СМЕШАННЫЕ ЗАРАЗНЫЕ БОЛЕЗНИ РАСПЛОДА МЕДОНОСНЫХ ПЧЕЛ (эпизоотология, дифференциальная диагностика, комплексная система мер борьбы и профилактики)




  • скачать файл:
Название:
СМЕШАННЫЕ ЗАРАЗНЫЕ БОЛЕЗНИ РАСПЛОДА МЕДОНОСНЫХ ПЧЕЛ (эпизоотология, дифференциальная диагностика, комплексная система мер борьбы и профилактики)
Альтернативное Название: ЗМІШАНІ ЗАРАЗНІ ХВОРОБИ РОЗПЛОДУ МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ (епізоотологія, диференційна діагностика, комплексна система заходів бо-ротьби та профілактики)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Роботу виконували у період 1989-2002 рр. у лабораторії вивчення хвороб бджіл Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Ентомологічному центрі Чеської академії наук (м. Будійовиці), Сумській державній біологічній фабриці, на пасіках товарних і племінних бджологосподарств 14 областей України, які утримували більше 11,5 тисяч бджолиних сімей карпатської та української степової порід. Організацію і впровадження комплексної системи ветеринарно–санітарних заходів щодо профілактики і боротьби зі змішаними заразними хворобами проводили шляхом обстеження 4500 бджолосімей та лабораторних досліджень більше 1000 зразків запечатаного розплоду.


Оцінку епізоотичної ситуації у бджільництві вивчали за допомогою ретроспективного епізоотологічного аналізу даних звітності обласних лабораторій ветеринарної медицини щодо захворюваності бджіл на американський і європейський гнильці, аскосфероз, аспергильоз і варооз, а також кількісні показники, які характеризують епізоотичний процес: захворюваність (превалентність), індекс епізоотичності, напруженість епізоотичної ситуації та інші (Тимченко Р.С., 1997; Бакулов И.А., Третьяков А.Д., 1979; Джупина С.И., 1991).


Діагностичні дослідження на наявність інфекційних і інвазійних хвороб проводили методом клінічного огляду бджолиного гнізда, стану розплоду різного віку. Форми прояву інфекційних хвороб встановлювали шляхом досліджень патматеріалу (зразків різновікового розплоду робочих бджіл і трутнів, стільникового меду, муміфікованих личинок) за загальноприйнятими методами та діючими вказівками шодо лабораторної діагностики (1984, 1986). Культури збудників інфекційних хвороб бджіл, виділені з патологічного матеріалу, типізували за характерними культурально-морфологічними ознаками (Руденко Е.В., 1987). Серологічну і біохімічну типізацію виділених культур збудників здійснювали згідно з існуючими методами (Лабинская А.С., 1988; Антонов Б.И., 1998).


Етіологічне значення збудника американського гнильця у виникненні і розвитку змішаних форм інфекційних хвороб розплоду бджіл виявляли згідно до методичних вказівок, розроблених нами щодо диференційної діагностики (2001).


Активність “гігієнічної поведінки” бджіл, розвиток сімей, контамінацію стільникового меду спорами збудників інфекційних хвороб визначали з метою вивчення їх впливу на інтенсивність прояву епізоотичного процесу при інфекційних хворобах розплоду бджіл. Дослідження проводили впродовж 1999-2002 рр. на 32 пасіках (5350 бджолиних сімей) Харківської, Полтавської, Вінницької, Донецької, Закарпатської областей і АР Крим, на яких утримувались бджоли карпатської та української степової порід і застосовували різні технології бджоловедення. Усього клінічно обстежено більше 1000 бджолиних сімей і досліджено 123 зразки патматеріалу (запечатаного і відкритого розплодів, стільникового меду) від хворих і умовно здорових бджолиних сімей. Активність “гігієнічної поведінки” бджіл карпатської та української степової порід вивчали за методом, запропонованим M. Spivak (2001).


Особливості прояву вароозу бджіл вивчали на пасіках різних областей України і дослідній пасіці ІЕКВМ при проведенні епізоотологічного експерименту. Динаміку екстенсивності інвазії дорослих особин, а також розплоду трутнів та робочих бджіл вивчали протягом активного періоду життєдіяльності бджіл (травень-листопад) шляхом визначення кількості кліщів на 100 запечатаних комірок або на 100 імаго.


Прогнозування епізоотичного процесу проводили за врахуванням факторів, що впливали на його розвиток: санітарний стан та сила бджолиних сімей, екстенсивність вароозної інвазії і найголовніше – контамінація кормів збудниками інфекційних хвороб. Всього було досліджено 132 зразки стільникового меду і печатного розплоду, відібраного від хворих і умовно здорових бджолиних сімей з 30 пасік різних регіонів. При дослідженні зразків стільникового меду від хворих і умовно здорових бджолосімей (без клінічних ознак хвороб) віділяли відповідні види збудників інфекційних хвороб і визначали контамінацію стільникового меду.


Гуморальні фактори імунітету вивчали в гемолімфі, відібраної не менше ніж від трьох тисяч 5–6-денних личинок бджіл. Усього було досліджено більше 50 збірних зразків. Окремі гуморальні фактори імунітету личинок бджіл вивчали при застосуванні біологічних препаратів: вакцини проти американського гнильця бджіл і біопрепарату “Апітонус” у порівнянні з відповідними контролями. Інактивовану вакцину і “Апітонус” застосовували за раніше розробленою схемою.


Структуру білкових фракцій гемолімфи личинок бджіл визначали методом SDS-електрофорезу в поліакриламідному гелі (ПААГ) (SDS-PAGE), використовуючи 7,5 і 15 % гелі, які калібрували за допомогою маркерів низькомолекулярної ваги (LMW calibration Kit, Pharmacia) 14,4-94 kD та фарбували 0,01 % Coomassie Blue G-250 у розчині метанолу і 7 % оцтової кислоти (1:1) за методикою Laemmly U.K. (1970). Постановку двомірного електрофорезу з фіксованим градієнтом рН і додаванням амфолітів (2D-IPG-CA) здійснювали за методикою Gorg A., Postel W., Gunter S. (1988).


Визначення титрів аглютинінів у гемолімфі личинок проводили у дослідних і контрольних групах бджолиних сімей, для чого використовували 1 % суспензію еритроцитів крові кроликів, білих щурів, морських свинок, і людини (групи 0(I)). Відмиті фосфатним буфером з рН 7,4 еритроцити застосовували як антиген. Гемолімфу личинок досліджували у серійних розведеннях з інтервалом 1:2 згідно методик Russell J. et al. (1982) і Bradly R.S. et al. (1989).


Активність і специфічність аглютинінів вивчали з використанням нормальних еритроцитів від зазначених тварин і людини, а також сенсибілізованих формалінізованими культурами P. larvae subsp. larvae і Bac. alvei. Реакцію проводили при 32 0С протягом 2-х годин і потім 12 годин при 22 0С до обліку результатів.


Вивчення бактерицидної активності гемолімфи личинок бджіл проводили за допомогою дисків. Мікробну суспензію музейного штаму Р. larvae subsp. larvae 1010 (V. Drobnikova, Чехія) і Bac. subtilis штам № 659 (V.N. Kandybin) у кількості 1 млрд. спор вносили по 0,5 см3 в чашки Петрі з м'ясо-пептонним сироватковим агаром (МПСА). Потім на поверхню культури вносили стерильні паперові диски, просичені гемолімфою личинок контрольних і дослідних бджолиних сімей, яку відбирали через п'ять і сім діб після вакцинації. Інкубацію проводили протягом трьох діб при 37 0С.


Вільні амінокислоти в гемолімфі личинок бджіл визначали методом рідинної хроматографії (HPLC) на амінокислотному аналізаторі “Varian DS 604”, детектор “Varian” (Fluoxichrom) при довжині хвилі 420 nm, з використанням стандартних 4 mМ розчинів відповідних амінокислот.


Активність дезінфікуючих засобів вивчали згідно з методичними вказівками про порядок випробувань нових дезінфікуючих засобів для ветеринарної практики (1987). Було проведено близько 40 серій дослідів, з використанням більше ніж 360 тест-об'єктів (предметне скло, дощечки, шматочки вощини з нанесеними на них тест-культурами, шматочки стільників, що містили спори різних видів збудників інфекційних хвороб розплоду). Спорові і вегетативні форми збудників інфекційних хвороб бджіл: американського гнильця – P. larvae subsp. larvae, європейського – Bac. alvei, парагнильця – Bac. paraalvei, а також міцелій і спори патогенних грибів – Asc. apis, Asp. niger, Asp. flavus використовували як тест-культури. Дію різних дезінфектантів, способи їх нанесення, температуру розчинів і експозицію визначали у порівнянні з контролем – 10 % розчином перекису водню.


Усі дослідження проводили не менш ніж у трикратних повторностях, з метою одержання вірогідних даних. Результати досліджень обробляли за допомогою методів математичної статистики (Урбах В.Ю., 1964, 1975) та пакету комп'ютерних програм для статистичної обробки даних.


 


Впровадження комплексної системи ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики і боротьби зі змішаними заразними хворобами розплоду бджіл проводили на пасіках Мукачівського племінного бджолопідприємства (1100 бджолиних сімей), племінних пасіках Кримбджолопрому (400 бджолиних сімей), 26 пасіках АФ «Шахтар» (2500 бджолосімей) і інших господарств України. Економічну ефективність розроблених комплексних заходів розраховували згідно з методикою визначення ефективності ветеринарних заходів (1982).

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)