ЗООСЕМІЗМИ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ: СЕМАНТИКО-КОГНІТИВНИЙ І ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ : ЗООСЕМИЗМЫ в английском И УКРАИНСКОМ ЯЗЫКАХ: Семантико-КОГНИТИВНЫЙ И ФУНКЦИОНАЛЬНО-прагматический аспект

Краткое содержание

Розділ 1. “Методологічні засади дослідження зоосемізмів”. Зіставлення зоосемізмів в англійській і українській мовах, представлених як окремими лексичними одиницями, так і в складі усталених порівнянь і словосполучень, фразеологізмів та усталених виразів у формі речень (далі – МОВН, тобто мовні одиниці вторинної номінації), ґрунтується на принципах когнітивізму, етноцентризму, антропоцентризму, аксіологічності, функціоналізму, прагматизму (О.С.Кубрякова, Ю.Д.Апресян, О.О.Селіванова) та екологізму (A.Goatly, A.Fill).

Поєднання досягнень традиційної й когнітивної семантики в сучасних мовознавчих студіях і залучення лінгвокультурних даних дозволяє провести комплексне дослідження лексичного значення та встановити системні відношення між його компонентами в семантичній структурі зоосемізмів. Такий підхід уможливлює моделювання відношень між складниками концептосфер ЛЮДИНА і ТВАРИНА, а також пояснення особливостей сприйняття людиною живої природи, що знайшло відображення в мовній картині світу.

Мовна картина світу, що розуміється як певним чином організований, структурований простір, або “внутрішній лексикон” (О.С.Кубрякова), представлений у семантиці мовних знаків та їхніх відношень, включає універсальні, етнічні й індивідуальні компоненти. Універсальні компоненти простежуються в мові як загальнолюдському феномені, етнічні – у мовах певних культурних соціумів, а індивідуальні компоненти є результатом розумово-мовленнєвої діяльності конкретного індивіда. Етноконцепти є частиною фонових знань етносу. Вони не потребують верифікації і спираються на культурні стереотипи й апріорний мовний досвід, проте можуть суперечити реальному досвіду контактів людини з навколишнім середовищем.  

Порівняння людини з твариною в сучасних англійській і українській мовах ґрунтується як на об’єктивному досвіді спостереження і контактів з тваринами, так і на інтерпретованих культурою уявленнях, найдавніші з яких є відлунням тотемного вірування в перехід якостей тварини до людини внаслідок взаємодії. Низці тварин приписували надзвичайні властивості – надприродну силу, витривалість, мудрість, – що були бажаними для людини. Для набуття цих якостей людина імітувала поведінку тварини, виконувала ритуальні дії, йменувалася на честь тварини. Сучасні англійські та українські зоосемізми, в яких людині приписуються зовнішня подібність, характер або поведінка тварини, вказують на особливості прадавнього міфічного мислення і тотемних уявлень.

Термін “антропоцентризм” має два аспекти: в ширшому розумінні антропоцентризм є характеристикою картини світу в цілому і передбачає сприйняття й оцінку довколишнього світу з позиції людини в термінах ряду бінарних опозицій (корисне / некорисне, гарне / негарне, їстівне / неїстівне тощо) (E.Leach). У вужчому розумінні антропоцентризм є “людським фактором” мовної картини світу (В.М.Алпатов, Ю.Д.Апресян, Б.О.Серебренніков), де мова фіксує інформацію, значущу для людини (А.Wierzbicka). Антропоцентризм у значенні домінування людини над природою виступає як антипод екологізму і має в сучасній науковій думці (Ф.Капра, A.Fill, B.Noske) виразну негативну конотацію.

Спільний європейський антропоцентризм та деекологізація мовної картини світу виявляється у протиставленні людина – тварина, що розглядається як сегмент ширшої опозиції культура – природа (S.Baker, E.Lawrence, B.Noske, K.Thomas). Прикладом деекологізації англійської й української мовних картин світу є антропологічна оцінка тварин з огляду на їхню господарську корисність/ некорисність, закріплена у словникових дефініціях: mouse – a small rodent, especially of the genus Mus, infesting houses – пор. пацюк – шкідливий ссавець родини мишоподібних. Наявні в обох досліджуваних мовах зоосемізми із негативною конотацією, яка обумовлюється не стільки зарахуванням людини до класу тварин, скільки відокремленням її від себе як іншої, недостойної належати за певним показником до класу людей: to be as blind as a bat – пор. сліпа курка; to be as dead as a mackerel (herring); вишептатися як рак у торбі.

Разом з тим, в українській мові виокремлюється група зоосемізмів, які використовуються як пестливі звертання до матері, сестри, коханої, коханого, дитини: зозулечка, ластівочка, лебідонька, сокіл, пташа, зайченятко, котенятко тощо. Таке явище майже не має аналогів в англійській мові за винятком одиничних слів (kitten, ducky), що вказує на відмінності в зоосемічному фрагменті англійської й української мовних картин світу.

Багатозначністю та фразеологічною активністю в обох мовах вирізняються назви тих тварин, з якими людина має найтісніші контакти, а саме, домашні улюбленці (dog; cat; собака; кіт), свійські тварини (horse; pig; bull; кінь; свиня; віл) і птиця (chicken; курка). За ними йдуть назви представників дикої природи, що оточують помешкання людини чи живуть у полі, лісі, річці (snake; rat; bee; worm; змія; муха; миша; ворона; рак), а також дичина, на яку людина полює (deer; rabbit; вовк; лис). Відмінності у характері багатозначності й фразеологічної активності англійських та українських зоосемізмів пов’язані з традиційною віддаленістю/ наближеністю тварин до носіїв мов в об’єктивній дійсності.

З метою відслідковування відображених в англійській та українській мовних  картинах світу стосунків людини й тварин у світлі протиставлення екологічного й антропоцентричного підходів (A.Goatly, Ф.Капра) зіставлення англійських та українських зоосемізмів проводилося за двома колами параметрів. Семантико-когнітивні параметри включають: зіставлення таксономій англійських та українських назв тварин, що використовуються в переносному значенні для характеристики людини; моделювання відношень між концептосферами ЛЮДИНА і ТВАРИНА з визначенням семантичних ролей актантів “людина” і “тварина” в МОВН з анімальним компонентом; класифікацію ознак для порівняння референта-ЛЮДИНА з корелятом-ТВАРИНА; аналіз способів вираження зоосемізмів та ступінь прозорості посилання на тварину; виявлення концептуальних метафор, що реалізуються в досліджуваних МОВН. Функціонально-прагматичні параметри включають вивчення функціональної переорієнтації зоосемізмів та їхньої перекатегоризації, зіставлення словотворчих можливостей зоосемізмів, а також їхніх емоційно-оцінних характеристик.

Розділ 2. “Семантико-когнітивні особливості зоосемізмів в англійській і українській мовах”. На підставі кількісного аналізу таксономій англійських та українських назв тварин було виявлено, що деталізація представлення складників зоосемічного фрагмента мовної картини світу в досліджуваних мовах суттєво зростає від переносних значень назв безхребетних тварин (37 в англійській і 28 в українській) до назв хребетних (120 в англійській і 144 в українській). Як в англійській, так і в українській мовах спостерігається тенденція до використання в переносному значенні не назв окремих порід, видів тварин, а назв вищих за зоологічною ієрархією угруповань, наприклад, рід (30 в англійській і 31 в українській), родина (57 в англійській і 53 в українській), ряд (34 в англійській і 31 в українській). Пояснюється така тенденція прототиповістю (E.Rosch, В.З.Дем’янков) зооcемізмів, тобто їхньою здатністю охоплювати найбільш характерні ознаки належних до цього угруповання видів тварин, а також пов’язані з ними культурні стереотипи, що дозволяють означити всю категорію.

Кількість зоосемізмів (204 в англійській і 262 в українській мовах), що використовуються на позначення людини, суттєво перевищує кількість назв видів тварин (157 в англійській і 172 в українській мовах). Причиною такої невідповідності є включення до зоосемізмів назв міфологічних і вимерлих тварин, назв порід та мастей, назв самців, самок і малят тварин, різноманітніше представлених в українській мові, а також інших уточнювальних термінів, конотація яких в переносному значенні нерідко відрізняється від конотації переносного значення видової назви: кінь, жеребець, шкапа – пор. horse, filly, thoroughbred; півень, курка, курча – пор. cock (rooster), hen, chicken; bee, drone – пор. бджола, трутень.

Найсуттєвішими відмінностями в розподілі переносних назв тварин за вагою в системі мови є вищий відсоток назв диких птахів, що використовуються в українських МОВН (25% проти 15% в англійській), незначна різниця у відсотковому відношенні між зоонімами диких (24%) і свійських (18%) тварин в англійській і українській мовах (22% проти 20% відповідно) та переважання в англійській мові зоосемізмів класу плазунів (7% проти 3% в українській), а також кількох типів безхребетних (6% в англійській проти 3% в українській). Такі розбіжності пов’язані з різним досвідом безпосередніх контактів з тваринним світом носіїв англійської й української мов через географічні особливості, а також традиції харчування: like eating your first oyster; like a boiled lobster; пекти раків.

Аналіз семантичної структури МОВН виявив певні закономірності у вербалізації досвіду контактів людини й тварин, відображених у зоосемічному фрагменті мовної картини світу. Для представлення цих контактів було побудовано чотири базові концептуальні моделі: 1) ЛЮДИНА-референт → ТВАРИНА-корелят; 2) ТВАРИНА-референт → ЛЮДИНА-корелят; 3) ЛЮДИНА-референт є ТВАРИНА-корелят; 4) ТВАРИНА-референт є ЛЮДИНА-корелят. Дві перші моделі схематизують взаємодію людини й тварин, відношення володіння і родо-видові зв’язки, вербалізовані в МОВН; дві інші моделі ілюструють асоціативні зв’язки між людиною й тваринами, що є підґрунтям для порівняння чи уподібнення. Відповідно, складники двох перших моделей пов’язані між собою відношеннями суміжності, а складники решти – відношеннями подібності.

Когнітивним підґрунтям для утворення зоосемізмів є мапування концептуальних сфер ЛЮДИНА і ТВАРИНА, причому концептосфера розуміється нами як психоментальний простір (В.М.Манакін), структурований етнічно забарвленими одиницями знань – етноконцептами. Для дослідження відношень між концептосферами ЛЮДИНА і ТВАРИНА, категоризованих чотирма наведеними моделями, ми спираємося на класифікацію фреймів, запропоновану С.А.Жаботинською, та концепцію семантичних ролей Ч.Філлмора, В.Чейфа і Р.Шенка.      

1. ЛЮДИНА-референт → ТВАРИНА-корелят схематизує різноманітні форми взаємодії людини й тварин та структурується акціональним фреймом: ХТОСЬ “людина” ІСНУЄ ДІЮЧИ на ЩОСЬ “тварина”. Роль суб’єкта  “людина” в наведеній моделі залишається незмінною – це виконавець дії, а види семантичних відношень між предикатом і лексемою, що займає позицію об’єкта, визначаються семантичною роллю останнього.

Найчисельнішою в обох мовах виявилася група МОВН, де актант ТВАРИНА виступає в семантичній ролі пацієнса (132 одиниць в англійській і 71 в українській мовах). З метою дослідження стереотипних контактів людини й тварин, відображених в зоосемізмах, було проаналізовано семантику назв дій, спрямованих на тварину, без урахування їхнього фразеологічного значення.

Досліджувані МОВН було розподілено на 6 типів, де тварина виступає об’єктом докладання фізичної сили людини (kill two birds with one stone – пор. убити/ уполювати двох зайців), споживання (a toadeater “підлабузник” – пор. жабоїд “лайливе слово”), купівлі/ продажу (buy a pig in a poke – пор. купувати кота в мішку), маніпулювання (tu geese into swans “прикрашати, перебільшувати” – пор. робити/ зробити з мухи слона (вола, бугая) “перебільшувати, надавати великого значення”), сенсорного сприйняття (have seen a wolf – пор. не бачити смаленого вовка), догляду (help a lame dog over a stile “допомогти у скруті”; і кішки немає чим годувати “бути дуже бідним”). Усі досліджувані одиниці з актантом ТВАРИНА у ролі пацієнса в обох мовах ілюструють домінування людини над твариною. Вияв цього домінування є неоднорідним. Контроль над твариною відображається у більшості МОВН (74% одиниць в англійській мові та 72% в українській), за винятком випадків, коли тварина є об’єктом сенсорного сприйняття, а також об’єктом піклування. 

У низці МОВН спостерігаються протиріччя між буквальним і переносним значенням. Номінативна одиниця може волові роги скрутити позначає насилля над твариною, і така дія має розцінюватися як негативна з погляду глибинної екології (Ф.Капра, А.Fill), проте в переносному значенні назва цієї дії виступає ознакою сили і має позитивну оцінку. Разом з тим, назва такої позитивної для тварини дії як feed – годувати (feed the fishes – пор. годувати раків “утопитися”) має виразну негативну конотацію, а результат є смертельним для людини.