ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА КОМПОЗИЦІЙНО-СМИСЛОВОЇ СТРУКТУРИ ПОЕТИЧНОГО ТЕКСТУ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ (на матеріалі творів американського поетичного ренесансу)

Короткий опис

КИІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЛЯШИК Олена Анатоліївна

УДК 801.631.5 +81’42=111

ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА КОМПОЗИЦІЙНО-СМИСЛОВОЇ СТРУКТУРИ ПОЕТИЧНОГО ТЕКСТУ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ
(на матеріалі творів американського поетичного ренесансу)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних
наук, професор
БЄЛЄХОВА Лариса Іванівна

Київ 2006

ЗМІСТ

ВСТУП .

4

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

14

1.1 Жанр у традиційному й когнітивному висвітленні .................
1.1.1. Вивчення жанру крізь призму літературознавства й лінгвістики ........................................................................
1.1.2. Лінгвокогнітивний підхід до осмислення жанру ..........
1.2. Жанрові ознаки текстів американського поетичного ренесансу

15

15
18
20

1.2.1. Жанрові ознаки в аспекті онтологічних властивостей поетичного тексту .................................................

23

1.2.2.Жанрові ознаки в аспекті гносеологічних властивостей поетичного тексту .........................

27

1.3. Композиція художнього тексту в різних ракурсах наукового вивчення........................................

36

1.3.1. Формальний підхід ........................................................

39

1.3.2. Структурний підхід ...............................................

41

1.3.3. Лінгвокогнітивний підхід......

51

1.4.Ієрархія рівнів композиційно-смислової структури поетичного тексту........................................

58

1.4.1. Вербальний рівень ....................................................

60

1.4.2. Концептуальний рівень ....................................................

66

1.4.3. Передконцептуальний рівень ...........................................

79

1.5. Методика аналізу текстів американського поетичного ренесансу........................................................................................
Висновки до першого розділу ..

84
94

РОЗДІЛ 2.

ТИПОЛОГІЯ ТЕКСТІВ АМЕРИКАНСЬКОГО ПОЕТИЧНОГО РЕНЕСАНСУ .............

98

2.1. Домінантні жанрові ознаки як критерій типологізації ...............

98

2.1.1. Типи текстів різного об’єму .............................................

98

2.1.2.Типи текстів за способом художнього відображення ...

101

2.2. Параметри композиційно-смислової структури як критерій типологізації ..................................................................................

130

2.2.1. Типи текстів за композиційним напруженням ...............

130

2.2.2. Типи текстів за композиційною складністю ..................

136

Висновки до другого розділу ...

143

РОЗДІЛ 3.

ЖАНРОВО-КОМПОЗИЦІЙНІ МОДЕЛІ ТЕКСТІВ АМЕРИКАНСЬКОГО ПОЕТИЧНОГО РЕНЕСАНСУ ..........

146

3.1. Жанрово-композиційні моделі розгортання змісту тексту ....

147

3.1.1. Одновекторна модель ...........

148

3.1.2. Двовекторна модель .

152

3.1.3. Багатовекторна модель .....................

159

3.2. Жанрово-композиційні моделі розвитку смислу тексту ....

164

3.2.1. Дивергентна модель ..........................................................

164

3.2.2. Конвергентна модель ........
3.2.3. Різомна модель ..................................................................

168
177

3.3.Взаємодія жанрово-композиційних моделей розгортання змісту й смислу тексту ...........................

183

Висновки до третього розділу ..

185

Загальні висновки

188

список використаних джерел ...

195

Довідкова література ..

229

Джерела ілюстративного матеріалу .

230

Додатки ...

234

Додаток А. Фрагменти пейзажної лірики К.Сендберга ...................
ДодатокБ.Унаочнення реконструкції композиційно-смислової структури поетичного тексту Cripple” К.Сендберга..
Додаток В.Фрагменти ілюстративного матеріалу .........................

235

239
242

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки вивчення композиційної організації поетичного тексту залишається у фокусі уваги дослідницького загалу, оскільки зрозуміти й розкрити "розпорошену єдність" образів у структурі художнього цілого можливо лише на основі дослідження законів художньої композиції” [41, с. 152].
Актуальність дисертації визначається тим важливим місцем, яке посідає американський поетичний ренесанс відгалуження літературно-стильового напряму модернізму на американському ґрунті в культурній спадщині США та світовій культурі в цілому. Вивчення жанрової специфіки композиційно-смислової організації таких творів з позицій сучасних когнітивно-зорієнтованих лінгвістичних студій зумовлене необхідністю виявлення лінгвокогнітивних механізмів осмислення дійсності, властивих модерністському світобаченню.
Багатоплановість семантико-когнітивної структури тексту [44, с. 15] спричиняє розмаїття теоретичних тлумачень його композиції [див. 219, с. 14-29], дослідження якої в кожній науковій парадигмі не вичерпує її сутності, а лише виявляє нові грані й перспективи вивчення. Інтеграція різних підходів до розуміння композиції поетичного тексту стає можливою за умови застосування теоретико-методологічних засад когнітивної поетики [25; 48; 49; 50; 312; 313; 314; 357; 367; 369; 377; 378]. У світлі цієї досить молодої галузі лінгвістичного знання відбувається встановлення характеру кореляції між мовленнєвими процесами, об’єктивованими в текстовій тканині, й тими когнітивними процесами мислення, що активізуються при формуванні смислу поетичного тексту [21-28; 144; 165; 219; 284]. Зокрема, стали можливими опис і систематизація механізмів перетворення базових концептуальних тропів, зокрема метафор, якими ми живемо” [337], у більш складні концептуальні утворення, що структурують семантичний простір художнього тексту (курсив наш. О.Л.) [51, с. 19].
Відтак, звернення до лінгвокогнітивного підходу сприяє переосмисленню композиції поетичного тексту як заданої організації, як деякого статичного утворення. Таке розуміння композиції, поширене в роботах представників різних наукових шкіл [38, с.494-495; 77, с.441-536; 216, с. 7-10; 237, с.19-26; 238, с. 231-240; 251, с. 221; 271, с. 110, 327-511 та інші], виявляється недієвим при дослідженні текстів американського поетичного ренесансу, яким властива динамічна композиційна структура [94, с. 56; 323, с. 933]. З метою відходу від тлумачення композиції як суто статичного конструкту в дисертації використовується термін композиційно-смислова структура поетичного тексту” на позначення деякого динамічного утворення, що виникає при формуванні образного простору поетичного тексту й визначає закономірності розгортання змісту й смислу такого тексту. Пропоноване бачення композиції виявляється особливо актуальним з огляду на поширення загальної тенденції до динамізації” поняття текст [90, с. 10-11; 213, с. 121-13; 291; 320], зумовленої кардинальною зміною фокусу лінгвістичних досліджень кінця ХХ початку ХХІ століть у напрямку до тлумачення мови як засобу доступу до таємниць розумових процесів [119, с.9], що дає можливість вийти на якісно новий рівень рівень вивчення динамічної дискурсивної природи художнього тексту [48; 49; 210; 232; 247; 345; 359].
Специфіка композиційно-смислової структури поетичного тексту розкривається з огляду на його жанрову приналежність. Адже від жанру значною мірою залежить те, яким чином знання про світ утілюються в текстовій тканині та упорядковуються й структуруються в процесі розвитку смислу тексту [17, с.332; 126, с. 12; 148, с. 143, 148]. Окрім того, з позицій герменевтики визначення жанру вважається однією з технік розуміння тексту [213, с. 88].
На лінгвістичному, зокрема, на лінгвостилістичному, ґрунті жанрова специфіка композиційної будови текстів досліджується в плані конкретних форм організації мовного матеріалу, притаманних текстам різних функціональних стилів: офіційно-ділового [384], публіцистичного [86; 180; 246], наукового [61], розмовного [20], епістолярного [256; 257], художнього (прозові [70; 166; 296; 356; 357] й поетичні тексти [65; 87; 122; 164]). Перші кроки зроблено у з’ясуванні лінгвокогнітивних особливостей композиційно-смислової структури поетичного тексту [219].
При здійсненні лінгвістичного дослідження жанрово-композиційної специфіки поетичних текстів є неминучим залучення напрацювань літературознавців у цій галузі. Засадничою є монографія О.М.Фрейденберг Поетика сюжету й жанру”, де в ракурсі історичної поетики досліджено типові мотиви, властиві певним жанрам поетичних текстів [251]. Питання жанрово-композиційних особливостей поетичних текстів торкалися у своїх роботах Ю.М.Лотман [131, с. 235], Б.М.Ейхенбаум [271, с.331-333], М.Я.Поляков [183, с. 16-22; 184, с. 102-103; 185, с. 301-302]. Втім, у межах літературознавства належну увагу отримали передусім канонічні жанри, ознаки яких жорстко регламентовані класицистичними поетиками [див., напр., 54, с.287-301; 228, c. 5-16; 238, с. 241-243]. Ода, сонет, епіграма, елегія та інші історично локальні” [254, c. 358] жанри з появою модернізму на авансцені літературного процесу вже не розвиваються в чистому вигляді, межі між ними стираються через прагнення поетів до самобутнього відтворення особистісних переживань, а тому питання жанроподілу модерністських поетичних текстів залишається відкритим.
Отже, актуальність досліджуваної проблематики випливає з необхідності розкрити жанрово-композиційну природу модерністських поетичних текстів у світлі новітньої лінгвокогнітивної парадигми знань, орієнтованої на проникнення у глибинні механізми мовної творчості.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної колективної теми Когнітивні дослідження тексту і дискурсу: поетика, стилістика, риторика” кафедри лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету (тему затверджено на засіданні кафедри лексикології та стилістики англійської мови КНЛУ, протокол № 2 від 23 вересня 2004 року). Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджуваних згідно з держбюджетною науковою темою №0103U003178 Міністерства освіти і науки України Когнітивні й комунікативні аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс” (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол №6 від 20 січня 2003 року).
Метою дисертації є розкриття жанрової специфіки композиційно-смислової структури текстів американського поетичного ренесансу шляхом виявлення лінгвокогнітивних особливостей формування змісту й смислу таких текстів.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
виявити домінантні жанрові ознаки текстів американського поетичного ренесансу;
систематизувати різні погляди на композицію художнього тексту взагалі й поетичного зокрема з метою обґрунтування власного бачення проблеми;
з’ясувати специфіку лінгвокогнітивних механізмів формування образного простору поетичного тексту на трьох рівнях КСС: вербальному, концептуальному та передконцептуальному;
побудувати узагальнену модель композиційно-смислової структури поетичного тексту;
визначити критерії типологізації текстів американського поетичного ренесансу за домінантними жанровими ознаками та параметрами композиційно-смислової структури;
вивести на основі встановлених домінантних жанрових ознак і композиційних особливостей досліджуваних текстів постійно відтворювані в таких текстах жанрово-композиційні моделі;
встановити стратегії формування змісту й смислу, вписані в тексти американського поетичного ренесансу, шляхом співвіднесення жанрово-композиційних моделей розгортання змісту з жанрово-композиційними моделями розвитку смислу.
Об’єктом дослідження є композиційно-смислова структура (далі КСС) текстів американського поетичного ренесансу. Предмет вивчення лінгвокогнітивні особливості побудови КСС в поетичних текстах різних жанрів.
Для розкриття жанрової специфіки композиційно-смислової структури поетичного тексту нами сформульована робоча гіпотеза: КСС є динамічним утворенням, що виникає в ході формування образного простору, який, услід за Л.І.Бєлєховою [26, с.5], тлумачимо як смислову домінанту поетичного тексту. Лінгвокогнітивні особливості функціонування словесних поетичних образів, що становлять стрижень КСС, залежать від жанрової природи поетичного тексту.
Матеріалом дослідження є 1430 різних за обсягом поетичних текстів, що сукупно становить 3602 сторінки. Це твори американських поетів Е.Паунда, Р.Фроста, Т.Еліота, В.Стівенса, М.Мур, В.Вільямса, К.Сендберга, А.Макліша, Е.Камінгса, Дж.Ренсома, Е.Мілей та деяких інших, що активно творили на початку ХХ століття (1912 середина 20-х рр.) в період, названий критиками американським поетичним ренесансом” [147, с.464; 323, с.760-761]. Ілюстративний корпус дисертації складається із 70 поетичних текстів досліджуваної епохи, що демонструють закономірності та типові ознаки аналізованих явищ. Приклади ілюстративного матеріалу подано в перекладі українською мовою з позначенням автору перекладу. Відсутність зазначення авторства в перекладах окремих словесних поетичних образів чи текстів означає, що переклад зроблено нами.
Мета та завдання роботи зумовили вибір основних методів дослідження. Концептуальний аналіз художнього тексту уможливив розкриття лінгвокогнітивних механізмів утворення КСС поетичного тексту. Для вилучення прихованих смислів текстів американського поетичного ренесансу нами використані методики зазначеного аналізу, сукупність і послідовність яких розроблені О.П.Воробйовою для прозових текстів [50, c.50]: виявлення ключових концептуальних метафор та метонімій, відстеження динаміки ментальних просторів у межах тексту та побудова мережі концептуальної інтеграції. Виокремлення жанрових різновидів досліджуваних текстів здійснене через концептуальне моделювання семантики тексту в світлі теорії можливих світів. При визначенні семантичного наповнення ключових слів, що окреслюють вербальний рівень КСС, застосовувався метод аналізу словникових дефініцій.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше жанрово-композиційна специфіка текстів американського поетичного ренесансу отримала лінгвістичне висвітлення в термінах когнітивної поетики. Новим є визначення одиниць КСС на вербальному, концептуальному й передконцептуальному рівнях. Уперше розроблено типологію модерністських поетичних текстів за домінантними жанровими ознаками та параметрами КСС. Уперше встановлено лінгвокогнітивні особливості формування КСС в текстах різних жанрів через розкриття закономірностей жанрово-композиційного моделювання дійсності в текстах американського поетичного ренесансу.
Теоретичне значення дисертації визначається її внеском у подальший розвиток теорії композиції, а саме, у визначення концептуальних основ композиційно-смислової структури поетичного тексту. Теоретично значущим для розбудови лінгвістичної теорії жанру є виявлення жанрових ознак шляхом аналізу гносеологічних властивостей поетичних текстів. Встановлення лінгвокогнітивних особливостей функціонування словесних поетичних образів у процесі формування КСС сприяє збагаченню й подальшому розвиткові когнітивної лінгвістики, зокрема, теорій концептуальної метафори, концептуальної метонімії, концептуальної інтеграції ментальних просторів та когнітивно-комунікативного напряму теорії словесного поетичного образу.
Практичне значення роботи визначається можливістю використання її висновків і результатів у лекційних курсах зі стилістики англійської мови (розділи Поетичні тропи й фігури мовлення”, Стилістична семасіологія”, Стилістика тексту”), у спецкурсах із когнітивної поетики, теорії поетичного мовлення та інтерпретації тексту. Запропонована в роботі методика жанрово-композиційного аналізу текстів американського поетичного ренесансу може використовуватися як орієнтовна в лінгвокогнітивних дослідженнях поетичних текстів інших літературно-стильових напрямів.
На захист виносяться такі положення:
1.Фотографічна точність репортажу й шокування засобами поетичного мовлення це дві полярні тенденції, властиві текстам американського поетичного ренесансу. Цими тенденціями зумовлюється симбіоз функціональних стилів, складність семантико-синтаксичної структури або зумисне підкреслена її простота, як правило, оманлива, й водночас яскраво виражена лаконічність віршованого мовлення. Лінгвокогнітивні особливості осмислення дійсності, інтеріоризовані в досліджуваних текстах, корелюють з їхніми жанрово-композиційними характеристиками.
2.Композиційно-смислова структура поетичного тексту це лінгвокогнітивне динамічне утворення, що виникає в ході формування образного простору поетичного тексту на трьох рівнях композиції: вербальному, концептуальному й передконцептуальному, і визначає закономірності розвитку змісту й смислу тексту.
3.Змістовими й смисловими осердями вербального рівня КСС є актуалізовані в результаті стилістичного прийому висунення” (англ. foregrounding) фонетичні, лексичні, синтаксичні чи графічні елементи поетичного тексту, що сигналізують про певні поетико-релевантні пресупозиції. Під такими пресупозиціями в роботі розуміються експліцитно невиражені структури знання про прецедентні ситуації, тексти, імена, вислови тощо. Визначення поетико-релевантних пресупозицій є умовою декодування текстових імплікацій та підтексту.
4.Одиницями концептуального рівня КСС поетичного тексту є текстові концепти. Взаємодія текстових концептів, скерована на розгортання текстових мегаконцептів, відбувається на основі концептуальної метафори чи метонімії. Лінгвокогнітивними механізмами формування концептуального рівня КСС поетичного тексту є не лише концептуальна метафора й концептуальна метонімія, які визначаються в межах окремих словесних поетичних образів, а й текстові концептуальні метафора і метонімія, що лежать у підґрунті всієї композиції і в сконденсованому вигляді становлять смисл тексту.
5.Одиницями передконцептуального рівня КСС поетичного тексту є сюжетно-образні архетипи як формати емоціогенного позасвідомого передзнання про літературні, мистецькі чи культурні сюжети, мотиви, образи.
6.За об’ємом як домінантною жанровою ознакою в плані онтології тексти американського поетичного ренесансу розподіляються на тексти великого, середнього та малого об’ємів. Домінантною жанровою ознакою досліджуваних текстів у плані гносеології є спосіб художнього відображення дійсності міметичний чи дієгетичний, що має вияв у певному ступені досяжності текстового світу зі світу емпіричної дійсності. Різна динаміка досяжності текстового світу, тобто різні ступені схожості” текстового світу зі світом реальним, визначає наявність типів гомогенного й гетерогенного, світовідтворювального й світотвірного, світозмінного й світоруйнівного поетичних текстів.
7.Специфіка розвитку змісту текстів американського поетичного ренесансу зумовлюється ступенем напруження їхньої КСС, тоді як смислове навантаження безпосередньо залежить від ступеню композиційної складності. З огляду на особливості функціонування словесних поетичних образів й активованих ними текстових концептів визначаються типи текстів американського поетичного ренесансу з ненапруженою і напруженою КСС та типи текстів з простою, ускладненою й складною КСС.
8.Взаємозв’язок і взаємозалежність жанрових ознак та композиційних параметрів досліджуваних поетичних текстів реалізуються в постійно відтворюваних жанрово-композиційних моделях формування змісту й смислу. Одновекторна, двовекторна та багатовекторна жанрово-композиційні моделі розгортання змісту корелюють, відповідно, з дивергентною, конвергентною та різомною жанрово-композиційними моделями розвитку смислу.
9.Стратегії формування змісту й смислу, вписані в тексти американського поетичного ренесансу, визначають лінгвокогнітивні особливості жанрово-композиційного моделювання дійсності, спільні для всіх текстів досліджуваної епохи: чим більшим є поетичний текст за об’ємом, тим нижчий ступінь напруження й складності композиційно-смислової структури він має; зі збільшенням складності досяжності текстових світів, що об’єктивуються в поетичних текстах, збільшується ступінь напруження й складності композиційно-смислової структури таких текстів.
Апробація результатів роботи проводилась на чотирьох міжнародних наукових конференціях: Мова і культура” (Київ, 2004), Слов’янська та германська лексикологія і проблеми перекладу: сучасний стан і перспективи” (Житомир, 2005), Сучасна лінгвістика в Україні і в світі: здобутки, перспективи” (Херсон, 2005), Наукові читання, присвячені пам’яті доктора філол. наук, проф. Д.І.Квеселевича” (Житомир, 2006); на Всеукраїнському науковому форумі Сучасна англістика: стереотипність і творчість” (Харків, 2006); на двох науково-практичних конференціях Київського національного лінгвістичного університету Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі” (Київ, 2005) та Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції” (Київ, 2006).
Публікації. Основні положення дисертації відображено у восьми наукових працях загальним обсягом 3,4 др. арк., у тому числі в шести статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях ВАК України, що становить 2,7 др. арк.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку наукової літератури, списку довідкової літератури та джерел ілюстративного матеріалу, додатків.
У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, наукову новизну, теоретичне значення, практичну цінність, мету й завдання роботи, визначено методи дослідження, сформульовано робочу гіпотезу та положення, що виносяться на захист.
Перший розділ присвячено критичному оглядові теоретико-методологічних засад визначення жанрових ознак та композиційно-смислової структури текстів американського поетичного ренесансу. Зокрема, з’ясовано місце поняття жанр” в сучасній лінгвістиці; встановлено жанрові ознаки досліджуваних текстів в аспекті їхніх онтологічних і гносеологічних властивостей; проведено аналітичний огляд підходів до тлумачення композиції художнього тексту та обґрунтовано власний підхід; проаналізовано рівні КСС: вербальний, концептуальний і передконцептуальний; запропоновано власну методику жанрово-композиційного аналізу текстів американського поетичного ренесансу.
У другому розділі здійснено типологію досліджуваних текстів: на основі встановлених домінантних жанрових ознак розмежовано типи текстів за об’ємом та способом художнього відображення дійсності; з огляду на параметри композиційно-смислової структури поетичних текстів американського відродження” визначено їхні типи за ступенем композиційного напруження й композиційної складності.
Третій розділ присвячено побудові жанрово-композиційних моделей формування змісту й смислу в текстах американського поетичного ренесансу.
У загальних висновках подано теоретичні й практичні результати дисертаційного дослідження, окреслено перспективи подальших розвідок із проблематики дисертації.
Роботу завершують списки використаної наукової та довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу, додатки. Останні містять рисунки, що унаочнюють особливості формування КСС окремих поетичних текстів, та 25 віршів різних авторів досліджуваної епохи з виконаним нами паралельним перекладом українською мовою. Загалом у дисертації 5 таблиць та 16 рисунків.

Список літератури

Традиційні теорії композиції і жанру поетичного тексту зазнають значного переосмислення в умовах модерністського світогляду, коли звичні категорії самовиразу сприймаються з підозрою, а новою традицією натомість стає руйнування традицій, оригінальність й експериментаторство. На американському поетичному ґрунті прихід модернізму ознаменувався сплеском творчої активності поетів, що був охрещений критиками американським поетичним ренесансом. Визначальними рисами поетичних текстів американського відродження” є співіснування та взаємодія на загальному модерністському тлі найрізноманітніших тенденцій: від реалістичних до імажистських, експресіоністських, символістських, футуристських та інших.
Симбіоз функціональних стилів, складність семантико-синтаксичної структури й водночас яскраво виражена тенденція до лаконічності віршованого мовлення, покликані демонструвати динамічність епохи, поривання змінити усталений образ світу, на перший план виводять проблему інтерпретації модерністських поетичних текстів, що унеможливлює виявлення жанрово-композиційної специфіки таких текстів без з’ясування особливостей розгортання їхнього змісту й смислу. Лінгвокогнітивне спрямування робити дозволяє екстраполювати здобутки літературознавчих теорій жанру й композиції на площину когнітивної поетики, що надає змогу дослідити лінгвокогнітивні особливості формування КСС досліджуваних поетичних текстів різних жанрових типів. Таким чином, у лінгвокогнітивному світлі аналізується жанрово-композиційна пам’ять” модерністського тексту як на поверхневому рівні рівні змісту, так і на глибинному смисловому рівні.
Розгляд жанрових ознак поетичного тексту в лінгвокогнітивному аспекті постає як альтернатива абсолютній відмові від цієї літературно-мистецької категорії. Так, в роботі жанр отримує тлумачення конструкту свідомості логічно сконструйованої, узагальненої моделі групи текстів, що може бути співвіднесена з будь-яким реально існуючим текстом і вважатися його інваріантом.
Зовнішня і внутрішня неоднорідність текстів американського ренесансу дає підстави для припущення, що жанрові ознаки, властиві всім без винятку творам цього періоду, мають більш узагальнений характер порівняно із загальноприйнятими жанровими ознаками. Домінантними жанровими ознаками текстів американського поетичного ренесансу визначено об’єм тексту (аспект онтології) та спосіб художнього відображення дійсності (аспект гносеології).
Об’єм модерністського тесту це передусім кількісний показник, що в найзагальнішому вигляді позначає особливості змісту й смислу: від більшої деталізованості й конкретики у текстах великого об’єму до змістових і смислових лакун в текстах малого об’єму. Спосіб художнього відображення дійсності є якісною характеристикою, що зумовлює ступінь досяжності текстового світу, тобто ступінь відповідності втіленого в тексті смислу тим смислам, що є узвичаєними в світі емпіричної дійсності. У роботі встановлено, що найбільший смисловий збіг із загальноприйнятою картиною світу демонструють світовідтворювальні тексти, відповідно до принципів міметичного способу відображення дійсності. Дієгетичний спосіб відображення дійсності є притаманним світотвірним поетичним текстам, які об’єктивують текстові світи, що знаходяться на певній відстані від світу емпіричної дійсності, при чому смисловий зазор є меншим у світозмінних текстах і більшим у текстах світоруйнівних. Прийомами реалізації світозмінних текстів на мовному рівні є ускладненість семантики, світоруйнівних текстів складність і неоднозначність семантики, втіленої в текстовій тканині, гра словами та створення самовитих” слів, експерименти з синтаксисом та пунктуацією.
Наявність світоруйнівних текстів в епоху поетичного відродження” пояснюється не лише загальною установкою модерністських текстів на руйнування повсякденного обличчя світу, зображення його калейдоскопічності й хаотичності. Поява таких текстів була підготовлена всією поетичною історією Сполучених Штатів, на теренах яких довгі роки панували класицистичні зразки поезії. Е.По, Г.Лонгфелло, Р.Емерсон, В.Вітмен, Е.Дікінсон це поодинокі спалахи індивідуальності серед натовпу творчо провінційних письменників, які постійно озиралися на Старий Світ, втілюючи національний матеріал засобами поетики, що склалася на іншому океанському березі. У світоруйнівних текстах маніфестується протест проти засилля вікторіанської штучності й надуманості в поезії. Такі тексти впливають на адресата подібно до прийомів шокової терапії, струшуючи з нього інертність, та тим самим стимулюючи до вдумливих і ретельних пошуків гармонійності й цілісності в основі еклектичної дійсності.
Отже, об’єм поетичного тексту як жанрова ознака виявляється в особливостях конфігурації образного простору, спосіб художнього відображення в особливостях моделювання дійсності через образний простір поетичного тексту. Як перша, так і друга ознака має втілення в певних текстових сигналах, якими кодується програма формування КСС модерністського поетичного тексту. Прогнози інтерпретатора щодо формування КСС об’єктивуються в ході лінгвокогнітивного аналізу глибинних композиційних рівнів, які, власне, генерують смисл тексту. Таким чином, специфіка жанрової природи текстів американського поетичного ренесансу корелює з особливостями композиційної організації таких текстів.
Тлумачення композиції художнього тексту еволюціонували від розуміння її сутності в дусі формалізму як сукупності художніх прийомів (О.М.Веселовський, Б.М.Ейхенбаум, В.М.Жирмунський, Б.В.Томашевський, В.Б.Шкловський), або з позицій структуралізму як абстрактної узагальненої структури (Ю.М.Лотман, Г.Г.Москальчук, М.Я.Поляков, В.Я.Пропп, Т.І.Сильман, Цв.Тодоров, О.М.Фрейденберг), до розгляду її як конструкту свідомості в світлі попередніх розвідок лінгвокогнітивного спрямування (С.М.Співак, Л.О.Чернейко, І.Я.Чернухіна). Такий поступ наукової думки у витлумаченні композиції викликаний зміною самих принципів композиційної організації сучасної поезії, що беруть початок від становлення модернізму.
З метою переосмислення композиції як статичного конструкту (як у межах конкретного тексту, так і в свідомості людини) в дисертації використовується термін композиційно-смислова структура поетичного тексту” на позначення динамічного утворення, що виникає в ході формування образного простору поетичного тексту й визначає закономірності розгортання змісту й смислу такого тексту. Такий підхід до розуміння композиції поетичного тексту є особливо актуальним з огляду на зміну фокусу досліджень, виконуваних у межах когнітивної поетики, від опису й систематизації метафор, метонімій та інших концептуальних тропів, якими ми живемо”, в бік вивчення їхньої ролі в структуруванні семантичного простору цілого тексту, що дає можливість вийти на якісно новий рівень рівень осмислення динамічної, дискурсивної природи художнього тексту.
Залучення теоретико-методологічного апарату когнітивної поетики дозволило визначити лінгвокогнітивні механізми формування композиційно-смислової структури поетичних текстів на трьох рівнях: вербальному, концептуальному й передконцептуальному. Такими механізмами є текстові концептуальна метафора й концептуальна метонімія, що розкривають текстовий мегаконцепт і в сконденсованому вигляді містять смисл тексту. Вербальними тригерами” концептуальних метафори й метонімії є поетико-релевантні пресупозиції, про наявність яких сигналізують висунені” (foregrounded) елементи поетичного тексту, зокрема набір ключових слів. За умови неоднозначності семантики, втіленої в текстовій тканині, що ускладнює ідентифікацію текстових концептів чи їхньої взаємодії на основі метафоричного чи метонімічного мапування, особливої ваги набувають сюжетно-образні архетипи, які репрезентують передконцептуальний рівень КСС, становлячи емоційно-інтуїтивне тло для виявлення текстових концептів.
Динамічність композиційно-смислової структури поетичного тексту досягається взаємодією словесних поетичних образів на вербальному, концептуальному й передконцептуальному рівнях КСС, а також через структурування й упорядкування схемного знання в межах концептуального рівня КСС. З огляду на специфіку взаємодії словесних поетичних образів та втілюваних ними текстових концептів, визначальних для побудови КСС, розмежовано типи поетичних текстів за параметрами композиційного напруження й складності.
Напруження композиційно-смислової структури поетичного тексту детермінується особливостями змісту, а саме: послідовністю введення до тексту словесних поетичних образів, які становлять стрижень композиції, або ж порушенням такої послідовності. Так, тексти з ненапруженою композиційно-смисловою структурою характеризуються послідовним розташуванням словесних поетичних образів, що рухають зміст тексту: кожен наступний словесний поетичний образ доповнює, конкретизує, уточнює знання, активовані попереднім словесним поетичним образом. Розгортання змісту в поетичному тексті з напруженою композиційно-смисловою структурою характеризується перервністю, уривчастістю, фрагментарністю, що досягається шляхом переосмислення попередніх словесних поетичних образів на фоні подальших образів або через семантичну конфронтацію образів у тексті.
Складність композиційно-смислової структури поетичного тексту залежить від кількості текстових концептів, об’єктивованих словесними поетичними образами тексту, й відношень між ними. Зокрема, поетичні тексти з простою КСС характеризуються словесними поетичними образами, націленими на розкриття одного текстового концепта (мегаконцепта) або декількох текстових концептів, що перебувають у відношенні суположення. За такого відношення осмислення текстових концептів не вимагає здійснення лінгвокогнітивних операцій мапування стосовно одне одного. Словесні поетичні образи поетичного тексту з ускладненою КСС втілюють текстові концепти, один із яких є домінантним і осмислюється в термінах інших текстових концептів шляхом лінгвокогнітивних операцій мапування на основі різних видів поетичного мислення. Складна КСС поетичних текстів своїм підґрунтям має словесні поетичні образи, що ускладнюють розгортання чи взаємодію текстових концептів у межах вірша. Відтак, реконструкція складної КСС виключною мірою покладається на створюваний словесними поетичними образами ефект емотивної дифузності”, за якої розпорошений по текстовій тканині смисл створює не завжди вловиму емоційну атмосферу, резонуючи, втім, з читацьким сприйняттям.
На основі встановлених жанрових і композиційних типів текстів американського поетичного ренесансу побудовано жанрово-композиційні моделі таких текстів. Під жанрово-композиційною моделлю в роботі розуміється така модель побудови поетичного тексту, яка постійно відтворюється в групі текстів з тотожними стратегіями розвитку змісту й смислу.
Відповідність змістової організації текстів різних жанрових типів певним закономірностям глибинної організації їхнього смислу продемонстровано в роботі через встановлення кореляції між одновекторною жанрово-композиційною моделлю розгортання змісту й дивергентною жанрово-композиційною моделлю розвитку смислу, двовекторною моделлю розгортання змісту й конвергентною моделлю формування смислу, багатовекторною моделлю розгортання змісту й різомною моделлю розвитку смислу.
Побудова жанрово-композиційних моделей формування змісту й смислу тексту не є самоціллю роботи. Це евристичний хід у встановленні стратегій формування змісту й смислу модерністських поетичних текстів. Оскільки зміст характеризується більшою експліцитністю за смисл, встановлені закономірності змісту текстів американського поетичного ренесансу слугують ключем для вилучення їхніх глибинних смислових нашарувань.
Так, стратегія одновекторного розгортання змісту корелює зі стратегією втілення однозначного смислу. Ці стратегії є вписаними в поетичні тексти, що характеризуються лінійністю, послідовністю викладу змісту, а, отже, експліцитністю втіленого в тканині тексту смислу. Іншими словами, зміст поетичного тексту максимально співпадає з його смислом.
Стратегія двовекторного розгортання змісту передбачає наявність стратегії втілення багатозначного смислу: перервність, непослідовність викладу змісту зумовлює імпліцитний характер смислу.

Стратегія багатовекторного розгортання змісту співвідноситься зі стратегією втілення невизначеного смислу: розпорошення ключових для розвитку змісту тексту словесних поетичних образів виводить читача за межі тексту в пошуках інтертекстуальних зв’язків чи спричиняє занурення у світ власних відчуттів і емоцій. Вичленення смислу за такої умови відбувається шляхом складних лінгвокогнітивних операцій і механізмів.
Встановлені стратегії формування змісту й смислу текстів американського поетичного ренесансу розкривають загальні лінгвокогнітивні особливості побудови КСС, спільні для досліджуваних текстів різних жанрових типів. Такими особливостями є наступні: збільшення об’єму поетичного тексту прямо пропорційне зменшенню ступеню напруження й складності його КСС; ускладнення досяжності текстових світів, зображених в поетичних текстах, прямо пропорційне збільшенню ступеню напруження й складності КСС таких текстів і навпаки.
Здійснене у дисертаційному дослідженні моделювання композиційно-смислової структури поетичних текстів різних жанрових типів з позицій когнітивної поетики дає змогу представити лінгвокогнітивні особливості осмислення дійсності, інтеріоризовані в текстах американського поетичного ренесансу, а, отже, представити фрагмент англомовної картини світу, характерної для епохи модернізму. При цьому перспективним бачиться вивчення дієвості розроблених жанрово-композиційних моделей на поетичному матеріалі інших хронологічних зрізів і літературно-стильових напрямів та встановлення на основі емпіричного дослідження кореляції між виявленими стратегіями формування змісту й смислу та вписаними в модерністські поетичні тексти стратегіями їхнього прочитання й осмислення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адмони В.Г. Грамматический строй как система построения и общая теория грамматики. Л.: Наука, 1988. 239 с.

2. Алпатов В.М. Волошинов, Бахтин и лингвистика. М.: Языки славянских культур, 2005. 432 с.

3. Аникин В.П. Теория фольклора. Курс лекций. М.: Книжный дом Университет”, 2004. 432 с.

4. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории. Минск: Литература, 1998. 1392 с.

5.АрнольдИ.В. Значение сильной позиции для интерпретации художественного текста // Иностранные языки в школе. 1978. №4. С. 23-31.
6.АрнольдИ.В. Графические стилистические средства // И.В.Арнольд. Семантика. Стилистика. Интертекстуальность: Сб. ст. СПб.: Изд-во С.-Петербургск. ун-та, 1999. С.290-305.
7.Арнольд И.В.Импликация как прием построения текста и предмет филологического изучения // И.В.Арнольд. Семантика. Стилистика. Интертекстуальность: Сб. ст. СПб.: Изд-во С.-Петербургск. ун-та, 1999. С.77-92.
8.Арнольд И.В.Интерпретация текста как установление иерархии его частей// И.В.Арнольд. Семантика. Стилистика. Интертекстуальность: Сб. ст. СПб.: Изд-во С.-Петербургск. ун-та, 1999. С.193-202.

9. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык: Учебник для вузов. М.: Флинта: Наука, 2002. 384 с.

10. Бабушкин А.П. Возможные миры” в семантическом пространстве языка. Воронеж: Воронежск. гос. ун-т, 2001. 86с.

11. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка: Пер. с фр. М.: Изд-во иностранной литературы, 1955. 416 с.

12.Баранов А.Г. Функционально-прагматическая концепция текста. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовск. ун-та, 1993. 180 с.

13. Барнет С., Берман М., Бурто В. Образ: Пер. с англ. // Теоретическая поэтика: Понятия и определения / Авт.-сост. Н.Д.Тамарченко. М.: Российск. гос. гуманитарн. ун-т, 2002. С. 39.

14. Барт Р. S / Z: Пер. с фр. / Под. ред. Г.К.Косикова. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 230с.

15. Бахтин М.М. Проблемы поэтики Достоевского. М.: Советский писатель, 1963. 363с.

16. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. М.: Художественная литература, 1975. 502 с.

17. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества М.: Искусство, 1986. 444 с.

18. Бахтин М.М. Проблемы речевых жанров // Собр. соч.: В 7 т. М.: Русские словари, 1996. Т. 5. С. 159-206.

19. Бахтин М.М. Проблема содержания, материала и формы в словесном художественном творчестве // Теоретическая поэтика: Понятия и определения / Авт.-сост. Н.Д.Тамарченко. М.: Российск. гос. гуманитарн. ун-т, 2002. С.64-65.

20. Бацевич Ф. Лінгвістична генологія: проблеми і перспективи. Львів: ПАІС, 2005. 264 с.

21. Бєлєхова Л.І. Образна картина світу у віршованих текстах К.Сендберга та М.Рильського // Проблеми зіставної семантики: Зб. наук. ст. за доп. Міжнар. наук. конф. Проблеми зіставної семантики”. К.: Київськ. держ. лінгв. ун-т, 1999. С.320-324.

22. Бєлєхова Л.І. Види аналогового мапування як когнітивні процедури формування словесних поетичних образів (на матеріалі американської поезії) // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. пр. Вип. VІІІ. Херсон: Айлант, 2000. С. 117-124.

23. Бєлєхова Л.І. Аналогове мапування в поетичному тексті (на матеріалі американської поезії) // Вісник Житомирського педагогічного університету. Вип. 8. Житомир: Вид-во Житомирськ. пед. ун-ту імені Івана Франка. 2001. С. 153-159.

24. Бєлєхова Л.І. Інтерпретація та переклад поетичного тексту: Навч. посібник / Л.І.Бєлєхова, Т.І.Сивокінь. К.: Айлант, 2001. 91 с.

25. Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: Дис....докт. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. нац. лінгв. ун-т. К., 2002. 476 с.

26. Бєлєхова Л.І. Словесний образ в американській поезії: лінгвокогнітивний аспект. М.: ООО Звездопад”, 2004. 376 с.

27. Бєлєхова Л.І. Теоретико-методологічні положення когнітивної поетики: методика аналізу семантики художнього тексту // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. пр. Вип. ХХV. Херсон: Вид. Херсонськ. держ. ун-ту, 2004. С.4-11.

28. Белехова Л.И. Современная лингвистика в Украине и мире: научные парадигмы, наработки и перспективы // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Лінгвістика. Вип. ІІ. Херсон: Вид-во Херсонськ. держ. ун-ту, 2005. С. 8-15.

29. Богин Г.И. Текстовые ключи к инокультурным смыслам // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. 1999. Т. 2, №2. С. 6-11.

30. Богомолов Н.А. К изучению поэзии второй половины 1910-х годов // Тыняновский сборник. Третьи Тыняновские чтения. Рига: Зинантия, 1988. С. 97 -110.

31. Болдырев Н.Н., Бабина Л.В. Вторичная репрезентация как особый тип представления знаний в языке // Филологические науки. 2001. №4. С. 79-86.

32. Брандес М.П. Стилистика текста. Теоретический курс. М: Прогресс-Традиция; ИНФРАМ, 2004. 416 с.

33. Броуди К., Малгаретти Ф. Обор английской и американской литературы: Пер. с англ. М.: Айрис-пресс, 2003. 400 с.

34. Будагова Л.Н. Зона” Аполлинера и чешская поэзия 20-х гг. ХХ века // Поэзия западных и южных славян и их соседей: Сб. ст. М.: Индрик, 1996. С.162-190.

35. Вежбицка А. Язык, культура, познание: Пер. с англ. М.: Русские словари, 1996. 411 с.

36. Венедиктова Т.Д. Поэтическое искусство США: Современность и традиция. М.: Изд-во Московск. ун-та, 1988. 86 с.

37. Венедиктова Т.Д. Уолт Уитмен // История литературы США: В 4 т. М: ИМЛИ РАН, 2003. Т. 4: Литература последней трети ХІХ века. 1865-1900 (становление реализма). С. 74-150.

38. Веселовский А.Н. Историческая поэтика Л.: Художественная литература, 1940. 647 с.

39. Вильперт Г.фон. Композиция: Пер. с нем. // Теоретическая поэтика: Понятия и определения / Авт.-сост. Н.Д.Тамарченко. М.: Российск. гос. гуманитарн. ун-т, 2002. С.216.

40. Вильперт Г.фон. Перспектива: Пер. с нем. // Теоретическая поэтика: Понятия и определения / Авт.-сост. Н.Д.Тамарченко. М.: Российск. гос. гуманитарн. ун-т, 2002. С.213-214.

41. Виноградов В.В. Стилистика, теория поэтической речи, поэтика. М.: АН СССР, 1963. 254 с.

42. Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании // Филологические науки. 2001. №1. С. 64-72.

43. Воробьёва О.П. Стилистика текста // Стилистика английского языка: Учебник / А.Н.Мороховский, О.П.Воробьева, Н.И.Лихошерст, З.В.Тимошенко. К.: Выща школа, 1991. С. 201-234.

44.Воробьёва О.П. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста (одноязычная и межязыковая коммуникация): Дис доктора филол. наук: 10.02.04. М., 1993. 322 с.

45. Воробьёва О.П. Текстовые категории и фактор адресата. К.: Вища школа, 1993. 200 с.

46. Воробьёва О.П. Семантическое пространство художественного текста: интерпретация мира или мир интерпретаций? // Категоризация мира: пространство и время: Мат-лы науч. конф. М.: Диалог-МГУ, 1997. С.39-40.

47. Воробьёва О.П. Текстовая номинация в ракурсе когнитивной лингвистики // Языковая категоризация (части речи, словообразование, теория номинации). Мат-лы Круглого стола, посвящ. юбилею Е.С.Кубряковой. М.: Российск. академия наук. Ин-т языкознания; Тамбовск. гос. ун-т, 1997. С. 18-20.

48. Воробьёва О.П. Сюжетное напряжение сквозь призму конфликта ментальных пространств (опыт концептуального анализа) // Когнитивная семантика: Мат-лы второй междунар. школы-семинара: Ч. 1. Тамбов: Изд-во Тамбовск. гос. ун-та, 2000. С. 123-125.

49. Воробьёва О.П. Художественная семантика: когнитивный сценарий / С любовью к языку: Сб. науч. тр. Посвящается Е.С.Кубряковой. М.; Воронеж: Российск. академия наук. Ин-т языкознания; Воронежск. гос. ун-т, 2002. С. 379-384.

50. Воробьёва О.П. Вирджиния Вульф в аспекте языковой личности: когнитивный этюд // Языки и транснациональные проблемы: Мат-лы Первой междунар. науч. конф. Т. II. М.; Тамбов: Изд-во Тамбовск. гос. ун-та имени Г.Р.Державина, 2004. С. 50-55.

51. Воробйова О.П. Когнітивна поетика: здобутки і перспективи // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. №635. Харків: Константа, 2004. С. 18-22.

52. Воронцова Т.И. О когнитивной основе балладного жанра // Studia Linguistica XI. Проблемы когнитивной семантики: Сб. ст. СПб: Российск. гос. пед. ун-т имениА.И.Герцена, 2002. С. 237-240.
53.Газарх Р.С. Коммуникативная композиция текста. (Опыт системного исследования на материале английского языка): Автореф. дис.канд. филол. наук: 10.02.04 / Одесск. гос. ун-т имени И.И.Мечникова. Одеса, 1987. 16с.

54. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О.Галича. К.: Либідь, 2001. 488 с.

55. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 139с.

56. Гаспаров Б.М. Язык, память, образ. Лингвистика языкового существования. М.: Новое литературное обозрение, 1996. 352 с.

57. Гаспаров М.Л. Ю.М.Лотман: наука и идеология // Лотман Ю.М. О поэтах и поэзии. СПб: Искусство-СПБ”, 1996. С.9-16.

58. Гегель Г.В.Ф. Эстетика: В 4 т. М.: Искусство, 1971. Т. 3. 322с.

59. Гегель Г.В.Ф. Поэзия // Теоретическая поэтика: Понятия и определения / Авт.-сост. Н.Д.Тамарченко. М.: Российск. гос. гуманитарн. ун-т, 2002. С. 44-45.

60. Гірняк М. У пошуках значень, або Мандрівка лабіринтами думок Умберто Еко // Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів: Пер. з англ. Львів: Літопис, 2004. С. 5-20.

61. Гнатюк А.Г. Композиционно-смысловая структура авторских предисловий в английской научной литературе XVI-XX веков: Дис.канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1991. 189 с.

62. Гончаров Б.П. К проблеме литературоведческой поэтики. (Споры о содержательной природе стиха) // Литературные направления и стили: Сб. ст., посвящ. 75-летию проф. Г.Н.Поспелова. М.: Изд-во Московск. ун-та, 1976. С.140-156.

63. Григорьев В.П. Паронимия // Языковые процессы современной русской художественной литературы: Поэзия. М.: Наука, 1977. С. 186-239.

64. Ґадамер Г. Філософія і література // Ґадамер Г. Герменевтика і поетика: Вибрані твори: Пер. з нім. К.: Юніверс, 2001. С. 127-144.

65. Демецька В.В. Верлібр і жанр: функціонально-стилістичний та перекладацький аспекти (На матеріалі поезії У.Уїтмена та Т.С.Еліота): Автореф. дис.канд. філол. наук: 10.02.19 / Одеськ. держ. ун-т імені І.І.Мечникова. Одеса, 1994. 14 с.

66. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания. 1994. №4. С. 17-33.

67. Денисова С.Г. Текстова реалізація символу: семіотико-концептуальний аспект (на матеріалі новел Е.По та Х.Лавкрафта) // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. 2004. Т. 7, №1. С. 55-63.

68. Дмитриева А.Г., Хомякова Е.Г. Внутренняя речь как форма коммуникации // Studia Linguistica XI. Проблемы когнитивной семантики: Сб. ст. СПб.: Российск. гос. пед. ун-т имени А.И.Герцена, 2002. С. 8-16.

69. Дудова Л.В., МихальскаяН.П., ТрыковВ.П. Модернизм в зарубежной литературе. М.: Флинта: Наука, 2004. 240 с.

70. Дученко Л.В., Калинюк Е.А. Композиционно-речевая форма повествования в жанровых разновидностях англоязычного романа // Іноземна філологія на межі тисячоліть: Тези доп. міжнар. наук. конф. 25-26 квітня 2000. Харків: Константа, 2000. С. 74-76.

71. Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів: Пер. з англ. Львів: Літопис, 2004. 384 с.

72. Еліот Т.С. Музика поезії: Пер. з англ. // Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. Львів: Літопис, 2001. С. 95-106.

73. Ємець О.В. Мейотичні тропи як відображення ракурсу та аспекту бачення у художньому тексті // Вісник Житомирського державного університету. Вип. 23. Житомир: Вид-во Житомирськ. держ. ун-ту імені Івана Франка, 2005. С.58-59.

74.ЖаботинскаяС.А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования // Лінгвістичні студії. Вип. ІІ. Черкаси: Сіяч, 1997. С. 3-12.

75. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського університету. Сер. Філологія. 1999. Вип. 11. С. 12-25.

76. Женнет Ж. Фигуры: В 2-х т. М.: Изд-во имени Сабашниковых, 1998. Т.1. 412 с.

77. Жирмунский В.М. Тео