Юрик Ярина Іванівна. Економічний механізм розвитку промислового виробництва продукції дитячого харчування

Короткий опис

Юрик Ярина Іванівна. Економічний механізм розвитку промислового виробництва продукції дитячого харчування : дис... канд. екон. наук: 08.07.01 / НАН України; Об'єднаний ін-т економіки. - К., 2005

Юрик Я.І. Економічний механізм розвитку промислового виробництва продукції дитячого харчування Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 Економіка промисловості. Об’єднаний інститут економіки НАН України, Київ, 2005.
У дисертації представлено дослідження теоретичних, методичних та методологічних засад формування і реалізації економічного механізму розвитку промислового виробництва продукції дитячого харчування в умовах реформування економіки. Конкретизовано сутність економічного механізму як категорії, що відтворює взаємозв’язок та взаємообумовленість процесів об’єктивного та суб’єктивного характерів.Розроблено теоретичну модель економічного механізму розвитку промисло--вого виробництва продукції дитячого харчування, що базується на сукупності послідовних дій ціле-спрямованого впливу на відповідні об’єктивні процеси економічної системи шляхом застосування певних методів та інструментів. Мова йде про свідоме управління виробництвом дитячих продовольчих товарів, формування на них попиту та пропозиції на внутрішньому і зовнішньому ринках, що забез-печить збалансований розвиток галузі в ринкових умовах. Запропоновано цілісну систему економічно і соціально доцільного інструментарію реалізації механізму розвитку промислового виробництва проду-ктів дитячого харчування у напрямі стабілізації та інтенсифікації відповідних процесів, забезпечення ефективного попиту й адекватної йому пропозиції у відповідному сегменті споживчого ринку.

Проведені дослідження проблем розробки та обґрунтування економічного механізму розвитку промислового виробництва продукції дитячого харчування дозволяють зробити висновки концепту-ально-теоретичного, методологічного і науково-практичного характеру, основними з яких є такі:
1. Конкретизовано сутність економічного механізму у контексті вдосконалення методологічної основи його формування. В роботі ця категорія розкривається як сукупність процесів об’єктивного та суб’єктивного характеру. Під об’єктивним процесом розуміємо певну послідовність явищ, що відбувається за економічними законами без втручання суб’єкта управління (механізм-процес), суб’єктивним цілеспрямований вплив суб’єкта на об’єктивний процес (механізм-апарат). Отже, для кожного з механізм-процесів існує свій механізм-апарат. Кращий результат досягається тоді, коли застосовуються такі регулюючі дії, методи, які адекватно відображають об’єктивно існуючі економічні відносини. Чітке розуміння об’єктивного і суб’єктивного, загального й особливого в економічному механізмі є найважливішою методологічною основою при його розробці й адаптації до конкретних умов, що відображають багатогранність економічних інтересів різних учасників суспільного виробниц-тва. Такий запропонований в роботі концептуальний підхід дозволив розробити наступну принципову схему формування економічного механізму: дослідження процесу; виявлення факторів найбільшого впливу на його перебіг; визначення мети управління та встановлення цільових параметрів економічної системи; розробка і застосування адекватних методів, інструментів, важелів управлінського впливу.
2. Розроблено модель економічного механізму розвитку промислового виробництва продукції дитячого харчування, яка базується на сукупності послідовних дій цілеспрямованого впливу на відповідні об’єктивні процеси в економічній системі шляхом застосування певних методів та інструментів, насамперед через посилення одних і послаблення інших проявів дії економічних (ринкових) законів або їх поєднання. Йдеться про можливості управління виробництвом дитячих продовольчих товарів, формування на них попиту та пропозиції на внутрішньому і зовнішньому ринках, що забезпечуватиме збалансований розвиток галузі в ринкових умовах.
3. Досліджено трансформаційні процеси, що відбуваються в індустрії дитячого харчування в умовах становлення ринкових відносин. Встановлено, що на сучасному етапі забезпечення дітей відповідною вітчизняною продукцією є найвужчим місцем у системі продовольчої безпеки країни. Недостатнє продовольче самозабезпечення і відсутність продовольчої доступності для багатьох сімей з дітьми позначилися на погіршенні дитячого харчового раціону, результатом чого стало збільшення захворюваності серед дітей. Це негативно вплинуло на формування демографічного потенціалу нації. Наслідки поганого харчування для дитячого здоров’я й для населення в цілому дають підставу визначити дитячі харчові продукти соціально значущими. Висока соціальна значимість підприємств дитячого харчування та необхідність забезпечення продовольчої безпеки країни є основними чинниками, які визначають необхідність і напрями розвитку зазначеного виробництва.
4. Здійснений в роботі прогнозний розрахунок науково обґрунтованих потреб у продуктах дитячого харчування до 2015 р. дозволяє визначити кількісні орієнтири (необхідні потужності, асортимент тощо) та пріоритетні напрями розвитку відповідного промислового виробництва. Серед них, зокрема, налагодження виробництва продуктів на м’ясній та рибній основах для догодовування і харчування дітей раннього віку, повніше використання існуючих потужностей з випуску плодоовочевих консервів та сухих молочних сумішей, організація виробництва продуктів для централізованого харчування дітей дошкільного віку та школярів.
5. Встановлено, що ринкові важелі здебільшого не змогли забезпечити стійкість та стабільність розвитку промислового виробництва продукції дитячого харчування. Стихійні ринкові процеси неминуче призводять до деформації виробництва у бік пріоритетного випуску високорентабельної продукції (якою не є дитяче харчування) та забезпечення потреб найбільш платоспроможних верств населення, до яких більшість сімей з дітьми не відноситься. Заводи, що раніше спеціалізувались на виробництві продуктів дитячого харчування, після зміни форм власності поступово скоротили випуск відповідної продукції, використовуючи на дані цілі в середньому до 10% власних потужностей. Усе зазначене вище свідчить про те, що в умовах ринкової економіки цей сектор харчової промисловості, більше ніж будь-який інший потребує особливо виваженої державної підтримки.
6. Ефективний економічний механізм розвитку промислового виробництва продукції дитячого харчування повинен реалізувати політику компромісу щодо забезпечення доступності дитячих продуктів для споживачів і необхідного рівня результативності підприємств дитячого харчування. Державна підтримка має проявлятись як на стадії створення потужностей для випуску продуктів дитячого харчування, так і на етапі їх виробництва та реалізації.
7. Створення адекватної трансформаційним процесам системи економічно і соціально доцільного інструментарію реалізації механізму розвитку промислового виробництва продукції дитячого харчування вбачаємо у розробленні цільової програми, особливістю якої є системний підхід до врахування та удосконалення сукупності економічних відносин, що формуються у взаємозв’язку ланоксільгоспвиробник промислове підприємство канали розповсюдження споживач. Основними концептуальними завданнями тут є: формування матеріальної бази галузі за рахунок технічного переоснащення, реконструкції та будівництва спеціалізованих підприємств; створення та освоєння нового устаткування для виробництва дитячого харчування; розвиток сировинної бази екологічно чистих продуктів; розроблення та впровадження прогресивних технологій сучасних продуктів для здорових та хворих дітей; підвищення якості та безпеки продуктів дитячого харчування; удосконалення системи їх доведення до споживачів. При аналізі підходів до системного вирішення проблеми забезпечення дітей продуктами харчування за допомогою комплексної цільової програми, у полі зору її розробників постійно повинні бути питання взаємозв’язку основних завдань з відповідними методами державного регулювання.
8. Обґрунтовано, що за ситуації, яка склалася у досліджуваному секторі промислового виробництва доцільно запровадити такий метод нарощування обсягів випуску відповідної продукції, поліпшення ресурсозабезпеченості та контролювання за рівнем цін, як держзамовлення. Останній сприяє об’єднанню інтересів держави і підприємств з приватною формою власності та ліквідує існуючі між ними протиріччя. З цією метою розроблено економіко-організаційну модель адресного забезпечення контингенту дітей спеціальними продуктами харчування. Йдеться про принципову схему формування, розміщення і фінансування виконання державного замовлення, в якій враховано специфіку закупівлі продуктів дитячого харчування. В роботі підготовлені пропозиції до проекту державного замовлення (на 2006 р.) для адресного забезпечення спеціальними продуктами дитячого харчування визначеного контингенту дітей, виконано розрахунки потреби в екологічно чистій сировині та коштах для дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за її поставку, а також бюджетних витрат на закупівлю продуктів дитячого харчування.