ЗАБОРОНА ДИСКРИМІНАЦІЇ У СФЕРІ ПРАЦІ

Короткий опис

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

ТВЕРДОВСЬКИЙ ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 349.2

ЗАБОРОНА ДИСКРИМІНАЦІЇ У СФЕРІ ПРАЦІ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Ярошенко Олег Миколайович,
доктор юридичних наук, професор

Луганськ – 2011

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………..…..……...3
ВСТУП………………………………………………………………….................4

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ЗАБОРОНИ ДИСКРИМІНАЦІЇ У СФЕРІ ПРАЦІ………………………………………..12
1.1. Дискримінація як соціальне явище………………………………………...12
1.2. Рівність прав і можливостей працівників як основна засада правового регулювання відносин у сфері праці…………………………………………...25
Висновки до розділу 1………………………………………………………….37

РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ, ПРИЧИНИ Й ВИДИ ДИСКРИМІНАЦІЇ У СФЕРІ ПРАЦІ…………………………………………………………………..42
2.1. Поняття й ознаки дискримінації у сфері праці……………………….…...42
2.2. Причини дискримінації у сфері праці……………………………………..81
2.3. Види дискримінації у сфері праці………………………………………….95
Висновки до розділу 2………………………………………………………...107

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ ПІДХІД ДО ЗАБОРОНИ ДИСКРИМІНАЦІЇ У СФЕРІ ПРАЦІ………………………………………115
3.1. Міжнародно-правове регулювання заборони
дискримінації у сфері праці……………………………………………………115
3.2. Зарубіжний досвід правового регулювання заборони дискримінації у сфері праці………………………………………………………………………131
Висновки до розділу 3………………………………………………………...150

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………155
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...161

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:
Європейський Союз – ЄС
КЗпП України – Кодекс законів про працю України
КК України – Кримінальний кодекс України
КМУ – Кабінет Міністрів України
МОП – Міжнародна організація праці
СНД – Співдружності Незалежних Держав
ТК – Трудовий кодекс України

ВСТУП
Актуальність теми. Заборона дискримінації є одним з основних принципів трудового права. Будучи забезпеченням найважливішого права людини – рівності, цей принцип сприяє реалізації соціальної сутності рівності – створенню рівних можливостей для всебічного розвитку всіх членів суспільства, згладжуванню нерівностей, що неминуче виникають у процесі суспільного розвитку, наданню допомоги незахищеним верствам населення.
Як науковці, так і практичні працівники дискримінацію у сфері праці досить рідко виділяють у самостійну проблему або в особливий предмет правозахисної діяльності. Зазвичай, це явище дискримінації досліджують безвідносно від того, в якій саме царині воно знаходить свій прояв, а порушення прав у сфері трудових відносин – незалежно від їх конкретного виду чи форми. Між тим існує чимало причин підходити до дискримінації в царині праці як до специфічної й самостійної проблеми. Дискримінаційна практика в дійсності дуже різноманітна, а порушення трудових прав численні. Характерно, що трудова дискримінація, як правило, є ненасильницькою. Вона досить рідко проявляється у формі насильства і тим паче призводить до вчинення злочинів. Ось чому (а не тільки через масштаби соціально-трудових відносин) вона більш поширена, ніж інші, жорсткіші види й форми дискримінації. Це явище підриває підвалини справедливості у сфері праці. Ліквідація дискримінації потрібна для того, щоб усі громадяни могли вільно обирати напрям своєї професійної діяльності, розвивати творчі можливості, отримувати належну винагороду за працю, що позитивно відіб'ється на економічних і соціальних відносинах у суспільстві, дозволить ефективніше використати людський потенціал.
У зв'язку із цим, представляється важливо опрацювати системні теоретичні підходи до заборони дискримінації у розглядуваній нами сфері праці як одного з основних принципів трудового права, проаналізувати міжнародні трудові стандарти, чинне національне й зарубіжне трудове законодавство і практику його застосування з точки зору забезпечення рівних прав і можливостей працівників.
Теоретичним підґрунтям даного дослідження послужили наукові праці таких учених-правознавців, як Н.Б. Болотіна, Л.Ю. Величко, С.В. Ендонова, С.О. Іванов, Л.І. Лазор, В.В. Лазор, С.С. Лукаш, Н.М. Мітіна, П.Д. Пилипенко, С.В. Попов, С.М. Прилипко, О.І. Процевський, Д.В. Солдаткін, М.М. Феськов, І.І. Шамшина, Г.І. Чанишева, О.М. Ярошенко та ін. Однак питання, порушувані цими правниками в основному мають фрагментарний характер, не вичерпують усіх теоретичних і практичних аспектів дискримінації у сфері праці, не дають цілісного уявлення про це негативне явище і способи захисту від нього трудівника.
Наукова і практична значимість зазначених проблем, недостатня розробленість їх у трудо-правовій доктрині й зумовили вибір заборони дискримінації у сфері праці як теми цієї дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля й узгоджена з комплексною цільовою програмою «Актуальні проблеми розвитку українського законодавства на сучасному етапі» цього закладу й кафедри.
Мета і задачі дослідження. Мета поданої до захисту наукової роботи – розробка теоретичних засад запобігання і протидії дискримінації у сфері праці, підготовка конкретних рекомендацій та пропозицій стосовно розвитку й поліпшення відповідного нормативно-правового забезпечення і правозастосовної практики.
З урахуванням окресленої мети були поставлені наступні дослідницькі задачі:
– охарактеризувати явище дискримінації як соціальну категорію;
– визначити ознаки і сформулювати визначення терміна «дискримінація»;
– визначити місце принципу рівності прав і можливостей працівників у системі принципів правового регулювання відносин у сфері праці;
– сформулювати дефініцію правової конструкції «дискримінація у сфері праці», виділити її ознаки;
– розмежувати дискримінацію з диференціацією правового регулювання трудових і пов’язаних з ними відносин;
– обґрунтувати позицію щодо причин існування цього явища в досліджуваній царині;
– здійснити класифікацію видів дискримінації у трудовій сфері;
– виділити міжнародно-правові стандарти запобігання і протидії дискримінації у сфері праці;
– опрацювати зарубіжний досвід правового регулювання заборони дискримінації у сфері праці і внести пропозиції щодо його використання в Україні;
– окреслити напрямки вдосконалення законодавства в питанні запобігання і протидії дискримінації в царині праці.
Об’єктом дослідження послужили суспільні відносини, що виникають при реалізації конституційного права на працю.
Предметом дослідження стала сукупність правових норм, що регламентують запобігання і протидію дискримінації у сфері праці.
Методи дослідження. Для одержання повних і достовірних результатів комплексно використовувалися загальні та спеціальні наукові методи дослідження. Діалектичний метод надав можливості розглянути дискримінацію як соціальне явище, що перебуває в постійному розвитку і взаємодії з іншими соціальними явищами (підрозділи 1.1). Логіко-семантичним поглиблено понятійний апарат науки трудового права: запропоновано дефініції понять «дискримінація у сфері праці», «пряма дискримінація», «непряма дискримінація», «ділові якості» та ін. (підрозділи 2.1; 2.3). Порівняльний метод задіяно для показу співвідношення міжнародного, зарубіжного й національного законодавства в досліджуваній царині (підрозділи 3.1; 3.2). Історико-правовий послужив при вивченні становлення й розвитку правового впорядкування відносин із запобігання і протидії дискримінації у сфері праці (підрозділ 1.1). Метод класифікації дозволив виділити й охарактеризувати види і причини цього явища, що має місце в розглядуваній сфері (підрозділи 2.2; 2.3).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ця робота є першим у вітчизняній науці трудового права самостійним завершеним комплексним дослідженням заборони дискримінації у сфері праці, у якому запропоновані нові ідеї, розроблені теоретичні засади запобігання дискримінації у царині праці, обґрунтовані пропозиції й рекомендації з удосконалення трудового законодавства.
У межах проведеного дослідження одержані певні результати, яким притаманна наукова новизна:
Уперше:
– під дискримінацією у сфері праці розуміються дії чи бездіяльність, що виражають будь-яке пряме або непряме розрізнення, виняток чи привілеї за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного й соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними чи іншими ознаками, не пов'язаними з діловими якостями працівника чи їх групи, якщо вони спрямовані на обмеження або унеможливлюють визнання, користування чи реалізації на рівних підставах трудових прав, здійснюються свавільно й тягнуть за собою юридичну відповідальність. Наведено аргументи на користь законодавчого закріплення цієї дефініції у ст. 4 «Недопущення дискримінації у сфері праці» проекту Трудового кодексу України;
– доведено нагальну потребу опрацювання і прийняття Закону України «Про засади запобігання і протидії дискримінації», запропоновано його структуру та змістовне наповнення;
– виокремлено пріоритетні напрямки боротьби Міжнародної організації праці з дискримінацією у сфері праці: (а) просування ратифікації й застосування 2-х основоположних конвенцій МОП про рівноправність і заборону дискримінації (№100 – «Про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності» 1951 р., №111– «Про дискримінацію в галузі праці та занять» 1958 р.; (б) накопичення й обмін знаннями й досвідом щодо ліквідації дискримінації в царині праці й зайнятості; (в) розвиток інституціонального потенціалу тристоронніх учасників МОП з метою ефективнішої реалізації права людей на захист від дискримінації у сфері праці; (г) зміцнення міжнародної співпраці з основними організаціями і структурами, діяльність яких спрямована на забезпечення рівноправності;
– зроблено висновок про доцільність доповнення чинного трудового законодавстві України нормами: (а) про включення у правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства положення стосовно дотримання принципу недискримінації й недопущення будь-якої форми утиску гідності людини; (б) щодо визнання недійсними дискримінаційних умов трудового договору; (в) про розгляд безпосередньо в суді індивідуальних трудових спорів за заявою працівників, які вважають, що зазнали дискримінації.
Удосконалено:
– аргументи на користь конституційного закріплення визначення дискримінації як будь-яких відмінностей, винятків, обмежень або переваг щодо окремої людини або їх групи, виражених у дії або бездіяльності, що прямо або побічно пов'язані з їх відмітними біологічними або соціальними ознаками, суперечать закону і спрямовані на послаблення, ліквідацію, знищення, зменшення їх правового або фактичного становища;
– обґрунтування, що дискримінація у сфері праці є наслідком сукупності різних чинників, а запобігання і протидія їй повинні мати комплексний характер, включаючи економічні, правові, інформаційні та інші заходи на різних рівнях управління соціально-трудовою сферою. Важливою передумовою для організації успішної й ефективної боротьби з нею є поєднання правової політики й інструментів її реалізації;
– розмежування правових категорій «дискримінація у сфері праці» і «диференціація правового регулювання трудових і пов’язаних з ними відносин».
Дістало подальшого розвитку:
– розуміння причин дискримінації в досліджуваній царині й виокремлення таких основних їх груп, як причини соціальні, економічні і правові причини. До числа останніх віднесено: (а) брак досвіду захисту трудових прав в умовах дискримінації у працівників та організацій, що представляють їх інтереси; (б) недоліки чинного трудового законодавства, що перешкоджають виявленню дискримінаційної практики й накладенню стягнення за їх використання; (в) реально існуючі відмінності як між працівниками, так і між умовами їх трудової діяльності; (г) домінування неформальних практик над формальними;
– аргументи на користь того, що процес зниження дискримінації у сфері праці залежить від спільних зусиль різних суб'єктів – працівників та їх об’єднань, роботодавців та їх об’єднань, держави та її відповідних органів. Оскільки соціальні й економічні втрати суспільства від дискримінації виявляються значно вищими порівняно із втратами роботодавців, провідна роль повинна належати державі;
– класифікація видів дискримінації у сфері праці за: (а) ознаками, за якими вона вживається; (б) наслідками, причиною яких вона стала; (в) суб'єктами її здійснення; (г) правовою природою; (д) формами прояву дискримінації.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації положення можуть бути використані:
а) у науково-дослідницькій роботі – з метою подальшого дослідження теоретичних і практичних проблем реалізації громадянами конституційного права на працю;
б) у правотворчості – при внесенні змін до Конституції України, підготовці проекту Трудового кодексу України, Закону України «Про засади запобігання і протидії дискримінації», опрацюванні змін і доповнень до чинних законодавчих актів у розглядуваній царині;
в) на практиці – під час використання конкретних рекомендацій і пропозицій з питань заборони дискримінації у сфері праці в діяльності органів державної виконавчої влади, суду, професійних спілок, роботодавців;
г) у навчальному процесі – положення й висновки, зроблені в роботі, можуть бути задіяні у вищих і спеціальних юридичних навчальних закладах при вивченні навчальної дисципліни «Трудове право України», написанні підручників, навчальних посібників, текстів лекцій, а також при проведенні семінарських занять зі студентами й написанні ними рефератів, магістерських і курсових робіт.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки і пропозиції, що містяться в рукописі, доповідались, обговорювалися й рекомендувалися до захисту кафедрою правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вони були оприлюднені в доповідях і наукових повідомленнях на таких науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: «Стратегії інноваційного розвитку економіки України: проблеми, перспективи, ефективність» (м. Харків, 2010 р.); «Правове забезпечення соціальної сфери» (м. Одеса, 2011 р.); «Перші юридичні диспути з актуальних проблем приватного права, присвячені пам’яті Є.В. Васьковського» (м. Одеса, 2011 р.); «Актуальні проблеми регулювання відносин у сфері праці і соціального забезпечення» (м. Харків, 2011 р.); «Проект Інноваційного кодексу України як новий етап розвитку нормотворення в інноваційній сфері» (м. Харків, 2011р.).
Публікації. Ключові результати дисертаційної роботи висвітлено у 12-ти публікаціях, зокрема, у 7-ми статтях у наукових фахових виданнях, а також у 5-ти тезах доповідей і наукових повідомлень.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у розробці теоретичних засад запобігання і протидії дискримінації у сфері праці, формулюванні конкретних рекомендацій та наукових пропозицій щодо розвитку й поліпшення нормативно-правового забезпечення і правозастосовної практики стосовно порушених питань.
1. Дискримінація – це будь-які відмінності, винятки, обмеження або переваги щодо окремої людини або групи людей, виражені в дії або бездіяльності, що прямо або побічно пов'язані з їх відмітними біологічними або соціальними ознаками, суперечать закону і спрямовані на послаблення, ліквідацію, знищення, зменшення їх правового або фактичного становища. Закріплення цієї дефініції в Конституції України зробить механізм її застосування більш якісним і створить підґрунтя для ефективного захисту прав та свобод людини і громадянина.
2. Дискримінація є комплексною категорією, яка може бути охарактеризована наступним чином: (а) її підґрунтя – це відповідна, невіддільна від особи біологічна або соціальна ознака, незалежна від її волі чи свідомості; (б) її зміст містить у собі будь-яку відмінність, виняток, обмеження або перевагу; (в) її спрямованість полягає в послабленні, ліквідації, знищенні, зменшенні правового або фактичного становища певної соціальної групи; (г) результатом дискримінації є порушення рівності de jure або de facto, а також створення загрози такого порушення останнього.
3. Дискримінація у сфері праці становить собою дії чи бездіяльність, що виражають будь-яке пряме або непряме розрізнення, виняток чи привілеї за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного й соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з діловими якостями працівника чи їх групи, якщо вони спрямовані на обмеження або унеможливлюють визнання, користування чи здійснення на рівних підставах трудових прав, вчиняються свавільно й тягнуть за собою юридичну відповідальність.
З метою підвищення рівня захисту трудових прав найманих працівників і встановлення більшої визначеності у правозастосовній практиці доречно законодавчо закріпити це визначення у ст. 4 «Недопущення дискримінації у сфері праці» проекту Трудового кодексу України. Брак такої дефініції може призвести до небажаних наслідків: неправильного розуміння нормативно-правового акта, його складників або до різного тлумачення в юридичній науці та практиці.
4. Ділові якості працівника – це той інструментарій, арсенал професійних засобів, за допомогою яких людина виконує свою трудову функцію. Зміст цієї категорії включає 2 складника: якості професійно-кваліфікаційні й особисті. До перших можуть бути віднесені: рівень освіти, професія, спеціальність, кваліфікація, стаж роботи за певною професією, спеціальністю, на посаді, досвід роботи у відповідних галузях економіки, продуктивність праці та ін. Особисті якості включають такі характеристики, як комунікабельність, організаторські здібності, певні зовнішні дані, брак обмежень (протипоказань) для виконання деяких видів трудової діяльності за станом здоров'я та ін.
5. Гарантії проти дискримінації у трудовій сфері сформульовані головним чином у вигляді декларацій, позбавлених ефективного механізму їх реалізації. Недостатньо лише проголосити принцип заборони цього негативного явища. Необхідно узгодити реалізацію цього принципу в комплексі заходів щодо його забезпечення. Ураховуючи цю тезу, вважаємо за доцільне ст. 4 проекту Трудового кодексу України пропонуємо доповнити нормами нижченаведеного змісту:
– особи, винні в порушенні вимог законодавства про заборону дискримінації у сфері праці, несуть кримінальну, адміністративну, матеріальну або дисциплінарну відповідальність згідно із законом;
– моральна шкода, завдана дискримінацією у сфері праці, відшкодовується незалежно від матеріальних збитків, що підлягають відшкодуванню, і не пов'язана з їх розміром;
– порядок відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, завданих унаслідок дискримінації у сфері праці, визначається законодавством.
6. За природою причини дискримінації у сфері праці поділяються на 3 основні групи. Це причини:
1) соціальні, викликані існуванням упередженого ставлення одних груп людей до інших, а також наявністю в суспільстві неформальних установок, сприяючих лояльності до деяких проявів дискримінації;
2) економічні, що пояснюють існування цього негативного явища можливостями отримання додаткового прибутку за рахунок зниження витрат на найманих працівників;
3) правові, до яких належать:
– брак досвіду захисту трудових прав в умовах дискримінації у працівників та організацій, що представляють їх інтереси; причому такого досвіду немає ні у людей, ні в організацій, ні у держави;
– недоліки чинного трудового законодавства, що перешкоджають виявленню дискримінаційної практики й накладенню стягнення за їх використання;
– реально існуючі відмінності як між працівниками, так і між умовами їх трудової діяльності;
– домінування неформальних практик над формальними. Наймані працівники подекуди впевнені, що треба не відстоювати свої права, а пристосовуватися до вимог, які висувають роботодавці, державні службовці чи працівники правоохоронних органів.
7. Пріоритетними напрямками боротьби з дискримінацією в царині праці МОП визнає: (а) активне просування загальної ратифікації й застосування 2-х основоположних конвенцій МОП про рівноправність і недискримінацію (№100 – «Про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності» 1951 р. і №111 – «Про дискримінацію в галузі праці та занять» 1958 р.); (б) накопичення й обмін знаннями й досвідом з метою ліквідації дискримінації у сфері праці й зайнятості; (в) розвиток інституціонального потенціалу тристоронніх учасників МОП для ефективнішої реалізації права людей на захист від дискримінації у сфері праці; г) зміцнення міжнародної співпраці з основними організаціями і структурами, діяльність яких спрямована на забезпечення рівноправності у сфері праці.
8. Хоча норми трудового законодавства України багато в чому відповідають вимогам Європейського Союзу, іноді надаючи навіть більше гарантій (що пояснюється активною участю України в діяльності МОП), багато правових положень ЄС (концепції прямої й непрямої дискримінації, віктимізації та інших заходів захисту порушених трудових прав) не знайшли належного віддзеркалення у правовій системі України, що ще раз підтверджує доцільність використання євродосвіду для забезпечення рівності працівників і для боротьби із цим ганебним явищем.
9. У всьому світі проблема забезпечення рівних прав і можливостей людей у сфері праці є достатньо гострою, має комплексний характер і вимагає спеціального законодавчого впорядкування. У зв’язку із цим треба розробити і прийняти Закон «Про засади запобігання і протидії дискримінації». Пропонується його структура.
Розділ І. Загальні положення. До нього мають бути включені статті, які визначали б найбільш уживані терміни (дискримінація, пряма дискримінація, непряма дискримінація, дискримінаційна практика, рівність, рівні можливості тощо), уточнювали б винятки з принципу рівності, називали б законодавство щодо запобігання і протидії цьому явищу, наводили б основні принципи запобігання і протидії дискримінації, вказували б на переважні напрямки державної політики у цій царині.
Розділ ІІ. Заходи щодо запобігання і протидії дискримінації. Цей розділ має містити статті стосовно суб'єктів, які вживають відповідні заходи, перелік загальних повноважень кожного з них, а також суб'єктів відповідальності за дискримінаційні правопорушення чи обмеження, спрямовані на запобігання і протидію дискримінації,.
Розділ ІІІ. Участь громадськості в заходах щодо запобігання і протидії дискримінації. До нього слід внести норми щодо інформування громадськості про заходи запобігання і протидії цьому явищу і про громадський контроль за дотриманням законодавчих актів у цій сфері, а також пропозиції суб'єктам права законодавчої ініціативи стосовно вдосконалення законодавчого регулювання відповідних відносин, державного захисту осіб, які надають допомогу в справі запобігання і протидії дискримінації.
Розділ ІV. Відповідальність за дискримінаційну практику й усунення її наслідків. Зазначений розділ має об’єднувати приписи щодо видів відповідальності за дискримінаційні практику, особливостей їх застосування до осіб, причетних до дискримінації, відшкодування моральної шкоди і матеріальних збитків, завданих дискримінаційними діями.
Розділ V. Міжнародне співробітництво. Розділ повинен охоплювати статті, які містили б положення стосовно основних засад міжнародного співробітництва у справі запобігання і протидії дискримінації, щодо обміну інформацією з відповідних питань, про заходи з повернення в Україну коштів та іншого майна, одержаних внаслідок дискримінації українських громадян.
Розділ VІ. Прикінцеві й перехідні положення.
10. У чинному трудовому законодавстві України треба закріпити норми: (а) про включення до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства положення, що стосується додержання принципу недискримінації й недопущення будь-якої форми утиску гідності людини у сфері праці; (б) щодо визнання недійсними дискримінаційних умов трудового договору; (в) про розгляд безпосередньо в суді індивідуальних трудових спорів за заявою працівників, які вважають, що зазнали дискримінації.
11. Розроблення і прийняття законодавчих актів, що забороняють прояви дискримінації у сфері праці – умова необхідна, але недостатня. Негативне явище не зникне, навіть якщо воно заборонено законом. Існує нагальна потреба в запровадженні ефективного правозастосовного механізму, позитивних дій, неупередженої системи освіти, послуг із професійного навчання й подальшого працевлаштування. Таке поєднання правової політики й інструментів її реалізації – важлива передумова для організації боротьби з дискримінацією. При цьому, слід пам’ятати, що дискримінація є наслідком сукупності різних чинників, а тому боротьба з ним повинна мати комплексний характер, включати економічні, правові, інформаційні та інші заходи на різних рівнях управління соціально-трудовою сферою.
Процес зниження дискримінації у сфері праці залежить від спільних зусиль різних суб'єктів – працівників та їх об’єднань, роботодавців та їх об’єднань, держави та її органів. Оскільки соціальні й економічні втрати суспільства від дискримінації виявляються значно вищими порівняно із втратами роботодавців, саме тому провідна роль у цьому процесі має належати державі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Пушкар В. Соціально-психологічне дослідження побутових уявлень про права людини / В. Пушкар. – Х.: Права людини, 2009. – 88 с.
2. Права людини в Україні – 2008: доповідь правозахисних організацій. / за ред. Є. Захарова, В. Яворського. – Х.: Права людини, 2009. – 288 с.
3. Квитко И.С. Термин в научном документе / И.С. Квитко. – Львов: Высш. шк., 1976. – 127 с.
4. Керимов Д.А. Кодификация и законодательная техника / Д.А. Керимов. – М.: Госюриздат, 1962. – 104 с.
5. Жеребкин В.Е. Логика: учебник / В.Е. Жеребкин. – Харьков: Изд-во Харьков. ун-та. 1968. – 252 с.
6. Прянишников Е.А. Единство «явление – понятие – термин» и его значение для законодательства / Е.А. Прянишников // Сов. гос-во и право. – 1971. – №2. – С. 114 – 117.
7. Артикуца Н.В. Мова права і юридична термінологія: навч. посіб. / Н.В. Артикуца. [2-ге вид., змін, і доп.] – К.: Стилос, 2004. – 277 с.
8. Артикуца Н. Проблеми і перспективи вивчення юридичної термінології / Н. Артикуца // Право України. – 1998. – №4. – С. 56, 57.
9. Головатий С. Правнича термінологія і державотворчий процес / С. Головатий, Ю. Зайцев, І. Усенко // Укр. право. – 1995. – №1(2). – С. 88 – 91.
10. Головченко В.В. Юридична термінологія: довідник / В.В. Головченко, В.С. Ковальський. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 219 с.
11. Зарицький М.С. Актуальні проблеми українського термінознавства: підруч. / М.С. Зарицький. – К.: Політехніка, 2004. – 124 с.
12. Шайхутдинова Н.П. Терминологические проблемы трудового права / дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Н.П. Шайхутдинова. – Екатеринбург, 2008. – 188 с.
13. Кашанина Т.В. Правовые понятия как средство выражения содержания права / Т.В. Кашанина // Сов. гос-во и право. – 1981. – №1. – С. 36 – 44.
14. Ausfuhrliches lateinisch-deutsches Handworterbuch, hrsg. v. K.E. Georges, rev. H. Georges, Hannover, 8. 1913-1918.
15. Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка: 80000 слов и фразеолог. выраж. / С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. – [4-е изд., доп.] – М.: ООО «А ТЕМП», 2006. – 944 с.
16. Новий тлумачний словник української мови / уклад.: В.В. Яременко, А.М. Сліпушко. – [вид. 2-ге, випр.; – у 3-х т. – Т. 1: А-К.] – К.: Аконіт, 2008. – 928 с.
17. Захаренко Е.Н. Новый словарь иностранных слов: свыше 25000 сл. и словосочет. / Е.Н. Захаренко, Л.Н. Комарова, И.В. Нечаева. – [3-е изд., испр. и доп.] – ООО Изд. центр «Азбуковник», 2008. – 1040 с.
18. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера / за ред. Р.С. Дяківа. – К.: Міжнар. екон. фундація, 2002. – 703 с.
19. Тихомирова Л.В. Юридическая энциклопедия / Л.В. Тихомирова, М.Ю. Тихомиров. – М.: Юринформцентр, 1997. – 526 с.
20. Большой толковый социологический словарь (Collins). / [Т. 1 (А-О); пер. с англ.] – М.: Вече, АСТ, 1999. – 544 с.
21. Абашидзе А.Х. Борьба ООН: Дискриминация вне закона: сб. докум. / А.Х. Абашидзе, Ф.Р. Ананидзе, А.Я. Капустин и др.; под ред. А.Я. Капустина. – М.: Юрист, 2003. – 383 с.
22. Загальна декларація прав людини: прийнята резол. 217 А (ІІІ) ГА ООН від 10.12.1948 р. // Документи ООН А/RES/217А: Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документ. / упоряд. Ю.К. Качуренко. – [2-е вид.] – К.: Юрінформ, 1992. – С. 18 – 24.
23. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права: пакт ООН від 16.12.1966 р. // Вісн. Констит.Суду України. – 2006. – №4.
24. Про ратифікацію Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права: указ Президії Верхов. Ради УРСР від 19.10.1973 р., №2148 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
25. Дискриминация в сфере труда: теория и практика: науч. – практ. сб. – М.: АНО «Центр соц. – труд. прав», 2008. – 272 с.
26. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права: пакт ООН від 16.12.1966 р. // Вісн. Констит. Суду України. – 2007. – №1.
27. Про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти: Конвенція ЮНЕСКО від 14.12.1960 р. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
28. Про ліквідацію всіх форм расової дискримінації: Конвенція ООН від 21.12.1965 р. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
29. Про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на основі релігії чи переконань: Декларація ООН від 25.11.1981 р. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
30. Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок: Конвенція ООН від 18.12.1979 р. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
31. Фомин Д. Дискриминация в сфере труда: опыт Европейского Союза / Д. Фомин [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://eulaw.ru/content/1639-569
32. Щодра О. Правові засади надання послуг громадянами третіх країн у Європейському Союзі (на основі положень первинного та окремих актів вторинного законодавства ЄС) / О. Щодра // Вісн. Львів. ун-ту. Серія міжнар. відносин. – 2008. – Вип. 25. – C. 200 – 206.
33. Про захист прав людини і основоположних свобод: Конвенція РЄ від 04.11.1950 р. // Офіц. вісн. України. – 2006. – №32. – Ст. 2371.
34. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України від 17.07.1997 р., №475/97-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – №40. – Ст. 263.
35. Council directive (Директива Ради) 2000/43 EC of 2000 on equal treatment irrespective of racial and ethnical origin // Official Journal. – 2000. – L180/22.
36. Про ратифікацію Протоколів №12 та №14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: Закон України від 09.02.2006 р., №3435-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2006. – №27. – Ст. 229.
37. Дашковська О.Р. Правове становище жінки в аспекті гендерної рівності: загальнотеоретичний аналіз: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.01 / О.Р. Дашковська. – Нац. юрид. акад. України. – Х., 2008. – 392 с.
38. Проблемы дискриминации: правовые аспекты, международный опыт, украинские реалии / авторы-сост.: З. Кись, С. Шеремет. – К.: Всеукр. Благотвор. фонд «Коалиция ВИЧ-сервисных организаций», 2007. – 67 с.
39. Конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок: наук.-практ. коментар / за наук. ред. О.М. Руднєвої. – Х.: Схід. Регіон. центр гуманітар.-освіт. ініціатив, 2005. – 364 с.
40. Прудон П.Ж. Война и мир. Исследование о принципе и содержании международного права / П.Ж. Прудон. – [В 2-х т. – Т. 1.] – М.: Изд-во А. Чичерина и Ко, 1864. – 342 с.
41. Право соціального забезпечення в Україні: підруч. / за заг. ред. С.М. Прилипка, О.М. Ярошенка. – Х.: Вид-во ФІНН, 2009. – 434 с.
42. Скакун О.Ф. Теорія права і держави: підруч. / О.Ф. Скакун. – [3-тє вид.] – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 524 с.
43. Пашерстник А.Е. О сфере действия и принципах советского трудового права / А.Е. Пашерстник // Сов. гос-во и право. – 1957. – №10. – С. 92 – 103.
44. Лаврів О.Я. Система принципів трудового права: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / О.Я. Лаврів. – К., 2006. – 211 с.
45. Трудовое право: учебник / Под ред. О.В. Смирнова. – [изд. 2-е, перераб. и доп.] – М.: Проспект, 1997. – 448 с.
46. Лосиця І.О. Проблеми правового регулювання відсторонення працівників від роботи за законодавством України / І.О. Лосиця, С.М. Прилипко, Д.В. Трубіцин, О.М. Ярошенко. – Х.: Вид-во ФІНН, 2011. – 224 с.
47. Конституція України: прийн. на 5-й сесії Верхов. Ради України 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
48. Мендеграл Т.І. Система конституційно-правових гарантій забезпечення правового статусу осіб без громадянства в Україні / Т.І. Мендеграл // Адвокат. – 209. – №1. – С. 27 – 29.
49. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: підручник / О.Ф. Фрицький. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 536 с.
50. Слюсар А.М. Правовий статус суб’єктів трудового права України: теоретико-правовий аспект / А.М. Слюсар. – Х.: Вид-во ФІНН, 2011. – 336 с.
51. Єрмоленко Д.О. Правовий статус людини і громадянина в Україні як соціальній державі: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Д.О. Єрмоленко. – Х., 2002. – 20 с.
52. Концепція формування правових основ і механізмів реалізації соціальної держави в країнах Співдружності: Концепція СНД від 31.05.2007 р. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
53. Конституція України. Наук.-практ. коментар / редкол.: В.Я. Тацій (голова), О.В. Петришин, Ю.Г. Барабаш та ін. – [2-ге вид., перероб. і доп.] – Х.: Право, 2011. – 1128 с.
54. Дорошенко Е.Н. Становление и развитие стандартов социального государства в Российской Федерации / Е.Н. Дорошенко // Конституционное развитие России и Украины: сб. науч. тр. – Вып. 1. – Харьков: Право, 2011. – С. 27 – 45.
55. Калашников С.В. Функциональная теория социального государства / С.В. Калашников. – М.: АО Изд-во «Экономика», 2002. – 190 с.
56. Воеводин Л.Д. Права человека, труд, собственность и государство / Л.Д. Воеводин // Вестн. МГУ. – Сер. 11: Право.  1995.  №4.  С. 3 – 13.
57. Пухтецька А.А. Верховенство права як засадничий принцип європейського адміністративного простору (за матеріалами зарубіжних дослідників) / А.А. Пухтецька // Часопис Київ. ун-ту права. – 2006. – №3. – С. 73 – 79.
58. Справа за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання): Рішення КС України від 02.11.2004 р., №15-рп/2004 // Офіц. Вісн. України. – 2004. – №45. – Ст. 2975.
59. Максимов С.І. Філософія права: сучасні інтерпретації. Вибрані праці: статті, аналітичні огляди, переклади (2003 – 2010) / С.І. Максимов. – Х.: Право, 2010. – 336 с.
60. Занфірова Т.А. Методологічні засади трудових правовідносин у філософії права: автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.12 / Т.А. Занфірова. – Запоріжжя, 2011. – 36 с.
61. Мин М. Адаптированный текст доклада на конференции «Борьба против дискриминации. Новые директивы на 2000 год относительно равенства» / М. Мин [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: www/mhg.ru/etnodiskr
62. Рабінович П.М. Права людини і громадянина у Конституції України (до інтерпретації вихідних конституційних положень) / П.М. Рабінович. – Х.: Право, 1997. – 64 с.
63. Руднєва О.М. Гендерна рівність у праві України: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / О.М. Руднєва. – Х., 2002. – 178 с.
64. Куленко О.И. Равенство перед законом и судом как принцип института конституционных прав и свобод личности / О.И. Куленко // Констит. и муницип. право. – 2006. – №8. – С. 13 – 17.
65. Мальцев Г.В. Проблемы юридического равенства в современной буржуазной идеологии / Г.В. Мальцев // Проб.гос – ва и права в совр. идеолог. борьбе / под ред. Я. Радаева, В. Туманова. – М.: Юрид. лит., 1983. – С. 362.
66. Прилипко С.М. Трудове право України: підруч. / С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко. – [4-те вид., перероб. і доп.] – Х.: Вид-во ФІНН, 2011. – 800 с.
67. Про соціальний діалог в Україні: Закон України від 23.12.2010 р., №2862-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – №28. – Ст. 255.
68. Равенство в сфере труда: Вызов сохраняется: глобальный доклад, представленный в соответствии с механизмом реализации Декларации МОТ об основополагающих принципах и правах в сфере труда // 100 сессия Междунар. конф. труда, 2011 [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: www.ilo.org/declaration
69. Global Report under the follow-up to the ILO Declaration on Fundamental Principles and Rights at Work, International Labour Conference, 100th Session 2011, International Labour Office, Geneva [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.ilo.org/declaration/lang--en/index.htm
70. Новый глобальный доклад МОТ о равенстве в сфере труда (2011 г.) [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.ilo.org/public/ russian/ region/eurpro/moscow/news/2011/0516.htm
71. Равенство в сфере труда: поиски ответов на вызовы: глобальный доклад, представленный в соответствии с механизмом реализации Декларации МОТ об основополагающих принципах и правах в сфере труда // 96 сессия Междунар. конф. труда, 2007 [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: www.ilo.org/declaration
72. Об основополагающих принципах и правах в сфере труда и механизм ее реализации: Декларация МОТ от 18.06.1998 г. [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/ declarations/ ilo_principles.shtml
73. Статут Міжнародної організації праці: прийн. генер. конф. праці 19.06.1997 р. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
74. Кодекс законів про працю України: затв. Законом УРСР від 10.12.1971 р., №322-VIII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1971. – №50 (Додаток). – Ст. 375.
75. Проект Трудового кодексу України (реєстр. №1108, текст законопроекту до 2-го чит. від 10.12.2009 р.) [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
76. Про дискримінацію в галузі праці та занять: Конвенція МОП від 25.06.1958 р., №111 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
77. Про ратифікацію Конвенції МОП №111 про дискримінацію в галузі праці та занять: указ Президії Верхов. Ради УРСР від 30.06.1961 р., №359 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
78. Щодо дискримінація в галузі праці та занять: Рекомендація МОП від 25.06.1958 р., №111 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
79. Присекина Н.Г. Проблемы дискриминации в международном трудовом праве: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Н.Г. Присекина. – Владивосток, 2002. – 209 с.
80. Про сприяння зайнятості та захист від безробіття: Конвенція МОП від 21.06.1988 р., №168 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
81. Щодо політики в галузі зайнятості: Рекомендація МОП від 09.07.1964 р., №122 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
82. Про організації сільських працівників та їх ролі в економічному і соціальному розвитку: Конвенція МОП від 23.06.1975 р., №141 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
83. Про рівне ставлення й рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі із сімейними обов'язками: Конвенція МОП від 23.06.1981 р., №156 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
84. Про ратифікацію Конвенції МОП №156 про рівне ставлення і рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі із сімейними обов'язками: Закон України від 22.10.1999 р., №1196-XIV // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – №51. – Ст. 452.
85. Хартія основних прав Європейського Союзу: прийн. Європ. парламентом 07.12.2000 р. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
86. О реализации принципа равного обращения вне зависимости от расовой или этнической принадлежности: Директива Совета 2000/43/ЕС от 29.06.2000 г. [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.lichr.ee/main/assets/Directive202000.43.pdf
87. Об установлении общих рамок в отношении равного обращения при получении работы и доступе к профессии: Директива Совета 2000/78/ЕС от 27.11.2000 г. [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.eihr.ee/texts/Inimoiguste_et-ru2.doc
88. О реализации принципа равных возможностей мужчин и женщин и равного к ним отношения в сфере труда и занятости: Директива Совета 2006/54/ЕС от 05.07.2006 г. [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.rada.gov.ua
89. Фомин Д. Дискриминация в сфере труда в странах Европейского Союза (продолжение) / Д. Фомин [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://eulaw.ru/content/1639-571
90. Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: Закон України від 08.09.2005 р., №2866-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – №52. – Ст. 561.
91. Словарь по трудовому праву/ отв. ред. Ю. П. Орловский. – М.: Изд-во БЕК, 1998. – 600 с.
92. Мазин А.Л. Трудовая дискриминация и управление персоналом / А.Л. Мазин // Труд. право. – 2003. – №1. – С. 80 – 83.
93. Ярская-Смирнова Е.Р. Словарь гендерных терминов / Е.Р. Ярская-Смирнова [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.owl.ru/gender/063.htm
94. Головина С.Ю. Использование Конвенций МОТ при разработке понятийного аппарата трудового права / С.Ю. Головина // Правоведение. – 1997. – №2. – С. 68 – 80.
95. Семенюта Н.Н. Запрет дискриминации в трудовых отношениях / Н.Н. Семенюта // Вестн. Омск. ун-та. – 1997. – Вып. 2. – С. 94 – 97.
96. Гінарару А. Від заборони дискримінації до сприяння рівності: посібн. / А. Гінарару. – К.: Міжнар. організація праці, 2010. – 66 с.
97. Black H.C. Black’s law dictionary. Special Deluxe. Fifth Edition, M.A. St. Paul Minn, 1979. – 1829 p.
98. Пащенко І.Н. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібн. / І.Н. Пащенко. – Л.: Магнолія 2006, 2009. – 260 с.
99. Лукашевич В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібн. / В.М. Лукашевич. – [2-ге вид., перероб. і доп.] – Л.: Новий Світ – 2000, 2010. – 424 с.
100. Есинова Н.И. Экономика труда и социально-трудовые отношения: учеб. пособ. / Н.И. Есинова. – К.: Кондор, 2003. – 646 с.
101. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник / О.А. Грішнова. – [4-те вид., онов.] – К.: Знання, 2009. – 390 с.
102. Процевський О.І. Чи дійсно сучасному трудовому праву притаманні «каральна і «репресивна» функції? / О.І. Процевський // Юрид. вісн. України. – 2010. – №29-30. – С. 6, 7.
103. Слюсар А.М. Суб’єкти трудового права України: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05 / А.М. Слюсар. – Х., 2011. – 407 с.
104. Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 р., №2694-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – №49. – Ст. 668.
105. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15.09.1999 р., №1045-XIV // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – №45. – Ст. 397.
106. Класифікатор професій ДК 003:2010: затв. наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р., №327 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
107. Про затвердження Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників: наказ М – ва праці та соц. політики України від 29.12.2004 р., №336 // Укр. Інцест. газета. – 2007. – №45.
108. Про дипломатичну службу: Закон України від 20.09.2001 р., №2728-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – №5. – Ст. 29.
109. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон УРСР від 28.02.1991 р., №796-XII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – №16. – Ст. 200.
110. Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 р., №3723-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – №52. – Ст. 40.
111. Про державну виконавчу службу: Закон України від 24.03.1998 р., №202/98-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – №36-37. – Ст. 243.
112. Шабанов Р.І. Правове регулювання працевлаштування в Україні: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Р.І. Шабанов. – Х., 2005. – 182 с.
113. Про зайнятість населення: Закон УРСР від 01.03.1991 р., №803-XII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – №14. – Ст. 170.
114. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 09.07.2003 р., №1058-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – №49-51. – Ст. 376.
115. Про статус народного депутата України: Закон України від 17.11.1992 р., №2790-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – №3. – Ст. 17.
116. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 р., №1789-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – №53. – Ст. 793.
117. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 13.12.1991 р., №1977-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – №12. – Ст. 165.
118. Положення про порядок бронювання на підприємствах, в організаціях і установах робочих місць для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту: затв. пост. КМУ від 27.04.1998 р., №578 // Праця і зарплата. – 1998. – №10.
119. Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення: затв. пост. КМУ від 24.06.1991 р., №47 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
120. Про стягнення штрафу: пост. Вищ. госп. суду України від 27.01.2004 р., №20/361-03 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
121. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07.07.2010 р., №2453-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2010. – №41-42, №43, №44-45. – Ст. 529.
122. Про захист персональних даних: Закон України від 01.06.2010 р., №2297-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2010. – №34. – Ст. 481.
123. Процевский А.И. Метод правового регулирования трудовых отношений / А.И. Процевский. – М.: Юрид. лит., 1972. – 288 с.
124. Полетаев Ю.Н. Материально ответственные лица: трудовые права, обязанности, ответственность: справ. и практ. пособ. / Ю.Н. Полетаев. – М.: Юристъ, 1998. – 216 с.
125. Панкин В.А. Организационно-правовые вопросы продвижения по службе на должности руководителей / В.А. Панкин // Правоведение. – 1983. – №4. – С. 24 – 29.
126. Эрделевский А. Защита деловой репутации / А. Эрделевский // Закон. – 1998. – №11/12. – С. 103 – 106.
127. Комментарий к Трудовому кодексу Российской Федерации/ отв. ред. Ю.П. Орловский. – [2-е изд., испр. и доп.] – М.: Контракт; ИНФРА-М, 2004. – 1197 с.
128. Трудовое право России: учебник / под ред. А.М. Куренного. – М.: Юристъ, 2006. – 493 с.
129. О применении судами Российской Федерации Трудового кодекса Российской Федерации: пост. Пленума Верхов. Суда РФ от 17.03.2004 г., №2 [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.kadrovik.ru/docs/08/pos.vsrf17.03.04n2.htm
130. Турчина О.В. Деловые качества работника и их юридическое значение / О.В. Турчина, С.С. Худякова [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.kadrovik.ru/modules.php?op=modload&name= News&file=article&sid=10165
131. Гончарук В.В. Правове регулювання змін умов праці працівників міліції: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / В.В. Гончарук. – Х., 2009. – 188 с.
132. Глозман В.А. Трудовой договор в условиях научно-технического прогресса / В.А. Глозман. – Минск: Изд-во БГУ, 1978. – 96 с.
133. Про затвердження Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. – Вип. 80: Соціальні послуги: наказ М– ва праці та соц. політики України від 23.10.1998 р. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
134. Етичний кодекс українського вчителя [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://dnz407.klasna.com/uk/site/etichnii-kodeks-ukrayins.html
135. Гуев А.Н. Постатейный комментарий к Трудовому Кодексу Российской Федерации / А.Н. Гуев. – М.: Дело, 2003. – 943 с.
136. Иоффе О.С. Вопросы теории права / О.С. Иоффе, М.Д. Шаргородский. – М.: Юрид. лит., 1961. – 386 с.
137. Явич Л.С. Право и общественные отношения / Л.С. Явич. – М.: Юрид. лит., 1971. – 283 с.
138. Стависский П.Р. Проблемы материальной ответственности в советском трудовом праве / П.Р. Стависский. – К.-О.: Наука. – 186 с.
139. Кримінальний кодекс України: затв. Законом України від 05.04.2001 р., №2341-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – №25-26. – Ст. 131.
140. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо додержання трудових прав працівників: наказ Держкому України по водному господарству від 02.02.2004 р., №24 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
141. Кодекс України про адміністративні правопорушення: затв. Законом УРСР від 07.12.1984 р., №8073-X // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – №51 (Додаток). – Ст. 1122.
142. Ярошенко О. Щодо дискримінації в реалізації права на працю / О. Ярошенко // Право України. – 2000. – №7. – С. 53 – 55.
143. Betsy Nuse, Daphne A. Dukelow. The dictionary of Canadian Law. A Carswell Publications. 1991. – 594 p.
144. Керимов Д.А. Культура и техника законотворчества / Д.А. Керимов. – М.: Юрид. лит., 1991. – 158 с.
145. Ковальський В.С. Правотворчість: теоретичні та логічні засади / В.С. Ковальський, І.П. Козінцев. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 192 с.
146. Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю Української РСР при переході до ринкової економіки: Закон УРСР від 20.03.1991 р., №871-XII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – №23. – Ст. 267.
147. Кедров Б.М. Научная концепция детерминизма / Б.М. Кедров // Современный детерминизм. Законы природы. – М.: Мысль, 1973. – С. 6 – 35.
148. Иванов В.Г. Детерминизм в философии и физике / В.Г. Иванов. – Л.: Наука, 1974. – 183 с.
149. Экономическая теория: учебник / Под ред. В.И. Видяпина, А.И. Добрынина, Г.П. Журавлевой, Л.С. Тарасевича. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 713 с.
150. Правові засади формування та розвитку гендерного середовища в Україні / За заг. ред. Н.М. Оніщенко, Н.М. Пархоменко. – К.: Юрид. думка, 2010. – 352 с.
151. Сочнев А. Дискриминация на «трудовом фронте» / А. Сочнев [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: bankir.ru/tehnologii/s/diskriminaciya-na-laquotrydovom-fronteraquo--2-prodoljenie-1381997
152. Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995 р., №108/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – №17. – Ст. 121.
153. Про практику застосування судами законодавства про оплату праці: пост. Пленуму Верхов. Суду України від 24.12.1999 р., №13 // Вісн. Верхов. Суду України (Додаток). – 2000. – №1.
154. Про стягнення мінімальної заробітної плати, відшкодування моральної шкоди: рішення Кіровськ. райсуду м. Кіровограда від 17.06.2008 р., №2-229/2008 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
155. Эренберг Р.Д. Современная экономика труда. Теория и государственная политика / пер. с англ.; Р.Д. Эренберг, Р.С. Смит / под науч. ред. Р.П. Колосовой, Т.О. Разумовой, С.Ю. Рощина. – М.: Изд-во МГУ, 1996. – 402 с.
156. Рабинович-Захарин С.Л. К вопр. о дифференциации советского трудового права / С.Л. Рабинович-Захарин // Вопросы сов. гражд. и труд. права. – М.: Изд-во АН СССР, 1952. – С. 95 – 110.
157. Лебедев В.М. Трудовое право: Проблемы Общей части: учебник / В.М. Лебедев. – Томск: Томск. гос. пед. ун-т, 1998. – 184 с.
158. Проблемы трудового права / Отв. ред. В.И. Смолярчук. – М.: Юрид. лит., 1968. – 224 с.
159. Ярошенко О.М. Джерела трудового права України: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05 / / Олег Миколайович Ярошенко. – Х., 2007. – 476 с.
160. Советское трудовое право: учебник / под ред. А.И. Процевского. – М.: Высш. шк., 1982. – 360 с.
161. Іншин М.І. Правове регулювання службово-трудових відносин в Україні / М.І. Іншин. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – 337 с.
162. Гвоздицких А. Дискриминация в сфере труда / А. Гвоздицких [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.hrights.ru/text/b26/ Chapter7%201.htm
163. Michalski R. and Stepp R. Learning from Observation: Conceptual Clustering, in Machine Learning: An Artificial Intelligence Approach. Palo Alto, CA: Tioga, 1983. – 589 p.
164. Субботин А.Л. Классификация / А.Л. Субботин. – М.: Изд-во ИФ РАН, 2001. – 94 с.
165. Ракитина В.Е. Классификация в российском трудовом законодательстве: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / В.Е. Ракитина. – Екатеринбург, 2009. – 26 с.
166. Равенство в сфере труда – веление времени: глобальный доклад, представленный в соответствии с механизмом реализации Декларации МОТ об основополагающих принципах и правах в сфере труда // 91 сессия Междунар. конф. труда, 2003 [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: www.ilo.org/declaration
167. Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців: пост. КМУ від 15.02.2002 р., №169 // Офіц. вісн. України. – 2002. – №8. – Ст. 351.
168. Про охорону дитинства: Закон України від 26.04.2001 р., №2402-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – №30. – Ст. 142.
169. Про освіту: Закон УРСР від 23.05.1991 р., №1060-XII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – №34. – Ст. 451.
170. Головина С.Ю. Понятийный аппарат трудового права: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05 / С.Ю. Головина. – Екатеринбург, 1998. – 363 с.
171. Шнейдерова Е.П. Правовые проблемы регулирования труда и социального обеспечения, связанные с ВИЧ/СПИДом: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Е.П. Шнейдерова. – М., 2007. – 21 с.
172. Вашанова О.В. Принцип недискриминации личности в международном праве: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / О.В. Вашанова. – 2004. – 232 с.
173. Еллинек Г. Общее учение о государстве / Г. Еллинек. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2004. – 752 с.
174. Шамшина І.І. Суб’єкти трудового права: правове регулювання в умовах ринкових відносин / І.І. Шамшина. – Луганськ: Література, 2010. – 448 с.
175. Процевский А.И. Метод правового регулирования трудовых отношений / А.И. Процевский. – М.: Юрид. лит., 1972. – 268 с.
176. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням: Закон України від 18.01.2001 р., №2240-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – №14. – Ст. 71.
177. Солдаткин Д.В. Защита от дискриминации в трудових отношениях: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Д.В. Солдаткин. – М., 2006. – 148 с.
178. Киселев И.Я. Труд с иностранным участием (правовые аспекты) / И.Я. Киселев. – М.: Изд-во МЦФЭР, 2003. – 304 с