СТРУКТУРНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ЕЛЕКТРОННИХ ТЕКСТІВ (на матеріалі персональних веб-сторінок лінгвістів)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
СТРУКТУРНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ЕЛЕКТРОННИХ ТЕКСТІВ (на матеріалі персональних веб-сторінок лінгвістів)
Альтернативное Название: Структурные и функциональные особенности АНГЛОЯЗЫЧНЫХ ЭЛЕКТРОННЫХ текстов (на материале персональных веб-страниц лингвистов)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Розділ 1. Тексти персональних веб-сторінок лінгвістів як різновид писемного мовлення”. На сьогоднішній день існують три основні типи вербальних текстів, виділені за ознакою їхньої матеріальної маніфестації.   Йдеться про усний текст, писемний текст й електронний текст. Кожному           з цих типів, згідно з відомою моделлю факторів і функцій комунікації Р.О.Якобсона, відповідають певні канали зв’язку. Електронний текст (ЕТ) розуміємо як писемне текстове утворення, призначене для сприйняття з екрана монітора комп’ютера й для цього перетворене у відповідний цифровий код,        яке розміщене на електронному носії та може бути подане в комп’ютерній   мережі. До особливостей побудови текстів, що передаються через електронний канал, належить можливість поєднання в таких текстах літерної графіки                  з мультимедійними засобами (аудіо- та відеоінформацією), що кардинально змінює уявлення про текст узагалі. Як наслідок, адресат може не лише прочитати електронний текст, а й прослухати звукові файли чи переглянути відеофайли, приєднані до такого тексту.


Вперше проблему встановлення онтологічних характеристик електронних текстів було сформульовано Г.М.Яворською, яка зазначає, що одна з прикмет електронних текстів полягає у втраті текстами, які існують в електронному  вигляді (насамперед, у комп’ютерній мережі Інтернет), основної ознаки       писаного й друкованого тексту – завершеності й незмінності, тобто остаточності. В електронному тексті, який завжди можна змінити й який постійно змінюється, авторство є часто сумнівним (Г.М.Яворська).


У результаті проведеного аналізу англомовних текстів персональних        веб-сторінок лінгвістів як нового різновиду писемного мовлення було виявлено, що електронні тексти досліджуваного типу визначаються такими сутнісними характеристиками: 1) переважним, однак не обов’язковим створенням за гіпертекстовою моделлю; 2) відсутністю лінійної послідовності їхнього сприйняття (читання), постульованої для традиційних писемних текстів;             3) безкінечністю, нелінійністю та неоднорідністю; 4) поєднанням нелінійного, асоціативно-фрагментарного та мережевого принципів представлення інформаційного середовища з процедурами вільної навігації за тими чи        іншими гіперпосиланнями, розташованими в просторі електронного тексту;           5) використанням мультимедійних технологій, які базуються на поєднанні інформаційних середовищ різноманітної природи (текст, звук, анімація,       графіка тощо).


У сучасних дослідженнях Інтернет-дискурсу увагу, переважним чином, сфокусовано на явищі гіпертексту. Під терміном “гіпертекст”, поділяючи думку Н.В.Коломієць, розуміємо текст, що не обмежений лінійним сполученням структурних елементів і може мати довільну будову (Н.В.Коломієць). Проте, як свідчить розглянутий нами матеріал, гіпертекстова модель побудови веб-текстів не є універсальною. Проаналізувавши 100 персональних веб-сторінок (ВС) сучасних лінгвістів, ми дійшли висновку, що серед усього корпусу ВС досліджуваного типу англомовні електронні тексти 63 таких веб-сторінок створені за моделлю гіпертексту. Натомість електронні тексти 37 персональних веб-сторінок не набувають ознак гіпертексту й мають лінійний характер.


Англомовні електронні тексти аналізованих персональних веб-сторінок лінгвістів складаються з двох основних блоків: 1) інформаційно-довідкового; 2) наукового. Виокремлення цих блоків відбувається на підставі характеру інформації, їхньої будови та комунікативної мети. Вони трапляються майже в кожному аналізованому електронному тексті, утворюючи типову структуру таких текстів. У межах           ЕТ спостерігається подальша градація двох виділених комунікативних блоків      на рубрики.


Створення лінгвістами англомовних електронних текстів власних             веб-сторінок відбувається двома способами: 1) шляхом переходу від виділеної частини зв’язного завершеного тексту (самостійної інформаційної одиниці) до іншого зв’язного завершеного тексту; 2) у вигляді переліку або списку (О.В.Дєдова, М.Л.Ремньова). Однак, варто зауважити, що ми виявили також випадки, коли лінгвісти використовують при створенні власних ВС обидва названі способи.


Унаслідок зіставлення електронних текстів з писемними було виявлено,    що англомовним електронним текстам персональних веб-сторінок лінгвістів притаманні: 1) дискретність (розпад на окремі сегменти – самостійні тексти, приховані під тими чи іншими гіперпосиланнями); 2) довільність послідовності текстових сегментів, що складають електронні тексти досліджуваного типу;         3) варіювання розміру текстових фрагментів, які можна побачити за один            раз на екрані монітора комп’ютера; 4) невеликий обсяг кожного з окремих текстових сегментів.


Проведений текстовий аналіз персональних веб-сторінок лінгвістів     дозволяє стверджувати, що їхні властивості визначаються такими істотними ознаками: 1) мультилінійністю; 2) дискретністю; 3) тематичною завершеністю сегментів; 4) неієрархічністю відносин між сегментами; 5) поліадресатністю;   6) монологічністю (з елементами імпліцитного діалогу); 7) варіативністю;          8) незавершеністю; 9) належністю досліджуваних електронних текстів до писемного мовлення як його новітнього та специфічного різновиду.


Створюючи власні веб-сторінки та розташовуючи їх у мережі Інтернет, лінгвісти наповнюють такі ВС різноманітною інформацією, починаючи від біографічних відомостей і завершуючи науковими статтями, уривками з наукових монографій тощо. При ознайомленні користувача Інтернету з веб-сторінками лінгвістів, власне, й відбувається акт комунікації. Під мовленнєвою комунікацією розуміємо процес спілкування між партнерами, в результаті якого відбувається передавання повідомлення від адресанта до адресата. Як особливий вид діяльності процес комунікації передбачає практичну мету, що реалізується за межами тексту. Такою метою, яку ставлять перед собою лінгвісти на власних веб-сторінках, на наш погляд, є, насамперед, самоствердження, самопрезентація в певній соціальній професійній ролі. Для досягнення цієї мети лінгвісти подають на веб-сторінках відомості, здатні переконати адресата в їхньому професіоналізмі.


Ще однією з поставлених на досліджуваних веб-сторінках цілей                     є встановлення й подальший розвиток професійних контактів між лінгвістами. Розташовуючи на таких ВС докладну інформацію про сферу власних наукових інтересів, а також подаючи тексти статей і уривки з монографій тощо, лінгвісти намагаються ознайомити наукову громадськість з отриманими здобутками, що мають знайти певний відгук у колег, які проводять наукові пошуки й у тих самих,   й у суміжних галузях лінгвістики.


Англомовні електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів, як         і будь-які інші тексти, є фрагментом комунікації, в якому реалізовано стратегічні  й тактичні завдання спілкування. Зосереджуючись на комунікативних стратегіях, ми маємо на увазі комплекс мовленнєвих дій, спрямованих на досягнення комунікативної мети. Щодо ЕТ персональних ВС, такою комунікативною метою   є надання біографічної інформації про того чи іншого лінгвіста, ознайомлення науковців з його/її професійними здобутками, привернення уваги до особистості певного лінгвіста тощо. Реалізація комунікативних стратегій відбувається за допомогою комунікативних тактик. Складниками таких тактик є комунікативні ходи (методи та прийоми) (О.С.Іссерс).


Створюючи англомовні електронні тексти власних веб-сторінок, лінгвісти використовують переважно дві комунікативні стратегії: 1) стратегію привернення уваги; 2) стратегію інформування. Комунікативна стратегія привернення уваги реалізується, головним чином, за рахунок дотримання комунікативних актів побудови заголовка та невербальної тактики графічного оформлення (М.В.Гусар). Для реалізації цієї стратегії адресанти використовують такі комунікативні    ходи: виділення назви електронного тексту на персональній веб-сторінці        того чи іншого лінгвіста за допомогою зміни кольору та/або підкреслювання; виділення жирним шрифтом та/або написання великими літерами назви електронного тексту; виокремлення заголовка тексту; розташування фотографії в електронному тексті.


Для виконання завдання інформування в електронних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів використовуються, переважним чином, номінативна, констативна, описова й регулятивна комунікативні тактики, а також тактика репрезентації. Номінативна тактика реалізується через комунікативні ходи:          1) назви предмета; 2) його конкретизації. Констативна тактика реалізується            в електронних текстах через комунікативні ходи: 1) повідомлення певного факту; 2) надання детальнішої інформації про адресанта. Щодо описової комунікативної тактики, то її реалізація здійснюється за рахунок такого комунікативного ходу, як представлення основних вікових, професійних характеристик того чи іншого науковця. Регулятивна комунікативна тактика задає алгоритм дій адресата, повідомляючи контактний номер телефону адресанта та/або його поштову адресу, за якими можна зв’язатися з адресантом для отримання докладнішої інформації,    а також домовитись про час і місце зустрічі тощо (М.В.Гусар). В електронних текстах досліджуваного типу вона реалізується через комунікативні ходи:                 1) зазначення контактного номера телефону (факсу) та/або поштової адреси та електронної адреси адресанта; 2) запрошення. Комунікативна тактика репрезентації визначається такими комунікативними ходами, як повідомлення про власні інтереси (зокрема, наукові), зазначення дати й місця народження тощо. В англомовних електронних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів пропонується невербальна тактика реалізації комунікативної стратегії інформування – тактика графічного оформлення. Така тактика представлена, наприклад, невербальними ходами-піктограмами  та . Перша піктограма  вказує на можливість спілкування телефоном. Відповідно, піктограма  вказує на можливість надсилати повідомлення факсом.


Серед усього корпусу проаналізованих англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів нами було виділено певні їхні типи за такими критеріями: 1) орієнтація на адресанта; 2) функціонування в різних   сферах комунікації; 3) тип викладу; 4) первинність/вторинність джерела інформації; 5) прагматична спрямованість. Так, зокрема, за орієнтацією на адресанта наукові електронні тексти є й колективними, й індивідуальними текстами, а інформаційно-довідкові електронні тексти в переважній своїй більшості є індивідуальними текстами. За функціонуванням у різних сферах комунікації електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів є науковими текстами        й інформаційно-довідковими текстами. За типом викладу серед наукових електронних текстів трапляються оповідні тексти, тексти-роздуми, тексти-дефініції, а інформаційно-довідкові електронні тексти є оповідними текстами. За первинністю/вторинністю джерела інформації інформаційно-довідкові електронні тексти є первинними текстами, натомість наукові електронні тексти є й первинними, й вторинними текстами (рефератами, анотаціями, тезами тощо). За прагматичною спрямованістю наукові електронні тексти представлені: 1) текстами, спрямованими на інформування; 2) текстами, спрямованими на констатування; 3) полеміко-гіпотетичними текстами. Тексти, спрямовані на констатування, поділяються на: 1) тексти, що констатують теоретичні положення наукового дослідження; 2) тексти, що констатують результати експериментів.       Полеміко-гіпотетичні тексти, в свою чергу, поділяються на: 1) гіпотетичні;          2) дискутивно-полемічні (до них належать і суто полемічні тексти, й рецензії).


Розділ 2. Структурні особливості англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів”. Проаналізувавши структурну організацію англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів, ми виділили такий складник досліджуваних текстів, який відображає їхнє змістове та формальне (мовне) членування й є семантично завершеною частиною. Саме семантично завершену частину ми й вважаємо одиницею, що конституює тексти, в тому числі й електронні.


В утворенні структури семантично завершених частин безпосередню   участь беруть ключові номінативні одиниці (слова, словосполучення). Критерієм їхнього виділення для інформаційно-довідкових електронних текстів є належність таких одиниць до основних позицій резюме (в англомовній термінології, curriculum vitae – CV): дата й місце народження (Date and Place of Birth); освіта (Education); посада (Post); ступені (Degrees) тощо, а для наукових електронних текстів – до термінологічних одиниць. Ключові номінативні одиниці відіграють вирішальну роль в організації інформації – у її поділі на частини.


При описі структурних особливостей англомовних ЕТ персональних ВС лінгвістів ми зосередили увагу на інформаційно-довідкових і наукових електронних текстах. Інформаційно-довідкові електронні тексти представлені, переважним чином, біографічними довідками. Біографічні довідки належать до традиційної форми документального біографічного тексту довідкового типу. За структурними та семантичними особливостями їх можна розділити на анкетні біографічні довідки та біографічні статті.


Електронні тексти анкетних біографічних довідок дуже стислі. Вони повідомляють лише анкетні відомості про особу, зазначають головні факти діяльності у формі констатування без будь-яких подробиць і мають сувору клішовану композиційно-мовленнєву структуру (М.І.Кузнєцов). Анкетні біографічні довідки, що містяться в англомовних інформаційно-довідкових електронних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів, створюються за своєрідним шаблоном, який складається з двох частин: тематичної та рематичної. Основний зміст електронних текстів анкетних біографічних довідок зводиться до анкетної форми – переліку за пунктами головних подій у житті й професійній діяльності лінгвістів. Тематична частина містить певні життєві ситуації, а рематична – часові позиції (в термінах М.І.Кузнєцова). Типовими для досліджених нами електронних текстів виявилися життєві ситуації, що корелюють із відповідними рубриками: освіта (Education); дослідницькі інтереси (Research Interests); професійний досвід (Professional Experience); викладання (Teaching); публікації (Publications) тощо зі своїми часовими позиціями. Однак, незважаючи на наявність у розглянутих текстах позначень зазначених життєвих ситуацій, деякі автори веб-сторінок вважають, крім того, за доцільне подати в своїх анкетних біографічних довідках опис таких факультативних життєвих ситуацій: інші вміння (Other Skills); інші інтереси  (Other Interests); професійний розвиток (Professional Development); членство          в редакційних колегіях (Membership in Editorial Boards); організаційна діяльність (Organisational Activities); гранти й академічні нагороди (Grants and Academic Honors); керівництво роботою студентів (Student Supervision) тощо, які корелюють із відповідними рубриками анкетних біографічних довідок. Тематична та рематична частини, як правило, представлені в анкетних біографічних довідках табличним (вертикальним) способом. У випадку табличного способу створення електронних текстів анкетних біографічних довідок тематична частина таких ЕТ відокремлюється від рематичної за допомогою двокрапки. Проте відокремлення тематичної частини електронних текстів анкетних біографічних довідок від рематичної здійснюється за допомогою не лише пунктуаційних, а й суто графічних засобів, зокрема, шрифтового виділення.


Електронні тексти біографічних статей деталізованіші, але мають ту саму змістову структуру, що й біографічні довідки. Біографічні статті так само наповнені основними фактичними відомостями про життя, професійну діяльність людини, головні події її кар’єри, подаючи ці відомості в стандартизованій формі. Біографічні відомості, наведені в біографічних статтях, на відміну від анкетних біографічних довідок, представлених в інформаційно-довідкових ЕТ, дещо докладніші. Вони надають адресатові змогу отримати повніше уявлення про особистість науковця, рівень його наукового й професійного досвіду тощо. Біографічні статті, які містяться в інформаційно-довідкових електронних текстах, так само, як й анкетні біографічні довідки, складаються з двох частин: тематичної та рематичної. Але способи їхнього графічного представлення є іншими, бо    вони, як правило, подаються в біографічних статтях повнорядковим способом,   що наближає їх до традиційного писемного тексту в його рукописній                       і книжково-друкарській маніфестаціях.


Проаналізувавши весь корпус відібраних для аналізу наукових    електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів, ми дійшли висновку про те, що типова структура англомовних наукових ЕТ утворюється рубриками: “дослідницькі інтереси” (“Research Interests”), “публікації: книжки, статті, розділи книжок” (“Publications: Books, Articles, Book Chapters”), “виступи на конференціях і презентації” (“Conference Talks & Presentations”).


При аналізі англомовних текстів персональних веб-сторінок було     виявлено наявність гібридних ЕТ. Під гібридними електронними текстами персональних веб-сторінок ми розуміємо електронні тексти, в яких поєднано інформаційно-довідковий і науковий комунікативні блоки. Так, у переважній більшості випадків рубрики “дослідницькі інтереси” (“Research Interests”), “галузі досліджень” (“Research Areas”), “публікації” (“Publications”), “тези” (“Theses”), “виступи на конференціях і презентації” (“Conference Talks                & Presentations”), що властиві науковим ЕТ, включаються також і до інформаційно-довідкових ЕТ як їхні складники. Інформаційно-довідковий                і науковий блоки можуть бути представлені на персональних веб-сторінках лінгвістів й експліцитно, й імпліцитно. В результаті експліцитного представлення згаданих комунікативних блоків рубрики, що входять до складу досліджуваних електронних текстів кожного з цих блоків, виокремлені самим адресатом і подані в зручному для візуального сприйняття вигляді. Імпліцитне вираження інформаційно-довідкового й наукового блоків у суцільних електронних       текстах виявляє себе у відсутності чітко виділених адресантом рубрик, притаманних ЕТ цих блоків, і вимагає від нього самостійного визначення таких комунікативних блоків.


Кожна семантично завершена частина становить не лише змістову,                а й мовленнєву єдність. Тип викладу значною мірою впливає на добір           мовних засобів, використовуваних для граматичного оформлення семантично завершених частин. Для дослідження та визначення характеру взаємозв’язку мовних одиниць різних рівнів у межах семантично завершених частин англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів описано й проаналізовано інформаційно-довідкові та наукові електронні тексти.


Слід підкреслити, що динамічний характер дій суб’єкта в семантично завершених частинах інформаційно-довідкових електронних текстів виражається різноманітними засобами: за допомогою дієслів та мовних засобів, що       передають часові значення: прийменників, назв місяців і дат. В англомовних інформаційно-довідкових електронних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів відсутні будь-які оцінні позначення, виклад матеріалу є об’єктивним.


Виявляючи лексико-семантичні особливості англомовних наукових електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів, ми зосереджуємося на семантично завершених частинах, в яких представлено три основні типи викладу (оповідь, опис, роздум).


До семантично завершених частин описового типу належать фрагменти текстів, у яких подаються: 1) оцінка об’єкта пізнання (предмета чи явища); 2) дія описуваного об’єкта (вплив описуваного явища на явища, пов’язані з ним);           3) різноманітні класифікації (Н.Ф.Непийвода).


В англомовних наукових електронних текстах центральними семантичними компонентами оцінних семантично завершених частин є прикметники, які характеризують наукові проблеми, досліджувані явища, результати наукової діяльності, розумові операції, особливості викладу тощо, вказуючи на: а) міру важливості: important, serious, fundamental; б) міру поширеності: widespread, popular; в) міру складності: simple; г) відмінність: distinct; д) відповідність критерію новизни: new; е) здатність спонукати до роздумів: suggestive; є) міру остаточності/неостаточності: conclusive тощо. Наприклад: Syntax is important to understanding a wide variety of areas within human cognition. This redefinition […] not only integrates object-marking with classical marking theory, but also obviates the need to propose a fundamental distinction between ergative and nominative-accusative languages with respect to object marking. This paper offers additional support for Kurylowicz’s hypothesis. In this paper we present some suggestive although not conclusive evidence that deixis plays a distinct role in grammaticalization [...] (Anthony Manuel Rodrigues Aristar).


Семантично завершені частини, в яких ідеться про дію описуваного     об’єкта, містять дієслова, що позначають процеси: а) здійснення наукових пошуків: to produce, to investigate, to undertake; б) залучення когось/чогось до наукових розвідок: to involve; в) забезпечення здійснення досліджень: to provide;          г) демонстрування отриманих результатів: to highlight, to show; д) висловлення наукових ідей: to suggest, to introduce; е) покликання на когось/щось: to refer  тощо. Наприклад: We therefore produce not some tidy artifact […] but a still         open-ended exegesis […] (William Labov). At the same time, populist politics will precisely (and 'democratically') refer to the resentment among the people against further immigration (Teun van Dijk). This transformation involves both ‘re-structuring’ of relations between the economic, political and social domains [...] and the ‘re-scaling’ of relations between different scales of social life – the global, the regional (e.g. the European Union), the national, and the local (Norman Fairclough).


Семантично завершені частини оповідного типу відображають  динамічний характер дій суб’єкта. Він передається, переважним чином, за допомогою дієслів to make; to find; to arise; to refer; to discover; to adopt; to figure; to appear, які засвідчують активний характер наукового пошуку. Наприклад: When  I first made contact with text linguistics as a student in the mid-1970s, the field was in the process of gradually finding its identity. A convention had recently arisen of referring to previous work in linguistics as sentence linguistics. As far as I can discover, this term was nowhere adopted by the research in question, and still does not figure in language programmes (Robert de Beaugrande).


Семантично завершеним частинам-роздумам притаманні мовні засоби, які диференційовано виражають певні модальні відтінки у ставленні автора до наукових проблем і явищ, а також до власних думок та висловів: прислівники undoubtedlу, obviously; probably, possibly, що позначають впевненість, вірогідність, ймовірність; конструкції, які підкреслюють відомість певних наукових фактів (as it is known, as it is well known) та їхній очевидний/неочевидний характер (it is (not) clear, it is (not) evident) тощо. Наприклад: However, it is not clear whether all sentences should be seen as making implicit reference to an event […] (Balthasar Bickel). Obviously, we can say that people are able to process more new information per written clause than per spoken one [...] (Barbara Abbott). As it is evident in the studies [...] one of the key features of Centering Theory is that it attributes a special status to the Cb [...] (Jennifer A old).


Таким чином, аналіз англомовних електронних текстів персональних       веб-сторінок лінгвістів виявив, що в семантично завершених частинах     описового типу переважають прикметники й дієслова. У свою чергу,                       в семантично завершених частинах оповідного типу домінують дієслова. Відповідно, в семантично завершених частинах-роздумах зафіксовано прикметники, прислівники й дієприкметники.


Розділ 3. “Комунікативно-функціональні особливості англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів”. Електронний текст багато           в чому змінює процеси породження й сприйняття писемного тексту, діяльність адресанта й адресата. Діяльність адресанта, який створює електронний гіпертекст, передбачає не лише оснащення певного первинного лінійного тексту розміткою,   а й гіпертекстову інтерпретацію вихідної інформації. Адресант має також ураховувати, що визначальною рисою таких текстів, так само, як і писемних,         є набуття адресатом уявного характеру. За таких обставин, адресант електронного тексту змушений певним чином моделювати образ свого потенційного адресата. Також, ураховуючи те, що адресат ЕТ є уявним, адресант електронного тексту змушений моделювати й специфіку своєї текстотвірної діяльності, спираючись лише на власні уявлення про можливу реакцію потенційного адресата. При віртуальній комунікації розглядуваного типу відбувається певний розрив у часі між процесом створення електронних текстів і процесом їхнього сприйняття. Цей розрив у часі унеможливлює миттєвий зворотний зв’язок між партнерами по комунікації, як це має місце в усному спілкуванні.


Не менш важливу роль у спілкуванні відіграє також й адресація/адресованість. Під адресованістю, слідом за О.П.Воробйовою, розуміємо текстову категорію, що відображає закладену в семантиці й структурі тексту його спрямованість на передбачуваного адресата комунікації, яка задає певну модель інтерпретації тексту та є семантичною базою текстової рецепції (О.П.Воробйова).


Процес сприйняття й інтерпретації англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів, зокрема, наукових ЕТ зумовлений метою,    з якою адресат звертається до них. Читання наукових текстів фахівцями                  є невід’ємною частиною їхньої професійної діяльності. Така діяльність визначається вирішенням певних завдань (отримати інформацію про наукову концепцію того чи іншого лінгвіста, вступити з ним у полеміку, створити на базі отриманих відомостей власну наукову теорію тощо). Натомість не виключається також і можливість звернення до наукового ЕТ як до довідника.


Поширення наукової інформації у Всесвітній мережі Інтернет відбувається різними шляхами, зокрема, за допомогою розміщення на веб-сторінках наукових текстів – статей і анотацій. Електронні статті, розташовані на персональних      веб-сторінках лінгвістів, містять констатації, твердження та припущення щодо наукових розвідок. За змістом і побудовою вони практично не відрізняються      від аналогічних зразків цього жанру, представлених у сучасних друкованих виданнях. Різниця полягає лише в тому, що автори веб-сторінок розміщують на них і вже надруковані власні праці, й версії статей, що лише готуються до друку та не є остаточними.


Досить часто на аналізованих веб-сторінках поряд з електронними статтями представлені й електронні анотації. Анотацію визначають як форму короткого викладу змісту книжок, статей тощо (С.І.Ожегов). Іншими словами, анотації розглядаються як самостійні тексти, отримані у результаті згортання основного тексту (І.М.Колегаєва, М.І.Кузнєцов, С.В.Подолкова, В.О.Судовцев, Т.І.Ямчинська). Основною метою електронних анотацій є передавання адресатові попередніх уявлень про незнайому публікацію й тим самим надання допомоги в пошуку необхідної інформації. Дослідивши розташовані на персональних веб-сторінках лінгвістів електронні анотації наукових монографій, статей тощо, ми виявили, що такі тексти спрямовані на повідомлення нової наукової інформації й насичені термінологічними сполученнями.


Електронні анотації мають клішовану композиційну структуру. Вони обмежуються назвою тематики або основної проблематики тексту-першоджерела          та повідомляють відомості загального характеру. Композиційна подібність електронних анотацій, які містяться на персональних веб-сторінках лінгвістів, свідчить про жорстке дотримання правил їхньої побудови.


Тематичний зміст анотацій визначений завданням викладу основних аспектів вихідного наукового тексту й складається з опису основної проблематики    тексту-першоджерела та короткої характеристики дослідженого матеріалу.            Вихідні наукові тексти та анотації таких текстів, розташовані на персональних веб-сторінках лінгвістів, можуть містити, поряд із теоретичними положеннями,      й результати експериментів, які підтверджують вірогідність отриманих автором відомостей і мають на меті переконати адресата в необхідності довіряти інформації, що повідомляється.


В організації й представленні матеріалу на персональних веб-сторінках лінгвістів дедалі важливіше місце займають графічні засоби. До них, зокрема, належать такі засоби представлення інформації, як фотографії, малюнки (аналогові іконічні засоби), а також таблиці, графіки, схеми та діаграми (логічні іконічні засоби) (Н.І.Христофорова). За способом передавання інформації виокремлені графічні засоби розподіляються на дві групи: 1) набірні;                      2) зображальні. До набірних графічних засобів належать шрифт (характер, форма та кегль шрифту, його колір, особливо в контрасті з фоном), пропуски між словами, береги, декоративні елементи (лінійки, що утворюють рамки, орнаменти, прикраси, умовні позначки, що закладені в каталоги комп’ютерних шрифтів). Разом із тим, до зображальних графічних засобів належать фотографії та малюнки (Л.В.Мінаєва). Усі ці графічні засоби активно використовують сучасні лінгвісти при створенні англомовних наукових електронних текстів власних        веб-сторінок з метою підвищення ефективності професійного спілкування та позитивної самопрезентації.


http://www.discourse-in-society.org/categori.htm


ВИСНОВКИ


http://www.discourse-in-society.org/categori.htm


Розвиток сучасних засобів комунікації сприяє виникненню нових видів спілкування. Всесвітня мережа Інтернет є принципово новим середовищем              і засобом масової комунікації й інформації. Відмінна риса Інтернету полягає          в нетрадиційному способі подання інформації в електронних текстах завдяки можливості її нелінійного представлення.


Нелінійність як одна з визначальних рис англомовних електронних текстів втілюється в гіпертекстовій моделі, що зазвичай використовується при побудові таких електронних текстів. Створені за гіпертекстовою моделлю електронні тексти містять у собі гіперпосилання, виділені за допомогою кольору та/або підкреслювання для полегшення їхнього візуального сприйняття. За допомогою гіперпосилань уможливлюється пошук окремих фрагментів електронних текстів.


Англомовні електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів характеризуються також незавершеністю. Вона виявляє себе в тому, що існує можливість у будь-який час внести зміни до таких текстів або взагалі вилучити    їх зі сфери комунікації. В ЕТ текстові фрагменти можуть також поєднуватися           й з мультимедійними засобами (аудіо- та відеоінформацією), що кардинально змінює уявлення про текст.


Припущення про те, що зміна матеріальної маніфестації тексту спричиняє модифікації моделі побудови англомовних електронних текстів, підтверджене       й висновком про інверсію в напрямку викладу матеріалу, притаманну науковим ЕТ порівняно з друкованими науковими текстами. Найважливіша за змістом інформація щодо концепції та результатів дослідження подається в сукупному стислому вигляді переважно на початку електронних текстів, розташованих на веб-сторінках лінгвістів. Зазначені модифікації є також зумовленими функціонально й кореспондують з комунікативною стратегією привернення уваги.


При аналізі структурної організації англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів нами було виділено семантично завершені частини, які ми вважаємо одиницями, що конституюють тексти, в тому числі         й електронні, й які є, по суті, тематичними частинами. Кожна семантично завершена частина визначається наявністю в ній ключових номінативних одиниць.


Проведений аналіз використання ключових номінативних одиниць                у семантично завершених частинах досліджуваних електронних текстів дозволяє зробити висновок про значний вплив оповіді, опису та роздуму як основних типів викладу на вживання таких одиниць в електронних текстах. Зазначені типи викладу виділено з урахуванням характеру відносин між конститутивними одиницями електронних текстів.


Проаналізувавши комунікативну діяльність кожного з учасників текстової Інтернет-комунікації, доходимо висновку, що головним завданням адресанта        є, насамперед, моделювання образу потенційного адресата, а також специфіки текстотвірної діяльності. Таке моделювання спричинене не реальним, а уявним характером адресата. Разом із тим, головним комунікативним завданням адресата при сприйнятті електронного тексту, розташованого в мережі Інтернет, є перехід від пасивного до активного засвоєння наданої в тексті інформації. Цьому сприяє закладена в Інтернет-середовищі можливість інтерактивного спілкування, зокрема, з авторами наукових текстів, що в умовах функціонування традиційних писемних друкованих текстів є досить обмеженою.


Перспективними напрямами розвитку проведеного дослідження можуть бути детальний лінгвістичний аналіз й опис структурних і функціональних особливостей текстів інших форм Інтернет-комунікації, зокрема, Інтернет-форумів, Інтернет-чатів тощо, здійснені на матеріалі не лише англійської, а й інших мов,      а також вивчення можливого зворотного впливу електронних текстів на друковані.


 


Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях автора:


1. Особливості структури текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів // Мовні і концептуальні картини світу. – Київ: Логос, 2002. – Вип. 7. – С. 131-136.


2. Гіпертекстові ознаки персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – Київ: Видавн. центр Київськ. нац. лінгв. ун-ту, 2003. – Вип. 10. – С. 23-32.


3. Невербальні засоби комунікації в англомовних електронних текстах // Мовні      і концептуальні картини світу. – Київ: Логос, 2004. – Вип. 10. – С. 121-134.


4. Функціональні особливості англомовних електронних наукових текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів // Вісник Житомирського державного університету. – Житомир: Ред.-видавн. відділ Житомирськ. держ.     ун-ту, 2004. – Вип. 17. – С. 132-135.


5. Типологія англомовних електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. Світова література. Лінгвістика. Перекладознавство. – Черкаси: Вид-во Черкаськ. держ. технол. ун-ту, 2005. – Число 9. – С. 176-179.


6. Стратегії і тактики створення англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Серія “Філологічні науки”. – Луганськ:    Вид-во Луганськ. нац. пед. ун-ту, 2005. – Вип. 15 (95). – Ч. 2. – С. 99-109.


7. Особливості фактору адресанта в електронних текстах мережі Інтернет при науковій комунікації // Нова філологія. – Запоріжжя: Вид-во Запорізьк. держ.     ун-ту. – 2002. – №1 (12). – С. 295-297.


8. Особливості фактору адресата в електронних текстах персональних             Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів // Тези 9-ої Всеукраїнської наукової філологічної конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”. – Черкаси: Вид-во Черкаськ. держ. технол. ун-ту, 2002. – С. 77-79.


 


9. Лексико-семантичні особливості англомовних електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів // Матеріали II Міжвузівської конференції молодих учених “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських та германських мов і літератур”. – Донецьк: Вид-во Донецьк. нац.     ун-ту, 2004. – С. 104-106.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины