СЕЗОННІ УМОВИ ЛАТЕРАЛЬНОЇ МІГРАЦІЇ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН У ПОЛІСЬКИХ ЛАНДШАФТАХ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!


Название:
СЕЗОННІ УМОВИ ЛАТЕРАЛЬНОЇ МІГРАЦІЇ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН У ПОЛІСЬКИХ ЛАНДШАФТАХ
Альтернативное Название: СЕЗОННЫЕ УСЛОВИЯ ЛАТЕРАЛЬНОЙ МИГРАЦИИ Загрязняющих веществ в полесских ландшафтов
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

1. Досвід вивчення та теоретичні основи дослідження сезонних умов латеральної міграції забруднюючих речовин у ландшафтах. Дослідження ла­те­ра­ль­ної міграції забруднюючих речовин у поліських ландшафтах на­були особливої акту­альності у зв’язку із необхідністю встановлення законо­мірно­стей вторинного про­сто­рового перерозподілу радіоактивних елементів після аварії на Чорнобиль­ській АЕС (В.С. Давидчук та ін., 1989, 1994; В. Г. Линник, 1990). Цей дос­від використано при розробці методики оцінювання сучасного стану природних і змінених ланд­шафт­но-геохімічних систем (Л.Л. Малишева, 1992, 1999), яку успішно засто­совано при ландшафтознавчо-геохімічному прогнозуванні перерозподілу ймо­вір­них за­бруд­нювачів (радіонуклідів та інших) у 30-ти кілометрових зонах Хмельниць­кої, Рів­нен­ської АЕС (Л.Л. Малишева, Л.Ю. Сорокіна, С.В. Гайдай та ін., 2003; L. Malysheva, L. Sorokina, A. Galagan ets., 2005), а також для оцінки геоекологічного ста­ну територій (В.Г. Потапенко, 1996; О.В. Аріон, 1997, С.В. Гайдай, 2006 та інші). Ши­ро­кий спектр обґрунтувань ландшафтознавчо-геохімічних оцінювань та гео­еко­ло­гічне вивчення міських ландшафтів, зокрема м. Києва, виконані Ю.Г. Тютюнником (1996, 2002). Здійснено ландшафтознавчо-геофізичне дослідження лате­раль­них ре­чо­винних потоків правобережної частини Полісся на основі по­тен­ційно-енергетичного аналізу гіпсометричної поверхні для виявлення градієнтів, як го­ло­вної умови формування потоків (Н.В. Пазинич, 2005).


Перебіг міграційних процесів змінюється не лише у просторі – у ландшафтах, а й у часі – залежно від динамічних ландшафтно-геофізичних параметрів. Тому для визначення напрямків та інтен­сивності міграційних потоків хімічних елементів є важливим досвід ланд­шафтознавчо-геофізичних досліджень (В.А.Фриш, 1974, 1976; А.А.Краук­ліс, 1979; І.І.Мамай, 1980, 2005; А.Г.Ісаченко, 1985, 1991, І.І.Дудник,1985; Н.Л.Беру­чашвілі, 1986; 1991; К.М.Дьяконов, 1988; R.Koitzsch, R.Güntner, 1990; K.Kaden u.a., 1999). В Україні такі роботи належать Г.П.Міллеру, 1974; Б.П. Мусі, 1982; В.Т.Гриневецькому, В.І.Олещенку, 1975; В.Т.Гриневецькому, Л.М.Шев­ченко,  1984, 1988, 1990; В.Т.Грине­вецькому, О.М.Мариничу, Л.М.Шев­чен­ко, 1994; В.М.Петліну, 1998; В.М.Чехнію, 2003. Вивчення змін міграційних про­цесів у часі під впливом гідротермічних передумов, шляхом спостережень за фі­зич­ними станами типових ландшафтних комплексів Київського Полісся проводиться на Димерському комплексному географічному стаціонарі Інституту географії НАН України (В.Т.Гриневецький та ін., 1994). Особливу увагу у цих дослідженнях приділено динаміці геохімічних параметрів ландшафтних комплексів.


Київське і Чернігівське Полісся зазнає техногенного тиску, що супроводжується хі­мічним забрудненням територій радіоактивними елементами (137Cs, 90Sr, ін.), важкими металами (Pb, Cd, As, Cu, Zn, ін.), нафто­про­дук­тами, пес­ти­ци­да­ми, сполуками азо­ту, поверхнево активними речовинами. Тому на­далі під за­бруд­нюю­чими ре­чо­ви­на­ми розумітимемо саме ці елементи і спо­луки. Експе­ри­мен­тальні дослід­ження ви­ко­нані нами для аналізу вмісту в ланд­шафт­них комп­лек­сах, перш за все, важких ме­та­лів (Pb, Cu, Zn). Ландшафтознавче вив­че­ння про­блем хі­міч­ного забруд­нення і мі­гра­ції забруднювачів у ландшафтах даної тери­то­рії по­в’я­за­не пере­ду­сім із до­слід­же­ннями перерозподілу радіонуклідів (В.С.Да­вид­чук та ін., 1994, Е.В.Соботович, 2002). Проводились роботи щодо з'ясування вміс­ту і форм зна­ход­же­ння важ­ких металів у ґрунтах (Е.Я.Жовинський, 2002, А.І.Сам­чук, І.В.Кураєва, 2006). Ви­ко­нана ландшафтознавчо-екологічна оцінка Чер­нігів­ської (О.В.Баранов­сь­ка, 1997) та Київської (Н.В.Петрина, 2000) областей, у то­му числі їхніх по­ліських частин. За­га­ль­не уявлення про склад і джерела за­бруд­нюю­чих речовин територій дають дані мо­ні­торингу навколишнього сере­до­ви­ща, що здійс­ню­ється відповідними уста­новами. Проте вивченість Київського і Чер­нігів­ського По­лі­сся щодо хімічного забруднення з позицій ландшафтознавства за­ли­шається недо­стат­ньою.


Закономірності латеральної міграції забруднюючих речовин з точки зору їх за­ле­жності від зміни гідротермічних та аеродинамічних обстановок у ландшафтах у зга­даних роботах майже не розглядаються. Тому мета дослідження поля­гала у поєднанні власне ландшафтознавчого і у його межах ландшафтознавчо-гео­хімічного і ландшафтознавчо-геофізичного підходів для визначення пере­розпо­ділу у просторі забруднюючих речовин. Встановлення сезонних умов латеральної мігра­ції забруднювачів ми ґрунтуємо на урахуванні особливостей ландшафтної струк­тури, її антропогенних трансформацій, ландшафтно-геохімічних умов тери­то­рії (В.С. Давид­чук та ін., 1994; Л.Л. Малишева, 1999), а також мінливості протягом року ландшафтно-геофізичних умов, які зумовлюють зміни міграційних об­ста­новок.


Проявом просторового обміну речовин, що спричинює їхню диференціацію між ланд­шафтними комплексами, є латеральна міграція – переміщення хімічних еле­мен­тів і сполук із горизонтальними водними потоками – поверхневим і підземним сто­ком, а також повітряними потоками. Як моделі, що описують ландшафтно-гео­фі­зич­ні передумови міграційної обстановки, використовується поняття станів ланд­шаф­тів (Н.Л. Беручашвілі, 1991, І.І. Мамай, 2005). У центрі уваги нашого дослідже­ння – сезонні стани ландшафтів. При цьому міграційні процеси визначаються проявом про­тя­гом кожного сезону певних внутрішньосезонних, зокрема, погодних станів ландшафтів, що ідентифікуються за су­куп­ністю метео­показників.


Залежно від зміни протягом року станів ландшафтів міграційна структура ландшафтів має часову варіантність, зокрема, сезонну. Сезонні варіа­нти міграційної структу­ри ми розглядаємо як сукупність ландшафтних комплексів, поєднаних латера­ль­ними речовинними потоками, кожен з яких про­тя­гом сезону є однорідним за пев­ною фазою та інтенсивністю ландшафтно-геохіміч­них про­цесів (мобілізації-тран­спортування-акумуляції за­бруд­нюючих речовин). Ланд­шафт­на струк­тура терито­рії для встановлення сезонних варіантів мігра­ційної струк­ту­ри змоде­льована на осно­ві виділення генетико-морфологічного ти­пу ланд­шафт­ної конфігу­ра­ції (М.Д.Гродзинський, 2005), деталізованої до рангу підурочищ. При цьому ландшафтні ком­плек­си роз­глядаються як природні утворення із певним ступенем антропо­ге­нної транс­фор­мації. Класифікація складових міграційної структури ґрунтує­ться на ви­ді­ле­нні зон переважної акумуляції, різної інтенсивності винесення і тран­зиту за­бруд­ню­ва­чів.


Системний підхід дає можливість застосувати досвід системних інтерпретацій що­до структури ландшафтів, їх функціонування та динаміки для встановлення просторово-часових закономірностей формування та перебігу в них міграційних про­це­сів. Дослідження і аналіз ландшафтних комплексів із урахуванням їхньої складності і цілісності здійснено на основі ландшафтознавчого підходу. Для оцінки умов пере­роз­по­ділу забруднювачів функціонування ландшафтних комплексів роз­глянуто з по­зи­цій ландшафтознавчо-геохімічного і ландшафтознавчо-геофізичного підходів, методичний арсенал яких складає цілісну систему методів дослідження.


2. Методика визначення сезонних умов латеральної міграції забруднюючих речо­вин. Загальний алгоритм дослідження представлений на рис.1. Кожен етап пе­ред­бачає ви­ко­на­ння одного із по­став­ле­них за­вдань і скла­дає­ться з визначення тео­ре­тич­ної і мето­до­логічної основи, розробки ме­тодики дослідження; інвен­та­ри­зації та ін­тер­претації ланд­шафтних, ландшафтно-гео­хімічних і -гео­фі­зичних умов і антро­по­генних факторів за ви­зна­ченою сукупністю показників; ком­плексного ана­лізу даних про досліджувану територію і ви­значення закономірностей сезонної лате­ральної міграції забруднюючих речовин; прак­тич­ного впровадження одер­жа­них ре­зуль­татів.


Визначальними ланд­шафт­ними передумовами пере­роз­поділу речовин є літоморфні ознаки території: інтенсивність латеральних потоків залежить від форм земної поверхні, зрос­тає зі збіль­ше­нням по­каз­ни­ків ухилу поверхні й за­ле­жить від властивостей по­верх­невих відкладів – гра­нуло­мет­рич­ного складу, потужності і характеру під­сти­лаючих порід. Особливе значення ма­ють властивості ґрунту гранулометричний склад, що визначає йо­го здатність утриму­ва­ти речовину, зми­тість, що є показником ін­тен­­сив­ності делю­ві­аль­них процесів, оглеє­ння, на­яв­ність та роз­та­шу­ва­ння торфово-бо­ло­тяних ґрунтів і тор­фовищ, що є фак­то­ром рухомості або аку­му­ля­ції хіміч­них еле­мен­тів. Сучас­ний рос­ли­нний покрив і його роз­виток про­тя­гом ро­ку є фактором по­си­ле­ння аку­му­ля­ції хі­міч­них елементів і змен­ше­ння інтенсивно­сті їхніх міграційних потоків.


Найважливішими гео­хі­міч­ними харак­те­рис­тиками ґрунту як основ­ного сере­до­ви­ща міг­рації хімічних еле­мен­тів у ланд­шафт­них комп­лексах, що впли­ва­ють на мігра­цій­ну здат­ність еле­мен­тів і мо­жли­вість утво­ре­ння пев­них асо­ціа­цій хі­міч­них еле­ме­нтів, є склад ти­по­морф­них еле­­­мен­тів, вміст хі­міч­них еле­мен­тів, кис­лот­­ність/луж­ність (рН), окис­но-­відновний по­тен­­ціал, вміст гумусу, гра­ну­­ло­метричний і мі­не­ра­­ло­гіч­ний склад ґрун­тів, їхня сорбційна єм­ність.


Узагальненим пред­став­ленням ланд­шаф­то­знавчої інформації про ключові ділянки ста­ли ландшафтні кар­ти, укладені у мас­штабі 1:10 000 і 1:25 000 за допомогою засобів ГІС-аналізу (програми MapInfo Professional). Легенди ланд­шафтних карт фор­му­вались у таб­лич­ній формі за уні­фі­ко­ва­ною формою. Окремими позиціями такі легенди вклю­чають гео­хі­міч­ні показники і відомості про ан­тро­по­генні транс­фор­ма­ції ландшафтних комп­лексів. Як результат аналізу сукупності інформації про кожний ландшафтний комплекс у легенді подано характеристики сезонних варіантів латеральної міграції забруднюючих речовин.


До даних про ланд­шафт­но-гео­фі­зич­ні умо­ви території для ана­лізування міграцій­них умов вклю­че­но показ­ники гідро­тер­міч­ного, аеро­дина­міч­но­го режимів з ме­тою ак­цен­ту­вати увагу на най­ди­намічніших ха­рак­теристиках ланд­шафт­них комплек­сів: ко­ли­вання темпе­рату­ри повітря, поверхні ґрун­ту і його верхнього корене­вміс­ного шару (0‑20см); во­ло­гість повітря і ґрунту; кіль­кість, ін­тен­сив­ність і пе­ріо­дич­ність атмо­сфер­них опа­дів; показ­ни­ки про­сто­ро­вої ва­ріа­ції висо­ти снігового покриву; режим випа­да­ння сні­гу та сніго­та­не­ння; вітро­вий ре­жим.


 


Моделлю мігра­ційних обстановок є сезонні стани ланд­шафтів, виділення яких про­тягом року здійс­нюється за стій­ким переходом серед­ньої добової темпе­ратури повіт­ря через певні межі (00С, 150С) з ура­хуванням вста­нов­ле­ння і сходу стій­кого сні­го­вого покри­ву, по­чатку і закінче­ння заморозків. Тем­пе­ра­турні інтервали (… ‑5- та­кого відтинку часу, що дає можливість екстра­полювати вияв­лені закономірності.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины