Гольцов Андрій Геннадійович Геостратегія Російської Федерації на пострадянському просторі

brief description

Гольцов Андрій Геннадійович, тимчасово не працює: «Геостратегія Російської Федерації на пострадянсько­му просторі» (21.03.03 - геополітика - політичні науки). Спецрада Д 26.001.29 у Київському національному універ­ситеті імені Тараса Шевченка МОН України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ГОЛЬЦОВ АНДРІЙ ГЕННАДІЙОВИЧ
УДК 327:913](470+571)
ДИСЕРТАЦІЯ
ГЕОСТРАТЕГІЯ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ
21.03.03 – геополітика (політичні науки)
Подається на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
_______________ А. Г. Гольцов
Науковий консультант: Дорошко Микола Савович, доктор історичних наук,
професор
Київ – 2018

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ 20
ВСТУП 22
РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ 36
1.1. Теоретико-методологічні основи дослідження 36
1.2. Ступінь наукової розробки теми і джерельна база дослідження 98
Висновки до розділу 1 117
РОЗДІЛ 2. ГЕОПОЛІТИЧНА ІДЕОЛОГІЯ РОСІЇ ТА ЇЇ
ГЕОСТРАТЕГІЯ 121
2.1. Геополітична ідеологія та внутрішня геополітика в Росії 121
2.2. Геостратегія Російської Федерації у світі та Євразії в умовах
протистояння із Заходом 152
Висновки до розділу 2 185
РО3ДІЛ 3. ПОСТРАДЯНСЬКИЙ ПРОСТІР У ГЕОСТРАТЕГІЇ
РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ 188
3.1. Концептуальні засади та основні напрями російської геостратегії на
пострадянському просторі 188
3.2. Геополітичні проекти Росії на території колишнього СРСР 208
Висновки до розділу 3 236
РОЗДІЛ 4. ГЕОСТРАТЕГІЯ РОСІЇ НА ЗАХОДІ
ПОСТРАДЯНСЬКОГО ПРОСТОРУ 238
4.1. Геостратегія Російської Федерації щодо країн Балтії 238
4.2. Білоруський вектор геостратегії Росії 251
4.3. Республіка Молдова в геостратегії Російської Федерації 265
4.4. Український вектор російської геостратегії та геополітичні засоби його
реалізації 279
19
Висновки до розділу 4 320
РОЗДІЛ 5. ГЕОСТРАТЕГІЯ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ НА ПІВДНІ
ПОСТРАДЯНСЬКОГО ПРОСТОРУ 322
5.1. Південний Кавказ у геостратегії Росії 322
5.2. Геостратегія Російської Федерації щодо країн Центральної Азії 347
Висновки до розділу 5 375
ВИСНОВКИ 378
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 389
ДОДАТКИ 493

bibliography

ВИСНОВКИ
У результаті дослідження геостратегії РФ на пострадянському
просторі, відповідно до поставлених мети та завдань, зроблено такі висновки.
1. Вивчення геостратегії держави спирається на теоретичні та
прикладні засади геополітики. На сучасному етапі розвитку наукової
геополітики доцільним є виділення геополітології. Вона трактується в якості
міждисциплінарного наукового напряму, головними об’єктами досліджень
якого постають геопросторові політичні системи різних ієрархічних рівнів.
Доцільно виокремити «конструктивістський» напрям геополітики, котрий
охоплює цілеспрямоване продукування геополітичних міфів, конструювання
образів, створення моделей та вироблення геополітичних проектів.
Запропоновано авторське визначення геополітичного проекту як
стратегічного плану дій, що має на меті або структурну трансформацію вже
існуючої геопросторової політичної системи, або формування нової з її
підсистемами та компонентами.
Дано розуміння геополітичної ідеології як сукупності уявлень,
поглядів, норм та цінностей, що поширюються в суспільстві для
обґрунтування певних напрямів та засобів політичної діяльності в
геопросторі. На її формування впливає передусім найбільш поширена в
певному суспільстві базова ідеологія (чи ідеології). Геополітична ідеологія
слугує для обґрунтування стратегічних цілей актора (передусім держави),
вироблення відповідної геостратегії, а також напрямів та засобів практичної
геополітики.
Прикладна геополітика трактується як політична діяльність у
геопросторі різноманітних акторів (передусім держав). Геополітика держави
передбачає застосування певних технологій встановлення та утримання
контролю над геопростором. При проведенні «ефективної» геополітики
379
досягнення поставлених цілей реалізується шляхом оптимального втілення
таких технологій, що раціонально поєднують «жорсткі» та «м’які» силові
засоби.
Геостратегія розробляється та реалізується в інтересах владарюючого в
державі «центру ухвалення рішень». У широкому сенсі геостратегія
трактується як сукупність офіційно не декларованих головних цілей, завдань
та напрямів зовнішньої політики держави на різних ієрархічних рівнях
геопросторової організації світу. Під геостратегією у вузькому сенсі
розуміється неформальна зовнішньополітична стратегія держави на
міжнародній арені. Вона виконує інтегративну роль щодо решти
взаємопов’язаних видів стратегії держави, тобто, як правило, носить
комплексний характер. Геостратегія держави визначає певні напрями,
технології та конкретні засоби геополітики, які застосовуються щодо тих чи
інших геопросторових об’єктів. «Комбінована» геостратегія спрямована на
забезпечення контролю над простором, поєднує цілі співпраці та
протиборства з іншими акторами. Визначено головні типи
«конфронтаційної» геостратегії: наступальна, оборонна, відступальна.
Маневрена геостратегія є «гібридною».
Геополітичний порядок визначається як співвідношення сил, розподіл
сфер впливу та характер взаємодії геополітичних акторів у межах певного
геопростору. Розглянуто різні типи моделей світового порядку. Нинішній
геополітичний порядок у світі носить «гібридний» характер і зазнає
подальших трансформацій. Провідні ролі акторів на міжнародній арені:
лідерська, гегемоністська, імперська. Неформальна неоімперія поєднує на
міжнародній арені ролі лідера, гегемона та імперії. Запропоновано гіпотезу
щодо можливого формування у світі неоімперського олігополярного
геополітичного порядку. У неоімперській транснаціональній геопросторовій
політичній системі «центр» здійснює переважно неформальний контроль над
іншими акторами, забезпечуючи геополітичний порядок у межах певного
380
геопростору. Геостратегія неоімперії носить «гібридний» характер,
поєднуючи лідерські, гегемоністські й імперські цілі та завдання. Вона, як
правило, є «комбінованою» та комплексною – містить взаємопов’язані цілі та
напрями реалізації.
Міжнародний геополітичний регіоналізм постає як сукупність
теоретичних ідей та політичних дій, спрямованих на формування відносно
цілісних міжнародних геопросторових політичних утворень (регіонів). На
практиці геополітичний регіоналізм проявляється, зокрема, у реалізації
геополітичних проектів.
2. У науковій літературі накопичено великий обсяг дослідницьких
праць, присвячених різноманітним аспектам геостратегії та геополітики.
Водночас багато-які актуальні теоретичні та прикладні питання залишаються
недостатньо вивченими та дискусійними. Геостратегії та геополітиці РФ у
світі, в Євразії та на пострадянському просторі присвячено досить багато
досліджень вчених різних країн, зокрема українських. У численних наукових
працях розглядаються загальні цілі та напрями російської геостратегії,
організація Росією інтеграційних процесів, особливості її геостратегії щодо
окремих нових незалежних країн тощо. Значною проблемою геополітичних
студій взагалі та присвячених РФ зокрема, постає політична заангажованість
цілої низки авторів. Необхідні подальші міждисциплінарні аналітичні,
синтезуючі та прогностичні дослідження геостратегії та геополітики Росії на
пострадянському просторі.
3. На початку ХХІ ст. при владі в РФ утвердився нинішній політичний
режим «суверенної» демократії на чолі з головним формальним «центром
ухвалення рішень». Автократична система державного управління надала
йому змогу зосередити під своїм контролем основні сфери суспільного життя
в країні. Потреба в надійному утриманні влади всередині держави впливає на
зовнішньополітичну стратегію російського керівництва. Сучасна РФ володіє
381
потужним інтегральним потенціалом для реалізації цілей та завдань своєї
геостратегії.
У Росії цілеспрямовано реконструюються старі та створюються нові
імперські геополітичні міфи та образи, що слугують для подальшої розробки
геополітичних моделей та відповідних проектів. Російська ідеологія є
еклектичною і містить такі головні компоненти: «суверенний демократизм»,
неоімперське державництво, неоєвразійство та неоімперський націоналізм.
Геополітичну ідеологію сучасної РФ доцільно кваліфікувати як
неоімперську.
Внутрішня геополітика РФ у регіональному та етнічному вимірах
носить неоімперський характер. Основні напрями геостратегії та засоби
геополітики Росії на міжнародній арені великою мірою пов’язані з її
внутрішньою геополітикою.
Активізація неоімперської геостратегії РФ в другому десятилітті
ХХІ ст. була значною мірою зумовлена її внутрішньополітичною та
економічною ситуацією. Окремі успіхи зовнішньої геополітики сприяли
консолідації російського суспільства, тимчасовому підвищенню рівня
суспільної підтримки дій влади.
4. Геостратегія РФ на глобальному рівні спрямована на здобуття
неформального статусу одного з полюсів трансформованого геополітичного
порядку у світі. «Колективний» Захід зберігає найбільший вплив на глобальні
геополітичні процеси, його роль у сучасному світі найбільш адекватно
виражається формулою: «Спільне глобальне лідерство, трансрегіональна
гегемонія, локальне імперське управління». Геополітичне протиборство між
«колективним» Заходом та Росією є однією із суттєвих характеристик
сучасного світового порядку.
Геостратегія Росії на Євразійському континенті характеризується як
багатовекторна та «комбінована». В Європі нині спостерігається
геополітична конфронтація низької інтенсивності між «колективним»
382
Заходом та РФ. У своєму протистоянні із Заходом російська влада реалізовує
переважно геостратегію «активної оборони». На сучасному етапі реалізація
європейського вектора геостратегії Росії передбачає здійснення співпраці з
окремими державами субконтиненту, досягнення з ними двосторонніх
геополітичних компромісів. Геостратегія Росії в Арктиці спрямована на
розширення підконтрольного їй геопростору, зміцнення своїх військовополітичних позицій, забезпечення комунікаційного контролю, а також
реалізацію геоекономічних проектів. Азійсько-тихоокеанський вектор
геостратегії РФ характеризується як перспективний, але він недостатньо
забезпечений потрібними ресурсами. На континентальному рівні провідна
лінія геостратегії Росії націлена на реалізацію трансрегіонального проекту
«Великої Євразії». Російська геостратегія в Євразії передбачає активізацію
співпраці з азійськими державами, здобуття економічних вигод, посилення
свого геополітичного впливу, обмеження ролі Заходу, а також забезпечення
на континенті геополітичного балансу сил з Китаєм.
5. Пострадянський простір не має цілісної геополітичної структури,
триває його геополітична та геоекономічна дивергенція. Політичні та
економічні інтереси правлячої еліти та головного російського «центру
ухвалення рішень» зумовлюють формування основних ідейних та
концептуальних засад неоімперської геостратегії РФ на пострадянському
просторі. Російський геополітичний регіоналізм на пострадянському
просторі неофіційно націлений на створення геопросторової політичної
системи, котра може бути кваліфікована як неформальна неоімперська.