СОМАТИЧЕСКИЕ ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИЕ ЕДИНИЦЫ СО ЗНАЧЕНИЕМ ИНТЕРПЕРСОНАЛЬНЫХ ОТНОШЕНИЙ: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧЕСКИЕ И ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Краткое содержание

Розділ 1. “Соматичні фразеологічні одиниці із значенням інтерперсональних відносин як об’єкт лінгвістичного дослідження”. Важливість соматичного коду у світосприйнятті людини зумовлює численність та розмаїття фразеологічних одиниць (ФО), що містять у своєму складі компоненти-найменування частин тіла людини – соматизми. Соматичні фразеологізми вербалізують різні фрагменти світу, в тому числі – інтерперсональні відносини. Соматичні фразеологічні одиниці із значенням інтерперсональних відносин (СФОІВ) являють собою стійкі вирази з ядерним семантичним компонентом – соматизмом, які маніфестують різні типи інтерперсональних відносин між двома (або більше) учасниками комунікації та мають структуру словосполучення, рідше – речення з повним або частковим переосмисленням компонентів. Типи інтерперсональних відносин визначаються наступними факторами:

·  Статус учасників (більш високий для одних і більш низький для інших; рівноцінний для всіх учасників). Статус домінування реалізується: у більш високому позиціонуванні певної особи (be head and shoulders above smb., etc.); підкоренні інших власній волі (have/keep (well) in hand, etc.); здійсненні тиску (force smb’s hand, etc.); контролі чужих дій (lead smb. by the nose, etc.); наданні комусь (повної) свободи діяльності (give smb. one’s head, etc.); відкритої демонстрації власного негативного ставлення до інших (look down one’s nose at smb., etc.). Статус підкорення передбачає залежність (be wax in smb’s hands, etc.); підкреслену увагу відносно осіб з більш високим статусом (hang on smb’s lips). У разі рівноцінних статусів комунікантів їх дії є однобічними (give smb. a (helping) hand,  etc.) або спільними (put one’s heads together, etc.).

·  Позиція й інтенція учасників інтеракції передбачає, що один з комунікантів може свідомо вводити в оману іншого (throw dust in smb’s eyes, etc.); підлещуватися (kiss smb’s ass, etc.); діяти у власних інтересах за рахунок інших (pick smb’s brain, etc.); формувати (та висловлювати) власні судження (take smb. at his face value, etc.); перебувати у стані моральної або фізичної конфронтації (bite smb’s head off; box smb’s ears, etc.); (свідомо) не діяти (not lift a finger, etc.). СФОІВ із значенням каузальності номінують результат певних дій однієї особи по відношенню до іншої (have smb’s blood on one’s hands, etc.).

·  Інтеракція може належати до емоційної сфери та визначати почуття й ставлення її учасників один до одного, що знаходить відображення в переживаннях та / або демонстрації певних позитивних емоцій відносно тих чи інших осіб (lose one’s heart to smb. etc.); виклику позитивної або негативної реакції на свою поведінку (set smb’s teeth on edge; sweep smb. off one’s feet, etc.); перебуванні як об’єкта уваги, симпатії, підтримки (be the apple of smb’s eye, etc.).

         Найбільша кількість соматичних ФО (20,4% за нашими даними) вербалізує відносини влади та її варіантів (домінування, контролю, здійснення тиску, підкорення власній волі); (12,3 %) відносини конфронтації (моральної або фізичної).

Ідеографічні параметри СФОІВ демонструють специфіку осмислення різних частин тіла людини представниками англомовної лінгвокультурної спільноти за наявності стійких / нестійких асоціативних зв’язків між тим чи іншим соматизмом і типом інтерперсональних відносин. Найбільш стійкий асоціативний зв’язок характерний для лексем thumb, knee, stomach. До соматичних елементів, що мають найменш стійкі асоціативні зв’язки, тобто беруть участь у вербалізації різних типів інтерперсональних відносин, належать лексеми hand, head, nose, eye, feet.

З точки зору лінгвокультурної специфіки СФОІВ розподіляються на такі групи:

·  універсальні, які демонструють спільність людського соматичного коду; наприклад, соматизм hand вживається як загальноприйнятий символ допомоги, надання фізичної або моральної підтримки: give smb. a (helping) hand; join hands; соматизм nose є символом цікавості, втручання в справи інших людей: to poke one’s nose into smb’s affairs;

·  національно-специфічні, які охоплюють національно-марковані СФОІВ, що не мають аналогів у інших мовах і характеризуються специфікою мовного оформлення або змісту, наприклад hold smb. in the palm of one’s hand; keep smb. on one’s toes, etc. та національно-детерміновані СФОІВ, чия поява зумовлена культурою англомовного соціуму, наприклад СФОІВ keep smb’s nose to grindstone, значення якої “примушувати когось довго та наполегливо працювати” закорінене в стародавньому звичаї точити знаряддя праці на спеціальному камені, що потребувало часу й терпіння.   

Основними засобами переосмислення значення вільних словосполучень, що лежать в основі соматичних ФО із значенням інтерперсональних відносин, є метафора та метонімія. Метафоричне переосмислення СФОІВ базується на схожості дій; жестів; ситуацій; становищ; якісних і просторових характеристик.

Інтерперсональні відносини виступають як область-мета, для якої областями-джерелами є поводження з матеріальними предметами (take smb. in hand; keep well in hand); якісні характеристики природних матеріалів (be wax in smb’s hands); поведінка тварин (show one’s teeth at smb.); фізіологія людини (pull the wool over smb’s eyes; break smb’s neck).

Соматичний компонент досліджуваної групи фразеологізмів при метонімічному переносі виступає частиною (або джерелом – у термінах когнітивної метонімії), яка є засобом називання людини (a shoulder to cry on). Інші типи метонімічного переносу назв: соматизм → його провідна ознака (be smb’s flesh and blood); соматизм → його функція (get a big hand). 

Розділ 2. “Функціональний аспект соматичних фразеологізмів із значенням інтерперсональних відносин”. Нарізнооформленість компонентів СФОІВ створює можливість варіювання їх компонентного складу, яке може бути узуальним (що не змінює фразеологічну одиницю ані семантично, ані структурно) (step / tread on smb’s toes) або оказіональним індивідуально-авторським прийомом, у процесі якого фразеологізм зазнає семантичних або структурних і семантичних змін.      

Серед структурно-семантичних модифікацій СФОІВ більшість складають додавання елементів (49 %) (have a bone to pick with smb.→ have a legitimate bone to pick with smb.) і субституція (12%) (poke one’s nose into smb’s affairs → poke one’s ears into smb’s affairs), при цьому одночасне використання цих двох найбільш продуктивних видів модифікацій створює яскравий стилістичний ефект, хоча й трапляється значно рідше (3,1%) (take smile off smb’s face → take smug smirk off smb’s face). Ще одним продуктивним типом модифікацій цієї групи ФО є еліпсис (15,4%) (give smb. a (helping) hand → “Need a hand?”).

Семантичні модифікації при повному збереженні узуальної структури фразеологізму представлені явищами подвійної актуалізації значення (2%) (We twisted familiar arms until they broke (I.Rankin) і контекстуальної дефразеологізації (5%) (If you go on pulling my leg so persistently I shall be permanently deformed (W.S. Maugham). Актуалізаторами семантичних модифікацій  ФО виступають, як правило, елементи оточуючого контексту.

Модифікації СФОІВ поширюють їх прагматичний потенціал, реалізуючи цілий ряд оказіональних комунікативно-прагматичних функцій, зокрема:

-         дескриптивну функцію (за рахунок елементів описового характеру): David’s jokes made Rosemary laugh anyway, because she was already curly head over flat heels in love with him (J. Cooper);   

-    функцію акцентування уваги на певному елементі (за рахунок елімінування інших компонентів ФО): Of course, he would expect a favour in retu , something more than her good ear. (I. Rankin);

-    оцінну функцію (за рахунок елементів із значенням позитивної або негативної характеристики): It was crucial, he told himself in justification, that he signed her up before David Pulborough got his grubby hands on her. (J. Cooper);

-    функцію підсилення, послаблення або уточнення значення (за рахунок засобів інтенсифікації, деінтенсифікації або конкретизації значення компонентів ФО): Those people who killed him made the world a poorer place by taking him from it, and they broke so many hearts, just so many. (J. Connolly).

У певних контекстуальних умовах СФОІВ виконують декілька оказіональних комунікативно-прагматичних функцій одночасно. 

СФОІВ  об’єктивують негативні (залежність, конфронтація) та / або позитивні (допомога, свобода дій) інтерперсональні відносини. Одиниці, що входять до певних ідеографічних груп, можуть об’єктивувати як позитивні, так і негативні аспекти міжособистісної взаємодії, наприклад, група емоційної реакції містить одиниці як з позитивної оцінкою (sweep smb. off one’s feet),  так і з негативною (set smb’s teeth on edge). 

Модус раціональної або емоційної оцінки (В.М. Телія) відбиває притаманну СФОІВ амбівалентність, що виявляється в зміні знака залежно від комунікативної ситуації, або від позиції мовця, наприклад: It was only when she smiled complacently at him as they took him away that Paulie Martin realized he had played straight into her hands (M. Cole) – с позиції мовця СФОІВ play into smb’s hand є негативною, з точки зору його співрозмовниці – позитивною, бо вона досягла поставленої мети.    

За певних ситуативних умов – в разі модифікацій узуальної структури фразеологізму або через широкий контекст – оцінний потенціал СФОІВ (здебільшого негативний) може:

- багаторазово підсилюватись: “Imagine if your dad catches Lucius Malfoy,” said Harry, sitting down next to Ron… “That’d wipe the smirk off old Draco’s face, all right,” said Ron. (J.K. Rowling).  Іменник smirk має яскраву негативну конотацію;

- змінювати свій знак: “… I”d ask Anthea but I don’t think she’d be too keen, and I know how much Galena liked you. Could I come and pick your brains?” (J. Cooper). Пейоративна сема фразеологізму гаситься через модальне дієслово could у значення “прохання”, що припускає застосування чужих думок, але з дозволу їх власника.

Позитивна оцінка реалізується або на рівні узуальної ФО, яка включає експліцитне вираження оцінного компоненту, наприклад, have a heart of gold, або набуває цього значення в широкому контексті.

Конотативно-стилістичний потенціал СФОІВ розширюється завдяки модифікаціям, серед яких найбільш ефективними є подвійна актуалізація та дефразеологізація значення одиниці, наприклад: ‘Yes, I was,’ said Doge, through trembling lips. ‘And a more desperately sad occasion I cannot remember. Albus was heart-broken…’

‘His heart wasn’t the only thing. Didn’t Aberforth break Albus’s nose halfway through the service?’ (J. K. Rowling).

Вказані типи модифікацій створюють ефект обманного очікування, що підвищує їх експресивність.

Розділ 3. “Фразеологічні одиниці та категорії тексту”. Фразеологічні одиниці, що мають великий інформативний, прагматичний і стилістичний потенціал, є одним із джерел текстотворення, вибудовуючи мікротексти (О.Г. Біляєвська, М.В. Гамзюк, Н.К. Рябцева, О.В. Слєпушкіна, В.М. Телія), що утворюють окремі текстові фрагменти,  виступаючи таким чином засобом когезії окремих частин цілого тексту. Високий інформативний потенціал фразеологізму, який значно підвищується у разі структурних і / або семантичних модифікацій, може створювати підтекст – іронічний, комічний, саркастичний; конотативно-стилістичні можливості СФОІВ формують стилістичну тональність твору. Наприклад: She chose the Passion and sprayed it liberally over her throat. ‘You won’t need plates,’ Jamie said sarcastically. “He’ll be eating out of your hand.” (C. Matthews) – застосування СФОІВ eat out of smb’s hands як в прямому так і в переносному значеннях в межах одного контексту реалізує комічний ефект та слугує засобом вираження сарказму.    

Закладений в семантиці фразеологізму оцінний компонент значення реалізує категорію модальності. Наприклад: “… They had all the facts on Romero… Free ride for criminals, they call it. The misguided sentimentality of New York bleeding hearts, exporting their problems to the innocent, old-fashioned countryside…” (I. Shaw) – саркастичний ефект виникає за рахунок протиставлення двох сторін конфлікту – заможних мешканців Нью-Йорку, які займаються показною благочинністю (bleeding hearts) та невинних жертв “благочинності” – мешканців передмістя). 

Взаємодія фразеологізму та тексту носить двобічний характер: текст розкриває ситуативне значення ФО, вона, у свою чергу, збагачує текст семантично й стилістично.  Фразеологізм є також провідним засобом реалізації категорії інтертекстуальності. У такому разі своєрідним претекстом є побутово-емпіричний, історичний або духовний досвід мовного колективу, що сформував те образне уявлення дійсності, на основі якого і виникла фразеологічна одиниця (В.М. Телія).

СФОІВ забезпечує такі типи інтертекстуальних зв’язків:

·  “текст-текст” – через СФОІВ-цитати та алюзії, коли будь-який текст розглядається як інтертекст, тобто як точка перетину інших текстів, наприклад: She would have swo that she was not thinking, at least not consciously, about the visit to Dr. Goldman. But her left brain clearly knew what her right brain was doing. (O. Goldsmith) – алюзія на Біблійний вираз not let one's left hand know what one's right hand does.

·  “текст-епоха, культура” – через СФОІВ, що включають національно-культурні  семи та відбивають національний колорит мовного колективу, а також через немотивовані СФОІВ-бібліїзми, для яких претекстом є людська культура. Наприклад: The audience kept silence only to give him a standing ovation a minute later and Michael with his hands down realized that he had just won this round (M.Cole) – СФОІВ описує ситуацію в термінах спортивних змагань (перегони), які є частиною фонових знань осіб, що належать до певної національно-культурної спільноти.   

·  “текст-мова” – через оказіональні СФОІВ, які виникли на основі традиційних ФО, що служать своєрідним претекстом, наприклад: You’ve taken the words out of my mouth, that’s just what I was going to say to you. (W.S. Maugham) – СФОІВ take the words out of smb’s mouth виникла на основі біблійної put words in (into) smb’s mouth.

Як засоби реалізації інтертекстуальних взаємодій СФОІВ виконують фатичну (або контактовстановлюючу) функцію, що виявляється у встановленні відносин “свій-чужий” між автором і адресатом, та експресивну функцію, яка підвищує імплікаційний потенціал тексту й визначає його прагматичну спрямованість.   

Висновки

Вивчення соматичних фразеологізмів із значенням інтерперсональних відносин дає можливість вирішення певного кола антропоорієнтованих проблем з точки зору їхніх зв’язків із свідомістю національно-мовного колективу та в різних аспектах їхнього функціонування в актах комунікації. У результаті аналізу семантичних характеристик СФОІВ виокремлено типи інтерперсональних відносин, вербалізованих у мові; простежено асоціативні зв’язки, що виникають між тим чи іншим соматизмом і певним типом інтерперсональних відносин. Асоціативні зв’язки, виявлені в ході дослідження, відображають лінгвокультурну специфіку цієї групи фразеологізмів. Незважаючи на універсальний для всього людства характер соматизмів, принцип добору певного соматичного компонента й аранжування засобів вербалізації міжособистісних відносин визначаються особливостями національно-етнічного менталітету.

Аналіз внутрішньої форми СФОІВ дозволив установити галузі знань, у контексті яких виникли вільні словосполучення, що зазнали переосмислення. Сюди належать, зокрема, такі: якісні характеристики природних матеріалів; поводження з матеріальними предметами; поведінка тварин; фізіологія людини. Дослідження процесів метонімії у формуванні СФОІВ дозволило встановити типи переносу назв: частина → ціле; соматизм → його провідна ознака; соматизм → його функція.

Вивчення функціонування СФОІВ на рівні мінімальної одиниці тексту – висловлювання – дало змогу простежити варіювання компонентного складу фразеологізмів як на узуальному, так і оказіональному рівнях та пов’язані з цим варіюванням зміни прагматичних, функціонально-семантичних і стилістичних параметрів СФОІВ.

На рівні тексту СФОІВ виступають засобами когезії його окремих частин через рекурентне використання фразеологізму з тією чи іншою метою; вираження оцінної модальності, що реалізується як широким контекстом, так і за допомогою структурно-семантичних модифікацій; підвищення інформативного потенціалу тексту шляхом створення підтексту; формування загальної тональності тексту внаслідок реалізації своїх конотативно-стилістичних можливостей. Підхід до фразеологічної одиниці як до мікротексту зумовив її розгляд як засіб реалізації категорії інтертекстуальності.                          

Отримані результати відкривають перспективи подальших досліджень, які ми вбачаємо в когнітивному моделюванні різних типів інтерперсональних відносин; контрастивному аналізі соматичних компонентів та їх асоціативних зв’язків в англійській і слов’янських мовах.