ЮСТИЦІЯ ЯК СКЛАДОВА ПРАВОВИХ СИСТЕМ СУЧАСНИХ КРАЇН СВІТУ ТА УКРАЇНИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ГУСАРЄВА ОЛЕНА СТАНІСЛАВІВНА

УДК 347.96

ЮСТИЦІЯ ЯК СКЛАДОВА ПРАВОВИХ СИСТЕМ
СУЧАСНИХ КРАЇН СВІТУ ТА УКРАЇНИ

12.00.01 – теорія та історія держави і права, історія
політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Тихомиров Олександр Деонисович – доктор юридичних наук, професор

Київ – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЮСТИЦІЇ ЯК СКЛАДОВОЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ
1.1. Бібліографія філософських, теоретичних та галузевих правових досліджень юстиції
1.2. Поняття юстиції в юридичній науці країн світу та України
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. ІНСТИТУТ ЮСТИЦІЇ В ОСНОВНИХ ПРАВОВИХ СІМЯХ (СИСТЕМАХ) СВІТУ: ЗАГАЛЬНЕ ТА ОСОБЛИВЕ
2.1. Юстиція у правових системах країн романо-германської правової сім'ї
2.2. Юстиція в англо-американській правовій сім’ї
2.3. Юстиція в контексті інтеграційних та глобалізаційних тенденцій правового розвитку
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЮСТИЦІЇ В УКРАЇНІ
3.1. Характеристика стану юстиції в правовій системі України у світлі відповідних міжнародних та європейських стандартів
3.2. Основні напрями розвитку юстиції в Україні
3.2.1. Основні напрями реформування судової системи України та органів виконання судових рішень
3.2.2. Перспективи розвитку прокуратури, адвокатури та інших суб’єктів юстиції
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТОК 1
ДОДАТОК 2
ДОДАТОК 3

ВСТУП

Актуальність теми. Метою правових, політичних і соціальних перетворень, які відбуваються в сучасній Україні, є побудова демократичної правової держави та розвинутого громадянського суспільства, здатних забезпечити належний рівень реалізації та захисту суспільної справедливості, верховенства права, прав і свобод громадян, інших суб’єктів соціального життя.
Як свідчить досвід розвинутих країн, одним з визначальних факторів правового розвитку суспільства є ефективність здійснення правосуддя, з яким безпосередньо пов’язується діяльність прокуратури, адвокатури, нотаріату та інших державних і недержавних інституцій, що утворюють сучасну систему юстиції як особливу правову форму забезпечення соціальної справедливості. За таких обставин все більшої значущості набувають проблеми реформування не тільки судової системи чи правоохоронних органів, які тривають в Україні, але й системи юстиції як певного цілісного функціонального утворення, спрямованого на безпосереднє здійснення правосуддя і правового забезпечення справедливості.
Слід зазначити, що юстиція як в історії світової політико-правової думки, так і в сучасності, незалежно від природи правових сімей чи правових культур і традицій, пов’язується зі справедливістю та її різноманітними проявами в праві.
Проблематика наукового осмислення юстиції в різних її проявах є предметом досліджень вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема:
– філософські засади розуміння справедливості та ролі юстиції у її забезпеченні осмислювалися такими вченими як Т.М. Баєва, Н.О. Миронов, М.Б. Моттаєва, Ю.С. Педько, В.В. Решот, Н.Г. Саліщева, Н.Ю. Хаманєва;
– питання справедливості як принципу права, вимоги правильного застосування норм права та інші форми реалізації справедливості в праві висвітлені у працях таких теоретиків права як С.С. Алексєєв, А.В. Деревесніков, Д.А. Керімов, В.М. Лазарєв, Р.З. Лівшиць, В.С. Нерсесянц;
– теоретичні аспекти будови та призначення юстиції вивчаються такими вченими як В.Б. Авер’янов, В.М. Кудрявцев, М.І. Матузов, Ю.М. Оборотов, І.В. Субочєв, Ю.О. Тихомиров, А.І. Трусов;
– особливості існування юстиції в сферах окремих галузей права є предметом наукових розвідок О.М. Барнашова, Л.Н. Гусєва, Р.П. Коблєва, О.В. Кузьменко, А.К. Мулланурова, Є.В. Черняка;
– акцентація уваги на організації та функціонуванні юстиції в інших країн, можливостях сприйняття їх досвіду правовою системою України притаманна працям І.Г. Алексєєнка, Л.І. Пахолока, О.В. Северина, Х.С. Сімкіна, Н.Ю. Хаманєвої.
Водночас аналіз сучасних публікацій, представлених у вітчизняному правознавстві, в тому числі і правознавстві радянського періоду, а також результати дослідження нормативних джерел дозволяють констатувати, що: потребують додаткового вивчення питання особливостей методології досліджень юстиції; поняття «юстиція» лише фрагментарно осмислено в контексті різних підходів до праворозуміння; поза межами теоретичних досліджень залишаються проблеми місця юстиції в правовій системі та її ролі у здійсненні права, реалізації справедливості у сфері правового регулювання; недостатньо розвинутими є й наукові уявлення щодо особливостей функціонування юстиції в країнах, правові системи яких належать до різних правових сімей тощо.
Зазначене вище зумовлює необхідність переосмислення окремих методологічних і теоретичних положень стосовно інтерпретації поняття «юстиція».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ (протокол №2 від 26 лютого 2008 р.). Робота відповідає тематиці Пріоритетних напрямів розвитку правової науки в Україні на 2005–2010 роки, затверджених Постановою загальних зборів Академії правових наук України від 18 червня 2004 р. № 2/04-2; Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, що потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 роки, затверджених наказом МВС України від 5 липня 2004 року № 755; Основним напрямкам наукових досліджень та річних планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ на 2008–2010 роки.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка теоретичної моделі вітчизняної юстиції з урахуванням своєрідності правової системи України та сучасних процесів конвергенції правових сімей, розширення впливу міжнародного права, інтеграції України у європейський правовий простір.
Досягнення поставленої мети зумовлює вирішення таких завдань:
– проаналізувати та систематизувати джерела наукового і нормативного характеру, в яких висвітлюються теоретичні уявлення про юстицію та визначаються практичні шляхи її побудови, удосконалення функціонування та перспективи розвитку, виокремити коло існуючих теоретичних і прагматичних проблем та методологічні шляхи їх вирішення;
– розробити теоретичну модель юстиції, що забезпечує можливість її застосування при осмисленні національних систем юстиції країн, що відносяться до різних правових сімей, а також виокремити основні системоутворюючі зв’язки юстиції;
– висвітлити властивості будови та функціонування юстиції країн романо-германської та англо-американської правових сімей, виявити їх загальні (в контексті європейської цивілізації) та особливі риси, а також своєрідність юстиції окремих країн;
– дослідити сучасні процеси розвитку світового правового простору з метою виокремлення основних тенденцій, які спостерігаються у сфері міжнародно-правових відносин, національного права країн і визначення в них місця та ролі юстиції;
– визначити відповідність основних засад та принципів функціонування вітчизняної юстиції сучасним міжнародним та європейським стандартам;
– проаналізувати та узагальнити теоретичні засади та основні напрями подальшого розвитку юстиції в Україні.
Об’єкт дослідження – правові форми реалізації та забезпечення справедливості в контексті основних правових сімей світу.
Предмет дослідження – юстиція як складова правових систем сучасних країн світу та України.
Методи дослідження. Методологічною основою роботи є система філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових методів, що забезпечили об’єктивний аналіз досліджуваного предмета. При цьому функціональний, діяльнісний, системний та порівняльний методи були визначені в якості основних.
Особливості предмета і мети дисертації зумовили використання й інших методів наукового пізнання, що сприяли реалізації більш конкретних завдань, вирішення яких забезпечує розкриття найбільш важливих, суттєвих характеристик предмета дослідження, зокрема: історичний метод застосовувався для вивчення особливостей виникнення та становлення юстиції, розвитку та зміни уявлень щодо структури, завдань та функцій діяльності, кола повноважень (підрозділи 1.1, 3.1); інтерпретаційний метод було спрямовано на аналіз та тлумачення наукових текстів, а також текстів нормативно-правових актів та інших документів ( підрозділи 1.1, 1.3, 2.1, 2.3, 3.1, 3.2); метод абстрагування дав змогу дослідити юстицію з виокремленням її основних ознак, властивостей, форм та методів реалізації (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2); синергетичний метод було застосовано для визначення особливостей існування юстиції в умовах різних правових сімей, що дало змогу зробити висновок про наявність і значення процесів самоорганізації у її розвитку (підрозділи 2.1, 2.2); статистичний метод використано для проведення аналізу, узагальнення окремих фактичних даних, які дали змогу отримати більш повне уявлення про особливості функціонування окремих суб’єктів юстиції (підрозділ 3.3); прогностичний метод допоміг визначити основні шляхи та перспективи подальшого розвитку юстиції в Україні (підрозділ 3.3); спеціально-юридичний метод було використано для інтерпретації та застосування предметних юридичних наукових і практичних знань щодо правосуддя, справедливості, суддівської діяльності, попереднього слідства (підрозділи 1.3, 2.3, 3.2).
Нормативна база дослідження охоплює близько 80 нормативно-правових актів України та інших країн Європи, міжнародно-правових документів.
Емпіричну базу дослідження становлять: статистичні дані щодо діяльності органів суду, прокуратури, адвокатури, нотаріату; аналітичні звіти та інші матеріали Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ, Української нотаріальної палати, а також результати соціологічного опитування працівників сфери юстиції (285 респондентів).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній юридичній науці комплексним загальнотеоретичним дослідженням юстиції, її призначення у правовій системі, особливостей організації та функціонування в правових сім’ях європейської цивілізації, перспектив розвитку в Україні.
У межах здійсненого дисертаційного дослідження одержано результати, які містять наукову новизну, зокрема:
вперше:
– здійснено узагальнення та систематизацію джерельної бази досліджень юстиції за критеріями методологічного значення, природою походження джерел, сфер наукових знань, на підставі чого з’ясовано, що в загальній теорії права нерозвинутими залишаються поняття «юстиція», наукові уявлення щодо особливостей функціонування юстиції в різних країнах; не визначено особливості організації та функціонування в системі юстиції міністерства юстиції як центрального органу виконавчої влади;
– запропоновано авторський підхід до розуміння юстиції як функціонального об’єднання суб’єктів юридичної діяльності щодо вирішення конфліктів у правовій сфері, які через здійснення правосуддя та забезпечення реалізації правосудних рішень сприяють утвердженню у правовій сфері ідеалу соціальної справедливості;
– доведено, що юстиція, в першу чергу, належить до сфери права, а тому охоплює державні і недержавні форми здійснення правосуддя, національна «конфігурація» яких залежить від рівня впливу держави та громадянського суспільства на право, а також те, що основним системоутворюючим фактором в юстиції є не організаційний, а функціональний зв’язок суб’єктів юстиційної діяльності, основою якої є правосуддя;
– аргументовано положення про те, що особливості місця, призначення і структури юстиції окремих країн зумовлені своєрідністю природи правових сімей та національної правової системи, а також значенням публічного і приватного, матеріального і процесуального права для формування і функціонування юстиції, оскільки домінування публічного права над приватним забезпечує відповідне превалювання державних форм здійснення юстиційної діяльності над недержавними (що властиво для країн з нерозвинутим громадянським суспільством), а матеріального права – неюстиційних форм правового забезпечення справедливості (що притаманне країнам романо-германської правової сім’ї);
удосконалено:
– положення про те, що на структуру та форми діяльності юстиції впливають не тільки якісні властивості її предмета, але й кількісні (тобто кількість конфліктів, що потребують правового вирішення), а також чинники, що відносяться до інших сфер суспільного життя (політичної, економічної, державної, власне соціальної, культурної), що потребує подальшого розмежування безпосереднього здійснення правосуддя та різноманітних форм його забезпечення (організаційного, матеріального, кадрового, інформаційного тощо), з урахуванням правового досвіду інших країн, сучасних тенденцій світового правового розвитку, особливостей реалій стану та перспектив правової системи України;
– систему наукових правових знань щодо особливостей організації та функціонування юстиції в країнах європейської цивілізації, зокрема: а) для юстиції країн романо-геманської правової сім’ї притаманне домінування нормативно-правового регулювання здійснення правосуддя, суттєва роль правової доктрини у виокремленні функцій, структури, змісту юстиційної діяльності, її способів, форм та методів тощо; б) у юстиції країн англо-американської правової сім’ї основоположне значення мають правова практика, прагматичний підхід до виокремлення засад юстиційної діяльності, внаслідок чого більш розгалуженою, децентралізованою та диференційованою є система суб’єктів у сфері здійснення правосуддя, яка в значній мірі охоплює осіб, що не відносяться до юристів;
– положення про особливості організації та функціонування юстиції неєвропейських країн (Марокко, Конго, Нігерії), в яких правові засоби вирішення конфліктних ситуацій не є домінуючими;
– уявлення щодо міжнародної юстиції, діяльність якої має наддержавний, наднаціональний та інтегрований характер, що пояснюється її функціональним призначенням у вирішенні міжнаціональних конфліктів, встановленні загальних стандартів та напрямів розвитку, форм взаємодії юстиції національних правових систем;
дістали подальшого розвитку:
– осмислення ґенези вітчизняної юстиції, на підставі чого визначено основні історичні етапи її становлення та розвитку;
– положення щодо виокремлення основних тенденцій у регулюванні міжнародно-правових відносин та характеристики особливостей їх впливу на стан функціонування вітчизняної юстиції, що передбачає їх урахування у практичній діяльності та формуванні правової доктрини України щодо розвитку вітчизняної юстиції.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дослідження впроваджені як рекомендації у діяльність Конституційного Суду України (акт впровадження від 02 лютого 2010 р.), Міністерства юстиції України (акт впровадження № 18-52/568 від 02 лютого 2010 р.), а також у навчальному процесі Київського національного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 17 червня 2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі висновки та пропозиції, сформульовані в роботі, одержані автором особисто та викладені в опублікованих працях. У співавторстві опубліковано одну наукову статтю, в якій авторська частка становить не менше 50,0 %.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Київського національного університету внутрішніх справ, а також оприлюднені на дев’яти конференція, тези виступів на яких опубліковані, зокрема, на: міжнародній науковій конференції «Четверті юридичні читання» (Київ, 2008 р.); ІХ міжнародній науковій конференції «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (Косів, 2008 р.); науково-практичній конференції «Державна політика розвитку цивільної авіації ХХІ століття: економічний патріотизм та стратегічні можливості України» (Київ, 2008 р.); науково-практичній конференції КНУВС (Київ, 2008 р.); всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Філософські, методологічні та психологічні проблеми права» (Київ, 2009 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (Косів, 2009 р.); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної юридичної науки та правоохоронної діяльності» (Київ, 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Особливості розвитку правової держави в умовах євроінтеграційних процесів: проблеми теорії і практики» (Київ, 2010 р.); науково-практичній конференції «Проблеми розбудови держави та громадянського суспільства в Україні» (Київ, 2010 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження відображені у 15 наукових публікаціях, зокрема, у шести статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, та в дев’яти тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, що містять сім підрозділів, висновків, трьох додатків та списку використаних джерел (275 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 234 сторінки, з них загальний обсяг тексту – 218 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Юстиція - явище багатогранне та складне, у зв’язку з чим на сучасному етапі розвитку юридичної науки існують певні прогалини у науковому осмисленні змісту, залежностей, функцій юстиції, її особливостей у різних правових сім’ях, сучасних тенденцій розвитку тощо, що зумовлює актуальність, наукову і практичну значущість досліджень цієї проблематики. Зокрема, недостатньо висвітленими слід назвати такі питання як:
– стан розвинутості методологічної бази досліджень юстиції, можливості сучасних методів її наукового пізнання, загальна характеристика та особливості методик галузево-прикладного та загально-теоретичного призначення;
– недостатньо уваги з боку представників теоретичної науки приділено власне категорії «юстиція», що, безперечно, пов’язується як з методологічним плюралізмом та використанням традиційних позитивістських методик, так і з неналежним рівнем науково-пізнавальної зацікавленості;
– нерозвинутими залишаються наукові уявлення щодо особливостей функціонування юстиції в інших країнах, що належать до різних типів правових систем;
– майже відсутні погляди науковців на порядок організації та функціонування міністерства юстиції як центрального органу виконавчої влади у зв’язку з науково-теоретичними (доктринальними) уявленнями про юстицію як правове явище та відповідну правову категорію.
У науковій літературі домінуючою є точка зору, згідно з якою розуміння юстиції зводиться до поняття судової системи в різних варіантах інтерпретації цього терміну (кримінальна, адміністративна, конституційна, ювенальна тощо), а тому до обсягу цього поняття різні автори включають як самі суди – суб’єкти юстиції, так і їх діяльність, функції, завдання тощо. Між тим, юстиція і відповідно юстиційна діяльності охоплює більш широке коло суб’єктів ніж суди, оскільки юстиція орієнтована на безпосереднє здійснення правосуддя як забезпечення справедливості, а власне правосуддя не може бути зведено лише до суддівської діяльності, оскільки є сукупною, колективною діяльність функціонально взаємопов’язаних суб’єктів з метою забезпечення конфліктів у вирішенні конфліктів правовими засобами. Таке розуміння юстиції, покладаючи в основу судочинство як вирішальний фактор охоплює й діяльність інших суб’єктів права, тим або іншим чином пов’язаних з безпосереднім вирішенням юридичної справи по суті, проте не їх організаційним, інформаційним, матеріально-технічним, кадровим або іншим забезпеченням.
Конкретна або національна побудови юстиції та здійснення юстиційної діяльності як сукупного функціонування державних і недержавних, професійних і непрофесійних, постійних і тимчасових суб’єктів, рівно як й її місце та призначення в національній правовій системі залежні від багатьох факторів, безумовно домінуючим серед яких є природа власно правової системи. Зазначимо, що в країнах англо-американської та романо-германської правової сім’ї сформувалися різні типи юстиції. Як елементи організаційної будови правових систем, вони є схожими за своїм призначенням, завданнями та принципами організації, але, разом із тим, мають свої особливості. Ці особливості обумовлені тим, що органи юстиції функціонують в різних за типами правових системах, які, в свою чергу, формувалися в різні часи та в різних історичних умовах. Такі відмінності проявляються, в першу чергу, у ідеях праворозуміння, визначенні ролі права та концепціях його розвитку, визначенні місця і ролі судової діяльності у правовій системі, а також у організаційно-функціональній будові органів юстиції зокрема.
До особливостей системи юстиції країн романо-германського типу можна віднести наступні:
– наявність централізованої ланки органів адміністративного судочинства та Конституційного суду як спеціалізованого органу конституційної юрисдикції;
– наявність такої спеціалізованої структури як прокуратура, діяльність якої, як правило, регламентується єдиним законом і підпорядкована єдиному центру управління;
– централізований характер діяльності і організації управління органів поліції, які, на відміну від поліції США чи Англії, мають єдиний орган управління – Міністерство внутрішніх справ;
– фахівці з права, як правило, отримують загальну базову юридичну освіту, стають так званими універсальними юристами, які не отримують фахової спеціалізації у тій чи іншій галузі права (хоча окремі спеціалізовані юридичні навчальні заклади, які готують майбутніх адвокатів чи прокурорів там також існують). Аналогічна система юридичної освіти характерна і для України.
В свою чергу, особливостями юстиції країн англо-американського типу є:
– наявність великої кількості спеціалізованих судів, які не об’єднані в єдину судову систему, а, навпаки, свідчать про її диференційованість;
– наявність непрофесійного судочинства, яке є характерним для судових систем як романо-германського, так і англо-американського типу, але в останній йому надається більше переваг з огляду на швидкість вирішення спорів та нижчу вартість судового процесу, а отже і кількість справ, що вирішуються непрофесійними суддями становить значну більшу частку у загальній кількості судових спорів;
– підпорядкованість прокуратури міністерству юстиції, децентралізоване управління в системі міністерства внутрішніх справ (поліції).
– система підготовки юристів, які становлять основну частину у кадровому забезпеченні органів юстиції, орієнтована на судову діяльність як провідний інститут правової системи.
Разом із тим, відмічаються і деякі загальні риси, які характерні для системи органів юстиції романо-германського та англо-американського типу, зокрема:
– органи юстиції об’єднані загальною метою захисту прав і свобод громадян, здійснення правосуддя і встановлення законності та справедливості.
– до сфери правосуддя обох типів залучені спеціалізовані суди та квазісудові органів, характерним є і непрофесійне судочинство;
– існує можливість поєднання функцій нотаріуса та адвоката, обов’язкове ліцензування окремих суб’єктів системи юстиції, зокрема, адвокатів, нотаріусів. Окремі судові установи уповноважені здійснювати як судові, так і адміністративні функції;
– загалом системи юстиції обох типів правових сімей являють собою складне, системне утворення із розгалуженою будовою, невід’ємними елементами якої є судова система, органи прокуратури, поліції, нотаріату та адвокатури, а також окремі квазісудові органи та посадові особи, наділені судовими повноваженнями.
Окрім того, сучасні процеси конвергенції національних правових систем, їх наближення та гармонізації, глобалізації та інтеграції правового розвитку суттєво нівелюють відмінності між правовими реальностями країн європейської цивілізації, але й певною мірою і в окремих площинах й інших цивілізацій, соціальне регулювання яких побудовано на домінуванні позаправових регуляторів соціальних відносин.
Все це зумовлює доцільність з’ясування національної своєрідності вітчизняної правової системи, системи юстиції зокрема, та визначення напрямів її реформування як з урахуванням сучасних тенденцій світового і регіонального правового розвитку, так й національних правових традицій, реалій суспільного життя.
В результаті проведення детального аналізу розвитку історії української юстиції уявляється можливим виокремити основні історичні етапи її становлення:
– первинний етап (до ХІ ст. н.е.) характеризується відсутністю спеціально уповноважених правових інституцій, наділених судовими повноваженнями, а також поєднанням судових та адміністративних функцій органами державної влади;
– період середньовіччя характеризується довготривалим збереженням поєднання судових та адміністративних функцій влади, а також поступовим ускладненням судової системи – виокремленням апеляційної інстанції та розширенням кола суб’єктів, які наділялися судовими повноваженнями. У цей період спостерігається зародження інститутів прокуратури та адвокатури, відбувається розгалуження та спеціалізація за окремими видами провадження, зокрема, кримінальне, адміністративне та цивільне;
– в епоху Відродження та Реформації спостерігаються процеси ускладнення, диференціації, зміни основ підпорядкування, функціонального призначення, форм та способів взаємодії різних органів влади. Функція правосуддя поступово переходить виключно до компетенції судів;
– з ХІХ століття засновуються державні органі прокуратури та адвокатури, починається розгалуження юстиції на окремі напрями, ускладнюється апарат судової адміністрації, проведено судові та адміністративні реформи, створено Міністерство юстиції як організаційно-управлінське утворення;
– для юстиції ХХ століття характерною є тенденція її видової диференціації, зокрема, поява політичної юстиції, а також надмірна концентрація влади в обласних управліннях юстиції, яким підпорядковані органи суду, прокуратури, адвокатури, нотаріату. Однією з головних цілей юстиції стає забезпечення політичного режиму радянської держави;
– у період незалежності української держави відбуваються процеси диференціації діяльності органів юстиції за окремими напрямами, зміцнення правових засад функціонування, підвищення їх ролі як основного засобу реалізації правової політики держави.
Аналіз сучасного стану вітчизняної системи юстиції показав, що, не зважаючи на значні зрушення у бік європейських та міжнародних стандартів, українська юстиція все ще залишається в незадовільному стані. До основних аспектів невідповідності системи юстиції зазначеним стандартам слід віднести наступні:
– декларативність великої кількості окремих норм національного законодавства у сфері юстиції, його невідповідність міжнародним та європейським нормам;
– відсутність уніфікованих та кодифікованих нормативно-правових актів, зокрема, зведених процесуальних документів, що породжує певні процесуальні помилки та неузгодженість у діяльності працівників юстиції;
– відсутність єдиних принципів і підходів у діяльності окремих органів юстиції;
– можливість впливу окремих посадових осіб у діяльність органів юстиції, поширення корупційної практики;
– відсутність дієвої системи захисту окремих працівників юстиції у випадках можливої небезпеки, пов’язаної із їх професійною діяльністю;
– значне зниження загального рівня вищої юридичної освіти, професійних знань та практичних навичок співробітників сфери юстиції, їх професійної етики;
– відсутність єдиної ефективної державної системи періодичної підготовки кадрів для системи юстиції належного конкурентоздатного рівня, а також відсутність єдиної професійної системи психологічної реабілітації працівників органів юстиції ;
– відсутність єдиної загальноприйнятої системи документообігу та діловодства, неналежний рівень інформатизації та відповідного технічного оснащення органів юстиції;
– недостатнє фінансування системи юстиції, зокрема, оплати праці співробітників цієї сфери;
– недостатній рівень ефективності організації співробітництва вітчизняних органів юстиції із відповідними міжнародними інституціями.
Зазначене вище, спрямоване на з’ясування своєрідності побудови і функціонування вітчизняної системи юстиції, виокремлення напрямів її реформування на основі оптимізації і гармонічного поєднання національного і європейського, європейського і світового досвіду у правовому розвитку

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Адміністративна юстиція: Європейський досвід і пропозиції для України / Автори-упорядники І.Б.Коліушко, Р.О.Куйбіда.-К.:Факт, 2003.-536с.
2. Алексеенко И.Г. Европейская модель конституционной юстиции:Сравнительно-правовая ретроспектива.-Днепропетровск: Наука и образование., 1998.- 230с.;
3. Алексєєнко О. Кроки з покращення роботи системи виконання судових рішень, [Електронній ресурс]. – Режим доступу до статті:, http://blog.liga.net/user/jurclub/article/3103.aspx
4. Алєксєєнко І.Г. Європейська модель конституційної юстиції: теоретико-правові проблеми становлення та розвитку: дис..канд.юрид.наук.,
5. Андреєв Д. Принципи судочинства на Січі [Електронний ресурс] режим доступу до статті: http://www.ukrcenter.com/Library/read.asp?id=462&page=2
6. Барабаш Б. Судова система штатів у США та її функціонування // Право України. - 2001. - №8. - С.117-120.
7. Баранкова В. Перспективи реформування нотаріату України : організаційний та процесуальний аспекти// Журнал Мала енциклопедія нотаріуса.- №4(46) серпень 2009, - с.24-25.
8. Барнашов А.М. Судебная власть и конституционное правосудие в системе единства, разделения и взаимодействия вервей государственной власти//Конституционное правосудие в странах СНГ и Балтии.-2004.-№3.- с.101-106
9. Безоплатна правова допомога: від експерименту до впровадження [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://www.ukradv.org/ua/58/index.html
10. Бережна І. Українському нотаріату слід готуватися до суттєвих змін.// Юргазета.- №5 (140), 05 лютого 2008 року.- с.24.
11. Бернам, У. Правовая система США. 3-й выпуск = Introduction to the law and legal system of the United States /У. Бернам ; Науч. ред. В. А. Власихин; Пер. с англ. А. В. Александров и др. -М. :Новая юстиция, 2006. - 1216 с.,с 236
12. Бернюков Анатолій Миколайович. Юридична герменевтика як методологія здійснення правосуддя ( філософсько-теоретичний аналіз) : Дис... канд. наук: 12.00.12 - 2009.
13. Бігун С. Судді в Україні занадто недоторканні?//Юргазета.- №20 (80).- 26 жовтня 2006 року.- с.11.
14. Болонський процес у фактах і документах (Сорбонна – Болонья – Саламанка – Прага – Берлін) /Упорядники Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І.. – Київ - Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. Гнатюка, 2003. – 52с.
15. Большой юридический энциклопедический словарь/А.Б.Барихин (авт.-сост.)-М.: Книжный мир, 2003.-720с
16. Бородін І.Л. Про сутність адміністративної юстиції.//ПравоУкраїни.-2000.-№2.-с.15-17.
17. Введение в теорию государственно-правовой организации социальных систем/ Підручник.:Под общ. Ред. Е.Б.Кубко.-К.: Юринком, 1997.-№3
18. Велика Хартія університетів [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/higher/bolon/7/
19. Великий енциклопедичний юридичний словник / За ред. Ю. С. Шемшученка. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. – С. 760.
20. Висновок щодо проекту Закону України «Про прокуратуру» .[Електронний ресурс]. – Режим доступу до матеріалів: http://www.minjust.gov.ua/0/23374
21. Військова юстиція у судово-правовій реформі //Державно-правова реформа в Україні.-К.,1997.-С.288-291
22. Гавриш С. Реформа адвокатури є складовою судової реформи в цілому. Степан// Юргазета- №18 (78), 28 вересня 2006 року с. 18.
23. Галкин Ю.В. Российская юстиція в 19- начале 20 в.(На материалах Центра и Саратовской Губернии ): Дис.канд.юрид.наук:12.00.01: Саратов, 2003.-145с.
24. Гамаль І.А. Сучасний стан розвитку системи нотаріату в Україні. -.[Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Apdu/2008_2/doc/5/15.pdf
25. Георгієвський Ю.В.. Адміністративна юстиція: дис..канд.юрид.наук.: 12.00.07/ Нац.юрид.академія ім.. Я.Мудрого.-Х., 2003. - 185 с.
26. Гергелійник В.О.. Правові проблеми становлення та функціонування конституційної юстиції України: дис..канд.юрид.наук.: 12.00.02 / Нац.акад.внутр.справ України.-К., 1999.-203с.
27. Гончаренко В. Г., Андрушко П. П., Базова Т. П., Безсмертна Н. В., Безугла Я.І. Юридичні терміни. Тлумачний словник / В. Г. Гончаренко (ред.). — 2-ге вид., стереотип. — К. : Либідь, 2004. — 320с
28. Гончаренко В.Д. Волоське право // Юридична енциклопедія: У 6 т. – К., 1998. – Т.1. –с.512-513.
29. Гусарєва О. С. Етапи становлення системи органів юстиції / О. С. Гусарєва // Матеріали науково-практичної конференції «Актуальні проблеми сучасної юридичної науки та правоохоронної діяльності» (10-11.04.2009 р.). – К. : НН ІЗДН КНУВС, 2009. – С. 50 – 51.
30. Гусарєва О. С. Загальна характеристика юстиції в контексті інтеграційних та глобалізаційних тенденцій правового розвитку / О. С. Гусарєва // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. – Ужгород : Поліграф-центр «ЛІРА», 2010. – № 3. – С. 72 – 77.
31. Гусарєва О. С. Історичний аспект юстиції країн романо-германського права / О. С. Гусарєва // Тези науково-практичної конференції «Державна політика розвитку цивільної авіації ХХІ століття: економічний патріотизм та стратегічні можливості України» // Малий і середній бізнес. – 2008. – № 1-2. – С. 89 – 92.
32. Гусарєва О. С. Особливості організації адміністративної юстиції в правових системах романо-германського та англо-американського права / О. С. Гусарєва // Право і суспільство. – 2009. – № 2. – С.63 – 69.
33. Гусарєва О. С. Судова система України у світлі відповідних міжнародних та європейських стандартів / О. С. Гусарєва // Вісник Кримського юридичного інституту. – 2010. – № 2. – С. 65 – 71.
34. Гусарєва О. С. Сучасний стан та перспективи розвитку системи виконання судових рішень в Україні / О. С. Гусарєва // Право і суспільство. – 2010. – № 3. – С. 41 – 46.
35. Гусарєва О. С. Тези до питання про види юстиції / О. С. Гусарєва // //Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку : Матеріали ІХ наукової міжнародної конференції. – К. : Київський університет права, 2008. – С. 123 – 125.
36. Гусарєва О. С. Теоретико-методологічні засади сучасного розуміння категорії «юстиція» / О. С. Гусарєва, О. Д. Тихомиров // Вісник Міністерства юстиції України. – 2010. – № 3. – С.28 – 32.
37. Гусарєва О. С. Формування органів англійської юстиції (історичний аспект) / О. С. Гусарєва // Матеріали науково-практичної конференції «Проблеми розбудови держави та громадянського суспільства в Україні» (16-17.04.2010 р.). Ч.1 / відп. Ред. Л. В. Кравченко. – К. : Київськ. нац. ун-т внутр. справ, 2010. – С. 44 – 46.
38. Гусарєва О. С. Юстиція країн романо-германського типу правових систем: історичний аспект / О. С. Гусарєва // Юриспруденція – теорія і практика. – 2010. – № 4. – С. 22 – 27.
39. Гусарєва О. С. Юстиція: правосуддя чи справедливість? / О. С. Гусарєва // Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку : збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції (27-31.01.2009 р.) / Редкол. : Ю. С. Шемшученко, О. Ф. Андрійко, С. В. Бобровник, Ю. Л. Бошицький, О. І. Мацегорін, З. А. Тростюк, О. В. Чернецька. – К. : Вид-во Європ. Ун-ту, 2009. – С. 197 – 198.
40. Давид Р. Основные правовые системы современности. Перевод с французского доктора юридических наук профессора В.А.Туманова .-Москва: Прогресс, 1988 г. -345 с.
41. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности: Пер. с фр. В.А. Туманова. — М.: Междунар. отношения, 1999. — с.296. (400 с.)
42. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка. Современное написание: Т.3. М. : ООО "Издательство Астрель", 2003 — 1155с
43. Дані Реєстру адвокатських об’єднань станом на 30.12.2009 року .[Електронний ресурс]. – Режим доступу до матеріалів: http://www.minjust.gov.ua/0/3190
44. Декларация основных принципов правосудия для жертв преступления и злоупотребления властью. - Советская юстиция. 1992. № 9 - 10
45. Декларація про державний суверенітет України: [Електронний ресурс] режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=55-12
46. Деонтологічний кодекс (Кодекс правил здійснення адвокатської діяльності адвокатів Європейського співтовариства, прийнятий у Страсбурзі у жовтні 1988 р.) // Н. В. Коваль. Введение в юридическую специальность. — Донецк, 1998.
47. Дєдова О. Підписано Положення про Наглядову Раду//Юргазета.- № 44, від 2 листопада 2009 р,- стр.21.
48. Доклад совещания єкспертов СБСЕ по мирному урегулированию споров. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документу:www.osce.org/item/29158.html?lc=RU
49. Домиций Ульпиан. [Електронній ресурс]. – Режим доступу до матеріалів: http://ru.wikipedia.org/wiki/Ульпиан
50. Європейська конвенція з прав людини. .[Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: www.ombudsman.kiev.ua/vis1_03.htm
51. Європейська культурна конвенція[Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_213.
52. Європейська Хартія про статус суддів .[Електронний ресурс]. – Режим доступу до документу: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_236
53. Железняк Наталія Анатоліївна. Правові та організаційні форми діяльності Міністерства юстиції України у здійсненні державної правової політики (теоретичні та практичні питання) : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київський національний економічний ун-т. — К., 2004. — 258арк.
54. Загальна декларація прав людини.[Електронний ресурс]. – Режим доступу до документів:http://zakon.rada.gov.ua
55. Загряцков М.Д.. Административная юстиция и право жалобы в теории и законодательстве. Развитие идеи и принципов административной юстиции. Административній процес и право жалобі в Советском законодательстве. Административно-финансовійе распоряжения и финансовая жалоба/ Загряцков М.Д.-2-е изд., перераб.и доп. – М.: Право и жизнь, 1925.-244с.
56. Закон України „Про Конституційний суд України” [Електронній ресурс]. – Режим доступу до документу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=422%2F96-%E2%F0
57. Закон України „Про адвокатуру”, .[Електронний ресурс]. – Режим доступу до документів: http://zakon.rada.gov.ua
58. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» Офіційний вісник України вiд 30.07.2010 - 2010 р., / № 55/1.
59. Звернення Першого Всеукраїнського з’їзду нотаріусів України до Голови Верховної Ради України від 19 червня 2009 року .[Електронний ресурс]. – Режим доступу до матеріалів: http://www.yurradnik.com.ua/stride/men/?m=archive&y=2009&mag=71&art=1502
60. Звіт про виконання плану роботи Міністерства юстиції України на 2009 рік http://www.minjust.gov.ua/0/zvit_2009
61. Иванников И. А. Толковый словарь по теории права /И. А. Иванников. -Ростов-на-Дону :Феникс,2005. -128 с.-(Словарь).-Алф. указ. : с. 118 - 124
62. История государственно-правовых учений: Учебник/Отв.ред. В.В.Лазарев.-М.: Спарк, 2006,С.28.
63. История Министерства юстиции. [Електронний ресурс] режим доступу до статті: http://www.minjust.ru/ru/about/history/
64. История политических и правовых учений / Под общ. ред.академика РАН, д. ю. н., проф. В. С. Нерсесянца. – М.: ИздательствоНОРМА (Издательская группа НОРМА–ИНФРА•М), 2000. –352 с. – (Краткие учебные курсы юридических наук).
65. Інтеграція. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://ru.wikipedia.org/wiki/Интеграция
66. Інтерв'ю з Головою київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рафальською І.В. .[Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2791
67. Калиновський В., Кузьминець О., Історія держави і права України.— 2-е вид. доповнене.— К.: Україна, 2002.— 427 с.
68. Келлер А. От Болоньи к Берлину. Перспективы Европейского пространства высшего образования. Исследование, проведенное по заданию делегации Партии демократического социализма в Конфедеральной фракции Объединенных европейских левых/сСеверных зеленых левых в европейском парламенте // Болонский процесс: середина пути. М, 2005. – С.204.
69. Кобзарев Федор Михайлович. Проблемы теории и практики процессуальных и организационных отношений прокуратуры и суда в сфере уголовного судопроизводства : автореферат дис. ... доктора юридических наук : 12.00.11, 12.00.09 / Науч.-исслед. ин-т проблем укрепления законности и правопорядка при Генер. прокуратуре РФ. - Москва, 2006. - 66 с. РГБ ОД,
70. Кодекс поведения должностных лиц по поддержанию правопорядка. - Сов. юстиция. 1991. № 17
71. Кодекс професійної етики суддів.[Електронний ресурс]. – Режим доступу до документу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS1178.html
72. Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання.[Електронний ресурс]. – Режим доступу до документів:http://zakon.rada.gov.ua
73. Конвенція з примирення і арбітражу в рамках НБСЄ [Електронний ресурс] режим доступу до документу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1014.4567.0
74. Конституции зарубежных государств: Учебное пособие / Сост. проф. В.В. Маклаков – 2-е изд., исправ. и доп.– М.: Издательство БЕК. 1999. – 584 с.
75. Коркунов М.М. Очерк теории административной юстиции// Журнал гражданского и уголовного права. – 1885.-№8, с.107.
76. Коротких М.Г. Самодержавие и судебная реформа 1864 года в России. Воронеж.-1989.
77. Корсунский А.Р. История Испании ІХ–ХШ векав (Социально-єкономические отношения и политический строй Астуро-Леонского и Леоно-Кастильского королевства). Учебное пособие.-М.: Высшая Школа, 1976 г.-139с.
78. Кравчук Володимир Миколайович. Роль суду і прокуратури у забезпеченні законності актів органів виконавчої влади і місцевого самоврядування. : Дис... канд. наук: 12.00.10 - 2009.
79. Кримінально-процесуальний кодекс України .[Електронний ресурс]. – Режим доступу до документів: http://zakon.rada.gov.ua
80. Кудрявцев В., Трусов Л. Политическая юстиция в СССР. - М: Наука, 2000-365с.
81. Кузьменко О.В. Адміністративна юстиція в Україні:Навч.пос.-К.:Атіка,2007.-156с.
82. Куплеваский Н.. Административная юстиция в Западной Европе. Административная юстиція во Франции. Ч.1/ Н.Куплеваский.- Харьков: Унив.тип., 1879.- 267с.
83. Лукашева Е.А. Право, мораль, личность. М., 1986. с.88.
84. Лукич Р. Методология права /Под ред., с вступ. ст. Д. А. Керимова ; Пер. с сербскохорватского В. М. Кулистикова. -М. :Прогресс,1981. -304 с
85. Малько А.В., Шундиков К.В. Правовая политика современной России: цели и средства//Государство и право. 2001. № 7. С. 15.
86. Марочкін І.Є., ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ:ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ/ Проблеми законності. Збірник наукових праць.:Х.- 2009. вип. 100, стр.376-385.
87. Матеріали конференції «Внесок Українсько-канадського проекту судової співпраці в процес реформування судової системи України». [Електронний ресурс] режим доступу до матеріалів: http://court.gov.ua/1539/
88. Матеріали Координаційно-консультативної зустрічі екcпертів з узгодження заходів щодо реформування законодавства про адвокатуру, Київ, 13 травня 2008 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://minjust.gov.ua/0/14245
89. Матеріали круглого столу на тему «Суди та засоби масової інформації» [Електронний ресурс] режим доступу до матеріалів: http://aj.court.gov.ua/news/84/show/
90. Матеріали міжнародної конференції: "Новий закон України про адвокатуру та адвокатську діяльність: уніфікація професії", Київ, 15 лютого 2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до матеріалів: http://minjust.gov.ua/0/13004
91. Меморандум «Про Концептуальні положення щодо реформування законодавства про адвокатуру» .[Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.29192.0
92. Минеева Т.Г.. Суды справедливости в Англии XIV-XVI веков. Електронний ресурс.- режим доступу до статті : http://vivovoco.rsl.ru/VV/PAPERS/HISTORY/EQUITY.HTM#2
93. Минимальные стандартные правила ООН, касающиеся отправления правосудия в отношении несовершеннолетних. - Советская юстиция. 1991. № 12 – 14
94. Мировая юстиция :Учебное пособие /Н. А. Колоколов, С. Г. Павликов, А. Н Сачков ; Под ред. Н. А. Колоколова. -М :ЮНИТИ-ДАНА,2008. -375 с.
95. Мировая юстиция: проблемы и перспективы//Российская юстиція.-2001.-№12.-С.33-35
96. Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.[Електронний ресурс]. – Режим доступу до документів:http://zakon.rada.gov.ua
97. Міжнародне співробітництво. .[Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/1377824
98. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права та Факультативний протокол до нього.[Електронний ресурс]. – Режим доступу до документів:http://zakon.rada.gov.ua
99. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права.[Електронний ресурс]. – Режим доступу до документів:http://zakon.rada.gov.ua
100. Мінімальні стандарти незалежності суддів .[Електронний ресурс]. – Режим доступу до документу: http://www.ibanet.org/
101. Мінімальні стандартні правила поводження з в'язнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа http://www.uapravo.com/hro/text.php?lan=rus&id=15650&id_book=0&id_parent=0&id_vid_res=11
102. Міністерство юстиції Індії [Електронний ресурс] режим доступу матеріалів http://www.lawmin.nic.in
103. Міністерство юстиції Канади [Електронний ресурс] режим доступу матеріалів http://www .canada.justice.gc.ca
104. Міністерство юстиції Марокко [Електронний ресурс] режим доступу матеріалів www.justice.gov.ma
105. Міністерство юстиції США [Електронний ресурс] режим доступу матеріалів http://www.usdoj.gov
106. Міністерство юстиції Англії [Електронний ресурс] режим доступу матеріалів http://www.justice.org.uk
107. Міністерство юстиції Іспанії: [Електронний ресурс] режим доступу матеріалів- http://www.mju.es
108. Міністерство юстиції Канади [Електронний ресурс] режим доступу матеріалів http:// www.canada.justice.gc.ca
109. Міністерство юстиції Німеччини [Електронний ресурс] режим доступу матеріалів http://www.bmj.bund.de
110. Міністерство юстиції Нової Зеландії [Електронний ресурс] режим доступу матеріалів http://www.courts.govt.nz
111. Міністерство юстиції Франції[Електронний ресурс] режим доступу матеріалів http://www.justice.gouv.fr
112. Міністерство юстиції Швеції[Електронний ресурс] режим доступу матеріалів http://www.sweden.gov.se,
113. Міністерство юстиції Японії[Електронний ресурс] режим доступу матеріалів http://www.moj.go.jp
114. Модельний закон про прокуратуру .[Електронний ресурс]. – Режим доступу до документу:- zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=997_g19
115. Моттаева М.Б. Исторический опыт и традиции в деятельности органов юстиции Российской Федерации : Дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 : Москва, 2004.- 179 c.
116. Муллануров А. К вопросу о конституционной юстиции // Конституционное и муниципальное право. 2001. 2 С. 11-14.
117. На шляху до ювенальної юстиції//Вісник Верховного суду України.-2004.-№5.-С.2-3
118. Наказ Міністерства юстиції України ’Про затвердження Змін до Граничної чисельності приватних нотаріусів у нотаріальних округах’’ від 20.06.2007 № 411/5 із змінами і доповненнями .[Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://www.minjust.gov.ua/0/10156
119. Наказ Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» .[Електронний ресурс]. – Режим доступу до матеріалів: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0283-04
120. Наріжний Н. Судівництво і кара на Запорожжі. К., 1927. С. 75.
121. Нерсесянц В.С. Общая теория государства и права: Учебник. М., 2002,с.257-258
122. Нерсесянц В.С. Философия права: Учебник для вузов. — М.: Норма, 2005. — 656с.
123. Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании. – М.: Дело, 1999. – С.11.2
124. Новый юридический словарь: 6500 терминов/ А.Н.Азрилиян и др. (авт. И сост.; А.Н.Азрилиян (ред.),- М.: Инстит.новой экономики, 2006.-1087с.
125. Нотаріат у світі. [Електронний ресурс].- режим доступу статті:http://www.notariat.vn.ua/notariat/notariat-v-sviti
126. О граде божьем. ок.426 н.э. (Августин Блаженный) Источник: О Граде Божием. - Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2000. - 1296 с.
127. Общая теория государства и права: Акад.курс: В 2т./ Под ред.проф. М.Н.Марченко.-Т.2. – Теория права. – М.: Зерцало, 1998.-С.109.
128. Овчаренко Олена Миколаївна. Доступність правосуддя та гарантії його реалізації : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.10 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х., 2007. — 249арк. — Бібліогр.: арк. 186-230.
129. Одесса 1791-1894. Издание Городского общественного управления к столетию города.- Одесса: Типограф. А.Шульца, 1895.- Стр.69.; див.також ПСЗІ.-Т.ХХІІІ.-№17.106.- Данный Екатеринославскому, Вознесенскому и Таврическому Генерал-Губернатору Графу Зубову.- «О устроении Магистрата в городе Одессе и назначении в оном производства жалования по штату Григориопольского Магистрата».
130. Оніщенко Н.М.Правова система: проблеми теорії:Монографія.-К.: Ін-т держави і права ім..В.М.Корецького НАН Украї=ни, 2002.-с.49
131. Основні аспекти тлумачення сутності адміністративної юстиції як гарантії забезпечення законності//Юридична Україна.-2006.-№8.-С.31-34
132. Основні положення про роль адвокатів, прийняті на VIII конгресі ООН (1990р.), [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_835
133. Основные принципы, касающиеся независимости судебных органов. - Советская юстиция. 1991. № 16
134. Офіційний Звіт про стан реалізації пріоритетів у роботі Міністерства юстиції на 2009 рік. .[Електронний ресурс]. – Режим доступу до матеріалів: http://www.minjust.gov.ua
135. Офіційний сайт Державного департаменту з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції України.[Електронний ресурс]. – Режим доступу до матеріалів сайту: www.sdla.gov.ua
136. Офіційний сайт Економічного Суду СНД. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до матеріалів: http://www.sudsng.org/
137. Офіційний сайт Європолу. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до матеріалів сайту: http://www.europol.europa.eu/
138. Офіційний сайт Євроюсту. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до матеріалів сайту: www.eurojust.eu.int
139. Офіційний сайт Інтерполу. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до матеріалів сайту: www.interpol.int
140. Офіційний сайт Міжнародного союзу латинського нотаріату.[Електронний ресурс]. – Режим доступу до матеріалів сайту: http://www.uinl.org
141. Офіційний сайт Міжнародного союзу суддів.[Електронний ресурс]. – Режим доступу до матеріалів сайту: http://www.iaj-uim.org/
142. Офіційний сайт Міжнародної асоціації прокурорів.[Електронний ресурс]. – Режим доступу до матеріалів сайту: www.iap-association.org/
143. Офіційний сайт Міністерства інформатизації та зв”язку Республіки Татарстан [Електронний ресурс]. – Режим доступу до матеіалів www.mcrt.ru
144. Офіційний сайт Міністерства транспорту та зв”язку України . [Електронний ресурс]. – Режим доступу до матеіалів : www.mintrans.gov.ua
145. Офіційний сайт Української нотаріальної палати. .[Електронний ресурс]. – Режим доступу до матеріалів сайту: http://palata.notariat.org.ua/aboutunp/
146. Очерки из истории и юридического быта старой Малороссии. I. Суды земские, гродские и подкоморские в XVIII в. – 1895; II. Превращение козацкой старшины в дворянство. – 1897. Ч. 1-2 / Миллер Д.П. – Харьков; Киев: Тип. Губ. правл.: Тип. Ун-та св. Владимира Н. Т. Корчак-Новицкого, 1895. – 324 с.
147. Пампуха Г., Серова И. Президент Европейской арбитражной Палаты и МКАС при ЕАП (Бельгия).: [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://blog.liga.net/user/pampuha/article/2641.aspx
148. Панич Н.Ю. Становлення та розвиток інституту прокуратури в Галичині у складі Австрії і Австро-Угорщини (1849 – 1918 рр.). : Дис... канд. наук: 12.00.01: Л.- 2009. -189с.
149. Пахолок Л.І. Адміністративна юстиція в зарубіжних країнах//Вісник ВСУ.- 2001.-№5.-с.53.;
150. Педько. Ю.С Становлення та правове регулювання адміністративної юстиції в Україні: дис..канд.юрид.наук:12.00.07/НАН України; Інститут Держави та права ім..В.М.Корецьког.-К., 2004. с.29 (всього 230с.)
151. Пикар Э. Об адвокате (Парадокс) [Paradoxe sur lavocat] / Пер. С 3-го бельгийского издания М. Кетриц. М., 1898. - 63с.
152. Півненко В.П . Кримінальна юстиція України. Збірник наукових праць,. Х.: Харьков юридический, 2005, 200 с.
153. Півненко В.П. Кримінальна юстиція України: проблеми організації та діяльності/ В. Півненко //Право України. - 2001. - № 7. - С. 19-22.
154. Платон. Диалог «Государство».[Електронний ресурс]. – Режим доступу до матеріалів- http://www.philosophy.ru/library/plato/01/0.html
155. Позіненко Юлія Вадимівна. Роль саморегуляції в оптимізації професійної діяльності працівників правосуддя. : Дис... канд. наук: 19.00.06 - 2005.
156. Політика в галузі внутрішніх справ та правосуддя [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://eu.org.ua/ipo
157. Положення про Комісію ООН по міжнародному праву.[Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://www.un.org/russian/law/ilc/
158. Популярна юридична енциклопедія / Кол. авт.: В.К. Гіжевський, В.В. Головченко .В.С. Ковальський (кер.) та ін. – К.: Юрінкон Інтер, 2002. – 528 с
159. Постанова Кабінету Міністрів України від 01.02.1995 р. N 84 «Про створення Національного автоматизованого іформаційного фонду стандартів». [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.nau.ua/doc/?code=84-95-%EF
160. Постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2006 р. № 229. «Про затвердження Державної програми стандартизації на 2006-2010 роки» [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=229-2006-%EF
161. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 червня 2008 р., № 582 «Про заходи щодо підвищення ефективності захисту інтересів держави в судах України» .[Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://www.gdo.kiev.ua/files/db.php?st=1563&god=2008
162. Постанова Президії Верховного суду України від 03.04.2009року N 7 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» - [Електронний ресурс] режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0007700-09&zahyst=4/UMfPEGznhhEA2.ZiQVR/csHdl9AsFggkRbI1c
163. Постанова Президії НАН України від 02.04.2008 року № 101 "Сучасний європейський конституціоналізм і проблеми розвитку правової системи України" [Електронний ресурс] режим доступу до документу: http://www.nas.gov.ua/infrastructures/Legaltexts/nas/2008/regulations/Pages/101.aspx-
164. Правовые системы стран мира :Энциклопедический справочник /Авт. кол. : Ф. М. Решетников, У, З. Батлер, В. В. Бойцова и др. ; Отв. ред. А. Я. Сухарев. -3-е изд. перераб. и доп. -М. :Норма,2003. -968 с.
165. Правовые системы стран мира.Энциклопедический справочник/Отв.ред.-д.ю.н.. проф. А.Я.Сухарев.-М.: Издательство НОРМА (Издательсткая группа НОРМА-ИНФРА*М), 2000.- с.122.
166. Предеина Ирина Валерьевна. Правовые и теоретические основы развития ювенальной юстиции в России : Дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 Саратов, 2005 259 с. РГБ ОД, 61:06-12/474
167. Прийдак М.М.. Удосконалення державного управління в галузі юстиції (організаційно-правові питання): дис..канд.наук 12.00.07/Київський держ. Економічний ун-т – К., 1996р.-199с.
168. Про забезпечення діяльності органів спеціальної юстиції: Указ Президента України від 21.02.1992 р.//