ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ТОПОНІМІЇ ГОЛОГОРО-КРЕМЕНЕЦЬКОЇ ГРЯДИ ТА МАЛОГО ПОЛІССЯ. : Физико-географическая обусловленность топонимии Гологорах-Кременецкого гряды И МАЛОГО Полесья.

Краткое содержание

У вступі розкрито актуальність теми, сформульовано мету і завдання дисертаційного дослідження, обгрунтовано наукову новизну, виділено особистий внесок в отриманні наукових результатів, їх теоретичне і практичне значення.

У першому розділі „Науково-методологічні основи топоніміко-географічного дослідження території” розглянуто й оцінено внесок у розробку даної галузі науки, який був зроблений у попередні періоди у працях географів, істориків та мовознавців від часу виникнення цієї науки і до наших днів. Основними напрямками наших топонімічних досліджень виступали збирання фактичного матеріалу експедиційним шляхом. При цьому паралельно досліджувалися зв`язки топонімії з місцевими ландшафтними особливостями та народною географічною термінологією; створювалася інформаційна база карточок топонімії регіону, в яких вказана назва географічного об’єкта, повний перелік легенд, переказів та інших даних, що стосуються пояснення назв населених пунктів тощо; з`ясування соціальних умов формування топонімікону (на основі літературних та архівних джерел, дослідження трансформації географічних назв; визначення ролі топоніміки в географічних та історико-географічних дослідженнях, окреслення мети і завдань дисертаційної роботи, пошук найефективніших алгоритмів аналізу топонімічних ландшафтів; етимологічний аналіз географічних назв Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся, який включає виявлення семантичного зв’язку їх топооснов із різними топонімотворчими чинниками регіону – антропонімією, назвами місцевих річок, найменуваннями давніх ремесел та промислів тощо. В цьому ракурсі проведено статистичний аналіз розподілу географічних назв території, їх зв’язки з географічним середовищем і розвитком матеріальної та духовної культури, суспільно-політичним ладом і соціально-економічними відносинами; методи класифікації топонімів Гологоро-Кременецької гряди і Малого Полісся за семантичною ознакою, опису основних семантичних груп місцевої топонімії; методи формантного аналізу топонімії, опрацювання та картування результатів дослідження; методи визначення територіальних відмінностей топонімії та географо-топонімічного районування; методи характеристики топонімічних районів Гологоро-Кременецької гряди і Малого Полісся, відображення структури топонімії у діаграмах і таблицях, що передають зв’язок народної географічної термінології з топонімією.

У другому розділі „Регіональні особливості топонімії Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся” на основі польових досліджень,  вивчення картографічних, історичних, літературних та інших джерел на досліджуваній території виявлено велику кількість географічних назв. Проаналізований матеріал — це назви міст, сіл, хуторів, частин села, причина виникнення назв яких точно встановлена. Інформація про сучасні назви географічних об’єктів базується в основному на фактичному матеріалі, зібраному нами на досліджуваній території протягом 2000-2003 рр. Зокрема, отримано 3112 топонімів, з них 2302 назви міст, сіл, хуторів і 810 назв частин населених пунктів. Кожна з назв записана в її народному фонетичному звучанні, при цьому зафіксовано усі особливості її структури.

Внаслідок дослідження виявлено таку важливу топонімічну закономірність, що на території Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся географічні назви різномовні та різновікові. Це зумовлено перш за все історичними причинами: населення постійно знаходилося у безперервному русі, тобто переселялося з місця на місце, завойовувало сусідні території, освоювало незайняті простори тощо. Для вирішення поставлених завдань на території Гологоро-Кременецької гряди і Малого Полісся з’ясовувалися умови формування топонімії у різні історичні епохи, проводився статистичний аналіз топонімічних елементів (формантів та основ), також здійснювалося картування основних топонімічних явищ.