ОСОБЕННОСТИ ЗРИТЕЛЬНО - ПРОСТРАНСТВЕННОГО ВОСПРИЯТИЯ В ОНТОГЕНЕТИЧЕСКОМ РАЗВИТИИ СУБЪЕКТА В НОРМЕ И ПАТОЛОГИИ

Краткое содержание

        У вступі теоретично обгрунтована актуальність вибраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, сформульована наукова новизна і практична значущість роботи, наведено дані про впровадження результатів дисертаційного дослідження.

       У першому розділі «Сприйняття як психічний процес» досліджено і теоретично обгрунтовано основні положення про необхідність і своєчасність вивчення особливостей зорово-просторового сприйняття в онтогенетичному розвитку суб'єкта в нормі і патології (на прикладі аутизму).

       Сприйняття у науковій літературі трактується як образ|зображення| предмету або явища, що включає відчуття різного роду, що характеризують його окремі прояви|вияви| (Б.Г. Ананьєв, 2001; В.П. Зінченко, 1964; О.М. Леонтьєв, 1975; Б.Ф.Ломов, 1980; Т.В. Башаєва, 2008; Л.М. Веккер, 2000; М.Г. Ярошевський, 2002; Р. Крайг, 2007 та ін.). За С.Д. Максименко (2004), сприйняття є психічним процесом віддзеркалення|відбиття| людиною предметів і явищ в цілому|загалом|, що формують суб'єктивну картину мира. Сприйняття розрізняється за сенсорними особливостями, відношенням до психічного життя і складності.

        В результаті|внаслідок| онтогенетичного розвитку особистості, у індивіда виробляється цілісна система оперативних одиниць сприйняття і сенсорних еталонів, що опосередковують| сприйняття: звуковисотна шкала музичних звуків, фонеми мови|язика|, система геометричних форм (Р. Грегорі, 2003; Н. Сандберг, 2007; H. Lotze|, 2006; R. Chilvers|, 2007). Дані літератури вказують, що особливостями сприйняття при аутизмі в онтогенезі є|з'являються|: порушення невербальної поведінки, пов'язаної з соціальною взаємодією (наприклад, зоровий контакт і вирази обличчя); поглинання дрібними|мілкими|, незначними деталями об'єкту, гіперчутливість або недостатня чутливість до дотиків, рухів, світла або звуків; погане усвідомлення положення|становища| тіла, труднощі при вченні|навчанні| новим рухам, недостатній розвиток процесу антиципації, розлад ігрової діяльності. У дітей з аутизмом становлення всіх видів сприйняття (зорового, тактильного, рухового, слухового, смакового, нюхового), що формують в нормі уявлення про предмети і явища навколишнього світу, відбувається нерівномірно і неузгоджено.

        Нажаль, в науковій літературі недостатньо освітлено питання діагностики і динаміки розвитку зорово-просторового сприйняття  особистості з|із| патологією. Вивчення даної проблеми є необхідним для розробки і проведення адекватних і своєчасних корекційних заходів в|біля| осіб|лиць| з|із| патологією розвитку в онтогенезі, заснованих на повному|цілковитому| або частковому включенні|приєднанні| їх в соціальне середовище|середовище|, що надалі зменшить економічні витрати|затрати| на їх утримання|зміст|. Це призвело до необхідності розробки теоретичного обгрунтування вживання|застосування| загальноприйнятих психологічних категорій особистість, індивідуальність для суб'єктів з|із| патологією (на прикладі|зразку| аутизму).

         Другий розділ «Організація і методи дослідження» присвячено опису структури дисертаційного матеріалу і характеристиці досліджуваного контингенту.

        Дослідницька робота  проводилася на базі головного|чільного| дитячого спеціалізованого клінічного санаторію «Хаджібей» (Одеська обл.), Асоціації дитячих, сімейних і перинатальних психологів, медиків і педагогів «Психея» і Комунального підприємства «Центр професійного навчання» і складалася з чотирьох етапів наукового пошуку. Нами було досліджено 127 дітей з|із| діагнозом аутизм, у віці від 2 до 7 років, з|із| них 105 хлопчиків і 22 дівчинки|дівчатка|, що, відповідно, складає 82,68% і 17,32%. Хлопчиків у віці 2-3 роки було – 14 або 11,02%, дівчаток було – 3 або 2,36%. Хлопчиків 4-5 років – 34 дитини, що склало 26,77%, дівчаток – 8 або 6,31%. У віці 6-7 років – 57 хлопчиків або 44,88% і 11 дівчаток або 8,66%. Була представлена|уявляти| їх диференціація за статевою ознакою, а також деякі дані умов їх родинного|сімейного| виховання. З метою можливості визначення аутизму з моменту народження дитини, нами було опитано 127 батьків дітей з цим діагнозом. Відповіді батьків згідно опитувальника, стали підґрунтям для розробки критеріїв визначення проявів аутизму.

        Для контролю була сформована група дітей з нормою в психічному розвитку – 92 хлопчика та 28 дівчаток, що, відповідно, складає 76,67% і 23,33%.

        З метою вирішення поставлених завдань в роботі були використані наступні|низка| методи, щодо забезпечення об'єктивності дослідження: системно-структурний; теоретичного аналізу і узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження; наукового спостереження; психолого-діагностичного| обстеження;  психологічної корекції; констатуючого і формуючого експерименту; консультаційної бесіди з|із| батьками; порівняльного аналізу отриманих результатів; математичної статистики (метод варіаційного аналізу, достовірність отриманих результатів за t-критерієм| Стьюдента).

        У третьому розділі «Індивідуально-психологічна диференціація особливостей у суб'єктів з аутизмом» відображено результати психологічної діагностики зорово-просторового сприйняття; наведено опис авторських діагностичних методик і критерії психічного розвитку в онтогенезі в нормі і патології, описані особливості зорово-просторового сприйняття.

        На підставі аналізу результатів опитування батьків, нами визначені діагностичні критерії, які дозволили встановити наступні|такі| індивідуальні особливості зорово-просторового сприйняття в онтогенетичному розвитку. У віці одного місяця помітно відсутність «комплексу пожвавлення|оживлення|», немає реакції на мову|промову| дорослого. Після|потім| 4-х місячного віку помітно відсутність реакції на емоційне|емоціональне| мовне спілкування, реагування на дорослого і відсутність пози готовності при взятті на руки. У 6-ти місячному віці немає властивих цьому віковому періоду звукосполучень з|із| виразними|чіткими| компонентами артикуляцій, наявність недиференційованих голосових модуляцій, в семимісячному віці наголошується відсутність інтересу до іграшок і преференція до неігрових предметів. У дев'ятимісячному віці вимовляння|вимовляння| складів без інтонаційного забарвлення|фарбування| і без співвідношення з|із| близькими людьми. З десятимісячного віку віддається перевага|преференція| монотонності рухів, наявність страху при зміні|переміні| оточення, немає реакції на прохання дорослої людини. У віці одного року аутистичні| межі поведінки стають помітнішими, початок прояву|вияву| ехолалії|, рухові стереотипії, немає перенесення|переносу| дії, розученої з|із| одним предметом, відсутність контакту «очі в очі» і неадекватна реакція на появу нової людини. У півтора роки у індивідів з|із| аутизмом немає узагальнення предметів (групує іграшки не по їх предметному призначенню, а за ознакою розміру або форми), одноманітні маніпуляції предметом і відсутність мімічного супроводу гри. До віку 1 рік і 9 місяців спостерігається посилення прояву|вияву| аутистичних| рис поведінки: прихильність до звичних деталей навколишнього оточення, прагнення до ритмічної організації простору|простір-час|, перевага віддається|преференція| некомунікативним видам гри. До двох років спостерігається поява фразової мови|промови|, проте|однак| слова не використовуються для взаємодії з|із| іншими, явно виражена|виказувати| ритуальність, відсутність мови про себе в першій особі, незвичайне|незвичне| використання іграшок і розташування об'єктів по лінії, регрес вже наявної мови|промови|. У три роки можливе ехолалічне| повторення фраз, мова|промова| без усвідомлення значення, не володіє символічною грою. До чотирьох років можлива поява здатності|здібності| створювати комбінації з|із| декількох слів, але|та| утруднення з розумінням правил гри. У п'ять років відмічена відсутність розуміння або вираження|виразу| абстрактних концепцій, порушення тону і ритму мови|промови|, відсутність соціодраматичної| гри. До 6 років просліджується|простежує| невиражене|виказувати| усвідомлення себе як особи|особистості|, а до 7 років просліджується|простежує| відсутність здібності до абстрактних оцінок і в цьому ж віці не наголошується потреба в активній соціалізації.

         Синтез отриманих результатів проведеного дослідження дозволив нам розробити діагностичний алгоритм, що включає диференціальні критерійні показники аутизму у обстежуваних суб'єктів у віці від народження до 7 років і послідовне використання інших|застосування| діагностичних методик.

         По кожній із застосованих методик нами розроблено критерії рівнів прояву властивостей сприйняття. Нами виділено чотири рівні: дуже низький, низький, середній, високий. Рівень «дуже низький» введено|запроваджувати| нами для точнішої диференціації отриманих результатів, оскільки|тому що| в обстеженні брали участь діти, починаючи|зачинати| з|із| дворічного віку.