ОСОБЛИВОСТІ КОНСТРУКТИВНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В ПРОЦЕСІ РОЗВ\'ЯЗАННЯ ТВОРЧИХ ГЕОМЕТРИЧНИХ ЗАДАЧ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи. Визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, подано припущення, представлено теоретико-методологічні основи та методи дослідження. Розкрито його наукову новизну, теоретичне та практичне значення, наведено дані про апробацію, впровадження отриманих результатів дисертаційного дослідження у практику.

У першому розділі дисертації – «Теоретичні основи вивчення конструктивного мислення» – представлено огляд наукової літератури щодо проблеми творчої діяльності в сучасній психології, розкрито сутнісні характеристики конструктивного мислення, проаналізовано види та структура розв’язування творчих задач на конструювання, виокремлено дослідження, спрямовані на мисленнєву діяльність дітей молодшого шкільного віку.

У сучасній психології здійснено ряд досліджень, присвячених вивченню загальних проблем творчої діяльності (Д. Б. Богоявленська, Л. Л. Гурова, О. М. Матюшкін, В. О. Моляко, Я. О. Пономарьов, П. М. Якобсон та ін.), творчого мислення (А. В. Брушлинський, В. О. Моляко, Л. А. Мойсеєнко, В. Н. Пушкін, О. К. Тихомиров, ін.), конструктивної творчості (Г. С. Альтшуллер, Г. Я. Буш, С. М. Василейський, Т. В. Кудрявцев, Є. О. Мілерян, В. О. Моляко, Т. М. Третяк, Е. О. Фарапонова, ін.) та безпосередньо специфіки конструктивної творчості у дитячому віці (І. М. Біла, Л. Ф. Вержиковська, Л. О. Парамонова, М. М. Поддьяков, О. В. Проскура, Є. С. Романова, В. Г. Ткаченко, Р. Т. Чарнецька та ін.).

Конструювання відносять до продуктивного виду діяльності, оскільки воно спрямоване на отримання певного продукту і здійснюється як процес розв’язування задач (Б. Ф. Ломов, В. О. Моляко, М. Л. Смульсон, Т. М. Третяк, Е. А. Фарапонова, Л. М. Фрідман та ін.).

Вченими зазначається, що обов’язковою рисою конструктивного мислення є оперування просторовими уявленнями: збільшення, зменшення предмету, вимірювання його форми, комбінування елементів і т.п. (Б. Ф. Ломов, Є. О. Мілерян, В. О. Моляко та ін.). Особливість конструктивної діяльності полягає у тому, що вона проявляється у відтворенні і перетворенні просторових уявлень та образів. Ці процеси здійснюються на основі певних задумів, розрахунків, гіпотез, пропозицій шляхом використання аналогій, операцій порівняння, аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення і конкретизації. Оволодіння конструюванням вимагає поєднання належного рівня розвитку образного, понятійного та наочно-дійового мислення (Є. О. Мілерян).

Створення просторових образів і оперування ними в процесі розв’язування різноманітних практичних і теоретичних задач забезпечується належним рівнем розвитку просторового мислення. Основною оперативною одиницею просторового мислення є образ, в якому представлені здебільшого просторові характеристики об’єкта: форма, величина, взаємоположення складових його елементів, розміщення їх на площині, в просторі. Підкреслюючи вибірковість інформації, яка фіксується в образі, ряд дослідників (В. П. Зінченко, Б. Ф. Ломов, В. Н. Пушкін, І. С. Якіманська та ін.) використовують поняття оперативного образу, зміст якого складають властивості об’єкта, які забезпечують ефективне пізнання й оперування ним.
В якості таких властивостей можуть виступати конструктивні, технічні особливості об’єктів, різноманітні параметри їх функціональних, динамічних станів.

В дослідженні конструкторської діяльності (В. О. Моляко), процес технічної творчості представлений через трансформацію зорових образів. Схема такої трансформації структурується наступним чином: праобраз – прообраз – образ-орієнтир – провідний образ – образ-передпроект – образ-проект – образ-рішення. Процес пошуку організовується і реалізовується таким регулятором, як стратегія. Сутність стратегії, як оригінального психічного утворення, полягає в готовності до творчої діяльності, в наявності у конкретного суб’єкта комплексу умінь і здібностей до її виконання. Стратегіальна організація творчої діяльності передбачає цілеспрямовані дії, що дозволяють актуалізувати знання, потрібні для розуміння задачі, спрямовувати пошук розв’язання, винайти механізми розв’язання та застосувати їх в умовах нової задачі, оцінити досягнутий результат. Розглядаючи творчу діяльність молодших школярів, ми можемо говорити лише про стратегіальні тенденції організації творчого конструювання.

Стратегіальний підхід ефективно реалізовано науковцями стосовно різних видів творчої діяльності на різних вікових рівнях (О. І. Бедлінський, Н. А. Ваганова, Ю. А. Гулько, В. С. Лозниця, Н. В. Медведева, Л. А. Мойсеєнко, О. Л. Музика, В. В. Рибалка, С. М. Симоненко, Н. І. Череповська, В. М. Чернобровкін, С. В. Шаванов та ін.), зокрема в дослідженнях конструктивної творчості (І. М. Біла, Л. Г. Вержиковська, З. М. Мірошник, О. В. Проскура, В. З. Скакун, М. Л.Смульсон, В. Г. Ткаченко, Т. М. Третяк, Р. Т. Чарнецька, Б. А. Якимчук та ін.)

Конструювання в початкових класах – це процес елементарного конструювання: учні як правило не створюють нічого об’єктивно нового, проте завжди суб’єктивно значуще. В процесі конструювання молодші школярі уточнюють свої уявлення про навколишні предмети, глибше і повніше пізнають їх просторові властивості, формуються вміння будувати новий образ майбутнього об’єкту на основі вихідних образів, які в ході діяльності уточнюються, деталізуються. Особливо важливим є вміння оперувати образами в просторі як з метою зміни просторового положення цілісного образу (повертання, переміщення в просторі), так і з метою перетворення структури образу (перегрупування його складових частин, деталей і т.п.). Це значно розширює розумові можливості дітей в різних видах творчого конструювання (із паперу, із деталей конструктора і т.п.). Творче конструювання будується на основі трьох взаємопов’язаних складових: розвиток самостійного дитячого експериментування з новим матеріалом; розвиток образного мислення і уяви; формування узагальнених способів діяльності.

Конструктивна діяльність дітей, яка здійснюється у формі самостійного експериментування пізнавального характеру, сприяє формуванню узагальнених способів конструювання та стимулює дітей використовувати набуті раніше способи в нових змістовних контекстах. А це, в свою чергу, сприяє знаходженню як нових способів, так і нових образів і нових смислів, що ґрунтуються на пізнавальній та інтелектуальній активності дітей. Як зазначає Л. О. Парамонова, в процесі такої діяльності у дітей формується універсальна здібність до побудови характерної для даного віку діяльності (образотворчої, ігрової, мовленнєвої та ін.) як до створення цілісності (малюнок, текст, сюжет) із різних одиниць, але одними й тими ж прийомами: комбінування, зміна просторового положення, добудова, перебудова, прибирання зайвого і т.п.

Досліджуючи особливості конструктивного мислення молодших школярів, ми спираємося на концепцію стратегіальної організації та регуляції творчих процесів, розроблену В. О. Моляко. Посилаємося на положення загального розуміння творчості як системного утворення, в якому всі підсистеми, компоненти та складові взаємодіють між собою, що призводить до нового, до розвитку (Я. О. Пономарьов), та творчості у більш вузькому розумінні, коли відзначається суб’єктивна новизна творчого продукту, і творчість розглядається як процес створення, відкриття чогось нового, раніше не відомого для даного суб’єкта (В. О. Моляко).

Конструктивне мислення ми розглядаємо як творчий вид мислення, що полягає у розв’язуванні творчих конструктивних задач, передбачає перетворення актуальної інформації відповідно до умов і вимог задачі і має на меті створення конструкції відповідної структури чи функції. Воно спрямоване на відображення, вивчення, дослідження певної ситуації чи структури на основі структурно-функціонального аналізу елементів цієї системи з метою її трансформації відповідно до зовнішніх і внутрішніх умов.

Процес розв’язування творчих геометричних задач ми розглядаємо як модель творчого мисленнєвого процесу. Творча геометрична задача є суб’єктивно новою для молодших школярів, де стимульним матеріалом при її розв’язуванні є геометричні об’єкти.

У другому розділі «Експериментальне дослідження процесу розв’язування молодшими школярами задач на конструювання» – визначено методологічні засади дослідження творчого конструктивного мислення учнів молодшого шкільного віку; обґрунтовано вибір психодіагностичного інструментарію; проаналізовано результати вивчення особливостей конструктивного мислення молодших школярів у процесі розв’язування творчих геометричних задач на констатувальному етапі дослідження.

Характерологічною особливістю мислення молодших школярів є домінування його наочно-образного характеру. На початкових етапах опанування математичними знаннями широкі можливості для подальшого розвитку мислення надає робота з геометричним матеріалом, конструювання. В процесі роботи з геометричними формами у дітей удосконалюються сенсорні навички, розвивається мислення, оскільки, розкладаючи складні фігури на прості і, навпаки, створюючи із простих фігур більш складні, школярі закріплюють і поглиблюють свої знання про геометричні фігури, вчаться розрізняти їх за формою, величиною, кольором, просторовим розміщенням. В процесі такої діяльності створюються можливості для розвитку конструктивного мислення молодших школярів.

Спираючись на методологічні положення процесу конструктивної творчості (В. О. Моляко), відповідно до нашого дослідження процес розв’язування творчих геометричних задач молодшими школярами можна представити наступною схемою