КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ВПЛИВУ НА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ

Краткое содержание

Актуальність теми дослідження. З моменту здобуття Україною незалежності поряд із значним падінням загальних макроекономічних показників спостерігалось суттєве погіршення стану здоров’я населення. Зростання показників смертності на тлі скорочення народжуваності, підвищення захворюваності на туберкульоз та ВІЛ/СНІД, зростання смертності немовлят стало свідченням і складовою демографічної кризи в Україні, яка вже в середньостроковій перспективі обумовлює низку загроз для сталого економічного розвитку.

Згідно із сучасними принципами формування ефективної соціально-економічної стратегії, здоров’я населення розглядається як один із основних пріоритетів економічного, соціального, політичного і екологічного напрямів державної політики. Необхідність проведення економічних реформ з орієнтацією на покращення здоров’я населення зумовлює потребу у поглибленому вивченні різних детермінант та аспектів здоров’я населення та розробці ефективної стратегії його покращення.

Надзвичайно актуальними нині є наукові дослідження, спрямовані на виявлення факторів, що впливають на здоров’я населення, розробку уніфікованих підходів до оцінки стану здоров’я та його базових складових, а також обґрунтування шляхів та механізмів впливу на здоров’я населення.

Значущість здоров’я як складової людського капіталу та одного із факторів економічного зростання обумовлює також потребу у комплексній оцінці впливу здоров’я населення на економічне зростання, адже здоров’я населення є цінним ресурсом будь-якої країни, інвестування в який може стати запорукою сталого економічного розвитку. Нагальною є необхідність розробки та обґрунтування низки заходів державної соціальної і демографічної політики щодо поліпшення стану здоров’я населення.

Істотний внесок у розробку проблеми здоров’я населення  як складової людського капіталу було зроблено вітчизняними вченими, зокрема Б.Білобровим, Ю.Вороненко, О.Голяченко, О.Грішновою, В.Євсєєвим, Л.Красніковою, І.Курило, Н.Левчук, Е.Лібановою, О.Макаровою, C.Пирожковим, Н.Рингач, А.Сердюк, В.Стешенко, В.Таралло, С.Томиліним і ін.

Дослідження здоров’я як окремого фактора економічного зростання є порівняно новим науковим напрямом економічної теорії. На сьогодні вже існують значна методична, методологічна та інформаційна бази для дослідження цього питання. Значний внесок у розробку теоретичних та практичних аспектів дослідження різних складових економічного зростання, в тому числі і здоров’я населення, належать Р.Барро, Г.Беккеру, Д.Блюму, А.Зону, Д.Канінгу, Р.Лукашу, А.Льюісу, П.Ромеру, Р.Солоу, Р.Фогелю, П.Хофману і ін. Серед вітчизняних вчених, що досліджували різні проблеми економічного зростання, можна відзначити таких науковців, як В.Геєць, І.Крючкова, І.Лук’яненко, І.Манцуров, В.Онікієнко, О.Осауленко, C.Cтеценко, М.Скрипниченко, А.Філіпенко і ін. Серед науковців, які розробляють питання методології та інструментарію дослідження індексів та моделювання економетричних моделей, варто зазначити С.Ващаєва, А.Єріну, В.Зеленюка, В.Новікова, В.Саріогло і ін.

Підхід до здоров’я як до складової людського капіталу та одного із факторів економічного зростання обумовлює необхідність його кількісного виміру. Важливо зазначити, що на даний момент уніфікованого підходу щодо розрахунку комплексного показника здоров’я населення ще не сформовано, невирішеними залишаються низка питань методологічного та методичного характеру, що стосуються його побудови. Потребують розробки та обґрунтування напрями державної політики щодо покращення здоров’я населення.

Наукова актуальність та недостатня вивченість проблем оцінки здоров’я населення та його впливу на економічне зростання обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось у безпосередньому зв’язку з тематикою науково-дослідних робіт кафедри фінансів Національного університету “Києво-Могилянська академія” у руслі науково-дослідної теми “Розвиток сучасних методів прийняття фінансових рішень” (від 1.04.2008 р., державний реєстраційний номер 0108U004086), в рамках якої автором досліджувались проблеми фінансування системи охорони здоров’я населення, а також було розроблено методологію складання прогнозу валового внутрішнього продукту країни з врахуванням впливу комплексного показника здоров’я.  

Тема дисертації тісно пов’язана із науковими дослідженнями, що проводяться в Школі охорони здоров’я (ШОЗ) Національного університету «Києво-Могилянська академія», зокрема за темою «Дослідження поведінки щодо здоров’я серед студентів НаУКМА та ефективних втручань щодо його покращення» (№ ДР 0108U002381), де автором досліджувались методики оцінки здоров’я на індивідуальному рівні та було розроблено пропозиції щодо його покращення.  

Низку положень дисертаційного дослідження здобувача було реалізовано в діяльності Інституту економічних досліджень та політичних консультацій в Україні, зокрема, в науково-дослідній роботі «Дослідження економічних передумов та можливих економічних наслідків для економіки України від створення поглибленої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС (послуги)», державний реєстраційний номер: 01071011741 (Замовник –Мінекономіки).

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретико-методичних засад комплексного аналізу здоров’я населення, оцінки його впливу на економічне зростання та розробка рекомендацій щодо вдосконалення заходів соціально-економічної політики для покращення здоров’я населення.

Відповідно до мети в дисертаційному дослідженні поставлено і послідовно  вирішено такі завдання:

l  дослідити здоров’я як якісну характеристику населення та визначити його соціально-економічну сутність як складової людського капіталу та фактора економічного зростання;

l  розробити систему індикаторів для характеристики різних аспектів здоров’я населення та обґрунтувати методологічні підходи до побудови комплексного багатофакторного індексу здоров’я населення;

l  розробити методику оцінки впливу здоров’я населення на економічне зростання для країн Європейського регіону та України зокрема;

l  удосконалити методику якісного аналізу взаємозв’язку між здоров’ям населення та рівнем матеріального добробуту;

l  дослідити ефективність виробничої функції, що містить фактор здоров’я;

l  розробити багатоваріантний прогноз реального валового продукту України на 2008‑2014 рр. на основі економетричної моделі з врахуванням впливу комплексного індексу здоров’я;

l  розробити рекомендації щодо покращення здоров’я населення на основі факторної обумовленості здоров’я населення та різних його аспектів.

Об’єктом дослідження є здоров’я населення як складова людського капіталу та його вплив на економічне зростання.

Предмет дослідження – теоретико-методологічні засади комплексного аналізу здоров’я населення, оцінки його впливу на економічне зростання та науково-практичні аспекти розробки політики щодо поліпшення стану здоров’я населення.

Методи дослідження. Загальною методологічною основою дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, мікро- і макроекономіки, наукові досягнення вітчизняних і зарубіжних вчених, що стосуються проблем вивчення здоров’я населення, людського капіталу та різних моделей економічного зростання. Для досягнення мети роботи використано низку загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, взаємопов’язаних та послідовно застосованих у ході дослідження: метод аналізу та синтезу (для формування теоретико-методологічних засад дослідження (/1.1, 1.2/), системний підхід (для аналізу основних способів дослідження комплексних показників (/1.2, 1.3/); класифікаційно-аналітичний метод – при дослідженні основних чинників впливу на здоров’я населення (/2.1, 2.2/), метод головних компонент – для розрахунку комплексних індексів здоров’я (/2.1, 2.2/); методи економетричного моделювання – при розробці моделі економічного зростання з врахуванням фактору здоров’я населення, апроксимованого комплексним багатофакторним індексом здоров’я населення (/2.3/); економіко-математичні методи системно-структурного аналізу – для виявлення взаємозв’язків між інвестиціями в здоров’я населення та економічним зростанням на різних рівнях (/3.2/); методи статистичного аналізу та прогнозування – для оцінки стану та динаміки змін індексів здоров’я, та розрахованих прогнозних значень компонент, комплексного показника здоров’я та валового внутрішнього  продукту при розробці схем, графіків, таблиць (/2.1/, /2.2/, /3.2/) .

Інформаційною базою дослідження є документи та база даних показників здоров’я населення країн Європейського регіону “Здоров’я для всіх” Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), документи та статистичні дані Міжнародної організації праці (МОП), база даних Світового банку “Індикатори світового розвитку” (World Development Indicators), законодавчі та нормативні акти України з проблем відтворення та використання людського потенціалу, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, довідково-інформаційні видання, дослідження зарубіжних та вітчизняних авторів, матеріали науково-практичних конференцій.

Аналіз первинних даних та економетричний аналіз здійснено з використанням статистичного програмного пакету SТАТА 8.2. Побудову графіків та таблиць виконано із застосуванням програмного пакету Microsoft Excel.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному визначенні теоретико-методичних та прикладних засад дослідження стану здоров’я населення, його впливу на економічне зростання в Україні та в країнах Європейського регіону, а також в науковому обґрунтуванні рекомендацій щодо поліпшення стану здоров’я населення у контексті соціально-економічних перетворень.

До найбільш вагомих результатів дисертаційної роботи, які визначають її наукову новизну та виносяться на захист, належать такі:

вперше:

l  розроблено та реалізовано новий методологічний підхід до комплексного оцінювання здоров’я населення шляхом побудови системи індикаторів для характеристики різних компонент здоров’я населення (смертності і очікуваної тривалості життя, захворюваності, репродуктивного здоров’я), що дозволило здійснити його узагальнену оцінку, ранжувати компоненти за важливістю і на цій основі виявити та запропонувати цільові орієнтири розвитку політики у сфері охрони здоров’я населення в країнах Європейського регіону та в Україні, зокрема;

l  розроблено економіко-математичну модель, яка дозволяє оцінити вплив здоров’я населення на економічне зростання у відносному і грошовому еквіваленті для різних груп країн Європейського регіону, а також порівняти вплив різних складових людського капіталу (зокрема здоров’я та освіти) на економічний розвиток країн;

удосконалено:

l  систему оцінки факторної обумовленості здоров’я населення, що на відміну від існуючих, дозволяє визначити вплив різних груп факторів та найбільш значимі з них (система охорони здоров’я, спосіб життя, навколишнє середовище) не лише для комплексного індексу здоров’я населення, але і для кожної із його компонент (смертності і очікуваної тривалості життя, захворюваності, репродуктивного здоров’я);

l  методологію якісного аналізу взаємозв’язку між компонентами здоров’я та рівнем матеріального добробуту населення на основі адаптації кривих Престона;

l  теоретико-методологічні підходи до оцінки стохастичної кривої виробничих можливостей, що на відміну від існуючих, дозволяє врахувати компоненту здоров’я населення як окремий фактор та пояснити його вплив на ефективність застосування виробничої функції із спростуванням припущення класичних моделей економічного зростання щодо максимально ефективного використання наявних ресурсів;

набуло подальшого розвитку:

l  трактування категорії “капіталу здоров’я”, що, на відміну від існуючих, розглядає капітал здоров’я не лише як умовно статистичне поняття, від складових якого залежить зростання інших видів капіталу (фізичного, природного, економічного), але і враховує його факторну обумовленість та створює підґрунтя для його кількісного представлення та обчислення в моделях економічного зростання;

l  концептуальні підходи щодо покращення здоров’я населення, зокрема обґрунтовано пріоритетність напрямів та заходів щодо запобігання погіршенню рівня здоров’я населення (превентивних заходів) на основі поєднання елементів факторної обумовленості та комплексного міжгалузевого підходу. Реалізація зазначених заходів сприятиме формуванню необхідних умов для використання здоров’я населення як складової людського капіталу;

l  на основі прогнозних значень компонент та комплексного індексу здоров’я населення здійснено короткостроковий прогноз валового внутрішнього продукту України на 2008‑2014 рр., що дає змогу визначити цільові орієнтири щодо регулювання здоров’я населення у контексті підвищення загальної макроекономічної продуктивності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертації доведено до рівня методичних розробок та прикладних рекомендацій, які створюють підґрунтя для подальших теоретико-методологічних та прикладних досліджень здоров’я населення як складової людського капіталу та важливого фактору економічного зростання, забезпечують методичну основу для комплексної оцінки різних його аспектів та детермінант, відіграють важливу роль у формуванні засад вдосконалення механізму соціально-економічного впливу на здоров’я населення.

Наукові розробки автора було реалізовано у діяльності Науково-дослідного інституту соціально-економічного розвитку міста, Київської міської державної адміністрації (довідка № 190-186 від 3.06.2008 р.).

Ряд положень та результатів дисертації було враховано при розробці проекту «Оцінка системи охорони здоров’я України у контексті структурних реформ та покращення якості надання послуг», що виконувався Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій на замовлення Російського консорціуму економічних досліджень та освіти (Москва) та Глобальної Мережі з Розвитку (GDN) в період з липня 2005 р. по листопад 2006 р. (довідка № 040608/ 001 від 04.06.2008 р.).

Розробки автора також було впроваджено в навчальний процес Національного університету “Києво-Могилянська академія” при викладанні навчальних дисциплін: “Макроекономічна політика” та “Статистика” на кафедрі фінансів для підготовки студентів зі спеціальностей “Економічна теорія” та “Фінанси” (довідка № 25 від 4.06.2008 р.).

Теоретичні та практичні напрацювання автора були застосовані при розробці навчальних курсів “Економіка охорони здоров’я”, “Аналіз політики охорони здоров’я”, “Сприяння здоров’ю”, “Охорона здоров’я жінок”, “Здоровий спосіб життя”, що викладаються в Школі охорони здоров’я Національного університету “Києво-Могилянська академія” (довідка № 77 від 4.06.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є оригінальною, самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до оцінки здоров’я населення та визначення його впливу на економічне зростання країн Європейського регіону, теоретико-методичних засад його дослідження та основних напрямів впровадження в Україні. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Матеріали проведеного дослідження апробовані в методичних розробках, рекомендаціях і пропозиціях, викладені у статтях, впроваджені в навчальний процес.

Основні теоретичні й практичні положення дисертаційної роботи доповідалися на міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях, семінарах, зокрема:

Міжнародній науково-практичній конференції “Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління”, ‑ Київ, 19‑21 квітня 2007 р.; Міжнародній науково-теоретичній конференції “Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери”, ‑ Донецьк, 7‑8 червня 2007 р.; Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України”, ‑ Алушта, 4‑6 жовтня 2007 р.; Міжнародній науково-практичній конференції “Парадигма соціальної політики України на зламі тисячоліть”, ‑ Київ, 30 жовтня 2007 р.; Міжнародній науково-теоретичній конференції “Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку виробничої сфери”, ‑ Донецьк, 5‑6 червня 2008 р.

Публікації. Основні результати проведеного наукового дослідження, які покладено в основу дисертації, відображені у 10 наукових працях загальним обсягом 1,92 друк. арк., з яких особисто автору належить 1,5 друк. арк., у тому числі: п’ять – в наукових фахових виданнях, одна – в інших виданнях, чотири – у матеріалах наукових конференцій.

З поданих до розгляду наукових праць п’ять написані дисертантом у співавторстві.

Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 215 сторінок, який містить 12 таблиць та 9 рисунків. Список використаних джерел налічує 226 найменувань, викладених на 22 сторінках. Дисертація містить 11 додатків, які розміщені на 28 сторінках.