РОЗВИТОК ЦІННІСНО-РОЛЬОВОГО КОМПОНЕНТА В СТРУКТУРІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПСИХОЛОГА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження; визначено мету, об’єкт, предмет, завдання; розкрито методи дослідження; висвітлено наукову новизну й практичну цінність одержаних результатів; наведено дані щодо апробації та впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі «Ціннісно-рольовий компонент як інтегруюча складова професійного становлення особистості майбутнього психолога» розглянуто теорії професіогенезу з визначенням детермінант, механізмів і категорій опису ціннісно-рольового компонента. Проаналізовано соціально-культурне, освітнє й професійне середовище освітньо-професійного простору розвитку особистості студента ‑ «суб’єкта пізнання, спілкування та професійної діяльності». Побудовано та обґрунтовано структурно-функціональну модель ціннісно-рольового компонента.

Використання системно-структурного й онтологічного підходів дозволило побудувати загальний простір для відображення теорій професіогенезу, визначити окремі проекції багатомірного об’єкта й виділити п’ять рівнів психологічного аналізу професійного становлення особистості: потребо-енергетичний (Є. Бордін, У. Мозер), структурний (Г. Боген, Дж. Голланд, Ф. Парсонс), онтогенетичний (Б. Г. Ананьєв, Т. В. Кудрявцев, Д. Сьюпер), функціональний (О. Г. Асмолов, Е. Ф. Зеєр, Є. О. Клімов, Б. Ф. Ломов, Д. Тидеман) та акмеологічний (О. О. Деркач, Л. В. Копець, К. Маслач, М. С. Пряжников, О. П. Сергєєнкова, В. О. Сластьонін, Т. М. Титаренко, Н. В. Чепелєва). Проведений аналіз дав можливість побудувати узагальнену концепцію професійного становлення особистості з такими основними положеннями: 1) динаміка професійного становлення має стадіальний характер; 2) перехід від однієї стадії до іншої ініціюється змінами соціальної ситуації розвитку, провідних діяльностей та перебудовою ієрархії потреб, мотивів, цінностей, сенсів; 3) на кожній стадії установки й сенси є своєрідними, залежать від освітнього, професійного й особистісного буття та зумовлюють розвиток ціннісно-рольового компонента; 4) ціннісно-рольовий компонент професійного становлення особистості виступає інтегруючою засадою між суб’єктністю, технологічною оснащеністю і рольовою варіативністю фахівця.

Запропоновано розглядати освітньо-професійний простір як середовище, що детермінує входження особистості в «цілісне буття культури» (О. О. Суслова), напрацювання досвіду соціально й професійно зумовлених переживань і розвиток ціннісних орієнтирів професійної ролі. Складові освітньо-професійного простору (соціально-культурне, освітнє й професійне середовище) виступають зовнішньою площиною соціалізації та інтеграції особистості в соціальний і професійний контекст. Тому освітньо-професійний простір розглядається як причинна й цільова детермінанта ціннісно-рольового компонента. Диференціація ціннісно-рольового компонента здійснювалась за допомогою компонентного аналізу площини освітньо-професійного простору з використанням моделі діяльності психолога (О. Ф. Бондаренко) і дворівневої моделі професійної ідентичності (Л. Б. Шнейдер).

Проведений теоретичний аналіз дав підстави сформулювати базові теоретичні положення дослідження ціннісно-рольового компонента.

1. Ціннісно-рольовий компонент виступає інтегративною складовою, яка визначає інтенційність особистості, розкриває світоглядні ціннісні орієнтири, має спонукальну функцію та зумовлює засоби здійснення професійної ролі.

2. На особистісному рівні ціннісно-рольовий компонент представлений «цінностями», «установками», «ставленнями», «ентропією тенденцій особистості»; на соціальному – «роллю», «позицією», «ентропією тенденцій соціального середовища».

3. Ціннісно-рольовий компонент визначається мотиваційними, когнітивними й операційними установками, у формі яких утілюється особистісно-смислове ставлення. Мотиваційна установка зумовлює значеннєве ставлення до професійного світу; когнітивна – обумовлює формування образу професії; операційна – визначає опанування рольових складових діяльності.

4. Сенсоутворюючий механізм відіграє роль синтезу потенційних можливостей та інтенційних прагнень особистості і залежить від змісту й технології освітньо-професійного процесу. Мотиваційний механізм виступає як ситуативно сформована смислова структура, що регулює навчальну діяльність. Диспозиційний механізм має стійкий життєвий сенс і забезпечує спонукання до професійної діяльності. Атрибутивний механізм забезпечує висвітлення сенсу в залежності від особистісних цінностей.

5. Виконавчим механізмом, який зумовлює розвиток ціннісно-рольового компонента, є нормативні протиріччя періоду фахової підготовки. Переживання протиріч супроводжується аналізом навчальної ситуації і власних перспектив, визначає ревізію ставлень та створення нових сенсів. Подолання протиріч здійснюється шляхом підвищення активності, «регулювання професіогенезу» (В. Д. Шадриков).

6. Елементами ціннісно-рольового компонента виступають: умови (педагогічні та психологічні моделі навчання, технології педагогічних дій), детермінанти (установки, сенсоутворення), критерії (цінності, ролі, образи, проекція себе в майбутнє, дії), результативність – уявлення про професійну позицію.