Юшак Вікторія Миколаївна. Структурно-функціональні та когнітивні аспекти словотворення сучасного англомовного софтоніму

Короткий опис

Юшак Вікторія Миколаївна. Структурно-функціональні та когнітивні аспекти словотворення сучасного англомовного софтоніму.- Дисертація канд. філол. наук: 10.02.04, Запоріз. нац. ун-т. - Запоріжжя, 2015.- 244 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЮШАК ВІКТОРІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК 811.111’373.611’373.2:004.4(043.5)

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ТА КОГНІТИВНІ АСПЕКТИ СЛОВОТВОРЕННЯ СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО СОФТОНІМУ

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник 
доктор філологічних наук, професор Біскуб Ірина Павлівна

Запоріжжя – 2015
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………………..4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ АНГЛОМОВНИХ СОФТОНІМІВ
1.1. Основні поняття і проблеми теорії номінації…..………………………….…...10
1.2. Власні назви як об’єкт дослідження в теорії номінації…………………..……21
1.3. Словотворення як засіб номінації продуктів програмного забезпечення….…28
1.4. Функціональне навантаження назв продуктів програмного забезпечення......41
1.5. Методологічне підґрунтя дослідження англомовних софтонімів…….………51
1.5.1. Напрями досліджень номінативних одиниць…………………………….…..51
1.5.2. Теорія фреймів у дослідженні номінативних одиниць……………………....55
1.5.3. Методика дослідження англомовних софтонімів…………………….….….57
Висновки до розділу 1………………………………………………………………...60
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ НАЗВ ПРОДУКТІВ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
2.1. Морфологічні способи словотворення назв програмних продуктів …………62
2.1.1. Суфіксація як спосіб утворення софтонімів …………………………………63
2.1.2. Префіксація як спосіб утворення софтонімів ………………………………..68
2.1.3. Словотворчі елементи перехідного типу як засоби номінації комп’ютерних програм………………………………………………………………………………...73
2.1.4. Префіксально-суфіксальний спосіб у словотворенні софтонімів…………...80
2.1.5. Словоскладання як спосіб утворення софтонімів …………………………...81
2.1.6. Компресивні способи словотворення назв системних і прикладних програм ………………………………………………………………………………………….86
2.2. Конверсія як семантико-морфолого-синтаксичний спосіб утворення софтонімів..100
2.3. Графічні засоби як ефективний спосіб забезпечення атрактивності назв комп’ютерних програм ..……………………………...………………………………......106
2.4. Структурні класи номінативних одиниць на позначення програмних продуктів..109
2.4.1. Пропозитивна номінація як спосіб утворення назв програмних продуктів…....124
Висновки до розділу 2…………………………………………………………….…128
РОЗДІЛ 3. КОГНІТИВНІ АСПЕКТИ УТВОРЕННЯ НАЗВ ПРОДУКТІВ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
3.1. Словотворення софтонімів із позицій когнітивної лінгвістики……………...131
3.2. Мотиваційні ознаки утворення софтонімів…………………………………...136
3.3. Метафоризація як спосіб наповнення ономастичної групи софтонімів…….140
3.4. Концептуальні метафори в ономастичній групі софтонімів………................143
Висновки до розділу 3..……………………………………………………………...188
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………………….191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….………...200
ДОДАТОК А………………………………………………………………...……….226
ДОДАТОК В………………………………………………………………………....240

ВСТУП
Постійний і стрімкий розвиток сучасного суспільства, соціальні, політичні, економічні зміни, інновації у сфері науки й техніки зумовлюють виникнення великої кількості предметів, явищ та понять, які потребують певної назви. У зв’язку з утворенням нових лексичних одиниць для позначення сучасних реалій життя з’являється потреба визначення механізмів їх номінації. Питання мовного позначення об’єктів навколишньої дійсності неодноразово перебували в центрі уваги дослідників (Е. С. Азнаурова [207; 208], Н. Д. Арутюнова [207; 208], А. Д. Бєлова [13; 14], В. Г. Гак [35-37; 208], Ю. Гжерга [240], С. А. Жаботинська [63-66], О. С. Кубрякова [105; 207; 208], Л. Ліпка [253-255], М. М. Полюжин [136], О. О. Селіванова [146-149], Б. О. Серебренніков [208], В. М. Телія [207; 208], А. А. Уфімцева [207; 208], П. Штекауер [242; 275] та ін.).
Словотворення новоутворень у сучасній англійській мові – об’єкт значної кількості лінгвістичних досліджень в Україні та за її межами (І. В. Андрусяк [6], Н. С. Валгіна [23], О. О. Васильєва [24], О. Л. Гармаш [38-47], Д. М. Дубравська [52], С. М. Єнікєєва [55-62; 76], В. І. Заботкіна [71; 72], Ю. А. Зацний [73-79], О. А. Земська [80-83], П. М. Каращук [86], О. С. Кубрякова [99-102; 104], Н. В. Лазебна [106; 107], А. Е. Левицький [108-113], Р. К. Махачашвілі [118-121], Т. О. Пахомова [74], М. М. Полюжин [134-136], О. С. Чирвоний [179, 180], Л. Бауер [217-222], Р. Лібер [242], І. Плаг [265-267] та ін.). Одне з актуальних питань у аналізі номінативних процесів – дослідження власних назв та імен (Л. В. Гнаповська [48], Д. І. Єрмолович [53], А. А. Ісакова [85], Л. Ліпка [255], О. Ю. Карпенко [87-91], Н. О. Стадульська [155-158], О. В. Суперанська [161-163], О. М. Тепла [167], О. О. Філатова [174], О. С. Фоменко [175], Г. М. Шиманович [190] та ін.).
На сучасному етапі розвитку англійської мови одне з найновіших і водночас найбагатших джерел поповнення лексичного складу – сфера інформаційних технологій. Нові номінативні одиниці, пов’язані з комп’ютерами, комп’ютерними пристроями, програмними ресурсами, Інтернетом, привертають увагу вчених у ракурсі дослідження мовних і позамовних чинників їх утворення та функціонування. У сучасних лінгвістичних розвідках аналізують особливості інтернет-комунікації (С. Грайфанштерн [238], Д. Кристал [227, 228], Ф. О. Смірнов [152]); досліджують дискурс програмного забезпечення (І. П. Біскуб [16]), різні аспекти комп’ютерного лексикону (О. А. Кириченко [92], Н. В. Лазебна [106, 107], О. С. Чирвоний [179, 180]), механізми номінації веб-сайтів (М. О. Столярова [160]); трактують лінгвофілософські параметри інновації англійської мови у сфері новітніх технологій (Р. К. Махачашвілі [120]).

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проведене комплексне дослідження структурних, семантичних і когнітивних особливостей словотворення сучасних англомовних софтонімів продемонструвало, що ономастичні одиниці сфери інформаційних технологій утворюють складну, відкриту систему, яка динамізується і розширюється внаслідок невпинного розвитку комп’ютерних технологій. Широка представленість сфери інформаційних технологій у лексичному складі сучасної англійської мови засвідчує важливе місце комп’ютерних інновацій у житті людини.
Англомовні назви комп’ютерних програм уходять до складу ономастичного простору сучасної англійської мови й утворюють окрему ономастичну групу класу прагмонімів. Окрім загальних прагмонімічних ознак (використання різних типів скорочень, аугментативних префіксів, оцінних прикметників, прийомів мовної гри), софтонімам притаманний ряд специфічних характеристик: описовість назв, зазначення типу програми, абревіація, акроніми з подвійною мотивацією, функціонування у віртуальному просторі.
Через аналіз смислового навантаження софтонімів, а також прагматичного аспекту їх номінації було виокремлено й описано функції назв програмних продуктів. Номінації комп’ютерних програм реалізують номінативну, ідентифікувальну, рекламну, атрактивну, персуазивну, репрезентативну, експресивну, оцінну, функцію індивідуалізації та створення іміджу. Інформативна і класифікуюча функції характерні лише для софтонімів. Описовість назв програмних ресурсів проявляється в тому, що оніми включають інформацію про сферу застосування програм, їхні функціональні можливості, призначення, а також про властивості продукту. Наявність інформації про тип програм уможливлює класифікацію програмних ресурсів за їх призначенням.
Досліджуючи мовні і позамовні фактори у словотворенні назв комп’ютерних програм, ми визначили, що англомовний софтонім − проекція позитивного образу програмного продукту. Назва відбиває ті властивості програми, які цікавлять користувачів. Основні інтенції номінатора (у цьому разі розробника програмного забезпечення) при створенні назви: привернення уваги адресата (користувача персонального комп’ютера); забезпечення легкості запам’ятовування назви; створення і закріплення у свідомості користувача позитивного образу програмного продукту.
У номінації програмних ресурсів важливий прагматичний аспект, який передбачає, що за допомогою назв розробники програмного забезпечення впливають на свідомість і вибір користувачів, а назви слугують засобами переконання і передачі інформації від автора комп’ютерної програми до її користувача. Компонентами механізму маніпулятивного впливу виступають: суб’єкт (розробник програмного забезпечення); об’єкт (користувача персонального комп’ютера); причина (бажання розробника поширити та популяризувати комп’ютерну програму, а також збільшити прибуток від її реалізації); мета (звернути увагу на програмне забезпечення і викликати бажання його купити); інструмент (назва програмного продукту). Завдяки персуазивній функції здійснюється переконання користувача в потужності, високій швидкості, багатофункціональності програми. Ефективність назви залежить від здатності донести до користувачів позитивне повідомлення про програму й переконати їх купити продукт.
У структурі акту номінації комп’ютерних програм виокремлено наступні компоненти: 1) номінат (програмний продукт); 2) номінатор (розробник програмного забезпечення); 3) його лінгвістичні та енциклопедичні знання, необхідні для реалізації номінації; 4) засоби номінації (морфологічні й лексико-семантичні способи словотворення, пропозитивна номінація, запозичення з інших мов); 5) номінант (назва програмного продукту) і 6) адресат номінації, у ролі якого виступає користувач персонального комп’ютера.
Розглянувши шляхи й засоби наповнення ономастичної групи англомовних софтонімів, ми з’ясували, що назви програмних ресурсів − вторинні номінативні одиниці, оскільки для їх побудови використовують уже наявні в мові лексичні одиниці та словотворчі елементи. Отримані результати дослідження засвідчують, що для номінації нових об’єктів віртуальної дійсності розробники програмного забезпечення використовують традиційні словотвірні способи, а вибір засобів їх реалізації досить обмежений.
Враховуючи структурно-семантичні особливості англомовних номінацій на позначення продуктів програмного забезпечення, виділено засоби їх номінації: словотвірний, який включає морфологічний і лексико-семантичний способи; синтаксичний, або номінація через речення; запозичення з інших мов. Софтоніми, утворені морфологічними способами, представлені префіксальними, суфіксальними і префіксально-суфіксальними моделями, моделями складних слів, різноманітними скороченнями (усічення, телескопізми, абревіатури).
Дослідження способів морфологічного словотворення у ономастичній групі софтонімів продемонструвало, що однією з найчисельніших є група назв, утворених за допомогою суфіксації. Найпродуктивніша для утворення софтонімів словотвірна модель V (твірна основа) + іменниковий суфікс -er(-or) → N. Аналіз софтонімів, утворених через додавання словотворчих формантів, показав, що у складі назв програмних продуктів суфікс -er (-or) володіє агентивно-інструментальним значенням. Назви програмних продуктів, утворені за допомогою суфікса -er (-or), містять словотвірне значення: комп’ютерна програма, призначена виконувати дію, на яку вказує словотвірна основа. Частотність використання суфікса -er (-or) засвідчує важливість агентивної функції софтонімів.
Дослідження префіксального способу утворення англомовних софтонімів дало змогу виокремити семантичні групи префіксів: реверсивності дії (un-), повторення, вдосконалення дії (re-), місцезнаходження (inter-), протидії (anti-, counter-), кількісного збільшення (giga-, hyper-, mega-, multi-, poly-, micro-, tera-), якісного збільшення (extra-, meta-, omni-, ultra-), оновлення та покращення (neo-). Визначено, що префікси, які передають значення «збільшена кількість, міра» та «якість» є маркерами інтенсифікації софтонімів, морфологічними засобами реалізації прагматичних цілей розробників програмного забезпечення.
Враховуючи регулярність і високу частотність афіксоїдів та закріплення за ними конкретного значення, ми дійшли висновку, що ці словотворчі елементи доцільно відносити до підкласу афіксів, а не розгладати як складові частини композитів. Афіксоїди визначено як словотворчі елементи перехідного типу, оскільки вони перебувають на шляху перетворення із частини складного слова в афікс. Залежно від кількості випадків вживання, одні афіксоїди ближчі до афіксів, інші – до частин складних слів. Софтоніми, утворені афіксоїдами, підтверджують одну з тенденцій словотворчого процесу сучасної англійської мови – перехід наявних у мові лексичних одиниць або їх усічених частин у статус афіксоїдів.
Порівняльний аналіз продуктивності префіксального й суфіксального способів у словотворенні англомовних софтонімів продемонстрував, що кількість софтонімів із суфіксами більша, проте вибір словотворчих формантів обмежений, на відміну від префіксального способу, який відзначається більшою різноманітністю. Суфікси перебувають у тіснішому зв’язку з твірною основою, а префікси модифікують значення слова й більш самостійні. Префікси, включно з префіксоїдами, − експресивні й ефективні засоби реалізації рекламної і атрактивної функцій софтонімів. Вони наділяють об’єкти номінації найвищими характеристиками, що засвідчує активність префіксації в номінації програмних ресурсів та більше значення префіксів для реалізації атрактивної і рекламної функції софтонімів.
Третє місце за продуктивністю словотворення софтонімів займає скорочення. Компресивність, що є визначною рисою софтонімів, трактуємо як формальну редукцію лексичної одиниці або ущільнення багатокомпонентного словосполучення до однієї цілісної конструкції, зумовлене законом мовної економії при збереженні значення вихідної основи. Принцип мовної економії простежується в таких способах скорочення, як усічення, абревіація та телескопія, еліпсис, словоскладання, субституція слів цифрами за омофонічністю, скорочення за головними літерами. Компресія виступає засобом підвищення інформативності та експресивності новоутворень.
Кількісне співвідношення способів морфологічного словотворення софтонімів демонструє розбіжності в тенденціях словотворення софтонімів і словотворчому процесі сучасної англійської мови загалом. На відміну від загального аналітизму словотворення у сучасній англійській мові, для софтонімів не характерне словоскладання. І навпаки − скорочення, а особливо абревіатури, які нехарактерні для загальновживаної лексики, − одне з найбагатших джерел наповнення ономастичного простору сфери інформаційних технологій.
У процесі дослідження конверсійних моделей встановлено, що конверсія – це семантико-морфолого-синтаксичний спосіб, унаслідок якого відбувається перехід з однієї граматичної категорії в іншу, зміна синтаксичної функції, дистрибуції, збільшується об’єм значення вихідної лексеми.
Дослідження графічних способів виділення назв комп’ютерних програм дає підстави стверджувати, що взаємодія вербальних і візуальних засобів у назвах програмних продуктів забезпечує їх ефективність, легке запам’ятовування, викликає цікавість та бажання розшифрувати мовний ребус. Графічно-марковані софтоніми компресивного типу виконують експресивну й атрактивну функції та сприяють реалізації прагматичного наміру розробника-адресанта.
Компонентний аналіз виявив три структурні класи англомовних софтонімів: однокомпонентні назви, назви-словосполучення, які включають два-три та більше компонентів, і софтоніми-речення. Найпоширеніші софтоніми, утворені поєднанням двох-трьох слів у словосполучення. Серед типів структур складних номінацій найпродуктивнішою моделлю є субстантивно-субстантивні словосполучення N+N→N, у яких ідентифікаційно-вирізняльний компонент використовується для специфікації та конкретизації значення іншого.