ПЕРІОДИЧНА ПРЕСА КАНАДИ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС В КРАЇНІ (на прикладі федеральних виборів до Парламенту Канади 2000 року)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ПЕРІОДИЧНА ПРЕСА КАНАДИ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС В КРАЇНІ (на прикладі федеральних виборів до Парламенту Канади 2000 року)
Альтернативное Название: Периодическая пресса КАНАДЫ И ЕЕ ВЛИЯНИЕ НА ИЗБИРАТЕЛЬНЫЙ ПРОЦЕСС В СТРАНЕ (на примере федеральных выборов в Парламент Канады 2000 года)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовується актуальність теми, сформульовано мету та завдання, визначено об’єкт, предмет, методи дослідження, фактологічну базу, наукову новизну, окреслено практичну цінність отриманих результатів.


У першому розділі – „Зародження й становлення періодичної англомовної та франкомовної преси Канади” – проаналізовано теоретичні підходи різних дослідників, які вивчали діяльність щоденних англомовних та франкомовних газет Канади на різних етапах їхнього історичного розвитку.


Також у розділі обґрунтована доцільність вибору провідних англомовних та франкомовних щоденних газет Канади як об’єкта дослідження, доведено, що періодична преса Канади має надзвичайно глибокі історичні традиції, які складають більше 200 років. Зокрема, подано хронологічні рамки та характерні риси кожного з історичних періодів розвитку періодичної преси Канади, яких нараховується п’ять. Так, перший період припадає на 1752 – 1807 роки, який характеризується першою вагомою хвилею іммігрантів з Європи та створенням першого щоденного видання Канади – англомовної газети “Halifax Gazette” у 1752 році; другий етап припадає на 1807 – 1858 роки та характеризується поступовим зростанням населення країни, підвищенням попиту на друковану інформацію і відповідно збільшенням кількості щоденних газет. Хронологічні рамки третього періоду, під час якого були засновані такі провідні на сьогодні щоденні газети, як “Toronto Star”, “Vancouver Province”, “Winnipeg Free Press” та “La Press”, визначені з 1858 по 1900 рік. Протягом четвертого періоду розвитку, який окреслений 1900 по 1952 роками, були створені такі щоденні газети, як “Vancouver Sun”, “Edmonton Jou al”, “Le Devoir”. Пятий період, що розпочався у 1952 році, триває до сих пір і характеризується активізацією процесів концентрації та монополізації власності на періодичні видання, особливо це стало відчутним наприкінці ХХ – початку ХХІ століття.


Здійснено класифікацію преси Канади за територіально-мовним принципом: на східну, до якої входять щоденні газети провінцій Квебек, Онтаріо, Нова Скошія, Ньюфаундленд, Ньюбрансуік та Острів Принца Едварда, та західну, яку визначає преса провінцій Британської Колумбії, Альберти, Саскачеван та Манітоби. У розділі наголошується, що західна Канада історично сформувалась під домінуванням англосаксонської мовної культури, в той час, як на розвиток східної частини Канади великий вплив здійснила французька мова та культура. Таким чином, історично склались умови для паралельного розвитку двох провідних культур, що стало вирішальним фактором у на політично-економічний розвиток суспільства та на розвиток засобів масової інформації, зокрема періодичної преси.


У підрозділі, присвяченому територіально-мовній структурі преси Канади, проаналізовано етапи історичного розвитку провідних англомовних та франкомовних щоденних газет східної Канади, зокрема “Globe and Mail”, “National Post”, “Toronto Star”, “Toronto Sun”, “Ottawa Citizen”, “Halifax Herald”, “Montreal Gazette”, “Le Jou al de Montreal”, “La Presse”, “Le Devoir”, та західної Канади - “Edmonton Jou al”, “Calgary Herald”, “Winnipeg Free Press”, “Vancouver Province”, “Vancouver Sun”. З’ясовано спільні та відмінні риси концепцій та функціонування вище зазначених газет, їхнє місце у системі суспільно-політичних відносин в країні. Досліджуючи східну пресу Канади, у дисертації особливу увагу приділено розвитку та функціонуванню франкомовної преси, в рамках дослідження якої проведено порівняльний аналіз між аналітичною та “жовтою” пресою на прикладі газет відповідно “La Presse” та “Le Jou al de Montréal”. Унаслідок аналізу визначено, що серед читацької франкомовної аудиторії провідні позиції займає саме “жовта преса”, зокрема газета таблоїдного характеру “Le Jou al de Montréal”, яка завдяки своїй газетній концепції, тематиці, принципам подачі інформації та методам зацікавлення читача перетворилась на найбільшу франкомовну газету Канади.


У дисертації стверджується, що сучасна преса Канади характеризується високим рівнем концентрації власності на щоденні газети та процесами монополізації інформаційного простору як на загальнонаціональному рівні, так і на провінційному. Також наголошується, що активізація цих процесів стала можливою завдяки відсутності адміністративно-нормативних обмежень з боку держави щодо діяльності великих медіа-корпорацій. Під час дослідження визначено, що серед 102 щоденних англомовних та франкомовних газет, які на сьогодні виходять в Канаді, тільки 4 газети є дійсно незалежними і не належать жодній з медіа-корпорацій, а саме: газети “LAcadie Nouvelle”, “Le Devoir”, “Flin Flon Reminder” та “The Whitehorse Star”. У розділі підкреслюється, що процес концентрації власності на щоденні газети спричиняє до значного зниження якості інформації та подачі новин, а також підвищенню цін на рекламу у періодичних виданнях. Відповідно, зроблено висновок, що від такої загальної тенденції розвитку преси рівень журналістики в цілому помітно знижується. Аналіз процесів концентрації та монополізації власності на щоденні газети наприкінці ХХ ст. – початку ХХІ ст., показав, що ці процеси знаходяться у постійному розвитку, внаслідок якого ситуація на загальнонаціональному ринку щоденних газет Канади періодично зазнає помітних змін. Так, у 1993 році ринок канадських щоденних газет був поділений між 10 медіа-корпораціями: “Thomson”, “Sutham”, “Toronto Sun Publications”, “Hollinger”, “Quebecor”, “Gesca”, “Irving”, “Unimedia”, “Burgoyne” та “Armadale”, з яких 4 перших корпорацій були найбільшими на той час за кількістю щоденних газет, та провідними у суспільстві за своїм впливом. Завдяки проведеному аналізу ситуації на національному газетному ринку Канади доведено, що процес концентрації власності ще більше активізувався за останнє десятиріччя, внаслідок чого власність на 102 щоденні газети станом на 2003 рік, розподілена між дещо іншими фінансовими силами, зокрема між наступними 13 канадськими медіа-корпораціями: “CanWest Publications”, “Sun Media - Quebecor”, “Osprey Media Group Inc”, “GTC Transcontinental”, “Hollinger”, “Power Corporation”, “Horizon Operations Ltd”, “Torstar Corporation”, “Brunswick News Inc”, “FP Canadian Newspaper”, “Halifax Herald Ltd”, “Bell Globemedia” та “Black Press”. Результати аналізу газетних ринків кожної з канадських провінцій показали, що медіа-корпорації “CanWest Publications”, “Sun Media-Quebecor”, “Torstar Corporation”, “Power Corporation” та “Bell Globemedia” є головними канадськими газетними магнатами за кількістю тиража газет, що знаходяться в їхній власності. Доведено, що медіа-корпорації здійснюють помітний вплив на розвиток соціально-політичного життя країни, і визначено, що основними критеріями їхнього впливу є кількість щоденних газет, які знаходяться у власності медіа-корпорацій, їхня якість й розміри тиражу. Враховуючи перераховані критерії, визначено, що медіа-корпорація “CanWest Publications” є беззаперечним лідером газетної індустрії Канади на загальнонаціональному рівні.


У другому розділі – “Особливості політичної системи Канади та місце періодичної преси в ній” – розкрито принципи політичної системи Канади та основи політичної культури канадського суспільства. У розділі зазначено, що канадська політична система побудована за зразком Вестмінстерської системи і базується на таких двох принципах, як парламентаризм та федералізм.


Далі підкреслюється, що першочергове завдання розбудови канадської держави завжди належало федеральному уряду, який керує та контролює цей процес. Конституційність та першочерговість права є аксіомою канадської парламентської демократії.


Також у розділі наголошується, що на сьогодні уряди канадських провінцій зберігають значну життєздатність. Протягом федерального розвитку Канади провінції ставали все більш впливовими та здатними успішно вести переговори з федеральним урядом з метою збільшення обсягу своїх повноважень. При цьому більша частина провінційних урядів переконана в тому, що вони здатні більш ефективно виконувати свої функції керування, ніж федеральний уряд. Для розуміння місця провінційних урядів в політичній системі Канади визначені повноваження провінцій, до яких, зокрема, входять питання освіти, культури, цивільного права, цивільної відповідальності, приватної власності, місцевих контрактів, шлюбу, здоров’я, соціального благополуччя, муніципальних установ, підтримки та створення лікарень, використання корисних копалин, місцевого та між провінційного транспорту, телекомунікаційного зв’язку, місцевої торгівлі, страхування тощо. Саме це коло соціальних питань, загостренність яких є різною в кожній з провінцій, постійно знаходиться в центрі уваги преси, і відповідно їхнє висвітлення в пресі відрізняється в залежності від провінції, тим самим підтверджується факт регіоналізації змісту щоденних газет.


Підкреслюється, що усі питання національного та загальнодержавного значення належать федеральному уряду, а питання місцевого значення майже в усіх сферах життєдіяльності належать уряду провінцій. Так, зокрема, до спектру повноважень федерального уряду Канади, належать наступні питання національного рівня: національна оборона, військова служба, банківська система, робочі відносини на підприємствах федерального рівня, міжнародна торгівля, захист водних ресурсів, телекомунікації на міжпровінційному та міжнародному рівнях тощо. Такий вираз, як “міждержавні відносини” все частіше використовується в Канаді для позначення усього комплексу взаємовідносин між урядами, тобто між федеральним та 10 провінційними урядами, 3 територіальними та сотнями місцевих осередків управління.


У рамках аналізу політичної системи Канади розглянуто Конституційний Закон 1867 року, який ще називають Британським Актом Північної Америки. та яким власне заснована канадська федерація. Наголошується, що найголовнішими принципами, котрі покладені в основу канадської держави, є першочерговість закон, суверенітет Парламенту, незалежність судової влади.


У розділі досліджено історичний розвиток провідних політичних партій Канади, головних учасників федеральних виборів до Парламенту Канади 2000 року, зокрема ліберальної партії, партії Канадського Альянсу, прогресивно-консервативної партії, Квебецького блоку, новодемократичної партії. ЗМІ ввели до вжитку такі терміни, як „замок Клік” та „родина Компактц”, тим самим називаючи політичну еліту відповідно Нижньої та Верхньої Канади. Проти цих людей та їхніх газет виступали патріоти Папіно та реформатори МакКензі, яких підтримували в різних комбінаціях фермери, робітники, ремісники, торговці, промисловці та вільнодумці. Саме вони заклали основу для створення майбутньої Ліберальної партії Канади. Ті, хто їм протистояли, обєднались між собою і створили Консервативну партії Канади. Таким чином, протягом ХІХ і ХХ століть преса коливалась між цими двома ідеологічними рухами, боротьба між якими спричинила зміни в політичній культурі Канади. Визначено, що історія політичної думки в Канаді тісно пов’язана з історією канадської періодичної преси.


            Вивчено особливості виборчої системи Канади, а також еволюцію федеральних парламентських виборів. Встановлено, що у Канаді термін проведення виборчої кампанії до Парламенту країни складає 36 днів з моменту оголошення виборів. Говорячи про систему федеральних парламентських виборів, підкреслено місце та роль Федеральної виборчої Комісії Канади, яка відповідальна за проведення федеральних виборів, додаткових виборів в окремих випадках та референдумів. Ця організація є незалежною від уряду та підпорядковується безпосередньо Парламенту. Визначено, що Федеральна виборча Комісія Канади активно залучається до масово-інформаційних процесів в країні, і саме періодичній пресі надається особлива роль у цих процесах.


Також у розділі підкреслюється, що на сьогодні періодична преса Канади має в суспільстві одні з провідних позицій у визначенні палітри політичних питань для громадського обговорення, тим самим впливає на формування розкладу політичних сил у суспільстві. Хоча при цьому зазначається, що преса здебільшого зацікавлена підігріти новини, зробивши з них сенсацію, ніж просто їх висвітлити. Це пояснюється тим, що преса виконує не тільки свій професійний обов’язок розповсюджувати інформацію, а й має комерційний мандат висвітлення новини та тих подій соціально-політичного життя, які зможуть зацікавити якомога більшу кількість читачів. Отже, встановлено, що на процес висвітлення новин впливає не тільки конкретні події дійсності, а й комерційні критерії, беручи до уваги той факт, що розклад новин у періодичній пресі сприймається читачами-виборцями як відображення проблематики громадського життя.


У рамках вивчення місця та ролі періодичної преси Канади в суспільно-політичному житті країни, доведено, що канадська преса відійшла сьогодні від процесу просто звітування новин соціально-політичного життя країни і перейшла на позиції активного критика діяльності федерального уряду та захисника інтересів населення перед державою та її бюрократичною машиною. Саме завдяки такому підходу до своєї ролі у суспільстві періодична преса Канади зуміла за останні роки розширити свій вплив на населення країни, перетворюючись в очах громадськості на ту силу, котра намагається відстоювати справедливість у суспільстві. Іншим методом, яким користуються провідні канадські щоденні газети для привертання уваги з боку читацької аудиторії, зосередження уваги на житті пересічних канадців та на їхніх проблемах, і здебільшого, подіьні матеріали друкуються на перших шпальтах газет. Канадська преса зуміла навчитись досить оперативно реагувати на зміни настрою громадської думки у суспільстві.


Далі у розділі підкреслюється, що у канадському контексті взаємодія між парламентарями та періодичною пресою є надзвичайно важливою, тому що преса виступає своєрідним фільтром, через який громадськість отримує інформацію про роботу федерального парламенту країни, про нові законодавчі проекти або ж про тенденції внутрішньополітичного розвитку канадського суспільства.


Крім цього, в розділі подані практичні рекомендації політикам, які зацікавлені покращити відносини з представниками преси. Основними рекомендаціями є знання та розуміння політиками тематики промови або виступу перед громадськістю, їхня готовність обговорювати широкий спектр актуальних питань, не уникаючи неприємних запитань, психологічна підготовка до зустрічей з пресою, щоб перебувати в спокійному емоційному стані під час розмови з журналістами, та вміння бути впевненим та конкретним у своїх висловах, чітко формулюючи свої думки та викладаючи їх у стислій формі.


У третьому розділі – „Фактори впливу періодичної преси на федеральні парламентські вибори Канади 2000 року” – було досліджено місце та роль преси в національних політичних дебатах, які розгорнулись напередодні федеральних виборів до парламенту Канади у 2000 році.


У розділі наголошується, що федеральні вибори до Парламенту Канади у 2000 року були оголошені Прем’єр-міністром Канади Жаном Кретьєном позачергово. На прийняття цього рішення вплинула сприятлива тодішня економічна ситуація в країні, на хвиля якої ліберальна партія мала можливість бути переобраною на третій термін, а також непідготовка інших політичних партій до участі у виборах, зокрема, це стосувалось новоутвореної партії Канадського Альянсу. Крім того, підкреслено, що скликавши дострокові вибори, Жан Кретьєн поклав би кінець внутрішньопартійному конфлікту, який назрівав всередині його власної партії: від нього вимагали, щоб він поступився позиціями лідера партії та передав керівництво Полю Мартену, тодішньому міністру фінансів в уряді Кретьєна. Доведено на прикладах, що періодична преса Канади негативно відреагувала на рішення Прем’єр-міністра оголосити проведення дострокових федеральних виборів.


Неочікуване оголошення виборів є тим привілеєм, які ліберали змогли використати у своїй виборчій боротьбі проти інших політичних партій, котрі були зовсім непідготовленими до цього: не всі кандидати в депутати були призначені, політичні платформи партій не були підготовленими і не були опублікованими в кінцевому вигляді. Хоча й ліберальна партія теж не була готовою, проте в неї була чітко окреслена схема вирішення організаційних питань, в результаті якої все вище згадане могло бути зробленим за короткий термін.


Досліджуючи федеральні вибори 2000 року, представлено сутність боротьби провідних політичних партій: ліберальної партії, партії Канадського Альянсу, партії прогресивних консерваторів, новодемократичної партії та Квебецького блоку. Зокрема, у провінції Квебек ліберали протистояли Квебецькому блоку, а в усіх інших провінціях ліберали протистояли партії Канадський Альянс. Особливо гострим було протистояння в західних провінціях, зокрема в Манітобі, Альберті, Британській Колумбії. Враховуючи таку запеклу боротьбу, періодична преса уважно стежила за діями та промовами представників провідних політичних партій. політичних лідерів і, як наслідок, висвітлення в пресі діяльності партій мало вирішальний вплив на виборців та їхній вибір під час голосування. Визначено, що однією з характерних рис федеральних виборів 2000 року є поява нової політичної партії на політичній арені Канади – Канадський Альянс.


У розділі наголошено, що протягом виборчої кампанії 2000 року регіональні проблеми піднімались пресою до національного рівня і виносились на загальнонаціональне громадське обговорення. У роботі зясовано, що питання для обговорення та полеміки диференціювались за територіальним принципом, тобто за регіонами. Наприклад, в Атлантичних провінціях Канади провідною була проблема страхування працевлаштування, в той час, як в Квебеці, головною була проблема організованої злочинності, а в провінціях Саскачеван та Манітоба – питання надання субсидій фермерам. Спільним і надзвичайно актуальним для всіх провінцій було питання охорони здоров’я, яке взагалі має тенденцію бути черговим питанням в більшості випадків громадського обговорення на національному рівні. До речі, питання прав жінок, національної єдності та сільського господарства практично не обговорювались в періодичній пресі під час виборів. Надзвичайну активність під час виборів 2000 року проявили дві щоденні газети, які змагались між собою за статус національного періодичного видання, а саме: “Globe and Mail” та “National Post”.


Також у розділі доведено, що парламентські федеральні вибори 2000 року в Канаді мають кілька інтерпретацій. З одного боку, можна говорити, що вони за стилем та характером виборчої кампанії нагадують попередні вибори 1993 та 1997 років, результатом яких стало утворення двох ліберальних урядів за більшістю виграних голосів, а з іншого боку, вибори 2000 року були перехідними. Це підкреслюється збільшенням з боку канадської громадськості підтримки партії Канадського Альянсу, яка досягла 7% збільшення голосів у порівнянні зі своїми попередниками – Реформістською партією. Проте не зважаючи на це, виборча кампанія Канадського Альянсу загалом була визначена поразкою на виборах. У цьому контексті наведено основні причини поразки Канадського Альянсу, серед яких: непідготовка з багатьох аспектів партії та її лідера до дострокових виборів, нерозкрученість партії та її політичної платформи перед канадською громадськістю, відсутність чіткої стратегії у роботі з представниками ЗМІ, зокрема преси, невміння протистояти натиску своїх політичних опонентів тощо.


У дослідженні, яке міститься в розділі, наведені результати проведеного контент-аналізу факторів впливу провідних англомовних щоденних газет, зокрема “Globe and Mail”, «National Post”, “Toronto Star” та “Toronto Sun”, на перебіг та результати федеральних парламентських виборів 2000 року. Аналіз показав, що газети “Globe and Mail” та “National Post” були лідерами у підготовці аналітичних матеріалів, постійно конкуруючи між собою за позиції провідного аналітичного видання. Обидві ці газети зробили яскраво виражений наголос на федеральну політику та національні питання під час виборчої кампанії. У цьому контексті, важливим є зазначити, що газета “National Post була створена на зіткненні політичних інтересів в країні. Її власник, яким був на той час Конрад Блек, не робив секрету щодо своїх власних політичних уподобань, й існувала така думка, що він створив цю газету спеціально для того, щоб дати висловитись представникам консервативного напрямку, який власне і був йому до вподоби. Таким чином він створив газету, яка б надавало слово політичним колам, що стояли в опозиції до Ліберальної партії.


Результати вивчення процесу проведення виборчої кампанії 2000 року засвідчують, що протягом виборів було помітно, яку політичну партію підтримувала та чи інша газета, особливо це стосувалось заголовків до статей. Наприклад, газета “Toronto Star” підтримувала лібералів, підбираючи такі заголовки, які б яскраво підкреслювали переваги лібералів перед Канадським Альянсом. На противагу “Toronto Star” газета “National Post” постійно критикувала уряд на чолі з Жаном Кретьєном та його політичну платформу, публікуючи матеріали негативного характеру. А газета “Globe and Mail”, маючи свою тактику створення різноманітних історій політичного характеру як справжніх, так і вигаданих, намагалася створити негативний імідж лідеру Канадського Альянсу пану Стоквеллу Дейю, тим самим підкреслюючи свою лоялність до ліберальної партії.


Таким чином, лідером за кількістю матеріалів, опублікованих на тему федеральних виборів до Парламенту Канади 2000 року, була газета “Globe and Mail”, яка випустила 764 статті, значно збільшивши свою увагу до теми парламентських виборів у порівнянні з 1993 роком, коли під час чергових виборів до парламенту було опубліковано газетою 484 матеріали на тему виборів. На другому місці знаходиться газета “National Post”, котра випустила 710 газетних матеріалів на тему парламентських виборів, до речі, перших в історії існування газети. На третьому та четвертому місцях є відповідно такі газети, як “Toronto Star” та “Toronto Sun”, що в свою чергу випустили відповідно 522 та 462 матеріали на своїх шпальтах.


У „Висновках” окреслені результати проведеного дослідження і сформульовано основні положення дисертації, а саме: дослідження процесів становлення, розвитку та функціонування періодичної англомовної та франкомовної преси Канади у ХХ ст. та на початку ХХІ ст. З огляду на мету і завдання дисертації були отримані наступні висновки:


Періодична англомовна та франкомовна преса Канади має глибокі історичні традиції, які нараховують більше 200 років свого розвитку. В історичному розвитку канадська періодична преса умовно пройшла п’ять періодів, а саме: перший припадає на 1752 – 1807 рр., другий – на 1807 – 1858 рр., третій – на 1858 – 1900 рр., четвертий – на 1900-1952 рр. На сьогодні преса Канади перебуває в п’ятому періоді розвитку, який розпочався в 1952 році і триває до цього часу.


Розвиток періодичної преси Канади, яка має офіційний статус двомовної багатоетнічної країни, характеризується високим рівнем концентрації власності на щоденні газети, процесами монополізації інформаційного простору на провінційному та на загальнонаціональному рівнях,зосередженням основної уваги на місцевих та регіональних новинах, що підтверджує принцип регіональності у відборі інформації та подачі новин. Доведено, що активізація процесів концентрації власності та монополізації інформаційного простору стала можливою завдяки відсутності адміністративно-нормативних обмежень з боку держави щодо діяльності великих медіа-корпорацій.


Сучасна система провідних періодичних видань Канади, в якій на сьогодні виходить 102 щоденні газети, сформована такими англомовними щоденними газетами, як “National Post”, “Globe and Mail”, “Ottawa Citizen”, “Toronto Star”, “Winnipeg Free Press”, “Edmonton Jou al”, “Calgary Herald”, “Vancouver Province”, “Halifax Herald”, та франкомовними газетами, як “La Presse”, “Le Devoir”, “Le Jou al de Montréal”, при цьому газети “National Post” та “Globe and Mail” є періодичними виданнями національного масштабу. Враховуючи яскраво виражене тяжіння канадської преси до висвітлення регіональних та місцевих новин, перераховані вище періодичні видання є інформаційними лідерами інформаційного простору в провінціях і відіграють вирішальну роль у формуванні соціально-політичного життя провінції, перебуваючи майже на монопольних позиціях і тим самим впливаючи на формування громадської думки серед населення провінції.


Власність на канадські щоденні газети зосереджена в руках 13 канадських медіа-корпорацій, а саме: “CanWest Publications”, “Sun Media - Quebecor”, “Osprey Media Group Inc”, “GTC Transcontinental”, “Hollinger”, “Power Corporation”, “Horizon Operations Ltd”, “Torstar Corporation”, “Brunswick News Inc”, “FP Canadian Newspaper”, “Halifax Herald Ltd”, “Bell Globemedia” та “Black Press”. Серед вище зазначених медіа-корпорацій “CanWest Publications”, “Sun Media-Quebecor”, “Torstar Corporation”, “Power Corporation” та “Bell Globemedia” є головними канадськими газетними магнатами за кількістю тиражу газет, що знаходяться в їхній власності. Доведено, що медіа-корпорації здійснюють помітний вплив на розвиток соціально-політичного життя країни, який визначається такими критеріями, як кількість щоденних газет, які знаходяться у власності медіа-корпорацій, їхня якість й розміри тиражу. Враховуючи перераховані критерії, медіа-корпорація “CanWest Publications” є беззаперечним лідером газетної індустрії Канади на загальнонаціональному рівні.


Ступінь впливу окремого періодичного видання на виборців залежить від таких факторів, як авторитет видання, розмір, вік, освіта читацької аудиторії, професійної майстерності журналістського колективу, його вміння віднайти інформацію та подати її у сенсаційні манері, можливостей використання новітніх технологій для випуску видання.


Встановлено, що із політичними партіями та державними інституціями періодична преса входить до переліку інституцій, що активно впливають на прийняття політичних рішень та правових норм у канадському суспільстві. За своєю моделлю періодична преса Канади є незалежною від державних установ і контролюється приватним сектором. Тим самим, будучи фінансово незалежною від державних інституцій, періодична преса має можливість активно критикувати діяльність уряду та Парламенту, відшукуючи недоліки в їхній роботі та намагаючись виступати своєрідним арбітром у суспільстві.


Друковані видання мають вплив на перебіг політичних подій в державі передусім через наступні чинники: друкований текст легше аналізується і сприймається органами зору, тому більше запам”ятовується. Крім того, той фактор, що до газетного тексту можна повернутись ще декілька раз на відміну від радіо- та телематеріалів, робить його ще більш ефективним у дії на свідомість та підсвідомість аудиторії. Газетні матеріали надають більше можливостей для проведення комплексного аналізу позицій різноманітних політичних сил у певних часових рамках.


Головними партіями, які брали участь у федеральних виборах до Парламенту Канади 2000 року, які були достроково оголошені Премєр-міністром Жаном Кретьєном, є ліберальна партія, партія Канадського Альянсу, прогресивно-консервативна партія, новодемократична партія та Квебецький блок. Найгостріша боротьба розгорнулась між ліберальною партією та Канадським Альянсом, які конкурували між собою за статус та позиції національної партії Канади – тієї партії, яка б представляла інтереси усіх провінцій і мала б своїх обраних представників від кожної провінції.


Періодична преса Канади дійсно спроможна змінити хід виборчої федеральної кампанії і як додати кандидатові або політичній партії значну кількість голосів та підтримку з боку виборців, так і спаплюжити імідж кандидата або партії в очах потенційних виборців і зашкодити успішному проведенню виборчої кампанії. Яскравим прикладом цього ствердження є виборча кампанії Стоквелла Дейа та його партії Канадського Альянсу на федеральних виборах до Парламенту Канади 2000 року. Також, виборчі технології, якими користувались політичні партії під час виборчої кампанії 2000 року, показали, що виборці можуть змінити свої уподобання щодо кандидатів та партій, які вони представляють, в останню хвилину, навіть за день напередодні виборів.


Сприятлива економічна ситуація та популярність Жана Кретьєна у 2000 році були одними з вирішальних чинників оголошення Прем’єр-міністром позачергових федеральних виборів до Парламенту Канади, що було сприйнято негативно періодичною пресою Канади.


Федеральні парламентські вибори 2000 року були перехідними і відзначились появою нової політичної партії - Канадський Альянс – та нової впливової щоденної газети National Post, яка стала головним конкурентом щоденній газеті Globe and Mail”. Вибори 2000 року показали слабкість та неорганізованість опозиції.


Інформаційна стратегія та політична реклама партій будувались на регіональному принципі: в залежності від регіональних особливостей готувались прес-релізи, громадські виступи, тематика прес-конференцій тощо.


Факторами поразки Канадського Альянсу є загальна непідготовленість партії Канадський Альянс та її лідера Стоквелла Дейа до виборів 2000 року, створення негативного іміджу лідера партії в пресі через його невміння відповідати на неприємні запитання під час прес-конференцій, брак організованості у роботі з представниками ЗМІ, зокрема періодичною пресою.


 


Центром уваги періодичної преси в основному були два політики – Жан Кретьєн, лідер лібералів, та Стоквелл Дей, лідер Канадського Альянсу, газетні матеріали про яких були переважно критичного характеру.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины