ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ЛИТВИНОВ ВАЛЕРІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ

УДК 343.135

ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Федченко Володимир Михайлович -
кандидат юридичних наук, доцент

Дніпропетровськ – 2012
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. Сутність закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування 12
1.1. Розвиток законодавства та теоретичних уявлень про закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування 12

1.2. Поняття закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування 24
1.3. Класифікація підстав закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування 48
Висновки до розділу 1 82
РОЗДІЛ 2. Закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування за обставин примусового вирішення кримінально-правового конфлікту 85
2.1. Закриття кримінальної справи з обставин, що унеможливлюють кримінальне переслідування та надають право на реабілітацію 85
2.2. Закриття кримінальної справи з обставин, що унеможливлюють кримінальне переслідування та не надають права на реабілітацію 115
Висновки до розділу 2 137
РОЗДІЛ 3. Закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування за обставин добровільного вирішення кримінально-правового конфлікту 141
3.1. Закриття кримінальної справи у зв’язку з примиренням сторін кримінально-правового конфлікту 141
3.2. Закриття кримінальної справи з обставин передбачених заохочувальними нормами Загальної та Особливої частин Кримінального кодексу України 164
Висновки до розділу 3 183
ВИСНОВКИ 186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 190
ДОДАТКИ 222

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

ЗУ Закон України
КК Кримінальний кодекс України
КУ Конституція України
КПК Кримінально-процесуальний кодекс України
РНК Рада Народних Комісарів
РРФСР Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік
СКС Статут кримінального судочинства Російської імперії 1864 року
УРСР Українська Радянська Соціалістична Республіка
ЦК Цивільний кодекс

ВСТУП

Актуальність теми. Процесуальне рішення про закриття кримінальної справи має важливе значення для кримінального судочинства, оскільки є формою виконання одного з його завдань щоб жоден невинний не був покараний.
Незважаючи на важливість, рішення про закриття кримінальної справи має певні проблеми щодо підстав та процесуального порядку його прийняття. Різні аспекти рішення про закриття кримінальної справи були у полі зору багатьох вчених, серед яких: Л.Б. Алєксєєва, Х.Д. Аликперов, Ю.В. Баулін, Л.М. Володіна, Л.В. Головко, П.М. Давидов, А.В. Єндольцева, О.О. Житний, М.В. Жогін, В.С. Зеленецький, П.С. Елькінд, О.В. Капліна, Л.М. Карнєєва, О.М. Ларін, Л.М. Лобойко, В.Т. Маляренко, Д.Я. Мирський, М.М. Михеєнко, Я.О. Мотовиловкер, Д.П. Письменний, В.М. Савицький, М.С. Строгович, В.М. Тертишник, Ф.Н. Фаткуллін, В.М. Федченко, Г.І. Чангулі, М.О. Чельцов, М.Є. Шумило, Н.А. Якубович та ін. Проблеми закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування були предметом дослідження до малої судової реформи 2001 року у кандидатських дисертаціях А.Я. Дубинського (1975 р.) і С.М. Благодира (1998 р.), а після неї – Г.І. Глобенка, О.В. Губської, Р.І. Матюшенко, Г.В. Рось, О.Є. Соловйової, П.Л. Степанова. Однак увага цих дослідників акцентувалася лише на таких окремих питаннях цього процесуального рішення, як нереабілітаційні підстави закриття кримінальної справи, або ж охоплювала собою загальні питання зазначеного рішення у різних стадіях кримінального судочинства України.
Попри значну увагу до цього процесуального рішення, залишається відкритим питання щодо можливості закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування за підставами соціально-схвальної позитивної поведінки (примирення, дійове каяття) особи, яка вчинила злочин. Конституція України визначає людину найвищою соціальною цінністю, а тому держава повинна передбачати можливість вирішення кримінально-правових конфліктів з найменшими негативними наслідками для особи, яка вчинила злочин. Однак чинне кримінально-процесуальне законодавство лише частково надає можливість громадянам вирішувати на власний розсуд кримінально-правові конфлікти, в яких зачіпаються їхні приватні інтереси (ст. 27 Кримінально-процесуального кодексу України (далі – КПК)). Застосування ст. ст. 7-2 та 8 КПК ускладнено потребою направлення справи до суду, що для особи, яка вчинила злочин, є наближеним до правових наслідків винесення обвинувального вироку без призначення покарання. Такий процесуальний порядок передбачено і в проекті нового КПК (реєстраційний № 9700), який у лютому 2012 р. пройшов перше читання у Верховній Раді України. Передбачений процесуальний порядок не завжди достатньо мотивує особу до соціально-схвальної позитивної посткримінальної поведінки, що підтверджується незначною кількістю закритих кримінальних справ за цими підставами. Так, у 2009 р. в Україні за вчинення злочинів невеликої та середньої тяжкості за ст. 7-2 КПК закрито лише 1,9 % справ, за ст. 8 КПК – 1,6 %, у 2010 р. – відповідно 2 та 2,5 %.
Залишається неврегульованим у законі і питання процесуального порядку закриття кримінальної справи за обставин, що виключають злочинність діяння, та застосування заохочувальних норм Особливої частини Кримінального кодексу України (далі – КК).
Вищевикладене зумовлює вирішення наукової задачі, зміст якої полягає у здійсненні комплексного дослідження інституту закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування та обґрунтування пропозицій щодо його реформування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження ґрунтується на положеннях п. 1 ст. 3 Закону України від 11.07.2001 “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”; абз. 8, 30 розд. 2 Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України від 08.04.2008 № 311/2008; є складовою частиною наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України, передбачених, зокрема, п. 1 Пріоритетних напрямків наукового забезпечення органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затверджених наказом МВС України від 29.07.2010 № 347.
Тема дисертації затверджена Вченою радою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ 25.01.2007 (протокол № 1), уточнена 27.10.2011 (протокол № 2).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є нові наукові результати у вигляді науково-обґрунтованих знань щодо вдосконалення чинних підстав та процесуального порядку закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування.
Мета дослідження зумовила постановку й вирішення таких задач:
- надати авторську дефініцію поняття та розкрити значення закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування;
- класифікувати підстави закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування;
- з’ясувати необхідність запровадження до КПК додаткових підстав закриття кримінальної справи;
- охарактеризувати підстави та процесуальний порядок закриття кримінальної справи, за яких особі надається право на реабілітацію та підстави, що не надають цього права;
- розкрити підстави та процесуальний порядок закриття кримінальної справи внаслідок примирення сторін кримінально-правового конфлікту та аргументувати можливість прийняття цього рішення на стадії досудового розслідування;
- проаналізувати підстави і процесуальний порядок закриття кримінальної справи за умов заохочувальних норм, передбачених Загальною та Особливою частинами КК, й визначити можливість прийняття цього рішення на стадії досудового розслідування.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають, розвиваються та припиняються у зв`язку з прийняттям кримінально-процесуального рішення про закриття кримінальної справи.
Предметом дослідження є закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування.
Методи дослідження. Методи дослідження визначено відповідно до мети і завдань, поставлених у роботі. Діалектичний метод пізнання дозволив розглянути закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування як завершальний етап розв’язання кримінально-правового конфлікту у його розвитку, та у взаємозв’язку з юридичними (нормами кримінального процесу) та фактичними (обставинами вчинення злочину) підставами для прийняття відповідного процесуального рішення. Використовуючи історичний метод, досліджено особливості розвитку законодавства та теоретичних уявлень щодо рішення про закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування (підрозділ 1.1). Формально-логічний метод дозволив виокремити ознаки поняття закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування (підрозділ 1.2.), а також здійснити класифікацію підстав закриття кримінальної справи (підрозділ 1.3.). За допомогою функціонального та спеціально-юридичного методів досліджено вплив норм закриття кримінальної справи на вирішення кримінально-правового конфлікту. Герменевтичний метод дозволив з’ясувати зміст нормативно-правових приписів, закріплених у статтях, що регламентують закриття кримінальної справи (розділи 2, 3). Метод моделювання дозволив запропонувати внесення змін до норм КПК (розділи 2, 3). Соціологічний метод дозволив з’ясувати думку працівників слідчих підрозділів та суддів щодо доцільності внесення змін та доповнень до КПК відносно підстав закриття кримінальної справи.
Теоретичною основою дисертації є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з кримінального процесу, кримінального права, криміналістики, загальної теорії держави і права, конфліктології та інших сфер наукового знання.
Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародні договори, національне кримінально-процесуальне й кримінальне законодавство, закони й підзаконні нормативно-правові акти України, кримінально-процесуальне законодавство зарубіжних країн. У контексті досліджуваної теми також вивчено рішення Конституційного Суду України.
Емпіричну основу дослідження складають результати опитування 380 працівників органів досудового слідства (слідчих ОВС – 331; слідчих прокуратури – 49) в Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській областях; 63 суддів у Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях; результати аналізу 387 закритих кримінальних справ за період з 2006 по 2011 рр. слідчими підрозділами Дніпропетровської, Запорізької, Харківської областей. Використано також особистий дев’ятирічний досвід роботи дисертанта в органах досудового слідства МВС України на посадах слідчого та старшого слідчого.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням підстав та процесуального порядку закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування, в якій враховано останні зміни КПК України та КК України, проектів КПК України, а також сучасні тенденції адаптації вітчизняного законодавства до положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. При цьому особливо значущими, що мають як теоретичне, так і безпосередньо практичне значення, є такі положення:
вперше:
– з урахуванням способів вирішення кримінально-правового конфлікту здійснено класифікацію підстав закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування на: 1) підстави, за яких кримінально-правовий конфлікт вирішується примусово; 2) підстави, що надають можливість вирішити його добровільно;
– доведено необхідність доповнення КПК України нормою, яка б передбачала окрему підставу закриття кримінальної справи за наявності обставин, що виключають злочинність діяння (розділ VІІІ КК України);
– запропоновано застосовувати підставу закриття кримінальної справи, передбачену п. 5 ч. 1 ст. 6 КПК, лише в суді, адже її використання означає примусове розв’язання кримінально-правового конфлікту на користь сторони обвинувачення, що проявляється в обов’язку повідомляти службу у справах дітей про суспільно небезпечне діяння, вчинене неповнолітнім, і ставить його у нерівне становище з іншими неповнолітніми, щодо яких розслідування не здійснювалося;
– обґрунтовано, що наявність факту примирення сторін кримінально-правового конфлікту, а також факту виконання особою, яка вчинила злочин, умов заохочувальних норм Загальної (дійове каяття) та Особливої частин КК, повинно бути імперативною підставою закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування;
удосконалено:
– зміст поняття «примирення сторін у кримінальному процесі» шляхом його уточнення такою ознакою: воно може бути досягнуто лише у разі взаємної домовленості сторін кримінально-правового конфлікту у зв’язку із соціально-схвальною позитивною поведінкою особи, яка вчинила злочин;
– поняття «реабілітація» через поділ його на кримінально-правову реабілітацію, котру слід розуміти як право особи бути визнаною такою, яка не вчиняла злочин, та кримінально-процесуальну реабілітацію, тобто право особи на відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями органів кримінального судочинства;
дістало подальший розвиток:
– визначення поняття «закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування», зокрема воно доповнено твердженням про те, що таке кримінально-процесуальне рішення вирішує кримінально-правовий конфлікт шляхом припинення кримінального переслідування;
– розуміння реабілітаційних підстав закриття кримінальної справи твердженням про те, що ці підстави завжди надають особі право на кримінально-правову реабілітацію, тобто визнання її такою, що не вчиняла злочин. Кримінально-процесуальна реабілітація за цими підставами є факультативною.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у:
- правотворчій діяльності – при реформуванні кримінально-процесуального законодавства України (лист Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 31.01.2012 № 04-19/14-165);
- практичній діяльності правоохоронних органів – у правозастосовній діяльності щодо закриття кримінальної справи (акт впровадження Слідчого управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 02.11.2011);
- навчальному процесі – при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників, у науково-дослідній діяльності викладачів та студентів. Результати дослідження впроваджено у навчальний процес та навчально-методичну діяльність Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 11.11.2008).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на науково-практичних конференціях, семінарах і круглих столах: «Державна політика у сфері кримінальної юстиції та забезпечення правопорядку в Україні» (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), «Актуальні проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), «Актуальні проблеми охорони громадського порядку та досудового провадження» (м. Дніпропетровськ, 2010 р.), «Тенденції та пріоритети реформування законодавства України» (м. Запоріжжя, 2010 р.), «Теорія і практика правотворчої та правозастосовної діяльності у контексті сучасних реформаційних процесів» (м. Харків, 2011 р.), «Проблеми правотворчості очима науковців» (м. Одеса, 2011 р.), «Проблеми застосування заходів кримінально-процесуального примусу під час досудового провадження» (м. Дніпропетровськ, 2011 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано шість наукових статей у фахових виданнях з юридичних наук та сім тез доповідей.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявилося в результатах дослідження закриття кримінальної справи, що вирішує кримінально-правовий конфлікт на стадії досудового розслідування, з подальшим обґрунтуванням пропозицій, спрямованих на вдосконалення підстав та процесуального порядку прийняття цього рішення. До висновків, у яких містяться основні результати роботи, належать:
1. Закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування – це одне з остаточних рішень стадії досудового розслідування, яким органи досудового розслідування на підставі аналізу сукупності фактичних даних, зібраних під час провадження досудового слідства, підбивають підсумок здійсненій у справі діяльності та шляхом припинення кримінального переслідування констатують примусове вирішення кримінально-правового конфлікту або ж враховують його добровільне вирішення самими сторонами цього конфлікту в передбачених на те випадках.
Значення закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування полягає в такому: органи досудового розслідування вирішують кримінально-правовий конфлікт у межах своїх повноважень або у передбачених випадках враховують його вирішення самими сторонами; прийняття цього рішення забезпечить якнайшвидше відшкодування шкоди потерпілому; закриття кримінальної справи сприятиме меншому заподіянню незручностей особі, щодо якої закривається кримінальна справа (особливо за реабілітаційними підставами), зняттям необхідності брати участь ще й у судових стадіях процесу; зумовить зменшення навантаження на судів; сприятиме скороченню витрат держави на кримінальне судочинство.
2. Підстави закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування класифікуються таким чином: 1) підстави закриття кримінальної справи за обставин примусового вирішення кримінально-правового конфлікту: а) такі, що надають право на реабілітацію; б) такі, що не надають право на реабілітацію; 2) підстави закриття кримінальної справи внаслідок добровільного вирішення кримінально-правового конфлікту: а) примирення сторін конфлікту; б) виконання умов заохочувальних норм Загальної та Особливої частин КК України.
3. У разі застосування підстави «недосягнення особою 11-річного віку» (п. 5 ч. 1 ст. 6 КПК) кримінальна справа не повинна закриватися на стадії досудового розслідування, оскільки це означає примусове вирішення кримінально-правового конфлікту на користь сторони обвинувачення, що є правом виключно суду. Це пояснюється тим, що застосування такої підстави можливе лише у разі, коли встановлено вчинення суспільно небезпечного діяння неповнолітньою особою.
4. Обставини, що виключають злочинність діяння (норми розділу VІІІ КК України), свідчать про суспільну користь вчинюваних особою дій, а тому їх не можна застосовувати в порядку, передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України. У зв’язку з цим ч. 1 ст. 6 КПК доцільно доповнити пунктом 2-1 в такій редакції: «у разі вчинення діяння за обставин, що виключають його злочинність».
5. Доведено відмінність кримінально-правової реабілітації, яка означає, що особа не вчиняла злочину, та кримінально-процесуальної реабілітації, яка означає встановлення неправомірних дій органів кримінального судочинства. З цього зроблено висновок, що реабілітаційні підстави закриття кримінальної справи обов’язково означають право особи на кримінально-правову реабілітацію.
6. Під закриттям кримінальної справи за реабілітаційними підставами слід розуміти встановлення у ході досудового розслідування обставин, що унеможливлюють кримінальне переслідування у зв’язку з відсутністю суспільно небезпечного діяння особи, припущення наявності якого зумовило виникнення кримінально-правового конфлікту, або наявності діяння, яке не є злочином, у зв’язку з чим кримінально-правовий конфлікт вирішується примусово на користь сторони захисту шляхом припинення кримінального переслідування, скасовуються всі рішення про кримінально-процесуальний примус, а особа, щодо якої здійснювалося кримінальне переслідування, наділяється правом на кримінально-правову реабілітацію.
Враховуючи, що особа, стосовно якої винесено виправдувальний вирок, знаходиться у нерівному правовому становищі з особою, стосовно якої кримінальну справу закрито за реабілітаційної підстави (п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК) на стадії досудового розслідування, то постанова слідчого може бути скасована прокурором або начальником слідчого відділу. Запропоновано передбачити лише місячний термін, впродовж якого прокурор або начальник слідчого відділу вправі скасувати таку постанову в порядку ст. 216 КПК. Після закінчення цього строку постанова про закриття кримінальної справи може бути скасована лише судом.
7. Під закриттям кримінальної справи за підставами, що унеможливлюють здійснення кримінального переслідування та не надають права на реабілітацію, слід розуміти встановлення на досудовому слідстві обставин, які в КПК передбачено підставами, що в імперативному порядку припиняють кримінальне переслідування, незважаючи на встановлений злочин (встановлену відсутність злочину), чим кримінально-правовий конфлікт вирішується примусово на користь сторони захисту.
8. Примирення сторін у кримінальному судочинстві – це досягнення взаємної домовленості сторін кримінально-правового конфлікту про визнання конфлікту між ними вичерпаним у зв’язку з виконанням особою, яка вчинила злочин, дій, спрямованих на відшкодування завданих нею збитків або усунення заподіяної шкоди, чи іншої соціально схвальної позитивної поведінки.
9. Закриття кримінальної справи у зв’язку з примиренням сторін кримінально-правового конфлікту – це процесуальне рішення, яке повинно прийматися на стадії досудового розслідування і в імперативній залежності від факту примирення сторін кримінально-правового конфлікту, яке може відбутися у визначених законом випадках шляхом складання договору про примирення, що означає для держави обов’язкове визнання недоцільності подальшого кримінального переслідування.
10. Заохочувальними нормами закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування слід вважати норми, які гарантують особі, яка вчинила злочин (відповідно до ст. 45 КК, а також ч. 2 ст. 111; ч. 2 ст. 114; ч. 3 ст. 175; ч. 4 ст. 212; ч. 4 ст. 212-1; ч. 2 ст. 255; ч. 1 ст. 258-3; ч. 4 ст. 258-5; ч. 6 ст. 260; ч. 3 ст. 263; ч. 4 ст. 289; ч. 4 ст. 307; ч. 4 ст. 309; ч. 4 ст. 311; ч. 5 ст. 321; ч. 5 ст. 368-3; ч. 3 ст. 369 КК) альтернативний шлях вирішення кримінально-правого конфлікту без застосування державної репресії, взамін на соціально-схвальну позитивну поведінку цієї особи. У разі виконання особою вказаних державою умов остання вважає кримінально-правовий конфлікт вирішеним та визнає подальшу недоцільність кримінального переслідування особи, що є імперативною підставою закриття кримінальної справи.
11. Передбачення можливості закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування в результаті добровільного вирішення кримінально-правового конфлікту (шляхом примирення та виконання умов заохочувальних норм) дозволить: надати змогу вирішити кримінально-правовий конфлікт у спосіб, що є найбільш сприятливим для конфліктуючих сторін; забезпечити повне (вичерпне) вирішення кримінально-правового конфлікту; забезпечити найшвидше відшкодування потерпілому шкоди; стабілізувати посткримінальні відносини сторін, між якими існував кримінально-правовий конфлікт, а також зменшити ймовірність його продовження в новій фазі; зменшити кількість засуджених осіб; сприятиме запобіганню вчинення інших, більш тяжких злочинів або ж настання тяжких наслідків вже вчиненого злочину; сприятиме підвищенню ефективності дії кримінального закону шляхом позитивної мотивації власного інтересу особи, яка вчинила злочин, її зацікавленості у вчиненні соціально схвальної позитивної поведінки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агаев Ф. А. Иммунитеты в российском уголовном процессе / Ф. А. Агаев, В. Н. Галузо. – М. : ТЕИС, 1998. – 135 с.
2. Александров А. С. Субсидиарный уголовный иск / А. С. Александров // Государство и право. – 2000. – № 3. – С. 75–83.
3. Алексеева Л. Б. Процессуальные формы освобождения от уголовной ответственности / Л. Б. Алексеева // Научная информация по вопросам борьбы с преступностью : вопросы уголовного процесса и судоустройства : сб. науч. тр. / редкол. : Алексеева Л. Б., Бойков А. Д. ; отв. ред. Михайлов А. И. – М., 1980. – № 66. – 183 с.
4. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2 т. / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1982. – Т. 2. – 360 с.
5. Аликперов Х. Д. Новый УК : проблемы освобождения от уголовной ответственности / Х. Д. Аликперов // Законность. – 1999. – № 4. – С. 12–14.
6. Аликперов Х. Д. Освобождение от уголовной ответственности в связи с деятельным раскаянием / Х. Д. Аликперов // Законность. – 1999. – № 5. – С. 18–20
7. Аликперов Х. Д. Освобождение от уголовной ответственности в связи с истечением сроков давности / Х. Д. Аликперов // Законность. – 1999. – № 8. – С. 12–13.
8. Аликперов Х. Д. Освобождение от уголовной ответственности : уголовно-правовые аспекты / Хамлар Джафарбала оглы Аликперов ; Ин-т повышения квалификации рук. кадров Генер. прокуратуры РФ. – М. : ИПК РК ГП РФ, 1999. – 127 с.
9. Аликперов Х. Д. Преступность и компромисс / Х. Д. Аликперов. – Баку : Элм, 1992. – 196 с.
10. Аликперов Х. Д. УК РФ и некоторые проблемы освобождения от уголовной ответственности / Х. Д. Аликперов, К. Ш. Курбанова // Государство и право. – 2000. – № 1. – С. 54–60.
11. Аликперов Х. Д. Уголовно-правовые нормы, допускающие компромисс в борьбе с преступностью / Х. Д. Аликперов // Государство и право. – 1992. – № 9. – С. 70–78
12. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в 2009 р. (за даними судової статистики) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/09F805995C5F5CA6C2257752002A196D?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=09F805995C5F5CA6C2257752002A196D&Count=500&.
13. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в 2010 р. (за даними судової статистики) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/4034B350D7EB0B50C22578AF00236E6D?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=4034B350D7EB0B50C22578AF00236E6D&Count=500&.
14. Анциферов К. Д. Уголовно-процессуальное право / К. Д. Анциферов. – М., 1882. – 245 с.
15. Барабаш А. С. Природа российского уголовного процесса, цели уголовно-процессуальной деятельности и их установление / А. С. Барабаш. – СПб. : Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2005. – 257 с.
16. Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності : монографія / Ю. В. Баулін. – К. : Атіка, 2004. – 296 с.
17. Бахін В. П. Законність і доцільність – взаємодія чи взаємовиключення / В. П. Бахін, С. П. Зеленковський, Н. С. Карпов // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 7 (33). – С. 62–73.
18. Белозеров Ю. Н. Проблемы обеспечения законности и обоснованности возбуждения уголовного дела / Ю. Н. Белозеров, А. А. Чувилев. – М., 1973. – 96 с.
19. Белоусова Е. А. Прекращение уголовного преследования в стадии досудебного расследования : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Белоусова Евгения Алексеевна ; Санкт-Петербургский юрид. ин-т Генеральной прокуратуры РФ. – СПб., 2004. – 177 с.
20. Бережний О. І. Преюдиціальність судових рішень у кримінальних справах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / О. І. Бережний ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Харків, 2003. – 20 с.
21. Благодир С. М. Закриття кримінальних справ : пропозиції до нового КПК України / С. М. Благодир, З. Д. Смітієнко // Науковий вісник Націон. Акад. внутр. справ. – 1997. – № 1. – С. 125–129.
22. Благодир С. М. Закриття кримінальної справи в досудовому слідстві : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Благодир Сергій Миколайович ; Національна академія внутрішніх справ України. – К., 1998. – 198 с.
23. Благодир С. М. Закриття кримінальної справи в досудовому слідстві : навч. посібник / С. М. Благодир. – Тернопіль : ТАНГ «Економічна думка», 2001. – 112 с.
24. Большой юридический словарь / под ред. А. Я. Сухарева, В. Е. Крутских. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ИНФРА-М, 2002. – 704 с.
25. Васильева Е. Г. Правовые и теоретические проблемы прекращения уголовного преследования и производства по уголовному делу / Е. Г. Васильева. – М. : Юрлитинформ, 2006. – 312 с.
26. Васильев О. Л. Цели и задачи предварительного расследования и его форм / О. Л. Васильев // Весник Московского университета. Сер. 11 : Право. – 2002. – № 3. – С. 20–43.
27. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
28. Виноградова О. Б. К вопросу о конкретизации процессуального статуса участников уголовного судопроизводства при прекращении уголовного дела в связи с примирением сторон / О. Б. Виноградова // Российский следователь. – 2003. – № 1. – С. 14–16.
29. Висновок Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України про надання висновку щодо відповідності Конституції України Римського Статуту Міжнародного кримінального суду (Справа про Римський Статут) 11 липня 2001 р. / Конституційний Суд України // Офіційний вісник України. – 2001. – № 28. – Ст. 1267.
30. Віденська конвенція про дипломатичні зносини 18 квітня 1961 р. : ратиф. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 11 лютого 1964 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. –1964. – № 18. – Ст. 199.
31. Водолаз А. І. Кого і за що карає держава, або підстава кримінальної відповідальності і каральна політика / А. І. Водолаз, Н. І. Костецька // Митна справа. – 2009. – № 1 (61). – Ч. 2. – С. 77–91.
32. Волкотруб С. Г. Імунітет у кримінальному процесі України : монографія / С. Г. Волкотруб. – Харків : Консум, 2005. – 144 с.
33. Володина Л. М. Назначение уголовного процесса и реальное обеспечение прав человека по новому УПК РФ / Л. М. Володина // Уголовная юстиция : состояние и пути развития : [региональная науч.-практ. конференция]. – Тюмень : Издательско-полиграфический центр "Экспресс", 2003. – С. 17–22.
34. Галимова М. А. Прекращение уголовного дела в связи с примирением сторон в стадии предварительного расследования : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Марина Александровна Галимова. – Омск, 2004. – 227 с.
35. Галкин В. М. Система поощрений в советском уголовном праве / В. М. Галкин // Советское государство и право. – 1977. – № 2. – С. 91–97.
36. Гапанович Н. Н. Отказ в возбуждении уголовного дела / Н. Н. Гапанович. – Минск, 1967. – 114 с.
37. Герасимова Е. Явка с повинной / Герасимова Е // Социалистическая законность. – 1975. – № 8. – С. 42–43.
38. Глинська Н. В. Обґрунтованість процесуальних рішень як невід’ємний компонент забезпечення права обвинуваченого на захист / Н. В. Глинська // Право обвинуваченого на кваліфікований захист та його забезпечення : матеріали міжнар. наук.-практ семінару (м. Харків, 1–2 груд. 2005 р.) / редкол.: В. В. Сташис (голов. ред.) та ін. – Х. ; К. : ЦНТ «Гопак», 2006. – С. 176–178.
39. Глинська Н. В. Обґрунтування рішень у кримінальному процесі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза ; оперативно-розшукова діяльність» / Н. В. Глинська ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Харків, 2003. – 20 с.
40. Глобенко Г. І. Закриття кримінальних справ з нереабілітуючих підстав : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Глобенко Геннадій Іванович ; Харківський націон. ун-тет внутр. справ. – Х., 2007. – 216 с.
41. Глобенко Г. І. Заходи забезпечення дотримання законності при закритті кримінальних справ за реабілітуючих обставин / Г. І. Глобенко // Досудове слідство : організаційні, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми : матеріали міжнар. Інтернет-конференції / упор. М. А. Михайлов. – Сімферополь : ДОЛЯ, 2004. – С. 78–84.
42. Гмирко В. П. Доказування в кримінальному процесі : діяльнісна парадигма. Теоретичний аналіз. Проблематизація. СМД-репрезентація / В. П. Гмирко. – Дніпропетровськ : Академія митної служби України, 2010. – 314 с.
43. Голик Ю. Институт примирения с потерпевшим нуждается в совершенствовании / Ю. Голик // Уголовное право. – 2003. – № 3. – С. 20–22.
44. Голинков Д. Первая советская следственная комиссия / Д. Голинков // Социалистическая законность. – 1967. – № 4. – С. 18–20.
45. Головко Л. В. Альтернативы уголовному преследованию в современном праве / Л. В. Головко. – СПб. : Юридический центр – Пресс, 2002. – 544 с.
46. Головко Л. В. Освобождение от уголовной ответственности и освобождение от уголовного преследования : соотношение понятий / Л. В. Головко // Государство и право. – 2000. – № 6. – С. 41–51.
47. Головко Л. В. Прощение долга – одно из оснований прекращения уголовного дела / Л. В. Головко // Российская юстиция. – 1998. – № 4. – С. 15–18.
48. Головко Л. Новые основания освобождения от уголовной ответственности и проблемы их процессуального применения / Л. Головко // Государство и право. – 1997. – № 8. – С. 77–83.
49. Голубов А. Є. Процесуальне становище в кримінальному судочинстві України неповнолітнього, який скоїв злочин або суспільно небезпечне діяння : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Голубов Артем Євгенович ; Націон. ун-т внутр. справ. – Харків, 2005. – 215 с.
50. Горжей В. Я. Деятельное раскаяние : проблемы применения / В. Я. Горжей // Российский следователь. – 2003. – № 4. – С. 17–22.
51. Григорьев Н. В. Процессуальные аспекты освобождения от уголовной ответственности по специальным основаниям, предусмотренным особенной частью УК РСФСР : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс ; криминалистика ; теория оперативно-розыскной деятельности» / Н. В. Григорьев. – М., 1992. – 22 с.
52. Гриненко А. Потерпевший должен иметь не меньше процессуальных прав, чем обвиняемый / А. Гриненко // Российская юстиция. – 2002. – № 9. – С. 25–28.
53. Губська О. А. Закриття кримінальної справи як одна з форм закінчення стадії досудового слідства / О. А. Губська // Вiсник Нац. ун-ту внутр. справ. – Харкiв, 2001. – Вип. 15. – С. 77–82.
54. Губська О. А. Процесуальні питання звільнення особи від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Губська Олена Анатоліївна ; Київський націон. ун-тет ім. Тараса Шевченка. – К., 2002. – 216 с.
55. Гуляев А. П. Следователь в уголовном процессе / А. П. Гуляев. – М. : Юрид. лит., 1981. – 192 с.
56. Гуляев А. П. Чистосердечное раскаяние лица, совершившего преступление / А. П. Гуляев // Советская юстиция. – 1991. – № 13. – С. 6–9
57. Гуменюк Б. І. Основи дипломатичної та консульської служби : навч. посібник / Б. І. Гуменюк. – К. : Либідь, 1998. – 248 с.
58. Гуценко К. Ф. Уголовный процесс западных государств / К. Ф. Гуценко, Л. В. Головко, Б. А. Филимонов. – М., 2001. – 470 с.
59. Давыдов П. М. Прекращение уголовных дел в советском уголовном процессе / П. М. Давыдов, Д. Я. Мирский. – М. : Госюриздат, 1963. – 100 с.
60. Даев В. Г. Иммунитеты в уголовно-процессуальной деятельности / В. Г. Даев // Правоведение. – 1992. – № 3. – С. 48–52.
61. Дані Державного департаменту України з питань виконання покарань щодо кількості скоєних злочинів та кількості засуджених осіб в 2009 та 2010 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/punish /control/uk/publish/ article?art_id=78220&cat_id=51096.
62. Деревянкін С. Л. Публічність та диспозитивність у кримінальному судочинстві : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Деревянкін Сергій Леонідович ; Національний ун-т внутрішніх справ. – Харків, 2005. – 226 с.
63. Дорошков В. В. Руководство для мировых судей. Дела частного обвинения / В. В. Дорошков. – М. : Издательская группа НОРМА – ИНФРА М, 2001. – 272 с.
64. Дорошков В. Судопроизводство по делам частного обвинения / В. Дорошков // Российская юстиция. – 1995. – № 9. – С. 23–25
65. Дроздов О. Кримінально-процесуальні аспекти звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям / О. Дроздов, В. Гутнік // Юридичний журнал. – 2006. – № 4 (46). – С. 41–44.
66. Дубинин Т. Т. Основания освобождения от уголовной ответственности / Т. Т. Дубинин // Уголовное право в борьбе с преступностью. – М. : Изд-во ИГиП АН СССР, 1981. – С. 79–88.
67. Дубинский А. Я. Исполнение процессуальных решений следователя / А. Я. Дубинский // Правовые и организационные проблемы. – К. : Наук. думка, 1984.
68. Дубинский А. Я. Основания к прекращению уголовного дела в стадии предварительного расследования : учеб. пособие / А. Я. Дубинский. – К. : КВШ МВД СССР, 1973. – 124 с.
69. Дубинский А. Я. Прекращение уголовного дела в стадии предварительного расследования : учеб. пособие / А. Я. Дубинский. – К. : КВШ МВД СССР, 1975. – 132 с.
70. Дубинський А. Я. Закриття кримінальної справи органом дізнання та попереднього слідства в історії кримінально-процесуального законодавства УРСР / А. Я. Дубинський // Становлення та розвиток ОВС УРСР : [матеріали наук.-теор. конфер., присвяченої 50-річчю створення СРСР]. – К., 1973. – С. 164–166.
71. Ендольцева А. В. Институт освобождения от уголовной ответственности : теоретические, законодательные и правоприменительные проблемы : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.08; 12.00.09 / Ендольцева Алла Васильевна. – М., 2005. – 396 с.
72. Ендольцева А. В. Освобождение от уголовной ответственности в связи с примирением с потерпевшим (некоторые аспекты применения соответствующих норм уголовного и уголовно – процессуального законодательства) / А. В. Ендольцева // Российский следователь. – 2001. – № 9. – С. 29–31.
73. Ендольцева А. Законотворческие и правоприменительные проблемы специальных видов освобождения от уголовной ответственности, предусмотренных общей частью УК РФ / А. Ендольцева // Вестник Московского ун-та МВД России. – 2003. – № 3. – С. 110–113.
74. Європейська конвенція про міжнародну дійсність кримінальних вироків [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/994_341.
75. Желтобрюхов С. П. Прекращение уголовного дела в связи с примирением сторон / С. П. Желтобрюхов // Уголовный процесс. – 2005. – № 1. – С. 31–37.
76. Жидков Е. В. Примирение сторон как средство разрешения социального конфликта в уголовном праве и процессе / Е. В. Жидков // Российский следователь. – 2003. – № 3. – С. 29–30.
77. Жижленко А. А. Задачи текущего момента в области русского уголовного законодательства / А. А. Жижленко // Отчет о состоянии и деятельности Императорского Петроградского университета за 1915 год. – Пб., 1916. – 317 с.
78. Житний О. О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Житний Олександр Олександрович ; Націон. ун-т внутр. справ. – Харків, 2003. – 211 с.
79. Жогин Н. В. Предварительное следствие в советском уголовном процессе / Н. В. Жогин, Ф. Н. Фаткуллин. – М. : Юрид. лит., 1965. – 367 с.
80. Зеленецкий В. С. Технология восстановления (реконструкции) утраченных уголовных дел / В.С. Зеленецкий, В. Ю. Кузьминова. – Харьков : Восточно-региональный центр гуманитарно-образовательных инициатив, 2002. – 236 с.
81. Зеленецкий В. С. Уголовно-процессуальные функции следователя / В. С. Зеленецкий // Вісник Луган. ін-ту внутр.справ. – 2001. – № 2. – С. 69–78.
82. Землянська В. В. Вивчення досвіду Польщі в сфері медіації / В. В. Землянська // Право України. – 2004. – № 3. – C. 135–137.
83. Зер Х. Восстановительное правосудие : новый взгляд на преступление и наказание / Х. Зер ; пер. с англ. ; общ. ред. Л. М. Карнозовой. – М. : МОО Центр «Судебно-правовая реформа», 1998. – 354 с.
84. Зинатуллин З. З. Возмещение материального ущерба в уголовном процессе / З. З. Зинатуллин. – Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1974. – 99 с.
85. Искендеров Р. Г. Прекращение уголовного дела на предварительном следствии : автореф дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук / Р. Г. Искендеров. – Баку, 1975. – 26 с.
86. История законодательства СРСР и РСФСР по криминальному процессу и организации суда и прокуратуры / под ред. чл. АН СССР С. А. Голунского. – М. : Госюриздат, 1955. – 635 с.
87. Інформація про кількість осіб, засуджених до умовного позбавлення волі, які знаходяться на обліку в органах кримінально-виконавчої інспекції станом на 1 жовтня 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kvs.gov.ua/punish/control/uk/ publish/article?art_id=74640&cat_id=51096.
88. Інформація про кількість осіб, засуджених до умовного позбавлення волі, які знаходяться на обліку в органах кримінально-виконавчої інспекції станом на 1 липня 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kvs.gov.ua/punish/control/uk/ publish/article?art_id=74640&cat_id=51096.
89. Капліна О. В. Проблеми реабілітації у кримінальному процесі України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза ; оперативно-розшукова діяльність» / О. В. Капліна ; Національна юрид. академія України ім. Я. Мудрого. – Харків, 1998. – 17 с.
90. Карнеева Л. М. Об уточнении обстоятельств, входящих в предмет доказывания по уголовному делу / Л. М. Карнеева // Сов. юстиция. – 1968. – № 24. – С. 16–17.
91. Карнеева Л. М. Прекращение уголовного дела за отсутствием состава и события преступления / Л. М. Карнеева // Соц. законность. – 1970. – № 5. – С. 53–54.
92. Карпухин М. П. Уголовная ответственность и состав преступления / М. П. Карпухин, В. И. Курляндский. – М., 1974. – 213 с.
93. Касаткина С. А. Публичность и диспозитивность в российском уголовном процессе : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Касаткина Светлана Анатольевна ; Ин-т гос-ва и права Российской АН. – М., 2002. – 255 с.
94. Кибальник А. Иммунитет как основание освобождения от уголовной ответственности / А. Кибальник // Российская юстиция. – 2000. – № 8. – С. 34–35.
95. Ковалев В. А. Прекращение уголовного дела в условиях деятельности органов дознания : учеб. пособие / В. А. Ковалев. – М. : МССШМ МВД СССР, 1990. – 64 с.
96. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України / Є. Г. Коваленко. – К., 2004. – 410 с.
97. Ковна У. С. Забезпечення прав і законних інтересів малолітніх осіб у кримінальному процесі України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза ; оперативно-розшукова діяльність» / У. С. Ковна ; Акад. адвокатури України. – К., 2010. – 20 с.
98. Кожевніков Г. К. Деякі питання закриття кримінальних справ про злочини неповнолітніх із застосуванням примусових заходів виховного характеру / Г. К. Кожевніков, Т. Г. Христенко // Вісник ун-ту внутр. справ. – 1999. – Вип. 5. – С. 16–25.
99. Козакевич Ю. Нелегальність інституту звільнення від кримінальної відповідальності / Козакевич Ю., Коржанський М., Мирвода І., Щупаківський Р. // Наук. вісник юрид. академії МВС. – 2004. – № 2. – С. 220–226.
100. Кокорев Л. Д. Потерпевший от преступления в советском уголовном процессе / Л. Д. Кокорев. – Воронеж, 1964. – 138 с.
101. Конституція України від 28 червня 1996 р. / Верховна Рада України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http ://gska2.rada.gov.ua.
102. Концепція реформування кримінальної юстиції України : схвалена Указом Президента України № 311/2008 від 8 квітня 2008 року // Офіційний вісник України. – 2008. – № 27. – С. 20–29.
103. Котюк І. І. Теорія судового пізнання : монографія / І. І. Котюк. – К. : Київський університет, 2006. – 435 с.
104. Красиков А. Н. Сущность и значение согласия потерпевшего и примирение с потерпевшим в российском уголовном праве / А. Н. Красиков // Вестник Сарат. гос. академии права. – 1998. – № 2. – С. 22–26.
105. Красницький І. В. Кримінальна відповідальність як інститут кримінального права Франції та України: порівняльний аналіз : монографія / І. В. Красницький. – Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2008. – 232 с.
106. Крет Г. Р. Порядок закриття кримінальних справ за наявності підстав, передбачених деякими нормами Особливої частини КК України / Г. Р. Крет // Держава і право : зб. наук. праць. – 2007. – Вип. № 37. – С. 554–558.
107. Крикунов О. В. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям : аспект доказування / О. В. Крикунов // Кримінальний кодекс України 2001 року : проблеми застосування і перспективи удосконалення : [матер. міжнарод. наук.-практ. конференції (13–15 квітня 2007 р.)] : у 2 ч. – Львів : Львів. держ. ун-тет внутр. справ, 2007. – Ч. 1. – С. 203–206.
108. Кримінальний кодекс України : науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, І. В. Борисов, С. Б. Гаврикш та ін. ; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 3-тє вид., переробл. та доп. – Харків : ТОВ «Одіссей», 2007. – 1184 с.
109. Кримінальний кодекс України : науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін. ; за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 2-ге вид., переробл. та доп. – Харків : ТОВ “Одіссей”, 2004. – 1152 с.
110. Кримінальні покарання в Україні. – Донецьк : «Донецький меморіал», 2007. – 36 с.
111. Кримінально-процесуальний кодекс УРСР 1960 року / Верховна Рада УРСР // Радянське право. – 1961. – № 1. – С. 57–133.
112. Кримінально-процесуальний кодекс України : проект, реєстраційний номер 9700 від 13.01.2012 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=42312.
113. Кримінально-процесуальний кодекс України : проект, реєстраційний номер 9700-1 від 13.01.2012 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511 =42318.
114. Кримінально-процесуальний кодекс України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1002-05.
115. Кряжков А. В. Публичный интерес: понятие, виды и защита А. В. Кряжков // Государство и право. – 1999. – № 10. – С. 91–99.
116. Куцова Э. Ф. Гарантии прав личности в советском уголовном процессе (предмет, цели, содержание) / Э. Ф. Куцова. – М., 1973. – 216 с.
117. Ларин А. Прекращение уголовного дела по реабилитирующим основаниям / А. Ларин // Социалистическая законность. – 1978. – № 1. – С. 57–58.
118. Ларин А. М. Преступность и раскрываемость преступлений / А. М. Ларин // Государство и право. – 1999. – № 4. – С. 83–89.
119. Лесниевски-Костарева Т. А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика / Т. А. Лесниевски-Костарева.– М. : Издательство НОРМА, 2000. – 400 с.
120. Либус И. Основания оправдания в уголовном процессе / И. Либус, Г. Резник // Советская юстиция. – 1974. – № 12. – С. 9–11.
121. Либус И. А. Презумпция невиновности в советском уголовном процессе / И. А. Либус. – Ташкент : Узбекистан, 1981. – 232 с.
122. Литвинов В. В. Вдосконалення інституту примирення в кримінальному процесі / В. В. Литвинов // Актуальні проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства : матер. Круглого столу (29 травня 2009 р., м. Дніпропетровськ). – Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-тет внутр. справ, 2010. – С. 66–68.
123. Литвинов В. В. Вдосконалення порядку примирення потерпілого та обвинуваченого / В. В. Литвинов // Проблеми правотворчості очима науковців : матер. Міжнар. наук.-практ. конференції (м. Одеса, 01–02 листопада 2011 р.) : у 2-х ч. – Одеса : ГО «Причорноморська фундація права», 2011. – Ч. 2. – С. 99–101.
124. Литвинов В. В. Деякі особливості звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням недиференційованого строку давності / В. В. Литвинов // Державна політика у сфері кримінальної юстиції та забезпечення правопорядку в Україні : матеріали наук.-практ. семінару (м. Дніпропетровськ, 28 лютого 2008 р.). – Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-тет внутр. справ, 2008. – С. 41–43.
125. Литвинов В. В. Диференціація реабілітаційних підстав закриття кримінальної справи / В. В. Литвинов // Теорія і практика правотворчої та правозастосовної діяльності у контексті сучасних реформаційних процесів : матер. Міжнар. наук.-практ. конференції (м. Харків, 29–30 жовтня 2011 р.) : у 2-х т. – Харків : ГО «Асоціація Аспірантів-юристів», 2011. – Т. 2. – С. 79–80.
126. Литвинов В. В. Закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування / В. В. Литвинов // Науковий вісник Дніпроп. держ. ун-ту внутр. справ. – 2011. – № 4. – С. 417–425.
127. Литвинов В. В. Класифікація підстав закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування / В. В. Литвинов // Право і суспільство : наук. журнал. – 2011. – № 5. – С. 196–201.
128. Литвинов В. В. Недоцільність кримінального переслідування як підстава закриття кримінальної справи / В. В. Литвинов // Актуальні проблеми охорони громадського порядку та досудового провадження : матер. наук.-практ. конф. і круглих столів (м. Дніпропетровськ, 2009 – 2010 рр.). – Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2010. – С. 227–229.
129. Литвинов В. В. Окремі аспекти розвитку законодавчої регламентації підстав закриття кримінальної справи / В. В. Литвинов // Науковий вісник Дніпроп. держ. ун-ту внутр. справ – 2007. – № 3. – С. 297–303.
130. Литвинов В. В. Окремі аспекти законодавчої систематизації форм закінчення досудового слідства / В. В. Литвинов // Право і суспільство. – 2007. – № 3. – С. 33–38.
131. Литвинов В. В. Поняття кримінального переслідування та його початок в кримінальному судочинстві / В. В. Литвинов // Науковий вісник Дніпроп. держ. ун-ту внутр. справ. – 2011. – № 1. – С. 363–373.
132. Литвинов В. В. Процесуальні особливості закриття кримінальної справи стосовно неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності / В. В. Литвинов // Проблеми застосування заходів кримінально-процесуального примусу під час досудового провадження : матеріали круглого столу (м. Дніпропетровськ, 25 листопада 2011 р.). – Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2012. – С. 77–78.
133. Литвинов В. В. Процесуальні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадках, визначених Особливою частиною КК України / В. В. Литвинов // Науковий вісник Дніпроп. держ. ун-ту внутр. справ. – 2009. – № 1. – С. 300–309.
134. Литвинов В. В. Співвідношення поняття закриття кримінальної справи та функцій, які виконують органи кримінального судочинства / В. В. Литвинов // Тенденції та пріоритети реформування законодавства України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Запоріжжя, 13 берез. 2010 р.) : в 2 ч. – Запоріжжя : Запорізька міська громадська організація “Істина”, 2010. – Ч. 2. – С. 125–126.
135. Лифанова Л. Г. Прекращение уголовного преследования: понятие, сущность, значение / Л. Г. Лифанова, А. Г. Журавлев // Адвокат. – 2006. – № 7. – С. 3–6.
136. Лобач В. Повноваження прокурора як головного суб’єкта кримінального переслідування / В. Лобач // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 7. – С. 3–14.
137. Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальне право : [курс лекцій] : навч. посібник / Л. М. Лобойко. – К. : Істина, 2005. – 456 с.
138. Лобойко Л. М. Методи правового регулювання у кримінальному процесі України : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.09 / Лобойко Леонід Миколайович ; Дніпропетровський держ. ун-т внутрішніх справ. – Дніпропетровськ, 2006. – 437 с.
139. Лобойко Л. М. Підстави до ухвалення рішення про відмову в порушенні кримінальної справи / Л. М. Лобойко // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ : зб. наук. праць. – 2002. – № 3 (9). – С. 164–177.
140. Лобойко Л. М. Принцип диспозитивності в кримінальному процесі України : монографія / Л. М. Лобойко. – Дніпропетровськ : Юрид. акад. М-ва внутр. справ ; Ліра ЛТД, 2004. – 216 с.
141. Лоскутов Т. О. Кримінальне переслідування, здійснюване слідчим : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Лоскутов Тимур Олександрович ; Дніпропетровський держ. ун-т внутрішніх справ. – Дніпропетровськ, 2006. – 204 с.
142. Лукашевич В. З. Прекращение уголовного дела в стадии предварительного расследования по реабилитирующим обвиняемого основаниям / В. З. Лукашевич. – Л.,1966. – 153 с.
143. Лупинская П. А. Законность и обоснованность решений в уголовном судопроизводстве / П. А. Лупинская. – М., 1972. – 143 с.
144. Лупинская П. А. Решения в уголовном судопроизводстве : теория, законодательство и практика / П. А. Лупинская. – М. : Юристъ, 2006. – 174 с.
145. Луценко Ю. В. Деякі питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим у сфері кримінального судочинства / Ю. В. Луценко // Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності : тези доповідей та повідомлень наук.-практ. конференції (м. Київ, 3 квітня 2009 р.). – К. : Атіка, 2009. – С. 640–644.
146. Лянго Л. Н. Проблемы прекращения уголовного дела в связи с примирением с потерпевшим: дис. … канд.. юрид. наук : 12.00.09 / Лянго Лариса Николаевна. – Волгоград, 2000. – 219 с.
147. Малеин Н. С. О моральном вреде / Н. С. Малеин // Государство и право. – 1993. – № 3. – С. 32–39.
148. Маляренко В. Т. Відновлювальне правосуддя : можливості запровадження в Україні / В. Т. Маляренко, І. А. Войтюк // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 8 (34). – С. 34–63.
149. Маляренко В. Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів : монографія / В. Т. Маляренко. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 512 с.
150. Маляренко В. Т. Про закриття кримінальної справи (окремі аспекти) / В. Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 3. – С. 56–62.
151. Малько А. В. Поощрение как правовое средство / А. В. Малько // Правоведение. – 1996. – № 3. – С. 26–36.
152. Манаев Ю. В. Взаимосвязь законности и обоснованности процессуальных решений следователя / Манаев Ю. В. – Волгоград, 1977. – 86 с.
153. Масленникова Л. Н. Процессуальное значение результатов проверочных действий в доказывании по уголовному делу : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза ; оперативно-розыскная деятельность» / Л. Н. Масленникова ; Акад. МВД СССР. – М., 1990. – 19 с.
154. Матюшенко Р. І. Виконання процесуального рішення про закриття кримінальної справи : дис. ... канд. юрид.