ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕМІЩЕННЯ ТА ПРОСУВАННЯ ПО СЛУЖБІ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасних умовах розбудови правової держави особливого значення набувають питання створення ефективної, сучасної системи органів внутрішніх справ України (далі — ОВС), формування якісно нового кадрового складу, удосконалення механізму їх добору та розстановки. Приведення у відповідність до вимог загальних стандартів захисту прав особи, у тому числі і щодо таких процедурних форм перерозподілу кадрів, як переведення, переміщення та просування по службі, є запорукою своєчасного та якісного виконання покладених на ОВС завдань.

Аналіз сучасного стану наукових праць і нормативно-правового регулювання переміщення та просування по службі працівників ОВС дає підстави стверджувати, що ці питання потребують комплексного наукового дослідження й удосконалення. До цього часу дискутуються питання щодо правової природи переміщення, переведення, просування по службі та ряду інших понять щодо змін умов проходження служби в ОВС. Зазвичай, ці правовідносини регулюються відомчими нормативно-правовими актами, одним із яких є Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (далі — Положення про проходження служби).

У дисертації досліджується комплекс правовідносин, котрі у трудовому праві розглядаються як зміна умов трудового договору і здійснюються шляхом переведення, переміщення чи зміни істотних умов праці. У нормативно-правових актах, що регулюють проходження служби працівників ОВС, ці питання в більшості випадків розглядаються як переміщення, і в окремих випадках — як переведення до інших міністерств чи відомств шляхом звільненням з ОВС. Разом із тим у ході практичного застосування згаданих понять виникають суперечності щодо відповідності їх змісту до норм трудового права та належного забезпечення гарантій працівників ОВС.

Незважаючи на актуальність проблеми правового регулювання переміщення та просування по службі працівників ОВС, ці питання не набули належної наукової розробки. Більшість нормативно-правових актів, які регулюють переміщення та просування по службі, приймалися ще в період становлення незалежності в Україні і до прийняття Конституції України, а тому не враховують тих змін, що відбулися останнім часом у суспільстві.

Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали праці М. Г. Александрова, Е. І. Астрахана, О. К. Бєзіної, Б. Базарбаєва, Н. Б. Болотіної, Л. Ю. Бугрова, Г. С. Гончарової, Е. А. Голованова, В. Я. Гоца, К. Н. Гусова, В. С. Венедіктова, В. В. Жернакова, М. І. Іншина, Д. О. Карпенка, О. В. Лавриненка, І. П. Лаврінчук, Л. І. Лазор, Р. З. Лівшиця, Й. Е. Маміофи, А. Р. Мацюка, І. Б. Морейна, Н. М. Неумивайченко, О. М. Обушенка, Т. В. Парпан, П. Д. Пилипенка, С. М. Прилипка, В. І. Прокопенка, О. І. Процевського, А. Ю. Пашерстника, В. А. Плеви, В. Г. Ротаня, С. І. Сприндиса, З. К. Симорота, А. І. Ставцевої, Б. С. Стичинського, А. А. Фатуєва, Н. М. Хуторян, Г. І. Чанишевої, В. І. Щербини, А. М. Юшко та ін.

Проблемам проходження державної служби, реформування правоохоронних органів та забезпечення їх висококваліфікованими кадрами значну увагу приділяли в роботах вітчизняні вчені в галузі адміністративного права, зокрема, В. Б. Авер’янов, Г. В. Атаманчук, О. М. Бандурка, Ю. П. Битяк, І. Л. Бачило, Ю. Ф. Кравченко, А. П. Корнєв, Б. М. Лазарєв, Г. І. Леліков, А. Ф. Майдиков, В. Д. Малков, Ю. М. Старилов, В. О. Шамрай та ін. Тому певні аспекти досліджуваної проблеми виявилися найбільш розроблені в контексті науки адміністративного права. Наявні теоретичні розробки стали науковим фундаментом для визначення проблем реформування та проходження служби в ОВС, а також напрямків їх вирішення.

Вивчення праць цих авторів сприяло виробленню розуміння суті та значення досліджуваного явища, а також формулюванню власних висновків.

Окремі аспекти змін умов проходження служби працівників ОВС були об’єктом досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців А. В. Афанасьєва, В. М. Бесчастного, В. С. Венедіктова, М. І. Іншина, О. В. Лавриненка та ін. Однак ці питання розглядались, як правило, у загальному контексті службово-трудових відносин працівників ОВС і комплексного наукового дослідження не становили.

Наукова і практична значимість аналізованих проблем, недостатня розробленість їх у науці трудового права, недосконалість нормативно-правових актів, які регулюють проходження служби працівників ОВС України, та їх дискусійний характер зумовили вибір теми цього наукового дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі цивільного права та процесу Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ відповідно до пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень МВС України, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність ОВС України на період 2001-2009 рр. (п.182 Головних напрямків наукових досліджень Наказу МВС України від 05.07.2004 №755). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою ЗЮІ ДДУВС від 20.02.2003 (Протокол №2).