ДИНАМІКА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН У МОВІ АМЕРИКАНСЬКОЇ ПУБЛІЦИСТИКИ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ : ДИНАМИКА ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ ИЗМЕНЕНИЙ В ЯЗЫКЕ АМЕРИКАНСКОЙ публицистики конца ХХ - начала ХХI ВЕК

Краткое содержание

Розділ 1. “Сучасна американська публіцистика у комунікативно-функціональному аспекті”. Тексти публіцистичного стилю характеризуються комунікативно-прагматичною спрямованістю, яка виявляється в тому, щоб у процесі подачі змістово-фактуальної інформації не стільки інформувати, скільки здійснювати соціально-психологічний вплив на аудиторію через переконання, навіювання, емоційне “втягування” (І.Р. Гальперин). Реалізація прагматичної функції публіцистичних текстів відбувається на рівні слова, речення (О.А. Сербенська) та тексту (В.М. Телія).

Поліфункціональність преси вимагає від мови публіцистики гнучкості, масовість зумовлює універсалізацію, а постійна динаміка розвитку суспільства потребує її оновлення                        (А.З. Москаленко). Багатоаспектний опис американського варіанта сучасної англійської мови та його функцій у публіцистичних текстах ґрунтується на взаємодії комунікативних, прагматичних і когнітивних рис. Комунікативний підхід пояснює існування реальних зв’язків у лексиці та семантиці, які встановлюються між мовними одиницями в мовленнєвих ситуаціях                     (А.Е. Левицький). На основі того, що мовна одиниця у спілкуванні виступає одночасно як номінативна одиниця й елемент комунікації, у дисертації визнається збіг основних цілей і завдань комунікативного та функціонального підходів до аналізу мовних даних. Комунікація перетворює індивідуальний зміст повідомлення на соціальне явище через мовлення індивіда та демонструє абсолютну єдність основних функцій мови: комунікативної, когнітивної, прагматичної та соціальної. Єдність комунікативної та когнітивної функцій мови є природною, оскільки пізнання як соціальний процес неможливе без спілкування. Мова є невід’ємною складовою частиною людського розуму, пов’язаною з когнітивними структурами (фреймами, сценаріями) і процесами, зокрема, сприйняттям, мисленням, увагою та памяттю (Т.А. ван Дейк). Оскільки мова за               У. Лабовим є чутливим приладом, який реєструє соціальні процеси, то мова преси є їх індикатором.

Ефективність публіцистичних текстів у сфері комунікації залежить від їх впливу на читацьку аудиторію. Для привернення уваги читачів журналісти змальовують події, кризові ситуації в політиці, суспільному житті, використовуючи певні символи та міфи, які формують культурний і соціальний світ. До старих і нових символів американської публіцистики належать біблійні персонажі, символи давньогрецької міфології, прислів’я, приказки, літературні персонажі, імена теле- та кінозірок. До біблеїзмів, які зустрічаються в періодичних виданнях, належать: ідіоми – Noah’s Ark (Reader’s Digest), Tower of Babel (U.S. News and World Report); антропоніми – theatrical Lazarus (Newsweek), Moses-like (Newsweek); цитати – Let my people go, Let my people in (U.S. News and World Report). На основі існуючих біблійних виразів виникли нові лексичні одиниці: напр. prodigal son >prodigal daughter (Newsweek), good Samaritan>bad Samaritan (Time). Біблійну тематику доповнює грецька міфологія: industry Cassandras (Newsweek), to be Minotaur (Time). Література також є джерелом появи нових виразів, які відбивають лінгвосоціокультурні особливості кожного етносу. Серед них зустрічаються антропоніми: Dr. Jekyll and Mr. Hyde (Time) для позначення підступності; to be Elmer Gantry (Time) – для позначення облудної поведінки за розмовами про порядність; to be Huck Finn (Newsweek) – невинного вигляду. Створюючи фільми, кіноіндустрія постачає нові лексичні одиниці: a blow to the empire (Newsweek) – завдати удару по злу; to be Titanic (Time) – бути приреченим; Batman, Wonder Woman, Superman and Spiderman (U.S. News and World Report) – сучасні герої, борці за справедливість.

Мовні засоби публіцистичних текстів підпорядковуються основним прагматичним завданням: інформувати, впливати і поширювати культуру (Дж. Нобс), які суттєво впливають на принципи відбору та характер функціонування мовних засобів в американській публіцистиці. Типовими показниками прагматичної спрямованості публіцистичних текстів є лексичні маркери, серед яких вирізняються узуальні й оказіональні лексичні та фразеологічні одиниці, прислів’я, приказки. Лексичні та фразеологічні одиниці виконують експресивну й інформаційну функції у мовленні (О.П. Коваль, Г.Я. Солганик, О.Ф. Пінчук). Вони покликані пожвавити виклад, зацікавити читача, надати матеріалу емоційного заряду. Оцінка та відбір номінативних одиниць відбувається за принципом комунікативної релевантності, а широке використання порівнянь і метафор зумовлено прагматичною настановою публіцистичного стилю (зокрема, тенденцією до експресії та дією принципу економії). Одним із поширених фразеологічних маркерів у публіцистиці є прислів’я та приказки, оскільки вони коротко, образно й емоційно висловлюють думку. Вони зазнають змін подібно до решти фразеологічних одиниць. Нові одиниці з’являються внаслідок скорочення вже існуючих фразеологічних одиниць. Наприклад: all work and no play (Newsweek) – робота без відпочинку виснажує; a half a loaf (Newsweek) – краще половина ніж нічого.

Для передачі емоційно-оцінних моментів у мові американських публіцистичних текстів не вистачає виразних засобів літературно-книжного мовлення і виникає необхідність запозичення лексико-фразеологічних одиниць із багатого емоційно-експресивними елементами живого мовлення (Л.Ф. Омельченко), напр.: y’all, fella (Newsweek). Елементи розмовного мовлення, які мають знижене стилістичне забарвлення, виконують контактовстановлювальну функцію за рахунок інтимізації, зменшуючи “ступінь відчуженості від зони контакту” (М.М. Бахтін). В межах літературної мови діє загальна закономірність, яка регулярно проявляється в поєднанні різностильових елементів (Т.Г. Винокур), зумовлених обмеженістю системи виразових засобів літературного мовлення. Розмовні елементи ’bout (Newsweek), ’cuz (U.S. News and World Report), use’em (Newsweek) та сленгізми cuppa (cup of), gonna (Newsweek), wanna (Newsweek), wheeler-dealer (Newsweek) свідчать про лексичні зміни у мові американської публіцистики.

Зміни значень приводять до появи новотворів. Варіативність існуючих найменувань чи заміна їх новими пояснюється прагненням уточнити поняття, потребою в економії та необхідністю використання виразних, експресивних конкуруючих форм у публіцистичних текстах
(М.Д. Степанова, В. Фляйшер), напр.: wage-ea er (The New York Times), game-creators (The New York Times), e-lecture (U.S. News and World Report). Творення нових номінативних одиниць іде двома шляхами: у процесі конденсації синтагми, відповідно до загального закону економії мовних засобів, і шляхом конструювання форми слова, підкоряючись загальному закону аналогії
(Л.О. Кудрявцева). Широке використання новотворів пояснюється функціями публіцистичних текстів і здатністю одиниць номінації приваблювати увагу читачів. Їх оригінальне використання стимулює розвиток мови і дає початок потенціальним й асоціативним зв’язкам між різними номінативними одиницями, які виявляються спочатку оказіонально (Р. Картер, М. МакКарті). І хоча новотвори виникають у мовленні, з часом закріплюються в узусі або зникають, вони загалом відображають притаманні мові тенденції змін (А.Е. Левицький).

Розділ 2. “Лінгвокогнітивні засади функціональних змін у мові американської публіцистики”. Однією з причин мовних перетворень є існування асиметрії у структурі та у функціонуванні мовного знака (В.Г. Гак). Внаслідок мовної асиметрії одна й та сама форма використовується для позначення різних об’єктів або виконання інших функцій (Д.М. Шмельов). Асиметрія, як рушійна сила розвитку мови, визначається особливостями мислення і психіки людини. Нові явища та предмети отримують назви шляхом утворення нових слів або використання вже існуючих номінативних одиниць (Г.В. Колшанський).

Найвиразнішими лексико-стилістичними засобами та показниками динаміки мовних змін у сучасних публіцистичних текстах є метафора й метонімія, оскільки вони утворюють базові схеми, за допомогою яких відбувається концептуалізація досвіду і пізнання навколишнього світу. У дії семантичної деривації виявляється механізм концептуалізації знань (І.Г. Ольшанський), в основі якого знаходяться семантичні зрушення, виникнення нових, переносних значень, які ґрунтуються на співвіднесеності одного предмета (явища) з іншим через якусь спільну ознаку (Д.М. Шмельов).

Метафори виконують когнітивну функцію завдяки їх здатності формувати нові концепти на основі вже існуючих понять. Когнітивним механізмом концептуалізації дійсності є когнітивна метафора (Дж. Лакофф, М. Джонсон, О.П. Чудінов). Концептуальну метафору використовують для опису такого поля діяльності як суспільно-політичне життя, об’єкти якого зіставляються з об’єктами, пізнаними нами у безпосередньому сприйнятті (вода, дорога, тощо).

Досліджуючи мову американських публіцистичних текстів, ми виявили одинадцять груп концептуальних метафор. Згідно з кількісними показниками, група концептуальних метафор СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ – МОРЕ є однією з найчисельніших тематичних об’єднань. Тематичне поле маринізмів є найрозвинутішим, історично-традиційним тематичним полем у сучасній англійській мові (Л.П. Пастушенко). З одного боку, символ води, початку, зародження життя є домінантним у всіх народів незалежно від їх історії, оскільки прабатьківщиною походження людини є світовий океан (К.Г. Юнг, В.М. Топоров, Л.І. Белєхова). З іншого боку, пращури американського народу населяли острови та жили на узбережжі, тому символ води є одним із глибинно-базових у концептуальній картині американського соціуму: an island of prosperity in a sea of poverty (Newsweek), a sea of lawlessness (Newsweek), merchandising tsunami (Newsweek).

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ – ДИКА ПРИРОДА, де ЛЮДИ / ПОЛІТИКИ – ЗВІРІ є наступною групою концептуальних метафор: It’s a jungle – both a political jungle and a physical jungle (Newsweek). Зоометафора об’єднує метафоричні назви тварин, таких як: тигр, лев, вовк. Конкретні елементи зооморфного коду можуть виступати класифікаторами, що умовно-символічно описують політиків, митців і бізнесменів: Kendall is a courtroom tiger (Newsweek); Rupert Murdock has become a lion in winter (Newsweek);  Freeh was too much the lone wolf (U.S. News and World Report). У мовній картині світу людські, а не тваринні властивості відбиті в образах сильного вовка, владного лева та грізного тигра. Ключовими елементами цих виразів є лексеми tiger, lion та wolf, які уособлюють силу, незалежність і швидкість реакції. Усі ці якості хижої тварини переносяться на сильних і владних політиків. Метафоричні назви тварин поєднують і виражають дві реальності – природу та людину – в одному образі. Вони приписують людині етичні, психічні або соціальні властивості та характеристики поведінки (О.М. Вольф).

До групи метафор СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ – ДИКА ПРИРОДА близькою є група концептуальних метафор СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ – ПОЛЮВАННЯ. Перемогою у такому полюванні є угода, домовленість або політична поступка: to hunt for jobs (HTI), to smoke someone out of something (Time), to set the trap та to escape the trap (Newsweek).

У публіцистичних текстах США кінця ХХ – початку ХХІ століття йде активний процес формування переносних значень слів і словосполучень взятих з військової сфери. Військові метафори ми об’єднали в групу СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ – ВІЙНА. Наприклад: on the political front (HTI, January 5, 2000, P.17); in the trenches on Wall street (Time, Sept. 14, P.33). Військові концептуальні метафори відбивають свідомі та підсвідомі уявлення американців про те, що суспільно-політичне життя швидше нагадує війну, ніж мирний процес.

Антропоцентричність концептуальних метафор виражається в їх орієнтації на кожну окрему людину (Т.В. Цив’ян). Образ людини в публіцистичних текстах пов’язаний із її здоров’ям, а відтак із здоров’ям нації, яке є її багатством. Серйозна загроза у суспільно-політичній сфері сприймається як смертельна хвороба (Р.В. Кібс), що проявляється в метафорі СУСПІЛЬСТВО – ХВОРА ЛЮДИНА: political leper (Newsweek), political virus (Newsweek), political and social ills (Newsweek).

Виявлено ще одну групу метафор, концептуалізованих у термінах організму, якому потрібно живлення. До неї відносяться лексичні одиниці, які ототожнюються з посудом, набором продуктів і процесом приготування їжі: When you emerge from Spielberg’s cauldron (movie), the world doesn’t look quite the same (Newsweek); to salt someone’s savings (Newsweek); a bigger slice of the budget pie (Newsweek). Виявлені приклади свідчать про те, що суспільно-політичне життя нагадує процес приготування та прийому їжі.

Бінарна опозиція внутрішній / зовнішній у соціальному коді перетворюється на опозицію свій / чужий, яка тісно пов’язана з орієнтацією людини в просторі (Т.В. Цив’ян). Ми умовно об’єднали концептуальні метафори публіцистичних текстів у групу СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ – БУДІВНИЦТВО. Знаходження спільної основи та взаєморозуміння в суспільно-політичних справах – основна ідея метафор будівництва: political architects (HTI), to build a new world economic architecture (Time). Процес будівництва асоціюється зі спільними зусиллями, оскільки колективна робота сприяє виробленню єдиної думки, а отже, компромісу та примиренню.

Група дорожніх метафор дає змогу уявити процес, у якому мета є кінцевим пунктом, а цілеспрямована дія – рухом до місця призначення (Р.В. Кібс). Шлях як лінійна та динамічна форма простору знайшов відображення в мові сучасних публіцистичних текстів: to pockmark the road (Newsweek), to steer down the road to democracy (Newsweek). Суспільно-політичне життя як абстрактне явище осмислюється через таке конкретне поняття, як дорога.

На мову американських публіцистичних текстів помітно впливає спортивна лексика, оскільки суспільно-політичне життя в США типово уявляється як спортивна подія: political game (HTI), a major player (The New York Times). Серед спортивних метафор вагоме місце посідають ті, що порівнюють суспільно-політичне життя з шаховим турніром, картярською грою та боксом: to think three moves ahead (Newsweek), back to square one (Newsweek), Do you feel you overplayed the Indonesian card (Newsweek), Al Gore once described him as the “the ring leader” of the “cable Cosa Nostra”(Newsweek). Спортивні метафори відображають підсвідомі схеми мислення читачів і є прикладами того, як люди звично сприймають суспільно-політичне життя.

У сучасних американських публіцистичних текстах зустрічаються театральні та музичні концептуальні метафори типу world stage (Newsweek), new overture from Washington (Newsweek), to end presidency on a good note (Time),через які суспільно-політичне життя осмислюється як театр або концерт.

Група хімічних концептуальних метафор дає змогу по-новому поглянути на суспільно-політичні проблеми: a new political chemistry (Newsweek), to galvanize coalition (Newsweek). Вони узгоджуються з емпіричними спостереженнями, згідно з якими вирішені проблеми виникають знову (Дж. Лакофф, М. Джонсон).

Метафору доповнює метонімія як іще один тип семантичних змін. Використання метонімії в американських публіцистичних текстах є закономірним процесом з когнітивної точки зору, оскільки вона відображає певні моделі пізнання світу. У межах моделі ознака (дія) – її носій, особу називають за однією з її зовнішніх або внутрішніх особливостей, характерним висловленням, заняттям (О.О. Тараненко). Наприклад: a Houdini (Time) – трюкач, Blair (Newsweek) – прогресивний політик. Наведені приклади свідчать про те, що семантичні асоціації сприяють формуванню нового слова (з новим значенням) на базі вже існуючої одиниці (В.М. Телія,          О.С. Кубрякова).

Метафора та метонімія виконують лінгвокогнітивну функцію в мові американської публіцистики і відповідають способу мислення сучасних американців. Аналіз метафоричних і метонімічних переносів дає змогу виявити вектор загальних тенденцій змін у мові американської публіцистики.

Розділ 3. “Основні напрями функціональних змін у мові американської публіцистики”. У третьому розділі дисертаційного дослідження розглядаються основні напрями функціональних змін у мові сучасної американської публіцистики, зокрема дериваційні. До динаміки лексичних змін відносимо використання термінів, появу новотворів і виникнення нових значень у вже існуючих лексичних одиниць. Лексичні одиниці є гнучкими у мовному аспекті, тобто здатними змінювати функціональні властивості при стабільності форми (П.М. Каращук, А.Е. Левицький). Аналіз термінологічної лексики публіцистичних текстів дає підстави виділити три основні напрями функціональної переорієнтації лексичних одиниць: термінологізацію,           транстерміно­логізацію (Ю.А. Зацний) та детермінологізацію.

У публіцистичних текстах потужним є процес транстермінологізації, внаслідок якого термінологічна лексика однієї сфери використовується для цілей іншої. Для позначення понять економіки та бізнесу вживаються терміни: 1) ядерної фізики: meltdown (Newsweek), fiscal neutrinos (Time); 2) астрономії: to be lightyears ahead (Business Week); 3) техніки: high-octane economic growth (Newsweek); 4) музики: to orchestrate (Newsweek); 5) ігор: blue chips (U.S. News and World Report); 6) конфесій: market’s nirvana (Newsweek), musical aura (Time); 7) медицини: economic ills (Newsweek), panacea (Newsweek).

Зміни в суспільстві, науково-технічний прогрес зумовлюють детермінологізацію, тобто процес переходу термінів до узусу. Рушійною силою процесу детермінологізації є функціональна переорієнтація, яка відбувається шляхом перетворення семантичної структури слова, розширення смислового об’єму поняття, накопичення нових сем, розвитку переносного значення
(А.Е. Левицький). У загальний ужиток сучасной англійської мови перейшли терміни із таких сфер як: 1) хімія: sulfuric acid (Newsweek); 2) фізика: the opposite end of the spectrum (HTI), high wattage (Newsweek); 3) математика: congruent (Newsweek); 4) військова справа: lieutenant (Newsweek), to be in trenches (Newsweek); 5) медицина: metastasize (Newsweek); 6) біологія: symbiosis (Newsweek), embrionic (Time); 7) спорт: to become a pawn (Newsweek); 8) віросповідання: stigmatize (Newsweek), mantra (Newsweek).

Зміни значень слів приводять до появи новотворів, які зумовлені двоякою функцією словотвору: заповнити лакуну та дати варіант існуючого найменування (М.Д. Степанова,
В. Фляйшер). У реферованому дослідженні виділено кілька груп новотворів, пов’язаних з економікою, політикою, конфлікними ситуаціями та сферою розваг і відпочинку.

Сфера економічного життя  дала імпульс до появи значної кількості інновацій: to dollarize (Business Week), womanomics (Newsweek), the new American dream (U.S. News and World Report), Palestinian dream (Newsweek), які поповнили мову американської публіцистики кінця ХХ –початку ХХІ століття.

Економічну сферу доповнюють новотвори сфери сучасних технологій. Сучасний етап науково-технічної революції відзначається широким упровадженням у всі сфери суспільного життя інформаційних технологій, провідне місце серед яких належить комп’ютерам: e-pay (U.S. News and World Report), virtual visit (U.S. News and World Report), online vendor (Business Week).

Третину виявлених лексико-семантичних і фразеологічних одиниць складають новотвори суспільно-політичної сфери. Вони охоплюють слова та словосполучення, які описують міжнародне, внутрішнє життя країни і військові конфлікти: date diplomacy (U.S. News and World Report), transit diplomacy (U.S. News and World Report), urbicide (Newsweek), cleansers (Newsweek). Тенденція до глобалізації та євроінтеграції привела до появи таких мовних одиниць як: globos (U.S. News and World Report), Europanto (Newsweek).

Розширення сфери послуг та пошук нових розваг сприяли появі таких лексичних одиниць: extreme dates (U.S. News and World Report), Mexican wave (Newsweek), to Disneyfy (Time), to theme out (Newsweek), тощо. Лексичні та семантичні новотвори мають прагматичне спрямування, що узгоджується з прагматикою тексту. Семантичні зміни є продуктивним способом номінації нових понять у різних сферах людської діяльності. Фразеологічні та лексичні новотвори свідчать про мовні зміни у публіцистичних текстах США.

Динаміка розвитку мови співвідноситься з принципом похідності мовних одиниць, із змінами мовного знака (Л.О. Кудрявцева). Динаміка словникового складу значною мірою зумовлена динамікою словотвірних процесів, під якими у дисертації розуміється система динамічних процесів у мові. До дериваційних змін відноситься афіксальний словотвір: polluter (Time), achingly (Time),  winterize (Newsweek), weste ization (Newsweek); телескопійне словотворення: geep (goat + sheep) (Newsweek); утворення слів за допомогою афіксоїдів: megafauna (Newsweek), megamergers (Newsweek) і скорочення: legitimate>legit (U.S. News and World Report), professional>pro (Newsweek). У ході дослідження встановлено, що продуктивними є такі моделі утворення слів у мові сучасної американської публіцистики: v+er>n.: kindergartener (U.S. News and World Report); n+ist>n.: splittist (Newsweek); adj.+ism>n.: survivalism (Newsweek); adj.+ness>n.: Jewishness (Time); n+ize>v.: to concertize (Time); n+ation>n.: Balkanization (Newsweek). Нові слова з’являються внаслідок приєднанн(n+er>n): порівн. silence>silencer (Newsweek), game>gamer (Newsweek). я суфікса -er до основи іменника Семантична спорідненість, яка базується на формальній співвіднесеності однієї одиниці з іншою, дає підстави вважати мотивованість однією з основних ознак похідного слова. Суфікс -ist поєднується переважно з іменниками. Похідними з зазначеним суфіксом є назви фахівців, які займаються певною сферою досліджень, або прихильників деяких поглядів, напр.: hobbyist (U.S. News and World Report), garagist (Time). Інтернаціональний суфікс -ism привертає увагу тим, що відбиває основні тенденції розвитку суспільства, напр.: Eurosceptism (U.S. News and World Report), Clintonism (Newsweek), Eurocentrism (U.S. News and World Report). Суфікс -ness також є продуктивним: Chineseness (Newsweek), Frenchness (Business Week), wellness (Newsweek). Суфікс -ize використовується для утворення нових слів у публіцистичних текстах: the Balkans > Balkanize (Newsweek), European > Europeanize (Newsweek). Словниковий склад сучасної англійської мови суттєво поповнюють іменники, утворені від дієслівних основ за допомогою суфікса -ation: Hollywoodization (Newsweek), Germanization (Newsweek).

До передумов функціональної переорієнтації слід віднести загальнолінгвістичний процес економії, який є потужним явищем, оскільки стимулює зміни в системі мови (О.С. Кубрякова,
А.Е. Левицький, Л.Ф. Омельченко). Унаслідок телескопійного словотворення нова лексична одиниця утворюється шляхом сполучення двох слів або одного повного та частини другого слова: Уinglish (Yiddish+English) (Newsweek), pokemon (pocket+monster) (Newsweek). Проявом динаміки функціональних змін є скорочення, які відображають тенденцію до раціоналізації мови та економії мовних зусиль: grandparents>gramps (Newsweek), old>ol (U.S. News and World Report), because>cuz (U.S. News and World Report). Скорочення відрізняються від повних словоформ емотивністю та стилістичною референцією (Р.З. Гінзбург, С.С. Хідекель, Г.Ю. Князєва). Вони здатні виступати у ролі компонентів складних слів: submarine business>sub biz (U.S. News and World Report), show business>showbiz (Newsweek). Таким чином, скорочення як явище сучасної американської публіцистики певною мірою руйнує відносно жорсткі межі мови, стимулюючи її розвиток. У мові американської публіцистики виявлені скорочені фразеологічні одиниці, зокрема, випадки еліпсу фразеологізмів: all work and no play makes Jack a dull boy > all work and no play (Newsweek), to seek a pin in a haystack > a pin in a haystack (U.S. News and W.R.).

Поширеним типом словотвору є афіксація, в ході якої з’являються нові лексичні одиниці утворені за допомогою напівафіксів: mega-; -mania; -gate; -monger; -athon. Напр.: megabucks (Time), viagromania (Newsweek), daughtergate (Newsweek), terrormonger (U.S. News and World Report), talkathon (Newsweek), date-a-thon (U.S. News and World Report).

До морфолого-синтаксичних змін у мові американської публіцистики відноситься конверсія. У процесі розвитку мови лексичні одиниці змінюються, що приводить до появи конкретної лексичної семантики у словах, які раніше її не мали (О.С. Кубрякова). У реферованій дисертації конверсія розглядається як приклад функціонального зрушення, в основі якого лежить функціональна переорієнтація (А.Е. Левицький). Наприклад: morph (n.)>to morph (v.) (Newsweek), helicopter (п.)>to helicopter (v.) (Newsweek). Наведені приклади характеризуються оказіональними рисами.

Словотворення пов’язане з синтаксисом як за джерелом свого виникнення, так і за характером мовленнєвої діяльності людини (М.М. Полюжин). Одним із найпоширеніших продуктів словоскладання в мові американської публіцистики є складні слова синтаксичного типу – композити – утворені внаслідок процесу семантико-синтаксичної компресії: not-in-my-backyard issue (U.S. News and World Report), devil-may-care approach (U.S. News and World Report), arsenic-in-your-water fiasco (U.S. News and World Report). Вони ілюструють взаємодію та взаємозалежність словотвору та синтаксису, мають цілісне значення, оскільки формуються на рівні малого та великого синтаксису (О.М. Бортнічук, Л.Г. Верба, О.С. Кубрякова, Д.І. Квеселевич).

Окрім словосполучень у мові американських публіцистичних текстів широко використовуються складні речення-універби, напр.: no-need-to-fix-the-roof-until-it-rains mentality (U.S. News and World Report), I-am-a-guy-not-afraid-to show-my-feelings kind of hug (U.S. News and World Report). Композити виникають у зв’язку з необхідністю словесно позначити нове явище навколишньої дійсності й можуть бути єдиною назвою того чи іншого об’єкта. Існування різних видів номінації підтверджує тісний взаємозв’язок комунікативної та когнітивної функцій мови.

Синтаксис створює концептуальний каркас речення, його основу, лексика наповнює цю схематичну структуру конкретним змістом (О.В. Бондарко, О.С. Кубрякова, І.І. Мещанінов). Характерною тенденцією функціональних змін у мові публіцистичних текстів є перехід слів із одних частин мови в інші, внаслідок чого змінюються їх семантичні, морфологічні та синтаксичні властивості (Ю.А. Зацний, А.Е. Левицький, Л.Ф. Омельченко, М.М. Полюжин).

Проведене дослідження охоплює функціональні (семантичні та синтаксичні) зміни номінативних одиниць. Дослідження лексичних змін у мові американської публіцистики виявило, що лексичні одиниці зазнають функціональної переорієнтації. Вона виявляється зокрема в перерозподілі функцій словотвірних засобів. Лексичні одиниці адаптуються до необхідних синтаксичних і морфологічних параметрів, притаманних певній позиції у висловленні. Функціональні зміни спостерігаються серед новотворів, які розглядаються як одиниці, що відповідають мовній нормі, оскільки вони утворені за аналогією до продуктивних моделей словотворення. Результати дослідження свідчать про регулярність мовних змін у текстах американської публіцистики та гнучкість мови відповідно до потреб її носіїв.

ВИСНОВКИ

До динамічних процесів у мові американської публіцистики відноситься поява новотворів, активізація лексико-семантичних і фразеологічних засобів, семантична трансформація, термінологізація, детермінологізація та транстермінологізація. Лексичний склад мови американської публіцистики активно поповнюється за рахунок нових номінативних одиниць, численний корпус яких свідчить про їх комунікативно-прагматичну цінність і дериваційний потенціал. Використання новотворів зумовлено, з одного боку, дією закону економії мовних зусиль, постійною потребою у використанні виразніших засобів вираження, а з іншого боку, різким прискоренням темпу сучасного життя. У структурному плані зазначені вище явища знаходять своє вираження в процесах семантичної конденсації та універбації. Іншим внутрішнім стимулом словникового збагачення мови є тенденція до регулярності внутрішньомовних відношень, яка у формальному плані виражається в намаганні мовців використовувати простіші форми, скорочуючи складні найменування. Новотвори відображають динаміку функціональних змін в американському варіанті сучасної англійської мови, оскільки відповідають комунікативним потребам, зокрема, заповнюють семантичні лакуни, мають мовні переваги над відомими способами номінації й позитивно сприймаються суспільством.

Дослідження змін у мові сучасної американської публіцистики дозволило встановити, що виявлені лексичні одиниці є гнучкими у функціональному аспекті, оскільки спричинені раціональним та економним використанням внутрішніх ресурсів мови для номінації нових об’єктів або явищ дійсності. Здатність лексичних одиниць пристосовуватися до потреб комунікації зумовлена тим впливом, якого адресант намагається досягнути стосовно адресата. Мовна релевантність новотворів викликана потребою у швидкій передачі та сприйнятті інформації. Нові лексичні одиниці є виразовими засобами мовлення, результатом вживання яких є те, що вони притягують і затримують увагу читачів.

Яскравими прикладами динаміки у сфері лексичної семантики є метафори, оскільки вони відображають базові схеми концептуалізації навколишнього світу, внаслідок чого формуються нові концепти. Концептуальна метафора виступає підґрунтям функціональних змін у мові американських публіцистичних текстів.

Аналіз динаміки функціональних змін розкриває потенціал дериваційного механізму мови. Конверсія, суфіксація, утворення слів за допомогою афіксоїдів, термінологізація, транстермінологізація, детермінологізація та синтаксичне словоскладання є процесами словотворення, які ґрунтуються на функціональній переорієнтації.

Публіцистичні тексти є тим середовищем, у якому активно проходять процеси термінологізації та детермінологізації, які приводять до поповнення словникового складу мови. Зміна семантичної ємності термінів супроводжується змінами їх функціональних особливостей. Семантичні зміни в процесі словотворення сучасної англійської мови мають регулярний, системний характер. Утворення нових лексико-семантичних варіантів відбувається здебільшого у зв’язку з функціональною мобільністю мовних одиниць, переходом із однієї терміносистеми в іншу. Транстермінологізація та детермінологізація супроводжуються розширенням словникового складу мови, підвищенням освітнього рівня читачів. Зазначені вище процеси свідчать про активне поповнення американського варіанта сучасної англійської мови термінами. Кількість термінів у повсякденному вжитку зростає, оскільки вони заповнюють існуючі лакуни та відповідають потребам комунікації.

Оновлення та поповнення лексичного інвентарю мови американської публіцистики за рахунок нових лексико-семантичних і фразеологічних утворень визначається суспільною значущістю денотата й потребами комунікації. Здійснений аналіз лексики дозволив виявити основні моделі формування лексичних і семантичних новотворів у мові сучасної американської публіцистики, описати їх у вигляді структурних моделей. Продуктивними є такі моделі: v+er>n, n+ize>v, n+ist>n, n+аtion>n, adj.+ism>n. Суфіксально-префіксальне словотворення є складним номінативним процесом, в якому продовжують активно діяти продуктивні суфікси: -er; -ism; -аtion, які зустрічаються відповідно у 35%, 23,5% і 19% новотворів. У мові публіцистичних текстів відбувається аналогічне словотворення, зумовлене мовною тенденцією до стандартизації. Найпродуктивнішими серед способів словотворення є синтаксичне словоскладання (30,4%), поява семантичних новотворів (26%), афіксація (17%) та детермінологізація (25,1%). Кожна конкретна формальна операція (афіксація, конверсія та інші) виражає певний морфологічний процес і виконує певну семантичну або ономасіологічну функцію. Продовжується процес утворення нових словотвірних моделей і елементів, перетворення в афіксальні морфеми частин слів за зразком існуючих одиниць. Для нової лексики в мові американської публіцистики характерне зростання активності у словотворенні напівафіксів, що є свідченням тенденції до морфемізації вільних форм. Спостерігається залежність нових похідних одиниць від суб’єкта висловлення, від змісту та мети, які мовець ставить перед собою в ході комунікації, що приводить до розвитку нових значень, появи новотворів.

Однією з типових рис динаміки функціональних змін виступає перехід слів із однієї частини мови в іншу, внаслідок чого змінюються семантичні, морфологічні та синтаксичні властивості слів. Зміна семантичної структури слова виникає внаслідок суперечності між потребою в номінації й існуючим лексичним потенціалом, між досягненнями в пізнанні навколишнього світу й обмеженістю лексичної системи.