Янковська Дарія Олегівна. Східні впливи в орнаментальному оформленні українських ікон кінця XVI-XVII ст.

Короткий опис

Янковська Дарія Олегівна. Східні впливи в орнаментальному оформленні українських ікон кінця XVI-XVII ст. : дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.06 / Львівська національна академія мистецтв. - Л., 2005

Янковська Д.О. Східні впливи в орнаментальному оформленні українських ікон кінцяXVIXVIIстоліть. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.06. декоративне і прикладне мистецтво. Львівська національна академія мистецтв. Львів, 2005.
У дисертації розглянуто проблему східних впливів у орнаменті українських ікон кінця XVI XVII ст. На основі комплексного підходу до об'єкта і предмета дослідження висвітлено історичний аспект впливів мусульманського Сходу на культуру європейських країн, визначено передумови східних впливів на українське мистецтво кінця XVI XVII ст., проведена характеристика орнаменту мусульманських країн Близького і Середнього Сходу, розглянуто причини орнаментування ікон. Вивчення орнаментів на іконах дозволило окреслити загальні тенденції розвитку іконної орнаментики, виявити основні схеми і мотиви, художні особливості досліджуваних орнаментів, простежити їх еволюцію у контексті тогочасних мистецьких явищ західноєвропейських і східних впливів. Порівняльний аналіз орнаментики українських ікон та орнаментів мусульманського Сходу виявив численні аналоги схем і мотивів у обидвох орнаментальних комплексах. У орнаментиці ікон визначено східні за походженням схеми та мотиви: схеми на основі рослинної ромбовидної сітки та сітки з геометричних фігур з рослинними мотивами всередині (банд-е румі), мотиви тюльпана, гвоздики, лотоса, квітки і плода граната, простежено їх розвиток у східному орнаменті та в оздобленні українських ікон.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми східних впливів у орнаментальному оформленні українських ікон кінця XVI XVII ст.
Розгляд історичних аспектів проникнення елементів культури Сходу в Європу виявив характерні передумови східних впливів у європейській орнаментиці: це різнопланові контакти з країнами Сходу (торгівельні, дипломатичні, військові, культурні) і розповсюдження моди на предмети розкоші східного виробництва.
Передумовами східних впливів на українську художню культуру кінця XVI XVII ст. є раніші за часом впливи Сходу в мистецтві Київської Русі, близькість до ісламських територій у XVI XVII ст., військові конфлікти з турками і татарами, численні торгівельні і дипломатичні контакти між Україною і країнами мусульманського Сходу, економічний розвиток західноукраїнських земель, зокрема, Львова, торгівельна і реміснича діяльність вірмен, вплив ідеології сарматизму, мода на предмети розкоші східного виробництва. Популярність східних виробів і зростаючий попит на предмети розкоші східного походження впродовж XVII ст. викликали численні наслідування в українському художньому ремеслі.
Характеристика орнаменту в мистецтві країн мусульманського Сходу дозволила визначити ті орнаментальні схеми та мотиви, які внаслідок східних впливів поширилися в орнаменті європейських країн, України зокрема.
Проведене дослідження комплексу орнаментів тла українських ікон кінця XVI XVIІ ст. у контексті впливів європейських, східних і місцевих історично-культурних традицій дозволило охарактеризувати орнаментальне оформлення українських ікон означеного періоду як синтез орнаментальних елементів (схем і мотивів) східного походження та стилістики західноєвропейського мистецтва (впливів ренесансу, маньєризму, бароко) на основі української орнаментальної традиції, що формувала ґрунт для сприймання чужоземних впливів.
На підставі аналізу пам'яток українського іконопису кінця XVI XVII ст. визначено два основні типи орнаментації тла: з довільним розташуванням декоративних мотивів на площині та на основі сітчастих схем. Виявлено два різновиди таких орнаментальних схем: схема чіткого поділу площини тла на геометричні елементи (загострені овали), всередині яких розташовані рослинні мотиви; схема на основі рослинної ромбовидної сітки найбільш розповсюджена в оздобленні іконного тла.
Стилістична еволюція орнаментального оформлення українських ікон кінця XVI ХVIІ ст. зумовила зміни в загальному вирішенні орнаментальних схем, виборі орнаментальних мотивів, їх трактуванні, художніх особливостях орнаментів ікон упродовж означеного періоду. Орнаментика ікон відобразила впливи стилістики ренесансу, маньєризму, бароко і демонструє тенденцію до ускладнення композицій та окремих мотивів упродовж досліджуваного періоду.
При розгляді і дослідженні пам'яток українського ікономалярства кінця XVI XVII ст. виявлено значну кількість спільних характеристик, подібностей між орнаментальними візерунками ікон (тло, рамки, зображені тканини й одяг) та орнаментальним декором пам'яток мистецтва мусульманського Сходу. Це спільні естетичні вподобання до заповнення площини складним і насиченим візерунком, спільні орнаментальні схеми та репертуар орнаментальних мотивів, однаковий в рослинній орнаментиці країн ісламу і в оздобленні ікон: гвоздика, тюльпан, квітка і плід граната, лотос, троянда, крин, серцеподібний мотив із пальметою всередині, листкові мотиви.
Проведений порівняльний аналіз дав можливість виявити синхронні аналогії та раніші за часом першовзори схем і мотивів іконної орнаментики у мистецтві країн мусульманського Сходу. В орнаментиці ікон східними за походженням є схеми на основі рослинної ромбовидної сітки та сітки з геометричних фігур (загострених овалів) з рослинними мотивами всередині (банд-е румі), мотиви тюльпана, гвоздики, лотоса, квітки і плода граната (останній отримав надзвичайно багате художнє опрацювання та велику кількість варіантів зображення).
Для більшості мотивів, котрі використовуються в декорі українських ікон, знаходимо відповідники в орнаментиці країн ісламу, проте не всі ці мотиви інспіровані мистецтвом саме мусульманського Сходу XVI XVIІ ст. (Туреччини та Ірану). Частина таких декоративних форм потрапила в українську орнаментику ще в часи Київської Русі і за походженням належить давньосхідному, сасанідському чи середньоазійському мистецтву (серцеподібний мотив із пальметкою, крин-трилисник).
В основі формування орнаментальних візерунків на іконах лежить національна традиція, до якої долучалися різні мистецькі впливи як східні, так і західні. Саме дією національної традиції зумовлений вибір орнаментів, котрі використовувалися в оздобленні ікон. Привнесені у результаті східних чи західних впливів візерунки не переймалися механічно, в усій сукупності типів і видів орнаменту певного стилю чи регіону. Національна культура не поглинала чужоземні впливи, а фільтрувала явище, обираючи лише близьке їй за суттю. З орнаментальних елементів східного походження отримали поширення рослинні схеми і мотиви. Гереги і епіграфічні орнаменти, надзвичайно популярні у мистецтві мусульманського Сходу, в декорі українських ікон не використовувалися. Рослинна орнаментика характерна для народного мистецтва, і тому елементи рослинного орнаменту східного походження сприймалися легко, а геометричні побудови підвищеної складності й епіграфічні орнаменти не були використані.
Орнаментальні схеми і мотиви, суголосні з декором творів мистецтва мусульманського Сходу, з'являються в оздобленні українських ікон наприкінці XVI та на початку XVIІ ст. паралельно із загальною зміною характеру іконних орнаментів. На підставі проведеного дослідження українських ікон кінця XVI XVII ст. встановлено, що орнаменти на основі рослинної ромбовидної сітки чи сітки „банд-е румі” з характерним підбором мотивів (тюльпаноподібні, лотоса, граната, троянди, гвоздики тощо) абсолютно домінують у візерунках тла ікон XVIІ ст.; у першій половині XVIІІ ст. продовжують використовуватися, проте поступаються місцем орнаментам, складеним під впливом західноєвропейської мистецької стилістики, з мотивами, вільно розташованими на площині, або неорнаментованому тлу і краєвидам.
Східні впливи простежуються в орнаментах українських ікон від кінця XVI ст. одночасно з появою рослинних орнаментів на основі сітчастих схем. Фактор східного впливу є характерним для орнаментики ікон у різних регіонах України впродовж XVII ст. Із розповсюдженням барокових орнаментів у кінці XVII ст. східний вплив дещо послаблюється.
В декорі українських ікон відобразилися мистецькі впливи мусульманського Сходу; у синтезі із місцевими традиціями та західноєвропейськими впливами витворився своєрідний комплекс орнаментів у творах українського сакрального малярства кінця XVI XVIІ ст.