ЗАСТОСУВАННЯ КОМПРОМІСІВ ПРИ ВИРІШЕННІ КОНФЛІКТІВ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ПАРИЗЬКИЙ ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 343.12.3

ЗАСТОСУВАННЯ КОМПРОМІСІВ ПРИ ВИРІШЕННІ КОНФЛІКТІВ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

12.00.09 — кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Удалова Лариса Давидівна
доктор юридичних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки України

Київ — 2011
ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПРОМІСІВ
ДЛЯ ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ 10
1.1. Поняття та сутність компромісів в кримінальному судочинстві 10
1.2. Класифікація компромісів у кримінальному судочинстві 27
1.3. Передумови та критерії допустимості використання компромісів під час вирішення конфліктних ситуацій у кримінальному судочинстві 56
Висновки до 1 розділу 67
РОЗДІЛ 2 КОМПРОМІСНІ ПРОЦЕДУРИ ПІД ЧАС ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ НА ДОСУДОВОМУ РОЗСЛІДУВАННІ 71
2.1. Компромісні процедури досудового провадження, що передбачені кримінально-процесуальним законодавством 71
2.2. Алгоритми досягнення компромісу під час досудового розслідування 112
Висновки до 2 розділу 156
ВИСНОВКИ 159
ДОДАТКИ 164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 177

ВСТУП

Актуальність теми. Конфлікт суспільства, держави, окремої особи, з однієї сторони, і злочинця — з іншої, тривалий час вирішувався переважно за допомогою каральних заходів, спрямованих на боротьбу зі злочинністю. Однак лише посилення репресивних заходів впливу на осіб, які вчиняють суспільно небезпечні діяння, не дозволяє повною мірою забезпечити якісну боротьбу зі злочинністю.
Усвідомлення обмеженості та неефективності використання лише «силових» способів боротьби зі злочинністю призводить до необхідності розробки нових методів. Це завдання знайшло своє відображення і в Концепції реформування кримінальної юстиції України, що затверджена Указом Президента України від 08.04.2008 р. № 311, якою визнано, що існуюча система кримінальної юстиції не повною мірою відповідає новим суспільним відносинам, що склалися в Україні, і не забезпечує належного стану правопорядку, ефективного захисту осіб, суспільства та держави від небезпечних посягань на соціальні цінності, права і законні інтереси. Серед завдань реформування кримінальної юстиції України Концепцією встановлено гуманізацію кримінального законодавства, розвиток інституту пробації та розширення застосування відновних процедур і примирення.
Визначена актуальність пошуку нових підходів у розкритті і розслідуванні злочинів, викритті винних у їх вчиненні обумовлює необхідність наукового опрацювання такого прийому, як компроміс, при якому сторони обвинувачення і захисту готові вирішити конфлікт, що виник внаслідок вчинення злочину, шляхом взаємних поступок. Безумовно, що використання цього прийому має відбуватись поряд з традиційними засобами впливу на особу винного (заходи кримінально-процесуального примусу, покарання), а також у окремих обумовлених спеціальними підставами випадках.
Необхідність розвитку компромісного способу вирішення конфліктів у кримінальному судочинстві і, зокрема, під час досудового розслідування, обумовлена низкою причин. По-перше, ефективність цього способу у розкритті та розслідуванні злочинів, вчинених організованими групами і злочинними організаціями; по-друге, можливість використання компромісного врегулювання конфліктів для гуманізації кримінально-правових відносин; по-третє, сучасними тенденціями розвитку кримінального судочинства, зокрема, принципу змагальності, посилення механізму рівноваги сторін обвинувачення та захисту.
Проблеми використання компромісного способу вирішення конфліктів сьогодні в Україні досліджуються в галузі конфліктології (М.Ф. Будіянський, В.М. Іванов, Л.О. Кіржнер, В.М. Крівцова, Н.П. Свиридюк, Є.Б. Тихомирова), теорії права (С.В. Бобровник, М.М. Новікова), конституційного (Ю.Г. Барабаш, Г.М. Волянська, М.В. Оніщук, М.В. Савчин, А.А. Єзеров) та кримінального права (О.О. Дудоров, Ж.В. Мандриченко, В.О. Навроцький, С.М. Туркота, Г.О. Усатий, А.М. Ященко). Конфліктність кримінального судочинства і компромісні процедури в його межах розглядались у роботах О.Я. Баєва, В.К. Весельського, В.І. Галагана, А.В. Іщенка, Н.С. Карпова, В.Є. Коновалової, В.С. Кузьмічова, Є.О. Курти, В.Г. Лукашевича, Є.Д. Лук’янчикова, В.В. Назарова, О.А. Парфило, М.А. Погорецького, В.М. Тертишника, Л.Д. Удалової, В.Я. Чорного, В.Ю. Шепітька.
Водночас, актуальність компромісного вирішення конфліктів досудового розслідування в умовах розвитку суспільних відносин і удосконалення механізму їх кримінально-процесуального регулювання обумовлює необхідність поглиблення теоретичних знань і удосконалення практичних навичок їх застосування.
Наведені проблеми та необхідність їх дослідження з формулюванням науково-обґрунтованих пропозицій щодо ефективного їх вирішення й втілення в життя свідчать про актуальність теми дисертаційної роботи, що і обумовило її вибір.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось відповідно до Стратегії національної безпеки України (затв. Указом Президента України від 12.02.2007 р. №105/2007), Комплексної програми профілактики злочинності на 2007–2009 рр. (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. №1767), Концепції реформування кримінальної юстиції України (затв. Указом Президента України від 08.04.2008 р. № 311/2008), тематиці Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 роки (затв. наказом МВС України від 29.07.2010 р. №347). Тема роботи включена до планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2009–2011 рр. та затверджена відділенням кримінально-правових наук АПрН України (п.667, 2009 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є вдосконалення теорії кримінального процесу з питань застосування компромісів при вирішенні конфліктів під час досудового провадження, вироблення на цій основі пропозицій щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства, а також тактичних рекомендацій щодо проведення слідчих дій.
Для досягнення зазначеної мети передбачається вирішення таких завдань:
– визначити поняття компромісу та виділити його характерні риси, як одного зі способів вирішення конфліктів кримінального судочинства;
– сформулювати основні критерії допустимого застосування компромісів на стадії досудового розслідування;
– з’ясувати передумови використання компромісів для вирішення конфліктів у досудовому провадженні;
– розкрити компромісні процедури досудового провадження, що передбачені кримінально-процесуальним законодавством, виділити проблеми їх застосування, сформулювати та обґрунтувати пропозиції щодо їх подолання;
– розробити алгоритми досягнення компромісу під час досудового розслідування.
Об’єкт дослідження — кримінально-процесуальні відносини, що виникають, розвиваються і припиняються в сфері застосування компромісного способу вирішення конфліктів під час досудового розслідування.
Предмет дослідження — застосування компромісів при вирішенні конфліктів під час досудового провадження.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять положення діалектики про співвідношення загального, окремого та особливого, про взаємозв’язок і взаємообумовленість соціальних процесів. Для досягнення поставленої мети, з урахуванням об’єкта та предмета дослідження, у роботі були використані загальнонаукові і спеціальні методи. Діалектичний метод як загальний метод наукового пізнання та історичний метод дозволили розглянути усі питання теми в динаміці, виявити їх взаємозв’язок і взаємообумовленість, дослідити правову природу і ознаки компромісу, історичні етапи його зародження та розвитку (п.п. 1.1, 2.1). Метод системного аналізу, а також системно-структурний та формально-логічний методи дали можливість з’ясувати сутність компромісів у кримінальному судочинстві, їх класифікацію, визначити передумови та критерії допустимості їх використання під час вирішення конфліктів у досудових стадіях кримінального процесу, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених щодо розглядуваних питань (розділ 1). За допомогою формально-юридичного методу досліджувалися правові норми Конституції України, чинного КПК України та його проектів, інших законів України, з’ясовувалися зміст і значення використаних у них понять, обґрунтовувалися висновки і пропозиції щодо їх зміни та доповнення (п.п. 1.1–2.2). Метод порівняльного правознавства було покладено в основу аналізу та співставлення національного та іноземного кримінально-процесуального законодавства в частині питань, що розглядаються (п.п. 2.1). Структурно-функціональний метод сприяв аналізу повноважень органу дізнання, слідчого, прокурора щодо застосування компромісних процедур для вирішення конфліктів під час досудового провадження, формулюванню алгоритмів досягнення компромісу (п.п. 2.1, 2.2). За допомогою соціологічного методу (анкетування) було з’ясовано позиції і думки юристів практиків (дізнавачів, слідчих) щодо сучасного стану правового регулювання і проблемних питань правозастосування у сфері застосування компромісів при вирішенні конфліктів під час досудового провадження, а статистичний метод дозволив їх узагальнити поряд з результатами вивчення матеріалів кримінальних справ.
Обґрунтованість і достовірність сформульованих у дисертації наукових положень, висновків і рекомендацій визначається і забезпечується емпіричною базою дослідження, яку становлять дані, отримані в результаті вивчення 128 кримінальних справ, що перебували у провадженні судів м. Києва і Київської області протягом 2008–2010 рр.; аналітичні і статистичні матеріали Верховного Суду України (2008–2010 роки); дані опитування 218 дізнавачів і слідчих системи МВС України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ця робота є одним із перших в Україні комплексних досліджень теоретичних і практичних питань застосування компромісів при вирішенні конфліктів під час досудового провадження. У дослідженні сформульовано ряд нових положень і висновків, що мають істотне значення для теорії кримінального процесу та юридичної практики. До найбільш суттєвих із них слід віднести такі:
вперше:
– визначені критерії допустимості застосування компромісів під час вирішення конфліктних ситуацій у кримінальному судочинстві, насамперед, законності і етичності, які представляють собою єдину систему оцінки можливості застосування цього способу вирішення конфліктів;
– класифіковані криміналістичні прийоми укладання компромісу під час досудового розслідування, а саме за законодавчою урегульованістю поступок, що надаються зі сторони органів досудового розслідування;
– розроблено алгоритм компромісного тактичного прийому, що забезпечує підвищення активності застосування компромісних процедур у вигляді примирення з потерпілим і дійового каяття;
– запропоновано низку змін і доповнень до норм чинного КПК України;
удосконалено:
– поняття та наукові уявлення про сутність компромісу в кримінальному судочинстві;
– класифікацію компромісів у кримінальному судочинстві;
– визначення місця та ролі компромісу на досудовому розслідуванні для вирішення завдань кримінального судочинства;
дістало подальшого розвитку:
– дослідження історії розвитку компромісу в кримінальному судочинстві загалом і на досудовому розслідуванні, зокрема;
– положення про зміст і порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим та у зв’язку з дійовим каяттям;
– пропозиція щодо можливостей використання компромісної процедури примирення обвинуваченого з потерпілим не тільки у разі повного відшкодування шкоди, завданої злочином, а й часткового її відшкодування у розстрочку, а також за рахунок третіх осіб;
– пропозиція щодо встановлення обов’язку органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або суду своєчасно роз’яснювати особі право на досягнення компромісу і звільнення від відповідальності або пом’якшення покарання в разі вчинення, визначеного в законі, комплексу дій позитивної поведінки;
– пропозиція про те, що під час досудового розслідування допустиме укладання лише того компромісу, який не суперечить встановленим принципам судочинства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані і аргументовані у дисертації теоретичні положення, висновки і пропозиції використовуються: як рекомендації у практичній діяльності з розслідування злочинів (акт Головного слідчого управління МВС України №13/11-15275 від 10.12.2010 р.); у законотворчій діяльності — при внесенні змін і доповнень до чинного КПК України, а також при доопрацюванні проекту нового КПК України, при прийнятті відомчих нормативних актів з відповідних процесуальних питань (лист до Комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності №50ВР від 10.12.2010 р.); у навчальному процесі — при написанні окремих розділів (глав) підручників і навчальних посібників з курсу «Кримінальний процес», «Криміналістика» при підготовці лекцій і проведенні занять за відповідними темами (акт впровадження НАВС від 15.12.2010 р., акт впровадження Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка від 14.12.2010 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідалися автором і були обговорені на науково-практичній конференції «Імперативи розвитку юридичної та безпекової науки» (м. Київ, 2010 р.), круглому столі «Проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства України на сучасному етапі» (м. Київ, 2011 р.).
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано шість наукових публікацій, з них, три статті в наукових фахових виданнях України, а також три тези доповідей на науково-практичних конференціях та круглому столі.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження дозволило сформулювати такі висновки:
Проведений аналіз виникнення та розвитку норм, які регулюють укладання компромісу на стадії досудового розслідування, дає можливість зазначити, що існування та активне застосування компромісу є об’єктивною необхідністю, яка спрямована на вирішення завдань кримінального судочинства. Подальший розвиток компромісу на стадії досудового розслідування представляє собою цікавий та перспективний напрямок наукової та законотворчої діяльності.
Застосування компромісу на стадії досудового розслідування розглядається стосовно до періодів його законодавчого закріплення. Відокремлено чотири історичні етапи застосування компромісу, кожний з яких характеризує особливості розвитку законодавства і практики його застосування в цій частині:
 початковий (перший) етап розвитку кримінального судочинства — з давніх часів до початку XIX ст. (до відокремлення, відповідно до зводів законів Російської Імперії 1832 р., з кримінального судочинства стадії досудового слідства), компромісні рішення застосовувались як альтернативна форма погашення вини, зокрема з метою обмеження кровної помсти. Найчастіше поступки з боку особи, котра вчинила злочин, полягали у добровільному відшкодуванні збитків та виплаті штрафу. Компромісні рішення, що приймалися на цьому етапі, є по суті прототипом сучасних форм кримінально-процесуального та кримінально-правового компромісів у вигляді закриття кримінальних справ у зв’язку з примиренням сторін та дійовим каяттям;
 другий етап (30-ті роки ХІХ ст. — середина ХХ ст.) пов’язаний з відокремленням досудового слідства як самостійної стадії кримінального процесу. Цей етап характеризувався тим, що поруч із кримінально-правовими та кримінально-процесуальними компромісами було законодавчо закріплено компроміси, пов’язані з проведенням окремих слідчих дій (обшук, допит тощо) та застосуванням заходів процесуального примусу (обрання запобіжного заходу);
 третій етап починається наприкінці 50-х — початку 60-х років ХХ ст., коли законодавчого закріплення набув порядок укладання компромісу на досудовому слідстві. У цей час значно більше уваги, порівняно з минулим періодом, приділялося можливості застосування компромісу при вирішенні питання про застосування примусових заходів, а також під час провадження окремих слідчих дій
 четвертий етап — пов’язується із прийняттям нового Кримінального кодексу України 2001 року та внесенням відповідних змін до Кримінально-процесуального законодавства України, завдяки яким розширюється коло можливостей для прийняття компромісних рішень на досудовому слідстві. На цьому етапі виникла потреба у розробці криміналістичних прийомів укладання компромісу.
Компроміс під час досудового розслідування визначається як угода між учасниками досудового розслідування (а саме, між слідчим (особою, яка провадить дізнання) та потерпілими, підозрюваними, обвинуваченими, свідками) на підставі взаємних поступок, укладання якої відбувається у порядку, врегульованому нормами кримінального і кримінально-процесуального законодавства, морально-етичними правилами, із використанням криміналістичних прийомів з метою вирішення завдань кримінального судочинства.
Визначено, що відмова від застосування системи взаємних поступок під час розслідування злочинів може призвести до виникнення на досудовому слідстві безвихідних ситуацій при збиранні доказової інформації.
Місце і роль компромісу на стадії досудового розслідування визначено на підставі його відповідності завданням кримінального судочинства (охорона прав та законних інтересів осіб, які беруть у ньому участь, та забезпечення швидкого й повного розкриття злочинів, викриття винних у їх вчиненні) та його основних принципів (рівність всіх учасників досудового слідства, повага до гідності особи, невтручання в її особисте та сімейне життя, а також право на свободу та особисту недоторканність, недоторканність житла).
Запропоновано класифікацію компромісів на стадії досудового розслідування:
1. Кримінально-правові компроміси:
 кримінально-правові компроміси, передбачені нормами, що встановлюють загальний порядок їх укладання;
 кримінально-правові компроміси, передбачені нормами, що встановлюють спеціальний порядок їх укладання;
2. Кримінально-процесуальні компроміси:
 пов’язані з відмовою у порушенні або закриттям кримінальної справи;
 засновані на повній або частковій відмові від застосування процесуального примусу;
3. Криміналістичні компроміси:
 передбачені кримінально-процесуальним законодавством;
 компроміси, порядок укладання яких безпосередньо не встановлюється кримінально-процесуальним законодавством;
4. Морально-етичні компроміси.
Класичний, незалежний від будь-якої конкретної процедури вирішення конфлікту компроміс має таку структуру: суб’єкти конфлікту, взаємні поступки цих суб’єктів, прийнятний обома сторонами результат.
Звільнення від кримінальної відповідальності — це передбачена законом відмова держави не лише від публічного судового осуду вчиненого суспільно небезпечного діяння та особи, яка його вчинила, а і від можливих передбачених кримінальним законом обмежень особис¬того, майнового чи іншого характеру. Отже, при звільненні від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням з потерпілим, дійовим каяттям відбувається санкціонована державою відмова від засудження особи, вчиненого нею суспільно небезпечного діяння, застосування щодо цієї особи кримінально-правових заходів примусового характеру.
Закриття кримінальної справи і звільнення від кримінальної відповідальності в порядку ст. 46 КК України і ст. 8 КПК України повинні допускатися в тому випадку, коли завдані збитки або заподіяна шкода ще реально не усунені, але сторони кримінально-правового конфлікту уклали угоду про примирення, де погодили порядок усунення такої шкоди, заподіяної суспільно небезпечним діянням. Відтак, уявляється доцільним у тексті закону передбачити можливість відстрочки або розстрочки відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди на певний строк.
Примирення обвинуваченого з потерпілим передбачає подвійний компроміс: перший компроміс — поступки суб’єкта сторони обвинувачення — потерпілого, що полягають у зверненні з заявою про відсутність претензій і бажання закриття кримінальної справи у відповідь на поступки суб’єкта сторони захисту (обвинуваченого, підсудного), змістом яких є відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди, а також вжиття інших необхідних заходів, спрямованих на примирення з потерпілим; другий компроміс — поступки другого суб’єкта сторони обвинувачення (слідчого, прокурора), що полягають у направленні справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності в обмін на поступки сторони захисту, що спрямовані на примирення з потерпілим.
Як перспективу розвитку компромісних процедур вирішення конфліктів у кримінальному судочинстві варто розглядати можливість виконання обов’язків сторони захисту третіми особами за правилами, передбаченими ЦК України.
Дійове каяття у вчиненому злочині є поширеною суспільно-корисною поведінкою та полягає у тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялася, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає можливість досягнення компромісу та звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України.
Доцільно передбачити обов’язок органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або суду своєчасно роз’яснювати особі право на досягнення компромісу і звільнення від відповідальності або пом’якшення покарання в разі вчинення, визначеного в законі, комплексу дій позитивної поведінки.
У кримінальному судочинстві, зокрема, під час досудового розслідування, допустиме укладання лише компромісу, який не суперечить встановленим принципам судочинства.
Криміналістичні прийоми компромісу систематизовані за законодавчою урегульованістю поступок, що надаються органами досудового розслідування таким чином:
1) криміналістичні прийоми компромісу, побудовані на можливості надання законодавчо передбачених поступок:
а) прийоми укладання компромісу, пов’язані із закриттям кримінальної справи або звільненням від кримінальної відповідальності;
б) прийоми укладання компромісу, пов’язані з повною або частковою відмовою органів досудового розслідування від застосування заходів процесуального примусу, спрямованих на подолання негативної поведінки учасників досудового розслідування;
в) прийоми компромісу, пов’язані з проведенням слідчих і процесуальних дій;
2) криміналістичні прийоми компромісу, побудовані на можливості надання законодавчо не передбачених поступок.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аленин Ю. П. Процессуальные особенности производства следственных действий / Аленин Ю. П. ; Одесская национальная юридическая академия. — Одесса : Центрально-Украинское изд-во, 2002. — 264 с.
2. Аликперов Х. Д. Актуальные проблемы допустимости компромисса в борьбе с преступностью / Х. Д. Аликперов // Актуальные проблемы прокурорского надзора. — М., 2000. — Вып. № 4 : Компромисс как эффективное средство в борьбе с преступностью : [сб. ст.]. — С. 9—23.
3. Аликперов Х. Д. Компромисс в борьбе с преступностью : [пособ. для прокуроров] / Х. Д. Аликперов, М. А. Зейналов. — М. : Ин-т повышения квалификации руководящих кадров Ген. прокуратуры Рос. Федерации, 1999. — 84 с.
4. Аликперов Х. Д. Освобождение от уголовной ответственности в связи с примирением с потерпевшим / Х. Д. Аликперов // Законность. — 1999. — № 6. — С. 11—13.
5. Аликперов Х. Д. Освобождение от уголовной ответственности в связи с деятельным раскаянием / Х. Д. Аликперов // Законность. — 1999. — № 5. — С. 17—21.
6. Аликперов Х. Д. Освобождение от уголовной ответственности в связи с изминением обстановки / Х. Д. Аликперов // Законность. — 1999. — № 7. — С. 12—14.
7. Аликперов Х. Д. Преступность и компромисс / Аликперов Х. Д. — Баку : Элм, 1992. — 196 с.
8. Аликперов Х. Д. Социальная обусловленность компромисса в концепции уголовно политики / Х. Д. Аликперов // Советское государство и право. — 1991. — №12. — С. 79—86.
9. Аликперов Х. Д. Уголовно-правовые нормы, допускающие компромисс в борьбе с преступностью / Х. Д. Аликперов // Государство и право. — 1992. — № 9. — С. 70—78
10. Аликперов Х. Допустим ли компромисс в борьбе с преступностью / Х. Аликперов, М. Зейналов, К. Курбанова // Уголовное право. — 2001. — № 3. — С. 91—96.
11. Андрусів Г. В. Кримінальне право України. Загальна частина : [посіб. для підгот. до іспитів] / Андрусів Г. В., Бантишев О. Ф., Романюк Б. В. — К. : Паливода А. В., 2002. — 124 с.
12. Анфалова С. Л. Категории причины и следствия / С. Л. Анфалова // Проблемы философии. — К., 1984. — Вып.61. — С. 69—75.
13. Афанасьев В. Г. Социальная информация и управление обществом / Афанасьев В. Г. — М. : Политиздат, 1975. — 408 с.
14. Багаутдинов Ф. Расширение частных начал в уголовном процессе / Ф. Багаутдинов // Российская юстиция. — 2002. — № 2. — С. 32—33.
15. Баглай М. В. Конституционное право Российской Федерации : [учебник для юрид. вузов и фак-тов] / М. В. Баглай, Б. Н. Габричидзе. — М. : Инфра-М, 1996. — 512 с.
16. Баев О. Я. Конфликтные ситуации и предварительное следствие : (Основы предупреждения и разрешения) / Баев О. Я. — Воронеж : Воронеж. ун-т, 1981. — 160 с.
17. Баев О. Я. Конфликтные ситуации на предварительном следствии : (Основы предупреждения и разрешения) / Баев О. Я. — Воронеж : Воронеж. ун-т, 1984. — 132 с.
18. Баев О. Я. Тактика следственных действий : [учеб. пособие] / Баев О. Я. — Воронеж : МОДЭК, 1995. — 224 с.
19. Бакштановский В. И. Принципы морального выбора / Бакштановский В. И. — М. : Знание, 1974. — 64 с.
20. Барак А. Судейское усмотрение / Барак А. ; [пер. с. англ.]. — М. : Норма, 1999. — 364 с.
21. Барков А. В. Уголовный закон и раскрытие преступлений : [монография] / Барков А. В. — Минск : БГУ, 1980. — 112 с.
22. Бартошек М. Римское право : понятия, термины, определения / Бартошек М. — М. : Юрид. лит., 1989. — 448 с.
23. Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності : [монографія] / Баулін Ю. В. — К. : Атіка, 2004. — 296 с.
24. Бахін В. П. Тактика допиту : [навч. посіб.] / В. П. Бахін, В. К. Весельський. — К. : Правник, 1997. — 64 с. — (Серія “Навчально-практичне видання”).
25. Бачинин В. А. Достоевский: метафизика преступления / Бачинин В. А. — СПб. : Санкт-Петерб. ун-т, 2000. — 407 с.
26. Белкин P. C. Криминалистика : учебный словарь-справочник / Белкин Р. С. — М. : Юристъ, 1999. — 268 с.
27. Белкин Р. С. Криминалистика : проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики / Белкин Р. С. — М. : НОРМА, 2001. — 240 с.
28. Белкин Р. С. Криминалистическая энциклопедия / Белкин Р. С. — М. : Мегатрон ХХІ, 2000. — 334 с.
29. Белкин Р.С. Нравственные начала деятельности следователя ОВД : [лекция] / Белкин Р.С. — М., 1999. — 48 с.
30. Белявский А. В. Охрана чести и достоинства личности в СССР / А. В. Белявский, Н. А. Придворов. — М. : Юрид. лит., 1971. — 208 с.
31. Беляев И. Д. Лекции по истории русского законодательства / Беляев И. Д. — М. : МГУ, 1988. — 635 с.
32. Беляков К. И. Совершенствование информационного обеспечения расследования преступления на базе АИЛС : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс и криминалистика ; судебная экспертиза” / Беляков К. И. — К., 1993. — 23 с.
33. Берназ В. Д. Понятие следственной деятельности : криминалистический и психологический аспекты / В. Д. Берназ // Вісник НУВС. — Х., 2003. — № 21, ч.1. — С. 65—72.
34. Біленчук П. Д. Основи криміналістичної тактики : [курс лекцій] / П. Д. Біленчук, А. П. Гель. — Вінниця : Вінницька філія МАУП, 2001. — 116 с.
35. Біленчук П. Д. Процесуальні та криміналістичні проблеми дослідження обвинуваченого (проблеми комплексного вивчення особи обвинувачуваного в стадії попереднього слідства) : [монографія] / Біленчук П. Д. ; М-во внутр. справ України. Нац. акад. внутр. справ України. — К. : Атіка, 1999. — 352 с.
36. Большая Советская Энциклопедия : [в 65 т.] / под общ. ред. О. Ю. Шмидта. — [1-е изд.]. — М. : Сов. энциклопедия, 1926— . —
Т. 33. — 1938. — 959 с.
37. Большой толковый психологический словарь : [в 2 т.] / Ребер Артур ; [пер. с англ.]. — М. : Вече ; А.С.Т., 2000. —
Т.1 : А-О. — 2000. — 592 с.
38. Большой толковый психологический словарь : [в 2 т.] / Ребер Артур ; [пер. с англ.]. — М. : Вече ; А.С.Т., 2000. —
Т.2 : П-Я. — 2000. — 560 с.
39. Бондар Г. Становлення досудового слідства на території сучасної України / Г. Бондар // Право України. — 2002. — № 11. — С. 138—140.
40. Васильев А. Н. Воспроизведение показаний на месте при расследовании преступлений / А. Н. Васильев, С. С. Степичев. — М. : Госюриздат, 1959. — 48 с.
41. Васильев А. Н. Тактика отдельных следственных действий / Васильев А. Н. — М. : Юрид.лит., 1981. — 112 с. — (Библиотечка следователя).
42. Васильев Г. Борьба с организованной преступностью будет успешной, если ее организовать не хуже самой преступности / Г. Васильев // Факты и комментарии. — 1998. — 24 ноября. — С. 7.
43. Васильев Л. М. Усмотрение следователя при расследовании преступлений и его влияние на установление истины по делу / Л. М. Васильев, А. Б. Ярославский ; Кубанский государственный аграрный университет. — Краснодар, 2000. — 128 с.
44. Васильев А. Н. Следственная тактика (общие положения) / А. Н. Васильев // Криминалистика : учебник / [Б. Е. Богданов, А. Н. Васильев, В. Я. Колдин и др.] ; отв. ред. А. Н. Васильев. — М., 1963. — С. 272—279.
45. Васильева Е. Г. Меры уголовно-процессуального принуждения : [монография] / Васильева Е. Г. — Уфа : БашГУ, 2003. — 136 с.
46. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [В. М. Білоноженко та ін. ; уклад. : В. М. Білоноженко та ін.] ; Ін-т укр. мови НАН України, Ін-т мовознав. НАН України, Всеукр. т-во “Просвіта” ім. Т. Шевченка. — К. : Дніпро, 2009. — 1329 с.
47. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. — К. ; Ірпінь : Перун, 2001. — 1427 с.
48. Верещак В. М. Судовий компроміс у кримінальному судочинстві / В. М. Верещак // Вісник Верховного Суду України. — 2000. — №1. — С. 41—43.
49. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди та компенсаційні виплати: нормативні акти, роз’яснення, коментарі / відп. ред. П. І. Шевчук. — К. : Юрінком інтер, 1998. — 928 с.
50. Волобуев А. Ф. Предъявление для опознания по особенностям голоса и речи при расследовании тяжких преступлений / А. Ф. Волобуев, Ю. В. Кутепов // Криміналістика і судова експертиза : міжвід. наук.-метод. зб. — К., 1997. — Вып. 48. — С. 57—64.
51. Володина Л. М. Прекращение уголовних дел вследствии изменения обстановки и в связи с направлением для применения мер общественного воздействия на стадии предварительного расследования : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс ; судоустройство ; прокурорский надзор ; криминалистика” / Л. М. Володина. — Л., 1976. — 18 с.
52. Волосова Н. Ю. Потерпевший в уголовном процессе. Его процессуальное положение : [учеб. пособие] / Волосова Н. Ю. ; под ред. А. П. Гуськовой. — Оренбург : ОГАУ, 1998. — 92 с.
53. Газетдинов Н. И. Деятельность следователя по возмещению материального ущерба / Газетдинов Н. И. — Казань : Казан. ун-т, 1990. — 96 с.
54. Галаган В. И. Использование следователем информации на первоначальном этапе расследования : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Галаган Владимир Иванович. — К., 1992. — 228 с.
55. Гальперин И. М. Как исчислять срок давности привлечения к уголовной ответственности? / И. М. Гальперин // Советская юстиция. — 1966. — № 9. — С. 8—9.
56. Гармаев Ю. П. Адвокат в сделках с правосудием. Критерии и пределы правомерности / Ю. П. Гармаев // Адвокатская практика. — 2003. — № 1. — С. 29—33.
57. Гармаев Ю. П. Сделка с правосудием как общая задача сторон защиты и обвинения / Ю. П. Гармаев // Вестник Восточно-Сибирского института МВД России. — Иркутск, 2003. — № 4. — С. 54—57.
58. Гинзбург А. Я. Опознание в следственной, оперативно-розыскной и экспертной практике : [учеб.-практ. пособие] / Гинзбург А. Я. — М. : Ассоциация работников правоохранительных органов РФ, 1996. — 122 с.
59. Головко Л. В. Альтернативы уголовному преследованию в современном праве / Головко Л. В. — М. : Юридический центр Пресс, 2002. — 544 с.
60. Горский Д. П. Логика : [учеб. пособие для пед. ин-тов] / Горский Д. П.; АН СССР. Ин-т философии. — М. : Учпедгиз, 1963. — 292 с.
61. Гошовський М. І. Потерпілий у кримінальному процесі України / М. І. Гошовський, О. П. Кучинська. — Київ : Юрінком Інтер, 1998. — 192 с.
62. Гранат Н. Л. О моделировании ситуаций, порождающих потребность в даче правдивых показаний / Н. Л. Гранат // Вопросы криминалистической методологии, тактики и методики расследования : сб. ст. — М., 1973. — С. 76—77.
63. Губська О. А. Процесуальні питання звільнення від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Губська Олена Анатоліївна. — К., 2002. — 215 с.
64. Губська О. Відшкодування шкоди потерпілому від злочину під час закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами / О. Губська // Підприємництво, господарство і право. — 2002. — № 2. — С. 93—94.
65. Гулиев В. Е. Социалистическая демократия и личные права / В. Е. Гулиев, Ф. М. Русинский. — М. : Манускрипт, 1996. — 272 с.
66. Гусаков А. Н. Следственная тактика (в вопросах и ответах) : [учеб. пособие] / А. Н. Гусаков, А. А. Фелющенко. — Свердловск : Урал. ун-т, 1991. — 147 с.
67. Давыдов М. П. Принципы советского уголовного процесса / Давыдов М. П. — Свердловск : Свердл. юрид. ин-т, 1957. — 98 с.
68. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского язика : [в 4 т.] / Владимир Иванович Даль. — М. : Гос. Изд-во иностранных и национальных словарей, 1955. —
Т. 4. — 1955. — 683 с.
69. Донцов С. Е. Возмещение вреда по советскому законодательству / С. Е. Донцов, В. В. Глянцев. — М.: Юрид. литер., 1990. — 272 с.
70. Дубинский А. Я. Прекращение уголовного дела в стадии дознания и предварительного следствия : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс ; судоустройство ; прокурорский надзор ; криминалистика” / А. Я. Дубинский. — К., 1971. — 23 с.
71. Егоров В. С. Теоретические вопросы освобождения от уголовной ответственности / Егоров В. С. — М. : Моск. психолого-социальный ин-т, 2002. — 279 с.
72. Елеонский В. А. Поощрительные нормы уголовного права / Елеонский В. А. — Хабаровск : Хабар. ВШ МВД СССР, 1984. — 108 с.
73. Ендольцева А. В. Институт освобождения от уголовной ответственности: проблемы и пути их решения : [монография] / Ендольцева А. В. — М. : ЮНИТИ-ДАНА ; Закон и право, 2004. — 231 с.
74. Житний О. О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям : [монографія] / Житний О. О. — Харків : НУВС, 2004. — 432 с.
75. Журавель В. А. Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування / Журавель В. А. ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х. : Право. 1999. — 303 с.
76. Загальна декларація прав людини : прийнята ООН від 10 груд. 1948 року // Права людини і професійні стандарти для юристів. — Амстердам-Київ, 1996. — С. 6—9.
77. Законодательство об уголовном судопроизводстве Союза ССР и Союзных республик : [в 2 т.]. — М. : Юрид. лит., 1963. —
Т.1. — 1963. — 880 с.
78. Законодательство об уголовном судопроизводстве Союза ССР и Союзных республик : [в 2 т.]. — М. : Юрид. лит., 1963. —
Т.2. — 1963. — 910 с.
79. Збірник методичних рекомендацій з питань розкриття та розслідування злочинів слідчими та оперативними працівниками органів внутрішніх справ України / під ред. заступ. Міністра, засл. юриста України, генерал-полковника міліції П. В. Коляди // Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. — К., 2004. — 444 с.
80. Звечаровский И. Э. Уголовно-правовые нормы, поощрающие посткриминальное поведение личности / Звечаровский И. Э. — Иркутск : Иркут. ун-т, 1991. — 156 с.
81. Зеленецкий В. Принципы доследственного уголовного процесса / В. Зеленецкий // Бізнес-информ. — 1998. — №3. — С. 22—24.
82. Землянська В. В. Відновне правосуддя в кримінальному процесі України : [посіб.] / Землянська В. В. — К. : Захаренко В. О., 2008. — 200 с.
83. Зинатуллин З. З. Уголовно-процессуальное принуждение и его эффективность : Вопросы теории и практики / Зинатуллин З. З. — Казань : Казан. ун-т, 1981. — 136 с.
84. Исмаилов И. А. Преступность и уголовная политика (актуальные проблемы организации борьбы с преступностью) / Исмаилов И. А. ; под ред. и с предисл. Г. М. Миньковского. — Баку : Азернешр, 1990. — 306 с.
85. Івасюк І. Г. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності і від покарання внаслідок змін обстановки : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Івасюк Ігор Георгійович. — К., 2002. — 217 с.
86. Історія держави і права України : підруч. : у 2 ч. / [А. Й. Рогожин, М. М. Страхов, В. Д. Гончаренко та ін.] ; pа ред. А. Й. Рогожина. — К. : Ін Юре, 1996. —
Ч.1. — 1996. — 432 с.
87. Іщенко А. В. Дактилоскопічний облік та проблеми прав і свобод людини / А. В. Іщенко, М. М. Гуренко // Науковий вісник НАВСУ. — К., 2001. — № 5. — С. 49—55.
88. Калиновский К. Б. Уголовное судопроизводство как сфера использования положений конфликтологии / К. Б. Калиновский // Юридическая мысль. — 2002. — № 1. — С. 111—119.
89. Карпов Н. С. Использование передового опыта внутренних дел по раскрытию и расследованию преступлений в целях совершенствования криминалистической тактики и методики : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс и криминалистика ; судебная экспертиза” / Н. С. Карпов. — К., 1989. — 23 с.
90. Келина С. Г. Теоретические вопросы освобождения от уголовной ответственности / Келина С. Г. — М. : Юрид. лит., 1974. — 232 с.
91. Керимов Д. А. Социалистическая демократия и современная идеологическая борьба / Керимов Д. А. — М. : Юрид. лит., 1970. — 255 с.
92. Кипнис Н. М. Допустимость доказательств в уголовном судопроизводстве / Кипнис Н. М. — М. : Юрист, 1995. — 127 с.
93. Клименко Н. И. Криминалистические знания в структуре профессиональной подготовки следователя : [учеб. пособие] / Клименко Н. И. — К. : Вища школа, 1990. — 142 с.
94. Кобликов А. С. Юридическая этика : [учебник для вузов] / Кобликов А. С. — М. : Инфра-М, 1999. — 168 с.
95. Ковалевский М. М. Первобытное право / Ковалевский М. М. — М. : Мамонтов, 1886— . —
Вып. 1. — 1886. — 171 с.
96. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України : [навч. посіб.] / Коваленко Є. Г. — К. : Юрінком Інтер, 2003. — 576 с.
97. Кодекси України : [в 3 кн] / відп. ред. В. Ф. Бойко ; Верховний Суд України. — Офіц. вид. — К. : Юрінком Інтер, 1997. —
Кн. 3 : Кримінальний кодекс України. Кримінально-процесуальний кодекс України. Виправно-трудовий кодекс України. — 1997. — 575 с.
98. Колодій А. М. Принципи права України : [монографія] / Колодій А. М. — К. : Юрінком Інтер, 1998. — 208 с.
99. Комарков B. C. Тактика допроса : [учеб. пособие] / Комарков В. С. — Х. : Харьков. юрид. ин-т, 1975. — 66 с.
100. Комаров С. А. Общая теория государства и права : [курс лекций] / Комаров С. А. — [2-е изд., доп.]. — М. : Манускрипт, 1996. — 312 с.
101. Коновалова В. Е. Обыск : тактика и психология : [учеб. пособие] / В. Е. Коновалова, В. Ю. Шепитько. — Харьков : Гриф, 1997. — 255 с.
102. Конфліктологія : підруч. для студ. вищіх навч. закл. юрид. спец. / [Г. Ю. Васильєв, Л. М. Герасіна, П. П. Осіпова та ін.] ; Нац. юрид. академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х. : Право, 2002. — 256 с.
103. Концепція реформування кримінальної юстиції України : затв. Указом Президента України від 8 квіт. 2008 року № 311 // Офіційний вісник України. — 2008. — № 27. — Ст. 838.
104. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів проти особи та власності / Коржанський М. Й. — К. : Юрінком, 1996. — 143 с.
105. Коробков Г. Д. Освобождение от уголовной ответственности и наказания по советскому уголовному праву : [учеб. пособие] / Коробков Г. Д. — М. : ВЮЗИ, 1981. — 72 с
106. Короткий психологічний словник / за ред. проф. В. І. Войтка. — К. : Вища шк., 1976. — 191 с.
107. Костицький М. В. Информационное обеспечение профилактики преступлений : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Уголовное право и криминология ; исправительно-трудовое право” / М. В. Костицкий. — К., 1993. — 25 с.
108. Криминалистика : [учебник для вузов] / под ред. Р. С. Белкина. — М. : Юрид. лит., 1986. — 554 с.
109. Криминалистика : [учебник для вузов] / под ред. И. Ф. Герасимова, Л. Я. Драпкина. — М. : Высшая школа, 1994. — 421 с.
110. Криминалистика : [учебник для вузов] / Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкин, Ю. Г. Корухов, Е. Р. Россинская ; под ред. засл. деят. науки Российской Федерации, проф. Р. С. Белкина. — М. : НОРМА, 2002. — 990 с.
111. Криминалистика социалистических стран / под ред. В. Я. Колдина. — М. : Юрид. лит., 1986. — 511 с.
112. Криміналістика : [навч. посіб.] / за заг. ред. В. Г. Гончаренко, Є. М. Моісеєв ; Національна академія внутрішніх справ України. — К. : Юрінком Інтер, 2001. — 366 с.
113. Криміналістика : підруч. / [П. Д. Біленчук, В. К. Лисиченко, Н. І. Клименко та ін.] ; за ред. П. Д. Біленчука. — [2 вид., випр. і доп.]. — К. : Атака, 2001. — 544 с.
114. Криміналістика : підруч. для студ. юрид. спец. вищих закл. освіти / [В. М. Глібко, А. Л. Дудніков, В. А. Журавлев та ін.] ; за ред. В. Ю. Шепітька. — К. : Ін Юре, 2001. — 684 с.
115. Кримінальне право України : Загальна частина : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / [М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.] ; за ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — Київ-Харків : Юрінком Інтер - Право, 2002. — 416 с.
116. Кримінальне право України : навч. посіб. / [С. Г. Волкотруб, О. М. Омельчук, В. М. Ярін та ін. ] ; за ред. О. М. Омельчука. — К. : Наукова думка ; Прецедент, 2004. — 297 c.
117. Кримінальний процес України : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / [Ю. М. Грошевий, Т. М. Мірошниченко, Ю. В. Хоматов та ін.] ; за ред. Ю. М. Грошевого та В. М. Хотенця. — Х. : Право, 2000. — 496 с.
118. Кримінально-процесуальний кодекс України : наук.-практ. коментар / за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. Г. Гончаренка. — К. : Форум, 2003. — 938 с.
119. Кримінально-процесуальний кодекс Української РСР : Офіц. текст із змін. на 1 берез. 1958 р. та з додатками постатейно-систематизованих матеріалів. — К. : Держполітвидав УРСР, 1958. — 175 с.
120. Кримінально-процесуальний кодекс Української РСР: із змінами на 15 черв. 1931 року. — Х.-К. : НКЮ УССР, 1931. — 150 с.
121. Кузнецов И. В. Категории причинности и ее познавательное значение / И. В. Кузнецов // Теория познания и современная наука. — М., 1967. — С. 3—9.
122. Кузьмічов В. С. Компроміс на досудовому слідстві (криміналістичний аспект) : [монографія] / В. С. Кузьмічов, Є. О. Курта. — К. : КНТ, 2007. — 134 с.
123. Кузьмічов В. С. Криміналістичний аналіз розслідування злочинів : [монографія] / Кузьмічов В. С. — К. : НАВСУ - Правник, 2000. — 450 с.
124. Куликов Л. А. Понятие детерминизма в марксистко-ленинской философии : [учеб. пособие для вузов] / Куликов Л. А. — М. : Высшая школа, 1973. — 112 с.
125. Курта Є. О. Історичний аналіз розвитку норм, які передбачають компроміс на досудовому слідстві / Є. О. Курта // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. — Запоріжжя, 2004. — № 2. — С. 277—282.
126. Курта Є. О. Класифікація компромісу на досудовому слідстві / Є. О. Курта // Актуальні проблеми кримінального судочинства : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., (Донецьк, 21 лист. 2003 року). — Донецьк, 2004. — С. 43—53.
127. Курта Є. О. Кримінально-правові, кримінально-процесуальні й морально-етичні умови та межі компромісу на досудовому слідстві / Є. О. Курта // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. — Запоріжжя, 2003. — № 2. — С. 74—81.
128. Курта Є. О. Особливості пред’явлення особи для впізнання із застосуванням прийомів компромісу / Є. О. Курта // Теоретичні та практичні проблеми організації досудового слідства : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., (20-21 трав. 2005 року м. Запоріжжя) : [у 2 ч.]. — Запоріжжя, 2005. — Ч.1. — С. 71—74.
129. Курта Є. О. Поняття компромісу на досудовому слідстві / Є. О. Курта // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. — Запоріжжя, 2003. — № 4. — С. 311—318.
130. Курылев С. В. Установление истины в советском правосу¬дии : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук / С. В. Курылев. — М., 1967. — 18 с.
131. Куц В. М. Новий кримінальний кодекс України : яким йому бути / Куц В. М. — Харків : Ксилон, 1999. — 203 с.
132. Куц В. Н. К вопросу о реализации уголовной ответственности / В. Н. Куц // Реформа политико-правовой системы советского общества и укрепление социалистического правопорядка : тезисы выступлений к областной конференции молодых ученных и соискателей, (1-2 июня 1990 г.). — Х., 1990. — С. 70—72.
133. Ленін В. І. Повне зібрання творів / Ленін В. І. ; [пер. з п’ятого рос. вид.]. — К. : Політвидав України, 1969— . —
Т. 39 : Червень - грудень 1919. — 1973. — 562 с.
134. Лесниевски-Костарева Т. А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика / Лесниевски-Костарева Т. А. — [2-е изд., перераб. и доп.]. — М. : НОРМА, 2000. — 400 с.
135. Либус И. А. Охрана прав личности в советском уголовном процессе / Либус И. А. — Ташкент : Узбекистан, 1975. — 136 с.
136. Лукьянчиков Е. Д. Тактические основы расследования преступлений : [учеб. пособие] / Е. Д. Лукьянчиков, В. С. Кузьмичев. — К. : КВШ МВД СССР, 1989. — 48 с.
137. Маковеев Н. И. Компромисс как політико-культурний феномен : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филос. наук : спец. 09.00.08 “Философия науки и техники” / Н. И. Маковеев. — Уральськ, 2000. — 17 с.
138. Максутов И. Х. Осмотр места происшествия / Максутов И. Х. — Л. : ЛГУ, 1965. — 39 с.
139. Маляренко В. Т. Конституційні засади кримінального судочинства / Маляренко В. Т. — К. : Юрінком Інтер, 1999. — 318 с.
140. Маляренко В. Т. Реалізація основних конституційних засад судочинства в кримінально-процесуальному законодавстві України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Маляренко Василь Тимофійович. — Одеса, 1999. — 215 с.
141. Маркс К. Сочинения : [в 30 т.] / К. Маркс, Ф. Энгельс. — [2-е изд.]. — М. : Госполитиздат, 1955— . —
Т. 21. — 1961. — 745 с.
142. Медведєв В. С. Проблеми професійної деформації співробітників органів внутрішніх справ (теоретичні і прикладні аспекти) : [монографія] / Медведєв В. С. — К. : НАВСУ, 1997. — 192 с.
143. Мельников А. А. Правовое положення личности в советском уголовном процессе / Мельников А. А. — М. : Юрид. лит., 1969. — 151 с.
144. Методология изучения состояния законности // Состояние законности в Российской Федерации. — М., 1995. — С. 9—16.
145. Михайленко А. Р. Расследование преступлений : законность и обеспечение прав граждан : [науч.-практ. издание] / Михайленко А. Р. — К.: Юринком Интер, 1999. — 448 с.
146. Михеєнко М. М. Кримінальний процес України : підруч. / Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. — [2-ге вид., перероб. і допов.]. — К. : Либідь, 1999. — 520 с.
147. Михлин А. С. Последствия преступления / Михлин А. С. — М. : Юрид. лит., 1969. — 104 с.
148. Москалькова Т. Н. Этика уголовно-процессуального доказывания (стадия предварительного расследования) / Москалькова Т. Н. — М. : Спарк, 1996. — 125 с.
149. Навроцький В. Кримінально-правова кваліфікація компромісу за законодавством України / В. Навроцький // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. — Львів, 2000. — № 1. — С. 95—98.
150. Надгорний Г. Експерт і спеціаліст : проблема розмежування їх функцій і шляхи їх вирішення / Г. Надгорний, М. Сегай, Б. Ісакович // Право України. — 1998. — №2. — С. 53—57.
151. Наден О. В. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів / Наден О. В. — Х. : Право, 2003. — 224 с.
152. Нажимов В. П. Справедливость наказания — важное условие его эффективности / В. П. Нажимов // Вопросы организации суда и осуществления правосудия. — Калининград, 1983. — С. 3—12.
153. Назаров В. В. Виникнення кримінально-процесуальних конфліктів та способи їх усунення на стадії попереднього розслідування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза” / В. В. Назаров. — К., 2000. — 18 с.
154. Наказ ея императорскаго величества Екатерины Вторыя самодержицы всероссийския, данный Коммиссии о сочинении проекта новаго уложения : с принадлежащими к тому приложениями. — СПб. : При Императорской Академии наук, 1776. — 725 с.
155. Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз : затв. наказом Міністерства юстиції України від 8 жовт. 1998 року №53/5 // Кримінально-процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами / за відп. ред. В. П. Шибіко. — К., 2000. — С. 640—674.
156. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Загальна частина / за ред. М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. — К. : Форум, 2001. — 386 с.
157. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України : за станом законодавства та постанов Пленуму Верховного суду України на 1 січ. 1997 р. / за ред. В. Ф. Бойка, Я. Ю. Кондратьєва, С. С. Яценка. — К. : Юрінком, 1997. — 960 с.
158. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квіт. 2001 року / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. — К. : Каннон, 2001. — 1102 с.
159. Научно-практический комментарий к основам уголовного судопроизводства Союза ССР и Союзных республик / под ред. и с предисл. Министра юстиции РСФСР В. А. Болдырева. — [2-е изд. исправ. и доп.]. — М. : Юрид. лит., 1961. — 367 с.
160. Нескороджена Л. Л. Мирова угода та угода про визнання вини: можливість іх застосування в кримінальному процесі України / Л. Л. Нескороджена // Вісник Верховного Суду України. — 2001. — № 1. — С. 58—60.
161. Николайчик В. М. Уголовный процесс США / Николайчик В. М. — М. : Наука, 1981. — 224 с.
162. Нове у кримінально-процесуальному законодавстві України : навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищих закл. освіти / [Ю. М. Грошевий, Т. М. Мірошниченко та ін.] ; за заг. ред. Ю. М. Грошевого ; Академія правових наук України, Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х. : Право, 2002. — 160 с.
163. Новікова М. М. Юридичний компроміс як фактор оптимізації механізму правового регулювання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теорія і історія держави та права ; історія правових і політичний вчень ” / М. М. Новікова. — Х., 2007. — 19 с.
164. Образцов В. А. Выявление и изобличение преступника / Образцов В. А. — М. : Юристъ, 1997. — 334 с.
165. Одерий А. В. Криминалистика : [учеб. пособие] / А. В. Одерий, М. Г. Щербаковский. — Харьков : НУВС 1998. — 200 c.
166. Ожегов С. И. Словарь русского язика / Ожегов С. И. ; под ред. Н. Ю. Шведовой. — М. : Русский язык, 1978. — 847 с.
167. Остапенко С. І. Види шкоди, завданої потерпілому вчиненням злочину / С. І. Остапенко // Процесуальне та організаційне забезпечення діяльності органів досудового слідства та дізнання в системі МВС України : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., (м. Сімферополь, 17 трав. 2008 року). — Сімферополь, 2008. — С. 71—76.
168. Павлова О. К. Институт деятельного раскаяния по советскому уголовному праву : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Уголовное право и криминология ; исполнительно-трудовое право” / О. К. Павлова. — М., 1986. — 25 с.
169. Павлова О. К. Институт деятельного раскаяния по советскому уголовному праву : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Павлова О. К. — М., 1986. — 208 с.
170. Палтсер А. Р. Освобождение от уголовной ответственности по советскому уголовному праву : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук / А. Р. Палтсер. — Тарту, 1966. — 18 с.
171. Паризький І. В. Компромісні процедури вирішення конфліктів у досудовому провадженні / І. В. Паризький // Підприємництво, господарство і право. — 2010. — № 9. — С. 175—177.
172. Паризьки