ФАСЦІОЛЬОЗ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ В УМОВАХ ТРИВАЛОГО ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ (ЕПІЗООТОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ ТА ЛІКУВАННЯ) : Фасциольоз крупного рогатого скота в условиях длительного воздействия ионизирующего излучения (эпизоотологии, патогенеза и лечения)

Краткое содержание

Коротка радіологічна характеристика зони Центрального Полісся України. Для оцінки радіологічної ситуації дослідних господарств визначали потужність експозиційної дози гамма-випромінювання на тваринницьких об’єктах.

Сумарна річна експозиційна доза (Кл/кг) в КНДР “Полісся” складала 8,48 ^. 10 ^–5±0,7 ^. 10 ^-5, у КСП “Колос” та ім. Шевченка – 6,47 ^. 10 ^–5±0,9 ^. 10 ^-5. У КСП “Озіріс” (умовно чиста зона) –  1,9 ^. 10 ^–5±0,1 ^. 10 ^–5.

В КНДР “Полісся” сумарна річна доза опромінення тварин перевищувала аналогічні показники в КСП “Озіріс” на 77,7%, а в КСП            ім. Шевченка та КСП “Колос” – на 70,7%.

Згідно з результатами досліджень, проведених радіологічним відділом обласної спеціалізованої станції по догляду за землями зони безумовного відселення (с. Бабиничі Народицького району) у господарствах, забруднених радіоактивними речовинами, щільність забруднення ґрунтів ¹³⁷Cs становить: 37–185, 185–370 і 370–555 кБк/м² (1–5–10–15 Кі/км²). Гамма-фон на території тваринницьких об’єктів у середньому коливався від 21 до 67 мкР/год. Загальне забруднення раціону становило від 2218,8 Бк до 3292,6 Бк за добу на одну голову. В КСП “Озіріс” загальне забруднення радіонуклідами раціону і річна експозиційна доза іонізуючого випромінювання була низькою і становила відповідно 296,6 Бк та 1,9 ^.  10 ^–5 Кл/кг і суттєвого впливу на тварин не мала. Сумарне забруднення кормів вказаних господарств не перевищувало тимчасово допустимі рівні (ТДР-91 та ДР-97) для тварин м’ясо-молочного напрямку продуктивності в Житомирській області (5000–10000 Бк на раціон).

Розповсюдження, сезонна динаміка та діагностика фасціольозу великої рогатої худоби в забрудненій радіонуклідами та умовно чистій зонах. Дані звітності підприємств ветеринарної медицини за 1996–2001 роки показали, що в господарствах Житомирської, Волинської та Рівненської областей, які розташовані в зоні Полісся України, фасціольоз великої рогатої худоби має значне розповсюдження.

У великої рогатої худоби Волинської області середня ЕІ фасціолами на упродовж 1996–2001 рр. становила 3,9%. Наявні дані свідчать про зростання фасціольозної інвазії. Ураженість великої рогатої худоби фасціолами у 1996 році не перевищувала 2,5%, у 1998 році досягала 4%. З 1999 до 2001 року вона зросла до 6,9% і продовжувала триматися майже на такому рівні до 2003 року (6,7%).

У господарствах Рівненської області середня ЕІ фасціолами становила 5%. У 1996 році вона дорівнювала 2,6%, у 1998 році досягала 4,5%. В 1999 і 2000 роках залишалася майже на одному рівні, проте у 2001 році зросла до 7,4% і продовжувала утримуватися майже на такому рівні до 2003 року (7,1%).

У Житомирській області середня екстенсивність фасціольозної інвазії зростала і протягом 6-ти років спостереження становила 11,7%. В 1996 році ураженість була в межах 9,4%, 1997 році – 7,7%, в 1998 вона зросла до 15%. В 1999 ЕІ становила 14,1%, дещо знизилася (до 12%) в 2001 році і трималася майже на такому рівні до 2003 року (11,8%).

В господарствах, забруднених радіоактивними речовинами, порівняно з господарствами умовно чистої зони Житомирської області екстенсивність фасціольозної інвазії збільшувалась. Середня ЕІ в забрудненій радіоактивними речовинами зоні становила 15,5%, в умовно чистій – 9,5%.

Максимальну ураженість великої рогатої худоби фасціолами в різних областях реєстрували в 1999 (6%, 15% і 6,2%) і 2001 роках (6,9%, 12% і 7,4%), у зоні, забрудненій радіонуклідами та умовно чистій – у 1998 (20% і 12,6%) та 1999 роках (17,4% і 13%).

Залежно від природно-кліматичних умов та стану забруднення радіоактивними речовинами території, екстенсивність фасціольозної інвазії у великої рогатої худоби була різною. Так, у Волинській області протягом 1996–1999 років вона становила 40,54±3,27%, Рівненській – 42,45±1,36%, Житомирській – 62,18±1,34%. У господарствах, забруднених радіоактивними речовинами, середня ЕІ склала 67,8±1,09%.

Максимальне ураження тварин фасціолами спостерігали в осінньо-зимовий період. У Волинській області інвазія великої рогатої худоби зростала до 48,65±0,78%, Рівненській – 46,62±0,42%, Житомирській –  66,84±1,09%, а в господарствах розміщених у забрудненій радіоактивними речовинами зоні цей показник становив у Народицькому районі 70,1±1,34%, Овруцькому – 64,2±0,78%, Ємільчинському – 67,8±1,09%.

Результати гельмінтологічних досліджень печінки від великої рогатої худоби з господарств зони Полісся показали, що максимальна кількість фасціол у хворих тварин реєструється восени. В цей період ІІ у тварин Волинської області становила 94,6 екз/гол, Рівненської – 71,8 екз/гол, Житомирської – 108,3 екз/гол. У господарствах, забруднених радіоактивними речовинами –  110,2 – 114,4  екз/гол.  Зареєстровано  два  періоди  інтенсивного зараження тварин фасціолами: з кінця травня до кінця червня та з середини серпня до закінчення пасовищного періоду.

Таким чином, дані ветеринарної статистики і результати проведених нами досліджень свідчать про значне поширення фасціольозної інвазії великої рогатої худоби в господарствах зони Полісся України.

Екстенсивність та інтенсивність інвазії зростали в зимовий період після випасання тварин влітку на неблагополучних пасовищах. У Житомирській області, порівняно з Рівненською і Волинською областями, встановлено значно вищі показники ураження худоби збудником фасціольозу.

Максимальна ураженість великої рогатої худоби фасціолами (70,1–74,5%) в господарствах зони, забрудненої радіоактивними речовинами, була зареєстрована в період із середини грудня до початку березня. Для діагностики хвороби ми використовували метод гельмінтооволярвоскопії з використанням камери на рентгенівських фотоплівках.

На наш погляд, іонізуюче випромінювання впливає на динаміку інтенсивності фасціольозної інвазії. Встановлено, що в тварин на забруднених радіоактивними речовинами територіях ЕІ та ІІ були вірогідно вищі, ніж у тварин умовно чистої зони. Це можна пояснити впливом іонізуючого випромінювання на організм тварин і збільшенням щільності прісноводних молюсків, що привело до зростання фасціольозної інвазії у тварин.

Показники імунітету здорових і хворих на фасціольоз корів у забрудненій радіоактивними речовинами та умовно чистій зонах Вивчення природної резистентності здорових і хворих на фасціольоз тварин проводили на 20 коровах чорно-рябої породи 5–7 річного віку. Вони були розділені за принципом аналогів на чотири групи по п’ять голів у кожній, з урахуванням результатів копроовоскопічних досліджень. Дві контрольні групи (здорові корови) і дві дослідні (хворі тварини) знаходились в різних зонах.