Задорожна Лілія Віталіївна. Методика використання історичних документів на уроках історії України в загальноосвітній школі

Короткий опис

Задорожна Лілія Віталіївна. Методика використання історичних документів на уроках історії України в загальноосвітній школі: дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2004
Задорожна Л.В. Методика використання історичних документів на уроках історії України в загальноосвітній школі. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика навчання історії. Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2004.

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису
Задорожна Лілія Віталіївна
УДК 372. 894 (477): 930. 221
МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ІСТОРИЧНИХ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ
13.00.02 - теорія і методика навчання історії
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
педагогічних наук
Науковий керівник Комаров Володимир Олексійович
доктор педагогічних наук, професор
Кривий Ріг - 2004
ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 Аналіз теорії та практики використання історичних документів у процесі навчання
1.1. Теоретичні основи використання документальних матеріалів
на уроках історії України 15
1.2. Термін “історичний документ” як дослідницька проблема 44
1.3. Характеристика методики використання історичних
документів у сучасній педагогічній практиці 54
РОЗДІЛ 2 Методика використання історичних документів
у сучасних умовах розвитку історичної освіти
2.1. Методичні умови роботи з історичним документом 80
2.2. Методична система використання історичних
документів у старших класах середніх загальноосвітніх закладів 98
2.3. Дослідницько - експериментальна перевірка методичних умов використання документального матеріалу на уроках історії України в 10 - 11-х класах середньої загальноосвітньої
школи 145
ВИСНОВКИ 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 184
ДОДАТКИ 206

Список літератури

ВИСНОВКИ
За результатами проведених теоретичних і експериментальних досліджень було вирішено проблему впровадження оновленої джерельної бази з історії України ХХ-го століття у процес навчання історії за допомогою методичної системи аналізу, опрацювання та використання писемних історичних джерел знань. Науково обґрунтовано і доведено висунуту гіпотезу про те, що історичні документи перетворюються з джерела інформації на джерело знань учнів за умов систематизованого, багатопланового та цілеспрямованого використання, що надає їм можливості бути ефективним засобом формування історичного мислення та світоглядних особистісних компетентностей учнів в умовах реформування всіх галузей суспільного життя в Україні. Внаслідок чого були зроблені такі загальні висновки:
1. Проведений аналіз історії розвитку методики використання історичних документів у процесі навчання та стан проблеми в шкільній практиці історичної освіти України дозволив виділити три основні періоди цього процесу і з’ясувати, що характер використання історичних писемних джерел знань на уроках історії України в старших класах середніх загальноосвітніх закладів не збігається з дидактичними вимогами до оновленого змісту історичної освіти.
2. У результаті термінологічного дослідження поняття історичного писемного джерела зроблено визначення терміну “історичний документ” для історичної освіти, яким за видовими, жанровими та навчальними ознаками вважаються першоджерела та історіографічні документи, створені в певну історичну добу. Вони допомагають учням не тільки здобути потрібну історичну інформацію, а й створити образ конкретної історичної епохи. Розроблена у дослідженні класифікація історичних документів дозволила сформулювати мовні, змістовні та навчальні вимоги до добору писемних історичних джерел, за допомогою яких сформовані методичні умови текстуально-змістовного аналізу історичного документа на уроках історії України в 10 - 11-х класах.
3. Доведено доцільність надання класифікації типів завдань до аналізу , опрацювання та використання історичних писемних джерел знань. Запропонована типологізація, побудована на основі технології розвиваючого навчання і спрямована на виконання різнорівневих завдань репродуктивного, проблемного, пошукового та творчого характеру, що передбачає підвищення рівня навчальних досягнень та створює умови для самостійної пошуково- дослідницької діяльності старшокласників.
4. У результаті проведеного дослідження виділено навчальні функції історичних документів: ілюстративно-інформаційну, пізнавально-розвиваючу, практично-узагальнюючу та ціннісно-смислову. За їх допомогою проведено систематизацію методичних прийомів аналізу та опрацювання історичних писемних джерел знань, що стало основою для побудови авторської методичної системи використання історичних документів на уроках історії України, яка надала можливості впровадити оновлену джерельну базу по схемі, побудованій за принципами проблемного навчання.
5. За допомогою педагогічного експерименту доведено, що побудована методична система сприяє формуванню джерелознавчої культури старшокласників, збільшенню обсягу здобутих історичних знань, підвищує якість навчальних досягнень та спонукає до розвитку самоосвіти учнів. Середній рівень якості загальних знань учнів експериментального класу за час проведення дослідження піднявся на 10,7% і склав 70%. Середній бал навчальних досягнень піднявся на 1,2 бала і склав 8 балів. У той же проміжок часу якість знань в контрольних класах не змінилася, а середній бал навчальних досягнень піднявся на 0,4 бала і склав 6,9 бала.
Таким чином, внаслідок проведення дослідження підтверджена правильність сформульованої гіпотези, вирішено наукову проблему та поставлені завдання. Науково обґрунтовано і доведено, що запропонована методична система використання історичних документів відіграє важливу роль у сучасному процесі навчання історії. Вона є ефективним засобом формування історичного мислення та світоглядних особистісних компетентностей учнів.
6. На основі проведеного дослідження розроблено такі рекомендації учням, вчителям історії, методистам та студентам історичних факультетів
вищих навчальних педагогічних закладів:
- користуватися зазначеними вимогами добору історичних документів;
- підвищувати джерелознавчу культуру за допомогою алгоритму аналізу історичного писемного джерела;
- розробляти власні “робочі зошити” або “навчальні посібники”, залучаючи матеріал сучасних хрестоматій і збірок документів з історії України;
- результати роботи з документами за методичною системою можуть бути використані шляхом застосування таких форм навчання, як проблемна лекція, семінар, учнівська конференція, власне дослідження, лабораторно-практична робота тощо.
Результати дослідження є цілісним і завершеним продуктом, який можна впроваджувати в масову практику викладання історії в 10-11 класах середніх загальноосвітніх навчальних закладів, для читання вузівського курсу “Методика викладання історії”, у підготовці навчальних посібників з історії.
Проведена дослідницько-експериментальна робота дає можливість окреслити перспективні шляхи подальшої розробки зазначеної проблеми. Завдання полягає, передусім, у визначенні ролі історичних документів та розробці методичних умов їх використання у 5-х і 6-9-х класах середніх шкіл у сучасних умовах навчання історії.