. С. 3-19.
9. Арутюнова Н.Д. Введение // Логический анализ языка: Образ человека в куль­туре и языке. М.: Индрик, 1999. 422 с.
10. Арутюнова Н.Д. Речь // Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н. Ярцева. М.: Большая Российская энциклопедия, 2000. С. 414-416.
11. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341 с.
12. Атрибутивний дискурс // Ткачук О.М. Наратологічний словник. Тернопіль: Астон, 2002. С. 16.
13. Бабич Б.В. Системи синтаксемних груп та їх процедурна семантика // Мо­воз­навство. 1998. № 6. С. 55-62.
14. Бабушко С.Р. Категориальное пространство локативних и темпоральных наречий современного английского языка: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Черкассы, 1998. 222 с.
15. Балашов Л.Е. Соответствия и несоответствия между категориями. М.: ACADEMIA, 1998. 51 с.
16. Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Постулаты когнитивной семантики // Изв. АН. Сер. лит. и яз. 1997. Т. 56, № 1. С. 11-21.
17. Басилая Н.А. Категория признаковости в языке. Тбилиси: Изд-во Тби­лис. ун-та, 1988. 303 с.
18. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. Киев: Логос, 2003. 304 с.
19. Белова А.Д. Функционально-семантическое поле пассива в аспекте его взаи­мо­­связи с другими полями: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1988. 213 с.
20. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Пер. с фр. 2-е изд., стер. М.: Едито­риал УРСС, 2002. 447 с.
21. Білинський М.Е. Синоніміка англійського дієслова. Словник семантичних відстаней = English Verbal Synonyms: A Dictionary of Semantic Distances: Понад 5500 словникових статей. Л.: ЛДУ ім. І. Франка, 1999. 382 с.
22. Болдырев Н.Н. Классы английского глагола в функциональном аспекте // Се­ман­­тика языковых единиц. Доклады V Международной конференции. М.: Изд-во Физ-ра, образование и наука”, 1996. С. 217-219.
23. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика. Тамбов: Изд-во Тамбов. ун-та, 2000. 123 с.
24. Болдырев Н.Н. Функционально-семиологический принцип исследования язы­ковых единиц // Язык и культура: Факты и ценности: К 70-летию Ю.С.Степанова / Отв. ред. Е.С. Кубрякова, Т.Е. Янко. М.: Языки славянс­кой культуры, 2001. 600 с.
25. Бонг-Осмоловская А.А. Подлежащее в дативе, сказуемое в инфинитиве: опыт корпусного анализа одной русской конструкции // Вестник Мос­ков. ун-та. Сер. 9: Филология. М., 2003. № 6. С. 92-103.
26. Бондарко А.В. Понятийные категории и языковые семантические функции в грамматике // Универсалии и типологические исследования / Отв. ред. В.Н.Ярцева. М.: Наука, 1974. С. 54-79.
27. Бондарко А.В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспек­то­логии / Отв. ред. В.Н. Ярцева. Л.: Наука, 1983. 208 с.
28. Будагов Р.А. Что такое общественная природа языка? // Вопр. языкоз­нания. 1975. № 3. С. 3-26.
29. Булатов М. Категорії // Філософський енциклопедичний словник / Редкол.: В.І. Шинкарук та ін.; наук. ред. Л.В. Озадовська, Н.П. Панчук. К.: Абрис, 2002. С. 272-273.
30. Булыгина Т.В., Крылов С.А. Модель // Языкознание. Большой энцикло­пе­ди­ческий словарь / Гл. ред. В.Н. Ярцева. 2-е изд. М.: Большая Российская энцик­лопедия, 2000. С. 304-305.
31. Булыгина Т.В., Крылов С.А. Понятийные категории // Языкознание. Боль­шой энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н. Ярцева. 2-е изд. М.: Боль­шая Российская энциклопедия, 2000. С. 385-386.
32. Буніятова І.Р. Еволюція гіпотаксису в германських мовах (IV-XIII ст.): Монографія. К.: КНЛУ, 2003. 327 с.
33. Валгина Н.С. Знаки препинания как средство выражения смысла в тексте // Фило­л. науки. 2004. № 1. С. 16-26.
34. Василенко О.В. Функціонування прислівників часу сучасної англійської мови в текстах різних стилів: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. Луцьк, 1998. 370 с.
35. Васильева Н.В. Наречие // Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н. Ярцева. М.: Большая Российская энциклопедия, 2000. C. 322-323.
36. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1977. С.12-34.
37. Виноградов В.В. Основные вопросы синтаксиса предложения // Вопросы грамматического строя / Ред. коллегия: акад. В.В. Виноградов и др. М.: Изд-во АН СССР, 1955. С. 53-87.
38. Виноградов В.А. Структурная лингвистика // Языкознание. Большой энци­к­ло­­­­­педический словарь / Гл. ред. В.Н. Ярцева. М.: Большая Российская энциклопедия, 2000. С. 496-497.
39. Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus; Філософські дослідження / Пер. з нім. Є. Поповича. К.: Основи, 1995. 311 с.
40. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки / Отв. ред. Г.В. Степанов. М.: Наука, 1985. 228 с.
41. Вольф Е.М. Функциональная семантика. Описание эмоциональных состо­я­ний // Функциональная семантика. Оценка. Экспрессивность. Модальность. М., 1996. С. 137-167.
42. Всеволодова М.В. Теория функционально-коммуникативного синтаксиса: Фраг­­­мент прикладной (педагогической) модели языка. М.: Изд-во МГУ, 2000. 502 с.
43. Галаншина И.К. Наречия в системе частей речи // Сб. науч. тр. Москов. гос. пед. ин-та им. М. Тореза. 1982. Вып. ­191. С. 49-60.
44. Гарина Н.Н. Место обстоятельства степени среди других видов обсто­я­тельств // Уч. зап. Москов. обл. пед. ин-та. 1967. Т. 170, вып. 17. С. 131-147.
45. Гвишиани Н.Б. Корпусная лингвистика в изучении английского языка // Вест­­ник Москов. ун-та. Сер. 9: Филология. М., 1997. № 1. С. 44-51.
46. Гвишиани Н.Б., Герви О.Ю. Корпусная лингвистика и грамматика речи // Вест­­­ник Москов. ун-та. Сер. 9: Филология. М., 2001. № 2. С. 46-62.
47. Гвишиани Н.Б. Полифункциональные слова в языке и речи. М.: Высш. школа, 1979. 200 с.
48. Гегель Г. Наука логики: В 3-х т. / Пер. с нем. М.: Мысль, 1970. Т. 1. 501 с.
49. Голубовская И.А. Этнические особенности языковых картин мира: Моног­рафия. К.: Изд.-полигр. центр Киевский университет”, 2002. 293 с.
50. Горский Д.П. Логика. М.: Учпедгиз, 1963. 292 с.
51. Гриб В.І. Постмодернізм: Основні способи філософствування і орієнтації в культурі // Постмодерн: переоцінка цінностей: Зб. наук. пр. Вінниця: Уні­вер­­­сум, 2001. С. 87-99.
52. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию / Пер. с нем. М.: Прог­ресс, 2000. 400 с.
53. Гухман М.М. Понятийные категории, универсалии и типология // Вопр. языкознания. 1985. № 3. С. 3-12.
54. Дейк Т.А. ван Язык. Познание. Коммуникация / Пер. с англ.; Под ред. В.И.Гера­симова. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
55. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерп­ре­ти­рующего подхода // Вопр. языкознания. 1994. № 4. С. 17-33.
56. Дешериева Т.И. Лингвистический аспект категории времени в его отно­шении к физическому и философскому аспекту // Вопр. языкознания. 1975. № 2. С. 111-118.
57. Елизарова Г.В. О статусе значения оценка ситуации от лица социума при от­стра­­­ненности субъекта речи” как понятийной категории // Понятийные ка­те­­­­­гории и их языковая реализация: Межвуз. сб. науч. тр. Л.: ЛГПИ, 1989. С. 21-28.
58. Есперсен О. Философия грамматики / Пер. с англ. В.В. Пассека и С.П. Саф­ро­новой / Под ред. Б.А. Ильина. М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1958. 404 с.
59. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Чер­кас. ун-ту. Сер. Філол. науки. Черкаси, 1999. Вип. 11. С. 12-25.
60. Жарких Е.Ю. Типы соотношений прилагательных и коррелятивных им наречий в современном английском языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / Одес. гос. ун-т им. И.И. Мечникова. Одесса, 1983. 15 с.
61. Зайцева О.Л. Функциональная характеристика наречий в предложении и тексте // Очерки по лингвистике текста: Коллективная монография / О.И. Ре­у­­нова, О.Л. Зайцева, А.Р. Алимурадов, О.А. Алимурадов. Пятигорск: Изд-во ПГЛУ, 2001. С. 124-187.
62. Золотова Г.А., Онипенко Н.К., Сидорова М.Ю. Коммуникативная грамма­тика русского языка. М., 1998. 528 с.
63. Золотова Г.А. О синтаксических свойствах имен качества // Синтаксис и сти­листика. М.: Наука, 1976. С. 130-160.
64. Золотова Г.А. Труды В.В. Виноградова и проблемы текста // Вестник Мос­ков. ун-та. Сер. 9: Филология. М., 1995. № 4. С. 87-89.
65. Зубкова Е.М. Глаголы умственной деятельности, речи и физического вос­прия­тия в английской художественной и научной прозе: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / ЛГУ им. И. Франко. Львов, 1986. 16 с.
66. Ибрагимова В.Л. К истории изучения глаголов движения в отечественном язы­коз­нании // Исследования по семантике: Межвуз. науч. сб. Уфа: БГУ, 1979. С. 69-74.
67. Иванова Л.П. Структурно-функциональный анализ простого предложения. К.: Выща шк., 1991. 167 с.
68. Ильин В.В. Онтологическое содержание и гносеологические функции кате­горий качество” и количество” // Об онтологическом и гносеоло­ги­ческом аспектах некоторых философских категорий. Уч. зап. ЛИИЖТ. Л., 1968. С. 6-82.
69. Ильин И.П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. М.: Ин­т­рада, 1996. 255 с.
70. Ильиш Б.А. Строй современного английского языка. Ленинград: Просве­щение, Ленингр. отделение, 1971. 366 с.
71. Ильченко О.М. Средства выражения предметной качественности в сов­ре­мен­ном английском языке: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1991. 211 с.
72. Калита А.А. Система фонетичних засобів актуалізації смислу вислов­лю­вання (експериментально-фонетичне дослідження англійського емо­ційного мовлення): Автореф. дис д-ра філол. наук: 10.02.04 / Київ. націон. лінгв. ун-т. К., 2003. 32 с.
73. Кант І. Критика чистого розуму / Пер. з нім. І. Бурковського. К.: Юніверс, 2000. 504 с.
74. Карабан В.И. Речевые универсалии и универсальность сложных речевых ак­тов // Вестник Киевского ун-та. Сер. романо-герм. филол. К: Киевск. ун-т. 1990. № 24. С. 23-27.
75. Караулов Ю.Н., Петров В.В. От грамматики текста к когнитивной теории дискурса // Язык. Познание. Коммуникация / Пер. с англ. М.: Прогресс, 1989. С. 5-11.
76. Картина світу мовна // Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики. Енцикло­пе­дич­ний словник для фахівців з теоретичних гумані­тарних дисциплін та гума­ні­тарної інформатики. К.: АртЕк”, 1998. С. 156-159.
77. Касымжанов А., Ицкович Н. Качество // Философская энциклопедия: В 5-и т. / Гл. ред. Ф.В. Константинов. М.: Советская энциклопедия, 1962. Т. 2. С. 483-484.
78. Категории // Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М. Про­хо­ров. М.: Изд-во Советская энциклопедия”, 1982. C. 557.
79. Кацнельсон С.Д. Категории языка и мышления: Из научного наследия. М.: Языки славянской культуры, 2001. 864 с.
80. Качество // Философский энциклопедический словарь / Редкол.: С.С. Аве­рин­цев и др. 2-е изд. М.: Советская энциклопедия, 1989. С. 255-256.
81. Кибрик А.А. Когнитивные исследования по дискурсу // Вопр. языкоз­нания. 1994. № 5. С. 126-139.
82. Кибрик А.А., Плунгян В.А. Функционализм // Фундаментальные направ­ле­ния современной американской лингвистики. М.: Изд-во МГУ, 1997. С. 277-339.
83. Кійко Ю.Є. Лексико-семантична група дієслів переміщення в сучасній німецькій мові (парадигматичні та синтагматичні властивості): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. держ. лінгв. ун-т. К., 2001. 20 с.
84. Кобрина Н.А. Лексическая и категориальная семантика глагола как фактор ка­те­­­­­­горизации его актантов // Studia Linguistica. Вып. 1. СПб., 1995. С. 25-36.
85. Козлова И.А. Градуальность качества в разных типах номинации (на мате­риале английских прилагательных): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1987. 21 с.
86. Козловский В.В. Предложения с конъюнктивом (структура, семантика, праг­ма­тика): Монография. Черновцы: Рута, 1997. 281 с.
87. Комлева Л.А. Роль категорий качество” и отношение” в организации внут­ригнез­довой структуры и семантики в современном английском языке (на материале адъективных внутригнездовых блоков): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1985. 21 с.