СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ РЕЖИМОВ ДЕЗИНФЕКЦИИ ВОЗДУХА ПТИЧНИКОВ В ПРИСУТСТВИИ ПТИЦЫ ПРИ ВЫРАЩИВАНИИ БРОЙЛЕРОВ : УДОСКОНАЛЕННЯ РЕЖИМІВ ДЕЗІНФЕКЦІЇ ПОВІТРЯ ПТАШНИКІВ У ПРИСУТНОСТІ ПТИЦІ ПРИ ВИРОЩУВАННІ БРОЙЛЕРІВ

Краткое содержание

Роботу виконано в лабораторії технології виробництва продукції птахівництва Інституту птахівництва Української академії аграрних наук (ІП УААН) в період з 2003 по 2006 рік. Частину досліджень було проведено спільно з співробітниками відділу профілактики хвороб птиці ІП УААН і у Всеукраїнському навчально-дослідницькому центрі з птахівництва Харківської державної зооветеринарної академії та в лабораторії полімерних матеріалів Харківського політехнічного інституту.

Науково-виробничі досліди проведено в ЗАТ «Лангуд бройлер» Донецької області і ПОСП «Інкубаційна пташка» Харківської області.

З метою вивчення ефективності застосування нових режимів обробки повітря було проведено вісім наукових дослідів.

Завданням першого досліду було вивчення динаміки мікробної забрудненості повітря пташника та встановлення оптимальних термінів для проведення дезінфекції протягом усього періоду вирощування курчат-бройлерів в промислових умовах на поголів’ї 5100 курчат.

У другому досліді вивчали динаміку мікробної забрудненості повітря при вирощувані курчат-бройлерів за різної щільності посадки – 14, 16, 18, 20 гол./м²- в умовах пташника-віварію. Матеріалом для дослідження слугували добові курчата, а саме: 554 голови кросу «Гібро ПН»,  яких розділили на 4 групи (контрольну і три дослідні).

У третьому досліді вивчали бактерицидну активність дезінфектантів віркон-C, бактерицид, віроцид, зоостерил, гіпохлорит натрію, бійодсан відносно сертифікованих тест-культур мікроорганізмів: Е.coli 078, Salmonella gallinarіum  № 371, Salmonella typhimurium, Pseudomonas aeruginosa 27.99, Staphylococcus aureus. Препарат для аерозольної обробки відбирали за ефективністю дезінфекції.

Четвертий дослід тривав 42 доби і був спрямований на вивчення впливу різних режимів дезінфекції в присутності птиці аерозольним способом препаратом віроцид 0,5%-вої концентрації в період з 20-ої до 35-ої доби вирощування бройлерів. Групи курчат-бройлерів кросу «Hubbard Isa JV» формували методом груп аналогів. З відібраної птиці сформували три групи (контрольна та дві дослідні), по 50 голів у кожній. Пташник обробляли при вирощуванні першої групи курчат – один раз на добу через день,  другої дослідної групи – щодня. Під час експерименту контролювали стан та поведінку птиці, а  також основні зоотехнічні та гігієнічні показники.

У п’ятому досліді вивчали вплив різних режимів ультрафіолетового випромінювання на мікробне забруднення пташника. Було застосовано два режими обробки повітря ультрафіолетовим випромінюванням. Перший режим, який застосовувався при вирощуванні бройлерів першої дослідної групи, передбачав обробку повітря  ультрафіолетовим випромінюванням з довжиною хвилі 253,7 нм з 20-ї до 42-ї доби вирощування 8 разів за добу по 7,5 хв; другий режим, який застосовували при вирощуванні бройлерів другої дослідної групи, передбачав обробку повітря  ультрафіолетовим випромінюванням у такі самі терміни – 3 рази за добу по 20 хв. Дослідним матеріалом слугували курчата-бройлери кросу «Hubbard Isa JV». Для цього сформували три групи (контрольну і дві дослідні) по 50 голів у кожній. Технологічні параметри вирощування підтримували у відповідно до настановами з вирощування бройлерів цього кросу.

Завданням шостого досліду було  порівняння найкращих за результатами попередніх дослідів режимів обробки повітря в присутності птиці. Було сформовано три групи (контрольну і дві дослідні), по 50 голів у кожній. Пташник, де утримували птицю першої дослідної групи, обробляли препаратом віроцид щодня з 20-ої до 35-ої доби, другої – ультрафіолетовим випромінюванням з 20-ої до 42-ої доби вирощування 8 разів за добу по 7,5 хв. При проведенні зазначених досліджень вивчали динаміку мікробної  забрудненості  повітря в пташниках протягом періоду вирощування птиці, вміст у повітрі пилу і токсичних газів, динаміку живої маси бройлерів,  збереженість, розвиток внутрішніх органів, гематологічні показники, витрати кормів.

Мікробну забрудненість повітря у пташниках, параметри мікроклімату визначали за загальноприйнятими методиками (Баланин В.И., 1988).

Обробку повітря пташників аерозольним способом виконували  за допомогою аерозольних генераторів «Hurricane» і «Patriot» виробництва фірми „Curtis DYNA-FOG” (США), ранцевого аерозольного розпилювача ОП- 201-03 «Oріон - 9». Для обробки повітря пташника ультрафіолетовим випромінюванням використовувалися бактерицидні лампи ДБ-15, які вмикалися й вимикалися автоматично за заданою програмою при допомозі регулятора освітлення «Світанок М».

Економічна ефективність запропонованих способів дезінфекції повітря пташників. Дослідження з визначення економічної ефективності запропонованого режиму аерозольної обробки повітря проводили в двох однакових пташниках, один з яких був контрольним, інший – дослідним, місткістю 34000 бройлерів у кожному пташнику в ЗАТ «Лангуд Бройлер» Донецької області.  Розроблений режим ультрафіолетового випромінювання застосовували в ПОСП «Інкубаційна пташка» Харківської області на поголів'ї 3800 бройлерів. Було сформовано дві групи: у контрольній 1800 голів і дослідна 2000 голів.

При проведенні науково-виробничих дослідів визначали також витрати препаратів на обробку повітря пташників у присутності птиці, економічний ефект від застосування запропонованих технологічних прийомів.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вивчення параметрів мікроклімату приміщень при вирощуванні курчат-бройлерів. Встановлено, що при застосуванні типової промислової технології вирощування бройлерів на підлозі на глибокій підстилці мікробне забруднення повітря протягом усього періоду вирощування птиці поступово збільшується і після 25 днів вирощування починає перевищувати гранично допустиму концентрацію (ГДК), встановлену для молодняку птиці при вирощуванні на підлозі (200 тис. м.т./м³), а в кінці вирощування (6-тижневому віці) перевищує її вже в 3,6 рази (720 тис. м.т./м³ повітря пташника). При збільшенні віку птиці спостерігалася тенденція до збільшення в повітрі пташника вмісту вуглекислого газу, аміаку і пилу. Вміст у повітрі аміаку і пилу в кінці вирощування бройлерів перевищив гранично допустимі концентрації (аміак 15 мг/м³, пил – 5 мг/м³).

Збільшення щільності посадки бройлерів у приміщенні призводило до збільшення мікробного забруднення повітря у пташнику (рис. 1).

В той же час за всіх щільностей посадки птиці, які використовували в досліді, до 25-го дня вирощування мікробна забрудненість повітря в приміщеннях перевищувала ГДК. У кінці періоду вирощування бройлерів (6 тижнів) у приміщенні, де їх утримували за щільності посадки 20 гол./м²  пташника, мікробна забрудненість повітря була на 37,4 % більшою, ніж за щільності посадки 14 гол./м².