Національно-культурна своєрідність семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом у сучасній німецькій мові

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
Національно-культурна своєрідність семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом у сучасній німецькій мові
Альтернативное Название: Национально-культурное своеобразие семантики фразеологических единиц с колористическим компонентом в современном немецком языке
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, актуальність обраної тематики, висвітлено мету та завдання роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, визначено фактичний матеріал, предмет, об’єкт і методи дослідження, сформульовано положення, які виносяться на захист.


У першому розділі “Культурологічний аспект дослідження колористичних фразеологічних одиниць сучасної німецької мови” висвітлено теоретичні засади дослідження колористичних фразеологізмів із національно-культурною семантикою сучасної німецької мови, з’ясовано особливість семантики ФОКК та сутність трактування значення КК як складника універсуму, його роль у творенні фразеологічного значення. Розглянуто й взаємозв’язок КМКС з іншими картинами світу.


Лінгвокраїнознавча орієнтація у фразеології зумовила підвищений інтерес до вивчення НКС фразеологізмів. Дослідження в цьому напрямку сприяли формуванню наприкінці ХХ ст. самостійного напряму в лінгвістиці – лінгвокультурології (В.А. Маслова). Інтерес щодо розв’язання наявності НКС пов’язаний саме з виникненням лінгвокраїнознавчої теорії слова Є.М. Верещагіна, В.Г. Костомарова, які вважають саме ФО носіями національно-культурної інформації. Під НКС розуміють своєрідність відображення світу певної лінгвоспільноти крізь призму мови й культури. НКС фразеологізмів за своєю суттю є феноменом, заснованим на відмінності мовних традицій, які відображають особливості образної вторинної номінації, що фіксується саме у фразеології (Б.М. Ажнюк, Л.І. Ройзензон, Ch. Palm, K.D. Pilz).


Дослідження проблематики національно-культурної семантики сприяло її трактуванню у вузькому (G. Nunberg, H. Burger, E. Riesel) та в широкому (Р.Р. Аллаярова, Є.М. Верещагін, В.Г. Костомаров, П.Л. Коробка, В.А. Маслова, Ch. Palm) розумінні. З позиції лінгвокраїнознавчої теорії слова у німецькій фразеології можна зазначити, що НКС у широкому розумінні виявляється у ФОККНКC, оскільки їх семантика полягає не лише в експліцитній нетотожності лінгвокраїнознавчої характеристики, а й відображенні елементів культури інших народів.


Культурологічна семантика КК фразеологізмів є складником взаємовідношень між мовою та культурою, які досліджуються мовознавцями протягом останніх століть, починаючи з В. фон Гумбольдта, вчення якого полягає у висвітленні національного характеру культури в мові крізь призму особливого світосприйняття лінгвосоціуму.


Вивченню кольоронайменування у складі фразеологізмів німецької мови присвячено низку праць вітчизняних та зарубіжних дослідників. Базові кольоронайменування (schwarz, weiЯ, rot, blau, braun, grьn, grau, gelb) розглядалися дослідниками як компоненти фразеологічних одиниць з позиції етно- та психолінгвістики (А.П. Васелевич, Ю.О. Сорокін, І.Ю. Морковіна, WKoller), словотворчих потенцій (М.Л. Жирмунська, А.М. Куслик, Д.Г. Сакаян), семантичного, структурного й функціонального аспектів та фразеологічної номінації (Л.А. Ковбасюк, В.І. Крепель, С. Fцldes), з точки зору символізації та метафоризації (О.П. Пророченко, С.Т. Богатирьова, О. Lauffer, A. Rabbow, CWagner), концептуалізації (Л.Р. Гатаулліна, С. Kaufmann) та етимологізації (М.М. Маковський, G. He e, W. Koch).


У дослідженнях учених (М.М. Маковський, F. Do seiff, W. Pfeifer, FKluge) обґрунтовується позиція, що, крім базових кольороназв, до складу фразеологізмів із національно-культурною семантикою сучасної німецької мови належать такі кольоронайменування, як golden/goldig, rosa/rosig, silbe . Дослідники доказують, що golden/goldig є генетично спорідненим з gelb; silbe є генетично спорідненим з weiЯ; rosa/rosig є запозиченим з латинської мови від назви троянди та сприймається як zartrot, blaЯrot.


Отже, враховуючи погляди та позиції вітчизняних та зарубіжних дослідників, у досліджені виявлено 910 ФОККНКС сучасної німецької мови, з них з КК schwarz 197 (22 %), blau137 (15 %), grьn112 (12 %), golden/goldig105 (12 %), weiЯ99 (11 %), rot97 (11 %), grau69 (8 %), gelb32 (3 %), braun23 (2 %), silbe 20 (2%), rosa/rosig19 (2 %).


ФОККНКС сучасної мови є складовими частинами КМКС, котра визначається як національно-специфічна комунікативна інтерпретація реального колірного простору та його репрезентація у свідомості людини. Національно-культурний характер колористичної системи німецької мови визначається як особливостями структури колірної номенклатури загалом, так і семантичними особливостями окремих її складників. Національно-культурна семантика колористичних фразеологізмів найбільш яскраво виявляється у КМКС у таких сферах: 1) політичній (ФОККНКС віддзеркалюють політичні події та проблеми соціального існування народу-носія мови як у синхронному, так і діахронному планах), напр.: das braune Netz – ‘коричневе павутиння’ (про націонал-соціалістів); 2) історичній (ФОККНКС відображають факти історії й мають історичне підґрунтя), напр.: rote Inte ationale – ‘Соцінтерн’; 3) економічній (ФОККНКС постулюють шляхи та заходи, спрямовані на економічний розвиток країни), напр.: der Grьne Bericht – досл. ‘Зелена Доповідь’ (звіт про стан сільського господарства); 4) релігійній (ФОККНКС висвітлюють факти релігійних традицій та поглядів), напр.: das weiЯe Schiff Jehovas besteigen dьrfen – ‘отримати найвищу винагороду (відзнаку)’; 5) духовній (ФОККНКС віддзеркалюють духовний стан німецького народу, його мрії, бажання, моральні цінності), напр.:   j-m goldene Worte mit auf den Weg geben – ‘сказати напутні слова’; 6) побутовій (ФОККНКС експлікують повсякденне життя людини з її потребами та намірами), напр.: die braune Stunde – досл. ‘коричнева година’ (щодо післяобідньої перерви на каву).


Вагому роль при формуванні НКС ФОКК відіграє культурологічний компонент, який має мікро- та макроструктури. Складниками його мікроструктури є конституенти ФО, фразеологічні денотати, прототипи, механізми переосмислення семантики. Його макроструктуру складають: культурний компонент (М.Г. Комлєв, О.М. Грунченко, E. Riesel), який експлікує аспекти культури, притаманні іншим суспільствам; національно-культурний компонент (Б.М. Ажнюк, О.Ф. Бурбак, С.Н. Денисенко, В.І. Кононенко, С.М. Назаров, О.Я. Остапович, В.М. Телія), що відображає культуру лише народу-носія мови; національно-специфічний компонент (Р.Р. Аллаярова, П.Л. Коробка, H. Burger), головна функція якого полягає у фіксації специфічних елементів культури народу-носія мови.


Враховуючи кореляції мікро- та макроструктури культурологічного компонента, НКС ФОКК виявляється на “трьох різних рівнях плану змісту” (Є.М. Верещагін, В.Г. Костомаров, Р.Р. Аллаярова): 1) комплексне відображення історії народу та ідіоматичне значення, напр.: weiЯer Kreis – ‘білий округ’; 2) урахування властивостей національно-обумовлених конотацій та асоціацій через компоненти ФОККНКС, напр.: den gelben Abschied bekommen – ‘бути звільненим із соромом’; 3) експліцитне відтворення національно-специфічної ситуації, напр.: etw. (den Tag) im Kalender (rot) anstreichen – ‘відмітити щось як подію’, ‘запам’ятати якийсь день як визначний’ (als einen Freudentag).


Особливість фразеологічного значення ФОККНКС пов’язана з порівнянням ситуацій, якi є добре відомими всім представникам соціуму. Саме цей аудіовізуальний елемент порівняння i є основою для переносного значення словосполучення i перевтілення його в емоційно-експресивну одиницю, напр.: Die  Trauben sind noch zu grьnдосл. ‘виноград є ще зеленим’. У переносному значенні вираз означає ‘рано братися за якусь справу або щось починати’.


ФОККНКС виражають різноаспектні явища діяльності соціуму, демонструють антропоцентричний характер значень у таких модально-оцінних ідеографічних категоріях: 1) фізичний стан, напр.: schwarz sein vor Hunger – ‘виглядати блідим, виснаженим (від голоду)’; 2) психічний стан, напр.: auf rot schalten – ‘розлютитися’; 3) зовнішні та внутрішні відчуття, напр.: schwarz und weiЯ aus einem Tiegel malen – ‘бути дволиким’, ‘говорити то одне, то інше’; 4) зорове або слухове сприйняття, напр.: j-m sehen ins WeiЯe im Auge – ‘пильно дивитися на когось’; 5) мовленнєву діяльність, напр.: ьber grьne Seife reden – ‘незрозуміло висловлюватися’.


При формуванні НКС колористичної фразеології сучасної німецької мови здійснюється взаємодія культурно значимої інформації та її знакового відображення. У результаті цієї взаємодії візується інформація про цивілізований розвиток суспільства, де переважають фіксація і передача світосприйняття німецького народу в мовному та культурному вимірах. Забарвлення семантики ФОККНКС виражається крізь культурну конотацію.


У другому розділі “Формування національно-культурної семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом при первинному фразотворчому процесі” розглянуто формування національно-культурного компонента значення ФО у ході первинного фразотворчого процесу. Проаналізовано національно-культурну специфіку формування культурологічного компонента значення ФОКК, досліджено основні механізми аналізованого аспекту фразеологічного значення, визначено роль позамовних чинників при формуванні НКС ФОКК й розкрито специфіку функціонування запозичених ФОККНКС у сучасній німецькій мові.


 


Суть первинної фразеологізації відображається в механізмах встановлення основних значень нетипових відношень як результат дії процесу переосмислення компонентів. Набуте основне значення може бути виражене лише за умови суцільного поєднання з певним колом компонентів, які вказують на нове значення, що усвідомлюється німецькою спільнотою (В.І. Гаврись, М.В. Гамзюк, О.П. Пророченко). Оскільки при процесах фразеологізації відбуваються зміни в семантиці завдяки продуктивним видам переосмислення (метафора, метонімія) та структурі, шляхи первинного та вторинного фразотворчих процесів поділяються на семантичні та структурно-семантичні.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины