ОСОБИСТІСНІ ДЕТЕРМІНАНТИ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ′Я ЖІНКИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

          У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його предмет, об’єкт та методологічні засади, гіпотезу, сформульовано мету та завдання роботи, відзначено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість дослідження, вказано форми апробації результатів, а також описано структуру дисертаційного дослідження, виходячи з послідовності розв’язання поставлених завдань. Подаються відомості про апробацію та впровадження результатів роботи, публікації.

          Перший розділ «Ставлення до репродуктивного здоров’я як ціннісно-смислове утворення в структурі особистості» містить теоретичний аналіз проблеми дослідження та сучасний стан її розробленості у літературі.

          Наведено дані проведеного аналізу феномену здоров'я, що у системі цінностей, які існують сьогодні у суспільстві, посідає особливе місце, оскільки важко знайти інший феномен, якому б здоров’я поступалося своєю роллю, глибинним внутрішнім значенням і впливом на різні сторони діяльності. Показано, що здоров’я населення є мірою соціально-культурного розвитку суспільства і якості життя його громадян, а охорона здоров’я – важливою сферою інвестицій для забезпечення загального економічного і соціального розвитку будь-якої держави. Аналіз сучасної демографічної ситуації в Україні показав, що негативна демографічна тенденція, яка має місце сьогодні, свідчить про надзвичайне значення проблеми збереження та зміцнення репродуктивного здоров’я, яке є важливим компонентом загального здоров’я, основною складовою національного демографічного розвитку та показником ефективності демографічної політики як діяльності органів державного управління і соціальних інститутів, спрямованої на створення сталих кількісних та якісних параметрів відтворення населення з метою задоволення демографічних інтересів держави і суспільства через формування оптимального типу відтворення населення.

Аналіз основних підходів до вивчення здоров'я та якості життя показав, що будучи багатоаспектним утворенням, яке охоплює всі сторони людського життя, здоров'я, особливо психологічна його складова, має неоднозначні трактування, а його дослідження відбуваються в межах різних концепцій та напрямів: когнітивна та біхевіоральна психотерапевтичні традиції, функціональний підхід соціальної відповідності (Н. Д. Творогова), системний підхід та теорія функціональних систем (Б. Г. Ананьєв, П. К. Анохін, Б. Ф. Ломов, І. П. Павлов, І. М. Сєченов, О. О. Ухтомський), психофізіологічна позиція, концепція якості життя (Ф. Бекон, Н. П. Чебаненко) тощо.

Підкреслено, що на сучасному етапі необхідним є дослідження здоров'я з позиції здатності індивіда до адаптації, самозбереження й самореалізації в умовах бурхливого розвитку соціуму, а психологічну складову здоров'я слід розглядати як здатність переносити фізичні і психологічні травми, адаптуватися до можливих соматичних негараздів, а також уміння ставити перед собою й успішно досягати значимі для себе цілі й нести відповідальність за свободу вибору. Окремо висвітлено роль психологічних особливостей та можливостей особистісної адаптації саме при фізіологічних чи патологічних соматичних змінах, які у жіночому організмі спостерігаються у періоди гормональної перебудови.

Загальноприйнятим у міжнародному тлумаченні є визначення здоров’я як стану повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не тільки відсутності соматичних захворювань та вад розвитку (ВООЗ), а сучасні уявлення відносно феномену здоров’я людини базуються на новому розумінні актуальності проблеми виживання людства взагалі, де важливою складовою загального здоров’я є, насамперед, репродуктивне здоров’я жінки, від стану якого залежить життя та здоров'я майбутніх поколінь. З цього стає зрозумілим визначення репродуктивного здоров’я (за рекомендаціями ВООЗ) як стану повного фізичного, психічного та соціального благополуччя у всіх питаннях, які торкаються репродуктивної системи, її функції та процесів, що залучає до себе відтворення потомства й гармонію психосексуальних стосунків у сім’ї.

Дослідження залежності здоров’я людини від різних факторів свідчать, що стан системи охорони здоров’я обумовлює, в середньому, лише біля 10% всього комплексу впливів. До інших факторів, які насправді можна назвати провідними факторами здоров’я, належать стан екології (20%), спадковість (20%) та, більш за все, умови та спосіб життя (до 50%). В умовах економічної нестабільності, падіння народжуваності та збільшення рівня смертності, що мають місце в сьогоденні, проблеми репродуктивного здоров’я набувають особливого забарвлення, бо рівень народжуваності, відображає зміни тенденцій в репродуктивній поведінці населення, що забезпечується саме станом репродуктивного здоров’я жінок.

До вагомих факторів, що впливають на стан репродуктивної функції жінки, слід також віднести такі психосоціальні зміни, як зміни репродуктивних установок, особливо серед підлітків та молоді, ставлення до шлюбу, трансформацію репродуктивної поведінки населення, високий рівень абортів, збільшення частоти сексуально-трансмісивних захворювань та шкідливих звичок (алкоголізм, наркоманія, тютюнопаління), низький рівень санітарної культури населення тощо. Слід також підкреслити, що формування репродуктивного здоров’я – дуже складний та тривалий процес. Це обумовлено тим, що здоров’я взагалі та репродуктивне здоров’я зокрема значною мірою визначається умовами розвитку жінки, починаючи з перебігу внутрішньоутробного періоду, періоду новонароджуваності, дитинства та, особливо, підліткового віку, бо саме в цей період відбувається активний розвиток репродуктивної сфери та формуються основи репродуктивної поведінки. З цього приводу слід наголосити на тому, що на репродуктивну поведінку молоді негативно впливає популяризація шкідливих звичок та ризикованої поведінки через ЗМІ, що призводить до ранніх статевих стосунків і, як наслідок, до зростання частоти захворювань, що передаються статевим шляхом та ранньої вагітності, яка супроводжується великою кількістю ускладнень та недостатньою психологічною й соціально-економічною готовністю молодих жінок до материнства і створення сім’ї.

Суттєве значення серед багатьох факторів, що впливають на репродуктивну функцію жінок, мають соматичні захворювання (акушерсько-гінекологічна та позарепродуктивна патологія), частота яких на сьогодні, за даними фахівців, в Україні істотно вище, ніж в економічно розвинутих країнах. Існує пряма залежність між психоемоційним станом та соціальним здоров’ям особистості. Останнє залежить від економічних факторів, особливостей соціальних зв’язків, які забезпечують працю, відпочинок, побут, соціальний захист, охорону здоров’я тощо. У свою чергу. психоемоційний стан значною мірою залежить від психологічних властивостей особливостей перебігу психічних процесів особистості, особливостей самооцінки та ставлення до себе, ціннісно-змістовних орієнтацій, рівня освіти, особливостей духовного світу, моральних, релігійних, національних традицій.

Проведений аналіз сучасного стану розробки проблеми репродуктивного здоров'я дозволив виокремити основні чинники, що його детермінують. Представлені основні показники, що характеризують особливості стану репродуктивного здоров'я жінки, показана роль соматичної складової у формуванні жіночого репродуктивного здоров'я. Окрема увага приділена впливу індивідуально-психологічних характеристик жінок, а також особливостей їх соціально-психологічних орієнтацій і настанов на стан репродуктивного здоров'я. Представлена модель репродуктивного здоров'я жінки, яка дає змогу комплексного підходу до вивчення стану репродуктивного здоров’я жінок та виокремлення чинників, що його детермінують, з визначенням перспектив подальшого вивчення цієї проблеми та можливостей її розв’язання у сучасних умовах (рис.1).

У другому розділі «Методологічні засади та програма дослідження психоемоційного стану жінок репродуктивного віку» докладно розкривається методологія дослідження, визначено етапи та діагностичний інструментарій, обґрунтовано вибір груп.