ІСТОРИКО-ОНОМАСІОЛОГІЧНЕ ТА КОГНІТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕФІКСАЛЬНИХ НЕОЛОГІЗМІВ У АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ІСТОРИКО-ОНОМАСІОЛОГІЧНЕ ТА КОГНІТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕФІКСАЛЬНИХ НЕОЛОГІЗМІВ У АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
Альтернативное Название: ИСТОРИКО-ономасиологическое и когнитивное исследование приставочных неологизмов В АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКЕ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі визначено місце роботи серед інших досліджень когнітивно-ономасіологічного напряму, викладена актуальність обраної проблематики, розкрита значущість наукової проблеми, висвітлене теоретичне та практичне значення дисертації, описана методика дослідження, накреслені мета й завдання, що з неї випливають, розкрита наукова новизна, сформульовані основні положення, які виносяться на захист.


У розділі 1 “Теоретичні та методологічні засади дослідження” предметом аналізу є основні теоретичні погляди, на яких базується вивчення префіксальних неологізмів ХХ століття в англійській мові, розглядається проблема нового слова в лексикології та лексикографії, специфіка поєднання історико-ономасіологічного та когнітивного підходів до аналізу префіксальних новоутворень. У першому підрозділі, зокрема, відзначається, що виникнення нових лексичних одиниць та вихід із ужитку застарілих є проявом динаміки лексичної системи, що репрезентує складний, багатоаспектний процес, тісно пов’язаний із пізнавальною функцією мови (М.П.Кочерган). Термін “неологізм“ охоплює широке коло явищ на лексико-семантичному рівні мови, а проблеми вивчення неології набувають особливої ваги у зв’язку з новими тенденціями у розвитку сучасної англійської мови, глибинною причиною яких є невпинний процес ускладнення позамовного середовища та здатність людини поповнювати свою концептуальну систему. Новизну слова конкретизують такі параметри: локація у просторі, локація у часі, комунікативне обмеження, стилістична конотація, зміна номінації та фіксація у лексикографічних джерелах. Нове слово розглядається як продукт складної когнітивно-номінативної діяльності людини, що являє собою комплексний розумово-мовленнєвий процес, який має логіко-когнітивні, психологічні, соціальні, фізіологічні та суто мовні основи (О.С.Кубрякова, В.І.Заботкіна, А.Е.Левицький, О.М.Позднякова). Серед факторів породження нового слова вирішальна роль належить когнітивній долексичній діяльності, яка виступає формуючою та базовою для власне лексичної.


Розвиток лексичної одиниці від моменту її утворення до закріплення в узусі (або виходу з ужитку) – комплексний процес, зумовлений сукупністю факторів номінативного, когнітивного, соціолінгвістичного та прагматичного характеру. З точки зору номінативно-когнітивного підходу до аналізу мовних явищ конвенціоналізація являє собою процес зміни в організації знань про світ, тобто співвідношення нового та наявного знання. У межах процесу конвенціоналізації (входження у систему мови) виділяються стадії соціалізації (прийняття в суспільстві) та лексикалізації (закріплення у системі мови). Про соціалізацію лексичної одиниці свідчить факт включення її у словник нових слів, оскільки такі словники фіксують актуальний стан лексики певного періоду і реєструють ті одиниці, що вже стали надбанням певної кількості носіїв тієї чи іншої мови. Свідченням входження слова в систему мови є включення його в основний корпус тлумачного словника.


Предметом розгляду у другому підрозділі є особливості історико-ономасіологічного та когнітивного підходів до аналізу префіксальних неологізмів, механізму утворення номінативних одиниць, тобто способу вербалізації концептів. Вивчення нових найменувань породжує широке коло проблем, пов’язаних із історичними аспектами номінативної системи мови. Їхній динамічний опис передбачає аналіз словотвірних фактів та явищ із урахуванням ретроспективи та перспективи у функціонуванні певної мовної одиниці. При цьому оптимальним проведенням історико-ономасіологічних досліджень є, на нашу думку, розгляд окремих синхронних мікрозрізів як прояву дії цілісної динамічної системи, оскільки їхнє встановлення в історії англійської мови є тим штучним прийомом, який дозволяє простежити сукупність усіх змін, зафіксованих у лексикографічних джерелах. Історико-ономасіологічний аналіз префіксальних новоутворень спрямований також і на виявлення змін у номінативному просторі. До числа таких неологізмів ми зараховуємо похідні з препозитивними морфемами, що можуть бути з упевненістю віднесені до префіксальних на основі їхніх структурних, семантичних та функціональних характеристик (М.М. Полюжин).


Ономасіологічний підхід до аналізу семантики префіксального неологізму дозволяє розглядати утворення його словотвірної структури як проекцію тих зв’язків, які людина виявляє між предметами і явищами навколишнього світу і які вона фіксує та закріплює в акті називання. Кожне префіксальне новоутворення постає результатом узагальнено-розумової діяльності людини, спрямованої на перетворення фактів дійсності у форму мовних одиниць. Ономасіологічний аналіз префіксальних новоутворень покликаний висвітлити ті нові особливості у сфері семантики, що матеріалізують цю одиницю номінації порівняно з мотивуючим словом і сукупність яких смислових компонентів, нових квантів знання робить це похідне новим словом. Вихідним поняттям, яке лежить в основі цього аналізу, є ономасіологічна структура слова, що, подібно до його словотвірної структури, має складний характер, тобто може бути розчленована на складові елементи. У номінативній структурі префіксального похідного виділяються: ономасіологічна база, представлена основою, ономасіологічна ознака, роль якої належить префіксу, та не виражений формальними засобами ономасіологічний предикат або зв’язка (О.С. Кубрякова). Така тернарна структура дозволяє не тільки виділити певні сутності як компоненти семантики слова, але і вказати на характер зв’язку між ними. Концептуальна структура префіксального неологізму організовується на базі певної когнітивної моделі, яка має аналоги у сфері словотвірних моделей як своєрідних категорій із прототипними властивостями.


У розділі 2 “Історико-ономасіологічний та когнітивний аспекти префіксальних неологізмів у 20–90-х рр. XX століття” на основі синхронно-динамічного та когнітивного аналізу моделей префіксальних неологізмів здійснена спроба встановлення та опису структур знання, притаманних префіксальному способу словотворення за вказаний період. Префіксальні ономасіологічні категорії розглядаються як особливий концептуальний простір. Зокрема зазначається, що спільність класифікаційних ономасіологічних та словотвірних категорій зумовлюється їхніми когнітивними особливостями. В основі ономасіологічної категорії лежить концепт або об’єднання концептів, які реалізуються у мові неоднорідними одиницями. До них належать і словотвірні засоби. Префіксальний ономасіологічний простір включає дев’ять чітко виражених ономасіологічних категорій: локативність, оцінність, фазовість, ранговість, каузативність, партитивність, соціативність, контрарність та заперечення. Ономасіологічна категорія квантитативності передається препозитивними елементами, що займають проміжне місце між префіксами та частинами складних слів. Вони співвідносяться з базовими концептуальними категоріями (простору, часу тощо), які мають універсальний характер. Виникнення нового префіксального похідного розглядається як становлення нових концептуальних зв’язків, нової сукупності властивостей та відношень у нових структурах знань, притаманних певній ономасіологічній категорії. На основі синхронно-динамічного аналізу префіксальних новоутворень ми намагалися простежити, як відбувається розвиток цих категорій, які нові одиниці входять до їхнього складу і які кількісні та якісні зміни при цьому відбуваються.


Для проведення дослідження методом суцільної вибірки із словників нових слів були відібрані та проаналізовані префіксальні похідні з точки зору їхньої словотвірної структури. При цьому встановлювався лексико-граматичний тип основи та деривата, тип відношень між ономасіологічною базою та предикатом, у ролі якого виступає префікс. У процесі ономасіологічного аналізу словотвірних моделей були встановлені типи атомарних предикатів, інкорпорованих у значення словотвірного форманта – префікса. Значення префіксів відновлювалися на основі аналізу словникових дефініцій шляхом виявлення слів-ідентифікаторів, що відповідають значенням у межах префіксальних ономасіологічних категорій.


 


За одиницю структури префіксального номінативного простору у нашому дослідженні взято словотвірну та ономасіологічну модель кожного префіксального новоутворення. Під моделлю ми розуміємо теоретичну абстрактну схему основних рис складного структурованого явища. Словотвірна модель – це єдина для словотвірного ряду схема його організації, що враховує як характер компонентів похідного, так і порядок їхнього розміщення. Ономасіологічна модель вказує на тип семантичних відношень, у які вступають ономасіологічна база та ономасіологічна ознака для позначення того чи іншого фрагмента дійсності. Серед властивостей словотвірної моделі для нашого дослідження релевантними виявляються активність (здатність до новоутворень) та продуктивність (квантитативна характеристика). Продуктивність моделі ми розглядаємо у вигляді синхронної характеристики, що дає уявлення про діапазон дії моделі та її розповсюдження на певну кількість похідних на окремому часовому зрізі. Для дослідження продуктивності кожного словотвірного ряду ми вводимо такі статистичні пороги:

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины