НОМИНАТИВНЫЙ И КОММУНИКАТИВНЫЙ АСПЕКТЫ ГРАММАТИКАЛИЗАЦИИ ПАССИВА АДРЕСАТА В СОВРЕМЕННОМ НЕМЕЦКОМ ЯЗЫКЕ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
НОМИНАТИВНЫЙ И КОММУНИКАТИВНЫЙ АСПЕКТЫ ГРАММАТИКАЛИЗАЦИИ ПАССИВА АДРЕСАТА В СОВРЕМЕННОМ НЕМЕЦКОМ ЯЗЫКЕ
Альтернативное Название: НОМІНАТИВНИЙ ТА КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТИ ГРАМАТИКАЛІЗАЦІЇ ПАСИВУ АДРЕСАТА В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Розділ 1 „Пасив адресата в ракурсі теорії граматикалізації”. Нові граматичні форми виникають у мові внаслідок двох процесів: аналогії та граматикалізації. Граматикалізація має діахронний і синхронний аспекти (Н.Д. Арутюнова, В.М. Жирмунський, T. Givon, P.J. Hopper, P.J. Hopper і E. Traugott). У діахронії граматикалізація – це процес розвитку граматичного знака з лексичного, з одного боку, а з іншого – еволюція від грамеми з меншим ступенем граматичності до іншої грамеми з більшим ступенем граматичності. У синхронії граматикалізація позначає паралельне функціонування одного мовного знака як у функції лексеми, так і функції грамеми або співіснування однієї грамеми з різними ступенями граматикалізації. Діахронний і синхронний аспекти пов’язані між собою, другий є значною мірою наслідком першого. Процес граматикалізації корелює з узуалізацією мовного знака, яка виступає його інтегральною частиною.


При граматикалізації не існує чіткого протиставлення знаків за критерієм „лексичний“ – „граматичний“, спостерігається певний континуум і постійний розвиток (Н.Д. Арутюнова, В.М. Жирмунський, Т.А. Майсак, G. Diewald, B. Heine; B. Heine, U. Claudi і F. Hünnemeyer). Як результат дії двох еволюційних процесів – трансформації лексичного знака в граматичний і посилення граматичних властивостей мовного знака – у мові з’являються нові граматичні значення та нові граматичні засоби. Перші з них є граматичною інновацією, другі – розширенням парадигми (Chr. Lehmann).


Інновації, тобто процес виникнення граматичних категорій, яких до цього не існувало, розвиваються в граматиці тоді, коли постає суперечність між потребою мовця висловити значення з певної перспективи та відсутністю в мові відповідної граматичної форми. Розширення парадигми як вид граматикалізації має місце у випадку, якщо вже в існуючій парадигмі з’являється новий граматичний засіб. Це відбувається тоді, коли постає потреба в додатковій диференціації граматичних значень, які не може обслуговувати вже існуюча форма. Мовний знак може перебувати у стані дивергентності, під якою розуміється ситуація, коли він продовжує існувати в мовній системі як лексема і в той же час розвиватися в напрямку грамеми (G. Diewald).


ПА являє собою аналітичну дієслівну конструкцію, яка виникла в процесі граматикалізації як засіб розширення парадигми пасивного стану та утворюється із залученням допоміжних дієслів bekommen, kriegen або erhalten і дієприкметника II змістового дієслова: Das war Büroleben, wie sie's gewohnt war: Kaffee kochen, Kuchen kaufen und was erzählt bekommen, das seine richtige Reihenfolge hatte… /H. Böll, Billard um halbzehn/; Wer also sein nagelneues 40.000-Euro-Auto versichert und es nach dem Kauf geklaut bekommt, erhielte nur noch 36.000 Euro erstattet /Welt Online/. Допоміжні дієслова, які функціонують у мовній системі також як лексеми, є синонімами зі значенням „отримувати“, проте демонструють суттєві стилістичні відмінності та належать до різних регістрів: kriegen вживається здебільшого в розмовній побутовій комунікації, bekommen є стилістично нейтральним, а erhalten використовується в офіційній писемній та усній мові. Ці стилістичні особливості відбиваються як наслідок дивергентності і на їхньому вживанні у службовій функції.


Аналіз матеріалу, отриманого з діахронних лексикографічних джерел (словники J. Adelung, J.H. Campe, J. і W. Grimm, M. Heyne, F. Kluge, D. Sanders), дозволяє виявити перші епізодичні випадки вживання дієслова kriegen у якості допоміжного ще в XVI ст., значно пізніше (XVIІІ і ХІХ ст.) у граматичній функції починають використовуватися bekommen і erhalten. У діахронній перспективі спостерігається розширення варіативних можливостей конструкції за схемою kriegen bekommenerhalten. На лексичному рівні, який відображається на граматичній конструкції, проявляється процес узуальної інфляції дієслова (R. Keller), який полягає в тому, що із зростанням частоти використання лексичної одиниці відбувається її поступова пейоризація. Дієслово bekommen розвивається як комунікативна альтернатива дієслову kriegen від впливом стилістичних факторів, аналогічні процеси мають місце при становленні дієслова erhalten.


 


Розширення парадигми пасиву відбувається внаслідок граматикалізації ПА та симетричної з ним статичної пасивної форми з допоміжним дієсловом haben приводить до структурних змін і розвитку процесуально-статичної парадигми. Цей розвиток зумовлений взаємодією когнітивного і комунікативного факторів, перший з яких корелюється з таксоном „зміст“, а другий – з таксоном „функція“, сама пасивна конструкція виступає феноменом когнітивно-комунікативного порядку. Когнітивний чинник при включенні ПА в процесуально-статичну парадигму пов’язаний з кореляцією „структура ↔ семантика“ мовної одиниці. У ПА акцентується адресат, який висувається на перше місце при прямому (немаркованому) порядку слів у реченні. Комунікативний чинник співвідноситься із перспективою сприйняття позамовної ситуації, яка об’єктивується з перспективи погляду, відмінної від активного стану та „класичного“ пасиву. Чотири варіанти фокусування уваги на когнітивно значущій інформації відрізняються за схемами розподілу тема-рематичних імпульсів, утворюючих динамічну прогресію, яка по-різному виводить їх на рівень речення. На Рис. 1 зображено матрицю пасивної парадигми:

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины