ІНФОРМАТИВНО НЕДОСТАТНІ СЛОВА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: СЕМАНТИКА, ФУНКЦІЇ



Название:
ІНФОРМАТИВНО НЕДОСТАТНІ СЛОВА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: СЕМАНТИКА, ФУНКЦІЇ
Альтернативное Название: Информативно недостаточны СЛОВА УКРАИНСКОГО ЯЗЫКА: СЕМАНТИКА, ФУНКЦИИ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, вказано на її зв’язок із науковими програмами та темами, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методи, наукову новизну, практичне значення дослідження, апробацію його результатів та особистий внесок здобувача.


У першому розділі “Лінгвістична сутність інформативно недостатніх слів” умотивовано доцільність виділення ІНС як окремого лексико-граматичного класу в системі повнозначної лексики, визначено основні критерії відмежування ІНС від слів релятивної семантики, обґрунтовано явище аналітизму формально-граматичного компонента інформативною недостатністю повнозначного слова.


Сучасна інтерпретація сполучуваності у взаємозв’язку  з теорією багатоаспектної структури речення (І.Р. Вихованець, Н.Л. Іваницька, А.П. Загнітко, М.І. Степаненко. О.І. Леута) спричинилася до розв’язання багатьох питань, що стосуються семантико-граматичних властивостей слова в цілому. У ракурсі такого підходу, зокрема Н.Л. Іваницька, виділяє п’ять типів повнозначних слів, що мають неоднаковий ступінь “обов’язковості й регулярності вживання однотипних форм у залежній словоформі”. Найвища градаційна межа сполучуваності, на її думку, властива інформативно недостатнім словам.


Термін “інформативна недостатність” у лінгвістичній інтерпретації – неоднозначний. Більшість дослідників статус “інформативно недостатніх” поширює на весь загал релятивних лексем, що завжди орієнтуються на обов’язково залежне слово (Н.Ю. Шведова, В.В. Бабайцева, М.І. Степаненко). Ми послуговуємося термінологією Н.Л. Іваницької. У сфері релятивної лексики вона виділяє групу слів “максимально семантично збіднених, що займають крайній полюс на осі “семантично достатні – семантично недостатні””, називаючи їх  інформативно недостатніми.


Основними критеріями відмежування інформативно недостатніх слів від інших є: обов’язкова сполучуваність найвищого ступеня та виявлення сполучувальних можливостей  окремого лексико-семантичного варіанта (ЛСВ) полісемічних слів. Кожен із цих критеріїв підпорядкований виділенню інформативно недостатніх слів як окремого лексико-граматичного розряду повнозначної лексики, що має специфічні сполучувальні, лексико‑семантичні та функціональні параметри.


Сполучуваність між словами й залежними від них словоформами формалізується за допомогою синтаксичних зв’язків, що безпосередньо пов’язано  з абсолютивно-релятивними властивостями слів. Ієрархія сполучувальних залежностей об’єктивує поляризацію абсолютивної та релятивної лексики. ІНС виокремлюються зі складу слів релятивної семантики як такі, що характеризуються найвищою межею релятивності, на підставі розмежування обов’язкової сполучуваності високого – найвищого ступенів.


Обов’язкова сполучуваність високого ступеня об’єктивує себе в прогнозованих семантично недостатнім опорним словом обов’язково залежних словоформах, на основі яких реалізується потенційно закладений в опорному слові зміст. Разом вони становлять семантичну єдність, маніфестовану підрядним словосполученням, елементи якого поєднані сильним прислівним зв’язком. Така сполучуваність властива релятивним лексемам (розвивати теорію, перебувати у відрядженні, дослідження фонетики, вміння читати, схожий на батька).


Обов’язкову сполучуваність найвищого ступеня розглядаємо як ознаку повнозначного слова, що виявляється в залежній словоформі, разом з якою вони утворюють синтаксичне сполучення слів, що у формально-граматичній структурі речення граматикалізується в компонент аналітичної будови. Саме обов’язкова сполучуваність найвищого ступеня слугує визначальним параметром інформативно недостатніх лексем (залишатися впевненим, продовжувати дискутувати, частина пирога, рій сподівань, табун парубків, змушений зачекати, ладен співати, варто потрудитися). Маючи мінімальне семантичне наповнення, інформативно недостатні лексеми вступають в обов’язкову сполучуваність найвищого ступеня із залежними словами, що компенсують їхню значеннєву неповноту.


У дисертаційному дослідженні аналіз сполучувальних можливостей орієнтований на окремий ЛСВ багатозначних слів, оскільки інформативно недостатніми можуть бути як конкретні слова, так і окремі ЛСВ полісемічних слів. Унаслідок дії семантичних процесів метафоризації слово може ослаблюватися, стаючи інформативно недостатнім: Нехай паде над нами дощ спогадувань святошинських, пречиста (В. Стус); А, може, дивлячись на її завірюху кіс, він прагне забути про свій немолодий вік (Л. Дмитерко); Сокруши свою душу тверду пустотливою зливою втіх (Д. Павличко); Між скелями бушувала єдина розколихана повінь музики (О. Гончар); Бурхливий потік ідей ринув у хлоп’ячий мозок (А. Кримський); Але осінь, у хмарках закрита, знову канула в прірву років (В. Лазаренко); Зупиніться, часу бездонні ріки (Б. Лепкий). Зважаючи на контекстуальну зумовленість вияву семантичного наповнення слова в оказіональному слововжитку, в роботі розглядаються ЛСВ, інформативна недостатність яких зафіксована в лексикографічних джерелах. Виявлення сполучувальних потенцій окремого ЛСВ полісемічних слів спричиняє поповнення синонімічних рядів інформативно недостатніх слів, збагачує  окремі лексико-семантичні групи, що сприяє розширенню системи інформативно недостатньої лексики в цілому.


Інформативна недостатність повнозначного слова зумовлює аналітизм формально-граматичного компонента, що виявляє себе в розчленованому вираженні його категорійних ознак. Формально головне в синтаксичному сполученні слів ІНС функціонує лише як елемент семантичної єдності, специфіка якої полягає в тому, що вилучення одного з її елементів (залежного слова) обов’язково призводить до неповного передавання змісту. При транспонуванні семантичної єдності інформативно недостатнього й поширювального слів у формально-граматичну структуру речення утворюється компонент аналітичної будови: Ти дивилась на мене востаннє, одірватись ніяк не могла (В. Сосюра); Якби на ту мить зайшли німці, він лише волів би бути розстріляним на місці (Ю. Мушкетик); Із темряви, з безодні літ, із забуття і тиші, вона зродилася на світ, неначе доля віща (В. Стус); З душі землі встають крики, тьмою птахів летять на хрест (Т. Осьмачка);  Мова й пісня – дві найважливіші фортеці, які народ повинен оберігати пильніше, аніж свої кордони (Г. Нудьга); Я вмію володіть клинком (В. Сосюра). Функціональний діапазон ІНС у складі такого компонента поширюється на реалізацію його граматичного значення, семантичну модифікацію речового значення та на  забезпечення цілісності структури формально-граматичних компонентів трьох- та чотирьохелементної будови.


У другому розділі “Семантичні параметри інформативно недостатніх слів” схарактеризовано семантичну структуру досліджуваних одиниць та подано цілісну систему лексико-семантичних груп (ЛСГ) інформативно недостатньої лексики сучасної української мови.


Значеннєва неспроможність інформативно недостатніх слів значною мірою  послаблює їхні номінативні потенції, а тому на семантичному рівні такі лексеми виконують лише функцію модифікатора, видозмінюючи семантику поширювального слова в аспекті суб’єктивної оцінки. Значення всіх інформативно недостатніх слів об’єднує спільна ознака, яка виявляється в наявності в них семи “суб’єктивна оцінка”. У сфері інформативно недостатніх слів ця сема має узагальнювальний характер: з одного боку, вона властива всім інформативно недостатнім словам, а з іншого – концентрує решту сем, як власне семантичних, так і тих, у яких об’єднано змістові та граматичні ознаки.


Сема  “суб’єктивна оцінка” слугує семантичною основою для виділення інформативно недостатніх слів у окремий лексико‑граматичний клас повнозначної лексики української мови, що дає підстави кваліфікувати її як архісему. Подальше уточнення останньої відбувається за допомогою сем “модальність”, “квантитативність”, які витлумачуємо базовими семантичними різновидами загальної архісеми “суб’єктивна оцінка”.


 Інформативно недостатні лексеми, об’єднані семою “модальність”, зіставляються за параметром “характер ознаки” на слова, які виражають модальну оцінку відношення суб’єкта до процесуальної ознаки, та лексеми, що реалізують модальну оцінку відношення суб’єкта до непроцесуальної ознаки. Подальша конкретизація інформативно недостатніх лексем на означення модальної оцінки відношення суб’єкта до процесуальної ознаки реалізована семними варіантами “можливість”, “бажаність”, “повинність”, а слів, що вказують на модальну оцінку відношення суб’єкта до непроцесуальної ознаки, – семними варіантами “констатація”, “трансформація”, “номінація”.


Параметр “характер ознаки” лежить в основі розподілу інформативно недостатньої лексики із семантичним компонентом “квантитативність” на ІНС, що виражають фазисність, та  ІНС на означення кількості. Уточнення семантики інформативно недостатніх лексем із значенням кількості здійснюється семантичними варіантами “сукупність”, “частина від цілого”, “міра”, “власне кількість”.


Семні варіанти кваліфікуємо як інтеграційні семи, оскільки вони виступають координаційними параметрами у виділенні лексико-семантичних груп інформативно недостатніх слів.


На основне значення інформативно недостатніх слів, представлене базовими семантичними різновидами, нашаровуються додаткові семи – додаткові денотативні, додаткові конотативні, додаткові градуальні та додаткові аспектуальні.


Додаткові денотативні семи увиразнюють архісему “суб’єктивна оцінка”  в різних аспектах, сприяють конкретизації значення лексеми. Характерно, що такі семи розрізнюють значення ІНС у межах парадигматичної групи, тому в роботі їх переважно витлумачуємо як диференційні. За умови означення побічних характеристик додаткові денотативні семи набувають статусу потенційних (факультативних). Саме так кваліфікуємо сему “початковість” в інформативно недостатніх дієсловах бажаності замірятися, налагоджуватися, налаштовуватися. Диференційною в структурі цих лексем виступає сема “намір”, оскільки саме вона розрізнює значення таких слів у межах ЛСГ інформативно недостатніх дієслів бажаності із семантично подібними намагатися, силкуватися, старатися, об’єднаними семою “намагання”. Сема ж “початковість” маніфестує супровідну характеристику, яка не диференціює значення дієслів, тому визначається як потенційна.


Спорадично в семантичній структурі інформативно недостатніх слів наявні конотативні семи. Сфера конотації охоплює емоційний, оцінний, експресивний та стилістично маркований компоненти. Наприклад, іменники лантушище, кучугура ситуаційно можуть об’єктивувати КС “перебільшення” та КС “негативна оцінка”. Перша з них (КС “перебільшення”) засвідчує суб’єктивні емоційно-експресивні конотації, друга КС (“негативна оцінка”)  виражає різноманітні відтінки негативної оцінки (зневагу, заздрісність, чванливість), що виявляються на рівні індивідуального функціонування.


Інформативно недостатні слова в межах деяких груп утворюють опозиції, в основі яких перебуває протиставлення за градуальною ознакою. Сема такого характеру репрезентує ступінь вияву, інтенсивність певної ознаки в близьких за значенням словах. Так, інформативно недостатні предикативи бажаності хотілося б та треба б корелюють на основі градуальної ознаки “ступінь вияву ввічливості”. У семантиці предикатива хотілося б наявна градуальна сема “високий ступінь ввічливості”, що передає ввічливу форму бажання. Значення ненав’язливої поради реалізує сема “низький ступінь ввічливості” предикативної лексеми треба б.


 Значеннєва структура інформативно недостатніх дієслів (ІНД)  містить додаткові семи, які виражають аспектуальність і конкретизують значення дієслова в різних об’єктивних планах (повторюваності, дистрибутивності, початковості тощо). Наприклад, наявна в значеннєвій структурі ІНД перехотіти аспектуальна сема фінітивності передає значення завершеності процесуальної ознаки у зв’язку з її повною вичерпністю.


Клас інформативно недостатніх слів української мови лексично неоднорідний. Його формують лексеми, що своїм вихідним значенням реалізують сему “суб’єктивна оцінка” (могти, починатися, стати, залишатися, хотіти, мусити, більшість, дещиця, кусок, третина, частина, радий, ладен, доцільно) та ЛСВ “суб’єктивна оцінка” багатозначних лексем (братися, охрестити, поставати, відро, караван, рій, океан, зайве, охота, час). Семантика останніх здебільшого розгалужена. Крім інтеграційної семи в їхній структурі зафіксовано досить широкий діапазон додаткових денотативних сем, наявні елементи конотації, спорадично виявляються градуальні семи.  Значеннєва структура інформативно недостатніх дієслів подекуди ускладнена нашаруванням додаткових аспектуальних сем.


За сукупністю інтегральних та диференційних ознак, а також враховуючи морфологічну віднесеність лексем ІНС української мови поділено на  лексико‑семантичні групи, що є своєрідними мікросистемами, в яких інформативно недостатні лексеми  семно пов’язані, й значення кожного з них орієнтується на  специфіку групи в цілому. На основі здійсненого семного аналізу інформативно недостатніх слів, що враховує їхню розгалужену семну  структуру, виділено: 1) сім ЛСГ ІНД: бажаності (воліти, прагнути, хотіти), можливості (вміти, могти, спромогтися), повинності (мати, мусити, потребувати), фазовості (братися, продовжувати, переставати), констатації (бути, слугувати, становити), трансформації (зоставатися, робитися, ставати), номінації (зватися, іменуватися, називатися); 2) чотири ЛСГ інформативно недостатніх іменників (ІНІ): власне кількості (безмірінь, дещиця, море), частини від цілого (клапоть,  уламок, шматок), сукупності (вервечка, кагал, стовковисько), міри (лікоть, метр, фунт); 3) три ЛСГ інформативно недостатніх прикметників (ІНП): бажаності (готовий, націлений, схильний), можливості (здібний, здатний, спроможний), повинності (зобов’язаний, повинен); 4) три ЛСГ інформативно недостатніх предикативів (ІНПр.): бажаності (бажано, добре б, гріх), можливості (вільно, можна, несила), повинності (варто, необхідно, треба). Диференціація інформативно недостатніх числівників (ІНЧ) (двоє, п’ятдесят, одна друга) та інформативно недостатніх займенників (ІНЗ) (весь, жоден) за ЛСГ не здійснювалася через кількісно обмежений лексичний  склад ІНЗ та майже цілковиту нерозгалуженість значеннєвої структури ІНЧ.


У третьому розділі “Функціональна роль інформативно недостатніх слів у  структурі формально-граматичного компонента аналітичної будови” описано функціональну специфіку ІНС у складі аналітично вираженого компонента формально-граматичної структури речення.


У формально-граматичному компоненті аналітичної будови ІНС може виконувати роль допоміжного та зв’язкового елементів. Функціональне призначення інформативно недостатнього слова як допоміжного елемента полягає у вираженні граматичного значення відповідного компонента та модифікації його речового значення. Інформативно недостатнє слово в ролі зв’язкового елемента слугує об’єднавчою ланкою між допоміжним та основним структурними елементами компонента і бере участь у модифікації його речового значення.


Інформативно недостатні лексеми виявляють функціональну специфіку у складі підмета, присудка, головного члена односкладної будови та неголовних компонентів прислівної залежності. Найбільш продуктивні ІНС у структурі головних компонентів. Неголовні компоненти, утворені на основі семантико‑граматичної єдності інформативно недостатнього слова й поширювального, в ієрархії формально-граматичних компонентів аналітичної будови займають периферійну позицію.


Інформативно недостатні словоформи можуть вживатися в ролі допоміжного елемента двохелементного підмета. Найчастіше функціональну участь в його реалізації беруть інформативно недостатні іменники, числівники та займенники, оформлені називним відмінком (В кожній фантазії є доля істини (Григір Тютюнник); Дві сестри, тонесенькі й сухенькі, осінь ловлять в пелени над ставом (І. Драч); Кожна мова – твого духу школа (Д. Павличко). Рідше роль допоміжного елемента двохелементного підмета виконують інфінітиви ІНД. Інфінітивне вираження допоміжного елемента двохелементного підмета властиве обмеженій кількості ІНД. Це переважно дієслова фазовості, констатації, трансформації (Продовжувати грати під безперервні овації глядачів – було для нас могутньою підтримкою, і на перших же хвилинах ми увігнали противнику другий м’яч (Ю. Яновський); – А як на мене, то красивим бути – наповнювати світ незвичайним сяйвом (Ю. Тарнавський); Стати другом  для вчорашнього ворога – зовсім непросто (М. Стельмах).


            У трьохелементному підметі допоміжний елемент найчастіше репрезентують ІНІ точної кількості, ІНЧ  означеної, неозначеної, приблизної кількості, займенники з квантитативним значенням у формі називного відмінка (Про хліб існують сотні десятків повір’їв, які мали практичний і ритуально-магічний зміст (ХБШ); Трохи пшона і кілька кришеників сала напиналися з торби (П. Кочура); Понад три десятки імен крутилися в його голові (В. Підмогильний). У ролі зв’язкового елемента трьохелементного підмета вживаються ІНІ точної кількості й точної міри, граматично марковані називним відмінком.


 У ролі допоміжного елемента двохелементного присудка вживаються особові форми ІНД усіх виділених ЛСГ у повній часовій парадигмі дійсного способу, родових і числових формах умовного способу та особових формах наказового способу (Хлопець все не наважується розповісти про свою пригоду (О. Донченко); Обвислі щоки його зробилися сизими (Григорій Тютюнник); Щоразу смагляве обличчя вчительки ставатиме іншим (Є. Гуцало); Нехай но безжалісні дівчата почнуть по кісточках розбирати нового вчителя (О. Іваненко); Не рада б рожа рожевий лист ронити (Б. Лепкий); – Гронович силувався б втекти з цієї компанії… (А. Кримський).


Роль допоміжного елемента трьохелементного присудка виконують ІНД можливості (Я не був наймолодший серед своїх товаришів по нещастю, але духом міг би вважатися за наймолодшого (П. Загребельний), бажаностіхотів би вітром бути (М. Рильський), повинності  Я раптом підносив їх (руки) до рота, ніби чекаючи, що вода мусить зробитися солоною (Ю. Яновський), фазовості (Дід зрозумів, що передав куті меду, і  брили, зменшуючись, стали називатися грудомахами (М. Стельмах) та ІНД бути (Кожна посмішка Яринки  була іскра щастя для Степана (О. Медуниця), граматично марковані особовою формою. У складі трьохелементного присудка інформативно недостатні лексеми спеціалізуються також на вираженні зв’язкового елемента. Функціональну здатність до його реалізації виявляють ІНД ЛСГ фазовості (Куховар будь-що намірився перестати гриміти сковородами (О. Гончар), ЛСГ констатації (Сьогодні кожен крок хотів би бути вальсом (О. Теліга), ЛСГ трансформації хочу за ворона чорного стати (В. Сосюра), ЛСГ номінації (Юра волів би зватися артистом (Ю. Смолич) в формі інфінітива доконаного й недоконаного виду; ІНП ЛСГ можливості (Тільки лагідність твоя буде спроможна високо підняти і вічно душу надихати (О. Лупій), ЛСГ бажаності (Її маленьке серце ладне було вискочити з грудей (О. Донченко), ЛСГ повинності (Війна повинна була припинитися обов’язково (Ю. Смолич) в називному відмінку та ІНІ  ЛСГ власне кількості (Куди звернувся я? Весь світ – стіна дощів і мряки (М. Хвильовий), ЛСГ частини від цілого (Слово – клітина мислі (П. Воронько), ЛСГ сукупності (А прочитаний ним вірш – це нестримна лавина емоцій (Ю. Андрухович) в називному відмінку.


Функціональний діапазон інформативно недостатніх слів у чотирьохелементному присудку регламентований роллю допоміжного та зв’язкового елементів: як допоміжний елемент продуктивне ІНД бути в часово-способовій формі (– Вона твоя, ласкава королівно, і сам я радий був би стать твоїм рабом (І. Кочерга); Чесна людина повинна була бути в опозиції до будь‑якого начальства (А. Кримський); як перший зв’язковий елемент – ІНП всіх виявлених ЛСГ у формі називного відмінка (Марійка здатна була стати ким завгодно для подруги (О. Донченко), На той час я радий був бути коронним підскарбієм (П. Загребельний), Взаємини  між близькими людьми повинні бути простими – це було його переконання (О. Копиленко); як другий зв’язковий елемент – інфінітив ІНД констатації, трансформації (Розрив повинен був бути повним, власне не розрив, а люта війна (Ю. Бедзик), – Дні і ночі, які ми збиралися того літа провести на Лисинці у Василининій хаті, повинні були стати для нас святом (Р. Іваничук).


У межах односкладних структур ІНС виразно виявляють функціонально-граматичні особливості при виконанні ролі допоміжного та зв’язкового елементів головного члена безособових та ґенітивно‑квантитативних речень. У двохелементному головному члені безособових речень ІНД у безособовій формі послідовно реалізують його граматичне значення та модифікують речове. Семантичний спектр такого допоміжного елемента охоплює ЛСГ констатації (У хаті, як не перед добром, було нудно й тихо (В. Близнець), ЛСГ трансформації (Мені жаль стало мого друга (О. Чорногуз), ЛСГ бажаності (Клара не ховалася з тим, що їй праглося ступити за той рубіж шаленства (Ю. Мушкетик), ЛСГ фазовості (Бралося вже червонясто сутеніти (А. Головко). Набір функцій іменникових інформативно недостатніх лексем у двохелементному  головному члені ґенітивно-квантитативного речення обмежений модифікуючою – вони забезпечують кількісну модифікацію речового значення компонента (Цілий сонм діловодів (І. Ле); Тьма народу! (А. Кримський); Тисячі розморених пляжників (А. Дімаров); Ох, жменя завзять (В. Крищенко); Кодло окупантів (Н. Рибак); Море пожовклого листя, повінь зів’ялих квіток (Б. Лепкий); Цятка болю (В. Стус).


У складі головного члена безособового речення трьохелементної та чотирьохелементної будови лексеми інформативно недостатньої семантики репрезентують допоміжний та зв’язковий елементи. Семантичний діапазон допоміжного елемента варіюється в межах ЛСГ ІНД бажаності (Боже, як йому хотілося бути батьком (Ю. Мушкетик), повинності (Томасу Манну і Генріху Манну, і Ліону Фейхтвангеру, і Герману Гессе довелося стати емігрантами і писати антифашистські книжки (Р. Іваничук) у безособовій формі та  ЛСГ ІНПр. повинності (Платити за кохання потрібно буде сонцем, друже (Д. Павличко), можливості (Між шатрами вже стільки назбиралося різного бруду, що годі  було пройти (Г. Хоткевич). Зв’язок між основним та допоміжним елементом у трьох- та чотирьохелементних головних членах забезпечують ІНПр. та ІНД усіх описаних ЛСГ у формі інфінітива.


Інформативно недостатні слова виражають також допоміжний та зв’язковий елементи неголовних компонентів формально-граматичної структури речення.


На вираженні допоміжного елемента двохелементного додатка спеціалізуються відмінкові (прийменниково-відмінкові) форми ІНЧ та  ІНІ, що забезпечують кількісну модифікацію речового значення компонента (Приніс оце за два тижні дві паляниці  та троє крашанок (Остап Вишня); Не помітивши нас, він, як вихор, облітав усе судно (М. Коцюбинський); І омахів огнисті заметілі з нічного неба щедро сипоне (В. Симоненко); В хід було пущено лопати, вила, граблі, порожні лантухи, ошмаття якихось брезентів (О. Гончар); Колегія архонтів, як правило, складалася з шести осіб (ІДПУ), та інфінітивні форми ІНД фазовості, констатації, трансформації (Батько наказав синам починати косити конюшину (В. Кобець); Йоньку зобов’язали закінчити підковувати коней (Григорій Тютюнник); (Бабуся навчали мене бути чемним (Остап Вишня); Страус благав Мадлену бути спільницею (Р. Іваничук); Довго вмовляла небогу стати йому подружжям (Ганна Барвінок).


Допоміжний елемент трьохелементного додатка реалізують граматично марковані відмінковими (прийменниково-відмінковими) формами ІНЧ, ІНЗ, ІНІ з базовою денотативною семою “квантитативність”: Рахіра жадібно з’їла одну грудку сиру (О. Кобилянська); Миготіли руки, лопати вправно підхоплювали кожен кусок сірого каменя (О. Донченко); Рослини залучають у процес фотосинтезу мільярди тонн хімічних елементів (Б). Семантичний простір зв’язкового елемента трьохелементного додатка зорієнтований передусім на ІНІ, що вказують на точну міру (– На почин хоча б п’ятсот кубометрів лісу (Остап Вишня)).


 Функцію допоміжного елемента двохелементної та трьохелементної обставини реалізують здебільшого інформативно недостатні іменники, інформативно недостатні числівники, інформативно недостатні займенники на означення кількості: Рев бурових дизелів чути за сотні метрів (ХБШ); Так і лежав він під скелею два тижні, поки помер (З. Тулуб); В усі віки троянди здобували загальне визнання й захоплення людей (Б); Спалені книги промовляють тисячами тисяч голосів читачів (Б. Олійник); Пам’ять про ці звірства протриває ще не одну сотню років (П. Загребельний); Вселенна – в кожній зірці тмину (Б. Олійник).


Інфінітивне вираження допоміжного елемента двохелементної обставини властиве семантично обмеженому колу ІНД. Це, переважно, дієслова, що входять до складу ЛСГ фазовості (Знову зібралися продовжувати розповідати про панщину-кріпаччину (О. Левада); – Ох і дурна ж я, пришелепкувата, …біжу зачинати сваритися (Є. Гуцало); Хлопчак вернувся в хатину продовжувати чеберяти незграбними… чоботищами (М. Стельмах).


Семантичне наповнення зв’язкового елемента трьохелементної обставини, вираженого інформативно недостатнім іменником, варіюється в межах ЛСГ власне кількості (Не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь сльози на дорогу (О. Довженко); Федір Предтеча не одну чверть століття проплавав під різними широтами (Л. Тендюк) і має вибірковий характер.


Інформативно недостатні слова виявляють функціональну специфіку в ролі допоміжного елемента  означення двохелементної будови. Така роль типова для ІНІ, ІНЧ та ІНЗ, що вказують на кількість (Пальці в  батька були чутливі, з кущиками волосся і пахли йодом (О. Шугай); Більшість школярів обох класів достатньо обізнані з проблеми СНІДу (ХБШ);  Історія кожної мови якнайтісніше пов’язана з історією її носія (СУЛМ)). Функціональну здатність до реалізації допоміжного елемента двохелементного означення також виявляє обмежена кількість ІНД. Такий допоміжний елемент найчастіше репрезентований інфінітивом ІНД ЛСГ фазовості (Нормальний розвиток власної економіки передбачає необхідність продовжувати залучати іноземні інвестиції австрійськими підприємствами (ПіЧ)), ЛСГ констатації (Коли зайшла секретарка, у нього з’явився план бути серйозним, діловитим і спокійним (Ю. Смолич)) та ЛСГ трансформації (Ринок праці надає можливість стати клієнтом висококваліфікованих фахівців при заощадженні на заробітній платні (ПіЧ)).


У висновках дисертації подано теоретичні узагальнення про інформативно недостатні слова як окремий клас повнозначної лексики сучасної української мови.


            Виділення інформативно недостатніх слів в окремий лексико‑граматичний клас у системі сучасної української повнозначної лексики здійснюємо за сукупністю таких основних параметрів: специфіка семантичної структури, неспроможність власним фонемним складом виражати зміст, функціональна своєрідність у складі формально-граматичного компонента аналітичної будови. Найголовнішою ознакою таких слів є їхнє мінімальне семантичне наповнення, що спричиняє обов’язкову конкретизацію значення поширювальними словами регламентованої форми, а отже, зумовлює утворення синтаксичного сполучення слів, транспонованого в формально-граматичну реченнєву структуру як компонент аналітичної будови.


Основними критеріями вичленування інформативно недостатніх слів є найвищий ступінь сполучувальних можливостей слова, що виявляється в обов’язковій наявності залежних словоформ та сполучувальних  особливостях окремих лексико-семантичних варіантів полісемічних слів.


Лексико-граматичний клас інформативно недостатніх слів формують одиниці з різним ступенем інформативної недостатності їхньої семантики, які можуть бути представлені як ієрархізована система. “Найбільш інформативно недостатньою” вважаємо групу слів, вихідна семантика яких інформативно недостатня. Нижчу ієрархічну позицію в системі  інформативно недостатньої лексики займають лексико-семантичні варіанти – метафоричні чи метонімічні одиниці, інформативно недостатнє вживання яких виявляється внаслідок семантичної структуралізації поширювального слова. Склад інформативно недостатніх слів розширюють також оказіоналізми, здатні функціонувати в мові за відповідних семантико-синтаксичних умов як інформативно недостатні. Вони, вступаючи в обов’язкову сполучуваність найвищого ступеня з поширювальними словами, набувають якісно нових синтагматичних та функціональних характеристик і зазнають певних семантичних зрушень.


Семантична структура інформативно недостатніх слів представлена ієрархізованою сукупністю семантичних компонентів різного характеру. Об’єднавчим параметром усіх інформативно недостатніх лексем слугує наявність у їхній значеннєвій структурі архісеми “суб’єктивна оцінка”, репрезентованої семантичними різновидами “модальність”, “квантитативність”. У семантичній структурі більшості інформативно недостатніх слів наявні також додаткові семи денотативного й неденотативного характеру. Вони конкретизують, увиразнюють, протиставляють та диференціюють значення інформативно недостатніх слів, забезпечують їхнє конотативне та аспектуальне маркування. Виділені семи виразно відмежовують ІНС від слів релятивної семантики.


 Інтеграційним параметром для всієї сукупності досліджуваних слів є їхня інформативна недостатність як об’єктивна характеристика, що об’єднує всі ЛСГ та окремі лексеми. Морфологічна диференціація інформативно недостатніх слів та вичленування в їхній значеннєвій структурі семних варіантів спричинилися до розподілу всього загалу досліджуваних лексем за ЛСГ, кожна з яких виявляє специфіку  щодо кількісного наповнення, особливостей семантичної структуралізації та функціональної участі в утворенні формально-граматичних  компонентів аналітичної будови. На основі здійсненого семного аналізу ІНС виділено:  сім ЛСГ ІНД (бажаності, можливості, повинності, фазовості, констатації, трансформації, номінації); чотири ЛСГ ІНІ (власне кількості, сукупності, частини від цілого, міри), три ЛСГ ІНП (можливості, бажаності, повинності); три ЛСГ ІНПр. (можливості, бажаності, повинності). 


Інформативно недостатні слова виконують основну функцію – виступають структурним елементом формально-граматичного компонента аналітичної будови.


У складі всіх компонентів аналітичної будови ІНС реалізують допоміжний елемент, категорійна сутність якого полягає в  максимально обмеженій участі у вираженні речового значення відповідного формально-граматичного компонента. Функціональний діапазон інформативно недостатніх слів у ролі допоміжного елемента поширений на вираження зовнішньо- та внутрішньосинтаксичних категорій і модифікацію речового значення компонента. Морфологічна належність інформативно недостатніх лексем, які об’єктивують допоміжний елемент, зумовлює їхнє відповідне граматичне оформлення: особова, безособова, інфінітивна, відмінкова та прийменниково‑відмінкова форма.


В аналітичних компонентах трьох- та чотирьохелементної будови ІНС  функціонують як зв’язковий елемент, слугуючи засобом поєднання основного та допоміжного елементів компонента, а також як модифікатори його речового значення. Морфологічне оформлення зв’язкового елемента представлене двома варіантами: інфінітивом ІНД та називним відмінком ІНІ. Характерною особливістю інформативно недостатніх слів у такій ролі є їхня подвійна структурно-семантична зумовленість.


В українській мові ІНС функціонують у складі головних і неголовних формально-граматичних компонентів аналітичної будови, виявляючи специфіку як щодо утворення відповідного компонента, так і щодо реалізації його категорійних ознак. Найбільш уживані ІНС у двохелементних присудках та двохелементних головних членах безособового речення, утворених граматикалізацією семантичної єдності ІНД та інфінітива поширювального дієслова. Найменш уживані лексеми інформативно недостатньої семантики в структурі додатків, обставин та означень аналітичної будови, утворених на базі семантико-граматичної єдності інфінітива ІНД та інфінітива поширювального дієслова.


Семантичні, функціональні параметри та методика виділення інформативно недостатніх слів можуть бути використані для встановлення меж формально-граматичного компонента аналітичної будови, що сприятиме глибшому висвітленню проблеми форми і змісту в синтаксисі.


 


 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины