ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ У МОВЛЕННІ УГОРЦІВ м. БЕРЕГОВА ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ У МОВЛЕННІ УГОРЦІВ м. БЕРЕГОВА ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ
Альтернативное Название: Географическихе названия в речи ВЕНГРОВ м. БЕРЕГОВА и его окрестностей
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У Вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, ви­зна­чається мета, основ- ні завдання, об’єкт і методика дослідження, вказана джерельна база, з’ясовується наукова новизна, теоретичне і практичне значення, визначене місце угорськомов- них топонімів м. Берегова та його околиць в системі інших угорських топонімів За­карпаття та їх тісний взаємозв’язок з українськими топонімами За­карпаття.


Перший розділ “Географічні назви як об’єкт дослі­джен­ня історії та культу- ри народу” є загальним зведенням відо­мос­тей про сучасний стан топонімічної нау- ки. Дається аналіз важ­ли­ві­ших наукових праць як вітчизняних, так і угорських дослідників з цьо­го питання. Особлива увага зосереджена на тих питаннях, які ще чекають на своє глибше дослідження. Перший розділ скла­да­єть­ся з двох підрозділів.


Другий розділ “Географічні назви у мовленні угорців м. Берегова та його околиць”. У цьому розділі у вигляді слов­ни­кових статей розглядається кожен то- понім за такою струк­ту­рою: подаємо напівжирним шрифтом заголовне слово у формі угор­ської розмовної літературної мови та його варіанти (фонетичні, мор­фо­ло­гічні) – курсивом. У квадратних дужках подаються відмінкові фор­ми топонімів, що є відповідями на запитання “звідки?”, “де?” і “ку­ди?”. Далі подається україн- ська транслітерація угорського то­по­німа і його значення. У дужках {} інформуємо про місце зна­ход­жен­ня того чи іншого топоніма на карті – схемі. К1 це карта–схе­ма, на якій нанесена нумерація топонімів у межах м. Берегова та його околиць, а К2 за межами м. Берегова та його околиць. Після цього вказуємо історичні да ні, якщо такі є: рік, коли фіксується назва і в якій формі. В дужках скорочено по- даємо джерело ін­фор­ма­ції. Відсилання до наукових праць, де теж фіксується ана- лізований то­понім. Дається перша фіксація топоніма писаними угорськими пам’ят­- ками та його етимологія.


Другий розділ складається з двох підрозділів:


 


1.     Географічні назви за межами м. Берегова та його околиць


 


Csepegő Csepegő [-ből, -ben, -be] – (Чепеґив) – ‘сочистий’ – {K2 26} – 1805: Csepki 3] – 1866: ~ [K9] – ліс у Ордовi поблизу Моломкив баньо (див. Malomkő bánya), що був посеред орного поля дружини Ливрінца Салаї. Пагориста місцина була багата на джерельну воду, струмочки, що нібито й обумовило її назву “Той, що крапає, сочить”. На думку ще одного респондента, свою назву місце отримало від того, що в лісі було багато беріз, які влітку сочилися соком, звідси й найменування ‘сочить, крапає’ (csepeg) (порів. [Szolnok, 140; 12/59 Csëpëgős-kút]).


Лексема сsepegő ‘сочистий’, від слова сsepeg (1416) ‘сочиться’ звуконаслі- дувального характеру, де корінь сsep- ще з фін.-уг. періоду [ТЕSz І, 501] + суфікси
-(е)g + .


Csillagos [-ról, -(о)n, -ra] – (Чіллогош) – ‘зоряне’ – {К2 109} – 1881: Csillagos hegy [L, 144] – пагориста місцевість, яку раніше використовували як орну землю. Інформанти зазначали, що ця назва не має нічого спільного з небесними зорями, а виникла вона від назви гористої місцевості, де раніше була орна земля (чи виноград- ник), на якій росли дикі квітки, що за формою нагадували зірки (порів. [Szolnok, 56; 5/23 Vörös csillag utca]).


Лексема сsillagos ‘зоряневід іменника сsillag (1416) ‘зірка’, п. слово, від дієслова сsillоg блистити, ще з фін.-уг. періоду [TESz I, 527] + суфікс -(о)s.


Csipás forrás [-ból, -ban, -ba] – (Чіпаш форраш) – ‘гноїсте дже­­рело’ – {К2 116} – джерело на великій горі (див. Nagy-hegy). Сю­ди ходили вмиватися люди з гноїс- тими очима, бо вода мала лі­кувальну дію. Одяг, у якому туди йшли, треба було залишати, ки­нувши його на гілки навколишніх дерев (порів. [Somogy, 420; 136/166 Csipás]).


Словосполучення Csipás forrás складається з двох слів: сsi­pás ‘гноїстий’, від іменника csipa (1550),  ‘про очі’, слово старотур. походження [ТЕSz I, 536] + суфікс -s, forrás (1113) ‘джерело, криниця’, п. слово: виникло від дієслова forr (кипіти, клеко- тіти), що сягає ще урал. періоду + суфікс -ás [ТЕSz І, 956].


Dinnyeföld Dinnyefőd [-ről, -n, -re] – (Діннєфилд) – ‘баштан’ – {К2 53} – 1866: Dinnye föld [K9], 1912: ~ [K10] – поле, що знаходилося в підніжжі гори Фоґош (див. Fo­gas-hegy) з лівого боку річки Вийрке (див. Vérke folyó). На полі вирощували ка­вун, цим й обумовлене найменування. За даними 1866 року: “На північному боці на краю орного поля Лойоша Данча навпроти ріллі Лойоша Мейзелса [K9] (порів. [Szol­nok, 50; 4/420 Dinnyefőd; 176; 16/224 Dinnyefőd]).


Складне слово: dinnyeföld ‘баштан’, де  dinnye (1250) кавун, слово сл. похо- дження [ТESz I, 640], föld (1268) земля спір. походження від слова föl~fel що ви- никло на ґрунті угорської мови + суфікс -d [ТESz I, 964–965].


Fiatalfüzes [-ről, -n, -re] – (Фіотолфізеш) – ‘молодий вербняк’ 2 91} – 1865: fia­tal füzes [K4] – розташовувався поряд з полем Ґеренда-гат (див. Gerenda-hát). За­са­джена вербами частина міста (вербами хотіли компенсувати багато вирубаних дерев). Приємного настрою меланхолічна місцина, адже верби мали заспокій­ли­вий, милуючий око вигляд. Нині це вже забудована частина міста.


Цей топонім складається з двох лексем: fiatal (1302) ‘молодий’, п. слово, ймовір- ­­но, виникло зі слова fiú ~ fi, яке являє собою давню спадщину з уг. періоду, із змен­­- шувальним суфіксальним гніздом -tal [ТЕSz І, 903], füzes ‘вербняквід іменника fűz (1251) ‘верба’давня спад­­щина з фін.-уг. періоду [ТЕSz І, 1008] + суфікс -(е)s.


Fövényes Fövényes [-ből, -ben, -be] – (Фивийнєш) – ‘піщане’ – {К2 56} – 1866: Fy­venics [K8], 1912: Fönyves, Fevenyes [K6] – по­ле, що знаходиться на північ від до­­роги, яка веде до Берегдийди, по­ряд з полем Форкошвийс (див. Farkasvész). Це ріл­­ля бе­ре­гів­ських винокурів Ференца та Шамуела Вайсів. В пагорбкуватому міс­ці на східному краю орного поля берегдийдівського мешканця Яно­ша Ясі в кінці бе­ре­­гівської польової дороги. Через піщанистий бе­реговий або русловий шар грун­ту ді­лянку використовувати важко (по­рів. [Szolnok, 146; 13+ Fövényes]).


Лексема fövény (1055) ‘річковий пісок’, слово невід. по­хо­дження [ТЕSz І, 969].


Kerek-hegy Kerekhegy [-ről, -n, -re] – (Керек-гедь) – ‘кругла гора’ – {К2 69} – 1805: Kerek h.3], 1863: Kerek hegy [K7], 1881: ~ [L, 100] – гора, що розташо­ву­єть­­­ся поряд з малою продовгуватою горою (див. Kis-hosszú-hegy). Назву дістала від сво­єї форми, адже має круглі обриси. Серед архівних даних ми знайшли таке виз­начення: “Гора, де встановлений хрест. На її вершині був виноградник графа Шинборна, обкладений камінням” [K7].


Лексема – композит: kerek (1075) ‘круглий’; п. слово, ут­во­ре­не від кореня ker, є давнім успадкуванням з фін.-уг. періоду [ТESz II, 454] й hegy див. Akol-hegy.


Noszi-szigete Noszi szigettye [-ről, -n, -re] – (Носі-сіґете) – ‘острів Носі’ – {К2 34} – ділянка землі, що знаходиться в Ордові з лівого боку нинішньої до­ро­ги Му­ка­­­чів- ської (див. Munkácsi út). Назву Носі дістала тому, бо була влас­ністю єврей­ської людини Носі. Островом її назвали через те, бо вона цілко­ви­то відокремлена від поселення, адже її межі утворювала нинішня дорога Мука­чів­ська (див. Munkácsi út), залізнична колія та річка Вийрке (див. Vérke folyó).


Топонім складається з двох елементів: Noszi прізвище, sziget (1863) ‘ост­рів’, п. слово, його основне слово szeg, давнє успадкування з уг. періоду, а -t – віді­мен­ний суфікс [ТЕSz III, 747].


Sűrűgallya Sürügajja [~’ból, ~’ban, ~’ba] – (Шіврівгоййо) – ‘густе гіл- ляч­чя’ – {К2 121} – 1866: Sürü gallya9] – поле, що знаходиться навпроти поля Остиї-сеґ (див. Asztélyi-szeg) на березі потоку Міц. Повна гіллячок ділян­ка тривалий час бу­ла не придатна для обробітку, однак густе гілляччя ви­ко­рчували й землю пере­тво­рили на родючий ґрунт.


Складне слово: sűrű (1372) ‘густий’, являє собою п. слово, його основне сло­во sűr- зву­ко­наслідувального характеру [ТЕSz III, 633], gally (1611) ‘вітка, гілка, сук’, сл. походження [ТESz І, 1023].


Vérke folyó rke fojó [-ból, -ban, -ba] – (Вийрке фойов) – ‘річка Вийрке’ – 1 20} – річка, що протікає через місто. Нині вона вже набагато мен­ша, ніж була ко- лись давно, а з плином часу русло цілковито захара­стило­ся й вже не схоже на сфо­тографоване на початку XX ст. широке річище з чис­тою водою. За словами наших респондентів, річка дістала свою назву від то­го, що коли турки захопили міс­то, вони влаштували тут таку різню, що від кро­­ві людей річка стала червоною (vér = кров).


Топонім з двох членів: Vérke див. Vérke, folyó (1405) ‘річка’, слово спір. похо­дження [ТЕSz I, 943 – 944].


 


2. Географічні назви в межах м. Берегова та його околиць.


 


Beregmegyei Kaszinó Beregmegyeji Kaszinó [-ból, -ban, -ba] – (Береґмедєї Косінов) – ‘клуб комітату Берег’ – {К1 100} – знаходиться поблизу площі Ференца Раковці ІІ (див. Második Rákóczi Ferenc tér). Збудована в 1917 р. на основі проектів Дюли Бешенскі в стилі сецесіону, варта уваги будова. Будівля була місцем збору місцевої угорської інтелігенції ще в 30-х роках ХХ ст. Тут гостювали відомі угор- ські письменники Дежив Костолані та Жігмонд Мовріц. Кілька років тому спору- ду обновили. Зараз тут функціонує ресторан “Золота Пава” (див. Arany Páva étte- rem). Див. ще: Arany Páva étterem.


Цей топонім складається з трьох лексем: перша – складне слово Beregmegye, де bereg (1193) ‘берег’, спір. походження [ТЕSz І, 283], megye (1055) ‘область, комі- тат, жупа’ слово схв. походження [ТЕSz II, 877–878], kaszinó (1793) ‘клуб, казино’, іт. походження [ТЕSz II, 401, Фасмер ІІ, 254].


Beregszászi Irgalmas Ház [-ból, -ban, -ba] – (Береґсасі Ірґолмош Газ) – ‘Бере- гівський дім милосердя’ – {К1 173} – ця будівля розташовується на території лікар- ні (див. Kórház). Дехто каже, що в ХІV ст. Дім милосердя заснував мукачівський князь Федір Корятович. Однак багато людей вважають, що будівля була зведена зав- дяки дружині Кароя Першого, королеві Ержийбет. Сьогодні на цьому місці офталь- мологічне відділення, адміністративний відділ лікарні та колишнє інфекційне від- ділення. Див. ще: Ispotály.


Словосполучення: bereg див. Beregmegyei Kaszinó, szász (1405) ‘саксонський’, слово спір. походження [ТЕSz III, 685], irgalmas (1416) ‘милосердний, милости- вий’, від іменника irgalоm  (1416) ‘милосердя, слово невід. походження [ТЕSz II, 231], + суфікс -(а)s, ház (1256) ‘дім, будинок’, з фін.-уг. періоду [ТЕSz II, 75–76].


Bethlen kastély Betlen kastéj [-ból, -ban, -ba] – (Бетлен кош­тий) – ‘палац Бет­лена’ – {К1 160} – ця будівля стоїть на вулиці Ґа­бора Бетлена поряд з римо-като­лицьким храмом (див. Római ka­tоlikus templom). У 1625 р. Ґабор Бетлен, а потім Дьирдь Раковці, за­хопивши м. Берегово, приєднали його до Трансільванії й воно ста­­ло центром латифундії (володіння). Будова ймовірно, була зведена в 1629 р. на міс­ці монастиря домініканців. У 1689 р. під час повстан­ня Тикилі (Thököly) вона зго­ріла і була відновлена Ференцом Раковці II. У 1728 р. м. Берегово та палац Бет­лена австрійський імператор по­дарував графові Шинборну Бухгайму, від цього ча­су палац стали на­зивати графським двором. У 1857 р. палац перебудували в кла­сич­­ному стилі, тоді перед центром південного фасаду й з’явився шес­тиколонний вхід. Погріб під основною будівлею зберіг свою го­тичну форму. Ймовірно, це ще за­лишок монастиря. За часів че­хо­словацького правління тут квартирувалися кінні жан­дарми, а в ра­дянські часи будова слугувала житлом для прикордонників. Див. ще: Beregvidéki Múzeum, Bethlen Gábor Gimnázium, Csóka, In­ku­bátor, Peteu, Tizen­egyes Számú Benпlakásos Iskola.


Словосполучення складається з двох компонентів: Bethlen – прізвище, kastély (1551) ‘палац, замок’, слово нім. походження [ТЕSz II, 399].


Donath szálló Donát szálló [-ból, -ban, -ba] – (Донот cаллов) – ‘готель “Донат’’’ – {К1 131}. У 20-х роках ХХ століття будівля, яка розташовується на бульварі (алеї) Дюли Іййиша (див. Illyés Gyula sétány) була власністю людини на ймення Донат. Звідси дістала свою назву. З введенням у дію залізниці готель “Орослан” (див. Oroszlán fogadó) уже не міг задовольнити все зростаючі потреби. Будова була власністю реформатської церкви. У 1945 р. у готеля з’явився новий господар в особі споживчої кооперації. Через один pік тут збудували районну поліклініку. У 90-х ХХ ст. роках право власності на будову було повернуто реформатській церк- ві, яка передала будівлю Закарпатському угорському педагогічному iнституту. Див. ще: Hungária szálloda, Kárpátaljai Magyar Tanárképző Főiskola.


Donath szálló – це словосполучення складається з двох елементів: Donath – прізвище, szálloda див. Barátság szálloda.


Oroszlán fogadó Oroszlán fogadó [-ból, -ban, -ba] – (Орослан фо­ґодов) – ‘го­тель “Лев”’ – {К1 96} – будівля, що знаходиться по ву­лиці Мукачівській (див. Mun­­­csi út). Цей постоялий двір з ви­со­ки­ми зводами будувався в ХVІІ ст. Свою наз­ву ця будівля отри­ма­ла від барельєфа із зображенням лева на головних воро­тах. По­бли­­зу готелю відбувалися щотижневі базари, отож постоялий двір ви­корис­то­ву­вав­ся інтенсивно. На тривалий час будова стала сим­во­лом міста. Тут 20 – 23 серп­ня 1800 року мешкав письменник та поет Ференц Кoзінці (Kazinczy Ferenc). Про цей проміжок часу він пи­ше у своєму творі “Щоденник моєї неволі” (Fog­ságom napló­ja) так: “У Берегові наступного дня (21-го серпня 1800 р.) був базарний день (неді­ля), отож люди прибули з усіх усюд. Коли побачили нас у заїжджому дво­рі, то бу­ли дуже раді, бо могли передати нам корзину груш, слив, горіхів, кіль­ка гарбузів або столову кукурудзу”[91]. Тут бу­вав й Шандор Петивфі. Зараз у цій бу­до­ві угор­ський національний театр ім. Дюли Іййиша. Див. ще: Illyés Gyula Ma­gyar Nemzeti Szín­ház.


Словосполучення Oroszlán fogadó складається з двох слів: oroszlán (1247) ‘лев’, слово старотур. походження [TESz II, 1093], fo­gadó (1416) ‘готель; раніше постоя­лий, заїжджий двір’, п. слово віл дієслова fog ‘приймати’, давнє успадкування з фін.-уг. періоду  з однократ­ним суфіксом -d, що означає початок дії та суфікс -ó [ТЕSz І, 936].


Római katolikus templom mai katólikus templom [-ból, -ban, -ba] – (Ровмої котолікуш темплом) – ‘римо-католицький храм’ – {К1 139} – 1881: Ber. r. k. templom [L, 118] – храм, що знаходиться на площі Ференца Раковці ІІ (див. Második Rákóczi Ferenc tér). Найвизначніша готична пам’ятка Закарпаття. Датується ХІІ століттям. Початок будівництва храму може припадати ще на епоху Гейзи II, однак з тодіш- ньої будови не залишилося вже майже нічого. Нинішній храм походить з часів правління Жігмонда. Пізніше він кілька разів вгоряв й навіть століттями стояв зруй- нований. Храм обновили в 1837 – 1846 рр. Потім у другій половині XIX ст. його перебудували в неоготичному стилі, а через певний час був готовий і внутрішній розпис. Храм облаштовано також у неоготичному стилі. Перед храмом недавно урочисто відкрили пам’ятник Святого Іштвана. У 1991 р. приход налічував 5500 палких вірників. Їхнім духовним пастирем є Іштван Ланскі [71].


Словосполучення складається з трьох членів: római див. Római katolikus temető, katolikus див. Görög katolikus templom, templom див. Görög katolikus templom.


Volt Megyeháza t Megyeháza [~’ról, ~’n, ~’ra] – (Вовт Медєгазо) – ‘колиш- ня комітатська управа’ – {К1 95} – будівля на дорозі Мукачівській (див. Munkácsi út). Це будівля колишньої комітатської управи. Берегово традиційно було голов- ним містом комітату Берег. Дві примітні громадські будови нагадують про минуле головного міста комітату: комітатська управа та розташована на перетвореній у пі- шохідну вулицю головній вулиці колишня судова палата. Будівля комітатської управи набула нинішньої форми десь у 1880 роках за проектов Мікловша Ібла у стилі поміркованого необароко. Зараз тут знаходиться медичне училище. Див. ще: Egészségügyi Szakközépiskola, Meducsi.


Словосполучення Volt Megyeháza складається з volt (1372) ‘колишній’, давнє успадкування з фін.-уг. періоду [ТЕSz III, 1085], і megyeháza, що є cкладним сло- вом: megye (1116) ‘комітат, область’, слово схв. походження [ТЕSz II, 877 – 878], ház див. Beregszászi Irgalmas Ház.


Zsinagóga Zsinagóga [~’ból, ~’ban, ~’ba] – (Жіноґовґо) – ‘си­нагога’ – {К1 90} – будова на пл. Кошута (див. Kossuth tér). Роз­міщена навскіс осі головної площі. Зов­нішній вигляд у мав­ри­тан­ському стилі. Після 1945 р. будівлю використовували як склад. За зразком Будапештського народного театру головний архітектор міс­та Йо­вжеф Гомокі в 1960 – 1965 рр. перебудував будівлю. Її було пе­редано у кори­сту­вання учасникам війни. Внутрішнє оздоблення ви­конали Мікловш Медвецький та його товариші. На фасаді видно го­ризонтально лежачу жіночу фігуру, яку ніби- то спро­ектував Іван Бров­ді. Ця ‘пані’ дістала в місті прізвисько “Залізна діва” [71, 36] (по­рів. [Somogy, 286; 89/11 Zsinagóga]). Див. ще: Művelődési Köz­pont.


Слово: zsinagóga (1577) ‘синагога’ лат. походження [ТЕSz III, 1219].


У третьому розділі “Класифікація географічних назв” ос­новну увагу звер­таємо на аналіз топонімів в етимологічному та сло­вотвірному аспекта, а також за їх функцією і мотивацією.


За походженням топоніми поділяємо на три групи: 1. Власні угор­ські назви, 2. То­поніми іншомовного походження, 3. Змішана гру­па.


До першої групи відносимо то­по­німи уральського, фінно-угор­сько­го та угор- ського періоду, а також топоніми, що виникли на ґрунті угор­ської мови та в пері- од оновлення угорської мови (2-а половина XVIII ст).


До другої групи відносимо іншомовні слова, серед яких най­біль­ше топонімів слов’ян­ського походження: Akol ‘окіл’, Galambos ‘голубине’, Ge­renda ‘балка’ та інші. Є се­ред топонімів назви латинського: Kápolna ‘каплиця’, Kol­­légium ‘за­критий навчальний заклад’, німецького: Baklilás ‘козел буз­ко­вий’ тощо.


До третьої групи зараховуємо складні чи складені топоніми, які виникли уже на власне угорському ґрунті,  але щодо етимології їх складові елементів, то вони є різного походження і цю групу ми називаємо змі­ша­ною. Сюди можна від­нести такі слова: Vízárok ‘водяний ярок’, де víz давнє успадкування з уральської епо­хи, а árok ста­ро­ту­рець­ко­го походження; Gerenda-hát ‘заколодне’ в якому топо­нім ge­ren­da слов’янського походження, hát з уральської епохи; Varró is­ko­la ‘швей­не учи- лище’, де перше слово varr ‘шити’ фінно-угор­сько­го періоду, а iskola – латин­сько- го походження; Gyár utca ‘ву­ли­ця Заводська’, тут лексема gyár виникла на ґрунті угорської мо­ви, а utca – слов’янського походження)


За словотвірною класифікацією топоніми поділяємо на дві гру­пи: 1) Топо­німи, утворені від загальних назв та 2) топоніми, утво­ре­ні від власних імен. До то­понімів, утворених від загальних назв, від­носимо:


Одночленні географічні назви безсуфіксальні: Csóka ‘галка’ та суфіксальні, що утворені від іменників за допомогою но­мі­на­тив­них суфіксів -s: Csigás ‘слима- куватий’ (csiga- корінь + -s номінативний суфікс), Lapos ‘болотисте’ (lap- корінь + -(o)s номінативний суфікс), Rózsás (rózsa- корінь + -s номінативний суфікс),  -ás: Fogás ‘хватка’ (fog- корінь + -ás номінативний суфікс), Irtás ‘за­сі­ка’ (іrt- корінь +
-ás
номінативний суфікс), -vény: Ereszvény ‘спуск’ (eresz- корінь + -vény но­міна­тив­ний суфікс), та від дієслів, що утворені за до­по­мо­гою номінативних суфіксів -ó: Járó ‘вигін’(jár- ко­рінь + номінативний суфікс), Mo­só ‘мочило’ (mos- корінь + номінативний су­фікс), Ordító ‘крикун’(ordít- корінь + номінативний суфікс).


Багаточленні географічні назви ми поділяємо на дві великі гру­пи: складні сло­ва і словосполучення. Серед складних слів виділяємо: двокомпонентні і триком- понентні назви. 1. Двокомпонентні: а) топоніми, які складаються з двох кореневих слів: означальні ком­по­зити: Rókalyuk ‘лисяча нора’; б) перше відміню­ване слово, а друге – кореневе: означальні композити Vágóhíd ‘бойня’; в) перше ко­ре­не­ве слово, а друге – відмінюване: додаткові композити: Ken­der­áz­tató ‘мочило’, оз­на­чальні композити: Baklilás ‘козел бузковий’; г) оби­два слова відмінювані: обста­винні композити: Tórafüggő ‘на­до­зерна’, означальні композити: Bikásjáró ‘би­чачий ви- гін’. 2. Трикомпонентні складні слова: Vas­­út­­állomás ‘залізнична станція’.


Складені слова чи словосполучення, серед яких виділяємо: дво­ком­понентні і три­компонентні складені слова. 1. Двокомпонентні: а) пер­ша і друга складові час- тини прос­ті чи прості похідні слова: якісно – означальні словосполучення: Alsó-csillagos ‘нижнє зоряне’, Szar­ka-hegy ‘гора Сорко’, присвійно – означальні слово­спо­лу­чен­ня: Árok-köz ‘міжканалля’, Hősök tereплоща Героїв’, кількісно – оз­на чальні слово­спо­лу­чення: Hét kerület ‘район сім’; б) перший ком­по­нент– складне слово, другий – прос­те: слова із значенням обста­ви­ни місця: Beregmegyei Kaszinó ‘клуб комітату Бе­рег’, якісно–озна­чальні: Gőzmalom udvar ‘двір парового млина’, присвійно – оз­на­чальні словосполучення: Dombszőlő alja ‘низ виноградникового па­горба’; в) пер­ший компонент – просте слово, а другий – складне сло­во: якісно – означальні сло­во­сполучення: Állami borpince ‘дер­жав­ний винний погріб’; г) обидві складові час­ти­ни – складні слова: якіс­но-означальні словосполучення: Beregszászi Szovhoz­üzem ‘Бе­ре­­гів­ський радгосп завод’. 2. Трикомпонентні складені слова: а) усі три скла­дові час­тини – прості чи прості похідні слова: Alsó kert utca ‘ву­лиця Нижня городня’, Bá­nya-hegyi szőlő ‘виноградник гори баня’; б) перший компонент – складне слово, дру­гий і третій – прості сло­ва: Beregszászi Irgalmas Ház ‘Берегів- ський дім мило­сердя’; в) пер­ші два компоненти – прості слова, а третій – складне слово: Arany Páva ét­terem ‘ресторан “Золота Пава”’


До топонімів, утворених від власних імен, зараховуємо гео­гра­фіч­ні назви, яки­ми позначаємо власника за прізвищем і іменем: Hart­mann Fülöp és fia rum- és likőr­gyár ‘ромово-лікерний завод Філіпа Горт­мона й сина’, тільки за прізвищем: And­rássy út ‘дорога Онд­ра­ші’, Fedák kastély ‘палац Федаки’, чи тільки за іменам: Alsó-Mó­­zes ‘нижній Мовзеш’, Erzsébet malom ‘млин Ержийбет’.


За функцією і за мотивацією географічні назви діляться на дві більші групи:


1. За функцією виділяємо назви об’єктів та споруд, куди від­носимо назви ус­та­нов та громадських будівель: Beregvidéki Mú­zeum ‘Берегівський краєзнавчий му­зей’; шкіл: Bethlen Gábor Ma­gyar Gimnázium ‘Угорська гімназія ім. Ґабора Бетле­на’; дитсадків: Álla­mi óvoda ‘державний дитсадок’; замків і палаців: Bethlen kas­tély ‘палац Бетлена’; відомих будівель: Kubovics ház ‘дім Ку­бо­ви­ча’; місць розваги: Ba­rátság szálloda ‘готель “Дружба”’; мли­нів: Nemvelt malom ‘млин Немвелта’; фаб­рик: Hartmann Fülöp és fia rum- és likőrgyár ‘ромово-лікерний завод Філіпа Горт­мо­на й си­на’; складів: Faraktár ‘дров’яний склад, лісосклад’; мостів: Fa­híd ‘дерев’я­ний міст’; кар’єрів: Szobor- és Garádicsbánya ‘кар’єр з виготовлення пам’ятників і пос­та­мен­тів’; церков та релігійних ус­та­нов: Görög katolikus templom ‘греко-като­лиць­ка церква’, Zsi­na­góga ‘синагога’; кладовищ: Római katolikus temető ‘римо-ка­то­лиць­ке складовище’; лазень: Gyógyfürdő ‘лікувальна купальня’, Zsi­dó fürdő ‘єврейська лаз­ня’; погребів: Ardai pince ‘ордівський по­гріб’; димоходів: Malomkémény ‘димо­хід (димова труба) мли­на’; спортивних об’єктів: Hajnal stadion ‘стадіон “Зоря”’; за­ліз­­нич­но–дорожних об’єктів: Borzsavölgyi Gazdaságos Vasút ‘гос­по­дарське уп­рав­ління залізниці Боржавської долини’


2. За мотивацією виділяємо загальні (відапелятивні) гео­гра­фічні назви. Сюди відносимо назви земельних ділянок, полів, ора­нок за їх величиною та розміром: Kis hosszú hegy ‘мала довга го­ра’, Nagy-Bocskor ‘великий постіл’, за їх формою: Bak­­füles ‘коз­ля­че вухо’, Magasuraság ‘високий маєток (панська земля)’, їх роз­мі­щення: Csere alja ‘низ діброви’, Dereka-hegy ‘гора дерека’, за якістю ґрунту: Ara­nyos-hegyek ‘золоті гори’, назви хуторів: Dá­vid­falva ‘Давидове село’ за іменам влас­ників: Noszi-szigete ‘острів Но­сі’, за назви джерел і болотистих місцевостей: Csipás forrás ‘гноїс­те джерело’, Kenderáztató ‘мочило’, назви, пов’язані з рос­лин­ним світом: Csillagos ‘зоряне’, Rózsás ‘трояндове’, назви, пов’я­зані з тваринним світом: Bábot­ka ‘лялечка’, Csiga-szug ‘за­ку­ток слимак’, назви, пов’язані з релігією: Kereszttel meg­je­lölt tölgy­fa ‘помічений хрестом дуб’, назви, пов’язані з гірництвом: Nagy-hegyi bá­nya ‘шахта великої гори’ та інші.


 


ВИСНОВКИ


 


1. У дисертації дається теоретичне обґрунтування важливості вив­чення топо­ні­­мів, які є одним із надійних джерел фіксації мовних явищ.


2. У ході аналізу зібраного нами топонімічного матеріалу ми змог­ли виявити пев­ні характерні особливості. Зміна історичних епох особливо чітко відображаєть­ся у змінах географічних назв внут­ріш­ньої території населеного пункту. Це харак­тер­но для назв площ та вулиць. Наприклад: Második Rákóczi Ferenc tér – Vásártér – пло­ща Маршала Ворошилова – площа 40-ї річниці Жовтневої ре­волюції у наші дні зно­ву одержала свою історичну назву, це знову Má­sodik Rákóczi Ferenc tér.


3. Топонімічний матеріал свідчить про тісний взаємозв’язок но­сіїв угорсько­мовних та іншомовних географічних назв, що зу­мов­лено їх тривалими співжиттям у старовинному м. Берегові та йо­го околицях упродовж багатьох століть. Це про­яв­ляється в першу чер­гу у збереженні давніх і утворенні нових топонімів. Так, на­при­к­лад, пам’ять про давні топоніми зберігають географічні назви, зо­кре­ма насе­ле­них пунктів, в яких останнім компонентом є -falva ‘се­ло, поселення’ (Dávidfalva ‘се­ло Давіда’), компонент -háza ‘ха­та’ (Mácsháza ‘хата Мача’). До нових топонімів слід зарахувати: Am­fi ‘Омфі’, Noszi-szigete ‘острів Носі’. Обширна, багатошарова сут­­ність матеріалу дає можливість віддзеркалити ці характерні чин­ни­ки з різних позицій.


4. Слов’янське середовище, в якому проживає угорське на­се­лен­ня Закарпаття, позначилося і на творені нових угорських то­по­ні­мів за допомогою відповідних афіксів.


5. Назва випливає з характеру місцевості або якої-небудь її гео­графічної особ­ливості Kis-erdő ‘малий ліс’, Kis-mező ‘мале поле’, Ke­rek-hegy ‘кругла гора’ тощо.


6. У дисертаційній роботі представлено 528 словникових статей та понад 1200 їх фонетичних та морфологічних варіантів. Ви­ко­рис­та­ні також архівні матеріали та географічні карти. Зібрано нами знач­ний фактичний матеріал у польових умовах. Весь цей значущий ма­теріал ми проаналізували в етимологічному та слово­твірному ас­пектах. За своїм походженням серед зібраних на­ми та взятих з геогра­фіч­них карт і архівних джерел топонімів розмежовуємо власне угорські назви, то­по­ні­ми іншомовного походження та змішану групу, до якої входять пе­реважно склад­ні і складені назви, різні компоненти яких змі­шаного типу щодо їх похо­дження. Серед аналізованих топонімів переважна більшість із них є самобутніми, що сягають фінно-угорського та давньоугорського періоду і значна їх частина виникла уже на власне угорському ґрунті.


Іншомовні топоніми теж становлять понад  30%, серед яких найбільше топо- німів слов’ян­ського похо­дження. Топонімів іншомовного походження поді­ляємо на 5 підгруп.


7. Близько половини географічних назв на сьогодні уже зниклі, але частину з них ми відновили завдяки використанню давніх гео­гра­фічних карт та архівних матеріалів, а також зафіксували у мов­лен­ні найстаршого покоління (Fogás ‘хват­ка’, Kalmar ‘колмор’, Kis-Viski ‘малі хатки’ тощо).


8. У словотвірному аспекті зібрані нами топоніми поділяємо на дві групи: 1. То­по­німи, які утворені від загальних імен; 2. Топоніми, які утворені від власних імен. Серед цієї групи виділяємо і ряд під­груп. Більшу частину топонімів скла­да­ють складні і складені назви.


9. Топоніми досліджувалися нами за їх функцією та за мо­ти­ва­цією форму­вання назв. Тут ми виділяємо дві основні групи: 1. Назви об’єк­тів і споруд; 2. За­галь­ні (відапелятивні) назви.


10. Наше довкілля повільно, однак безперервно змінюється. Кож­ний топонім, як кожне людське творіння, народжується ми­ну­щим, але живим, або в історич­но­му кипінні, забальзамованим збе­рі­гає пам’ять про хрещених батьків, що дали йо­му ймення, іноді про обставини свого виникнення або інші моменти. Отож, якщо по­гля­немо на наше довкілля розуміючим, видючим оком, то мо­же­мо багато чому нав­читися й виявити багато цікавого. Важливим завдан­ням є саме вивчення цього цікавого, його закономірностей, ад­же інакше географічні назви, що містять й пок­ли­кання на наше іс­торичне минуле, загубляться в мороці забуття.


 


11. За роки незалежної України населеним пунктам, де ком­пакт­но проживає на­се­лення угорської національності, за ре­ко­мен­да­цією науковців Центру унгаро­ло­гії і Парламентом України по­вер­нено їх історичні назви і вироблена чітка інструк­ція щодо передачі угор­ських географічних термінів і назв засобами української мо­ви, що є свідченим турботи держави про розвиток мови, освіти і куль­ту­ри націо­нальних меншин.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины