ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННИМ ПОСЯГАННЯМ НА РОСЛИННИЙ СВІТ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДОНЕЦЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ)

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Іванова Наталія Григоріївна

УДК 343.9:343.77(477)

ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННИМ ПОСЯГАННЯМ
НА РОСЛИННИЙ СВІТ
(ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДОНЕЦЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ)

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Василевич Віталій Вацлавович,
кандидат юридичних наук, доцент

Київ – 2011

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА РОСЛИННИЙ СВІТ 122
1.1. Аналіз стану рослинного світу Донецького регіону України 122
1.2. Кримінально-правова характеристика злочинів, що посягають на рослинний світ 244
Висновки до розділу 1 633
РОЗДІЛ 2 КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА РОСЛИННИЙ СВІТ 68
2.1. Кримінологічна характеристика злочинів, що посягають на рослинний світ, та осіб, які їх вчиняють 68
2.1.1 Поняття, стан, структура й тенденції злочинності у сфері охорони рослинного світу України…………………………….……………….68
2.1.2 Кримінологічна характеристика злочинів, що посягають на рослинний світ Донецького регіону України……………………………....97
2.2. Детермінанти злочинності у сфері охорони рослинного світу 1133
Висновки до розділу 2 12424
РОЗДІЛ 3 ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА РОСЛИННИЙ СВІТ 12727
3.1. Загальносоціальні заходи запобігання злочинам, що посягають на рослинний світ 12727
3.2. Спеціально-кримінологічні заходи запобігання злочинам, що посягають на рослинний світ 14747
3.3 Основні напрями запобіжної діяльності органів внутрішніх справ у сфері охорони рослинного світу 17676
Висновки до розділу 3 18686
ВИСНОВКИ 192
ДОДАТКИ 19201
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...23535
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ДІТ
ДСА Департамент інформаційних технологій
Державна судова адміністрація
ДСМД Державна служба моніторингу довкілля
КК Кримінальний кодекс
КПК Кримінально-процесуальний кодекс
КУпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення
ЛК Лісовий кодекс
МВС Міністерство внутрішніх справ
Мінекоресурсів Міністерство екології та природних ресурсів
Мінприроди Міністерство охорони навколишнього природного середовища
МНС Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
ОВС Органи внутрішніх справ
ПЗФ Природно-заповідний фонд

ВСТУП
Актуальність теми. Сучасний екологічний стан об’єктів рослинного світу зумовлений як рівнем та інтенсивністю антропогенного впливу, так і зростаючим техногенним навантаженням, що порушує природну стійкість і функції флори, що формують середовище. Саме тому сьогодні важливо усвідомлювати нерозривний зв’язок природи й суспільства, що має взаємний характер. Історія людства свідчить як про сприятливий вплив діяльності людей на довкілля, у тому числі й рослинний світ, так і про згубні її наслідки.
Особливого значення ця проблема набула у другій половині XX ст. – початку XXІ ст. Науково-технічний прогрес істотно розширив масштаби й можливості людства у сфері природокористування, негативні наслідки цієї діяльності вийшли з-під контролю. Одним з таких наслідків є втрата видової різноманітності флори, скорочення площ, зайнятих лісами, їх деградація. На планеті знищено 40,1 % екосистем, переважно внаслідок вирублення лісів.
Небезпечність таких наслідків значною мірою визначається важливістю, соціальною (екологічною, економічною та науково-культурною) цінністю рослинного світу, що є одним з компонентів навколишнього природного середовища, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об’єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів, будівельних матеріалів та інших матеріальних цінностей.
Зазначена ситуація суттєвим чином зумовлена поширеністю та масштабністю злочинних посягань на рослинний світ. Так, за офіційними статистичними відомостями, протягом 1998–2010 рр. в Україні зареєстровано 8419 фактів злочинних посягань на рослинний світ, зокрема 316 – за ст. 245 КК України «Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу», 8076 – за ст. 246 КК України «Незаконна порубка лісу», 27 – за ст. 247 КК України «Порушення законодавства про захист рослин» .
За таких умов зростає роль кримінологічних досліджень, предметом яких є проблеми протидії екологічної злочинності та забезпечення регіональних програм запобігання окремих видів злочинів проти довкілля передусім у кризових районах і, зокрема, у Донецькому регіоні в межах Донецької та Луганської областей, у яких зосереджено значну частину виробничих потужностей (для Донецької області – найвищий, для Луганської – значний), що негативно впливають на якість довкілля та рослинного світу як його складової частини, створюють небезпеку для людини та іншої живої природи.
Сьогодні посягання на рослинний світ набули масового характеру, спричинюючи суспільству та державі значну екологічну й економічну шкоду. Особливо відчутною в таких регіонах, як Донецький, лісистість якого (частка вкритих лісовою рослинністю земель у загальній площі території регіону) є суттєво нижчою, ніж в інших регіонах України. Так, якщо середній показник лісистості для України становить 15,7 %, то для Донецької області він становить 7,7 %; а для Луганської області – 11,5 %. Більше половини площі лісових масивів регіону мають штучне походження, що впливає на їх стійкість на уразливість.
Наведене свідчить про необхідність урахування регіональної специфіки при плануванні та реалізації запобіжних заходів у сфері охорони рослинного світу, що потребує належного наукового та методичного забезпечення.
У правовій літературі різним аспектам, що стосуються проблем протидії злочинам проти довкілля, у тому числі й на рослинний світ, приділялась увага у роботах таких науковців, як Г.І. Балюк, Ю.Д. Блувштейн, С.В. Бобровник, М.М. Бринчук, В.В. Василевич, П.А. Воробей, С.Б. Гавриш, А.П. Гетьман, С.Г. Грицкевич, В.К. Грищук, О.М. Джужа, А.І. Долгова О.Л. Дубовик, Е.М. Жевлаков, А.П. Закалюк, О.В. Зражевський, О.О. Кваша, В.К. Колпаков, О.М. Костенко, М.В. Костицький, І.П. Лановенко Н.А. Лопашенко, С.Я. Лихова, В.К. Матвійчук, П.І. Мельник, В.О. Навроцький, В.І. Осадчий, В.В. Петров, А.М. Плешаков, П.Ф. Повєліцина, А.В. Савченко, В.І. Шакун, Ю.С. Шемшученко, П.Л. Фріс, Н.М. Ярмиш, та ін. Правові аспекти регіональної екологічної політики досліджував О.С. Заржицький. Кримінологічні проблеми запобігання на регіональному рівні екологічній злочинності в Україні, у тому числі й злочинам, що посягають на рослинний світ, висвітлено Г.С. Поліщуком.
Однак, незважаючи на численні дослідження, потребують аналізу сучасний стан злочинності у сфері охорони рослинного світу як в Україні загалом, так і на регіональному рівні зокрема. Зазначені обставини й зумовили актуальність та вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки (затверджена Законом України від 21 вересня 2002 р.); Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації» на 2002–2011 роки» (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. № 14); Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року» (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 р. № 1001); Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2011 р. № 1911); Пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 роки (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 29 липня 2010 р. № 347), а також щорічних планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ. Тему зареєстровано Координаційним бюро Національної академії правових наук України (реєстр. № 637, 2008 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення на основі законодавства, наукових джерел результатів узагальнення правоохоронної практики науково обґрунтованих правових та організаційних засад запобігання злочинним посяганням на рослинний світ.
Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:
– з’ясувати кількісні та якісні характеристики злочинів, що посягають на рослинний світ України та Донецького регіону;
– вивчити основні питання кримінально-правової охорони рослинного світу України;
– виявити чинники, що зумовлюють особливості правового забезпечення реалізації регіональної політики у сфері охорони рослинного світу;
– визначити кримінологічно значимі ознаки особи, яка вчинює злочини цієї категорії, на регіональному рівні;
– виявити й систематизувати фактори, що зумовлюють злочинні посягання на рослинний світ Донецького регіону;
– вивчити та оцінити стан запобіжної діяльності ОВС у сфері охорони рослинного світу Донецького регіону;
– розробити систему загальносоціальних та спеціально-кримінологічних заходів, спрямованих на удосконалення запобіжної діяльності у сфері охорони рослинного світу Донецького регіону.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають з приводу вчинення злочинів проти довкілля.
Предмет дослідження – запобігання злочинним посяганням на рослинний світ (за матеріалами Донецького регіону України).
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить діалектичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ в їх суперечностях, розвитку та змінах, що дає можливість об’єктивно оцінити рівень й ефективність запобігання злочинним посяганням на рослинний світ.
За допомогою логіко-семантичного методу визначено поняття і терміни, зокрема поняття злочинів, що посягають на рослинний світ (розділ 1); порівняльно-правовий метод застосовано для вивчення зарубіжного досвіду кримінально-правової охорони рослинного світу та запобіжної діяльності у цій сфері (підрозділи 1.2, 3.1, 3.2); історико-правовий метод використано при дослідженні історичних етапів розвитку кримінального законодавства України у сфері охорони рослинного світу (підрозділ 1.2); документальний метод та статистичний аналіз надали можливість оцінити основні статистичні показники, стан і тенденції злочинів, що посягають на рослинний світ, та запобіжну діяльність у цій сфері (підрозділи 2.1, 3.2, 3.2); метод соціологічного опитування використано для з’ясування ефективності природоохоронної діяльності судових і правоохоронних органів, екологічних громадських рухів, визначення детермінант злочинів, що посягають на рослинний світ (підрозділи 2.1, 2.2, 3.2). Методи класифікації, групування застосовано при характеристиці видів злочинів цієї категорії та їх детермінант (підрозділи 1.2, 2.1) і заходів запобігання їм (підрозділи 3.1, 3.2).
Емпіричну базу дослідження становлять вивчення та аналіз 217 кримінальних справ за ст. 245–247 КК України, результати анкетування 206 працівників прокуратури, ОВС, органів лісового господарства, Міністерства екології та природних ресурсів, суддів, а також статистичні дані за 1998–2010 рр. Державного комітету статистики України, Державної судової адміністрації України, Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури України, Департаменту інформаційних технологій МВС України, Міністерства екології та природних ресурсів, аналітичні матеріали про стан злочинності на території держави.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших комплексних монографічних досліджень, яке присвячене питанням запобігання злочинам, що посягають на рослинний світ, на рівні Донецького регіону України. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, зокрема:
вперше:
– проведено кримінологічне вивчення стану злочинності у сфері охорони рослинного світу в Україні на прикладі Донецького регіону, у якому розкриваються особливості негативних тенденцій її кількісних та якісних характеристик;
– визначено основні природно-географічні та антропогенні чинники, що зумовлюють регіональну специфіку злочинності у сфері охорони рослинного світу Донецького регіону України;
– доведено необхідність внесення змін до чинної редакції кримінально-правових норм, що встановлюють відповідальність за посягання на рослинний світ, зокрема, запропоновано доповнити ст. 245–247 КК України кваліфікованими складами злочинів;
– наведено поняття «регіонально зорієнтоване запобігання злочинам», під яким розуміється комплекс взаємопов’язаних заходів, що спрямовані на недопущення вчинення злочинних посягань на рослинний світ шляхом обмеження, нейтралізації та усунення дії детермінант таких злочинів та являють собою реалізацію державних пріоритетів щодо охорони рослинного світу на регіональному рівні й, водночас, створення сприятливих умов для реалізації місцевих інтересів у цій сфері силами регіонів за допомогою методів, що враховують соціально-економічну та природно-географічну специфіку територій;
удосконалено:
– наукові підходи щодо визначення у ст. 246 КК України істотної шкоди, завданої незаконною порубкою лісу на основі спеціальної такси, якщо розмір матеріальних збитків у сто та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
– теоретичні положення щодо системи суб’єктів спеціально-кримінологічного запобігання злочинам, що посягають на рослинний світ, на основі яких пропонується створення у Донецькому регіоні підрозділів державних адміністрацій з питань охорони навколишнього природного середовища й раціонального використання природних ресурсів з функціями координації запобіжної діяльності у сфері охорони довкілля, у тому числі й злочинним посяганням на рослинний світ;
– теоретико-прикладні засади планування запобіжної діяльності у сфері охорони рослинного світу на регіональному рівні, розроблено проект цільової регіональної програми профілактики екологічних правопорушень та злочинів на період 2011–2015 рр. у Донецькому регіоні;
– кримінологічну характеристику злочинності у сфері охорони рослинного світу, зокрема її рівень, структуру, динаміку, географію, елементи кримінологічної характеристики особи злочинця, який вчиняє злочини цієї категорії, регіональні показники щодо кількості виявлених злочинів цієї категорії;
дістало подальший розвиток:
– наукові погляди про необхідність організаційних змін у структурі органів управління лісовим господарством, а саме розмежування контрольної та господарської функцій таких органів;
– теоретичні положення щодо доцільності звуження меж кримінально-правової охорони рослинного світу шляхом встановлення кримінальної відповідальності лише за найбільш небезпечні посягання цієї категорії.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дослідження впроваджено як рекомендації у:
– законотворчій діяльності – сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до кримінального законодавства (акт впровадження Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України від 23 липня 2010 р.);
– практичній діяльності – для вдосконалення правозастосовної діяльності щодо запобігання органами внутрішніх справ злочинним посяганням на рослинний світ (акт впровадження Маріупольського МУ ГУ МВС України в Донецькій області від 26 листопада 2010 р.);
– навчальному процесі – при розробленні текстів лекцій і навчально-методичних матеріалів з проведення семінарів та практичних занять з тем курсу «Кримінологія», «Профілактика злочинів» (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 23 березня 2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації оприлюднено автором у виступах на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Органи кримінальної юстиції в системі протидії екологічній злочинності» (м. Херсон, 2009); «Захист прав і свобод людини і громадянина в Україні» (м. Бровари, 2010 р.); «Теорія і практика сучасного права» (м. Херсон, 2010 р.); «Захист прав і свобод людини і громадянина в Україні» (м. Бровари, 2011 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дослідження, що сформульовані в дисертації, відображено у восьми наукових публікаціях, серед яких чотири статті – у наукових фахових виданнях з юридичних наук, а чотири – у збірниках тез наукових доповідей, оприлюднених на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Необхідність ефективної запобіжної діяльності у сфері охорони рослинного світу вимагає проведення наукових досліджень, що ґрунтуються на об’єктивній емпіричній та аналітичній основі, вивченні чинного законодавства України і практики його реалізації.
З урахуванням зазначених вимог досліджено стан злочинів, що посягають на рослинний світ в Україні та її Донецькому регіоні, визначено їх найбільш суттєві детермінанти, досліджено запобіжну діяльність у цій сфері та запропоновано шляхи її удосконалення, зокрема:
1. Визначено основні природно-географічні та антропогенні чинники, що зумовлюють регіональну специфіку злочинності у сфері охорони рослинного світу Донецької та Луганської областей, а саме: низький рівень лісистості в регіоні; недостатня частка земель, що перебувають під об’єктами ПЗФ та іншого природоохоронного призначення; штучне походження переважної частини площі лісових масивів регіону; високий рівень урбанізації регіону; значно більша, порівняно із середньоукраїнськими показниками, кількість зелених насаджень у населених пунктах; невирішеність проблеми захисту рослинного світу та лісових екосистем від пошкодження лісовими пожежами; значний рівень сільськогосподарського освоєння та розораності земель; погіршення загального фізіологічного стану об’єктів рослинного світу внаслідок високого рівня забруднення атмосферного повітря, вод і ґрунтів промисловими викидами, радіонуклідами, важкими металами, пестицидами, збудниками інфекційних хвороб та ін.; максимальна для України концентрація потенційно небезпечних для довкілля та рослинного світу виробничих потужностей, що зумовлює високий рівень екологічної небезпеки в регіоні.
2. Сформульовано систему злочинів, які посягають на рослинний світ, що дало можливість конкретизувати й окреслити межі дисертаційного дослідження. До норм, що встановлюють відповідальність за вчинення таких посягань, належать ст. 245 КК України «Знищення або пошкодження обʼєктів рослинного світу», ст. 246 КК України «Незаконна порубка лісу», ст. 247 КК України «Порушення законодавства про захист рослин» та ст. 249 КК України «Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом» у частині незаконного зайняття водним добувним промислом водних рослин і водоростей, що використовуються для виготовлення продуктів харчування, добрив, медичних препаратів і які підлягають спеціальному правовому захисту.
3. На основі аналізу застосування ст. 245 КК України показано наявність певних проблем при відмежуванні кримінально-караного діяння (у разі знищення або пошкодження лісу вогнем) від аналогічного адміністративного правопорушення (ст. 77 КУпАП «Порушення вимог пожежної безпеки в лісах»). Саме тому диспозицію ч. 2 ст. 77 КУпАП доцільно сформулювати таким чином: «Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення або поширення лісової пожежі».
4. Запропоновано викласти диспозицію ст. 245 КК України в такій редакції:
1. Знищення або пошкодження лісу, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць або інших таких насаджень на значній площі внаслідок необережного поводження з вогнем, –
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, а також умисне знищення або пошкодження лісу, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць або інших таких насаджень, вчинене шляхом підпалу чи іншим загальнонебезпечним способом, шляхом забруднення стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, промисловими і комунально-побутовими викидами, відходами і покидьками, що спричиняє його усихання чи захворювання на значній площі, –
5. Питання про криміналізацію посягань на штучні екосистеми не достатньою мірою врегульовано у КК України. Зважаючи на пріоритет екологічних функцій штучно створених природних об’єктів (екосистем) та з метою включення таких об’єктів до сфери кримінально-правової охорони довкілля, запропоновано доповнити диспозицію ст. 246 КК України словами «а також дерев та чагарників, що не входять до лісового фонду». Для підвищення ефективності протидії груповим посяганням зазначеної категорії запропоновано доповнити диспозицію ст. 246 КК України кваліфікованим складом злочину в частині 2, передбачивши в ній відповідальність за вчинення незаконної порубки лісу за попередньою змовою групою осіб. Запропоновано примітку до ст. 246 КК України такого змісту: «Істотною у статтях 246, 249 КК визнається шкода, якщо розмір матеріальних збитків, які заподіяні внаслідок вчинення злочину та які визначаються на основі спеціальної такси, у сто та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян».
6. З метою врахування природних особливостей лісодефіцитних регіонів, у яких екологічні втрати внаслідок вчинення правопорушень у сфері охорони лісових ресурсів є суттєво більшими, ніж вчинені в інших регіонах, запропоновано доповнити додаток 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» від 23 липня 2008 р. № 665 приміткою, у якій би передбачалась індексація розміру шкоди з урахуванням природних особливостей лісодефіцитних (у тому числі й Донецького) регіонів.
7. Запропоновано розмежувати склади злочину порушення законодавства про захист рослин, що вчиняється умисно та з необережності. Обґрунтовано необхідність криміналізації порушення правил, що встановлені для боротьби з хворобами та шкідниками рослин, стосовно об’єктів рослинного світу, які підлягають особливій охороні, а також видів рослин, які занесено до Червоної книги України, та рослинних угруповань, що занесено до Зеленої книги України.
8. Внесено пропозицію викласти диспозицію ст. 247 КК України «Порушення законодавства про захист рослин» у такій редакції:
1. Порушення правил, установлених для боротьби із шкідниками і хворобами рослин, та інших вимог законодавства про захист рослин, що вчинене через необережність та спричинило тяжкі наслідки, –
2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені умисно, або такі, що призвели до знищення об’єктів рослинного світу в заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду або занесених до Червоної або Зеленої книг України або інших особливо охоронюваних об’єктів рослинного світу, –.
9. Проаналізовано стан злочинності у сфері охорони рослинного світу та визначено його кількісно-якісні показники: питома вага злочинів, що посягають на рослинний світ, у загальній структурі злочинності за останні 13 років є стабільно незначною (0,1–0,3 %); динаміка злочинності у сфері охорони рослинного світу характеризується двома періодами: перший – 1998–2002 рр.; другий – 2003–2010 рр., та свідчить про поступове збільшення кількості виявлених злочинів до максимальних значень у 2003 р. (1136 злочинів) та подальшого зниження абсолютних показників; характерною ознакою незаконної порубки лісу є її груповий характер, що можна пояснити особливостями вчинення посягань, які часто потребують узгоджених колективних дій співучасників.
10. Доведено, що деформації і нерозвиненість екологічної свідомості у взаємодії з об’єктивними детермінуючими чинниками створюють підґрунтя кримінальної поведінки у сфері охорони рослинного світу. Вагомими детермінуючими чинниками злочинності у сфері охорони рослинного світу є: зниження рівня життя громадян, що супроводжується безробіттям, невиплатою зарплатні, позбавленням соціальних пільг; наслідки неконтрольованого розвитку ринкової економіки, комерціалізація всіх аспектів суспільного життя; недоліками правозастосовної діяльності контролюючих і правоохоронних органів – насамперед їх корумпованістю; чинники організаційно-управлінського характеру; значний попит на незаконно добуту деревину; доступність знаряддя вчинення злочину; недоліки екологічного законодавства, а також кримінально-правових та адміністративно-правових норм, що встановлюють відповідальність за такі посягання, і природно-географічними умовами.
11. Сформульовано визначення регіонально зорієнтованого запобігання злочинам, що посягають на рослинний світ, як комплексу взаємопов’язаних заходів, що спрямовані на недопущення вчинення злочинних посягань на рослинний світ шляхом обмеження, нейтралізації та усунення дії детермінант таких злочинів, та являють собою реалізацію державних пріоритетів щодо охорони рослинного світу на регіональному рівні і, створення сприятливих умов для реалізації місцевих інтересів у цій сфері силами регіонів за допомогою методів, що враховують соціально-економічну та природно-географічну специфіку територій.
12. Запропоновано створення в Донецькому регіоні регіональних програм та систем моніторингу рослинного світу (у рамках систем моніторингу довкілля). Координаційними органами, що повинні опікуватися реалізацією таких програм, на думку автора, мають бути Донецька та Луганська облдержадміністрації. Можливий також варіант створення єдиної Донецької регіональної міжвідомчої комісії з питань моніторингу, завданням якої мало б бути забезпечення ефективного функціонування регіональних програм та систем моніторингу довкілля, інформаційна взаємодія територіальних органів суб’єктів ДСМД при здійсненні режимних спостережень за станом довкілля і під час виникнення надзвичайних ситуацій, вирішення проблемних питань проведення моніторингу довкілля взагалі та рослинного світу зокрема.
13. Пріоритетне значення в загальносоціальному запобіганні злочинам, що посягають на рослинний світ, має постійне вдосконалення еколого-правової свідомості як на суспільному, так і на індивідуальному рівні. У зв’язку з масштабністю таких заходів, значною кількістю суб’єктів, які мали б їх реалізовувати, необхідністю узгодження їх дій, актуальним є питання забезпечення комплексного характеру такої діяльності, зокрема, шляхом застосування та реалізації програмно-цільових завдань.
14. Дослідження автором чинного законодавства та законопроектів у сфері охорони рослинного світу, зокрема, особливостей конструювання санкцій адміністративно-та кримінально-правових норм, що встановлюють відповідальність за посягання цієї категорії, дало змогу дійти висновку щодо певної нелогічності та непослідовності у визначенні санкцій зазначених норм. Обґрунтовано твердження, що штраф у санкціях адміністративно-правових норм не має перевищувати мінімальний розмір штрафу як виду кримінального покарання (тридцять неоподатковуваних мінімальних доходів громадян). З метою розв’язання цієї проблеми автором пропонується підвищення мінімального розміру штрафів за вчинення злочинів із внесенням відповідних змін до ч. 2 ст. 53 КК України.
15. Судимість за злочинами цієї категорії майже повністю представлена незаконною порубкою лісу (ст. 246 КК України) – 2663 осіб. Кількість осіб, засуджених за знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245 КК України) та порушення законодавства про захист рослин (ст. 247 КК України), є незначною: протягом 1998–2009 рр. за ст. 245 КК України усього засуджено 22 особи, за ст. 247 КК України – 2 особи.
16. Особливістю правозастосовної практики у сфері охорони рослинного світу є надзвичайно великий розмір співвідношення між кількістю зареєстрованих злочинів та кількістю засуджених осіб. Стосовно знищення або пошкодження лісових масивів такий показник становить 10,5, а стосовно порушення законодавства про захист рослин – 13,5. Співвідношення між кількістю зареєстрованих злочинів за ст. 246 КК України «Незаконна порубка лісу» становить 2,8, що пояснюється очевидним характером та відносною нескладністю проведення досудового розслідування за цією категорією справ.
17. Аналіз судової статистичної звітності дозволив установити структуру видів покарань за цією категорією справ: покарання, пов’язані з ізоляцією від суспільства, призначаються лише 4,3 % засудженим. Основну частку у структурі видів покарань за цією категорією справ становлять штраф – 53,6 % та звільнення від покарання з випробуванням – 39,2 %.
18. Обґрунтовано твердження, що звуження меж кримінально-правової охорони рослинного світу шляхом встановлення кримінальної відповідальності лише за найбільш небезпечні посягання мало б сприяти досягненню мети його охорони. Автором запропоновано керувати процесами часткової декриміналізації незаконної порубки лісу без змін у диспозиції ст. 246 КК: при необхідності межі криміналізації можуть переглядатись шляхом внесення відповідних змін у примітку до ст. 246 КК.
19. Визначено систему суб’єктів запобігання злочинам, що посягають на рослинний світ. До спеціальних суб’єктів запобігання належать: Державний комітет лісового господарства України, Мінекоресурсів, Головна державна інспекція захисту рослин, МНС України, МВС України та їх структурні підрозділи, органи прокуратури (у тому числі й природоохоронні прокуратури).
20. З метою послаблення детермінуючого впливу організаційно-управлінських чинників, зокрема корупції та чисельних фальсифікацій з боку службових осіб Державного комітету лісового господарства України при здійсненні ними своїх функціональних обов’язків, запропоновано організаційні зміни у структурі органів управління лісовим господарством, а саме розмежування контрольної та господарської функції таких органів, передавши контрольні повноваження державної лісової охорони окремій інспекційній службі, що функціонувала б поза межами підпорядкованості адміністрації лісгоспів та державних лісогосподарських об’єднань і входила б до структури Міністерства екології і природних ресурсів України.
21. Обґрунтовано доцільність створення в Донецькому регіоні підрозділів державних адміністрацій з питань охорони навколишнього природного середовища й раціонального використання природних ресурсів. Запропоновано покласти на них функції координації запобіжної діяльності у сфері охорони довкілля, у тому числі й злочинним посяганням на рослинний світ, що дасть змогу вирішити такі завдання: визначити цілі спільних узгоджених дій суб’єктів запобіжної діяльності у сфері охорони рослинного світу; з’ясувати роль кожного з таких суб’єктів запобігання; розробити стратегію та узгодити її з тактикою запобіжної діяльності; здійснити комплексну оцінку стану рослинного світу та природоохоронної діяльності в Донецькому регіоні; виявити недоліки правозастосовної діяльності й тенденцій ускладнення криміногенної обстановки у цій сфері; визначити на основі стратегії основні напрями запобіжної діяльності; розробити та спланувати спільні узгоджені заходи запобіжної спрямованості; визначити суть і зміст окремих форм узгодженої діяльності та безпосередньо їх застосувати; здійснити контроль за перебігом виконання спільних запобіжних заходів; оцінити результати узгодженої діяльності та досягнення поставленої мети.
22. Аналіз запобіжної діяльності ОВС у сфері охорони рослинного світу дав змогу дійти висновку про недостатній рівень ефективності такої діяльності, що зумовлено відсутністю як законодавчого забезпечення, так і системного й цілеспрямованого підходу в організації такої діяльності.
23. З метою удосконалення запобігання ОВС посягань цієї категорії (у тому числі й на регіональному рівні) запропоновано: створення в регіоні органів місцевої міліції, у структурі яких слід передбачити спеціалізовані підрозділи природоохоронної міліції. Головним функціональним призначенням таких підрозділів мали б бути запобіжна діяльність у сфері охорони навколишнього природного середовища (у тому числі й рослинного світу), виявлення фізичних, юридичних та посадових осіб, винних у їх вчиненні, забезпечення безпеки діяльності державних природоохоронних та санітарно-епідеміологічних органів, захисту їх працівників під час виконання ними своїх службових обов’язків; створення відомчої міліції з охорони об’єктів рослинного світу, для чого доцільно спільно із Мінекоресурсів та Державним агентством лісових ресурсів України визначити перелік об’єктів рослинного світу, що підлягають охороні силами відомчої міліції, і розробити структуру та штати підрозділів відомчої міліції з охорони об’єктів рослинного світу й законодавчо закріпити їх правовий статус.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Воронков Н. А. Экология общая, социальная, прикладная : [учебник для студ. высш. учеб. заведений] / Воронков Н. А. – М. : Агар, 1999. – 424 с.
2. Барбашова Н. Екологічна безпека промислово розвиненого регіону: правовий аспект / Барбашова Н. – Донецьк, 2002. – 227 с.
3. Пістун М. Д. Основи теорії суспільної географії : навч. посіб. / Пістун М. Д. – К. : Вища шк., 1996. – 231 с.
4. Шилов В. Три подхода к понятию «регион» / В. Шилов // Регион проблемы и перспективы развития. – 1997. – № 4. – С. 50–52.
5. Білик П. Поняття та правова сутність управлінської категорії «регіон» / П. Білик // Право України. – 2001. –№ 11. – С. 32–35.
6. Поповкін В. Н. Регіонально-цілісний підхід в економіці / Поповкін В. Н. – К. : Наук. думка, 1997. – 210 с.
7. Пістун М. Д. Регіональна політика в Україні: суспільно-географічний аспект / Пістун М. Д., Мезенцев К. В., Тьорло В. О. – К. : ВПЦ «Київський ун-т», 2004. – 130 с.
8. Симоненко В. К. Украинское Причерноморье: потенциальные возможности и перспективы развития / Симоненко В. К. – К. : Вища шк., 1996. – 242 с.
9. Трансформація структури господарства України: регіональний аспект ; за ред. Г. Балабанова, В. Нагірної, О. Нижник. – К. : Міленіум, 2003. – 404 с.
10. Статистичний щорічник України за 2009 рік. Державний комітет статистики України. – К. : Державне підприємство «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. – 566 с.
11. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2006 році. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. – К., 2007. – 549 с.
12. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Донецькій області в 2007 році. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області. – Донецьк, 2008. – 111 с.
13. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Луганській області в 2007 році. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області. – Луганськ, 2008. – 245 с.
14. Кримінальне право України : Загальна частина : [підруч.] / [відп. ред. Я. Ю. Кондратьєв, наук. ред. В. А. Клименко, М. І. Мельник]. – К. : Правові джерела, 2002. – 432 с.
15. Кримінальне право України: Загальна частина ; під ред. П. С. Матишевського, П. П. Андрушка, С. Д. Шапченко. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 506 с.
16. Уголовное право Украины. Общая и Особенная части : [учебник] / [отв. ред. Е. Л. Стрельцов]. – Х. : ООО «Одиссей», 2006. – 720 с.
17. Таций В. Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве / Таций В. Я. – Харьков : Выща шк., 1988. – 198 с.
18. Кримінальне право України: Загальна частина : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / [М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін] ; за ред. професорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. – Х. : Юрінком Інтер – Право, 2002. – 416 с.
19. Сучасне кримінальне право України : курс лекцій / Савченко А. В., Кузнєцов В. В., Штанько О. Ф. – К. : Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2005. – 640 с.
20. Российское уголовное право ; под ред. проф. А. И. Рарога. – М., 2001. –
Т. 1. Общая часть. – М., 2001. – 600 с.
21. Коржанский Н. И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны / Коржанский Н. И. – М. : Акад. МВД СССР, 1980. – 248 с.
22. Тацій В. Я. Обʼєкт і предмет злочину в кримінальному праві України : навч. посіб. / Тацій В. Я. – X. : Укр ЮА, 1994. – 76 с.
23. Іванова Н. Г. Кримінально-правове запобігання злочинним посяганням на рослинний світ / Н. Г. Іванова // Вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2009. – № 27.
24. Уголовный кодекс Украинской ССР : утв. Законом Украинской ССР от 28 дек. 1960 г. // Ведомости Верховного Совета Украинской ССР. – 1961. − № 2. – Ст. 14.
25. Поліщук Г. С. Кримінально-правова характеристика злочинів проти довкілля / Г. С. Поліщук // Право України. – 2003. – № 3. – С. 80–84.
26. Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля : Постанова Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10 груд. 2004 р.
27. Поліщук Г. С. Екологічні злочини / Г. С. Поліщук // Міжнародна поліцейська енциклопедія : в 10 т. – К. : Атіка, 2008. –. –
Т. 4. – К., 2008. – 1100 с.
28. Про рослинний світ : Закон України від 9 квіт. 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 22–23. – Ст. 198.
29. Білявський Г. О. Основи екології : підруч. / Білявський Г. О., Фурдуй Р. С., Костіков І. Ю. – [2-ге вид.]. – К. : Либідь, 2005. – 408 с.
30. Зражевський О. В. Кримінально-правова характеристика порушення законодавства про захист рослин : дис. канд. юрид. наук : 12.00.08 / Зражевський О. В. – К., 2009. – 221 с.
31. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Закон України від 7 груд. 1984 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
32. Кримінальне право України. Теоретичний курс та практикум : посіб. для підгот. до держ. іспитів / [В. В. Кузнєцов, А. В. Савченко, В. С. Плугатир] ; за заг. ред. В. Я. Горбачевського. – К. : Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2005. – 344 с.
33. Хавронюк М. І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації : дис. доктора юрид. наук : 12.00.08 / Хавронюк Микола Іванович. – К., 2007. – 562 с.
34. Морозов В. Экологический терроризм: понятие, сущность, квалификация / В. Морозов, В. Пушкарев // Уголовное право. – 2007. – № 2. – С. 122–124.
35. Сасов О. В. Кримінально-правова охорона лісу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.08. «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. В. Сасов. –К., 2002. – 18 с.
36. Фріс П. Л. Кримінально-правова політика Української держави: теоретичні, історичні та правові проблеми : [монографія] / Фріс П. Л. – К. : Атіка, 2005. – 332 c.
37. Злочинність в Україні : стат. зб.  К. : Держ. ком. статистики України, 2011.
38. Лісовий кодекс України : Закон України від 21 січ. 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 17. – Ст. 99.
39. Шершун С. М. Еколого-правове регулювання лісокористування в Україні : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. юрид. наук : 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право» / С. М. Шершун– К., 2005. – 20 с.
40. Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України від 23 лип. 2010 р. № 04-19/14−1657.
41. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – 3-тє вид., переробл. та доповн. – К. : Атіка, 2004. – 1056 с.
42. Петров В. В. Правовая охрана природы в СССР : учебник / Петров В. В. – М. : Юрид. лит., 1984. – 384 с.
43. Короткова А. П. Ответственность за преступления, посягающие на растительный мир (флору): Законодательная регламентация, проблемы квалификации) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Короткова Анна Павловна. – Н.Новгород, 2007. – 224 с.
44. Словарь-справочник по экологии / Сытник К. М., Брайон А. В., Городецкий А. В., Брайон А. П.. – К. : Наук. думка, 1994. – 220 с.
45. Костицький В. В. Екологія перехідного періоду: право, держава, економіка (Економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в Україні) / Костицький В. В. – К. : ІЗП і ПЗ, 2003. – 772 с.
46. Гавриш С. Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні : проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства / Гавриш С. Б. – К. : Книга, 2002. – 634 с.
47. Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства від 13 квіт. 2009 р. № 4341 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
.].
48. Завгородня В. М. Майнова відповідальність за порушення лісового законодавства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природо ресурсне право» / В. М. Завгородня. – К., 2004. – 20 с.
49. Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу : Постанова Кабінету Міністрів України від 23 лип. 2008 р. № 665 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=665-2008-%EF.
50. Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству : Постанова Кабінету Міністрів України від 5 груд. 1996 р. № 1464 // Зібрання постанов Уряду України. – 1996. – № 20. – Ст. 577.
51. Жевлаков Э. Н. Общие вопросы квалификации преступлений в области охраны окружающей среды / Жевлаков Э. Н. – М., 1986 – 84 с.
52. Навроцький В. О. Злочини проти природи : лекції для студ. юрид. фак-ту. – Львів : Львів. держ. ун-т ім. Івана Франка, 1997. – 56 с.
53. Кримінальний кодекс України: наук.-практ. комент. / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін. ; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 1196 с.
54. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України : у 2 ч. / під заг. ред. М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. – К. : ФОРУМ, 2001. – 942 с.
55. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України : за станом законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 груд. 2001 р./ за ред. С. С. Яценка. – К. : А.С.К., 2002. – 936 с.
56. Про захист рослин : Закон України від 14 жовт. 1998 р. № 180-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №50. – 51. – Ст. 310.
57. Про пестициди та агрохімікати : Закон України від 2 берез. 1995 р. № 86/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 14. – Ст. 91.
58. Про карантин рослин : Закон України від 30 черв. 1993 р. № 3348-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 34. – Ст. 352.
59. Экологические преступления : квалификация и методика расследования / [С.Б. Гавриш, В.Г. Грузкова и др.]. – Х., 1994. – 225 с.
60. Про Червону книгу України : Закон України від 7 лют. 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 30. – Ст .201
61. Положення про Зелену книгу України : затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серп. 2002 р. № 1286 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 36. – Ст. 1692.]
62. Григор’єва Т. В. Правове регулювання використання й охорони водних живих ресурсів : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.06 / Григор’єва Т. В. –Х. : Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, 2005. – 188 с.
63. Вассер С. П. Водоросли : справочник / [Вассер С. П., Кондратьева Н. В., Масюк Н. П. и др.]. – К. : Наук. думка,1989.
64. Про затвердження такс для обчислення розміру стягнення шкоди внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об’єктів водного промислу : Постанова Кабінету Міністрів України від 19 січ. 1998 р. № 32 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 3.
65. Правила промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України : наказ Державного комітету рибного господарства України від 18 берез. 1999 р. № 33 //Офіційний вісник України. – 1999. – № 21. – Ст. 982.
66. Поліщук Г. С. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинам проти довкілля (за матеріалами Причорноморського регіону України) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец.12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право». – К. : КНУВС, 2006. – 20 с.
67. Зелинский А. Ф. Криминология : учеб. пособие / Зелинский А. Ф. – Харьков : Рубикон, 2000. – 240 с.
68. Кримінологія. Особлива частина : навч. посіб. / за ред. І. М. Даньшина. – Х. : Право, 1999. – 232 с.
69. Філософський енциклопедичний словник. – К. : Абрис, 2002. – 742 с.
70. Криминология : учебник / под ред. В. Н. Кудрявцева и В. Е. Эминова. – 3-е изд., перераб. и доп.. – М. : Юристъ, 2004 – 734 с.
71. Лукьянов И. Ф. Сущность категории «Свойство: значение для исследования проблемы отражения» / Лукьянов И. Ф. – М. : Мысль, 1982. – 143 с.
72. Дюркгейм Э. Самоубийство. Социологический этюд / Дюркгейм Э. – СПб. : Изд. Карбаеникова Н.П., 1912. – 541 с.
73. Сасов О. В. Кримінально-правова охорона лісу : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.06 / Сасов Олександр Володимирович. – К., 2002. – 212 с.
74. Поліщук Г. С. Територіальні відмінності екологічної злочинності в Україні / Г. С. Поліщук // Матеріали науково-практичної конференції Академії муніципального управління, 4–5 квіт. 2008 р. – К., 2008. – С. 265–269.
75. Методика кримінологічного аналізу злочинності в Україні / за заг. ред. О. М. Джужі. – К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2006. – 190 с.
76. Методика анализа преступности : метод. пособие / А. И. Долгова, С. В. Тюрин, В. А. Серебрякова и др.. – М. : ВИПП, 1986. – 118 с.
77. Корнякова Т. Проблемні питання на окремих напрямах наглядової діяльності / Т. Корнякова // Вісник прокуратури. – 2007. – № 2(68) – лют.
78. Ліс рубають – чиновники летять // Моменти № (18)2.
79. Аналітична довідка відділу боротьби зі злочинами в агропромисловому комплексі та захисту продовольчої безпеки ДДСБЕЗ МВС України «Основні показники, що характеризують криміногенну ситуацію та результати оперативно-службової діяльності з протидії правопорушенням у лісовій галузі за 12 місяців 2009 року».
80. Поліщук Г. С. Щодо кримінологічної характеристики організованої екологічної злочинності / Г. С. Поліщук // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2008. – № 18. – С. 219–228.
81. Дубовик О. Л. Причины экологических преступлений / О. Л. Дубовик, А. Э. Жалинский ; отв. ред. О. С. Колбасов. – М. : АН СССР, Ин-т государства и права, 1998. – 238 с.
82. Жевлаков Э. Н. Экологические правонарушения и ответственность / Жевлаков Э. Н. – М. : ЗАО Бизнес-школа Интел-Синтез, 1997. – 80 с .
83. Дубовик О. Л. Коррупция в сфере лицензирования природопользования и регистрации воздействий на окружающую среду // Альманах «Организованная преступность, терроризм и коррупция». – 2003. – № 1 [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://www.satcor.ru/anthology/2003/01/an_dubovik.html.
84. Зубкова В. Проблемы применения законодательства о незаконной порубке лесных насаждений по УК РФ / В. Зубкова, Н. Соколов // Уголовное право. – 2007. – № 2. – С. 50–54.
85. Курс кримінології. Загальна частина : [підруч.] / [О. М. Джужа, П. П. Михайленко, О. Г Кулик. та ін.] ; за заг. ред. О. М. Джужі. – К. : Юрінком-Інтер, 2001. – 352 с.
86. Голіна В. В. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми боротьби з бандитизмом: соціально-правове і кримінологічне дослідження : монографія / Голіна В. В. – Х. : Регіон-інформ, 2004. – 212 с.
87. Ярмыш Н.Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (филосовско-правовой анализ): Монография. – Харьков: «Право». 2003 – 512 с.
88. Криминология : учебник для вузов / под ред. проф. В. Н. Бурлакова, проф., акад. В. П. Сальникова. – СПб. : Санкт-Петербург. акад. МВД России, 1998. – 576 с.
89. Соколов Д. И. К понятию преступности и ее состояния / Д. И. Соколов // Становление и развитие советского уголовного законодательства : материалы межвуз. конф., посвященной 50-летию первого советского Уголовного кодекса. – Волгоград, 1973. – 240 с.
90. Даньшин І. М. Усталені форми злочинності : кримінологічний нарис / Даньшин. І. М. – Х. : АНТП, 2002. – 110 с.
91. Фролова О. Г. Злочинність і система кримінальних покарань (соціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення за допомогою логіко-математичних методів) : [навч. посіб. ] / Фролова О. Г. –– К. : «АртЕк», 1997. – 208 с.
92. Акутаев Р. М. Криминологический анализ латентной преступности : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.08 «Криминология; исправительно-трудовое право» / Р. М. Акутаев. − СПб., 1999. – 41 с.
93. Бахмудов З. Б. Проблемы латентной экологической преступности (по материалам Республики Дагестан) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / З. Б. Бахмудов. – Махачкала, 2006. – 26 с.
94. Оболенцев В. Ф. Актуальнi проблеми латентної злочинностi : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / В. Ф. Оболенцев. – Х., 2001. – 20 с.
95. Шиханов В. Н. Проблемы обеспечения объективности результатов криминологических исследований / В. Н. Шиханов // Право и государство. – 2006. – № 10. – С. 133–141.]
96. Вирок по справі № 1-53 / Архів Олександрівського районного суду Донецької області.
97. Про стан законності й практики прокурорського нагляду за дотриманням вимог лісового законодавства: Узагальнення за 2000 рік // Поточний архів прокуратури Донецької області. – 2001 р.
98. Вирок по справі № 1-38-2004 / Архів Краснолиманського міського суду Донецької області.
99. Аскин Я. Ф. К вопросу о категориях детерминизма / Я. Ф. Аскин // Современный детерминизм и наука : сб. cт. : в 2 т. – Новосибирск : Наука, Сиб. отд-ние, 1975. – Т. 1. – 1975. – C. 31–34
100. Парнюк М. А. Принцип детерминизма в системе материалистической диалектики / Парнюк М. А. – К. : Наук. думка, 1972. – 310 с.
101. Кузнецова Н. Ф. Проблемы криминологической детерминации / Кузнецова Н. Ф. – М., 1984. – 200 с.
102. Кудрявцев В. Н. Генезис преступления. Опыт криминологического моделирования / Кудрявцев В. Н. – М. : ФОРУМ-ИНФРА-М, 1998. – 215 с.
103. Дубовик О. Л. Причины экологических преступлений / О. Л. Дубовик, А. Э. Жалинский. – М., 1988. – 240 с.
104. Поліщук Г. С. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинам проти довкілля (за матеріалами Причорноморського регіону України) : дис. канд. юрид. наук : 12.00.08 / Поліщук Геннадій Сергійович. – К., 2006. – 206 с.
105. Лавыгина И. В. Причинный комплекс экологической преступности / И. В. Лавыгина // Криминологический журнал ОГУЭП. – 2007. − № 3−4. – С. 23−29.
106. Вирок по справі № 1-193-06 / Архів Краснолиманського міського суду Донецької області.
107. Кустова Н. Лесные угодья могут быть привлекательны для инвесторов / Н. Кустова // Гривна. – 2010. − 15 – 22 июля. – С. 19.
108. Польовський А. М. Еколого-економічні засади удосконалення національної лісової політики. «Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища» / Польовський А. М. – Львів, 2008. – 20 с.
109. Страсбург, 1990 р. та Хельсінкі, 1993 р.) [Міністерські конференції по захисту лісів Європи (Ліси Європи) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article;jsessionid=6B0B49798CE73BF756A81A8C6A0C8F98?art_id=72200&cat_id=36103.
110. Вирок у справі № 1-68/08 / Архів Решетилівській районний суд Полтавської області
111. Вирок по справі № 1-327/2010 р. / Архів Сумського районного суду Сумської області.
112. Притягнуто до відповідальності лісничого // Гривна. – 2010. − № 27(808). – 15 – 22 июля. – С. 11
113. Черненко М. Збереження лісів – наша турбота / М. Черненко // Вісник прокуратури. – 2003. – № 8.
114. Постанова по справі № 3 – 1353/09 / Архів Томаківського районного суду Дніпропетровської області.
115. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика : у 3 кн. / А. П. Закалюк. − К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2007. – Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. − 424 с.
116. Блувштейн Ю. Д. Профилактика преступлений / Блувштейн Ю. Д., Зырин М. И., Романов В. В. – Минск, 1986. – 270 с.
117. Клюєв О. М. Проблеми взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. М. Клюєв. – Х., 2010. –33 с.
118. Долішній М. І. Наукові здобутки регіоналістики, її проблеми і перспективи розвитку / М. І. Долішній // Соціально-економічні дослідження в перехідний період: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України : зб. наук. пр. / НАН України, Інститут регіональних досліджень / [відп. ред. М. І. Долішній]. – Львів, 2002.
119. Поповкін В. А. Репонально-цілісний підхід в економіці / Поповкін В. А. – К. : Наук. думка, 1993.
120. Угода щодо регіонального розвитку Донецької області між Кабінетом Міністрів України та Донецькою обласною радою від 15 верес. 2007 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
.
121. Голіна В. В. Запобігання злочинності : проблеми оптимізації соціальної активності / В. Голіна // Вісник Академії правових наук. – Х., 2006. – № 3. – С. 206–214.
122. Литвак О. М. Державний вплив на злочинність: Кримінологічно-правове дослідження / Литвак О. М. – К., 2000. – 280 с.
123. Звирбуль В. К. Теоретические основы предупреждения преступности / Звирбуль В. К., Клочков В. В., Миньковский В. М. – М., 1997. – 229 с.
124. Збірник статистичної інформації про роботу прокурора за 12 місяців 2009 року по Україні (у розрізі областей ) – К. : Відділ статистичної інформації та аналітичної роботи Генеральної прокуратури України, 2009. – 672 с.
125. Сахаров А. Б. О личности преступника и причинах преступности в СССР / Сахаров А. Б. – М. : Госюриздат, 1961. – 279 с.
126. Криминология : учебник для юрид. вузов / под. общ. ред. д-ра юрид. наук, проф. А. И. Долговой. – М., 1997. – 266 с.
127. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2007 році. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. – К., 2008. – 393 с.
128. Лісорозведення та лісовідновлення [Електронний ресурс]. – Режим доступу :