ОПТИМІЗАЦІЯ ТАКТИКИ ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК ІЗ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНОЮ АНЕМІЄЮ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.


Название:
ОПТИМІЗАЦІЯ ТАКТИКИ ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК ІЗ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНОЮ АНЕМІЄЮ
Альтернативное Название: ОПТИМИЗАЦИЯ ТАКТИКИ ВЕДЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ У ЖЕНЩИН С ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНОЙ АНЕМИЕЙ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Обיєкт та методи дослідження. Відповідно до мети і задач нами було обстежено 218 пацієнток, що були розділені на такі групи:


-    54 жінки з перебігом вагітності без клінічних та лабораторних проявів залізодефіцитної анемії (I група);


-    51 вагітна жінка, що спостерігалися з метою дослідження частоти виникнення залізодефіцитної анемії та особливостей її перебігу (II група);


-    87 жінок, що отримували лікування залізодефіцитної анемії феропрепаратом Глобірон-Н (III група);


26 вагітних із залізодефіцитною анемією, що лікувалися препаратом Мальтофер (IY група).


Жінки, що увійшли до III групи у свою чергу були розподілені на 3 підгрупи. До I підгрупи було включено 29 вагітних у терміні гестації 18 – 25 тижнів, до другої підгрупи - 28 вагітних жінок у терміні гестації 28 –30 ( 28,38±1,22) тижнів. У 30 жінок III підгрупи, термін гестації складав 33 –37 тижнів. При визначенні ступеня тяжкості ЗДА користувалися критеріями відповідно до класифікації, запропонованої кафедрою гематології та трансфузіології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика [Видиборець С.В., Гайдукова С.М., 2001; Гайдукова С. М., Видиборец C. В., 2004].


         У ході спостереження та обстеження вагітних детально вивчалися гінекологічний анамнез, особливості перебігу попередніх вагітностей, досліджувалися стан здоровיя, перенесені соматичні та інфекційні захворювання . Після клінічного та лабораторного обстеження (до 12-го тижня вагітності) визначали належність вагітних до груп ризику. Відповідно до перебігу вагітності (фізіологічна, патологічна та вагітність з екстрагенітальною патологією) забезпечували частоту спостережень лікаря акушера-гінеколога, лікарів інших спеціальностей, лабораторні та діагностичні дослідження, лікувальні та оздоровчі заходи, а при необхідності госпіталізацію.  


            Препаратами заліза проліковано 113 вагітних жінок із ЗДА, у тому числі 87 отримували лікування феропрепаратом Глобірон-Н, а 26 – препаратом Мальтофер.


           Матеріалом для дослідження була периферична венозна кров вагітних жінок з фізіологічним перебігом гестаційного процесу без клінічних та лабораторних проявів анемії, а також кров жінок з анемією вагітних I-III ступенів тяжкості. Кров у вагітних жінок забирали на 12 –15-й, 16-22-й, 31-35-й та 36-40-й тижні вагітності. Кількісні та якісні параметри червоної крові досліджували на автоматичному аналізаторі «Minos\stex», при цьому користувалися реактивами фірми «Roche» (Франція). Для оцінки даних використовували нормативні показники, отримані іншими дослідниками [Луговская С.А. и соавт., 1996; Кузнецов Д.В., Ковригина Д.С., Токарев Ю.Н., 1996; Видиборець С.В., 1999]). Для визначення ролі в механізмах розвитку анемії у вагітних дефіциту та дисбалансу таких мікроелементів, як залізо, мідь, цинк, кобальт, нікель, досліджувався їх вміст у сироватці крові та еритроцитах. Вміст мікроелементів визначали методом атомно-абсорбційної мас-спектрофотометрії на спектрофотометрі С-115М1 виробництва НВО «Selmi» (Україна). Забезпеченість вагітних жінок біологічно активними сполуками (еритропоетином, феритином, інтерлейкінами) досліджувалася за допомогою методу твердофазного імуноферментного аналізу (ІФА). Реєстрація та обчислення результатів проводилися за допомогою автоматичного імунного аналізатора «Multiskan» (Фінляндія).


            Для дослідження сироваткового рівня еритропоетину та інтерлейкінів (ІL –1, ІL – 4, ІL –6, ФНПα) використовували набори реактивів Pro Con EPO 24 TOO, Pro Con IL-1ß, Pro Con IL-4, Pro Con IL-6, Pro Con TNFα фірми «Протеиновый контур» (м. Санкт-Петербург). Стан депо заліза у вагітних жінок оцінювали за показником сироваткового феритину [Петухов В.И. и соавт., 2003]. Для цього використовували тест-системи ІФА-ФР фірми «Илья Мечников» (м. Москва).


 


            Статистичне опрацювання отриманих результатів досліджень здійснювалося на персональному комп`ютері Celeron – 1,7 Гц за допомогою програми “Exel”.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины